Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грумман F6F Хеллкет англ Grumman F6F Hellcat укр F6F Пекельний кіт американський палубний винищувач виробництва авіакомп

F6F Hellcat

F6F Hellcat

«Грумман» F6F «Хеллкет» (англ. Grumman F6F Hellcat, укр. F6F «Пекельний кіт») — американський палубний винищувач виробництва авіакомпанії Grumman за часів Другої світової війни. Розроблений для заміни попередньої версії винищувача F4F «Вайлдкет» та протидії японському A6M «Зеро». Літак був домінуючим палубним винищувачем ВМС США у другій частині війни на Тихому океані, перевершивши швидший F4U «Корсар», який однак мав проблеми з посадкою на авіаносець. У вересні 1943 року F6F дебютував у бою і незабаром став найвідомішого літака завдяки своїй славі надійного, добре продуманого винищувача морської авіації, який зміг перевершити A6M «Зеро» і допомогти в опануванні в повітрі на Тихоокеанському театрі війни.

Grumman F6F Hellcat
image
Призначення:палубний винищувач
Перший політ:26 червня 1942
Прийнятий на озброєння:1943
Знятий з озброєння:1954
1960
Період використання:1942-1954
На озброєнні у:image ВМС США
image КМП США
image Авіація Королівських ВМС
image Авіація ВМС Франції
Розробник:Grumman Corporation[2]
Виробник:Grumman
Всього збудовано:12 275
Вартість одиниці:$ 102 659,33
Конструктор:Grumman
Екіпаж:1 особа
Максимальна швидкість (МШ):610 км/год
МШ біля землі:135 км/год
Бойовий радіус:1 520 км
Дальність польоту:2 460 км
Практична стеля:11 370 м
Швидкопідйомність:17,8 м/с
Довжина:10,24 м
Висота:3,99 м
Розмах крила:13,06 м
Площа крила:31 м²
Споряджений:5 714 кг
Двигуни:1 ×
Тяга (потужність):2 000
Гарматне озброєння:2 × 20 мм авіаційні гармати AN/M2 та 4 × 12,7 мм авіаційні кулемети M2 або
Боєзапас:по 225 (20 мм) та по 400 (12,7 мм)
Внутрішнє бомбове навантаження:до 1 800 кг
Підвісне озброєння:авіабомби, торпеди, авіаційні ракети
Кулеметне озброєння:6 × 12,7 мм кулеметів M2
image Grumman F6F Hellcat у Вікісховищі
image
Схематичне зображення F6F Hellcat

На «Хеллкетах» літало 305 американських льотчиків-асів, у тому числі , найрезультативніший ас ВМС США. За підрахунками авіаційних експертів льотчики F6F «Хеллкет», що перебували на озброєнні ВМС США, Корпусу морської піхоти США та морської авіації Королівського флоту, за час бойових дій записали на свій рахунок 5223 збитих літаки противника, що було більше ніж на «Корсарах», «Лайтнінгах» і «Уайлдкетах», разом узятих.

Загалом за трохи більше ніж два роки було побудовано 12 275 літаків. Перебував на озброєнні військово-морських сил США, Великої Британії, Франції, Парагваю та Уругваю.

Історія створення

Перші зразки

Ще до початку Другої світової війни командування американського флоту дійшло висновку, що авіапарк палубних літаків значно застарів й якісно поступається новітнім літакам потенційного противника — Японії. Основний американський палубний винищувач «Уайлдкет» вже не міг конкурувати з новітнім японським винищувачем Mitsubishi «Зеро». Він практично вичерпав свої модернізаційні можливості, в той час як японський літак мав ще колосальні потенційні резерви.

З 1938 року компанія «Грумман» працювала над наступником F4F «Уайлдкету». Новий літак, що розроблявся, оснащувався потужним дворядним Wright R-2600 Twin Cyclone, 14-циліндровим радіальним двигуном, потужністю 1 700 к.с. (1 268 кВт) з трьох лопатевим гвинтом Curtiss Electric (аналогічна силова установка встановлювалася на торпедоносці виробництва «Грумман» у подальшому). Винищував являв собою середньоплан з крилами, що складалися назад у вигляді даху, передніми крайками догори. Цей принцип складання крил у літаків палубної авіації «Грумман» вже використовував на своїх попередниках: F4F-4 «Уайлдкет» і TBF-1 «Евенджер».

За винятком вузькоколійного, ручного колінчастого головного шасі «Уайлдкета», що втягувався у фюзеляж, прототип конструктивно мало відрізнявся від винищувача-біплана , що дебютував ще у 1931 році. Шасі було радикально перероблено — тепер замість «трапеції, що втягується» літак мав потужні високі стійки, котрі у польоті прибиралися в крило назад з розворотом на 90 °. Завдяки такій конструктивній особливості шасі цілком вміщувалося у консолі крила.

Крила встановлювалися нижче на фюзеляжі, і їх можна було складати вручну або за допомогою гідравлічної системи, при цьому кожна панель поза бортом шасі відкидалася назад від повороту на спеціальній системі повороту діагональної осі «Sto-Wing» запатентованій «Грумманом», подібно до F4F. Новий літак вийшов найбільшим з усіх одномоторних винищувачів, коли-небудь будувалися не тільки в США, а й у світі.

На початку 1942 року Лерой Грумман разом з головними конструкторами його компанії Джейком Свірбулом та Біллом Швендлером у кооперації з Бюро аеронавтики ВМС США працювали з досвідченими пілотами F4F над розробкою нового винищувача, який мав протистояти A6M Zero та допомогти авіації флоту здобути перевагу у повітрі на Тихому океані.

26 квітня 1942 року Бюро аеронавтики на підставі аналізу повітряних боїв між F4F і A6M Zero, видало рекомендацію на встановлення на майбутньому палубному винищувачі потужнішого 18-циліндрового радіального двигуна на другий прототип XF6F-1. Отже, з огляду на цю вимогу «Грумману» довелося повністю перепроєктувати конструкцію планера та посилити його корпус для інсталяції цього двигуна на 2 000 к.с. з трилопатевим повітряним гвинтом «Хайдроматік» замість застосованого раніше «Кертісс Електрик». За підрахунками Лероя Груммана ефективність XF6F-3 збільшувалася на 25 % у порівнянні з XF6F-1.

26 червня 1942 року у повітря піднявся перший прототип літака XF6F-1 (02981), оснащений Wright R-2600 Twin Cyclone, а XF6F-3 (02982) — 30 липня 1942 року. 3 жовтня 1942 року вже злетів перший серійний зразок F6F-3, з двигуном R-2800-10, а в лютому 1943 року перша авіагрупа, озброєна новітніми винищувачами набула оперативної готовності у складі ескадрильї VF-9 на авіаносці «Ессекс».

Подальший розвиток

На основі базового літака F6F-3 були розроблені два варіанти нічної версії палубного винищувача. Перші 18 з них — F6F-3E виготовлялися шляхом модернізації попередніх зразків F6F-3, та оснащувалися радіолокатором частоти 10 ГГц AN/APS-4, встановленому в обтічному контейнері з діелектричного матеріалу під правою консоллю, з невеликим радіотехнічним прицілом, встановленим посередині приладової дошки та радіолокаційним висотоміром AN/APN-I і індикатор РЛС.

У липні 1943 року появився другий варіант — F6F-3N — з радіолокаційним висотоміром AN/APN-I і РЛС «Sperry» AN/APS-6 (A1A), в обтічнику на правій консолі. Загалом було випущено 200 одиниць нічних винищувачів. У листопаді 1943 року здобута перша перемога в повітрі нічним «Хеллкетом».

До квітня 1944 року було побудовано 4 402 винищувачі версії F6F-3. Паралельно виробництво перепрофілювалося на F6F-5.

F6F-3 був змінений в серії новою модифікацією F6F-5. Вона відрізнялася поліпшеним бронезахистом, облагородженим ліхтарем кабіни з трьома бронестеклами замість одного, відсутністю прозорих «вух» для огляду назад, зміненим капотом двигуна, наявністю регулювальних пластин на елеронах, посиленою конструкцією хвостової частини та задньої частини фюзеляжу і наявністю бомботримачів і установок «нульового старту». Силова установка посилена за рахунок встановлення потужнішого R-2800-10W потужністю 2200 к.с. із системою вприскування води.

