Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія Лаосу
Доісторичний період
Сліди перебування людини на території Лаосу відносяться до палеоліту. В 4 тис. до н. е. почало розвиватись землеробство. Найдавніші поселенці на території Лаосу — представники мон-кхмерських народів, а саме — кму в північній частині та гірські кхмери в південній. До кінця 1 тис. до н. е. — початку 1 тис. н. е. відноситься археологічна культура долини глеків.
Рання історія
Починаючи з 5 ст. починається експансія на територію Лаосу з півдня кхмерських держав Фунань і Ченла. Також з 7-8 ст. на північ Лаосу проникають тайські народи.
Середні віки
Протягом 9—13 ст. територія країни була провінцією Кхмерської імперії. Батьківщиною провідного народу країни — лао був сучасний південний Китай. Під тиском монголів племена лао знялись з насиджених місць і заселили територію нинішнього Лаосу. Як незалежне буддійське королівство Лаос виник у 1353 р. , коли лаоський принц заснував державу під назвою Лансанг (Лан Санг Гом Кхао = Країна мільйона слонів та Білої парасольки). Протягом певного часу це була досить сильна держава, що завоювала деякі сусідні князівства. Починаючи з 17—18 ст. на Лансанг нападали Бірма та Аннам і на початку 18 ст. країна розпалась на 3 окремих королівства — Луангпхабанг, В'єнтьян і Тямпасак. У 1828 р. В'єнтьян був підкорений Сіамом. Луангпрабанг попервах став васалом Аннаму, але 1835 р. його теж захопив Сіам, така ж доля спіткала Тямпасак.
Новий час
3 жовтня 1893 р. Сіам визнав французький протекторат над Лаосом.
З 1893 по 1954 Лаос разом з В'єтнамом і Камбоджею був французьким протекторатом і входив до складу Французького Індокитаю.
Після японської окупації 1941—1945 рр. 12 жовтня 1945 р. Лаос було проголошено незалежною державою Патет-Лао (Країна лао). У березні 1946 р. французькі війська повернулись у Лаос. 22 жовтня 1953 р. Франція визнала незалежність Лаосу, який став королівством.
Після державного перевороту 9 серпня 1960 р. в країні спалахнула громадянська війна. Вона йшла з 1960 по 1975.
Після поразки у 1975 р. проамериканських урядів Південного В'єтнаму і Камбоджі Лаосом теж заволоділи комуністи. На Національному конгресі народних представників, що відбувся 1—2 грудня 1975, вони скасували монархію та проголосили Лаоську Народно-Демократичну Республіку (ЛНДР).
Її президентом 3 грудня став колишній принц Суфанувонг, але реально влада перебувала у руках прем'єр-міністра Кейсона Фомвіхана (лідера лаоських комуністів з 1955 р.). ЛНДР почала тісно співпрацювати з СРСР, СРВ та іншими соціалістичними країнами. Особливо Лаос залежав від економічної допомоги В'єтнаму і СРСР з 1979 р., коли В'єтнам окупував Камбоджу.
У XX ст. територія Лаосу регулярно ставала об'єктом експансії. Франція встановила контроль над країнами Індокитаю в 1899 і зберігала в цьому регіоні статус колоніальної держави аж до підписання Женевських угод в 1954. Після цього вона була вимушена вивести свої війська з Лаосу. Потім США намагалися зробити Лаос аванпостом в холодній війні проти Китаю, Північного В'єтнаму і СРСР.
Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років після розпаду СРСР Лаос розширив економічні зв'язки з міжнародними організаціями та розвиненими країнами Європи, а також Японією і Австралією (загальна сума інвестицій близько 5 млрд доларів США). З'явились ознаки лібералізації режиму та реструктуризації економіки. Нову конституцію було прийнято 14 серпня 1991. Вона передбачала сильну владу президента, яким став Кейсон Фомвіхан. Після його смерті 21 листопада 1992 президентом став Нуак Фумсаван. США і Лаос відновили дипломатичні відносини у травні 1992 р. 24 лютого 1998 р. президентом країни став Хамтай Сіфандон (лідер лаоських комуністів з 25 листопада 1992 р.).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- І. І. Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. 608с. с.266-268.
