Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кумики або кумуки (кумицькою: къумукълар, qumuqlar) — тюркомовний етнос, кипчацької групи. Населяють Кумицьку рівнину на півночі Дагестану і південного Тереку, а також терени над Каспійським морем. Невеликі групи живуть у Чечні, Інгушетії та Північній Осетії.
| Кумики | |
|---|---|
 
(кумицькою: къумукълар, qumuqlar) | |
| Кількість | 600 тис. осіб |
| Ареал |  Росія: Дагестан, Чечня |
| Близькі до: | карачаєвці, балкарці, кримські татари |
| Мова | кумицька мова |
| Релігія | мусульмани-суніти |
Етногенез
Кумики належать до кавкасіонського типу балкано-кавказької раси великої європеоїдної алтайської сім'ї. Віруючі кумики – мусульмани-суніти. Кумики сповідують "народний іслам", що містить обряди з доісламських часів.
Початок формування кумиків як окремої етно-культурної спільноти сягає Х-ХІ ст. Їхню етнічну основу склало корінне населення рівнини Дагестану. В етногенезі кумиків брали участь і прибулі тюркомовні племена (насамперед кипчаки-половці), що передали аборигенам свою мову. На території проживання кумиків існувала низка феодальних утворень, найбільше — Тарковське шамхальство.
Чисельність
Загальна чисельність кумиків за останні три чверті століття збільшилася в Росії в 4,5 рази (один із найвищих показників у федерації). Збереглись писемні свідчення про те, що станом на 1834 рік на Північному Кавказі мешкало 38 800 кумиків.
За даними Всесоюзного перепису населення 1989 року чисельність кумиків у Російській Федерації становила 277 тисяч осіб, зокрема у Дагестані — 232 тисячі осіб. За даними Всеросійського перепису населення 2002 року — 422 тисячі, зокрема у Дагестані — 366 тисяч. За даними Всеросійського перепису населення 2010 року, на Північному Кавказі проживало 460 тис. кумиків. Загалом у Російській Федерації проживає 503 тис. кумиків. Точні дані про чисельність кумиків за межами РФ відсутні.
Розселення
Основні райони проживання кумиків у Дагестані за даними перепису 2010
| Назва району | Населення району | % кумиків |
| Кумторкалинський район | 24 848 | 67,0% |
| Карабудахкентський район | 73 016 | 64,9% |
| Буйнакський район | 73 402 | 61,1% |
| Каякентський район | 54 089 | 52,4% |
| Бабаюртівський район | 45 701 | 48,3% |
| Буйнакськ | 62 623 | 30,8% |
| Хасавюртівський район | 141 232 | 30,7% |
| Хасавюрт | 131 187 | 28,1% |
| Махачкала (м/о) | 696 885 | 19,2% |
| Ізбербаш | 55 646 | 15,1% |
| Кизилюрт (м/о) | 43 421 | 12,5% |
| Кизилюртівський район | 61 876 | 10,5% |
| Каспійськ | 100 129 | 9,7% |
| Кайтазький район | 31 368 | 8,4% |
| Кизляр (м/о) | 51 707 | 5,3% |
| Южно-Сухокумськ | 10 035 | 4,8% |
| Тарумовський район | 31 683 | 1,5% |
| Кізлярський район | 67 287 | 1,4% |
| Казбеківський район | 42 752 | 1,2% |
| Дагестан | 2 910 249 | 14,9% |
Історія
У XVI-XIX століттях населену кумиками область займала держава Тарковське шамхальство. У 1605 році очолювана ним коаліція розбила московське військо у Караманській битві.
У 1940-х роках планувалося розділення Дагестану на чотири округи — кумицький, аварський, даргинський та лезгинський.
Через розростання кутанів Кумицька рівнина зараз заселена не тільки кумиками, але і гірськими народами Дагестану, у першу чергу — аварцями. Відбуваються земельні конфлікти між кумиками з одного боку, та аварцями і лакцями — з другого. У 1944 році кумики були одним із депортованих народів Дагестану. Депортація кумиків досі офіційно не визнана.
У 1990-х діяв рух "Тенглік", 9 листопада 1990 року на другому з'їзді кумицького народу була проголошена Кумицька республіка, «суверенна національна держава». Відбувалися зіткнення кумиків з аварським Народним фронтом імені імама Шаміля.
У 2010-х найгарячішою точкою земельного конфлікту є місцевості Камаран та Таркі під Махачкалою.
Мова
Рідною для кумиків є кумицька мова, що належить до тюркських мов. Вона була Лінгва франка на значній території Північного Кавказу, від Дагестану до Кабарди включно, до 30-х років ХХ ст.