Маса підвісного озброєння зросла до 1542 кг. На деяких «Хеллкетах» цієї моделі замість двох центральних кулеметів встановлювалося дві 20-мм гармати «Гіспано-С'юза» M2 з боєкомплектом по 220 снарядів на ствол. Все F6F-5 мали вузли підвіски для РЛС і гніздо для її екрану на приладовій панелі, і легко, протягом декількох годин, могли бути конвертовані в нічні винищувачі. Було побудовано 7870 літаків F6F-5, включаючи нічні винищувачі F6F-5N. Декілька екземплярів F6F-5 були оснащені камерою для ведення повітряної розвідки і йменувалися F6F-5P.

3 жовтня 1942 року перший політ здійснив дослідний зразок XF6F-4 з двигуном R-2800-27 та чотирма 20-мм гарматами M2. Ця версія в серію не пішла, а була перероблена на F6F-3. Іншим експериментальним прототипом був XF6F-2 — F6F-3, перероблений на двигун Wright R-2600-15, оснащений турбокомпресором із змішаним потоком, який згодом був замінений на Pratt & Whitney R-2800-21, також оснащений турбокомпресором Бірмана. Турбокомпресори виявилися ненадійними на обох двигунах, тоді як покращення продуктивності було незначним. Наступна модифікація літака «Хеллкет» XF6F-6 мала 18-циліндровий Pratt and Whitney R-2800-18W потужністю 2100 к.с. та чотирилопасний пропелер. Літак розганявся до швидкості 671 км/год і був найшвидшим серед усіх «Хеллкетів». Однак, війна завершилася до того, як винищувач надійшов у серійне виробництво.

У листопаді 1945 року з виробничої лінії зійшов останній «Хеллкет»; загальне виробництво склало 12 275 винищувачів, з яких 11 000 було побудовано лише за два роки. Цей високий темп виробництва стався завдяки міцному та оригінальному дизайну, який не вимагав значних модифікацій після початку виробництва.

1320 винищувачів «Хеллкет» надійшло по ленд-лізу до Великої Британії, де вони отримали найменування «Хеллкет» Мк.1 (F6F-3) і «Хеллкет» Мк.2 (F6F-5).

Конструкція та дизайн

F6F-5 «Хеллкет» — вільнонесучий одномісний низькоплан суцільнометалевої конструкції з одним дворядним зіркоподібним двигуном, з двоколісним шасі та хвостовим колесом, які прибиралися в польоті, та одинарним вертикальним стабілізатором. Конструкція літака сильно перевантажена, втім, відрізнялася високою міцністю, надійністю, простотою і високою технологічністю. Фюзеляж мав напівмонококову конструкцію з дюралюмінієвою обшивкою, що кріпилася шпангоутами і стрингерами. Технологічно F6F складався з трьох частин. У передній частині знаходився двигун, система водяного форсування, протипожежна система і маслобак з радіатором. Передня частина закінчувалася силовим протипожежним шпангоутом, до якого кріпився передній лонжерон крила. У центральній частині фюзеляжу знаходився головний паливний бак і кабіна льотчика з бронезахистом — передньою плитою, бронеспинкою і бронепіддоном. Товщина броні — 12,7 мм. Центральна частина поділялася поперечною перегородкою — силовим шпангоутом. Хвостова частина фюзеляжу — силова балка. У ній розміщувалося радіоустаткування і автоматичний радіокомпас, а також хвостова опора шасі, що прибиралася, та посадковий гак. Кіль разом з балкою становив єдине ціле, однолонжеронний стабілізатор кріпився до хвостової частини в основі кіля.

У кабіні пілота розміщувалося все пілотажно-навігаційне устаткування, автопілот GR-1, прилади контролю і управління роботою гвинтомоторної установки. Ліхтар складався з двох частин. Рухома частина зрушувалася назад і в разі необхідності аварійно скидалася льотчиком або наземним персоналом. Лобова частина козирка — бронескло завтовшки 38 мм.

image
палубного винищувача F6F-3 «Хеллкет» на палубу авіаносця «Ентерпрайз» (CV-6) під час . Тихий океан. 10 листопада 1943

Крило літака — трилонжеронне, що для зручності зберігання в авіаносному ангарі складалося. Профіль — NACA-230-12. Механізм складання — гідравлічний карданний шарнір, вбудований у перший лонжерон. У центроплані знаходилися два паливних баки, а також ніші основних стійок шасі. У консолях розташовувалося озброєння, патронні ящики, посадочні фари і вузли кріплення закрилків і елеронів. Закрилки — односекційні, кут відхилення — 27 ° на зльоті, 55 ° — на посадці. Елерони — некомпенсовані, з відхилюваними тримерами.

Силова установка винищувача — 18-ти циліндровий двигун повітряного охолодження у формі подвійної зірки, об'єм — 45,9 літри. Оснащувався двоступеневим нагнітачем і системою впорскування водно-спиртової суміші для підвищення потужності мотора до 2231 к. с. У режимі зльоту (при 2700 об/хв) розвивав потужність 2028 к. с. Повітряний гвинт «Гамільтон Стандарт Хайдроматік» (англ. Hamilton Standart Hydromatic) — трилопатевий, металевий, з кроком, котрий автоматично змінювався, діаметром 3,988 м. Вісь установки мотора -3 ° до осі літака.

Усередині планера літака три паливні баки: два ємністю по 331 л у центроплані і один резервний, ємністю 284 л, у фюзеляжі під підлогою кабіни. Крім того можна було використовувати підвісні баки — один під фюзеляжем ємністю 568 л і два підкрильні ємністю по 379 л кожен. За мотором, знизу розміщувався маслобак ємністю 71 л. Радіатор, розташований у нижній частині фюзеляжу, був оснащений системою автоматичної підтримки температури масла.

image
Винищувачі F6F-3/-5 «Хеллкет» та пікіруючі бомбардувальники SB2C-4 «Геллдайвер» 13-ї авіаносної групи на палубі авіаносця «Франклин». Жовтень 1944

Гідросистема забезпечувала роботу закрилків, механізмів системи охолодження двигуна і масломеханізмов прибирання і випуску шасі, складання консолей крила, а також механізмів перезаряджання зброї і гальм коліс.

Шасі — тристійкове, з хвостовим колесом, що забирається. Основні стійки — балкової схеми, при збиранні повертаються на 90 ° і укладаються в крильові ніші назад по курсу польоту літака. Хвостова опора, що забарилася назад у фюзеляж — консольної схеми, невеликих розмірів, з литим катком замість пневматики. Привід випуску і прибирання шасі — гідравлічний, аварійний — ручний.

Радіоустаткування — приймально-передавальна станція — короткохвильовий передавач AN/ARC-5 і середньохвильовий передавач AN/ARC-1 — для двостороннього зв'язку, а також довгохвильовий приймач AN/ARR-2 для навігації. До складу радіообладнання також входив імпульсний передавач ідентифікації IFF (так звана система ідентифікації «свій-чужий») з . Весь комплекс радіообладнання знаходився у фюзеляжі між кабіною льотчика і оперенням. Використовувалися дві штирові і одна тросова антени. Однопроменева тросова антена натягувалася між двома щоглами, одна з яких знаходилася за кабіною, а інша на кілі.

Озброєння «Хеллкета» — шість 12,7-мм кулеметів «Кольт-Браунінг» M2 з боєзапасом по 400 набоїв на ствол. На деяких машинах F6F-5 два кулемети замінялися на 20-мм британські авіаційні гармати «Брітіш Іспано» M2 з боєкомплектом по 200 снарядів на ствол. Під літак можна було підвісити до трьох бомб калібром до 454 кг, шість ракет калібром 127 мм і два 298-мм реактивні снаряди (під криловими бомботримачами). Під вузлами підвіски могли підвішуватися паливні баки, які скидаються.

Бойове застосування

Американські флот та морська піхота

31 серпня 1943 року стався перший бойовий виліт «Хеллкетів» — F6F-3 ескадрильї VF-5 злетіли з палуби авіаносця «Йорктауна» та здійснили прикриття атаки американської бомбардувальної та штурмової авіації на острів Маркус. Наступного дня сталася перша перемога «Хеллкета» у повітрі, коли лейтенант Дік Лош з авіаносної групи «Індепенденса» збили японський літаючий човен Kawanishi H8K над Тихим океаном.