 | Це незавершена стаття з історії Азії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Laosu Pha That Luang u V yentyani nacionalnij simvol LaosuDoistorichnij periodSlidi perebuvannya lyudini na teritoriyi Laosu vidnosyatsya do paleolitu V 4 tis do n e pochalo rozvivatis zemlerobstvo Najdavnishi poselenci na teritoriyi Laosu predstavniki mon khmerskih narodiv a same kmu v pivnichnij chastini ta girski khmeri v pivdennij Do kincya 1 tis do n e pochatku 1 tis n e vidnositsya arheologichna kultura dolini glekiv Rannya istoriyaPochinayuchi z 5 st pochinayetsya ekspansiya na teritoriyu Laosu z pivdnya khmerskih derzhav Funan i Chenla Takozh z 7 8 st na pivnich Laosu pronikayut tajski narodi Seredni vikiProtyagom 9 13 st teritoriya krayini bula provinciyeyu Khmerskoyi imperiyi Batkivshinoyu providnogo narodu krayini lao buv suchasnij pivdennij Kitaj Pid tiskom mongoliv plemena lao znyalis z nasidzhenih misc i zaselili teritoriyu ninishnogo Laosu Yak nezalezhne buddijske korolivstvo Laos vinik u 1353 r koli laoskij princ zasnuvav derzhavu pid nazvoyu Lansang Lan Sang Gom Khao Krayina miljona sloniv ta Biloyi parasolki Protyagom pevnogo chasu ce bula dosit silna derzhava sho zavoyuvala deyaki susidni knyazivstva Pochinayuchi z 17 18 st na Lansang napadali Birma ta Annam i na pochatku 18 st krayina rozpalas na 3 okremih korolivstva Luangphabang V yentyan i Tyampasak U 1828 r V yentyan buv pidkorenij Siamom Luangprabang popervah stav vasalom Annamu ale 1835 r jogo tezh zahopiv Siam taka zh dolya spitkala Tyampasak Novij chas3 zhovtnya 1893 r Siam viznav francuzkij protektorat nad Laosom Z 1893 po 1954 Laos razom z V yetnamom i Kambodzheyu buv francuzkim protektoratom i vhodiv do skladu Francuzkogo Indokitayu Pislya yaponskoyi okupaciyi 1941 1945 rr 12 zhovtnya 1945 r Laos bulo progolosheno nezalezhnoyu derzhavoyu Patet Lao Krayina lao U berezni 1946 r francuzki vijska povernulis u Laos 22 zhovtnya 1953 r Franciya viznala nezalezhnist Laosu yakij stav korolivstvom Pislya derzhavnogo perevorotu 9 serpnya 1960 r v krayini spalahnula gromadyanska vijna Vona jshla z 1960 po 1975 Pislya porazki u 1975 r proamerikanskih uryadiv Pivdennogo V yetnamu i Kambodzhi Laosom tezh zavolodili komunisti Na Nacionalnomu kongresi narodnih predstavnikiv sho vidbuvsya 1 2 grudnya 1975 voni skasuvali monarhiyu ta progolosili Laosku Narodno Demokratichnu Respubliku LNDR Yiyi prezidentom 3 grudnya stav kolishnij princ Sufanuvong ale realno vlada perebuvala u rukah prem yer ministra Kejsona Fomvihana lidera laoskih komunistiv z 1955 r LNDR pochala tisno spivpracyuvati z SRSR SRV ta inshimi socialistichnimi krayinami Osoblivo Laos zalezhav vid ekonomichnoyi dopomogi V yetnamu i SRSR z 1979 r koli V yetnam okupuvav Kambodzhu U XX st teritoriya Laosu regulyarno stavala ob yektom ekspansiyi Franciya vstanovila kontrol nad krayinami Indokitayu v 1899 i zberigala v comu regioni status kolonialnoyi derzhavi azh do pidpisannya Zhenevskih ugod v 1954 Pislya cogo vona bula vimushena vivesti svoyi vijska z Laosu Potim SShA namagalisya zrobiti Laos avanpostom v holodnij vijni proti Kitayu Pivnichnogo V yetnamu i SRSR Naprikinci 1980 h na pochatku 1990 h rokiv pislya rozpadu SRSR Laos rozshiriv ekonomichni zv yazki z mizhnarodnimi organizaciyami ta rozvinenimi krayinami Yevropi a takozh Yaponiyeyu i Avstraliyeyu zagalna suma investicij blizko 5 mlrd dolariv SShA Z yavilis oznaki liberalizaciyi rezhimu ta restrukturizaciyi ekonomiki Novu konstituciyu bulo prijnyato 14 serpnya 1991 Vona peredbachala silnu vladu prezidenta yakim stav Kejson Fomvihan Pislya jogo smerti 21 listopada 1992 prezidentom stav Nuak Fumsavan SShA i Laos vidnovili diplomatichni vidnosini u travni 1992 r 24 lyutogo 1998 r prezidentom krayini stav Hamtaj Sifandon lider laoskih komunistiv z 25 listopada 1992 r Div takozhNithan Khun BuromDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X I I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 266 268 Ce nezavershena stattya z istoriyi Aziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi