Нанг Кео Пхімпха Жорстока (лаос. ນາງແກ້ວພິມພາ; 1343—1438) — одинадцята правителька королівства Лансанг.
Нанг Кео Пхімпха лаос. ນາງແກ້ວພິມພາ | ||
| ||
---|---|---|
1438 | ||
Попередник: | Кхам Кеут | |
Наступник: | Рада духовенства | |
Народження: | 1343 Луанґпхабанґ, Лаос | |
Смерть: | 1438 | |
Країна: | Лаос | |
Батько: | Самсенетаї або Раматхібоді I | |
Шлюб: | Фа Нгум |
Також відома за своїм титулом Магадеві. Імовірно, що вона була єдиною жінкою-правителькою Лансангу. Відповідно до хронік її правління було дуже нетривалим, кілька місяців, після чого її повалили та вбили в результаті придворної змови. На той момент королеві було вже близько 95 років. Її сходження на престол стало кульмінацією десятиріччя, впродовж якого було вбито кількох королів, які були лише номінальними володарями, фактичну ж владу в країні мала Магадеві.
Питання ідентифікації Магадеві є предметом дискусій як серед давніх дослідників, так і серед сучасних. Її називали старшою дочкою, молодшою сестрою, дружиною принца або ж мачухою короля Самсенетаї. Єдине, що вказує на її походження — титул Магадеві, що надавався лише старшим жінкам королівського роду монарха, що правив. Деякі дослідники, враховуючи вік Магадеві, ідентифікують її як Кео Лотфа, дружину засновника держави Лансанг, короля Фа Нгума, яка походила з королівства Аюттхая й отримала титул Магадеві після смерті його старшої дружини Кео Кання 1368 року, незадовго до того, як Фа Нгума було повалено. Попри всі суперечки, дослідники сходяться на тому, що Магадеві була фактичною правителькою королівства від моменту смерті Лан Кхам Денга до сходження на престол короля Чаккапхат Пхаєн Пхаєо.
Боротьба за владу
Починаючи від раптової смерті короля Лан Кхам Денга, період 1428—1438 років у Лансангу позначився тривалою кризою спадкування престолу, спричиненою боротьбою за владу між різними фракціями при дворі. Одна з тих фракцій підтримувала зв'язки з сіамською державою Аюттхая, інша ж залежала від Кхмерської імперії. Перша утворилась від самого початку заснування королівства Лансанг, коли його засновник Фа Нгум одружився з дочкою правителя Аюттхаї Рамадіпаті. Інша фракція була тісно пов'язана з кхмерським імператорським двором, який відіграв надважливу роль в об'єднанні лаоських земель та заснуванні королівства Лансанг. Деякі дослідники вважають, що саме конфлікт між тими двома фракціями призвів до повалення та заслання з країни її засновника, короля Фа Нгума1372 року. Придворні хроніки не надають точних дат та навіть точної послідовності правителів у той період. Найбільш імовірною виглядає така хронологія правління королів, що їх смерть, як вважають, стала наслідком інтриг Магадеві:
- Пхомматат (1428—1429) — убитий через 10 місяців перебування на троні;
- Юкхон (1429—1430) — убитий через 8 місяців перебування на троні;
- Хон Кхам (1430—1432) — убитий через 18 місяців перебування на троні;
- Кхам Там Са (1432) — за 5 місяців після сходження на престол був змушений тікати з країни через загрозу вбивства й помер у вигнанні наступного року;
- Лусаї (1432—1433) — покінчив життя самогубством за 6 місяців після сходження на престол;
- Кхаї Буа Бан (1433—1436) — убитий через 3 роки перебування на троні;
- Кхам Кеут (1436—1438) — можливо, був отруєний через 2 роки перебування на троні.