Кумицька мов є однією з старописемних літературних мов Дагестану. Протягом XX століття її писемність змінювалася чотириразово: традиційна арабська графіка видозмінювалася на початку 20-років, в 1929 році була замінена спочатку латинським алфавітом, а далі, в 1938 році, — кирилицею. Кирилиця також видозмінилася в 40–50х роках ХХ-го ст.
Найближчими до кумицької мови є карачаєво-балкарська, кримськотатарська й караїмська. Також серед кумиків поширена російська та в меншій мірі турецька мови.
Серед діалектів кумицької мови виділяються кайтагський, терський, буйнакський та хасавюртовський. До того ж, два останні є основою літературної кумицької мови.
Релігія
Кумики — це один з перших народів Кавказу, що прийняв іслам. Іслам поширився у Кумикії у VIII-XII століттях. Віруючі кумики – мусульмани-суніти. Кумики сповідують "народний іслам", що містить обряди з доісламських часів. Зберігаються сліди культу верховного бога Тенгірі, віра в демонічних істот, космогонічні та етіологічні легенди, казки (кум. "ёмакълар") тощо.
Культура
Збереглися пам'ятники кумицького фольклору: героїчний епос (героїко-історичні пісні), календарно-обрядова поезія (пісні викликання дощу, зустрічі осені та весни), сімейно-обрядова поезія (весільні пісні, голосіння та ін.) У народі популярні такмаки і сарини (віршувальні змагання), любовні (ашугські) і гумористичні, а також прислів'я, приказки, загадки та ін.
Кумицький танець, що має близько 20 варіантів, відноситься до типу лезгінки. Досконалості досягло і пісенне мистецтво, особливо чоловічий багатоголосий хор. Найвідомішими представниками кумицького народу є поети ХІХ ст. Їрчі Казак, М. Османов, літератори Н. Батирмурзаєв, Б. Астеміров, композитор А. Аскерханов, авіаконструктор Мужаетдін Хангишієв та спеціаліст з космічної техніки Мурад Капланов, Герой Радянського Союзу. . Широку популярність до революції мав борець та артист цирку Ал-Клич Хасаєв.
Побут
Традиційні заняття – рільництво (пшениця, ячмінь, просо, рис, кукурудза); скотарство, у т. ч. відгін (велика рогата худоба, вівці). Займаються також садівництвом, виноградарством, городництвом та бджільництвом. З домашніх промислів та ремесел були розвинені сукноробство, бавовняне ткацтво, килимарство, обробка шкіри, дерева, металу, каменю та інше.
Поселення горизонтального планування. Традиційне житло турлучне, потім саманне, зі скатним пологим перекриттям, кам'яне, з плоским перекриттям (одноповерхове, півтораповерхове та двоповерхове роздільного планування).
Національний костюм чоловіків – сорочка, штани, бешмет, черкеска, бурка, папаха, шкіряне взуття. До складу жіночого костюма входили натільна сукня–сорочка, штани (шалвар) та сукні (арсар, півша, а також кабалай, з подвійними рукавами). Головні убори – чутку, хустки. Взуття – шкіряні чув'яки та черевики без задника. Костюм доповнювали прикраси.
Кухня
Кумицька кухня відрізняється власною яскравою індивідуальністю. Навіть традиційний кавказький хінкал, долма, плов і шашлик кумики готують по-своєму. Дуже стійкі у кумиків національні традиції в кулінарії, що походять від давніх тюрків.
Їжа – страви борошняні, м'ясо-молочні страви: хінкал, курзе (пельмені), долма, плов, пироги з м'ясом, овочами.
Див. також
Примітки
- (uk-US) , архів оригіналу за 8 січня 2022, процитовано 8 січня 2022
- . welcomedagestan.ru. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
- . Slovnyk.me (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
- . w.histrf.ru. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- . nazaccent.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
Посилання
- Кумыкский мир [ 13 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Кумыкский информационный портал [ 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Аджиев М. Кумык из рода половецкого, или открытие самого себя [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Вокруг света, 1991, №2.
 | Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kumiki abo kumuki kumickoyu kumuklar qumuqlar tyurkomovnij etnos kipchackoyi grupi Naselyayut Kumicku rivninu na pivnochi Dagestanu i pivdennogo Tereku a takozh tereni nad Kaspijskim morem Neveliki grupi zhivut u Chechni Ingushetiyi ta Pivnichnij Osetiyi Kumiki Dzhelal ed Din Korkmasov Murad Adzhi kumickoyu kumuklar qumuqlar Kilkist600 tis osibAreal Rosiya Dagestan ChechnyaBlizki do karachayevci balkarci krimski tatariMovakumicka movaReligiyamusulmani suniti Kumickij nacionalnij prapor Rozselennya kumikiv u Dagestani za perepisom 2002 r Sproba stvorennya Kumickoyi respubliki na pochatku 1990 hEtnogenezKumiki nalezhat do kavkasionskogo tipu balkano kavkazkoyi rasi velikoyi yevropeoyidnoyi altajskoyi sim yi Viruyuchi kumiki musulmani suniti Kumiki spoviduyut narodnij islam sho mistit obryadi z doislamskih chasiv Pochatok formuvannya kumikiv yak okremoyi etno kulturnoyi spilnoti syagaye H HI st Yihnyu etnichnu osnovu sklalo korinne naselennya rivnini Dagestanu V etnogenezi kumikiv brali uchast i pribuli tyurkomovni plemena nasampered kipchaki polovci sho peredali aborigenam svoyu movu Na teritoriyi prozhivannya kumikiv isnuvala nizka feodalnih utvoren najbilshe Tarkovske shamhalstvo ChiselnistZagalna chiselnist kumikiv za ostanni tri chverti stolittya zbilshilasya v Rosiyi v 4 5 razi odin iz najvishih pokaznikiv u federaciyi Zbereglis pisemni svidchennya pro te sho stanom na 1834 rik na Pivnichnomu Kavkazi meshkalo 38 800 kumikiv Za danimi Vsesoyuznogo perepisu naselennya 1989 roku chiselnist kumikiv u Rosijskij Federaciyi stanovila 277 tisyach osib zokrema u Dagestani 232 tisyachi osib Za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya 2002 roku 422 tisyachi zokrema u Dagestani 366 tisyach Za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya 2010 roku na Pivnichnomu Kavkazi prozhivalo 460 tis kumikiv Zagalom u Rosijskij Federaciyi prozhivaye 503 tis kumikiv Tochni dani pro chiselnist kumikiv za mezhami RF vidsutni Rozselennya Osnovni rajoni prozhivannya kumikiv u Dagestani za danimi perepisu 2010 Nazva rajonu Naselennya rajonu kumikiv Kumtorkalinskij rajon 24 848 67 0 Karabudahkentskij rajon 73 016 64 9 Bujnakskij rajon 73 402 61 1 Kayakentskij rajon 54 089 52 4 Babayurtivskij rajon 45 701 48 3 Bujnaksk 62 623 30 8 Hasavyurtivskij rajon 141 232 30 7 Hasavyurt 131 187 28 1 Mahachkala m o 696 885 19 2 Izberbash 55 646 15 1 Kizilyurt m o 43 421 12 5 Kizilyurtivskij rajon 61 876 10 5 Kaspijsk 100 129 9 7 Kajtazkij rajon 31 368 8 4 Kizlyar m o 51 707 5 3 Yuzhno Suhokumsk 10 035 4 8 Tarumovskij rajon 31 683 1 5 Kizlyarskij rajon 67 287 1 4 Kazbekivskij rajon 42 752 1 2 Dagestan 2 910 249 14 9 IstoriyaU XVI XIX stolittyah naselenu kumikami oblast zajmala derzhava Tarkovske shamhalstvo U 1605 roci ocholyuvana nim koaliciya rozbila moskovske vijsko u Karamanskij bitvi U 1940 h rokah planuvalosya rozdilennya Dagestanu na chotiri okrugi kumickij avarskij darginskij ta lezginskij Cherez rozrostannya kutaniv Kumicka rivnina zaraz zaselena ne tilki kumikami ale i girskimi narodami Dagestanu u pershu chergu avarcyami Vidbuvayutsya zemelni konflikti mizh kumikami z odnogo boku ta avarcyami i lakcyami z drugogo U 1944 roci kumiki buli odnim iz deportovanih narodiv Dagestanu Deportaciya kumikiv dosi oficijno ne viznana U 1990 h diyav ruh Tenglik 9 listopada 1990 roku na drugomu z yizdi kumickogo narodu bula progoloshena Kumicka respublika suverenna nacionalna derzhava Vidbuvalisya zitknennya kumikiv z avarskim Narodnim frontom imeni imama Shamilya U 2010 h najgaryachishoyu tochkoyu zemelnogo konfliktu ye miscevosti Kamaran ta Tarki pid Mahachkaloyu MovaRidnoyu dlya kumikiv ye kumicka mova sho nalezhit do tyurkskih mov Vona bula Lingva franka na znachnij teritoriyi Pivnichnogo Kavkazu vid Dagestanu do Kabardi vklyuchno do 30 h rokiv HH st Kumicka mov ye odniyeyu z staropisemnih literaturnih mov Dagestanu Protyagom XX stolittya yiyi pisemnist zminyuvalasya chotirirazovo tradicijna arabska grafika