Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У статті подано список монархів держав що в різні історичні періоди існували на території сучасної Лаоської Народно Демо

Список королів Лаосу

Список королів Лаосу

У статті подано список монархів держав, що в різні історичні періоди існували на території сучасної Лаоської Народно-Демократичної Республіки.

image
Королівський штандарт Королівства Лаос

Першим відомим таким державним утворенням було королівство Лансанг, що на піку своєї могутності було одним з найбільших у Південносхідній Азії. Попри насичений історичний шлях, цікавість дослідників до історії Лаосу надто низька. Як наслідок — більшість інформації походить з придворних хронік або ж із джерел сусідніх держав-конкуретнів за вплив у регіоні, зокрема з територій сучасних Китаю, В'єтнаму, М'янми, Таїланду й Камбоджі.

Монарша влада в Лаосі будувалась за зразком моделі мандала, першим представником якої вважається імператор Ашока. Теоретично королів та спадкоємців престолу обирала королівська Сена, рада, до складу якої входили старші члени королівської родини, міністри, генерали, а також старші представники буддійської санґга (духовенства). Сена у своїх рішеннях спиралась на походження кандидата, а також на його особисту дгарму. На відміну від інших монархій, спадкування престолу в Лаосі не ґрунтувалось на праві первородства чи Божому праві королів.

Родоначальником держави Лаос вважається легендарний , містичний праотець народу таї. Першим достовірним правителем був Фа Нгум — засновник держави Лансанг.

Держава Лансанг існувала впродовж понад трьох століть (1353—1694), допоки від неї не відокремились царства В'єнтьян, Луанґпхабанґ та Тямпасак. Держава возз'єдналась 1946 року як монархія під французьким протекторатом.

Останнім монархом Лаосу став Сісаванг Ваттана, який 1975 року після державного перевороту зрікся престолу. Після того королівство Лаос припинило своє існування, натомість на мапі світу з'явилась Лаоська Народно-Демократична Республіка.

Королівство Лансанг (1353—1707)

Докладніше: Лансанг
Ім'я Зображення Початок правління Завершення правління Примітки
Фа Нгум image 5 січня 1353 1372
Самсенетаї image 1372 1416
Лан Кхам Денг image 1417 1428
Пхомматат image 1428 1429
Юкхон image 1429 1430
Хон Кхам image 1430 1432
Кхам Там Са image 1429(?); 1432
Лусаї image 1432 1433
Кхаї Буа Бан image 1433 1436
Кхам Кеут image 1436 1438
Нанг Кео Пхімпха image 1438
Міжцарство (1438—1441, правила Сена та члени санґга)
Чаккапхат Пхаєн Пхаєо image 1441 1479
Суванна Банланґ image 1479 1485
Ла Сен Таї image 1486 1495
Сомпху image 1495 1500
Вісунарат image 1500 1520
Потісарат I image 1520 1548
Сеттатірат image 1548 1571
Сен Сулінта image 1571 1575
Воравонґса I image 1575 1579
Сен Сулінта image 1580 1582 Друге правління
Нахон Ної image 1582 1583
Міжцарство (1583—1591)
Кео Кумане image 1591 1596
Воравонґса II image 1596 1621
Упхаґнуварат I image 1621 1622
Потісарат II image 1622 1627
Мон Кео image 1627 1633
Тоне Кхам image 1633 1637
Вічаї image 1637 1638
Сурінья Вонґса image 1638 1694
Тіан Тала image 1694 1695
Нан Тарат image 1695 1698
Сеттатірат II image 1698 1707

Королівство В'єнтьян (1707—1828)

image
Прапор королівства В'єнтьян

Королівство В'єнтьян утворилось 1707 року в результаті суперечки про спадкування престолу між Сеттатіратом II, якого підтримував в'єтнамський двір у Хюе, та Кінґкітсаратом (онуком Сурінья Вонґса), якого підтримав правитель царства Сіпсун Панна. Від 1707 до самої ліквідації королівства 1828 року В'єнтьян суперничав з сусідніми Луанґпхабанґом і Тямпасаком, хоч вони й залишались культурно-спорідненими землями. 1828 року після повстання під проводом Анувонґа королівство В'єнтьян припинило своє існування та разом з Тямпасаком потрапило під владу Сіаму.