Біографія
Ле Буланже у своїй Історії Французького Лаосу називає Магадеві старшою дочкою короля Самсенетаї. Лаоський історик Сіла Віравонг переконаний, що вона була молодшою сестрою Самсенетаї. Майкл Оґер вважає, що вона була старшою дружиною того ж правителя та матір'ю його сина Лан Кхам Денга. Емфі Доре та Мартін Стюарт-Фокс наполягають, що насправді Магадеві — це дружина Фа Нгума Кео Лотфа, дочка короля Рамадіпаті. Усі вони ґрунтували свої припущення, спираючись на лаоські хроніки більш пізніх періодів.
В залежності від того, як її ідентифікують, відповідно, до такої фракції при дворі її й відносять. Тобто, з цього приводу, також немає єдиної думки.
Попри дискусію з ідентифікації особи Магадеві, дослідники сходяться на тому, що Магадеві взяла собі за чоловіка набагато молодшого за неї придворного. Зрештою вона возвеличила його до посади головного міністра двору. Маючи при собі першого міністра, Магадеві разом з ним могла легко маніпулювати придворними фракціями шляхом залякування та вбивств. Наскільки Магадеві зі своїм чоловіком були відповідальними за вбивства монархів, невідомо, втім усі хроніки вказують на те, що саме Магадеві у своєму прагненні до абсолютної влади стала ініціаторкою змов якщо не проти всіх, то проти більшості своїх попередників.
Хроніки зазначають, що після смерті Кхам Кеута Магадеві сама зайняла трон під іменем Нанг Кео Пхімпха, втім її володарювання тривало лише кілька місяців. До того часу двір надто втомився від її зловживань, тому королеву було повалено та страчено разом з її чоловіком. Їх відвезли до місця, що мало назву Пхадієо на березі річки навпроти палацу Сієнгтонг, де їх зв'язали та вкинули у воду як жертву нагам. Після смерті Магадеві та відмови прямого королівського спадкоємця Ванг Бурі зайняти трон, було прийнято рішення про створення ради, яку очолили два вищих представника духовенства Пра Мага Саттатіко та Пра Мага Самудакоте, на допомогу їм було призначено чотирьох представників війська. Рада правила країною впродовж трьох років. 1441 року принц Ванг Бурі, який упродовж багатьох років був губернатором В'єнтьяна, погодився на пропозицію духовенства та став новим королем Лансангу під ім'ям Чаккапхат Пхаєн Пхаєо.
Примітки
- René de Berval: Kingdom of Laos: the land of the million elephants and of the white parasol France-Asie, 1959 стор. 27
- Simms, Peter and Sanda (1999). The Kingdoms of Laos: Six Hundred Years of History. Surrey: Curzon Press. с. 48—50. ISBN .
- Stuart-Fox, Martin (1998). The Lao Kingdom of Lan Xang: Rise and Decline. Bangkok: White Lotus Press. с. 61—62. ISBN .
- Stuart-Fox, Martin (1993). Who was Maha Thevi?. Journal of the Siam Society. 81 (1): 103—108.
- Le Boulanger, Paul (1930). Histoire du Laos français. Essai d'une étude chronologique des principautés laotiennes. Bulletin de l'École française d'Extrême-Orient. 30 (1): 423—430.
- Viravong, Sila (1964). History of Laos. New York: Paragon Book Reprint Corp. с. 41—43. ISBN .
- Oger, Michel (1972). La Légende de Mahathevi. Bulletin des Amis du Royaume Lao. 7: 109.
- Simms, Peter; Simms, Sanda (2001). ч. III. (англ.) . Psychology Press. ISBN . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 листопада 2020.
- Stuart-Fox, Martin (2006). Naga Cities of the Mekong: A guide to the temples, legends and history of Laos. Singapore: Media Masters Pte Ltd. с. 21. ISBN .
