Кхаї Буа Бан (пом. 1436) — дев'ятий правитель королівства Лансанг.
Кхаї Буа Бан | ||
| ||
---|---|---|
1433 — 1436 | ||
Попередник: | Лусаї | |
Наступник: | Кхам Кеут | |
Народження: | 15 століття Луанґпхабанґ, Лаос | |
Смерть: | 1436 | |
Країна: | Лаос |
Зійшов на трон 1433 року після самогубства Лусаї, який викрив змову проти себе та не мав іншого виходу, як накласти на себе руки. Правив до 1436 року, коли його, як і багатьох попередників Кхаї Буа Бана, було вбито.
Хроніки, в яких згадується Кхаї Буа Бан, належать до старовинних анналів королівства Лансанг, держав Ланна, Аюттхая та Бірма, й усі вони суперечать одне одному. Зокрема хроніки Лансангу перекладались іншими мовами та тлумачились по різному, що спричинило дискусії з приводу правдивості тих історичних джерел. Більшість дослідників вважають, що до оригінальних текстів навмисне вносились зміни, щоб не висвітлювати ті чи інші події з метою возвеличення власної держави. Окрім того, дослідникам вкрай важко встановити хронологію та чітку послідовність подій і правителів у той період історії королівства Лансанг. Тому події та дати біографії Кхаї Буа Бана не можуть бути цілком достовірними.
Біографія
Імовірно, був онуком короля Самсенетаї. Перш ніж зайняти трон Лансангу, обіймав посаду губернатора провінції Муангсієнгкаї. Зійшов на трон 1433 року, успадкувавши від Лусаї державу, що страждала через постійну боротьбу за владу та суперечки між різними фракціями при дворі, а також через інтриги куртизанки Магадеві. Так само, як і за правління його попередників, країною фактично керувала Магадеві, яка у своїй жазі до влади стала ініціаторкою убивств королів Пхомматата, Юкхона та Хон Кхама, через її інтриги також був змушений тікати з країни король Кхам Там Са, а Лусаї скоїв самогубство.
Однак, на відміну від чотирьох з п'яти його попередників Кхаї Буа Бан був обраний радою знаті, а не призначений за прямою вказівкою Магадеві. І правив Кхаї Буа Бан значно довше від своїх попередників, однак він не зміг уникнути їхньої долі — 1436 року його було вбито за змовою, організованою Магадеві. Наступником Кхаї Буа Бана на престолі Лансангу став син Самсенетаї Кхам Кеут.
Боротьба за владу
Жага Магадеві до абсолютної влади стала причиною постійних інтриг і змов при дворі Лансангу, а також спричинила численні вбивства його королів. Як наслідок, країна перебувала у глибокій кризі. Близько 1440 року, коли Магадеві було вже понад 90 років, вона мала шанс стати першою жінкою-правителькою Лансангу. Втім знать об'єдналась і вирішила покласти край її свавіллю: Магадеві було вбито разом з її молодим чоловіком, а державу тимчасово очолила рада, що складалась із представників духовенства.
Одночасно державу роздирали протистояння між фракцією, що підтримувала зв'язки з сіамською державою Аюттхая, з одного боку, та фракцією, що залежала від Кхмерської імперії, з іншого. Перша з тих фракцій утворилась від самого початку заснування королівства Лансанг, коли його засновник Фа Нгум одружився з дочкою правителя Аюттхаї Рамадіпаті. Ця партія знайшла підтримку серед аристократів, відданих традиції мандала, що її започаткував у своїй державі Фа Нгум. Інша фракція була тісно пов'язана з кхмерським імператорським двором, який відіграв надважливу роль в об'єднанні лаоських земель та заснуванні королівства Лансанг. Деякі дослідники вважають, що саме конфлікт між тими двома фракціями призвів до повалення та заслання з країни її засновника, короля Фа Нгума 1372 року.
Примітки
- . www.royalark.net (англ.) . Архів оригіналу за 26 липня 2017. Процитовано 27 листопада 2020.
- Viravong, Maha Sila (1964). (PDF) (англ.) . New York: Paragon book reprint corp. с. 41, 42. Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- Simms, Peter; Simms, Sanda (2001). ч. III. (англ.) . Psychology Press. ISBN . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 27 листопада 2020.
- Simms, Peter; Simms, Sanda (2001). IV. (англ.) . Psychology Press. с. 55. ISBN . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 27 листопада 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Khayi Bua Ban pom 1436 dev yatij pravitel korolivstva Lansang Khayi Bua Ban9 j Korol Lansangu1433 1436Poperednik LusayiNastupnik Kham Keut Narodzhennya 15 stolittya Luangphabang LaosSmert 1436Krayina Laos Zijshov na tron 1433 roku pislya samogubstva Lusayi yakij vikriv zmovu proti sebe ta ne mav inshogo vihodu yak naklasti na sebe ruki Praviv do 1436 roku koli jogo yak i bagatoh poperednikiv Khayi Bua Bana bulo vbito Hroniki v yakih zgaduyetsya Khayi Bua Ban nalezhat do starovinnih annaliv korolivstva Lansang derzhav Lanna Ayutthaya ta Birma j usi voni superechat odne odnomu Zokrema hroniki Lansangu perekladalis inshimi movami ta tlumachilis po riznomu sho sprichinilo diskusiyi z privodu pravdivosti tih istorichnih dzherel Bilshist doslidnikiv vvazhayut sho do originalnih tekstiv navmisne vnosilis zmini shob ne visvitlyuvati ti chi inshi podiyi z metoyu vozvelichennya vlasnoyi derzhavi Okrim togo doslidnikam vkraj vazhko vstanoviti hronologiyu ta chitku poslidovnist podij i praviteliv u toj period istoriyi korolivstva Lansang Tomu podiyi ta dati biografiyi Khayi Bua Bana ne mozhut buti cilkom dostovirnimi BiografiyaImovirno buv onukom korolya Samsenetayi Persh nizh zajnyati tron Lansangu obijmav posadu gubernatora provinciyi Muangsiyengkayi Zijshov na tron 1433 roku uspadkuvavshi vid Lusayi derzhavu sho strazhdala cherez postijnu borotbu za vladu ta superechki mizh riznimi frakciyami pri dvori a takozh cherez intrigi kurtizanki Magadevi Tak samo yak i za pravlinnya jogo poperednikiv krayinoyu faktichno keruvala Magadevi yaka u svoyij zhazi do vladi stala iniciatorkoyu ubivstv koroliv Phommatata Yukhona ta Hon Khama cherez yiyi intrigi takozh buv zmushenij tikati z krayini korol Kham Tam Sa a Lusayi skoyiv samogubstvo Odnak na vidminu vid chotiroh z p yati jogo poperednikiv Khayi Bua Ban buv obranij radoyu znati a ne priznachenij za pryamoyu vkazivkoyu Magadevi I praviv Khayi Bua Ban znachno dovshe vid svoyih poperednikiv odnak vin ne zmig uniknuti yihnoyi doli 1436 roku jogo bulo vbito za zmovoyu organizovanoyu Magadevi Nastupnikom Khayi Bua Bana na prestoli Lansangu stav sin Samsenetayi Kham Keut Borotba za vladuZhaga Magadevi do absolyutnoyi vladi stala prichinoyu postijnih intrig i zmov pri dvori Lansangu a takozh sprichinila chislenni vbivstva jogo koroliv Yak naslidok krayina perebuvala u glibokij krizi Blizko 1440 roku koli Magadevi bulo vzhe ponad 90 rokiv vona mala shans stati pershoyu zhinkoyu pravitelkoyu Lansangu Vtim znat ob yednalas i virishila poklasti kraj yiyi svavillyu Magadevi bulo vbito razom z yiyi molodim cholovikom a derzhavu timchasovo ocholila rada sho skladalas iz predstavnikiv duhovenstva Odnochasno derzhavu rozdirali protistoyannya mizh frakciyeyu sho pidtrimuvala zv yazki z siamskoyu derzhavoyu Ayutthaya z odnogo boku ta frakciyeyu sho zalezhala vid Khmerskoyi imperiyi z inshogo Persha z tih frakcij utvorilas vid samogo pochatku zasnuvannya korolivstva Lansang koli jogo zasnovnik Fa Ngum odruzhivsya z dochkoyu pravitelya Ayutthayi Ramadipati Cya partiya znajshla pidtrimku sered aristokrativ viddanih tradiciyi mandala sho yiyi zapochatkuvav u svoyij derzhavi Fa Ngum Insha frakciya bula tisno pov yazana z khmerskim imperatorskim dvorom yakij vidigrav nadvazhlivu rol v ob yednanni laoskih zemel ta zasnuvanni korolivstva Lansang Deyaki doslidniki vvazhayut sho same konflikt mizh timi dvoma frakciyami prizviv do povalennya ta zaslannya z krayini yiyi zasnovnika korolya Fa Nguma 1372 roku Primitki www royalark net angl Arhiv originalu za 26 lipnya 2017 Procitovano 27 listopada 2020 Viravong Maha Sila 1964 PDF angl New York Paragon book reprint corp s 41 42 Arhiv originalu PDF za 3 kvitnya 2020 Procitovano 27 listopada 2020 Simms Peter Simms Sanda 2001 ch III angl Psychology Press ISBN 978 0 7007 1531 2 Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 27 listopada 2020 Simms Peter Simms Sanda 2001 IV angl Psychology Press s 55 ISBN 978 0 7007 1531 2 Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 27 listopada 2020