Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Принц Суванна Пхума лаос ເຈ າສ ວ ນນະພ ມາ 7 жовтня 1901 10 січня 1984 лаоський державний і політичний діяч член королівсь

Суванна Пхума

Суванна Пхума

Принц Суванна Пхума (лаос. ເຈົ້າສຸວັນນະພູມາ; 7 жовтня 1901 — 10 січня 1984) — лаоський державний і політичний діяч, член королівської родини, чотири рази очолював уряд Лаосу.

Суванна Пхума
image
image
Прапор
 7-й Прем’єр-міністр Лаосу
21 листопада 1951 — 25 жовтня 1954
Попередник: Сісаванг Ваттана
Наступник: Катай Дон Сасоріт
image
Прапор
 9-й Прем’єр-міністр Лаосу
21 березня 1956 — 17 серпня 1958
Попередник: Катай Дон Сасоріт
Наступник: Пхуї Сананікон
image
Прапор
 13-й Прем’єр-міністр Лаосу
30 серпня — 13 грудня 1960
Попередник: Сомсаніт Вонґкотраттана
Наступник: Бун Ум
image
Прапор
 15-й Прем’єр-міністр Лаосу
23 червня 1962 — 2 грудня 1975
Попередник: Бун Ум
Наступник: Кейсон Фомвіхан
 
Народження: 7 жовтня 1901(1901-10-07)[1][2][3]
Луанґпхабанґ, Лаос
Смерть: 10 січня 1984(1984-01-10)[1][2][3] (82 роки)
В'єнтьян, Лаос
Країна: Лаос
Освіта: Гренобльський університет і Паризький університет
Партія: d
Батько: d
Шлюб: d

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Був дев'ятим сином принца Бутхонга й однокровним братом принца Суфанувонга. Первинну освіту здобував у Ханої. Там же навчався в ліцеї Альбера Сарро, а також в Індокитайському університеті, вищу освіту здобував у Франції, де закінчив Паризьку школу цивільних інженерів й Енергетичний інститут у Греноблі, здобувши дипломи інженера-архітектора й інженера-електрика відповідно. 1931 року повернувся на батьківщину та майже 15 років працював на адміністративній та інженерно-технічній роботі у Французькому Індокитаї, займався будівництвом у В'єнтьяні. У 1944—1945 роках був головним інженером Бюро громадських робіт Лаосу, потім головним інженером Бюро громадських робіт Індокитаю.

Рух «Вільний Лаос»

Наприкінці Другої світової війни, коли влада Франції над Лаосом послабилась, і значна частина місцевої еліти виступила за незалежність країни, принц Суванна Пхума включився до політичної боротьби, підтримавши рух «Вільний Лаос». 12 жовтня 1945 року він зайняв посаду міністра громадських робіт у тимчасовому уряді принца Каммао, який того ж дня проголосив незалежність Лаосу. Однак навесні 1946 року «Вільний Лаос» зазнав поразки, і принц Суванна Пхума разом з іншими його лідерами емігрував до Таїланду, рятуючись від сил французького експедиційного корпусу. Там він прожив понад три роки, допоки у «Вільному Лаосі» не стався розкол. Угруповання принца Каммао, члени якого вважали, що домогтись від Франції розширення автономії можна шляхом перемовин, виключило з лав руху принца Суфанувонга та його прибічників, які вимагали продовження збройної боротьби. Після того, як 19 липня 1949 року було підписано Генеральну конвенцію, відповідно до якої Франція формально визнала незалежність Лаосу, лідери «Вільного Лаосу» вже не вбачали сенсу в продовженні конфронтації з В'єнтьяном і Парижем.

Повернення до Лаосу

Восени того ж року почались перемовини між лідерами руху та королівською владою Лаосу. 30 вересня 1949 року прем'єр-міністр королівського уряду принц Бун Ум, а 6 жовтня комісар Французької республіки в Лаосі Жан де Раймон надіслали Суванні Пхумі до Таїланду листи з гарантіями цілковитої безпеки членам «Вільного Лаосу», які повернуться. Невдовзі уряд Каммао та власне рух були розпущені, й Суванна Пхума, як і більшість колишніх опозиціонерів, повернувся на батьківщину.

Уже 24 лютого 1950 року він увійшов до складу першого уряду Пхуї Сананікона, обійнявши посаду міністра громадських робіт, планування, пошти та зв'язку. Того ж року він разом з Катаєм Доном Сасорітом і принцом Каммао став одним із засновників Національної прогресивної партії Лаосу.

Перше прем'єрство

Після того, як Національна прогресивна партія здобула перемогу на парламентських виборах 1951 року, принц Суванна Пхума 21 листопада 1951 року очолив уряд Лаосу, що продовжував перебувати під французьким контролем, також він отримав посаду міністра громадських робіт і планування. У подальшому він також обіймав посади міністра з питань інформації та міністра сільського господарства.

Примирення між королівським двором і лідерами розформованого «Вільного Лаосу» не забезпечило миру в країні. Від 1952 року сили Патріотичного фронту Лаосу на чолі зі зведеним братом Суванни Пхуми принцом Суфанувонгом, розгорнули в Лаосі масштабну партизанську війну. Навесні за підтримки Демократичної Республіки В'єтнам вони розгорнули стрімкий наступ, зайняли низку провінцій і до травня створили безпосередню загрозу зовнішнім опорним пунктам оборони королівської резиденції в Луанґпхабанґу. Уряд Суванни Пхуми надіслав на ДРВ скаргу до ООН, звинувативши її в агресії. За такої ситуації Франція 3 липня 1953 року заявила про свій намір надання незалежності країнам Індокитаю, та 15 жовтня в Парижі почались французько-лаоські перемовини. 22 жовтня 1953 року король Сісаванг Вонг і президент Франції Венсан Оріоль підписали Договір про дружбу та співробітництво, відповідно до якого Франція визнавала цілковиту незалежність Лаосу, а Суванна Пхума та французький прем'єр-міністр Жозеф Ланьєль — додаткові конвенції до нього. 1954 року уряд включився до процесу міжнародного врегулювання в Індокитаї, взявши участь у Женевській конференції та підписавши Женевські угоди. Втім питання внутрішньолаоського врегулювання спричинили конфлікти всередині уряду. Після того, як у вересні 1954 року було вбито міністра оборони Ку Воравонга, кабінет Суванни Пхуми було розформовано в результаті урядової кризи.

