Принц Суфанувонг (лаос. ເຈົ້າສຸພານນະວົງ, 13 липня 1909, Луанґпхабанґ, Французький Індокитай, тепер Лаос — 9 січня 1995 року, В'єнтьян, Лаос). — політичний і державний діяч Луанґпхабанґу (від 1945 року — Лаосу). Племінник короля Лаосу Сісаванга Вонга і зведений брат принца Суванни Пхуми, прем'єр-міністра королівського уряду. Перший президент Лаоської Народно-Демократичної Республіки.
Суфанувонг лаос. ສະເດັດເຈົ້າສຸພານຸວົງ | |||
| |||
---|---|---|---|
2 грудня 1975 — жовтень 1986 | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | Пхумі Вонґвікіт | ||
| |||
30 жовтня 1945 — 21 березня 1946 | |||
| |||
1946 — 16 травня 1949 | |||
Народження: | 13 липня 1909[1][2][3] Луанґпхабанґ, Лаос | ||
Смерть: | 9 січня 1995[1][3](85 років) В'єнтьян, Лаос | ||
Причина смерті: | серцеві хвороби | ||
Країна: | Лаос і Франція | ||
Релігія: | атеїзм | ||
Освіта: | Національна школа мостів та доріг і d | ||
Партія: | Народно-революційна партія Лаосу | ||
Рід: | d | ||
Батько: | d | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Походження
Принц Суфанувонг народився 13 липня 1909 року в місті Луанґпхабанґ, столиці однойменного королівства, що входило до складу французького протекторату Лаос, нещодавно включеного до Індокитайського союзу, та був наймолодшим з 22 синів Сісаванг Вонга, останнього короля Луангпхабангу. Його однокровні брати — Суванна Пхума та Петсарат були народжені жінками королівського роду. Його мати, Мом Кхам Уане, була незнатного походження.
Освіта та робота в інженерній галузі
У 1930-их роках Суфанувонг, як член королівської родини, став одним з небагатьох лаосців, які здобули європейську освіту. Спочатку він вчився в коледжі Альбера Сарро в Ханої (В'єтнам), а потім поїхав до Франції, де до 1937 року пропрацював у доках портів Гавр і Бордо. Там, за словами Суфанувонга, який уникав називати себе комуністом, він вперше познайомився з марксистським вченням. Після того Суфанувонг вчився і закінчив Паризьке Вище технічне інженерне училище. Тоді ж він брав участь в акціях французького Народного фронту.
1939 року Суфанувонг повернувся до Французького Індокитаю, отримав призначення до департаменту громадських робіт в прибережному місті Нячанг (Центральний В'єтнам) та одружився з дочкою в'єтнамського чиновника, який надав йому протекцію. Працював інженером у технічних службах В'єтнаму та Лаосу на будівництві шляхів і мостів. Під час японської окупації Лаосу 1941—1945 зблизився з національно-патріотичними силами, що створили рух «Лао Іссара» («Визволення Лаосу»). Роки, проведені у Нячангу значною мірою визначили позиції Суфанувонга, який сприйняв ідею того, що Лаос, який не має виходу до моря, може стати незалежним тільки в союзі з В'єтнамом. У В'єтнамі він врешті-решт став послідовником Хо Ші Міна та приєднався до комуністичного руху Індокитаю, брав участь у Серпневій революції, особисто зустрічався з Хо Ші Міном.
Боротьба проти Франції (1945—1946)
На початку жовтня 1945 року Суфанувонг з групою прибічників повернувся до Лаосу та розмістився у місті Такек. Звідти його група встановила зв'язок з комітетом «Лао Іссара» («Вільний Лаос») у місті Саваннакхеті. 8 жовтня 1945 року, після перемовин, Суфанувонг очолив розширений рух «Лао Іссара», почесним головою якого було обрано його однокровного брата, антифранцузьки налаштованого прем'єр-міністра Лаосу принца Петсарата.
12 жовтня 1945 року було проголошено незалежну Лаоську державу «Патет Лао» («Країна Лао»). 20 жовтня 1945 року Суфанувонг увійшов до складу уряду Патет Лао принца Кхаммао, сформованого у В'єнтьяні всупереч волі короля після вимушеної відставки принца Петсарата. Суфанувонг очолив міністерства закордонних справ та оборони Патет Лао і став головнокомандувачем Збройних Сил новопроголошеної держави — Лаоської армії визволення та оборони. Під його керівництвом на півдні Лаосу було створено національні комітети, які приєдналися до руху «Лао Іссара» та визнали державу Патет Лао.