Література
- Hoshino, Tatsuo. Pour une histoire médiévale du moyen Mékong. Bangkok: Duang Kamol. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nang Keo Phimpha Zhorstoka laos ນາງແກ ວພ ມພາ 1343 1438 odinadcyata pravitelka korolivstva Lansang Nang Keo Phimpha laos ນາງແກ ວພ ມພາ11 ya Koroleva Lansangu1438Poperednik Kham KeutNastupnik Rada duhovenstva Narodzhennya 1343 Luangphabang LaosSmert 1438Krayina LaosBatko Samsenetayi abo Ramathibodi IShlyub Fa Ngum Takozh vidoma za svoyim titulom Magadevi Imovirno sho vona bula yedinoyu zhinkoyu pravitelkoyu Lansangu Vidpovidno do hronik yiyi pravlinnya bulo duzhe netrivalim kilka misyaciv pislya chogo yiyi povalili ta vbili v rezultati pridvornoyi zmovi Na toj moment korolevi bulo vzhe blizko 95 rokiv Yiyi shodzhennya na prestol stalo kulminaciyeyu desyatirichchya vprodovzh yakogo bulo vbito kilkoh koroliv yaki buli lishe nominalnimi volodaryami faktichnu zh vladu v krayini mala Magadevi Pitannya identifikaciyi Magadevi ye predmetom diskusij yak sered davnih doslidnikiv tak i sered suchasnih Yiyi nazivali starshoyu dochkoyu molodshoyu sestroyu druzhinoyu princa abo zh machuhoyu korolya Samsenetayi Yedine sho vkazuye na yiyi pohodzhennya titul Magadevi sho nadavavsya lishe starshim zhinkam korolivskogo rodu monarha sho praviv Deyaki doslidniki vrahovuyuchi vik Magadevi identifikuyut yiyi yak Keo Lotfa druzhinu zasnovnika derzhavi Lansang korolya Fa Nguma yaka pohodila z korolivstva Ayutthaya j otrimala titul Magadevi pislya smerti jogo starshoyi druzhini Keo Kannya 1368 roku nezadovgo do togo yak Fa Nguma bulo povaleno Popri vsi superechki doslidniki shodyatsya na tomu sho Magadevi bula faktichnoyu pravitelkoyu korolivstva vid momentu smerti Lan Kham Denga do shodzhennya na prestol korolya Chakkaphat Phayen Phayeo Borotba za vladuPochinayuchi vid raptovoyi smerti korolya Lan Kham Denga period 1428 1438 rokiv u Lansangu poznachivsya trivaloyu krizoyu spadkuvannya prestolu sprichinenoyu borotboyu za vladu mizh riznimi frakciyami pri dvori Odna z tih frakcij pidtrimuvala zv yazki z siamskoyu derzhavoyu Ayutthaya insha zh zalezhala vid Khmerskoyi imperiyi Persha utvorilas vid samogo pochatku zasnuvannya korolivstva Lansang koli jogo zasnovnik Fa Ngum odruzhivsya z dochkoyu pravitelya Ayutthayi Ramadipati Insha frakciya bula tisno pov yazana z khmerskim imperatorskim dvorom yakij vidigrav nadvazhlivu rol v ob yednanni laoskih zemel ta zasnuvanni korolivstva Lansang Deyaki doslidniki vvazhayut sho same konflikt mizh timi dvoma frakciyami prizviv do povalennya ta zaslannya z krayini yiyi zasnovnika korolya Fa Nguma1372 roku Pridvorni hroniki ne nadayut tochnih dat ta navit tochnoyi poslidovnosti praviteliv u toj period Najbilsh imovirnoyu viglyadaye taka hronologiya pravlinnya koroliv sho yih smert yak vvazhayut stala naslidkom intrig Magadevi Phommatat 1428 1429 ubitij cherez 10 misyaciv perebuvannya na troni Yukhon 1429 1430 ubitij cherez 8 misyaciv perebuvannya na troni Hon Kham 1430 1432 ubitij cherez 18 misyaciv perebuvannya na troni Kham Tam Sa 1432 za 5 misyaciv pislya shodzhennya na prestol