Сісаванг Вонг (лаос. ພຣະບາທສົມເດັຈພຣະເຈົ້າມະຫາຊີວິຕສີສວ່າງວົງສ໌; 14 липня 1885 - 29 жовтня 1959) — король Луанґпхабанґу, від 1946 — королівства Лаос. Правив від 28 квітня 1904 року до своєї смерті 29 жовтня 1959 року.
Сісаванг Вонг лаос. ພຣະບາທສົມເດັຈພຣະເຈົ້າມະຫາຊີວິຕສີສວ່າງວົງສ໌ | |||
| |||
---|---|---|---|
28 квітня 1904 — 29 жовтня 1959 | |||
Попередник: | Кхам Сук | ||
Наступник: | Сісаванг Ваттана | ||
Народження: | 14 липня 1885[1][2] Луанґпхабанґ, Лаос | ||
Смерть: | 29 жовтня 1959[1] (74 роки) Луанґпхабанґ, Лаос | ||
Країна: | Лаос | ||
Освіта: | d | ||
Батько: | Кхам Сук | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | Сісаванг Ваттана | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Раннє життя
Він народився в місті Луанґпхабанґ 14 липня 1885 року. Його батьком був Закарін, король Луанґпхабанґу, а матір'ю — королева Тонгсі. Сісаванг здобув освіту в ліцеї Шаселу-Лаубат в Сайгоні та l'Ecole Coloniale в Парижі. У нього було 50 дітей від 15 дружин, двоє з яких були його зведеними сестрами і одна племінницею. Чотирнадцять його дітей загинули одночасно на Меконгу під час аварії човна.
Король Лаосу
Сісаванг став королем Луанґпхабанґу після смерті батька, 25 березня 1904 року. Тоді Луангпхабанг був французьким протекторатом у межах Французького Індокитаю. У 1931 році він приєднав до свого королівства провінцію Хуапхан, у 1942 — Сіангкхуанг і В'єнтьян; у 1946 — Тямпасак і Сайбурі.
Сісаванг був прихильником французького панування в Лаосі, і в 1945 році він відмовився співпрацювати з лаоськими націоналістами, які скинули його, проголосивши країну незалежною. У квітні 1946 року французи повернули собі владу в країні і відновили на посаді короля.
Незадовго до смерті, 1959 року, Сісаванг зробив своїм регентом спадкового принца Сісаванга Ваттану, який зайняв лаоський трон після його смерті. Кремацію тіла Сісаванга здійснили та поховали в місті Ват-Тат-Луанг.
Нагороди
- Великий хрест Королівського ордена Камбоджі — 1905
- Великий Хрест ордена Дракона Аннама — 1905
- Відзнака Золотого Гонга, 1 клас (Аннам)
- Великий хрест ордена Почесного легіону —
- Великий офіцер ордена Чорної зірки Французького Беніну — 1935
- Великий офіцер ордена Корони Бельгії — 1935
- Офіцер Ордена мистецтв та літератури Франції — 1949
- Croix de guerre des Théâtres d'opérations extérieurs з пальмою (Франція) - 1949
- Кавалер ордена Королівського дому Чакрі (Таїланд) — 1955
- Великий хрест ордена За заслуги перед В'єтнамом — 1955
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Munzinger Personen
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sisavang Vong laos ພຣະບາທສ ມເດ ຈພຣະເຈ າມະຫາຊ ວ ຕສ ສວ າງວ ງສ 14 lipnya 1885 29 zhovtnya 1959 korol Luangphabangu vid 1946 korolivstva Laos Praviv vid 28 kvitnya 1904 roku do svoyeyi smerti 29 zhovtnya 1959 roku Sisavang Vong laos ພຣະບາທສ ມເດ ຈພຣະເຈ າມະຫາຊ ວ ຕສ ສວ າງວ ງສ Prapor 1 j Korol Laosu 28 kvitnya 1904 29 zhovtnya 1959 Poperednik Kham Suk Nastupnik Sisavang Vattana Narodzhennya 14 lipnya 1885 1885 07 14 1 2 Luangphabang LaosSmert 29 zhovtnya 1959 1959 10 29 1 74 roki Luangphabang LaosKrayina LaosOsvita dBatko Kham SukShlyub dDiti Sisavang Vattana Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiRannye zhittyaVin narodivsya v misti Luangphabang 14 lipnya 1885 roku Jogo batkom buv Zakarin korol Luangphabangu a matir yu koroleva Tongsi Sisavang zdobuv osvitu v liceyi Shaselu Laubat v Sajgoni ta l Ecole Coloniale v Parizhi U nogo bulo 50 ditej vid 15 druzhin dvoye z yakih buli jogo zvedenimi sestrami i odna pleminniceyu Chotirnadcyat jogo ditej zaginuli odnochasno na Mekongu pid chas avariyi chovna Korol LaosuSisavang stav korolem Luangphabangu pislya smerti batka 25 bereznya 1904 roku Todi Luangphabang buv francuzkim protektoratom u mezhah Francuzkogo Indokitayu U 1931 roci vin priyednav do svogo korolivstva provinciyu Huaphan u 1942 Siangkhuang i V yentyan u 1946 Tyampasak i Sajburi Sisavang buv prihilnikom francuzkogo panuvannya v Laosi i v 1945 roci vin vidmovivsya spivpracyuvati z laoskimi nacionalistami yaki skinuli jogo progolosivshi krayinu nezalezhnoyu U kvitni 1946 roku francuzi povernuli sobi vladu v krayini i vidnovili na posadi korolya Nezadovgo do smerti 1959 roku Sisavang zrobiv svoyim regentom spadkovogo princa Sisavanga Vattanu yakij zajnyav laoskij tron pislya jogo smerti Kremaciyu tila Sisavanga zdijsnili ta pohovali v misti Vat Tat Luang NagorodiVelikij hrest Korolivskogo ordena Kambodzhi 1905 Velikij Hrest ordena Drakona Annama 1905 Vidznaka Zolotogo Gonga 1 klas Annam Velikij hrest ordena Pochesnogo legionu Velikij oficer ordena Chornoyi zirki Francuzkogo Beninu 1935 Velikij oficer ordena Koroni Belgiyi 1935 Oficer Ordena mistectv ta literaturi Franciyi 1949 Croix de guerre des Theatres d operations exterieurs z palmoyu Franciya 1949 Kavaler ordena Korolivskogo domu Chakri Tayiland 1955 Velikij hrest ordena Za zaslugi pered V yetnamom 1955PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Munzinger Personen d Track Q107343683 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 25 zhovtnya 2020