5-6 жовтня 1943 року відбувся масований наліт палубної авіації з шести американських авіаносців на острів Вейк, в якому взяли участь ескадрильї, озброєні «Хеллкетами». З північно-східного напрямку діяли літаки з авіаносців «Індепенденс» і «Белло Вуд», які мали перехоплювати ймовірне підкріплення японської авіації з Маршаллових островів. Авіаносна авіація з «Ессекса», «Йорктауна», «Лексінгтона» та «Коупенса» завдавала ударів по позиціях японців та важливих цілях на окупованому острові. На перехоплення ворожої авіації японці підняли 27 винищувачів «Зеро» та п'ять бомбардувальників «Бетті». Спротив на Вейкі вдалося придушити, коли авіаносці повернули у зворотному напрямку по завершенню бойового завдання, з 34 літаків, що перебували на Вейкі, японська авіація втратила 22. Американський флот втратив 12 літаків, 6 — збили японські винищувачі та 6 — зенітна артилерія.

11 листопада над Рабаулом над островом Нова Британія протягом цілого дня відбувалися перші великі повітряні бої, в яких взяли участь палубні винищувачі «Хеллкет» та «Корсар». Американські пілоти стверджували про збиття 50 ворожих літаків. 23-24 листопада «Хеллкети» брали участь у повітряних , де було заявлено про перемогу над 30 японськими A6M Zero ціною втрати лише одного F6F.

У червні 1944 року в битві у Філіппінському морі «Хеллкети» відіграли головну роль серед американських винищувачів, які збили переважну більшість японських літаків. Загалом у війні на Тихому океані 75 % усіх збитих японських літаків належало пілотам винищувачів F6F. Тільки наприкінці воєнних дій японська авіація отримала потужний літак, що міг протистояти «Хеллкетам» — Kawanishi N1K-J — однак їхня чисельність була надто замала, щоб змінити баланс сил на свою користь.

image
Британські винищувачі F.I «Хеллкет» 1840-ї авіаносної ескадрильї на польоті. 23 червня 1944

10 жовтня 1944 року стало зірковим часом «Хеллкетів», коли сталася битва в затоці Лейте. В цей день американці збили більше сотні японських літаків, з них на частку «Хеллкет» припало 25. Шість літаків збив у цей день командер  — кращий ас американського флоту та кавалер медалі Пошани, який закінчив війну з 34 перемогами. На F6F літали такі відомі американські льотчики, як (24 перемоги), (23 перемоги), (17 перемог). Недарма американські льотчики прозвали «Хеллкет» «фабрикою асів», тому що 305 винищувачів стали асами на цьому літаку.

У лютому 1945 року американці почали проводити масовані авіанальоти на Токіо, в яких брали участь винищувачі «Хеллкети». Загалом у цих рейдах брали участь літаки з 16 американських авіаносців. Найактивнішу роль у нальотах взяли пілоти ескадрильї FV-84 «Vipers» з авіаносця «Банкер Гілл». Лише зранку 16 лютого вони збили 24 ворожих літаки, при цьому лейтенант Е.Андерсон збив п'ять літаків різних типів: два «Оскара» та по одному «Тоджо», «Тоні» та «Зеро».

До самого кінця війни F6F активно використовувалися як з авіаносців, так і з наземних баз. Однак, у повітряних боях над Японськими островами «Хеллкет» зустрілися з грізними противниками — японськими військовими винищувачами Кі-84 «Хаяте» і Кі-100, які за швидкістю, скоропідйомністю і маневреністю, та й за озброєнням перевершували «Хеллкет». Втрати американців почали зростати. Наприклад, на початку серпня 1945 року знаменитий японський льотчик — ас на винищувачі Каваніші «Шіден-каї» самотужки вступив у бій з шістьма «Хеллкетами» і знищив чотири з них. Два «Хеллкети», що вціліли, розстріляли весь боєкомплект і їхні льотчики після повернення на авіаносець доповіли про те, що «винищувач противника зухвало нав'язав їм бій і безкарно пішов».

Під час служби у Другій світовій війні F6F «Хеллкет» став найуспішнішим морським винищувачем усіх часів, який здобув 5 271 перемогу у повітряних боях на усіх фронтах війни. 5 163 з них, або 56 % від загальної кількості перемог американської морської авіації, у 66 530 бойових вильотах здобули пілоти ВМС США та Корпусу морської піхоти США, втративши при цьому лише 270 своїх «Хеллкетів». Це призвело до неймовірного співвідношення — 19:1. Створений як "Вбивця «Зеро», F6F підтримував співвідношення втрат стосовно японського винищувача як 13:1. Співвідношення до японського винищувача Nakajima Ki-84 становила 9,5:1, а до Mitsubishi J2M — 3,7:1. Діючи у тісній взаємодії з F4U «Корсарами», вони сформували смертельний дует. При проведенні ударів з повітря Хеллкети скинули на противника 6503 тонни авіаційних бомб.

По завершенню воєнних дій «Хеллкети» поступово почали знімати з озброєння та переводити до резерву ВМС на берегові бази, оскільки почав надходити новий F8F «Беркет», втім F6F продовжували літати, так як були найпростішими і «прощали» помилки пілотування пілотам ВМС США. Отже їх використовували переважно для підготовки молодих льотчиків. А після початку Корейської війни їм довелося ще близько року побути в зоні бойових дій на другорядних ролях. При цьому деякі машини були перероблені на крилаті торпеди для атаки гребель, довготривалих оборонних споруд та інших важливих об'єктів-цілей. Переробка полягала в установці у фюзеляжі циліндричного контейнера з 1500 кг вибухівки та системи радіоуправління. «Хеллкет»-бомба летів до цілі своїм ходом, керований оператором з іншого літака A-1 «Скайрайдер». У 1951 році літаки «Хеллкет» були офіційно зняті з озброєння і продані на брухт або в приватне володіння.

Британський флот

«Хеллкети» були серед літаків, що поставлялися до Великої Британії в рамках програми «ленд-ліз». Морська авіація Королівського флоту отримала 1 263 бойових літаки і спочатку їх йменували Grumman Gannet Mark I. Втім, на початку 1944 року їх перейменували, і відповідно до британського маркування вони отримали такі позначення: F6F-3 Hellcat Mk.l (отримано 252 одиниці), F6F-5 — Hellcat Mk.II (849 од.), F6F-5N — Hellcat NF Mk. II (76 од.). Всі F6F-5 та частину F6F-3, що надійшли з США, були переобладнані на фірмі «Блекберн Ейкрафт». Так F6F-3 отримали напрямні для британських реактивних снарядів, деякі F6F-5 були перероблені у винищувачі-розвідники Hellcat F.R. Mk.lI, і розвідники Hellcat FR. Mk.II, які не мали кулеметного озброєння.

Британські «Хеллкети» билися в небі над Норвегією, на Середземному морі та на Тихому океані. За період бойових дій британські пілоти, які літали на «Хеллкетах» заявили про 60 перемог, з них 47 — на Тихому океані і 13 — в Європі. Найбільш результативнішим була 1844-та ескадрилья морської авіації з авіаносця «Індомітебл» Тихоокеанського флоту, що записала на свій рахунок 32,5 збитих літаки.

Після закінчення війни усі вцілілі F6F були повернуті США.

В інших країнах

Після початку Індокитайської війни була забезпечена F6F-5 «Хеллкетами», які французи активно використовували в боротьбі з національним рухом в Індокитаї до 1955 року, переважно як штурмовики.