20 жовтня 1954 року Суванна Пхума залишив посаду прем'єр-міністра та ввійшов до складу уряду Катая Дона Сасоріта, отримавши портфель міністра національної оборони й у справах ветеранів війни.

Друге прем'єрство

Після парламентських виборів 1955 року Катай Дон Сасоріт відповідно до процедури подав у відставку та не зміг сформувати кабінет, що влаштував би Національні збори. 21 березня 1956 року принц Суванна Пхума повернувся на посаду прем'єра. Одночасно він отримав портфелі міністра національної оборони, міністра у справах ветеранів, міністра закордонних справ і міністра інформації. Вже у серпні він відновив діалог з Патет Лао та провів перемовини у Ханої та Пекіні з керівниками Північного В'єтнаму та КНР відповідно. 29 вересня 1956 року було ухвалено переглянуту Конституцію королівства, що затвердила вихід країни зі складу Французького Союзу, а 31 жовтня було підписано угоду про перемир'я між королівською армією та загонами ПФЛ. Однак 30 травня 1957 року Національні збори, схваливши в цілому результати перемовин щодо примирення, висловили невдоволення їхнім повільним просуванням та поступками опозиції з боку уряду. Суванна Пхума подав у відставку.

Спроби Катая Дона Сасоріта, Бонга Суваннавонга та Пхуї Сананікона сформувати кабінет не принесли результатів. Тому на початку серпня Суванна Пхума сформував свій новий уряд та заявив, що «відновлення єдності шляхом врегулювання проблеми Патет Лао залишається національним імперативом номер один». 16 вересня змішані комісії сторін відновили роботу, а принци Суванна Пхума та Суфанувонг знову сіли за стіл перемовин у В'єнтьяні. 2 листопада 1957 року було підписано В'єнтьянські угоди, що визнавали Патріотичний фронт легальною політичною партією з правом парламентської діяльності, забороняли репресії щодо його членів, проголошували нейтралітет Лаосу тощо.

19 листопада 1957 року Суванна Пхума сформував уряд національної єдності, до складу якого ввійшли як лідери Патріотичного фронту Лаосу Суфанувонг і Пхумі Вонґвікіт, так і лідери лаоських правих брати Сананікони й Катай Дон Сасоріт. У грудні прем'єр відвідав провінції Хуапхан і Пхонгсалі, які раніше контролювались ПФЛ, і відновив там королівську адміністрацію. 18 лютого 1958 року два батальйони сил ПФЛ було включено до складу королівської армії, а на додаткових парламентських виборах 4 травня Патріотичний фронт виборов 9 місць у Національних зборах. Зміцнення позицій ПФЛ спричинило занепокоєння західних держав, про що Суванні Пхумі заявили під час його поїздки до США, Франції та Великої Британії на початку 1958 року. Щоб зміцнити чинний режим Суванна Пхума пішов на об'єднання з правими. 13 червня 1958 року його партія та партія Пхуї Сананікона об'єднались та створили Лаоське народне зібрання (Лао Лум Лао). Суванна Пхума став його головою. 19 липня він оголосив про виконання Женевських угод 1954 року, та невдовзі Міжнародна контрольна комісія перервала свою роботу на невизначений термін. За чотири дні, 23 липня, кабінет Суванни Пхуми пішов у відставку відповідно до процедури після затвердження результатів виборів до Національних зборів. Після того король знову доручив принцу формування кабінету, втім парламент рішуче відкинув його кандидатуру. Звинувачений у сприянні комуністам та змові зі своїм зведеним братом Суфанувонгом, Суванна Пхума на чотири місяці був відсторонений від політики, допоки в листопаді 1958 року його не призначили на посаду посла Лаосу у Франції. Тим не менше, він формально залишався лідером партії, опозиційної до уряду Сомсаніта, який прийшов до влади 1960 року.

Третє прем'єрство

Суванна Пхума раптово повернувся на батьківщину навесні 1960 року та був обраний головою Національних зборів. За час його відсутності Лаос пережив крах національного примирення, військовий переворот і відновлення масштабної громадянської війни. Праві уряди, що перебували при владі, робили ставку на військове розв'язання проблеми ПФЛ, спираючись на широку американську військову й економічну допомогу, однак далеко не всі вважали такий курс перспективним.

У ніч на 9 серпня 1960 року парашутний батальйон капітана Конга Ле здійснив переворот у В'єнтьяні, ліквідувавши парламентський режим правих партій. Лідери перевороту переконали нового короля Сісаванга Ваттану призначити Суванну Пхуму, якого вважали прибічником нейтралітету країни та національного примирення, головою уряду. Проте у ті ж дні прибічник правих генерал підбурив повстання у Саваннакхеті, й Лаос було розколото на три зони. Тривалі перемовини сторін не принесли результатів, а союз Суванни Пхуми з Патріотичним фронтом Лаосу, укладений у листопаді, всупереч очікуванням, не схилив шальки терезів на його користь. 8 грудня 1960 року у В'єнтьяні відбувся третій в історії незалежного Лаосу військовий переворот, і уряд Суванни Пхуми було фактично повалено полковником Ку Абхаєм, який зажадав від прем'єра дійти згоди з Саваннакхетом. Наступного дня принц Суванна Пхума вилетів до Камбоджі, передавши владу генералу Патаммавонґу, але не склав повноваження прем'єр-міністра.