Суфанувонг командував Лаоською армією визволення та оборони у вирішальній битві з французьким експедиційним корпусом біля міста Такек 21 березня 1946 року. Використовуючи авіацію та артилерію, французька армія завдала поразки погано навченим та майже беззбройним лаосцям. Принца Суфанувонга було важко поранено та переправлено через річку Меконг до Таїланду.
В еміграції у Таїланді (1946—1950)
У Таїланді Суфанувонг входив до складу уряду руху «Лао Іссара» в екзилі як міністр закордонних справ, оборони та головнокомандувач збройних сил, керував створенням центрів підготовки партизанських загонів для збройної боротьби в Лаосі. Він виступав за рішуче продовження збройної боротьби з колонізаторами в союзі з Демократичною Республікою В'єтнам.
Коли у 1948—1949 роках почали лунати пропозиції замирення з французькою владою та королем Лаосу, Суфанувонг відмовився йти на компроміс з маріонетковим королівським урядом і створив Прогресивну народну організацію, об'єднавши у ній учасників збройної боротьби. 16 травня 1949 року принц Кхаммао та Катай Дон Сасоріт виключили Суфанувонга зі складу уряду руху «Лао Іссара», а в жовтні таїландська влада закрила лаоські центри партизанської підготовки. 24 грудня 1949 року частина керівництва руху «Лао Іссара» заявила про саморозпуск руху та початок співпраці з королівським урядом, підконтрольним Франції. Суфанувонг та його прибічники, які залишились у непримиренній опозиції, не маючи змоги діяти з території Таїланду, вимушені були до початку 1950 року перебазуватись до тих районів Лаосу, де вже тривала партизанська війна.
Перемога і президентство
Суфанувонг вів перемовини з урядом про мирне врегулювання та 19 листопада 1957 року погодився увійти до складу коаліційного уряду як міністр планування та гірничого будівництва. За два роки був заарештований, втік, і 1962 року вдруге увійшов до лав уряду як міністр економіки і планування. У квітні того ж року був змушений залишити столицю та продовжувати боротьбу на чолі Народно-визвольної армії Лаосу.
Унаслідок чергового мирного урегулювання увійшов до Тимчасового уряду національної єдності та Національної політичної коаліційної ради, яку очолив. 2 грудня 1975 року монархію було мирно скасовано, а 3 грудня Суфанувонга було обрано першим президентом Лаоської Народно-Демократичної Республіки. Фактично залишався президентом до 15 серпня 1991 року, хоча 1986 року офіційно передав повноваження Пхумі Вонґвікіту. Помер 9 січня 1995 року, внаслідок чого у Лаосі було оголошено п'ятиденну жалобу.
Див. також
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Munzinger Personen
- Michael Leifer. Prince Souphanouvong. // Independent's obituary. Tuesday, 17 January 1995
- Принц Суфанувонг// Новое Время — 1959 — № 35 — С.31.
- New York Times' Souphanouvong Is Dead at 82; Laos Prince Helped Fight U.S. Published: January 11, 1995
- В. Головченко. Суфанувонг. // Політична енциклопедія. — Київ, 2012. — С.702. —
- Кожевников В. А. Очерки новейшей истории Лаоса. — М, 1979 — С. 60 -70.