Ім'я Зображення Початок правління Завершення правління Примітки
Сеттатірат II image 1707 1730
Онг Лонг image 1730 1767
Онг Бун image 1767 1778
Сіамська окупація (1778—1780)
Онг Бун image 1780 28 листопада 1781
Нантасен image 28 листопада 1781 січень 1795
Інтавонґ image 2 лютого 1795 7 лютого 1805 Васал Сіаму
Анувонґ 7 лютого 1805 19 грудня 1828 Очолив повстання проти сіамської влади

Королівство Тямпасак (1713—1904)

image
Прапор королівства Тямпасак

Королівство Тямпасак проголосило свою незалежність від В'єнтьяну 1713 року. До складу нової держави увійшли землі на південь від річки до міста (сучасна Камбоджа), а також землі у нижніх течіях річок Мун та Сіцзян на (сучасний Таїланд). 1829 року королівство анексував Сіам, а наступних місцевих правителів призначали у Бангкоку. 1893 року усі території Тямпасаку взяла під контроль Франція, 1904 королівство було переформовано на губернаторство, втім фактично ним продовжували правити представники королівської родини. Після Другої світової війни Тямпасак остаточно перейшов до Франції, а 1946 року було возз'єднано королівство Лаос, до складу якого ввійшли й землі Тямпасаку.

Ім'я Зображення Початок правління Завершення правління Примітки
Нокасад image 1713 1738
Саякумане image 1738 1791
Фай На image 1791 1811 Призначений королем Рамою I
Но Муонг image 1811 Призначений королем Рамою II
Міжцарство (1811—1813)
Маної image 1813 1820 Призначений королем Рамою II
Ньо image 1820 1827 Призначений королем Рамою II
Анексія Сіамом (1829—1893)
Хуай image 1827 1841 Призначений королем Рамою II
Нарк image 1841 1850 Призначений королем Рамою III
Буа image 1850 1853 Призначений королем Рамою III
Міжцарство (1853—1856)
Кхам Наї image 1856 1858 Призначений королем Монгкутом
Міжцарство (1858—1863)
Кхам Сук image 1863 28 липня 1900 Призначений королем Чулалонгкорном
Ратсаданай image 28 липня 1900 19 вересня 1904

Королівство Луанґпхабанґ (1707—1893) та Лаос під французьким протекторатом (1893—1946)

  • image
    Прапор королівства Луанґпхабанґ (1707–1893)
  • image
    Прапор Лаосу під французьким протекторатом (1893–1952)

Після поділу Лансангу, коли 1560 року столицю було переміщено до В'єнтьяна, Луанґпхабанґ відновив свій престиж як королівське місто. Воно стало зростаючим релігійним і торгівельним центром, однак залишалось політично слабким, до того ж було розграбоване бірманцями 1764 року. Впродовж XVIII та XIX століть королівство було васалом Сіаму, Бірми та В'єтнаму. 1828 року після повстання під проводом Анувонґа королівство анексував Сіам. Попри васалітет, правителі Луанґпхабанґу мали певну автономію, однак державі не вистачало сил для ефективного забезпечення безпеки, внаслідок чого до меж королівства в середині XIX століття вторглись китайські пірати .

Ім'я Зображення Початок правління Завершення правління Примітки
Кінґкітсарат image 1707 1713
Онг Кхам image 1713 1723
Інтасом image 1723 1749
Відбиття в'єтнамського вторгнення (1749)
Інтапхом image 1749
Сотікакумман image 1749 1768/1771 Васал Бірми
Суріньявонґ II image 1771 1788
Анурута image 3 лютого 1792 31 грудня 1819
Мантатурат image 31 грудня 1819 1836
Міжцарство (1836—1839)
Сукхасом image 1839 1850
Чантарат image 23 вересня 1850 1 жовтня 1868
Французький протекторат
Ун Кхам image 1 жовтня 1868 15 грудня 1895
Кхам Сук image 15 грудня 1895 25 березня 1904
Сісаванг Вонг image 28 квітня 1904 1946

Королівство Лаос (1946—1975)

image
Прапор королівства Лаос (1952—1975)

Королівство Лаос було засновано 1947 року. Воно возз'єднало землі, що розпались після розділу королівства Лансанг 1707 року. Відповідно до французько-лаоського договору 1953 року Лаос здобув незалежність, і королівський уряд узяв країну під цілковитий контроль. Відповідно до тієї ж угоди в Лаосі було встановлено конституційну монархію, яку очолив король Сісаванг Вонг, а прем'єр-міністром став принц . 1959 року після смерті батька трон зайняв Сісаванг Ваттана. 2 грудня 1975 року останній був змушений зректись престолу в результаті перемоги Патет Лао у громадянській війні.

Ім'я Портрет Початок правління Завершення правління Примітки
Сісаванг Вонг image 23 квітня 1946 29 жовтня 1959
Сісаванг Ваттана image 29 жовтня 1959 2 грудня 1975 Зрікся престолу

Див. також

Примітки

  1. І. І. Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. 608с. с.266-268
  2. . bibliograph.com.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 17 листопада 2020.

Посилання

  • Лаос. proekt-wms.narod.ru (рос.) . Процитовано 18 листопада 2020.
  • Countries L. www.rulers.org (англ.) . Процитовано 18 листопада 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U statti podano spisok monarhiv derzhav sho v rizni istorichni periodi isnuvali na teritoriyi suchasnoyi Laoskoyi Narodno Demokratichnoyi Respubliki Korolivskij shtandart Korolivstva Laos Pershim vidomim takim derzhavnim utvorennyam bulo korolivstvo Lansang sho na piku svoyeyi mogutnosti bulo odnim z najbilshih u Pivdennoshidnij Aziyi Popri nasichenij istorichnij shlyah cikavist doslidnikiv do istoriyi Laosu nadto nizka Yak naslidok bilshist informaciyi pohodit z pridvornih hronik abo zh iz dzherel susidnih derzhav konkuretniv za vpliv u regioni zokrema z teritorij suchasnih Kitayu V yetnamu M yanmi Tayilandu j Kambodzhi Monarsha vlada v Laosi buduvalas za zrazkom modeli mandala pershim predstavnikom yakoyi vvazhayetsya imperator Ashoka Teoretichno koroliv ta spadkoyemciv prestolu obirala korolivska Sena rada do skladu yakoyi vhodili starshi chleni korolivskoyi rodini ministri generali a takozh starshi predstavniki buddijskoyi sangga duhovenstva Sena u svoyih rishennyah spiralas na pohodzhennya kandidata a takozh na jogo osobistu dgarmu Na vidminu vid inshih monarhij spadkuvannya prestolu v Laosi ne gruntuvalos na pravi pervorodstva chi Bozhomu pravi koroliv Rodonachalnikom derzhavi Laos vvazhayetsya legendarnij mistichnij praotec narodu tayi Pershim dostovirnim pravitelem buv Fa Ngum zasnovnik derzhavi Lansang Derzhava Lansang isnuvala vprodovzh ponad troh stolit 1353 1694 dopoki vid neyi ne vidokremilis carstva V yentyan Luangphabang ta Tyampasak Derzhava vozz yednalas 1946 roku yak monarhiya pid francuzkim protektoratom Ostannim monarhom Laosu stav Sisavang Vattana yakij 1975 roku pislya derzhavnogo perevorotu zriksya prestolu Pislya togo korolivstvo Laos pripinilo svoye isnuvannya natomist na mapi svitu z yavilas Laoska Narodno Demokratichna Respublika Korolivstvo Lansang 1353 1707 Dokladnishe Lansang Im ya Zobrazhennya Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Primitki Fa Ngum 5 sichnya 1353 1372 Samsenetayi 1372 1416 Lan Kham Deng 1417 1428 Phommatat 1428 1429 Yukhon 1429 1430 Hon Kham 1430 1432 Kham Tam Sa 1429 1432 Lusayi 1432 1433 Khayi Bua Ban 1433 1436 Kham Keut 1436 1438 Nang Keo Phimpha 1438 Mizhcarstvo 1438 1441 pravila Sena ta chleni sangga Chakkaphat Phayen Phayeo 1441 1479 Suvanna Banlang 1479 1485 La Sen Tayi 1486 1495 Somphu 1495 1500 Visunarat 1500 1520 Potisarat I 1520 1548 Settatirat 1548 1571 Sen Sulinta 1571 1575 Voravongsa I 1575 1579 Sen Sulinta 1580 1582 Druge pravlinnya Nahon Noyi 1582 1583 Mizhcarstvo 1583 1591 Keo Kumane 1591 1596 Voravongsa II 1596 1621 Uphagnuvarat I 1621 1622 Potisarat II 1622 1627 Mon Keo 1627 1633 Tone Kham 1633 1637 Vichayi 1637 1638 Surinya Vongsa 1638 1694 Tian Tala 1694 1695 Nan Tarat 1695 1698 Settatirat II 1698 1707Korolivstvo V yentyan 1707 1828 Prapor korolivstva V yentyan Korolivstvo V yentyan utvorilos 1707 roku v rezultati superechki pro spadkuvannya prestolu mizh Settatiratom II yakogo pidtrimuvav v yetnamskij dvir u Hyue ta Kingkitsaratom onukom Surinya Vongsa yakogo pidtrimav pravitel carstva Sipsun Panna Vid 1707 do samoyi likvidaciyi korolivstva 1828 roku V yentyan supernichav z susidnimi Luangphabangom i Tyampasakom hoch voni j zalishalis kulturno sporidnenimi zemlyami 1828 roku pislya povstannya pid provodom Anuvonga korolivstvo V yentyan pripinilo svoye isnuvannya ta razom z Tyampasakom potrapilo pid vladu Siamu Im ya Zobrazhennya Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Primitki Settatirat II 1707 1730 Ong Long 1730 1767 Ong Bun 1767 1778 Siamska okupaciya 1778 1780 Ong Bun 1780 28 listopada 1781 Nantasen 28 listopada 1781 sichen 1795 Intavong 2 lyutogo 1795 7 lyutogo 1805 Vasal Siamu Anuvong 7 lyutogo 1805 19 grudnya 1828 Ocholiv povstannya proti siamskoyi vladiKorolivstvo Tyampasak 1713 1904 Prapor korolivstva Tyampasak Korolivstvo Tyampasak progolosilo svoyu nezalezhnist vid V yentyanu 1713 roku Do skladu novoyi derzhavi uvijshli zemli na pivden vid richki do mista suchasna Kambodzha a takozh zemli u nizhnih techiyah richok Mun ta Siczyan na suchasnij Tayiland 1829 roku korolivstvo aneksuvav Siam a nastupnih miscevih praviteliv priznachali u Bangkoku 1893 roku usi teritoriyi Tyampasaku vzyala pid kontrol Franciya 1904 korolivstvo bulo pereformovano na gubernatorstvo vtim faktichno nim prodovzhuvali praviti predstavniki korolivskoyi rodini Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Tyampasak ostatochno perejshov do Franciyi a 1946 roku bulo vozz yednano korolivstvo Laos do skladu yakogo vvijshli j zemli Tyampasaku Im ya Zobrazhennya Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Primitki Nokasad 1713 1738 Sayakumane 1738 1791 Faj Na 1791 1811 Priznachenij korolem Ramoyu I No Muong 1811 Priznachenij korolem Ramoyu II Mizhcarstvo 1811 1813 Manoyi 1813 1820 Priznachenij korolem Ramoyu II No 1820 1827 Priznachenij korolem Ramoyu II Aneksiya Siamom 1829 1893 Huaj 1827 1841 Priznachenij korolem Ramoyu II Nark 1841 1850 Priznachenij korolem Ramoyu III Bua 1850 1853 Priznachenij korolem Ramoyu III Mizhcarstvo 1853 1856 Kham Nayi 1856 1858 Priznachenij korolem Mongkutom Mizhcarstvo 1858 1863 Kham Suk 1863 28 lipnya 1900 Priznachenij korolem Chulalongkornom Ratsadanaj 28 lipnya 1900 19 veresnya 1904Korolivstvo Luangphabang 1707 1893 ta Laos pid francuzkim protektoratom 1893 1946 Prapor korolivstva Luangphabang 1707 1893 Prapor Laosu pid francuzkim protektoratom 1893 1952 Pislya podilu Lansangu koli 1560 roku stolicyu bulo peremisheno do V yentyana Luangphabang vidnoviv svij prestizh yak korolivske misto Vono stalo zrostayuchim religijnim i torgivelnim centrom odnak zalishalos politichno slabkim do togo zh bulo rozgrabovane birmancyami 1764 roku Vprodovzh XVIII ta XIX stolit korolivstvo bulo vasalom Siamu Birmi ta V yetnamu 1828 roku pislya povstannya pid provodom Anuvonga korolivstvo aneksuvav Siam Popri vasalitet praviteli Luangphabangu mali pevnu avtonomiyu odnak derzhavi ne vistachalo sil dlya efektivnogo zabezpechennya bezpeki vnaslidok chogo do mezh korolivstva v seredini XIX stolittya vtorglis kitajski pirati Im ya Zobrazhennya Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Primitki Kingkitsarat 1707 1713 Ong Kham 1713 1723 Intasom 1723 1749 Vidbittya v yetnamskogo vtorgnennya 1749 Intaphom 1749 Sotikakumman 1749 1768 1771 Vasal Birmi Surinyavong II 1771 1788 Anuruta 3 lyutogo 1792 31 grudnya 1819 Mantaturat 31 grudnya 1819 1836 Mizhcarstvo 1836 1839 Sukhasom 1839 1850 Chantarat 23 veresnya 1850 1 zhovtnya 1868 Francuzkij protektorat Un Kham 1 zhovtnya 1868 15 grudnya 1895 Kham Suk 15 grudnya 1895 25 bereznya 1904 Sisavang Vong 28 kvitnya 1904 1946Korolivstvo Laos 1946 1975 Prapor korolivstva Laos 1952 1975 Korolivstvo Laos bulo zasnovano 1947 roku Vono vozz yednalo zemli sho rozpalis pislya rozdilu korolivstva Lansang 1707 roku Vidpovidno do francuzko laoskogo dogovoru 1953 roku Laos zdobuv nezalezhnist i korolivskij uryad uzyav krayinu pid cilkovitij kontrol Vidpovidno do tiyeyi zh ugodi v Laosi bulo vstanovleno konstitucijnu monarhiyu yaku ocholiv korol Sisavang Vong a prem yer ministrom stav princ 1959 roku pislya smerti batka tron zajnyav Sisavang Vattana 2 grudnya 1975 roku ostannij buv zmushenij zrektis prestolu v rezultati peremogi Patet Lao u gromadyanskij vijni Im ya Portret Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Primitki Sisavang Vong 23 kvitnya 1946 29 zhovtnya 1959 Sisavang Vattana 29 zhovtnya 1959 2 grudnya 1975 Zriksya prestoluDiv takozhPrezident Laosu Spisok prem yer ministriv LaosuPrimitkiI I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 266 268 bibliograph com ua Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 17 listopada 2020 PosilannyaLaos proekt wms narod ru ros Procitovano 18 listopada 2020 Countries L www rulers org angl Procitovano 18 listopada 2020

Дата публікації:
Топ