«Хеллкети» були також надані в якості допомоги військово-морським силам Уругваю, де вони перебували на озброєнні до початку 1960-х років.

image
Нічний винищувач F6F-5N з радаром AN/APS-6 та двома 20-мм гарматами M2

Модифікації

Прототипи

  • XF6F-1 — перший експериментальний прототип літака, оснащений радіальним двигуном Wright R-2600-10 Cyclone 14, потужністю 1600 к.с. 1 екземпляр
  • XF6F-2 — прототип літака з двигуном Wright R-2600-16 Cyclone, із турбонаддуванням, потужністю 1700 к.с. 1 екземпляр
  • XF6F-3 — другий прототип з двигуном , із турбонаддуванням, потужністю 2000 к.с. 1 екземпляр
  • XF6F-4 — F6F-3 з двигуном , із турбонаддуванням, потужністю 2100 к.с. 1 екземпляр
  • XF6F-6 — літаки, оснащені двигуном , із турбонаддуванням, та чотирилопастевим пропелером; потужністю 2100 к.с. 2 одиниці

Серійні зразки

  • F6F-3 — одномісний винищувач, оснащений двигуном ; потужністю 2000 к.с. 4 402 літаки
  • F6F-3E — нічний винищувач, оснащений радіолокатором частоти 10 ГГц AN/APS-4, радіолокаційним висотоміром AN/APN-I і індикатором. Побудовано 18 од.
  • F6F-3N — нічний винищувач, оснащений радіолокатором AN/APS-6. Побудовано 229 од.
  • F6F-5 — модернізована версія винищувача з потужнішим двигуном Pratt & Whitney R-2800-10W, потужністю 2200 к.с., зміненою формою капоту двигуна, новими елеронами, посиленим хвостовим оперенням. Побудовано 7870 од.
  • F6F-5D — літак дистанційного керування радіокерованими літальними апаратами. Невелика кількість таких машин використовувалася в 1949—1958 роках.
  • F6F-5K — деяка кількість літаків керованих по радіо; використовувалися для дослідження результатів ядерних вибухів, а також як літаки-мішені. У війні в Кореї, радіокеровані F6F-5K з бомбою вагою 908 кг застосовувалися як літаючі бомби для знищення цілей
  • F6F-5N — нічний винищувач, оснащений радіолокатором AN/APS-6. Побудовано 1189 од.
  • F6F-5P — розвідувальний літак аерофотознімання. Переобладнано декілька екземплярів з F6F-5

Країни-оператори

image США
image Велика Британія
image Франція
  • image : певна кількість «Хеллкетів» наприкінці 1940-х — початку 1950-х років
image Уругвай
  • image ВМС Уругваю: до початку 1960-х років використовували «Хеллкети»

Літаки порівнянної ролі, конфігурації та епохи

Див. також

Примітки

Виноски
  1. ВМС США
  2. ВМС Уругваю
  3. У британській класифікації — Gannet F. Mk. I, з січня 1944 року — Hellcat F. Mk. I
Джерела
  1. . Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 25 червня 2013.
  2. United States Naval Aviation 1910-2010 Volume II Statistics — 2017. — С. 25. —
    d:Track:Q21506393
  3. За цінами 1945 року
  4. Ferguson 2005, pp. 149—175.
  5. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 18 вересня 2020.
  6. . Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  7. . Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  8. . Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 16 вересня 2020.
  9. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 вересня 2020.
  10. . Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
  11. Barber, S.B. Naval Aviation Combat Statistics: World War II, OPNAV-P-23V No. A129. Washington, D.C.: Air Branch, Office of Naval Intelligence, 1946.
  12. Jackson, Robert. Air War Korea 1950—1953. Shrewsbury, UK: Airlife Publishing, 1998.

Джерела

  • . на airwar.ru. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 25 червня 2013.(рос.)
  • . на wiki.wargaming.net. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 16 вересня 2020.(рос.)

Література

  • Anderton, David A. Hellcat. London: Jane's Publishing Company Ltd., 1981. .
  • Bridgman, Leonard, ed. «The Grumman Hellcat» Jane's Fighting Aircraft of World War II. London: Studio, 1946. .
  • Brown, Eric, CBE, DCS, AFC, RN., William Green and Gordon Swanborough. «Grumman Hellcat». Wings of the Navy, Flying Allied Carrier Aircraft of World War Two. London: Jane's Publishing Company, 1980, pp. 167-176. .
  • Dann, Lcdr. Richard S., USNR. F6F Hellcat Walk Around. Carrollton, Texas: Squadron/Signal Publications Inc., 1996. .
  • Drendel, Lou. «Grumman F6F Hellcat». U.S. Navy Carrier Fighters of World War II. Carrollton, Texas: Squadron/Signal Publications Inc., 1987, pp. 45-68. .
  • Francillon, Réne J. Grumman Aircraft Since 1929. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press, 1989. .
  • Graff, Cory. F6F Hellcat at War (The At War Series). Minneapolis, Minneapolis: Zenith Press, 2009. .
  • Green, William and Gordon Swanborough. «Grumman F6F Hellcat». WW2 Fact Files: US Navy and Marine Corps Fighters. London: Macdonald and Jane's Publishers Ltd., 1976, pp. 47-56. .
  • Kit, Mister and Jean-Pierre DeCock. F6F Hellcat. Paris, France: Éditions Atlas s.a., 1981.(фр.)
  • Mendenhall, Charles A. Wildcats & Hellcats: Gallant Grummans in World War II. St. Paul, Minnesota: Motorbooks International, 1984. .
  • Sullivan, Jim. F6F Hellcat in action. Carrollton, Texas: Squadron/Signal Publications Inc., 1979. .
  • Winchester, Jim, ed. «Grumman F6F Hellcat.» Aircraft of World War II (Aviation Fact File). Rochester, UK: Grange Books plc, 2004. .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Grumman F6F Hellcat
  • WW2DB: F6F Hellcat [ 27 грудня 2007 у Wayback Machine.]
  • Final flight test report of F6F-3, USN Air Station, Patuxent River (pdf file) [ 27 березня 2009 у Wayback Machine.]
  • F6F Hellcat Performance Trials, Aircraft and Armament Experimental Establishment (A&AEE), Boscombe Down [ 24 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  • Performance test, each 1,00th aircraft; F6F-5 No 58310, USN Air Station, Patuxent River (pdf file) [ 27 березня 2009 у Wayback Machine.]
  • World War II: Grumman F6F Hellcat [ 14 травня 2013 у Wayback Machine.]
  • The Grumman F6F Hellcat [ 19 червня 2013 у Wayback Machine.]
  • 19 Facts About the Grumman F6F Hellcat with Photos [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  • F6F-3 Hellcat [ 16 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Відео