vidozminyuvalasya na pochatku 20 rokiv v 1929 roci bula zaminena spochatku latinskim alfavitom a dali v 1938 roci kiriliceyu Kirilicya takozh vidozminilasya v 40 50h rokah HH go st Najblizhchimi do kumickoyi movi ye karachayevo balkarska krimskotatarska j karayimska Takozh sered kumikiv poshirena rosijska ta v menshij miri turecka movi Sered dialektiv kumickoyi movi vidilyayutsya kajtagskij terskij bujnakskij ta hasavyurtovskij Do togo zh dva ostanni ye osnovoyu literaturnoyi kumickoyi movi ReligiyaKumiki ce odin z pershih narodiv Kavkazu sho prijnyav islam Islam poshirivsya u Kumikiyi u VIII XII stolittyah Viruyuchi kumiki musulmani suniti Kumiki spoviduyut narodnij islam sho mistit obryadi z doislamskih chasiv Zberigayutsya slidi kultu verhovnogo boga Tengiri vira v demonichnih istot kosmogonichni ta etiologichni legendi kazki kum yomak lar tosho KulturaZbereglisya pam yatniki kumickogo folkloru geroyichnij epos geroyiko istorichni pisni kalendarno obryadova poeziya pisni viklikannya doshu zustrichi oseni ta vesni simejno obryadova poeziya vesilni pisni golosinnya ta in U narodi populyarni takmaki i sarini virshuvalni zmagannya lyubovni ashugski i gumoristichni a takozh prisliv ya prikazki zagadki ta in Kumickij tanec sho maye blizko 20 variantiv vidnositsya do tipu lezginki Doskonalosti dosyaglo i pisenne mistectvo osoblivo cholovichij bagatogolosij hor Najvidomishimi predstavnikami kumickogo narodu ye poeti HIH st Yirchi Kazak M Osmanov literatori N Batirmurzayev B Astemirov kompozitor A Askerhanov aviakonstruktor Muzhaetdin Hangishiyev ta specialist z kosmichnoyi tehniki Murad Kaplanov Geroj Radyanskogo Soyuzu Shiroku populyarnist do revolyuciyi mav borec ta artist cirku Al Klich Hasayev PobutTradicijni zanyattya rilnictvo pshenicya yachmin proso ris kukurudza skotarstvo u t ch vidgin velika rogata hudoba vivci Zajmayutsya takozh sadivnictvom vinogradarstvom gorodnictvom ta bdzhilnictvom Z domashnih promisliv ta remesel buli rozvineni suknorobstvo bavovnyane tkactvo kilimarstvo obrobka shkiri dereva metalu kamenyu ta inshe Poselennya gorizontalnogo planuvannya Tradicijne zhitlo turluchne potim samanne zi skatnim pologim perekrittyam kam yane z ploskim perekrittyam odnopoverhove pivtorapoverhove ta dvopoverhove rozdilnogo planuvannya Nacionalnij kostyum cholovikiv sorochka shtani beshmet cherkeska burka papaha shkiryane vzuttya Do skladu zhinochogo kostyuma vhodili natilna suknya sorochka shtani shalvar ta sukni arsar pivsha a takozh kabalaj z podvijnimi rukavami Golovni ubori chutku hustki Vzuttya shkiryani chuv yaki ta chereviki bez zadnika Kostyum dopovnyuvali prikrasi KuhnyaKumicka kuhnya vidriznyayetsya vlasnoyu yaskravoyu individualnistyu Navit tradicijnij kavkazkij hinkal dolma plov i shashlik kumiki gotuyut po svoyemu Duzhe stijki u kumikiv nacionalni tradiciyi v kulinariyi sho pohodyat vid davnih tyurkiv Yizha stravi boroshnyani m yaso molochni stravi hinkal kurze pelmeni dolma plov pirogi z m yasom ovochami Div takozhDagestanci v UkrayiniPrimitki uk US arhiv originalu za 8 sichnya 2022 procitovano 8 sichnya 2022 welcomedagestan ru Arhiv originalu za 8 sichnya 2022 Procitovano 8 sichnya 2022 Chislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij gorodskih naselennyh punktov selskih naselennyh punktov Respubliki Dagestan Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 lipnya 2015 Arhiv originalu za 16 lipnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 Slovnyk me ukr Arhiv originalu za 8 sichnya 2022 Procitovano 8 sichnya 2022 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 w histrf ru Arhiv originalu za 8 sichnya 2022 Procitovano 8 sichnya 2022 nazaccent ru ros Arhiv originalu za 8 sichnya 2022 Procitovano 8 sichnya 2022 PosilannyaKumykskij mir 13 lipnya 2015 u Wayback Machine Kumykskij informacionnyj portal 22 lipnya 2015 u Wayback Machine Adzhiev M Kumyk iz roda poloveckogo ili otkrytie samogo sebya 13 serpnya 2020 u Wayback Machine Vokrug sveta 1991 2 Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi