Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пе́рша індокита́йська війна́ (в'єт. Chiến tranh Đông Dương, фр. Guerre d'Indochine) (1946–1954) — (антиколоніальна війна) в'єтнамських патріотів, об'єднаних під егідою політичного руху «В'єтмінь», проти французької колоніальної адміністрації за національну незалежність у 1945—1954, що закінчилася розділенням В'єтнаму на дві незалежні держави: Демократична Республіка В'єтнам (столиця — Ханой) і Республіка В'єтнам (столиця — Сайгон) й переросла у Другу індокитайську війну.
| Перша індокитайська війна | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Індокитайські війни | |||||||||||
 Французькі десантники в бою. Північний В'єтнам. Травень 1952 | |||||||||||
| |||||||||||
| Сторони | |||||||||||
 Французький Союз *  Франція *  Французький Індокитай (1946—1953) *  Держава В'єтнам (1949—1954) *  Королівство Камбоджа (1953—1954)*  Лаос (1953—1954) |  В'єтмінь  Патет Лао (з 1950) (1946—1949) (з 1950) | ||||||||||
| Командувачі | |||||||||||
| Філіпп Леклерк (1945—1946) (1946—1948) (1948—1949) (1949—1950) Жан Марі де Латр де Тассіньї (1950—1951) (1952—1953) (1953—1954) | Хо Ші Мін Во Нгуен Зіап Суфанувонг (1945—1954) | ||||||||||
| Військові сили | |||||||||||
| Французький Союз: 190 000 Збройні сили Держави В'єтнам: 150 000 Загони самооборони: 55 000 | 125 000 регулярні війська, 325 000 нерегулярні війська | ||||||||||
| Втрати | |||||||||||
| Військові втрати: Французький Союз: 75 581 загиблий, 64 127 поранено, 40 000 потрапило в полон Держава В'єтнам: 419 000 загинуло, поранено та полонених | Військові втрати 300 000+ загинуло, 500 000+ поранено, 100 000+ захоплено в полон | ||||||||||
| Цивільні жертви: Понад 150 000 | |||||||||||
Передумови
Перші організовані [en], під проводом [ru], сталися ще в 1930-х. Опісля того як Франція відкинула вимоги ВНП, зорганізованої з радикально налаштованих місцевих офіцерів та інтелегенції, вони перейшли до терору супроти урядовців колоніальної адміністрації та колабораціоністів. Їх методи надалі послугували основою в'єтнамської школи міського терору.
Під час Другої світової війни в травні-червні 1940 французька армія зазнала нищівної поразки від німецького Вермахту, Франція була розгромлена. Для французької колонії це означало, що вона входить до складу земель підконтрольних маріонетковому уряду Віші, союзному країнам антикомінтернівської коаліції. У свою чергу це призвело до фактичної здачі французьким колабораціоністським урядом і військами території колонії в ході її окупації японськими військами у вересні 1940.
Французька адміністрація домовилася з Японією про те, що японці отримують доступ до стратегічних ресурсів В'єтнаму при збереженні колоніального адміністративного апарату Франції. Де-юре режим Віші продовжував здійснювати правління колонією, де-факто уся влада в Індокитаї належала японським окупаційним військам.
Окупувавши Індокитай, Японія спочатку обережно, прагнучи уникати конфліктів із французькою адміністрацією, а з 1942 року відверто й агресивно розгорнула пропаганду паназійських ідей серед місцевого населення, залучаючи на свій бік різні націоналістичні групи й організації, які розраховували за допомогою Японії домогтися успіхів в антиколоніальній боротьбі за незалежність В'єтнаму. На цій соціальній базі за допомогою японців були створені Націонал-соціалістська партія Великого В'єта, Партія народного правління Великого В'єта тощо. У 1942—1943 роках за активної підтримки Японії активізували свою діяльність політико-релігійні рухи «Као Дай» і «Хоа Хао». Окупаційне командування проводило лінію на об'єднання усіх прояпонськи налаштованих угруповань і окремих правлячих діячів В'єтнаму (Чан Чонг Кім, Нго Дінь З'єм і ін.) з метою здійснення антифранцузького перевороту й створення свого маріонеткового уряду.
У той же час на території Китаю була створена Ліга боротьби за незалежність В'єтнаму (В'єтмінь) — військово-політична організація, що об'єднала спочатку усіх противників французької колоніальної адміністрації. Надалі основну роль у ній грали прихильники комуністичних поглядів, очолювані Хо Ші Міном, який здійснював політичне керівництво, а воєнним лідером та головнокомандувачем партизанських сил націоналістів став Во Нгуен Зіап.
