Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пхуї Сананікон (лаос. ຜຸຍ ຊະນະນິກອນ; 6 вересня 1903 — 4 грудня 1983) — лаоський державний і політичний діяч, двічі очолював уряд Лаосу.
| Пхуї Сананікон | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 24 лютого 1950 — 15 жовтня 1951 | |||
| Попередник: | Бун Ум | ||
| Наступник: | Сісаванг Ваттана | ||
| |||
| 17 серпня 1958 — 31 грудня 1959 | |||
| Попередник: | Суванна Пхума | ||
| Наступник: | Сунтон Патаммавонґ | ||
| Народження: | 6 вересня 1903[1] В'єнтьян, Лаос | ||
| Смерть: | 4 грудня 1983[1] (80 років) Париж, Франція | ||
| Країна: | Лаос | ||
| | |||
Біографія
Народився в родині високопоставленого в'єнтьянського чиновника, який належав до впливового роду Сананіконів. Від 1923 року почав працювати у французькій колоніальній адміністрації. Був префектом повіту, потім губернатором (чаокуєнгом) провінції.
Роки боротьби за незалежність
У квітні 1945 року відмовився від активної участі в діяльності антияпонської організації «Лаос для лаосців» (Лао пен Лао), заснованої його братом Уном Сананіконом, а восени того ж року разом з іншим братом, Нгоном Сананіконом, долучився до угруповання принца Бун Ума, представники якого вважали, що Лаос не готовий до отримання незалежності, якої вимагав Ун Сананікон, і сприяли відновленню французького контролю над країною. Пхуї Сананікон став одним з провідних політиків автономного Королівства Лаос у складі Французького Союзу та 25 листопада 1947 року був обраний головою перших Національних зборів Лаосу. Того ж року він заснував та очолив Незалежну партію Лаосу, що представляла профранцузьки налаштовані кола адміністрації, аристократії та підприємців.
Перше прем'єрство
У лютому 1950 року, коли Лаос все ще залишався під французьким контролем, Пхуї Сананікон сформував уряд, до складу якого серед інших увійшов один з колишніх лідерів розформованого руху «Вільний Лаос» принц Суванна Пхума. В рамках примирення в середовищі лаоської аристократії до країни повернулись багато інших активних діячів «Вільного Лаосу», яких було призначено на високі державні посади. 1950 року вони заснували Національну партію (Лао Као На), яка 1951 здобула перемогу на виборах до Національних зборів. Однак національне примирення не було досягнуто — в країні тривали антифранцузький та протиурядовий партизанський рухи на чолі з лівою опозицією. В серпні 1950 року керівники партизанського руху заснували Фронт визволення Лаосу та сформували паралельний Уряд національної єдності на чолі з принцом Суфанувонгом. У відповідь на таке 23 грудня 1950 року лаоський уряд підписав у Сайгоні Угоду про допомогу для спільної оборони в Індокитаї, заручившись американською військовою та фінансовою допомогою. Втім 11 березня 1951 року на Консультативній конференції представників визвольних фронтів Індокитаю, Фронт визволення Лаосу офіційно заручився підтримкою Демократичної Республіки В'єтнам та фронтів Південного В'єтнаму й Камбоджі, що призвело до інтернаціоналізації громадянської війни в Лаосі. 9 вересня 1951 року уряд Пхуї Сананікона підписав зі Сполученими Штатами угоду про економічне співробітництво, що відкривала широкі можливості для проникнення до економки Лаосу. Країною відчинялись кооперативи для продажу американських товарів, за різних приводів населенню роздавали ковдри, москітні сітки, медикаменти, сіль, тканини тощо. Невдовзі після того уряд Сананікона був змушений піти у відставку та передати владу принцу Суванні Пхумі, лідеру Національної партії, що здобула перемогу на виборах.
