Онг Бун (лаос. ອົງບຸນ; пом. 28 листопада 1781), також Бунсан або Сайя Сеттатірат III — третій володар королівства В'єнтьян.
Онг Бун лаос. ພຣະເຈົ້າສິຣິບຸນຍະສານ лаос. ເຈົ້າອົງບຸນ | |||
| |||
---|---|---|---|
1767 — 28 листопада 1781 | |||
Попередник: | Онг Лонг | ||
Наступник: | Нантасен | ||
Народження: | 18 століття В'єнтьян, Лаос | ||
Смерть: | листопад 1781 Лансанг | ||
Країна: | Лаос | ||
Батько: | Сеттатірат II | ||
Діти: | Нантасен, Інтавонґ, Анувонґ і d |
Біографія
Був другим сином короля Сеттатірата II та молодшим братом короля Онг Лонга. Зайняв трон після смерті останнього 1767 року.
На той момент В'єнтьян був васалом Бірми. Бірманський король розглядав В'єнтьян як базу для подальшого розширення своїх кордонів на схід, тому сіамський правитель Таксин вирішив зіграти на випередження та вдерся до лаоських володінь. 1778 року сіамська армія під командуванням Буддха Йодфа Чулалоке (у майбутньому — Рама I) підступила до столиці. Після чотиримісячної облоги місто було захоплено.
Онг Бун був змушений тікати до джунглів, але зрештою вирішив підкоритись сіамцям. Відтоді В'єнтьян потрапив у залежність від Сіаму. Більшість дітей Онг Буна, зокрема синів Нантасена, Інтавонґа, Анувонґа та дочку Кхамваєн, було вивезено до Тонбурі як заручників. Згодом Кхамваєн стала наложницею Рами I.
Однак 1780 року Онг Бун підбурив повстання проти сіамської влади, він убив призначеного сіамцями губернатора, але в листопаді 1781 року його схопили та стратили.
Примітки
- Tarling, Nicholas (1999). The Cambridge history of South East Asia: From c. 1500 to c. 1800. Т. 1, № 2. Cambridge University Press. с. 238. ISBN .
- Wood, 268.
- Wyatt, 143.
- คึกฤทธิ์ ปราโมช, ม.ร.ว.. โครงกระดูกในตู้. กรุงเทพฯ : สำนักพิมพ์สยามรัฐ, พิมพ์ครั้งที่ 8 พ.ศ. 2547
Література
- W.A.R. Wood (1924). A History of Siam. Chiengmai.
- David K. Wyatt (1984). Thailand: A Short History. Yale University Press. ISBN .;
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Settatirat Ong Bun laos ອ ງບ ນ pom 28 listopada 1781 takozh Bunsan abo Sajya Settatirat III tretij volodar korolivstva V yentyan Ong Bun laos ພຣະເຈ າສ ຣ ບ ນຍະສານ laos ເຈ າອ ງບ ນ Prapor 3 j Korol V yentyanu 1767 28 listopada 1781 Poperednik Ong Long Nastupnik Nantasen Narodzhennya 18 stolittya V yentyan LaosSmert listopad 1781 LansangKrayina LaosBatko Settatirat IIDiti Nantasen Intavong Anuvong i dBiografiyaBuv drugim sinom korolya Settatirata II ta molodshim bratom korolya Ong Longa Zajnyav tron pislya smerti ostannogo 1767 roku Na toj moment V yentyan buv vasalom Birmi Birmanskij korol rozglyadav V yentyan yak bazu dlya podalshogo rozshirennya svoyih kordoniv na shid tomu siamskij pravitel Taksin virishiv zigrati na viperedzhennya ta vdersya do laoskih volodin 1778 roku siamska armiya pid komanduvannyam Buddha Jodfa Chulaloke u majbutnomu Rama I pidstupila do stolici Pislya chotirimisyachnoyi oblogi misto bulo zahopleno Ong Bun buv zmushenij tikati do dzhungliv ale zreshtoyu virishiv pidkoritis siamcyam Vidtodi V yentyan potrapiv u zalezhnist vid Siamu Bilshist ditej Ong Buna zokrema siniv Nantasena Intavonga Anuvonga ta dochku Khamvayen bulo vivezeno do Tonburi yak zaruchnikiv Zgodom Khamvayen stala nalozhniceyu Rami I Odnak 1780 roku Ong Bun pidburiv povstannya proti siamskoyi vladi vin ubiv priznachenogo siamcyami gubernatora ale v listopadi 1781 roku jogo shopili ta stratili PrimitkiTarling Nicholas 1999 The Cambridge history of South East Asia From c 1500 to c 1800 T 1 2 Cambridge University Press s 238 ISBN 978 0 521 66370 0 Wood 268 Wyatt 143 khukvththi praomch m r w okhrngkradukintu krungethph sankphimphsyamrth phimphkhrngthi 8 ph s 2547LiteraturaW A R Wood 1924 A History of Siam Chiengmai David K Wyatt 1984 Thailand A Short History Yale University Press ISBN 0 300 03582 9