З висадкою союзних військ у Франції й відступом німецьких військ з території метрополії правляча вішістська верхівка почала вести таємні переговори із представниками Франції, що бореться, за умови післявоєнного миру. Побоюючись такого розвитку подій, 9 березня 1945 японська армія силою зброї встановила повний контроль над французькими володіннями (це було також пов'язане з різким погіршенням для Японії стратегічної обстановки на Тихоокеанському театрі воєнних дій після поразки в битві у Філіппінському морі), проголосивши про створення маріонеткового уряду — В'єтнамської імперії під правлінням імператора Бао Дай.
24 березня 1945 французький уряд через міністра колоній оприлюднив плани щодо майбутнього своїх володінь в Індокитаї. Французи планували створення Індокитайської Федерації у складі В'єтнаму, Камбоджі й Лаосу. Федерація, як і решта французьких колоніальних володінь, мала утворити разом із метрополією Французький Союз. Натомість В'єтмінь наполягав на втраті Францією прав на Індокитай внаслідок співробітництва французької колоніальної адміністрації з японцями в роки Другої світової війни та згідно з фактом проголошення незалежності В'єтнаму 9 березня 1945.
Жорстока експлуатація японцями місцевого населення, поганий врожай протягом 1944—1945 у північній частині В'єтнаму, який погіршувався поганими погодними умовами призвели до великого голоду. При загальної чисельності населення 10 мільйонів близько 1 мільйона чоловік померло від голоду. Використовуючи ситуацію, що склалася й неспроможність французької влади вирішити проблеми із продовольством В'єтмінь у березні 1945 закликав місцеве населення до збройного повстання й захоплення колоніальних складських приміщень із рисом. Від 75 до 100 складів були розгромлені в'єтнамцями. Цей бунт проти голоду й правлячих сил, почасти винних у його наслідках надалі послужили росту популярності В'єтміня серед простих людей, багато в'єтнамців приєдналося до цього руху.
У серпні 1945 Японія капітулювала. В'єтмінь скористався тимчасовим безвладдям, щоб за допомогою вже сформованих озброєних загонів на чолі з Во Нгуен Зіапом захопили Ханой і інші ключові міста країни. Поступово В'єтміню вдалося встановити повний контроль над більшою частиною району тропічних джунглів у Північному В'єтнамі.
Після проголошення незалежності Франція, при суттєвій підтримці з боку Великої Британії, негайно приступила до відновлення своєї колоніальної присутності в цьому регіоні. Результатом стало виникнення конфлікту, найбільш затяжного з усіх, що виникли після Другої світової війни.
Початок конфлікту
2 вересня 1945 року в Ханої у присутності півмільйонної юрби політичний лідер В'єтміня Хо Ші Мін проголосив створення незалежної Демократичної Республіки В'єтнам (ДРВ). Свою промову він розпочав, перефразовуючи Декларацію Незалежності Сполучених Штатів:
Усі люди народжені вільними. Кожного з нас Творець наділив непорушними правами: правом на життя, правом свободи та правом на щастя.
Однак, головні переможці у Другій світовій війні (Велика Британія, США та СРСР) мали попередню домовленість про те, що усі колоніальні володіння Франції залишаються за нею. У зв'язку з тим, що після завершення війни французи не мали ані кораблів, ані зброї та солдатів для перекидання їх до В'єтнаму, було вирішено, що південну частину країни тимчасово окупуватимуть британські війська, у тої час, як північну частину займуть війська китайського Гоміньдану. Після висадки своїх військ британці озброїли не лише французьких військових, які були інтерновані на території В'єтнаму, а й японські частини, які знаходилися після завершення бойових дій у країні.
Позиція ДРВ полягала в необхідності визнання В'єтнаму єдиною, суверенною та незалежною державою, яка погоджувалась поважати особливі інтереси Парижа в Індокитаї. Франція наполягала на збереженні історичного поділу В'єтнаму на три частини (Тонкін, Аннам, Кохінхіна), що мали стати окремими частинами Індокитайської Федерації.
За підсумками переговорів 6 березня 1946 було підписано Угоду про незалежність В'єтнаму, згідно з якою Франція визнавала Республіку В'єтнам «вільною державою», представники ДРВ погоджувались на входження до федерації та заміну китайських військ у Північному В'єтнамі, введених за рішенням Потсдамської (Берлінської) конференції 1945, на французькі. Воєнні дії припинялися. Питання об'єднання В'єтнаму мало вирішуватись шляхом референдуму. Аналогічні угоди було підписано з Лаосом (27 серпня 1946) та Камбоджею (7 січня 1946).
Розгортання конфлікту
Але, проголосивши 1 червня 1946 року створення Автономної республіки Кохінхіни та автономій національних меншин В'єтнаму, Франція в односторонньому порядку пішла на порушення угоди, що суттєво ускладнило подальші переговори між представниками ДРВ та Франції про статус В'єтнаму в складі федерації (розпочались у Фонтенбло в червні 1946 року). 14 вересня 1946 року перемир'я було продовжене, переговори з питання Кохінхіни, що лишилось відкритим, було вирішено продовжити в січні 1947 року.
19 грудня 1946 року в ході спроб французьких військ у Ханої роззброїти Визвольну Армію В'єтнаму бойові дії між ними було поновлено. У січні — лютому 1947 року після декількох тижнів блокади французькі частини звільнили оточений гарнізон та відтіснили партизан В'єтміня від стародавньої столиці країни міста Хюе. Але після перших успіхів бойові дії зайшли у безвихідь.
Керівництво руху опору через слабість своїх сил у цей період (озброєнні загони самооборони, партизани та підрозділи В'єтнамської народної армії — ВНА — нараховували близько 10 000 чоловік проти 90-тисячного французького експедиційного корпусу) взяло курс на ведення затяжної партизанської війни. Це дозволило окупаційним військам до осені 1947 року захопити усі великі міста Демократичної Республіки В'єтнам.
Поступово війна розповсюдилася на решту колоніальних володінь Франції в Індокитаї: Лаос та Камбоджу, де комуністи при підтримці радянських та китайських фахівців допомогли організувати за зразком В'єтміня Патет Лао та відповідно.
Після 1949 року, коли китайські комуністи захопили владу у ході Громадянської війни в Китаї, В'єтмінь отримав суттєву підтримку з їх боку, особливо у постачанні зброї та боєприпасів, з якими він мав великі труднощі.
У січні 1950 р. комуністичні країни офіційно визнають Демократичну Республіку В'єтнам під владою В'єтміня.
Війська В'єтміня проходили посилену військову підготовку в Південному Китаї. З 1950 року, отримавши значну військову підтримку від Китайської Народної Республіки, сили В'єтміня почали проводити контрнаступи. З липня 1950 р. китайські військові радники почали таємно прибувати у В'єтнам для надання допомоги у розгортанні широкомасштабної партизанської війни у колишній колонії та поступовому перетворенні неорганізованих місцевих загонів у регулярні збройні сили В'єтнаму.
Добре навчені та озброєні партизанські загони В'єтміня, діючи або з території Китаю, або з непрохідних тропічних джунглів, які покривають плоскогір'я на півночі В'єтнаму, розпочали великий наступ проти французьких оборонних постів у Північному , які прикривали кордони з Китаєм. З іншого боку, американська допомога Франції збільшувалася по ходу зростання інтенсивності партизанської війни.
У свою чергу, протилежна сторона визнала антикомуністичну владу Південного В'єтнаму зі столицею в Сайгоні на чолі з колишнім імператором Бао Дай наступного місяця. Початок Корейської війни в червні 1950 року запевнив багатьох політиків Заходу, що війна в Індокитаї — це один з напрямків комуністичної експансії, вміло керованої Кремлем у Східній та Південно-Східній Азії.
9 жовтня 1950 року навколо Лангшона під Каобангом французькі військові зазнали першої серйозної поразки від нерегулярних загонів повстанців. Одночасно на фоні посилення активності комуністичних сил Патет Лао в Лаосі, примусили Францію 21 жовтня залишити свої позиції на більшій частині Північного В'єтнаму та відвести війська за межі заснованого по периметру дельти річки Ка укріпленого району на півночі країни.
У вересні США створюють Групу військових радників та помічників (англ. Military Assistance and Advisory Group (MAAG)), за допомогою якої намагаються створити збройні сили Південного В'єтнаму, які будуть здатні протистояти комуністичній експансії. В період з 1950 по 1954 рр. Сполученими Штатами надана дієва допомога на загальну суму 1 млрд. доларів; майже 80 % військових видатків Франції у веденні війни за рахунок цього було покрито. Крім усього іншого, американці забезпечили поставку французьким колоніальним військам 300 000 одиниць стрілецької зброї.
До 1954 року ситуація, що склалася, стала практично безнадійною для французьких сил; війна була украй непопулярна у Франції, і останнім ударом для колоніальних амбіцій країни в Індокитаї стала важка поразка в битві при Дьєнб'єнфу.
Французький Експедиційний корпус втратив під час війни у В'єтнамі більш ніж 140 000 чоловік. Військові видатки з урахуванням американської допомоги становили за цей період більш 3 270 млрд. франків.