Міністр закордонних справ
У березні 1954 року Пхуї Сананікон очолив міністерство закордонних справ, одночасно зайнявши посаду заступника голови уряду. У зв'язку з тим, що Франція явно втрачала контроль над країнами Індокитаю, він став одним з основних лідерів угруповання, що розраховувало на допомогу США в боротьбі з комуністичним партизанським рухом, що набирав обертів. На Женевській конференції Пхуї Сананікон виступав проти поширення на Лаос домовленостей, які застосовувались відносно В'єтнаму та Камбоджі — надання повної незалежності, припинення вогню, виведення французьких військ і початку процесу національного примирення. Він наполягав на тому, що Лаос уже здобув незалежність відповідно до французько-лаоського договору від 2 жовтня 1953 року, що в країні діють «демократичні та парламентські інституції» та існує національна єдність «навколо його величності Сисаванга Вонга». Однак ті аргументи королівського уряду не взяли до уваги провідні учасники конференції. Після повернення з Женеви міністр оборони Ку Воравонг у Національних зборах привселюдно звинуватив міністра закордонних справ у тому, що за відмову від підписання угод Сананікон отримав від США мільйон доларів, що зберігається в одному зі швейцарських банків. 18 вересня 1954 року Ку Воравонг за нез'ясованих обставин був убитий у кабінеті Пхуї Сананікона, що стало приводом для відставки уряду Суванни Пхуми та поклало початок багаторічній ворожнечі між кланами Сананіконів і Воравонгів. Попри це, 23 листопада 1954 року Сананікон знов увійшов до складу уряду Катая Дона Сасоріта, отримавши портфелі заступника прем'єр-міністра та міністра закордонних справ. Ті посади він обіймав до 21 березня 1956 року, коли Суванна Пхума сформував кабінет та розпочав перемовини з Патет Лао.
За часів урядової кризи в червні 1957 року Пхуї Сананікон удався до невдалої спроби сформувати власний уряд, а в серпні 1957 року ввійшов до складу першого Уряду національної єдності Суванни Пхуми знову як міністр закордонних справ, а також отримав посаду міністра громадських робіт, містобудування та реконструкції.
13 червня 1958 року Незалежна партія Пхуї Саннанікона об'єдналась із Національною партією Суванни Пхуми, нова політична сила отримала назву Лаоське народне зібрання. Пхуї Сананікон став одним з двох заступників голови партії.
Друге прем'єрство
18 серпня 1958 року Пхуї Сананікон сформував уряд з представників власної партії, а також з Луа Хуам Сампан та Комітету захисту національних інтересів, не включивши до його складу Суванну Пхуму. Окрім того Сананікон зайняв посаду міністра економіки, планування та пошти. У В'єнтьяні поширювалась інформація, що посольство США виділило 100000 доларів на те, щоб організувати вотум недовіри коаліційному уряду та привести до влади Пхуї Сананікона. 11 лютого 1959 року його уряд відмовився від виконання Женевських і В'єнтьянських угод, у травні почав роззброєння сил Патріотичного фронту Лаосу (ПФЛ), а в червні заарештував його лідерів на чолі з принцом Суфанувонгом. На прохання Сананікона Лаос отримав від США військову допомогу розміром у 34 мільйони доларів на збільшення королівської армії, до країни були відряджені американські військові радники. Процес національного примирення було припинено, в Лаосі розгорнулась повномасштабна громадянська війна. У вересні 1959 року уряд Пхуї Сананікона звернувся до ООН зі скаргою на Північний В'єтнам, звинувативши В'єтнамську народну армію в участі у бойових діях на боці ПФЛ.
Упродовж 1959 року політична обстановка в країні погіршилась. Тепер уже урядові кола виявились розколотими внутрішніми суперечками. Після того, як у середині грудня 1959 року Пхуї Сананікон спробував усунути від посади міністра закордонних справ Кампана Панью, Комітет захисту національних інтересів зажадав відставки прем'єра. 25 грудня 1959 року державний секретар міністерства оборони генерал вивів танки на вулиці В'єнтьяна та, оточивши будинок Сананікона патрулями жандармерії, домігся його відставки. Однак Катай Дон Сасоріт, який узявся за формування нового кабінету, раптово помер 29 грудня, а в ніч на 31 грудня командування армії здійснило військовий переворот й остаточно усунуло Пхуї Сананікона від влади.