У вигнанні

Захоплення влади у В'єнтьяні Бун Умом різко змістило політичні позиції Суванни Пхуми вліво. 22 лютого 1961 року принц прибув з Пномпеня до районів, що контролювались Патріотичним фронтом Лаосу та вже наступного дня уклав союз зі своїм зведеним братом Суфанувонгом. Відтоді риторика Суванни Пхуми стала антиамериканською та ледь не антиімперіалістською. Вже у січні 1961 року він заявив:

image Від самого початку Сполучені Штати протистояли єдиному реальному рішенню, можливому для Лаоса, - створенню уряду національної єдності, що включав рух Патет Лао. Вони робили все, що від них залежало, щоб завадити включенню Патет Лао до уряду 1957 року, а коли, попри їхні зусилля, мені вдалось це зробити, Сполучені Штати продовжили саботаж. image

У березні-квітні він відвідав СРСР, КНР, Індію, Францію, Об'єднану Арабську Республіку та низку інших країни, заручившись їхньою підтримкою. Суванна Пхума заявляв:

image Ми хочемо припинення вогню, невтручання з боку іноземців, оскільки внутрішні проблеми можуть бути вирішені самим народом. image

16 травня під тиском СРСР було скликано Женевську нараду з урегулювання лаоського питання. 6 червня 1961 року Суванна Пхума заявив у Москві:

image Якщо всі нації, такі ж відверті, як Радянський Союз, зрозуміють, що для Лаосу необхідно провадити нейтральну політику, якщо всі керівники, всі нації, присутні на Женевській нараді, будуть вирішувати це питання без потайних думок, то в даному випадку ми швидко розв’яжемо цю проблему, яка хвилює всіх лаосців. image

Суванна Пхума, Суфанувонг і Бун Ум провели кілька зустрічей та були змушені домовитись про спільне управління країною. 9 жовтня після перемовин у Намоні та Хінхепі три принци запропонували королю кандидатуру Суванни Пхуми на посаду голови коаліційного уряду, а 18 жовтня 1961 року король її затвердив. Однак принц Бун Ум не збирався віддавати столицю коаліції комуністів і нейтралістів, перемовини були перенесені до Женеви, громадянська війна відновилась. Лише 12 червня 1962 року три принци все ж домовились у Кханхаї про склад уряду національної єдності.

Четверте прем'єрство

23 червня 1962 року набрав чинності коаліційний Уряд національної єдності Лаосу, до складу якого ввійшли представники всіх трьох угруповань, що протистояли одне одному. Окрім посади прем'єр-міністра Суванна Пхума зайняв також пости міністра національної оборони, у справах ветеранів війни та соціальних справ. Воєнні дії було припинено. 9 липня уряд заявив про нейтралітет Лаосу, що було закріплено в Декларації про суверенітет Лаосу та протоколі до неї, ухвалених на заключному засіданні Женевської наради 23 липня 1963 року. Втім примирення й того разу було нетривалим. Після вбивства міністра закордонних справ Кініма Пхолсени 1 квітня 1963 року Суфанувонг та інші представники ПФЛ залишили В'єнтьян, що зміцнило позиції правих. 19 квітня 1964 року Ку Абхай знову здійснив військовий переворот у В'єнтьяні, й Суванна Пхума, попри засудження перевороту королем, вже мав змістити свою політичну позицію вправо.

Він вивів зі складу кабінету нейтралістів, які виступали за співпрацю з ПФЛ, і 2 травня оголосив про злиття правого та нейтралістського угруповань. Від 17 травня 1964 року військова авіація США почала бомбардування «звільненої зони» Лаосу, що залишилась під контролем Патріотичного фронту. Таким чином США втягували Лаос до війни у В'єтнамі, що охопила всі три країни Індокитаю. Патріотичний фронт Лаосу відтоді відмовлявся вважати уряд Суванни Пхуми урядом національної єдності та не визнавав результати парламентських виборів 1965 й 1967 років. Після реорганізації в червні 1967 року уряд остаточно втратив тристоронній характер.

Після 1962 року Суванна Пхума очолював уряд у В'єнтьяні ще 12 років, однак контроль над столицею ще не означав контролю над усім Лаосом. До 1970 року майже вся територія країни контролювалась силами ПФЛ, а влада Суванни Пхуми поширювалась лише на вузьку смугу вздовж річки Меконг. Улітку 1972 року прем'єр, попри спротив правих, був змушений піти на перемовини з Патріотичним фронтом Лаосу. 14 жовтня того ж року до В'єнтьяна для перемовин прибула делегація ПФЛ на чолі з Пхуном Сіпасетом, а 21 лютого 1973 року було підписано другі В'єнтьянські угоди з відновлення миру в Лаосі. У жовтні 1973 року частини ПФЛ увійшли до В'єнтьяна й Луанґпхабанґа, проголошених нейтралізованими. 4 квітня 1974 року Суванна Пхума подав королю клопотання про відставку.

Падіння монархії

5 квітня 1974 року принц Суванна Пхума очолив Тимчасовий уряд національної єдності за участі ПФЛ. Відтоді влада в країні поступово переходила до рук Народно-революційної партії Лаосу, що складала основу ПФЛ. До осені 1975 року вона фактично контролювала всю країну. 2 грудня 1975 року монархію було ліквідовано, Суванну Пхуму на посаді прем'єр-міністра замінив генеральний секретар НРПЛ Кейсон Фомвіхан, а принц став радником голови уряду.

Останні роки

Решту життя Суванна Пхума провів у власному будинку на березі Меконга та, як стверджують, Кейсон Фомвіхан нерідко його навідував. Помер у січні 1984 року та був похований з найвищою шаною.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Суванна Фума. Новое время., 1957.
  5. Люди и политика., 1964, с. 193.
  6. Кожевников В. А., 1979, с. 37.
  7. Суванна Фума. СИЭ, 1971.
  8. Кожевников В. А., 1979, с. 61.
  9. Кожевников В. А., 1979, с. 63.
  10. Кожевников В. А., 1979, с. 70.
  11. Кожевников В. А., 1979, с. 72.
  12. Суванна Фума. Новое время., 1960.
  13. Люди и политика., 1964, с. 194.
  14. Кожевников В. А., 1979, с. 83.
  15. Кожевников В. А., 1979, с. 85.
  16. Кожевников В. А., 1979, с. 99.
  17. Кожевников В. А., 1979, с. 105.
  18. Кожевников В. А., 1979, с. 106.
  19. Кожевников В. А., 1979, с. 109.
  20. Кожевников В. А., 1979, с. 112.
  21. Михеев Ю.Я., 1977, с. 151.
  22. Кожевников В. А., 1979, с. 117.
  23. Кожевников В. А., 1979, с. 118.
  24. Кожевников В. А., 1979, с. 119.
  25. Кожевников В. А., 1979, с. 126.
  26. Кожевников В. А., 1979, с. 128.
  27. Кожевников В. А., 1979, с. 153.
  28. Кожевников В. А., 1979, с. 154.
  29. Кожевников В. А., 1979, с. 155.
  30. Кожевников В. А., 1979, с. 160.
  31. Кожевников В. А., 1979, с. 165.
  32. Люди и политика., 1964, с. 195.
  33. Кожевников В. А., 1979, с. 169.
  34. Кожевников В. А., 1979, с. 171. - 174.
  35. Люди и политика., 1964, с. 196.
  36. Михеев Ю.Я., 1977, с. 170.
  37. Кожевников В. А., 1979, с. 183.
  38. Кожевников В. А., 1979, с. 185.
  39. Михеев Ю.Я., 1977, с. 175.
  40. Кожевников В. А., 1979, с. 187.
  41. Кожевников В. А., 1979, с. 192.
  42. Кожевников В. А., 1979, с. 198—199.
  43. Кожевников В. А., 1979, с. 205.
  44. Кожевников В. А., 1979, с. 206.
  45. Кожевников В. А., 1979, с. 215.

Література

  • Суванна Фума // Советская историческая энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1971. — Т. 13. — С. 906. (рос.)
  • Юрьев К. Суванна Фума // Большая советская энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1976. — Т. 25. — С. 26. (рос.)
  • Суванна Фума (Люди и события) // Новое время — № 33. — М., 1957. — С. 31. (рос.)
  • Суванна Фума (Люди и события) // Новое время — № 35. — М., 1960. — С. 31. (рос.)
  • Кожевников В. А. Очерки новейшей истории Лаоса / Академія наук СРСР. Інститут сходознавства. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1979. (рос.)
  • Люди и политика. 1964 / Під ред. . — М. : Правда, 1964. — (Ежегодник журнала Мировая экономика и международные отношения за 1963 рік) (рос.)
  • Михеев Ю.Я. Индокитай: путь к миру. (Индокитайские проблемы в свете современного международного права). — М. : Международные отношения, 1977. (рос.)
  • Stuart-Fox, Martin. Historical dictionary of Laos (англ.) (вид. 3-тє). Lanham, Md.: Scarecrow Press. ISBN .

Посилання

  • Биографическая энциклопедия ЛИЧНОСТИ. www.persons-info.com. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 26 січня 2021. (рос.)
  • HD Stock Video Footage - Premier Souvanna Phouma, visits Royal Laotian Forces at outpost in Thakhet, Laos. www.criticalpast.com (англ.) . Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 26 січня 2021.
  • Секретные войны Советского Союза. ЛАОС. peacekeeping-centre.in.ua (рос.) . Процитовано 26 січня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Princ Suvanna Phuma laos ເຈ າສ ວ ນນະພ ມາ 7 zhovtnya 1901 10 sichnya 1984 laoskij derzhavnij i politichnij diyach chlen korolivskoyi rodini chotiri razi ocholyuvav uryad Laosu Suvanna Phuma Prapor 7 j Prem yer ministr Laosu 21 listopada 1951 25 zhovtnya 1954 Poperednik Sisavang Vattana Nastupnik Kataj Don Sasorit Prapor 9 j Prem yer ministr Laosu 21 bereznya 1956 17 serpnya 1958 Poperednik Kataj Don Sasorit Nastupnik Phuyi Sananikon Prapor 13 j Prem yer ministr Laosu 30 serpnya 13 grudnya 1960 Poperednik Somsanit Vongkotrattana Nastupnik Bun Um Prapor 15 j Prem yer ministr Laosu 23 chervnya 1962 2 grudnya 1975 Poperednik Bun Um Nastupnik Kejson Fomvihan Narodzhennya 7 zhovtnya 1901 1901 10 07 1 2 3 Luangphabang LaosSmert 10 sichnya 1984 1984 01 10 1 2 3 82 roki V yentyan LaosKrayina LaosOsvita Grenoblskij universitet i Parizkij universitetPartiya dBatko dShlyub d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaRanni roki Buv dev yatim sinom princa Buthonga j odnokrovnim bratom princa Sufanuvonga Pervinnu osvitu zdobuvav u Hanoyi Tam zhe navchavsya v liceyi Albera Sarro a takozh v Indokitajskomu universiteti vishu osvitu zdobuvav u Franciyi de zakinchiv Parizku shkolu civilnih inzheneriv j Energetichnij institut u Grenobli zdobuvshi diplomi inzhenera arhitektora j inzhenera elektrika vidpovidno 1931 roku povernuvsya na batkivshinu ta majzhe 15 rokiv pracyuvav na administrativnij ta inzhenerno tehnichnij roboti u Francuzkomu Indokitayi zajmavsya budivnictvom u V yentyani U 1944 1945 rokah buv golovnim inzhenerom Byuro gromadskih robit Laosu potim golovnim inzhenerom Byuro gromadskih robit Indokitayu Ruh Vilnij Laos Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni koli vlada Franciyi nad Laosom poslabilas i znachna chastina miscevoyi eliti vistupila za nezalezhnist krayini princ Suvanna Phuma vklyuchivsya do politichnoyi borotbi pidtrimavshi ruh Vilnij Laos 12 zhovtnya 1945 roku vin zajnyav posadu ministra gromadskih robit u timchasovomu uryadi princa Kammao yakij togo zh dnya progolosiv nezalezhnist Laosu Odnak navesni 1946 roku Vilnij Laos zaznav porazki i princ Suvanna Phuma razom z inshimi jogo liderami emigruvav do Tayilandu ryatuyuchis vid sil francuzkogo ekspedicijnogo korpusu Tam vin prozhiv ponad tri roki dopoki u Vilnomu Laosi ne stavsya rozkol Ugrupovannya princa Kammao chleni yakogo vvazhali sho domogtis vid Franciyi rozshirennya avtonomiyi mozhna shlyahom peremovin viklyuchilo z lav ruhu princa Sufanuvonga ta jogo pribichnikiv yaki vimagali prodovzhennya zbrojnoyi borotbi Pislya togo yak 19 lipnya 1949 roku bulo pidpisano Generalnu konvenciyu vidpovidno do yakoyi Franciya formalno viznala nezalezhnist Laosu lideri Vilnogo Laosu vzhe ne vbachali sensu v prodovzhenni konfrontaciyi z V yentyanom i Parizhem Povernennya do Laosu Voseni togo zh roku pochalis peremovini mizh liderami ruhu ta korolivskoyu vladoyu Laosu 30 veresnya 1949 roku prem yer ministr korolivskogo uryadu princ Bun Um a 6 zhovtnya komisar Francuzkoyi respubliki v Laosi Zhan de Rajmon nadislali Suvanni Phumi do Tayilandu listi z garantiyami cilkovitoyi bezpeki chlenam Vilnogo Laosu yaki povernutsya Nevdovzi uryad Kammao ta vlasne ruh buli rozpusheni j Suvanna Phuma yak i bilshist kolishnih opozicioneriv povernuvsya na batkivshinu Uzhe 24 lyutogo 1950 roku vin uvijshov do skladu pershogo uryadu Phuyi Sananikona obijnyavshi posadu ministra gromadskih robit planuvannya poshti ta zv yazku Togo zh roku vin razom z Katayem Donom Sasoritom i princom Kammao stav odnim iz zasnovnikiv Nacionalnoyi progresivnoyi partiyi Laosu Pershe prem yerstvo Pislya togo yak Nacionalna progresivna partiya zdobula peremogu na parlamentskih viborah 1951 roku princ Suvanna Phuma 21 listopada 1951 roku ocholiv uryad Laosu sho prodovzhuvav perebuvati pid francuzkim kontrolem takozh vin otrimav posadu ministra gromadskih robit i planuvannya U podalshomu vin takozh obijmav posadi ministra z pitan informaciyi ta ministra silskogo gospodarstva Primirennya mizh korolivskim dvorom i liderami rozformovanogo Vilnogo Laosu ne zabezpechilo miru v krayini Vid 1952 roku sili Patriotichnogo frontu Laosu na choli zi zvedenim bratom Suvanni Phumi princom Sufanuvongom rozgornuli v Laosi masshtabnu partizansku vijnu Navesni za pidtrimki Demokratichnoyi Respubliki V yetnam voni rozgornuli strimkij nastup zajnyali nizku provincij i do travnya stvorili bezposerednyu zagrozu zovnishnim opornim punktam oboroni korolivskoyi rezidenciyi v Luangphabangu Uryad Suvanni Phumi nadislav na DRV skargu do OON zvinuvativshi yiyi v agresiyi Za takoyi situaciyi Franciya 3 lipnya 1953 roku zayavila pro svij namir nadannya nezalezhnosti krayinam Indokitayu ta 15 zhovtnya v Parizhi pochalis francuzko laoski peremovini 22 zhovtnya 1953 roku korol Sisavang Vong i prezident Franciyi Vensan Oriol pidpisali Dogovir pro druzhbu ta spivrobitnictvo vidpovidno do yakogo Franciya viznavala cilkovitu nezalezhnist Laosu a Suvanna Phuma ta francuzkij prem yer ministr Zhozef Lanyel dodatkovi konvenciyi do nogo 1954 roku uryad vklyuchivsya do procesu mizhnarodnogo vregulyuvannya v Indokitayi vzyavshi uchast u Zhenevskij konferenciyi ta pidpisavshi Zhenevski ugodi Vtim pitannya vnutrishnolaoskogo vregulyuvannya sprichinili konflikti vseredini uryadu Pislya togo yak u veresni 1954 roku bulo vbito ministra oboroni Ku Voravonga kabinet Suvanni Phumi bulo rozformovano v rezultati uryadovoyi krizi 20 zhovtnya 1954 roku Suvanna Phuma zalishiv posadu prem yer ministra ta vvijshov do skladu uryadu Kataya Dona Sasorita otrimavshi portfel ministra nacionalnoyi oboroni j u spravah veteraniv vijni Druge prem yerstvo Pislya parlamentskih viboriv 1955 roku Kataj Don Sasorit vidpovidno do proceduri podav u vidstavku ta ne zmig sformuvati kabinet sho vlashtuvav bi Nacionalni zbori 21 bereznya 1956 roku princ Suvanna Phuma povernuvsya na posadu prem yera Odnochasno vin otrimav portfeli ministra nacionalnoyi oboroni ministra u spravah veteraniv ministra zakordonnih sprav i ministra informaciyi Vzhe u serpni vin vidnoviv dialog z Patet Lao ta proviv peremovini u Hanoyi ta Pekini z kerivnikami Pivnichnogo V yetnamu ta KNR vidpovidno 29 veresnya 1956 roku bulo uhvaleno pereglyanutu Konstituciyu korolivstva sho zatverdila vihid krayini zi skladu Francuzkogo Soyuzu a 31 zhovtnya bulo pidpisano ugodu pro peremir ya mizh korolivskoyu armiyeyu ta zagonami PFL Odnak 30 travnya 1957 roku Nacionalni zbori shvalivshi v cilomu rezultati peremovin shodo primirennya vislovili nevdovolennya yihnim povilnim prosuvannyam ta postupkami opoziciyi z boku uryadu Suvanna Phuma podav u vidstavku Sprobi Kataya Dona Sasorita Bonga Suvannavonga ta Phuyi Sananikona sformuvati kabinet ne prinesli rezultativ Tomu na pochatku serpnya Suvanna Phuma sformuvav svij novij uryad ta zayaviv sho vidnovlennya yednosti shlyahom vregulyuvannya problemi Patet Lao zalishayetsya nacionalnim imperativom nomer odin 16 veresnya zmishani komisiyi storin vidnovili robotu a princi Suvanna Phuma ta Sufanuvong znovu sili za stil peremovin u V yentyani 2 listopada 1957 roku bulo pidpisano V yentyanski ugodi sho viznavali Patriotichnij front legalnoyu politichnoyu partiyeyu z pravom parlamentskoyi diyalnosti zaboronyali represiyi shodo jogo chleniv progoloshuvali nejtralitet Laosu tosho 19 listopada 1957 roku Suvanna Phuma sformuvav uryad nacionalnoyi yednosti do skladu yakogo vvijshli yak lideri Patriotichnogo frontu Laosu Sufanuvong i Phumi Vongvikit tak i lideri laoskih pravih brati Sananikoni j Kataj Don Sasorit U grudni prem yer vidvidav provinciyi Huaphan i Phongsali yaki ranishe kontrolyuvalis PFL i vidnoviv tam korolivsku administraciyu 18 lyutogo 1958 roku dva bataljoni sil PFL bulo vklyucheno do skladu korolivskoyi armiyi a na dodatkovih parlamentskih viborah 4 travnya Patriotichnij front viborov 9 misc u Nacionalnih zborah Zmicnennya pozicij PFL sprichinilo zanepokoyennya zahidnih derzhav pro sho Suvanni Phumi zayavili pid chas jogo poyizdki do SShA Franciyi ta Velikoyi Britaniyi na pochatku 1958 roku Shob zmicniti chinnij rezhim Suvanna Phuma pishov na ob yednannya z pravimi 13 chervnya 1958 roku jogo partiya ta partiya Phuyi Sananikona ob yednalis ta stvorili Laoske narodne zibrannya Lao Lum Lao Suvanna Phuma stav jogo golovoyu 19 lipnya vin ogolosiv pro vikonannya Zhenevskih ugod 1954 roku ta nevdovzi Mizhnarodna kontrolna komisiya perervala svoyu robotu na neviznachenij termin Za chotiri dni 23 lipnya kabinet Suvanni Phumi pishov u vidstavku vidpovidno do proceduri pislya zatverdzhennya rezultativ viboriv do Nacionalnih zboriv Pislya togo korol znovu doruchiv princu formuvannya kabinetu vtim parlament rishuche vidkinuv jogo kandidaturu Zvinuvachenij u spriyanni komunistam ta zmovi zi svoyim zvedenim bratom Sufanuvongom Suvanna Phuma na chotiri misyaci buv vidstoronenij vid politiki dopoki v listopadi 1958 roku jogo ne priznachili na posadu posla Laosu u Franciyi Tim ne menshe vin formalno zalishavsya liderom partiyi opozicijnoyi do uryadu Somsanita yakij prijshov do vladi 1960 roku Tretye prem yerstvo Suvanna Phuma raptovo povernuvsya na batkivshinu navesni 1960 roku ta buv obranij golovoyu Nacionalnih zboriv Za chas jogo vidsutnosti Laos perezhiv krah nacionalnogo primirennya vijskovij perevorot i vidnovlennya masshtabnoyi gromadyanskoyi vijni Pravi uryadi sho perebuvali pri vladi robili stavku na vijskove rozv yazannya problemi PFL spirayuchis na shiroku amerikansku vijskovu j ekonomichnu dopomogu odnak daleko ne vsi vvazhali takij kurs perspektivnim U nich na 9 serpnya 1960 roku parashutnij bataljon kapitana Konga Le zdijsniv perevorot u V yentyani likviduvavshi parlamentskij rezhim pravih partij Lideri perevorotu perekonali novogo korolya Sisavanga Vattanu priznachiti Suvannu Phumu yakogo vvazhali pribichnikom nejtralitetu krayini ta nacionalnogo primirennya golovoyu uryadu Prote u ti zh dni pribichnik pravih general pidburiv povstannya u Savannakheti j Laos bulo rozkoloto na tri zoni Trivali peremovini storin ne prinesli rezultativ a soyuz Suvanni Phumi z Patriotichnim frontom Laosu ukladenij u listopadi vsuperech ochikuvannyam ne shiliv shalki tereziv na jogo korist 8 grudnya 1960 roku u V yentyani vidbuvsya tretij v istoriyi nezalezhnogo Laosu vijskovij perevorot i uryad Suvanni Phumi bulo faktichno povaleno polkovnikom Ku Abhayem yakij zazhadav vid prem yera dijti zgodi z Savannakhetom Nastupnogo dnya princ Suvanna Phuma viletiv do Kambodzhi peredavshi vladu generalu Patammavongu ale ne sklav povnovazhennya prem yer ministra U vignanni Zahoplennya vladi u V yentyani Bun Umom rizko zmistilo politichni poziciyi Suvanni Phumi vlivo 22 lyutogo 1961 roku princ pribuv z Pnompenya do rajoniv sho kontrolyuvalis Patriotichnim frontom Laosu ta vzhe nastupnogo dnya uklav soyuz zi svoyim zvedenim bratom Sufanuvongom Vidtodi ritorika Suvanni Phumi stala antiamerikanskoyu ta led ne antiimperialistskoyu Vzhe u sichni 1961 roku vin zayaviv Vid samogo pochatku Spolucheni Shtati protistoyali yedinomu realnomu rishennyu mozhlivomu dlya Laosa stvorennyu uryadu nacionalnoyi yednosti sho vklyuchav ruh Patet Lao Voni robili vse sho vid nih zalezhalo shob zavaditi vklyuchennyu Patet Lao do uryadu 1957 roku a koli popri yihni zusillya meni vdalos ce zrobiti Spolucheni Shtati prodovzhili sabotazh U berezni kvitni vin vidvidav SRSR KNR Indiyu Franciyu Ob yednanu Arabsku Respubliku ta nizku inshih krayini zaruchivshis yihnoyu pidtrimkoyu Suvanna Phuma zayavlyav Mi hochemo pripinennya vognyu nevtruchannya z boku inozemciv oskilki vnutrishni problemi mozhut buti virisheni samim narodom 16 travnya pid tiskom SRSR bulo sklikano Zhenevsku naradu z uregulyuvannya laoskogo pitannya 6 chervnya 1961 roku Suvanna Phuma zayaviv u Moskvi Yaksho vsi naciyi taki zh vidverti yak Radyanskij Soyuz zrozumiyut sho dlya Laosu neobhidno provaditi nejtralnu politiku yaksho vsi kerivniki vsi naciyi prisutni na Zhenevskij naradi budut virishuvati ce pitannya bez potajnih dumok to v danomu vipadku mi shvidko rozv yazhemo cyu problemu yaka hvilyuye vsih laosciv Suvanna Phuma Sufanuvong i Bun Um proveli kilka zustrichej ta buli zmusheni domovitis pro spilne upravlinnya krayinoyu 9 zhovtnya pislya peremovin u Namoni ta Hinhepi tri princi zaproponuvali korolyu kandidaturu Suvanni Phumi na posadu golovi koalicijnogo uryadu a 18 zhovtnya 1961 roku korol yiyi zatverdiv Odnak princ Bun Um ne zbiravsya viddavati stolicyu koaliciyi komunistiv i nejtralistiv peremovini buli pereneseni do Zhenevi gromadyanska vijna vidnovilas Lishe 12 chervnya 1962 roku tri princi vse zh domovilis u Khanhayi pro sklad uryadu nacionalnoyi yednosti Chetverte prem yerstvo 23 chervnya 1962 roku nabrav chinnosti koalicijnij Uryad nacionalnoyi yednosti Laosu do skladu yakogo vvijshli predstavniki vsih troh ugrupovan sho protistoyali odne odnomu Okrim posadi prem yer ministra Suvanna Phuma zajnyav takozh posti ministra nacionalnoyi oboroni u spravah veteraniv vijni ta socialnih sprav Voyenni diyi bulo pripineno 9 lipnya uryad zayaviv pro nejtralitet Laosu sho bulo zakripleno v Deklaraciyi pro suverenitet Laosu ta protokoli do neyi uhvalenih na zaklyuchnomu zasidanni Zhenevskoyi naradi 23 lipnya 1963 roku Vtim primirennya j togo razu bulo netrivalim Pislya vbivstva ministra zakordonnih sprav Kinima Pholseni 1 kvitnya 1963 roku Sufanuvong ta inshi predstavniki PFL zalishili V yentyan sho zmicnilo poziciyi pravih 19 kvitnya 1964 roku Ku Abhaj znovu zdijsniv vijskovij perevorot u V yentyani j Suvanna Phuma popri zasudzhennya perevorotu korolem vzhe mav zmistiti svoyu politichnu poziciyu vpravo Vin viviv zi skladu kabinetu nejtralistiv yaki vistupali za spivpracyu z PFL i 2 travnya ogolosiv pro zlittya pravogo ta nejtralistskogo ugrupovan Vid 17 travnya 1964 roku vijskova aviaciya SShA pochala bombarduvannya zvilnenoyi zoni Laosu sho zalishilas pid kontrolem Patriotichnogo frontu Takim chinom SShA vtyaguvali Laos do vijni u V yetnami sho ohopila vsi tri krayini Indokitayu Patriotichnij front Laosu vidtodi vidmovlyavsya vvazhati uryad Suvanni Phumi uryadom nacionalnoyi yednosti ta ne viznavav rezultati parlamentskih viboriv 1965 j 1967 rokiv Pislya reorganizaciyi v chervni 1967 roku uryad ostatochno vtrativ tristoronnij harakter Pislya 1962 roku Suvanna Phuma ocholyuvav uryad u V yentyani she 12 rokiv odnak kontrol nad stoliceyu she ne oznachav kontrolyu nad usim Laosom Do 1970 roku majzhe vsya teritoriya krayini kontrolyuvalas silami PFL a vlada Suvanni Phumi poshiryuvalas lishe na vuzku smugu vzdovzh richki Mekong Ulitku 1972 roku prem yer popri sprotiv pravih buv zmushenij piti na peremovini z Patriotichnim frontom Laosu 14 zhovtnya togo zh roku do V yentyana dlya peremovin pribula delegaciya PFL na choli z Phunom Sipasetom a 21 lyutogo 1973 roku bulo pidpisano drugi V yentyanski ugodi z vidnovlennya miru v Laosi U zhovtni 1973 roku chastini PFL uvijshli do V yentyana j Luangphabanga progoloshenih nejtralizovanimi 4 kvitnya 1974 roku Suvanna Phuma podav korolyu klopotannya pro vidstavku Padinnya monarhiyi 5 kvitnya 1974 roku princ Suvanna Phuma ocholiv Timchasovij uryad nacionalnoyi yednosti za uchasti PFL Vidtodi vlada v krayini postupovo perehodila do ruk Narodno revolyucijnoyi partiyi Laosu sho skladala osnovu PFL Do oseni 1975 roku vona faktichno kontrolyuvala vsyu krayinu 2 grudnya 1975 roku monarhiyu bulo likvidovano Suvannu Phumu na posadi prem yer ministra zaminiv generalnij sekretar NRPL Kejson Fomvihan a princ stav radnikom golovi uryadu Ostanni roki Reshtu zhittya Suvanna Phuma proviv u vlasnomu budinku na berezi Mekonga ta yak stverdzhuyut Kejson Fomvihan neridko jogo naviduvav Pomer u sichni 1984 roku ta buv pohovanij z najvishoyu shanoyu PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Suvanna Fuma Novoe vremya 1957 Lyudi i politika 1964 s 193 Kozhevnikov V A 1979 s 37 Suvanna Fuma SIE 1971 Kozhevnikov V A 1979 s 61 Kozhevnikov V A 1979 s 63 Kozhevnikov V A 1979 s 70 Kozhevnikov V A 1979 s 72 Suvanna Fuma Novoe vremya 1960 Lyudi i politika 1964 s 194 Kozhevnikov V A 1979 s 83 Kozhevnikov V A 1979 s 85 Kozhevnikov V A 1979 s 99 Kozhevnikov V A 1979 s 105 Kozhevnikov V A 1979 s 106 Kozhevnikov V A 1979 s 109 Kozhevnikov V A 1979 s 112 Miheev Yu Ya 1977 s 151 Kozhevnikov V A 1979 s 117 Kozhevnikov V A 1979 s 118 Kozhevnikov V A 1979 s 119 Kozhevnikov V A 1979 s 126 Kozhevnikov V A 1979 s 128 Kozhevnikov V A 1979 s 153 Kozhevnikov V A 1979 s 154 Kozhevnikov V A 1979 s 155 Kozhevnikov V A 1979 s 160 Kozhevnikov V A 1979 s 165 Lyudi i politika 1964 s 195 Kozhevnikov V A 1979 s 169 Kozhevnikov V A 1979 s 171 174 Lyudi i politika 1964 s 196 Miheev Yu Ya 1977 s 170 Kozhevnikov V A 1979 s 183 Kozhevnikov V A 1979 s 185 Miheev Yu Ya 1977 s 175 Kozhevnikov V A 1979 s 187 Kozhevnikov V A 1979 s 192 Kozhevnikov V A 1979 s 198 199 Kozhevnikov V A 1979 s 205 Kozhevnikov V A 1979 s 206 Kozhevnikov V A 1979 s 215 LiteraturaSuvanna Fuma Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1971 T 13 S 906 ros Yurev K Suvanna Fuma Bolshaya sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1976 T 25 S 26 ros Suvanna Fuma Lyudi i sobytiya Novoe vremya 33 M 1957 S 31 ros Suvanna Fuma Lyudi i sobytiya Novoe vremya 35 M 1960 S 31 ros Kozhevnikov V A Ocherki novejshej istorii Laosa Akademiya nauk SRSR Institut shodoznavstva M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1979 ros Lyudi i politika 1964 Pid red M Pravda 1964 Ezhegodnik zhurnala Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniya za 1963 rik ros Miheev Yu Ya Indokitaj put k miru Indokitajskie problemy v svete sovremennogo mezhdunarodnogo prava M Mezhdunarodnye otnosheniya 1977 ros Stuart Fox Martin Historical dictionary of Laos angl vid 3 tye Lanham Md Scarecrow Press ISBN 0 8108 5624 7 PosilannyaBiograficheskaya enciklopediya LIChNOSTI www persons info com Arhiv originalu za 12 travnya 2012 Procitovano 26 sichnya 2021 ros HD Stock Video Footage Premier Souvanna Phouma visits Royal Laotian Forces at outpost in Thakhet Laos www criticalpast com angl Arhiv originalu za 12 travnya 2012 Procitovano 26 sichnya 2021 Sekretnye vojny Sovetskogo Soyuza LAOS peacekeeping centre in ua ros Procitovano 26 sichnya 2021

Дата публікації:
Топ