Розв'язання конфлікту
У рамках Берлінської наради міністрів закордонних справ СРСР, США, Великої Британії та Франції 1954 було прийнято рішення про скликання Женевської наради з питань мирного врегулювання в Індокитаї. У зв'язку з негативним ставленням світового співтовариства до дій Франції в Індокитаї у жовтні 1953 французький уряд погодився на переговори з ДРВ. 20 липня 1954 в рамках конференції було підписано Женевські угоди щодо Індокитаю, згідно з якими Франція визнавала незалежність В'єтнаму, Лаосу й Камбоджі.
Див. також
Посилання
- Chen Jian. 1993. «China and the First Indo-China War, 1950-54», The China Quarterly, No. 133. (Mar., 1993), pp. 85–110. London: School of Oriental and African Studies.
- Cogan, Charles G. 2000. «L'attitude des États-Unis à l'égard de la guerre d'Indochine» in Vaïsse (2000: 51-88).
- Dunstan, Simon. 2004. Vietnam Tracks: Armor in Battle 1945-75, Osprey Publishing.
- Windrow, Martin. 1998. The French Indochina War, 1946—1954, Osprey.
Джерела
- Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- ВОЙНА В ИНДОКИТАЕ [ 9 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Street Without Joy: The French Debacle In Indochina [ 9 травня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
Примітки
- Jacques Dalloz, La Guerre d'Indochine 1945—1954, Seuil, Paris, 1987,pp. 129—130, 206
- . Архів оригіналу за 2 травня 2010. Процитовано 27 березня 2010.
- Windrow, Martin (1998). The French Indochina War 1946—1954 (Men-At-Arms, 322). London: Osprey Publishing. pp. 23. .
- France's world newspaper, 15-7-1954
- Smedberg, M (2008), Vietnamkrigen: 1880—1980. Historiska Media, p. 88
- Биструхін Г. С., Вєдєнєєв Д. В. Війна в кам‘яних джунглях. Міська партизанська війна як феномен збройної боротьби та спеціальної діяльності. 1945—2005 рр. Монографія. — К. : Генеза, 2006. — 512 с. (71 с.)
- Neale, Jonathan The American War, page 17,
- В'єтмінь — повна назва В'єтнам док-лап дог-мінь (в'єт. Việt Nam Ðộc Lập Ðồng Minh Hội)
- Neale, Jonathan The American War, page 18-19,
- Neale, Jonathan The American War, page 20,
- Р.Эрнест Дюпюи, Тревор Н. Дюпюи Всемирная история войн Т.4, стр. 624—626, Полигон, АСТ 1998
- Zinn, A People's History of the United States, p. 471.
- Дэвидсон Ф. Б. Война во Вьетнаме. — М.:Изографус, Эксмо, 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pe rsha indokita jska vijna v yet Chiến tranh Đong Dương fr Guerre d Indochine 1946 1954 antikolonialna vijna v yetnamskih patriotiv ob yednanih pid egidoyu politichnogo ruhu V yetmin proti francuzkoyi kolonialnoyi administraciyi za nacionalnu nezalezhnist u 1945 1954 sho zakinchilasya rozdilennyam V yetnamu na dvi nezalezhni derzhavi Demokratichna Respublika V yetnam stolicya Hanoj i Respublika V yetnam stolicya Sajgon j pererosla u Drugu indokitajsku vijnu Persha indokitajska vijna Indokitajski vijni Francuzki desantniki v boyu Pivnichnij V yetnam Traven 1952 Francuzki desantniki v boyu Pivnichnij V yetnam Traven 1952 Data 19 grudnya 1946 1 serpnya 1954 Misce Francuzkij Indokitaj Privid Borotba za nezalezhnist V yetnamu Rezultat Peremoga V yetnamu Vivedennya francuzkih vijsk z V yetnamu Teritorialni zmini Stvorennya dvoh nezalezhnih derzhav DRV Pivnichnij V yetnam ta Respublika V yetnam Pivdennij V yetnam Storoni Francuzkij Soyuz Franciya Francuzkij Indokitaj 1946 1953 Derzhava V yetnam 1949 1954 Korolivstvo Kambodzha 1953 1954 Laos 1953 1954 V yetmin Patet Lao z 1950 1946 1949 z 1950 Komanduvachi Filipp Leklerk 1945 1946 1946 1948 1948 1949 1949 1950 Zhan Mari de Latr de Tassinyi 1950 1951 1952 1953 1953 1954 Ho Shi Min Vo Nguen Ziap Sufanuvong 1945 1954 Vijskovi sili Francuzkij Soyuz 190 000 Zbrojni sili Derzhavi V yetnam 150 000 Zagoni samooboroni 55 000 125 000 regulyarni vijska 325 000 neregulyarni vijska Vtrati Vijskovi vtrati Francuzkij Soyuz 75 581 zagiblij 64 127 poraneno 40 000 potrapilo v polon Derzhava V yetnam 419 000 zaginulo poraneno ta polonenih Vijskovi vtrati 300 000 zaginulo 500 000 poraneno 100 000 zahopleno v polon Civilni zhertvi Ponad 150 000PeredumoviPershi organizovani en pid provodom ru stalisya she v 1930 h Opislya togo yak Franciya vidkinula vimogi VNP zorganizovanoyi z radikalno nalashtovanih miscevih oficeriv ta intelegenciyi voni perejshli do teroru suproti uryadovciv kolonialnoyi administraciyi ta kolaboracionistiv Yih metodi nadali posluguvali osnovoyu v yetnamskoyi shkoli miskogo teroru Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v travni chervni 1940 francuzka armiya zaznala nishivnoyi porazki vid nimeckogo Vermahtu Franciya bula rozgromlena Dlya francuzkoyi koloniyi ce oznachalo sho vona vhodit do skladu zemel pidkontrolnih marionetkovomu uryadu Vishi soyuznomu krayinam antikominternivskoyi koaliciyi U svoyu chergu ce prizvelo do faktichnoyi zdachi francuzkim kolaboracionistskim uryadom i vijskami teritoriyi koloniyi v hodi yiyi okupaciyi yaponskimi vijskami u veresni 1940 Francuzka administraciya domovilasya z Yaponiyeyu pro te sho yaponci otrimuyut dostup do strategichnih resursiv V yetnamu pri zberezhenni kolonialnogo administrativnogo aparatu Franciyi De yure rezhim Vishi prodovzhuvav zdijsnyuvati pravlinnya koloniyeyu de fakto usya vlada v Indokitayi nalezhala yaponskim okupacijnim vijskam Okupuvavshi Indokitaj Yaponiya spochatku oberezhno pragnuchi unikati konfliktiv iz francuzkoyu administraciyeyu a z 1942 roku vidverto j agresivno rozgornula propagandu panazijskih idej sered miscevogo naselennya zaluchayuchi na svij bik rizni nacionalistichni grupi j organizaciyi yaki rozrahovuvali za dopomogoyu Yaponiyi domogtisya uspihiv v antikolonialnij borotbi za nezalezhnist V yetnamu Na cij socialnij bazi za dopomogoyu yaponciv buli stvoreni Nacional socialistska partiya Velikogo V yeta Partiya narodnogo pravlinnya Velikogo V yeta tosho U 1942 1943 rokah za aktivnoyi pidtrimki Yaponiyi aktivizuvali svoyu diyalnist politiko religijni ruhi Kao Daj i Hoa Hao Okupacijne komanduvannya provodilo liniyu na ob yednannya usih proyaponski nalashtovanih ugrupovan i okremih pravlyachih diyachiv V yetnamu Chan Chong Kim Ngo Din Z yem i in z metoyu zdijsnennya antifrancuzkogo perevorotu j stvorennya svogo marionetkovogo uryadu U toj zhe chas na teritoriyi Kitayu bula stvorena Liga borotbi za nezalezhnist V yetnamu V yetmin vijskovo politichna organizaciya sho ob yednala spochatku usih protivnikiv francuzkoyi kolonialnoyi administraciyi Nadali osnovnu rol u nij grali prihilniki komunistichnih poglyadiv ocholyuvani Ho Shi Minom yakij zdijsnyuvav politichne kerivnictvo a voyennim liderom ta golovnokomanduvachem partizanskih sil nacionalistiv stav Vo Nguen Ziap Z visadkoyu soyuznih vijsk u Franciyi j vidstupom nimeckih vijsk z teritoriyi metropoliyi pravlyacha vishistska verhivka pochala vesti tayemni peregovori iz predstavnikami Franciyi sho boretsya za umovi pislyavoyennogo miru Poboyuyuchis takogo rozvitku podij 9 bereznya 1945 yaponska armiya siloyu zbroyi vstanovila povnij kontrol nad francuzkimi volodinnyami ce bulo takozh pov yazane z rizkim pogirshennyam dlya Yaponiyi strategichnoyi obstanovki na Tihookeanskomu teatri voyennih dij pislya porazki v bitvi u Filippinskomu mori progolosivshi pro stvorennya marionetkovogo uryadu V yetnamskoyi imperiyi pid pravlinnyam imperatora Bao Daj 24 bereznya 1945 francuzkij uryad cherez ministra kolonij oprilyudniv plani shodo majbutnogo svoyih volodin v Indokitayi Francuzi planuvali stvorennya Indokitajskoyi Federaciyi u skladi V yetnamu Kambodzhi j Laosu Federaciya yak i reshta francuzkih kolonialnih volodin mala utvoriti razom iz metropoliyeyu Francuzkij Soyuz Natomist V yetmin napolyagav na vtrati Franciyeyu prav na Indokitaj vnaslidok spivrobitnictva francuzkoyi kolonialnoyi administraciyi z yaponcyami v roki Drugoyi svitovoyi vijni ta zgidno z faktom progoloshennya nezalezhnosti V yetnamu 9 bereznya 1945 Zhorstoka ekspluataciya yaponcyami miscevogo naselennya poganij vrozhaj protyagom 1944 1945 u pivnichnij chastini V yetnamu yakij pogirshuvavsya poganimi pogodnimi umovami prizveli do velikogo golodu Pri zagalnoyi chiselnosti naselennya 10 miljoniv blizko 1 miljona cholovik pomerlo vid golodu Vikoristovuyuchi situaciyu sho sklalasya j nespromozhnist francuzkoyi vladi virishiti problemi iz prodovolstvom V yetmin u berezni 1945 zaklikav misceve naselennya do zbrojnogo povstannya j zahoplennya kolonialnih skladskih primishen iz risom Vid 75 do 100 skladiv buli rozgromleni v yetnamcyami Cej bunt proti golodu j pravlyachih sil pochasti vinnih u jogo naslidkah nadali posluzhili rostu populyarnosti V yetminya sered prostih lyudej bagato v yetnamciv priyednalosya do cogo ruhu U serpni 1945 Yaponiya kapitulyuvala V yetmin skoristavsya timchasovim bezvladdyam shob za dopomogoyu vzhe sformovanih ozbroyenih zagoniv na choli z Vo Nguen Ziapom zahopili Hanoj i inshi klyuchovi mista krayini Postupovo V yetminyu vdalosya vstanoviti povnij kontrol nad bilshoyu chastinoyu rajonu tropichnih dzhungliv u Pivnichnomu V yetnami Pislya progoloshennya nezalezhnosti Franciya pri suttyevij pidtrimci z boku Velikoyi Britaniyi negajno pristupila do vidnovlennya svoyeyi kolonialnoyi prisutnosti v comu regioni Rezultatom stalo viniknennya konfliktu najbilsh zatyazhnogo z usih sho vinikli pislya Drugoyi svitovoyi vijni Pochatok konfliktu2 veresnya 1945 roku v Hanoyi u prisutnosti pivmiljonnoyi yurbi politichnij lider V yetminya Ho Shi Min progolosiv stvorennya nezalezhnoyi Demokratichnoyi Respubliki V yetnam DRV Svoyu promovu vin rozpochav perefrazovuyuchi Deklaraciyu Nezalezhnosti Spoluchenih Shtativ Usi lyudi narodzheni vilnimi Kozhnogo z nas Tvorec nadiliv neporushnimi pravami pravom na zhittya pravom svobodi ta pravom na shastya Odnak golovni peremozhci u Drugij svitovij vijni Velika Britaniya SShA ta SRSR mali poperednyu domovlenist pro te sho usi kolonialni volodinnya Franciyi zalishayutsya za neyu U zv yazku z tim sho pislya zavershennya vijni francuzi ne mali ani korabliv ani zbroyi ta soldativ dlya perekidannya yih do V yetnamu bulo virisheno sho pivdennu chastinu krayini timchasovo okupuvatimut britanski vijska u toyi chas yak pivnichnu chastinu zajmut vijska kitajskogo Gomindanu Pislya visadki svoyih vijsk britanci ozbroyili ne lishe francuzkih vijskovih yaki buli internovani na teritoriyi V yetnamu a j yaponski chastini yaki znahodilisya pislya zavershennya bojovih dij u krayini Poziciya DRV polyagala v neobhidnosti viznannya V yetnamu yedinoyu suverennoyu ta nezalezhnoyu derzhavoyu yaka pogodzhuvalas povazhati osoblivi interesi Parizha v Indokitayi Franciya napolyagala na zberezhenni istorichnogo podilu V yetnamu na tri chastini Tonkin Annam Kohinhina sho mali stati okremimi chastinami Indokitajskoyi Federaciyi Za pidsumkami peregovoriv 6 bereznya 1946 bulo pidpisano Ugodu pro nezalezhnist V yetnamu zgidno z yakoyu Franciya viznavala Respubliku V yetnam vilnoyu derzhavoyu predstavniki DRV pogodzhuvalis na vhodzhennya do federaciyi ta zaminu kitajskih vijsk u Pivnichnomu V yetnami vvedenih za rishennyam Potsdamskoyi Berlinskoyi konferenciyi 1945 na francuzki Voyenni diyi pripinyalisya Pitannya ob yednannya V yetnamu malo virishuvatis shlyahom referendumu Analogichni ugodi bulo pidpisano z Laosom 27 serpnya 1946 ta Kambodzheyu 7 sichnya 1946 Rozgortannya konfliktuFrancuzkij inozemnij legion zahopiv u polon soldata V yetminya Ale progolosivshi 1 chervnya 1946 roku stvorennya Avtonomnoyi respubliki Kohinhini ta avtonomij nacionalnih menshin V yetnamu Franciya v odnostoronnomu poryadku pishla na porushennya ugodi sho suttyevo uskladnilo podalshi peregovori mizh predstavnikami DRV ta Franciyi pro status V yetnamu v skladi federaciyi rozpochalis u Fontenblo v chervni 1946 roku 14 veresnya 1946 roku peremir ya bulo prodovzhene peregovori z pitannya Kohinhini sho lishilos vidkritim bulo virisheno prodovzhiti v sichni 1947 roku 19 grudnya 1946 roku v hodi sprob francuzkih vijsk u Hanoyi rozzbroyiti Vizvolnu Armiyu V yetnamu bojovi diyi mizh nimi bulo ponovleno U sichni lyutomu 1947 roku pislya dekilkoh tizhniv blokadi francuzki chastini zvilnili otochenij garnizon ta vidtisnili partizan V yetminya vid starodavnoyi stolici krayini mista Hyue Ale pislya pershih uspihiv bojovi diyi zajshli u bezvihid Kerivnictvo ruhu oporu cherez slabist svoyih sil u cej period ozbroyenni zagoni samooboroni partizani ta pidrozdili V yetnamskoyi narodnoyi armiyi VNA narahovuvali blizko 10 000 cholovik proti 90 tisyachnogo francuzkogo ekspedicijnogo korpusu vzyalo kurs na vedennya zatyazhnoyi partizanskoyi vijni Ce dozvolilo okupacijnim vijskam do oseni 1947 roku zahopiti usi veliki mista Demokratichnoyi Respubliki V yetnam Postupovo vijna rozpovsyudilasya na reshtu kolonialnih volodin Franciyi v Indokitayi Laos ta Kambodzhu de komunisti pri pidtrimci radyanskih ta kitajskih fahivciv dopomogli organizuvati za zrazkom V yetminya Patet Lao ta vidpovidno Pislya 1949 roku koli kitajski komunisti zahopili vladu u hodi Gromadyanskoyi vijni v Kitayi V yetmin otrimav suttyevu pidtrimku z yih boku osoblivo u postachanni zbroyi ta boyepripasiv z yakimi vin mav veliki trudnoshi U sichni 1950 r komunistichni krayini oficijno viznayut Demokratichnu Respubliku V yetnam pid vladoyu V yetminya Vijska V yetminya prohodili posilenu vijskovu pidgotovku v Pivdennomu Kitayi Z 1950 roku otrimavshi znachnu vijskovu pidtrimku vid Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki sili V yetminya pochali provoditi kontrnastupi Z lipnya 1950 r kitajski vijskovi radniki pochali tayemno pribuvati u V yetnam dlya nadannya dopomogi u rozgortanni shirokomasshtabnoyi partizanskoyi vijni u kolishnij koloniyi ta postupovomu peretvorenni neorganizovanih miscevih zagoniv u regulyarni zbrojni sili V yetnamu Dobre navcheni ta ozbroyeni partizanski zagoni V yetminya diyuchi abo z teritoriyi Kitayu abo z neprohidnih tropichnih dzhungliv yaki pokrivayut ploskogir ya na pivnochi V yetnamu rozpochali velikij nastup proti francuzkih oboronnih postiv u Pivnichnomu yaki prikrivali kordoni z Kitayem Z inshogo boku amerikanska dopomoga Franciyi zbilshuvalasya po hodu zrostannya intensivnosti partizanskoyi vijni U svoyu chergu protilezhna storona viznala antikomunistichnu vladu Pivdennogo V yetnamu zi stoliceyu v Sajgoni na choli z kolishnim imperatorom Bao Daj nastupnogo misyacya Pochatok Korejskoyi vijni v chervni 1950 roku zapevniv bagatoh politikiv Zahodu sho vijna v Indokitayi ce odin z napryamkiv komunistichnoyi ekspansiyi vmilo kerovanoyi Kremlem u Shidnij ta Pivdenno Shidnij Aziyi 9 zhovtnya 1950 roku navkolo Langshona pid Kaobangom francuzki vijskovi zaznali pershoyi serjoznoyi porazki vid neregulyarnih zagoniv povstanciv Odnochasno na