Останні роки
Після перевороту 1959 року Пхуї Сананікон зберіг свій вплив на політику країни, втім уже не обіймав високі державні посади. До 1975 року він, замінивши Суванну Пхуму, був головою партії Лаоське народне зібрання. У подальшому знову очолював парламент і навесні 1974 року став одним з ініціаторів парламентського розслідування щодо політики Суванни Пхуми, що сприяла поступовому посиленню позицій ПФЛ. Однак король у липні 1974 року під тиском тимчасового уряду був змушений розпустити Національні збори, розслідування не відбулось, а Пхуї Сананікон втратив свою посаду.
1 травня 1975 року, коли влада в Лаосі поступово переходила до рук ПФЛ і Народно-революційної партії Лаосу, демонстранти у В'єнтьяні виступили з засудженням Пхуї Сананікона, Бун Ума та інших правих лідерів. У травні Сананікон утік з Лаосу й емігрував до Франції, а у вересні того ж року був заочно засуджений на батьківщині до смертної кари. 1978 року в Парижі він сформував уряд у вигнанні.
Помер 4 грудня 1983 року в Парижі після тривалої хвороби.
Примітки
- Munzinger Personen
- Кожевников В. А., 1979, с. 65.
- Кожевников В. А., 1979, с. 63.
- Фуи Сананиконе. Новое время., 1959.
- Кожевников В. А., 1979, с. 54.
- Кожевников В. А., 1979, с. 69.
- Кожевников В. А., 1979, с. 72.
- Кожевников В. А., 1979, с. 74.
- Кожевников В. А., 1979, с. 75.
- Кожевников В. А., 1979, с. 82.
- Кожевников В. А., 1979, с. 79.
- Кожевников В. А., 1979, с. 99.
- Михеев Ю.Я., 1977, с. 142.-143.
- W.G.Burchett. The Second Indochina War. Cambodia and Laos. N.Y., 1970, стор. 114—115
- Кожевников В. А., 1979, с. 105.
- Кожевников В. А., 1979, с. 113.
- Кожевников В. А., 1979, с. 117.
- Кожевников В. А., 1979, с. 126.
- Кожевников В. А., 1979, с. 128.
- W.G.Burchett. The Second Indochina War. Cambodia and Laos. N.Y., 1970, стор. 127
- Михеев Ю.Я., 1977, с. 152.
- Кожевников В. А., 1979, с. 132.-133.
- Михеев Ю.Я., 1977, с. 153.
- Михеев Ю.Я., 1977, с. 154.
- Кожевников В. А., 1979, с. 143. - 144.
- Щорічник ВРЕ. 1972 / М. Советская энциклопедия, 1972 — стор. 311
- Кожевников В. А., 1979, с. 208.
- Кожевников В. А., 1979, с. 211.
- AP (12 грудня 1983). Phoui Sananikone Dies at 80; An Ex-Prime Minister of Laos (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 25 січня 2021.
Література
- Фуи Сананиконе (Люди и события) // Новое время — № 38. — М., 1959. — С. 31. (рос.)
- Кожевников В. А. Очерки новейшей истории Лаоса / Академія наук СРСР. Інститут сходознавства. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1979. (рос.)
- Михеев Ю.Я. Индокитай: путь к миру. (Индокитайские проблемы в свете современного международного права). — М. : Международные отношения, 1977. (рос.)
Посилання
- . nashaucheba.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Phuyi Sananikon laos ຜ ຍ ຊະນະນ ກອນ 6 veresnya 1903 4 grudnya 1983 laoskij derzhavnij i politichnij diyach dvichi ocholyuvav uryad Laosu Phuyi Sananikon Prapor 5 j Prem yer ministr Laosu 24 lyutogo 1950 15 zhovtnya 1951 Poperednik Bun Um Nastupnik Sisavang Vattana Prapor 10 j Prem yer ministr Laosu 17 serpnya 1958 31 grudnya 1959 Poperednik Suvanna Phuma Nastupnik Sunton Patammavong Narodzhennya 6 veresnya 1903 1903 09 06 1 V yentyan LaosSmert 4 grudnya 1983 1983 12 04 1 80 rokiv Parizh FranciyaKrayina Laos Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini visokopostavlenogo v yentyanskogo chinovnika yakij nalezhav do vplivovogo rodu Sananikoniv Vid 1923 roku pochav pracyuvati u francuzkij kolonialnij administraciyi Buv prefektom povitu potim gubernatorom chaokuyengom provinciyi Roki borotbi za nezalezhnist U kvitni 1945 roku vidmovivsya vid aktivnoyi uchasti v diyalnosti antiyaponskoyi organizaciyi Laos dlya laosciv Lao pen Lao zasnovanoyi jogo bratom Unom Sananikonom a voseni togo zh roku razom z inshim bratom Ngonom Sananikonom doluchivsya do ugrupovannya princa Bun Uma predstavniki yakogo vvazhali sho Laos ne gotovij do otrimannya nezalezhnosti yakoyi vimagav Un Sananikon i spriyali vidnovlennyu francuzkogo kontrolyu nad krayinoyu Phuyi Sananikon stav odnim z providnih politikiv avtonomnogo Korolivstva Laos u skladi Francuzkogo Soyuzu ta 25 listopada 1947 roku buv obranij golovoyu pershih Nacionalnih zboriv Laosu Togo zh roku vin zasnuvav ta ocholiv Nezalezhnu partiyu Laosu sho predstavlyala profrancuzki nalashtovani kola administraciyi aristokratiyi ta pidpriyemciv Pershe prem yerstvo U lyutomu 1950 roku koli Laos vse she zalishavsya pid francuzkim kontrolem Phuyi Sananikon sformuvav uryad do skladu yakogo sered inshih uvijshov odin z kolishnih lideriv rozformovanogo ruhu Vilnij Laos princ Suvanna Phuma V ramkah primirennya v seredovishi laoskoyi aristokratiyi do krayini povernulis bagato inshih aktivnih diyachiv Vilnogo Laosu yakih bulo priznacheno na visoki derzhavni posadi 1950 roku voni zasnuvali Nacionalnu partiyu Lao Kao Na yaka 1951 zdobula peremogu na viborah do Nacionalnih zboriv Odnak nacionalne primirennya ne bulo dosyagnuto v krayini trivali antifrancuzkij ta protiuryadovij partizanskij ruhi na choli z livoyu opoziciyeyu V serpni 1950 roku kerivniki partizanskogo ruhu zasnuvali Front vizvolennya Laosu ta sformuvali paralelnij Uryad nacionalnoyi yednosti na choli z princom Sufanuvongom U vidpovid na take 23 grudnya 1950 roku laoskij uryad pidpisav u Sajgoni Ugodu pro dopomogu dlya spilnoyi oboroni v Indokitayi zaruchivshis amerikanskoyu vijskovoyu ta finansovoyu dopomogoyu Vtim 11 bereznya 1951 roku na Konsultativnij konferenciyi predstavnikiv vizvolnih frontiv Indokitayu Front vizvolennya Laosu oficijno zaruchivsya pidtrimkoyu Demokratichnoyi Respubliki V yetnam ta frontiv Pivdennogo V yetnamu j Kambodzhi sho prizvelo do internacionalizaciyi gromadyanskoyi vijni v Laosi 9 veresnya 1951 roku uryad Phuyi Sananikona pidpisav zi Spoluchenimi Shtatami ugodu pro ekonomichne spivrobitnictvo sho vidkrivala shiroki mozhlivosti dlya proniknennya do ekonomki Laosu Krayinoyu vidchinyalis kooperativi dlya prodazhu amerikanskih tovariv za riznih privodiv naselennyu rozdavali kovdri moskitni sitki medikamenti sil tkanini tosho Nevdovzi pislya togo uryad Sananikona buv zmushenij piti u vidstavku ta peredati vladu princu Suvanni Phumi lideru Nacionalnoyi partiyi sho zdobula peremogu na viborah Ministr zakordonnih sprav U berezni 1954 roku Phuyi Sananikon ocholiv ministerstvo zakordonnih sprav odnochasno zajnyavshi posadu zastupnika golovi uryadu U zv yazku z tim sho Franciya yavno vtrachala kontrol nad krayinami Indokitayu vin stav odnim z osnovnih lideriv ugrupovannya sho rozrahovuvalo na dopomogu SShA v borotbi z komunistichnim partizanskim ruhom sho nabirav obertiv Na Zhenevskij konferenciyi Phuyi Sananikon vistupav proti poshirennya na Laos domovlenostej yaki zastosovuvalis vidnosno V yetnamu ta Kambodzhi nadannya povnoyi nezalezhnosti pripinennya vognyu vivedennya francuzkih vijsk i pochatku procesu nacionalnogo primirennya Vin napolyagav na tomu sho Laos uzhe zdobuv nezalezhnist vidpovidno do francuzko laoskogo dogovoru vid 2 zhovtnya 1953 roku sho v krayini diyut demokratichni ta parlamentski instituciyi ta isnuye nacionalna yednist navkolo jogo velichnosti Sisavanga Vonga Odnak ti argumenti korolivskogo uryadu ne vzyali do uvagi providni uchasniki konferenciyi Pislya povernennya z Zhenevi ministr oboroni Ku Voravong u Nacionalnih zborah privselyudno zvinuvativ ministra zakordonnih sprav u tomu sho za vidmovu vid pidpisannya ugod Sananikon otrimav vid SShA miljon dolariv sho zberigayetsya v odnomu zi shvejcarskih bankiv 18 veresnya 1954 roku Ku Voravong za nez yasovanih obstavin buv ubitij u kabineti Phuyi Sananikona sho stalo privodom dlya vidstavki uryadu Suvanni Phumi ta poklalo pochatok bagatorichnij vorozhnechi mizh klanami Sananikoniv i Voravongiv Popri ce 23 listopada 1954 roku Sananikon znov uvijshov do skladu uryadu Kataya Dona Sasorita otrimavshi portfeli zastupnika prem yer ministra ta ministra zakordonnih sprav Ti posadi vin obijmav do 21 bereznya 1956 roku koli Suvanna Phuma sformuvav kabinet ta rozpochav peremovini z Patet Lao Za chasiv uryadovoyi krizi v chervni 1957 roku Phuyi Sananikon udavsya do nevdaloyi sprobi sformuvati vlasnij uryad a v serpni 1957 roku vvijshov do skladu pershogo Uryadu nacionalnoyi yednosti Suvanni Phumi znovu yak ministr zakordonnih sprav a takozh otrimav posadu ministra gromadskih robit mistobuduvannya ta rekonstrukciyi 13 chervnya 1958 roku Nezalezhna partiya Phuyi Sannanikona ob yednalas iz Nacionalnoyu partiyeyu Suvanni Phumi nova politichna sila otrimala nazvu Laoske narodne zibrannya Phuyi Sananikon stav odnim z dvoh zastupnikiv golovi partiyi Druge prem yerstvo 18 serpnya 1958 roku Phuyi Sananikon sformuvav uryad z predstavnikiv vlasnoyi partiyi a takozh z Lua Huam Sampan ta Komitetu zahistu nacionalnih interesiv ne vklyuchivshi do jogo skladu Suvannu Phumu Okrim togo Sananikon zajnyav posadu ministra ekonomiki planuvannya ta poshti U V yentyani poshiryuvalas informaciya sho posolstvo SShA vidililo 100000 dolariv na te shob organizuvati votum nedoviri koalicijnomu uryadu ta privesti do vladi Phuyi Sananikona 11 lyutogo 1959 roku jogo uryad vidmovivsya vid vikonannya Zhenevskih i V yentyanskih ugod u travni pochav rozzbroyennya sil Patriotichnogo frontu Laosu PFL a v chervni zaareshtuvav jogo lideriv na choli z princom Sufanuvongom Na prohannya Sananikona Laos otrimav vid SShA vijskovu dopomogu rozmirom u 34 miljoni dolariv na zbilshennya korolivskoyi armiyi do krayini buli vidryadzheni amerikanski vijskovi radniki Proces nacionalnogo primirennya bulo pripineno v Laosi rozgornulas povnomasshtabna gromadyanska vijna U veresni 1959 roku uryad Phuyi Sananikona zvernuvsya do OON zi skargoyu na Pivnichnij V yetnam zvinuvativshi V yetnamsku narodnu armiyu v uchasti u bojovih diyah na boci PFL Uprodovzh 1959 roku politichna obstanovka v krayini pogirshilas Teper uzhe uryadovi kola viyavilis rozkolotimi vnutrishnimi superechkami Pislya togo yak u seredini grudnya 1959 roku Phuyi Sananikon sprobuvav usunuti vid posadi ministra zakordonnih sprav Kampana Panyu Komitet zahistu nacionalnih interesiv zazhadav vidstavki prem yera 25 grudnya 1959 roku derzhavnij sekretar ministerstva oboroni general viviv tanki na vulici V yentyana ta otochivshi budinok Sananikona patrulyami zhandarmeriyi domigsya jogo vidstavki Odnak Kataj Don Sasorit yakij uzyavsya za formuvannya novogo kabinetu raptovo pomer 29 grudnya a v nich na 31 grudnya komanduvannya armiyi zdijsnilo vijskovij perevorot j ostatochno usunulo Phuyi Sananikona vid vladi Ostanni roki Pislya perevorotu 1959 roku Phuyi Sananikon zberig svij vpliv na politiku krayini vtim uzhe ne obijmav visoki derzhavni posadi Do 1975 roku vin zaminivshi Suvannu Phumu buv golovoyu partiyi Laoske narodne zibrannya U podalshomu znovu ocholyuvav parlament i navesni 1974 roku stav odnim z iniciatoriv parlamentskogo rozsliduvannya shodo politiki Suvanni Phumi sho spriyala postupovomu posilennyu pozicij PFL Odnak korol u lipni 1974 roku pid tiskom timchasovogo uryadu buv zmushenij rozpustiti Nacionalni zbori rozsliduvannya ne vidbulos a Phuyi Sananikon vtrativ svoyu posadu 1 travnya 1975 roku koli vlada v Laosi postupovo perehodila do ruk PFL i Narodno revolyucijnoyi partiyi Laosu demonstranti u V yentyani vistupili z zasudzhennyam Phuyi Sananikona Bun Uma ta inshih pravih lideriv U travni Sananikon utik z Laosu j emigruvav do Franciyi a u veresni togo zh roku buv zaochno zasudzhenij na batkivshini do smertnoyi kari 1978 roku v Parizhi vin sformuvav uryad u vignanni Pomer 4 grudnya 1983 roku v Parizhi pislya trivaloyi hvorobi PrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683 Kozhevnikov V A 1979 s 65 Kozhevnikov V A 1979 s 63 Fui Sananikone Novoe vremya 1959 Kozhevnikov V A 1979 s 54 Kozhevnikov V A 1979 s 69 Kozhevnikov V A 1979 s 72 Kozhevnikov V A 1979 s 74 Kozhevnikov V A 1979 s 75 Kozhevnikov V A 1979 s 82 Kozhevnikov V A 1979 s 79 Kozhevnikov V A 1979 s 99 Miheev Yu Ya 1977 s 142 143 W G Burchett The Second Indochina War Cambodia and Laos N Y 1970 stor 114 115 Kozhevnikov V A 1979 s 105 Kozhevnikov V A 1979 s 113 Kozhevnikov V A 1979 s 117 Kozhevnikov V A 1979 s 126 Kozhevnikov V A 1979 s 128 W G Burchett The Second Indochina War Cambodia and Laos N Y 1970 stor 127 Miheev Yu Ya 1977 s 152 Kozhevnikov V A 1979 s 132 133 Miheev Yu Ya 1977 s 153 Miheev Yu Ya 1977 s 154 Kozhevnikov V A 1979 s 143 144 Shorichnik VRE 1972 M Sovetskaya enciklopediya 1972 stor 311 Kozhevnikov V A 1979 s 208 Kozhevnikov V A 1979 s 211 AP 12 grudnya 1983 Phoui Sananikone Dies at 80 An Ex Prime Minister of Laos angl The New York Times Arhiv originalu za 11 veresnya 2012 Procitovano 25 sichnya 2021 LiteraturaFui Sananikone Lyudi i sobytiya Novoe vremya 38 M 1959 S 31 ros Kozhevnikov V A Ocherki novejshej istorii Laosa Akademiya nauk SRSR Institut shodoznavstva M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1979 ros Miheev Yu Ya Indokitaj put k miru Indokitajskie problemy v svete sovremennogo mezhdunarodnogo prava M Mezhdunarodnye otnosheniya 1977 ros Posilannya nashaucheba ru Arhiv originalu za 30 sichnya 2021 Procitovano 25 sichnya 2021