  • WWII's F6F HellCat [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  • Grumman Hellcat F6F [ 17 вересня 2020 у Wayback Machine.](англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Grumman F6F Hellket angl Grumman F6F Hellcat ukr F6F Pekelnij kit amerikanskij palubnij vinishuvach virobnictva aviakompaniyi Grumman za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Rozroblenij dlya zamini poperednoyi versiyi vinishuvacha F4F Vajldket ta protidiyi yaponskomu A6M Zero Litak buv dominuyuchim palubnim vinishuvachem VMS SShA u drugij chastini vijni na Tihomu okeani perevershivshi shvidshij F4U Korsar yakij odnak mav problemi z posadkoyu na avianosec U veresni 1943 roku F6F debyutuvav u boyu i nezabarom stav najvidomishogo litaka zavdyaki svoyij slavi nadijnogo dobre produmanogo vinishuvacha morskoyi aviaciyi yakij zmig perevershiti A6M Zero i dopomogti v opanuvanni v povitri na Tihookeanskomu teatri vijni Grumman F6F HellcatPriznachennya palubnij vinishuvachPershij polit 26 chervnya 1942Prijnyatij na ozbroyennya 1943Znyatij z ozbroyennya 1954 1960Period vikoristannya 1942 1954Na ozbroyenni u VMS SShA KMP SShA Aviaciya Korolivskih VMS Aviaciya VMS FranciyiRozrobnik Grumman Corporation 2 Virobnik GrummanVsogo zbudovano 12 275Vartist odinici 102 659 33Konstruktor GrummanEkipazh 1 osobaMaksimalna shvidkist MSh 610 km godMSh bilya zemli 135 km godBojovij radius 1 520 kmDalnist polotu 2 460 kmPraktichna stelya 11 370 mShvidkopidjomnist 17 8 m sDovzhina 10 24 mVisota 3 99 mRozmah krila 13 06 mPlosha krila 31 m Sporyadzhenij 5 714 kgDviguni 1 Pratt amp Whitney R 2800 10WTyaga potuzhnist 2 000Garmatne ozbroyennya 2 20 mm aviacijni garmati AN M2 ta 4 12 7 mm aviacijni kulemeti M2 aboBoyezapas po 225 20 mm ta po 400 12 7 mm Vnutrishnye bombove navantazhennya do 1 800 kgPidvisne ozbroyennya aviabombi torpedi aviacijni raketiKulemetne ozbroyennya 6 12 7 mm kulemetiv M2Grumman F6F Hellcat u Vikishovishi Shematichne zobrazhennya F6F Hellcat Na Hellketah litalo 305 amerikanskih lotchikiv asiv u tomu chisli najrezultativnishij as VMS SShA Za pidrahunkami aviacijnih ekspertiv lotchiki F6F Hellket sho perebuvali na ozbroyenni VMS SShA Korpusu morskoyi pihoti SShA ta morskoyi aviaciyi Korolivskogo flotu za chas bojovih dij zapisali na svij rahunok 5223 zbitih litaki protivnika sho bulo bilshe nizh na Korsarah Lajtningah i Uajldketah razom uzyatih Zagalom za trohi bilshe nizh dva roki bulo pobudovano 12 275 litakiv Perebuvav na ozbroyenni vijskovo morskih sil SShA Velikoyi Britaniyi Franciyi Paragvayu ta Urugvayu Istoriya stvorennyaPershi zrazki She do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni komanduvannya amerikanskogo flotu dijshlo visnovku sho aviapark palubnih litakiv znachno zastariv j yakisno postupayetsya novitnim litakam potencijnogo protivnika Yaponiyi Osnovnij amerikanskij palubnij vinishuvach Uajldket vzhe ne mig konkuruvati z novitnim yaponskim vinishuvachem Mitsubishi Zero Vin praktichno vicherpav svoyi modernizacijni mozhlivosti v toj chas yak yaponskij litak mav she kolosalni potencijni rezervi Z 1938 roku kompaniya Grumman pracyuvala nad nastupnikom F4F Uajldketu Novij litak sho rozroblyavsya osnashuvavsya potuzhnim dvoryadnim Wright R 2600 Twin Cyclone 14 cilindrovim radialnim dvigunom potuzhnistyu 1 700 k s 1 268 kVt z troh lopatevim gvintom Curtiss Electric analogichna silova ustanovka vstanovlyuvalasya na torpedonosci virobnictva Grumman u podalshomu Vinishuvav yavlyav soboyu serednoplan z krilami sho skladalisya nazad u viglyadi dahu perednimi krajkami dogori Cej princip skladannya kril u litakiv palubnoyi aviaciyi Grumman vzhe vikoristovuvav na svoyih poperednikah F4F 4 Uajldket i TBF 1 Evendzher Za vinyatkom vuzkokolijnogo ruchnogo kolinchastogo golovnogo shasi Uajldketa sho vtyaguvavsya u fyuzelyazh prototip konstruktivno malo vidriznyavsya vid vinishuvacha biplana sho debyutuvav she u 1931 roci Shasi bulo radikalno pererobleno teper zamist trapeciyi sho vtyaguyetsya litak mav potuzhni visoki stijki kotri u poloti pribiralisya v krilo nazad z rozvorotom na 90 Zavdyaki takij konstruktivnij osoblivosti shasi cilkom vmishuvalosya u konsoli krila Krila vstanovlyuvalisya nizhche na fyuzelyazhi i yih mozhna bulo skladati vruchnu abo za dopomogoyu gidravlichnoyi sistemi pri comu kozhna panel poza bortom shasi vidkidalasya nazad vid povorotu na specialnij sistemi povorotu diagonalnoyi osi Sto Wing zapatentovanij Grummanom podibno do F4F Novij litak vijshov najbilshim z usih odnomotornih vinishuvachiv koli nebud buduvalisya ne tilki v SShA a j u sviti Na pochatku 1942 roku Leroj Grumman razom z golovnimi konstruktorami jogo kompaniyi Dzhejkom Svirbulom ta Billom Shvendlerom u kooperaciyi z Byuro aeronavtiki VMS SShA pracyuvali z dosvidchenimi pilotami F4F nad rozrobkoyu novogo vinishuvacha yakij mav protistoyati A6M Zero ta dopomogti aviaciyi flotu zdobuti perevagu u povitri na Tihomu okeani 26 kvitnya 1942 roku Byuro aeronavtiki na pidstavi analizu povitryanih boyiv mizh F4F i A6M Zero vidalo rekomendaciyu na vstanovlennya na majbutnomu palubnomu vinishuvachi potuzhnishogo 18 cilindrovogo radialnogo dviguna Pratt amp Whitney R 2800 Double Wasp na drugij prototip XF6F 1 Otzhe z oglyadu na cyu vimogu Grummanu dovelosya povnistyu pereproyektuvati konstrukciyu planera ta posiliti jogo korpus dlya instalyaciyi cogo dviguna na 2 000 k s z trilopatevim povitryanim gvintom Hajdromatik zamist zastosovanogo ranishe Kertiss Elektrik Za pidrahunkami Leroya Grummana efektivnist XF6F 3 zbilshuvalasya na 25 u porivnyanni z XF6F 1 26 chervnya 1942 roku u povitrya pidnyavsya pershij prototip litaka XF6F 1 02981 osnashenij Wright R 2600 Twin Cyclone a XF6F 3 02982 30 lipnya 1942 roku 3 zhovtnya 1942 roku vzhe zletiv pershij serijnij zrazok F6F 3 z dvigunom R 2800 10 a v lyutomu 1943 roku persha aviagrupa ozbroyena novitnimi vinishuvachami nabula operativnoyi gotovnosti u skladi eskadrilyi VF 9 na avianosci Esseks Podalshij rozvitok Na osnovi bazovogo litaka F6F 3 buli rozrobleni dva varianti nichnoyi versiyi palubnogo vinishuvacha Pershi 18 z nih F6F 3E vigotovlyalisya shlyahom modernizaciyi poperednih zrazkiv F6F 3 ta osnashuvalisya radiolokatorom chastoti 10 GGc AN APS 4 vstanovlenomu v obtichnomu kontejneri z dielektrichnogo materialu pid pravoyu konsollyu z nevelikim radiotehnichnim pricilom vstanovlenim poseredini priladovoyi doshki ta radiolokacijnim visotomirom AN APN I i indikator RLS U lipni 1943 roku poyavivsya drugij variant F6F 3N z radiolokacijnim visotomirom AN APN I i RLS Sperry AN APS 6 A1A v obtichniku na pravij konsoli Zagalom bulo vipusheno 200 odinic nichnih vinishuvachiv U listopadi 1943 roku zdobuta persha peremoga v povitri nichnim Hellketom Do kvitnya 1944 roku bulo pobudovano 4 402 vinishuvachi versiyi F6F 3 Paralelno virobnictvo pereprofilyuvalosya na F6F 5 F6F 3 buv zminenij v seriyi novoyu modifikaciyeyu F6F 5 Vona vidriznyalasya polipshenim bronezahistom oblagorodzhenim lihtarem kabini z troma bronesteklami zamist odnogo vidsutnistyu prozorih vuh dlya oglyadu nazad zminenim kapotom dviguna nayavnistyu regulyuvalnih plastin na eleronah posilenoyu konstrukciyeyu hvostovoyi chastini ta zadnoyi chastini fyuzelyazhu i nayavnistyu bombotrimachiv i ustanovok nulovogo startu Silova ustanovka posilena za rahunok vstanovlennya potuzhnishogo R 2800 10W potuzhnistyu 2200 k s iz sistemoyu vpriskuvannya vodi Masa pidvisnogo ozbroyennya zrosla do 1542 kg Na deyakih Hellketah ciyeyi modeli zamist dvoh centralnih kulemetiv vstanovlyuvalosya dvi 20 mm garmati Gispano S yuza M2 z boyekomplektom po 220 snaryadiv na stvol Vse F6F 5 mali vuzli pidviski dlya RLS i gnizdo dlya yiyi ekranu na priladovij paneli i legko protyagom dekilkoh godin mogli buti konvertovani v nichni vinishuvachi Bulo pobudovano 7870 litakiv F6F 5 vklyuchayuchi nichni vinishuvachi F6F 5N Dekilka ekzemplyariv F6F 5 buli osnasheni kameroyu dlya vedennya povitryanoyi rozvidki i jmenuvalisya F6F 5P 3 zhovtnya 1942 roku pershij polit zdijsniv doslidnij zrazok XF6F 4 z dvigunom R 2800 27 ta chotirma 20 mm garmatami M2 Cya versiya v seriyu ne pishla a bula pereroblena na F6F 3 Inshim eksperimentalnim prototipom buv XF6F 2 F6F 3 pereroblenij na dvigun Wright R 2600 15 osnashenij turbokompresorom iz zmishanim potokom yakij zgodom buv zaminenij na Pratt amp Whitney R 2800 21 takozh osnashenij turbokompresorom Birmana Turbokompresori viyavilisya nenadijnimi na oboh dvigunah todi yak pokrashennya produktivnosti bulo neznachnim Nastupna modifikaciya litaka Hellket XF6F 6 mala 18 cilindrovij Pratt and Whitney R 2800 18W potuzhnistyu 2100 k s ta chotirilopasnij propeler Litak rozganyavsya do shvidkosti 671 km god i buv najshvidshim sered usih Hellketiv Odnak vijna zavershilasya do togo yak vinishuvach nadijshov u serijne virobnictvo U listopadi 1945 roku z virobnichoyi liniyi zijshov ostannij Hellket zagalne virobnictvo sklalo 12 275 vinishuvachiv z yakih 11 000 bulo pobudovano lishe za dva roki Cej visokij temp virobnictva stavsya zavdyaki micnomu ta originalnomu dizajnu yakij ne vimagav znachnih modifikacij pislya pochatku virobnictva 1320 vinishuvachiv Hellket nadijshlo po lend lizu do Velikoyi Britaniyi de voni otrimali najmenuvannya Hellket Mk 1 F6F 3 i Hellket Mk 2 F6F 5 Konstrukciya ta dizajnF6F 5 Hellket vilnonesuchij odnomisnij nizkoplan sucilnometalevoyi konstrukciyi z odnim dvoryadnim zirkopodibnim dvigunom z dvokolisnim shasi ta hvostovim kolesom yaki pribiralisya v poloti ta odinarnim vertikalnim stabilizatorom Konstrukciya litaka silno perevantazhena vtim vidriznyalasya visokoyu micnistyu nadijnistyu prostotoyu i visokoyu tehnologichnistyu Fyuzelyazh mav napivmonokokovu konstrukciyu z dyuralyuminiyevoyu obshivkoyu sho kripilasya shpangoutami i stringerami Tehnologichno F6F skladavsya z troh chastin U perednij chastini znahodivsya dvigun sistema vodyanogo forsuvannya protipozhezhna sistema i maslobak z radiatorom Perednya chastina zakinchuvalasya silovim protipozhezhnim shpangoutom do yakogo kripivsya perednij lonzheron krila U centralnij chastini fyuzelyazhu znahodivsya golovnij palivnij bak i kabina lotchika z bronezahistom perednoyu plitoyu bronespinkoyu i bronepiddonom Tovshina broni 12 7 mm Centralna chastina podilyalasya poperechnoyu peregorodkoyu silovim shpangoutom Hvostova chastina fyuzelyazhu silova balka U nij rozmishuvalosya radioustatkuvannya i avtomatichnij radiokompas a takozh hvostova opora shasi sho pribiralasya ta posadkovij gak Kil razom z balkoyu stanoviv yedine cile odnolonzheronnij stabilizator kripivsya do hvostovoyi chastini v osnovi kilya U kabini pilota rozmishuvalosya vse pilotazhno navigacijne ustatkuvannya avtopilot GR 1 priladi kontrolyu i upravlinnya robotoyu gvintomotornoyi ustanovki Lihtar skladavsya z dvoh chastin Ruhoma chastina zrushuvalasya nazad i v razi neobhidnosti avarijno skidalasya lotchikom abo nazemnim personalom Lobova chastina kozirka bronesklo zavtovshki 38 mm palubnogo vinishuvacha F6F 3 Hellket na palubu avianoscya Enterprajz CV 6 pid chas Tihij okean 10 listopada 1943 Krilo litaka trilonzheronne sho dlya zruchnosti zberigannya v avianosnomu angari skladalosya Profil NACA 230 12 Mehanizm skladannya gidravlichnij kardannij sharnir vbudovanij u pershij lonzheron U centroplani znahodilisya dva palivnih baki a takozh nishi osnovnih stijok shasi U konsolyah roztashovuvalosya ozbroyennya patronni yashiki posadochni fari i vuzli kriplennya zakrilkiv i eleroniv Zakrilki odnosekcijni kut vidhilennya 27 na zloti 55 na posadci Eleroni nekompensovani z vidhilyuvanimi trimerami Silova ustanovka vinishuvacha 18 ti cilindrovij dvigun Pratt Uyitni R 2800 10W Dabl Uosp povitryanogo oholodzhennya u formi podvijnoyi zirki ob yem 45 9 litri Osnashuvavsya dvostupenevim nagnitachem i sistemoyu vporskuvannya vodno spirtovoyi sumishi dlya pidvishennya potuzhnosti motora do 2231 k s U rezhimi zlotu pri 2700 ob hv rozvivav potuzhnist 2028 k s Povitryanij gvint Gamilton Standart Hajdromatik angl Hamilton Standart Hydromatic trilopatevij metalevij z krokom kotrij avtomatichno zminyuvavsya diametrom 3 988 m Vis ustanovki motora 3 do osi litaka Useredini planera litaka tri palivni baki dva yemnistyu po 331 l u centroplani i odin rezervnij yemnistyu 284 l u fyuzelyazhi pid pidlogoyu kabini Krim togo mozhna bulo vikoristovuvati pidvisni baki odin pid fyuzelyazhem yemnistyu 568 l i dva pidkrilni yemnistyu po 379 l kozhen Za motorom znizu rozmishuvavsya maslobak yemnistyu 71 l Radiator roztashovanij u nizhnij chastini fyuzelyazhu buv osnashenij sistemoyu avtomatichnoyi pidtrimki temperaturi masla Vinishuvachi F6F 3 5 Hellket ta pikiruyuchi bombarduvalniki SB2C 4 Gelldajver 13 yi avianosnoyi grupi na palubi avianoscya Franklin Zhovten 1944 Gidrosistema zabezpechuvala robotu zakrilkiv mehanizmiv sistemi oholodzhennya dviguna i maslomehanizmov pribirannya i vipusku shasi skladannya konsolej krila a takozh mehanizmiv perezaryadzhannya zbroyi i galm kolis Shasi tristijkove z hvostovim kolesom sho zabirayetsya Osnovni stijki balkovoyi shemi pri zbiranni povertayutsya na 90 i ukladayutsya v krilovi nishi nazad po kursu polotu litaka Hvostova opora sho zabarilasya nazad u fyuzelyazh konsolnoyi shemi nevelikih rozmiriv z litim katkom zamist pnevmatiki Privid vipusku i pribirannya shasi gidravlichnij avarijnij ruchnij Radioustatkuvannya prijmalno peredavalna stanciya korotkohvilovij peredavach AN ARC 5 i serednohvilovij peredavach AN ARC 1 dlya dvostoronnogo zv yazku a takozh dovgohvilovij prijmach AN ARR 2 dlya navigaciyi Do skladu radioobladnannya takozh vhodiv impulsnij peredavach identifikaciyi IFF tak zvana sistema identifikaciyi svij chuzhij z Ves kompleks radioobladnannya znahodivsya u fyuzelyazhi mizh kabinoyu lotchika i operennyam Vikoristovuvalisya dvi shtirovi i odna trosova anteni Odnopromeneva trosova antena natyaguvalasya mizh dvoma shoglami odna z yakih znahodilasya za kabinoyu a insha na kili Ozbroyennya Hellketa shist 12 7 mm kulemetiv Kolt Brauning M2 z boyezapasom po 400 naboyiv na stvol Na