foni posilennya aktivnosti komunistichnih sil Patet Lao v Laosi primusili Franciyu 21 zhovtnya zalishiti svoyi poziciyi na bilshij chastini Pivnichnogo V yetnamu ta vidvesti vijska za mezhi zasnovanogo po perimetru delti richki Ka ukriplenogo rajonu na pivnochi krayini U veresni SShA stvoryuyut Grupu vijskovih radnikiv ta pomichnikiv angl Military Assistance and Advisory Group MAAG za dopomogoyu yakoyi namagayutsya stvoriti zbrojni sili Pivdennogo V yetnamu yaki budut zdatni protistoyati komunistichnij ekspansiyi V period z 1950 po 1954 rr Spoluchenimi Shtatami nadana diyeva dopomoga na zagalnu sumu 1 mlrd dolariv majzhe 80 vijskovih vidatkiv Franciyi u vedenni vijni za rahunok cogo bulo pokrito Krim usogo inshogo amerikanci zabezpechili postavku francuzkim kolonialnim vijskam 300 000 odinic strileckoyi zbroyi Do 1954 roku situaciya sho sklalasya stala praktichno beznadijnoyu dlya francuzkih sil vijna bula ukraj nepopulyarna u Franciyi i ostannim udarom dlya kolonialnih ambicij krayini v Indokitayi stala vazhka porazka v bitvi pri Dyenb yenfu Francuzkij Ekspedicijnij korpus vtrativ pid chas vijni u V yetnami bilsh nizh 140 000 cholovik Vijskovi vidatki z urahuvannyam amerikanskoyi dopomogi stanovili za cej period bilsh 3 270 mlrd frankiv Rozv yazannya konfliktuFrancuzka medal za uchast u vijni v Indokitayi 1954 U ramkah Berlinskoyi naradi ministriv zakordonnih sprav SRSR SShA Velikoyi Britaniyi ta Franciyi 1954 bulo prijnyato rishennya pro sklikannya Zhenevskoyi naradi z pitan mirnogo vregulyuvannya v Indokitayi U zv yazku z negativnim stavlennyam svitovogo spivtovaristva do dij Franciyi v Indokitayi u zhovtni 1953 francuzkij uryad pogodivsya na peregovori z DRV 20 lipnya 1954 v ramkah konferenciyi bulo pidpisano Zhenevski ugodi shodo Indokitayu zgidno z yakimi Franciya viznavala nezalezhnist V yetnamu Laosu j Kambodzhi Div takozhPivdenno Shidna Aziya Druga indokitajska vijna V yetkong Bao Daj Vo Nguen Ziap Ngo Din Z yem SufanuvongPosilannyaChen Jian 1993 China and the First Indo China War 1950 54 The China Quarterly No 133 Mar 1993 pp 85 110 London School of Oriental and African Studies Cogan Charles G 2000 L attitude des Etats Unis a l egard de la guerre d Indochine in Vaisse 2000 51 88 Dunstan Simon 2004 Vietnam Tracks Armor in Battle 1945 75 Osprey Publishing ISBN 1 84176 833 2 Windrow Martin 1998 The French Indochina War 1946 1954 Osprey ISBN 1 85532 789 9DzherelaUkrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X VOJNA V INDOKITAE 9 chervnya 2009 u Wayback Machine Street Without Joy The French Debacle In Indochina 9 travnya 2013 u Wayback Machine angl PrimitkiJacques Dalloz La Guerre d Indochine 1945 1954 Seuil Paris 1987 pp 129 130 206 Arhiv originalu za 2 travnya 2010 Procitovano 27 bereznya 2010 Windrow Martin 1998 The French Indochina War 1946 1954 Men At Arms 322 London Osprey Publishing pp 23 ISBN 1 85532 789 9 France s world newspaper 15 7 1954 Smedberg M 2008 Vietnamkrigen 1880 1980 Historiska Media p 88 Bistruhin G S Vyedyenyeyev D V Vijna v kam yanih dzhunglyah Miska partizanska vijna yak fenomen zbrojnoyi borotbi ta specialnoyi diyalnosti 1945 2005 rr Monografiya K Geneza 2006 512 s 71 s ISBN 966 504 476 1 Neale Jonathan The American War page 17 ISBN 1 898876 67 3 V yetmin povna nazva V yetnam dok lap dog min v yet Việt Nam Dộc Lập Dồng Minh Hội Neale Jonathan The American War page 18 19 ISBN 1 898876 67 3 Neale Jonathan The American War page 20 ISBN 1 898876 67 3 R Ernest Dyupyui Trevor N Dyupyui Vsemirnaya istoriya vojn T 4 str 624 626 Poligon AST 1998 Zinn A People s History of the United States p 471 Devidson F B Vojna vo Vetname M Izografus Eksmo 2002