Література
- В.Головченко. Суфанувонґ// Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.702
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Princ Sufanuvong laos ເຈ າສ ພານນະວ ງ 13 lipnya 1909 Luangphabang Francuzkij Indokitaj teper Laos 9 sichnya 1995 roku V yentyan Laos politichnij i derzhavnij diyach Luangphabangu vid 1945 roku Laosu Pleminnik korolya Laosu Sisavanga Vonga i zvedenij brat princa Suvanni Phumi prem yer ministra korolivskogo uryadu Pershij prezident Laoskoyi Narodno Demokratichnoyi Respubliki Sufanuvong laos ສະເດ ດເຈ າສ ພານ ວ ງPrapor 1 j Prezident Laosu2 grudnya 1975 zhovten 1986Poperednik Posadu zapochatkovanoNastupnik Phumi VongvikitPrapor Komanduvach Laoskoyi armiyi zvilnennya ta oboroni30 zhovtnya 1945 21 bereznya 1946Prapor Golovnokomanduvach zbrojnih sil uryadu Vilnij Laos 1946 16 travnya 1949 Narodzhennya 13 lipnya 1909 1909 07 13 1 2 3 Luangphabang LaosSmert 9 sichnya 1995 1995 01 09 1 3 85 rokiv V yentyan LaosPrichina smerti sercevi hvorobiKrayina Laos i FranciyaReligiya ateyizmOsvita Nacionalna shkola mostiv ta dorig i dPartiya Narodno revolyucijna partiya LaosuRid dBatko dNagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya Princ Sufanuvong narodivsya 13 lipnya 1909 roku v misti Luangphabang stolici odnojmennogo korolivstva sho vhodilo do skladu francuzkogo protektoratu Laos neshodavno vklyuchenogo do Indokitajskogo soyuzu ta buv najmolodshim z 22 siniv Sisavang Vonga ostannogo korolya Luangphabangu Jogo odnokrovni brati Suvanna Phuma ta Petsarat buli narodzheni zhinkami korolivskogo rodu Jogo mati Mom Kham Uane bula neznatnogo pohodzhennya Osvita ta robota v inzhenernij galuzi U 1930 ih rokah Sufanuvong yak chlen korolivskoyi rodini stav odnim z nebagatoh laosciv yaki zdobuli yevropejsku osvitu Spochatku vin vchivsya v koledzhi Albera Sarro v Hanoyi V yetnam a potim poyihav do Franciyi de do 1937 roku propracyuvav u dokah portiv Gavr i Bordo Tam za slovami Sufanuvonga yakij unikav nazivati sebe komunistom vin vpershe poznajomivsya z marksistskim vchennyam Pislya togo Sufanuvong vchivsya i zakinchiv Parizke Vishe tehnichne inzhenerne uchilishe Todi zh vin brav uchast v akciyah francuzkogo Narodnogo frontu 1939 roku Sufanuvong povernuvsya do Francuzkogo Indokitayu otrimav priznachennya do departamentu gromadskih robit v priberezhnomu misti Nyachang Centralnij V yetnam ta odruzhivsya z dochkoyu v yetnamskogo chinovnika yakij nadav jomu protekciyu Pracyuvav inzhenerom u tehnichnih sluzhbah V yetnamu ta Laosu na budivnictvi shlyahiv i mostiv Pid chas yaponskoyi okupaciyi Laosu 1941 1945 zblizivsya z nacionalno patriotichnimi silami sho stvorili ruh Lao Issara Vizvolennya Laosu Roki provedeni u Nyachangu znachnoyu miroyu viznachili poziciyi Sufanuvonga yakij sprijnyav ideyu togo sho Laos yakij ne maye vihodu do morya mozhe stati nezalezhnim tilki v soyuzi z V yetnamom U V yetnami vin vreshti resht stav poslidovnikom Ho Shi Mina ta priyednavsya do komunistichnogo ruhu Indokitayu brav uchast u Serpnevij revolyuciyi osobisto zustrichavsya z Ho Shi Minom Borotba proti Franciyi 1945 1946 Na pochatku zhovtnya 1945 roku Sufanuvong z grupoyu pribichnikiv povernuvsya do Laosu ta rozmistivsya u misti Takek Zvidti jogo grupa vstanovila zv yazok z komitetom Lao Issara Vilnij Laos u misti Savannakheti 8 zhovtnya 1945 roku pislya peremovin Sufanuvong ocholiv rozshirenij ruh Lao Issara pochesnim golovoyu yakogo bulo obrano jogo odnokrovnogo brata antifrancuzki nalashtovanogo prem yer ministra Laosu princa Petsarata 12 zhovtnya 1945 roku bulo progolosheno nezalezhnu Laosku derzhavu Patet Lao Krayina Lao 20 zhovtnya 1945 roku Sufanuvong uvijshov do skladu uryadu Patet Lao princa Khammao sformovanogo u V yentyani vsuperech voli korolya pislya vimushenoyi vidstavki princa Petsarata Sufanuvong ocholiv ministerstva zakordonnih sprav ta oboroni Patet Lao i stav golovnokomanduvachem Zbrojnih Sil novoprogoloshenoyi derzhavi Laoskoyi armiyi vizvolennya ta oboroni Pid jogo kerivnictvom na pivdni Laosu bulo stvoreno nacionalni komiteti yaki priyednalisya do ruhu Lao Issara ta viznali derzhavu Patet Lao Sufanuvong komanduvav Laoskoyu armiyeyu vizvolennya ta oboroni u virishalnij bitvi z francuzkim ekspedicijnim korpusom bilya mista Takek 21 bereznya 1946 roku Vikoristovuyuchi aviaciyu ta artileriyu francuzka armiya zavdala porazki pogano navchenim ta majzhe bezzbrojnim laoscyam Princa Sufanuvonga bulo vazhko poraneno ta perepravleno cherez richku Mekong do Tayilandu V emigraciyi u Tayilandi 1946 1950 U Tayilandi Sufanuvong vhodiv do skladu uryadu ruhu Lao Issara v ekzili yak ministr zakordonnih sprav oboroni ta golovnokomanduvach zbrojnih sil keruvav stvorennyam centriv pidgotovki partizanskih zagoniv dlya zbrojnoyi borotbi v Laosi Vin vistupav za rishuche prodovzhennya zbrojnoyi borotbi z kolonizatorami v soyuzi z Demokratichnoyu Respublikoyu V yetnam Koli u 1948 1949 rokah pochali lunati propoziciyi zamirennya z francuzkoyu vladoyu ta korolem Laosu Sufanuvong vidmovivsya jti na kompromis z marionetkovim korolivskim uryadom i stvoriv Progresivnu narodnu organizaciyu ob yednavshi u nij uchasnikiv zbrojnoyi borotbi 16 travnya 1949 roku princ Khammao ta Kataj Don Sasorit viklyuchili Sufanuvonga zi skladu uryadu ruhu Lao Issara a v zhovtni tayilandska vlada zakrila laoski centri partizanskoyi pidgotovki 24 grudnya 1949 roku chastina kerivnictva ruhu Lao Issara zayavila pro samorozpusk ruhu ta pochatok spivpraci z korolivskim uryadom pidkontrolnim Franciyi Sufanuvong ta jogo pribichniki yaki zalishilis u neprimirennij opoziciyi ne mayuchi zmogi diyati z teritoriyi Tayilandu vimusheni buli do pochatku 1950 roku perebazuvatis do tih rajoniv Laosu de vzhe trivala partizanska vijna Peremoga i prezidentstvo Vhid do pecheri de Sufanuvong zhiv 10 rokiv pid chas drugogo indokitajskogo konfliktu Sufanuvong viv peremovini z uryadom pro mirne vregulyuvannya ta 19 listopada 1957 roku pogodivsya uvijti do skladu koalicijnogo uryadu yak ministr planuvannya ta girnichogo budivnictva Za dva roki buv zaareshtovanij vtik i 1962 roku vdruge uvijshov do lav uryadu yak ministr ekonomiki i planuvannya U kvitni togo zh roku buv zmushenij zalishiti stolicyu ta prodovzhuvati borotbu na choli Narodno vizvolnoyi armiyi Laosu Unaslidok chergovogo mirnogo uregulyuvannya uvijshov do Timchasovogo uryadu nacionalnoyi yednosti ta Nacionalnoyi politichnoyi koalicijnoyi radi yaku ocholiv 2 grudnya 1975 roku monarhiyu bulo mirno skasovano a 3 grudnya Sufanuvonga bulo obrano pershim prezidentom Laoskoyi Narodno Demokratichnoyi Respubliki Faktichno zalishavsya prezidentom do 15 serpnya 1991 roku hocha 1986 roku oficijno peredav povnovazhennya Phumi Vongvikitu Pomer 9 sichnya 1995 roku vnaslidok chogo u Laosi bulo ogolosheno p yatidennu zhalobu Div takozhV yetnam Vijna u V yetnami Istoriya Laosu Persha indokitajska vijnaPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Munzinger Personen d Track Q107343683 Michael Leifer Prince Souphanouvong Independent s obituary Tuesday 17 January 1995 Princ Sufanuvong Novoe Vremya 1959 35 S 31 New York Times Souphanouvong Is Dead at 82 Laos Prince Helped Fight U S Published January 11 1995 V Golovchenko Sufanuvong Politichna enciklopediya Kiyiv 2012 S 702 ISBN 978 966 611 818 2 Kozhevnikov V A Ocherki novejshej istorii Laosa M 1979 S 60 70 LiteraturaV Golovchenko Sufanuvong Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 702 ISBN 978 966 611 818 2Posilannya