deyakih mashinah F6F 5 dva kulemeti zaminyalisya na 20 mm britanski aviacijni garmati British Ispano M2 z boyekomplektom po 200 snaryadiv na stvol Pid litak mozhna bulo pidvisiti do troh bomb kalibrom do 454 kg shist raket kalibrom 127 mm i dva 298 mm reaktivni snaryadi pid krilovimi bombotrimachami Pid vuzlami pidviski mogli pidvishuvatisya palivni baki yaki skidayutsya Bojove zastosuvannyaAmerikanski flot ta morska pihota 31 serpnya 1943 roku stavsya pershij bojovij vilit Hellketiv F6F 3 eskadrilyi VF 5 zletili z palubi avianoscya Jorktauna ta zdijsnili prikrittya ataki amerikanskoyi bombarduvalnoyi ta shturmovoyi aviaciyi na ostriv Markus Nastupnogo dnya stalasya persha peremoga Hellketa u povitri koli lejtenant Dik Losh z avianosnoyi grupi Independensa zbili yaponskij litayuchij choven Kawanishi H8K nad Tihim okeanom 5 6 zhovtnya 1943 roku vidbuvsya masovanij nalit palubnoyi aviaciyi z shesti amerikanskih avianosciv na ostriv Vejk v yakomu vzyali uchast eskadrilyi ozbroyeni Hellketami Z pivnichno shidnogo napryamku diyali litaki z avianosciv Independens i Bello Vud yaki mali perehoplyuvati jmovirne pidkriplennya yaponskoyi aviaciyi z Marshallovih ostroviv Avianosna aviaciya z Esseksa Jorktauna Leksingtona ta Koupensa zavdavala udariv po poziciyah yaponciv ta vazhlivih cilyah na okupovanomu ostrovi Na perehoplennya vorozhoyi aviaciyi yaponci pidnyali 27 vinishuvachiv Zero ta p yat bombarduvalnikiv Betti Sprotiv na Vejki vdalosya pridushiti koli avianosci povernuli u zvorotnomu napryamku po zavershennyu bojovogo zavdannya z 34 litakiv sho perebuvali na Vejki yaponska aviaciya vtratila 22 Amerikanskij flot vtrativ 12 litakiv 6 zbili yaponski vinishuvachi ta 6 zenitna artileriya 11 listopada nad Rabaulom nad ostrovom Nova Britaniya protyagom cilogo dnya vidbuvalisya pershi veliki povitryani boyi v yakih vzyali uchast palubni vinishuvachi Hellket ta Korsar Amerikanski piloti stverdzhuvali pro zbittya 50 vorozhih litakiv 23 24 listopada Hellketi brali uchast u povitryanih de bulo zayavleno pro peremogu nad 30 yaponskimi A6M Zero cinoyu vtrati lishe odnogo F6F U chervni 1944 roku v bitvi u Filippinskomu mori Hellketi vidigrali golovnu rol sered amerikanskih vinishuvachiv yaki zbili perevazhnu bilshist yaponskih litakiv Zagalom u vijni na Tihomu okeani 75 usih zbitih yaponskih litakiv nalezhalo pilotam vinishuvachiv F6F Tilki naprikinci voyennih dij yaponska aviaciya otrimala potuzhnij litak sho mig protistoyati Hellketam Kawanishi N1K J odnak yihnya chiselnist bula nadto zamala shob zminiti balans sil na svoyu korist Britanski vinishuvachi F I Hellket 1840 yi avianosnoyi eskadrilyi na poloti 23 chervnya 1944 10 zhovtnya 1944 roku stalo zirkovim chasom Hellketiv koli stalasya bitva v zatoci Lejte V cej den amerikanci zbili bilshe sotni yaponskih litakiv z nih na chastku Hellket pripalo 25 Shist litakiv zbiv u cej den komander krashij as amerikanskogo flotu ta kavaler medali Poshani yakij zakinchiv vijnu z 34 peremogami Na F6F litali taki vidomi amerikanski lotchiki yak 24 peremogi 23 peremogi 17 peremog Nedarma amerikanski lotchiki prozvali Hellket fabrikoyu asiv tomu sho 305 vinishuvachiv stali asami na comu litaku U lyutomu 1945 roku amerikanci pochali provoditi masovani avianaloti na Tokio v yakih brali uchast vinishuvachi Hellketi Zagalom u cih rejdah brali uchast litaki z 16 amerikanskih avianosciv Najaktivnishu rol u nalotah vzyali piloti eskadrilyi FV 84 Vipers z avianoscya Banker Gill Lishe zranku 16 lyutogo voni zbili 24 vorozhih litaki pri comu lejtenant E Anderson zbiv p yat litakiv riznih tipiv dva Oskara ta po odnomu Todzho Toni ta Zero Do samogo kincya vijni F6F aktivno vikoristovuvalisya yak z avianosciv tak i z nazemnih baz Odnak u povitryanih boyah nad Yaponskimi ostrovami Hellket zustrilisya z griznimi protivnikami yaponskimi vijskovimi vinishuvachami Ki 84 Hayate i Ki 100 yaki za shvidkistyu skoropidjomnistyu i manevrenistyu ta j za ozbroyennyam perevershuvali Hellket Vtrati amerikanciv pochali zrostati Napriklad na pochatku serpnya 1945 roku znamenitij yaponskij lotchik as na vinishuvachi Kavanishi Shiden kayi samotuzhki vstupiv u bij z shistma Hellketami i znishiv chotiri z nih Dva Hellketi sho vcilili rozstrilyali ves boyekomplekt i yihni lotchiki pislya povernennya na avianosec dopovili pro te sho vinishuvach protivnika zuhvalo nav yazav yim bij i bezkarno pishov Pid chas sluzhbi u Drugij svitovij vijni F6F Hellket stav najuspishnishim morskim vinishuvachem usih chasiv yakij zdobuv 5 271 peremogu u povitryanih boyah na usih frontah vijni 5 163 z nih abo 56 vid zagalnoyi kilkosti peremog amerikanskoyi morskoyi aviaciyi u 66 530 bojovih vilotah zdobuli piloti VMS SShA ta Korpusu morskoyi pihoti SShA vtrativshi pri comu lishe 270 svoyih Hellketiv Ce prizvelo do nejmovirnogo spivvidnoshennya 19 1 Stvorenij yak Vbivcya Zero F6F pidtrimuvav spivvidnoshennya vtrat stosovno yaponskogo vinishuvacha yak 13 1 Spivvidnoshennya do yaponskogo vinishuvacha Nakajima Ki 84 stanovila 9 5 1 a do Mitsubishi J2M 3 7 1 Diyuchi u tisnij vzayemodiyi z F4U Korsarami voni sformuvali smertelnij duet Pri provedenni udariv z povitrya Hellketi skinuli na protivnika 6503 tonni aviacijnih bomb Po zavershennyu voyennih dij Hellketi postupovo pochali znimati z ozbroyennya ta perevoditi do rezervu VMS na beregovi bazi oskilki pochav nadhoditi novij F8F Berket vtim F6F prodovzhuvali litati tak yak buli najprostishimi i proshali pomilki pilotuvannya pilotam VMS SShA Otzhe yih vikoristovuvali perevazhno dlya pidgotovki molodih lotchikiv A pislya pochatku Korejskoyi vijni yim dovelosya she blizko roku pobuti v zoni bojovih dij na drugoryadnih rolyah Pri comu deyaki mashini buli pererobleni na krilati torpedi dlya ataki grebel dovgotrivalih oboronnih sporud ta inshih vazhlivih ob yektiv cilej Pererobka polyagala v ustanovci u fyuzelyazhi cilindrichnogo kontejnera z 1500 kg vibuhivki ta sistemi radioupravlinnya Hellket bomba letiv do cili svoyim hodom kerovanij operatorom z inshogo litaka A 1 Skajrajder U 1951 roci litaki Hellket buli oficijno znyati z ozbroyennya i prodani na bruht abo v privatne volodinnya Britanskij flot Hellketi buli sered litakiv sho postavlyalisya do Velikoyi Britaniyi v ramkah programi lend liz Morska aviaciya Korolivskogo flotu otrimala 1 263 bojovih litaki i spochatku yih jmenuvali Grumman Gannet Mark I Vtim na pochatku 1944 roku yih perejmenuvali i vidpovidno do britanskogo markuvannya voni otrimali taki poznachennya F6F 3 Hellcat Mk l otrimano 252 odinici F6F 5 Hellcat Mk II 849 od F6F 5N Hellcat NF Mk II 76 od Vsi F6F 5 ta chastinu F6F 3 sho nadijshli z SShA buli pereobladnani na firmi Blekbern Ejkraft Tak F6F 3 otrimali napryamni dlya britanskih reaktivnih snaryadiv deyaki F6F 5 buli pererobleni u vinishuvachi rozvidniki Hellcat F R Mk lI i rozvidniki Hellcat FR Mk II yaki ne mali kulemetnogo ozbroyennya Britanski Hellketi bilisya v nebi nad Norvegiyeyu na Seredzemnomu mori ta na Tihomu okeani Za period bojovih dij britanski piloti yaki litali na Hellketah zayavili pro 60 peremog z nih 47 na Tihomu okeani i 13 v Yevropi Najbilsh rezultativnishim bula 1844 ta eskadrilya morskoyi aviaciyi z avianoscya Indomitebl Tihookeanskogo flotu sho zapisala na svij rahunok 32 5 zbitih litaki Pislya zakinchennya vijni usi vcilili F6F buli povernuti SShA V inshih krayinah Pislya pochatku Indokitajskoyi vijni bula zabezpechena F6F 5 Hellketami yaki francuzi aktivno vikoristovuvali v borotbi z nacionalnim ruhom v Indokitayi do 1955 roku perevazhno yak shturmoviki Hellketi buli takozh nadani v yakosti dopomogi vijskovo morskim silam Urugvayu de voni perebuvali na ozbroyenni do pochatku 1960 h rokiv Nichnij vinishuvach F6F 5N z radarom AN APS 6 ta dvoma 20 mm garmatami M2ModifikaciyiPrototipi XF6F 1 pershij eksperimentalnij prototip litaka osnashenij radialnim dvigunom Wright R 2600 10 Cyclone 14 potuzhnistyu 1600 k s 1 ekzemplyar XF6F 2 prototip litaka z dvigunom Wright R 2600 16 Cyclone iz turbonadduvannyam potuzhnistyu 1700 k s 1 ekzemplyar XF6F 3 drugij prototip z dvigunom Pratt amp Whitney R 2800 10 Double Wasp iz turbonadduvannyam potuzhnistyu 2000 k s 1 ekzemplyar XF6F 4 F6F 3 z dvigunom Pratt amp Whitney R 2800 27 Double Wasp iz turbonadduvannyam potuzhnistyu 2100 k s 1 ekzemplyar XF6F 6 litaki osnasheni dvigunom R 2800 18W iz turbonadduvannyam ta chotirilopastevim propelerom potuzhnistyu 2100 k s 2 odinici Serijni zrazki F6F 3 odnomisnij vinishuvach osnashenij dvigunom R 2800 10 Double Wasp potuzhnistyu 2000 k s 4 402 litaki F6F 3E nichnij vinishuvach osnashenij radiolokatorom chastoti 10 GGc AN APS 4 radiolokacijnim visotomirom AN APN I i indikatorom Pobudovano 18 od F6F 3N nichnij vinishuvach osnashenij radiolokatorom AN APS 6 Pobudovano 229 od F6F 5 modernizovana versiya vinishuvacha z potuzhnishim dvigunom Pratt amp Whitney R 2800 10W potuzhnistyu 2200 k s zminenoyu formoyu kapotu dviguna novimi eleronami posilenim hvostovim operennyam Pobudovano 7870 od F6F 5 GC 2 6 Normandiya Niman F6F 5 VF83 F6F 3 VF27 F6F 5 Flotiliyi 1F F6F 5D litak distancijnogo keruvannya radiokerovanimi litalnimi aparatami Nevelika kilkist takih mashin vikoristovuvalasya v 1949 1958 rokah F6F 5K deyaka kilkist litakiv kerovanih po radio vikoristovuvalisya dlya doslidzhennya rezultativ yadernih vibuhiv a takozh yak litaki misheni U vijni v Koreyi radiokerovani F6F 5K z bomboyu vagoyu 908 kg zastosovuvalisya yak litayuchi bombi dlya znishennya cilej F6F 5N nichnij vinishuvach osnashenij radiolokatorom AN APS 6 Pobudovano 1189 od F6F 5P rozviduvalnij litak aerofotoznimannya Pereobladnano dekilka ekzemplyariv z F6F 5Krayini operatoriSShA VMS SShA KMP SShA Velika Britaniya Povitryani sili flotu Velikoyi Britaniyi 1 263 Hellketi z 1943 do 1945 roku Franciya pevna kilkist Hellketiv naprikinci 1940 h pochatku 1950 h rokiv Urugvaj VMS Urugvayu do pochatku 1960 h rokiv vikoristovuvali Hellketi Litaki porivnyannoyi roli konfiguraciyi ta epohiFairey Firefly Hawker Hurricane Supermarine Seafire Fiat G 55 La 5 North American P 51 Mustang Republic P 47 Thunderbolt Chance Vought F4U Corsair Focke Wulf Fw 190 Dewoitine D 520 Kawanishi N1K Kawasaki Ki 100 Mitsubishi J2M Mitsubishi A7M Nakajima Ki 84Div takozhSpisok litakiv Drugoyi svitovoyi vijni Messerschmitt Me 410 Fiat CR 42 Falco IAR 80 Kawasaki Ki 96 Potez 630 LaGG 3PrimitkiVinoski VMS SShA VMS Urugvayu U britanskij klasifikaciyi Gannet F Mk I z sichnya 1944 roku Hellcat F Mk I Dzherela Arhiv originalu za 11 chervnya 2011 Procitovano 25 chervnya 2013 United States Naval Aviation 1910 2010 Volume II Statistics 2017 S 25 ISBN 978 0 945274 75 9 d Track Q21506393 Za cinami 1945 roku Ferguson 2005 pp 149 175 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 18 veresnya 2020 Arhiv originalu za 19 lipnya 2013 Procitovano 25 chervnya 2013 Arhiv originalu za 19 chervnya 2013 Procitovano 25 chervnya 2013 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 16 veresnya 2020 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020 Procitovano 19 veresnya 2020 Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 20 veresnya 2020 Barber S B Naval Aviation Combat Statistics World War II OPNAV P 23V No A129 Washington D C Air Branch Office of Naval Intelligence 1946 Jackson Robert Air War Korea 1950 1953 Shrewsbury UK Airlife Publishing 1998 ISBN 1 85310 880 4Dzherela na airwar ru Arhiv originalu za 19 lipnya 2013 Procitovano 25 chervnya 2013 ros na wiki wargaming net Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 16 veresnya 2020 ros LiteraturaAnderton David A Hellcat London Jane s Publishing Company Ltd 1981 ISBN 0 7106 0036 4 Bridgman Leonard ed The Grumman Hellcat Jane s Fighting Aircraft of World War II London Studio 1946 ISBN 1 85170 493 0 Brown Eric CBE DCS AFC RN William Green and Gordon Swanborough Grumman Hellcat Wings of the Navy Flying Allied Carrier Aircraft of World War Two London Jane s Publishing Company 1980 pp 167 176 ISBN 0 7106 0002 X Dann Lcdr Richard S USNR F6F Hellcat Walk Around Carrollton Texas Squadron Signal Publications Inc 1996 ISBN 0 89747 362 0 Drendel Lou Grumman F6F Hellcat U S Navy Carrier Fighters of World War II Carrollton Texas Squadron Signal Publications Inc 1987 pp 45 68 ISBN 0 89747 194 6 Francillon Rene J Grumman Aircraft Since 1929 Annapolis Maryland Naval Institute Press 1989 ISBN 0 87021 246 X Graff Cory F6F Hellcat at War The At War Series Minneapolis Minneapolis Zenith Press 2009 ISBN 978 0 7603 3306 8 Green William and Gordon Swanborough Grumman F6F Hellcat WW2 Fact Files US Navy and Marine Corps Fighters London Macdonald and Jane s Publishers Ltd 1976 pp 47 56 ISBN 0 356 08222 9 Kit Mister and Jean Pierre DeCock F6F Hellcat Paris France Editions Atlas s a 1981 fr Mendenhall Charles A Wildcats amp Hellcats Gallant Grummans in World War II St Paul Minnesota Motorbooks International 1984 ISBN 0 87938 177 9 Sullivan Jim F6F Hellcat in action Carrollton Texas Squadron Signal Publications Inc 1979 ISBN 0 89747 088 5 Winchester Jim ed Grumman F6F Hellcat Aircraft of World War II Aviation Fact File Rochester UK Grange Books plc 2004 ISBN 1 84013 639 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grumman F6F Hellcat WW2DB F6F Hellcat 27 grudnya 2007 u Wayback Machine Final flight test report of F6F 3 USN Air Station Patuxent River pdf file 27 bereznya 2009 u Wayback Machine F6F Hellcat Performance Trials Aircraft and Armament Experimental Establishment A amp AEE Boscombe Down 24 lyutogo 2009 u Wayback Machine Performance test each 1 00th aircraft F6F 5 No 58310 USN Air Station Patuxent River pdf file 27 bereznya 2009 u Wayback Machine World War II Grumman F6F Hellcat 14 travnya 2013 u Wayback Machine The Grumman F6F Hellcat 19 chervnya 2013 u Wayback Machine 19 Facts About the Grumman F6F Hellcat with Photos 29 listopada 2020 u Wayback Machine F6F 3 Hellcat 16 veresnya 2020 u Wayback Machine VideoWWII s F6F HellCat 23 veresnya 2020 u Wayback Machine angl Grumman Hellcat F6F 17 veresnya 2020 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