buv zmushenij tikati z krayini cherez zagrozu vbivstva j pomer u vignanni nastupnogo roku Lusayi 1432 1433 pokinchiv zhittya samogubstvom za 6 misyaciv pislya shodzhennya na prestol Khayi Bua Ban 1433 1436 ubitij cherez 3 roki perebuvannya na troni Kham Keut 1436 1438 mozhlivo buv otruyenij cherez 2 roki perebuvannya na troni BiografiyaLe Bulanzhe u svoyij Istoriyi Francuzkogo Laosu nazivaye Magadevi starshoyu dochkoyu korolya Samsenetayi Laoskij istorik Sila Viravong perekonanij sho vona bula molodshoyu sestroyu Samsenetayi Majkl Oger vvazhaye sho vona bula starshoyu druzhinoyu togo zh pravitelya ta matir yu jogo sina Lan Kham Denga Emfi Dore ta Martin Styuart Foks napolyagayut sho naspravdi Magadevi ce druzhina Fa Nguma Keo Lotfa dochka korolya Ramadipati Usi voni gruntuvali svoyi pripushennya spirayuchis na laoski hroniki bilsh piznih periodiv V zalezhnosti vid togo yak yiyi identifikuyut vidpovidno do takoyi frakciyi pri dvori yiyi j vidnosyat Tobto z cogo privodu takozh nemaye yedinoyi dumki Popri diskusiyu z identifikaciyi osobi Magadevi doslidniki shodyatsya na tomu sho Magadevi vzyala sobi za cholovika nabagato molodshogo za neyi pridvornogo Zreshtoyu vona vozvelichila jogo do posadi golovnogo ministra dvoru Mayuchi pri sobi pershogo ministra Magadevi razom z nim mogla legko manipulyuvati pridvornimi frakciyami shlyahom zalyakuvannya ta vbivstv Naskilki Magadevi zi svoyim cholovikom buli vidpovidalnimi za vbivstva monarhiv nevidomo vtim usi hroniki vkazuyut na te sho same Magadevi u svoyemu pragnenni do absolyutnoyi vladi stala iniciatorkoyu zmov yaksho ne proti vsih to proti bilshosti svoyih poperednikiv Hroniki zaznachayut sho pislya smerti Kham Keuta Magadevi sama zajnyala tron pid imenem Nang Keo Phimpha vtim yiyi volodaryuvannya trivalo lishe kilka misyaciv Do togo chasu dvir nadto vtomivsya vid yiyi zlovzhivan tomu korolevu bulo povaleno ta stracheno razom z yiyi cholovikom Yih vidvezli do miscya sho malo nazvu Phadiyeo na berezi richki navproti palacu Siyengtong de yih zv yazali ta vkinuli u vodu yak zhertvu nagam Pislya smerti Magadevi ta vidmovi pryamogo korolivskogo spadkoyemcya Vang Buri zajnyati tron bulo prijnyato rishennya pro stvorennya radi yaku ocholili dva vishih predstavnika duhovenstva Pra Maga Sattatiko ta Pra Maga Samudakote na dopomogu yim bulo priznacheno chotiroh predstavnikiv vijska Rada pravila krayinoyu vprodovzh troh rokiv 1441 roku princ Vang Buri yakij uprodovzh bagatoh rokiv buv gubernatorom V yentyana pogodivsya na propoziciyu duhovenstva ta stav novim korolem Lansangu pid im yam Chakkaphat Phayen Phayeo PrimitkiRene de Berval Kingdom of Laos the land of the million elephants and of the white parasol France Asie 1959 stor 27 Simms Peter and Sanda 1999 The Kingdoms of Laos Six Hundred Years of History Surrey Curzon Press s 48 50 ISBN 9780700715312 Stuart Fox Martin 1998 The Lao Kingdom of Lan Xang Rise and Decline Bangkok White Lotus Press s 61 62 ISBN 9748434338 Stuart Fox Martin 1993 Who was Maha Thevi Journal of the Siam Society 81 1 103 108 Le Boulanger Paul 1930 Histoire du Laos francais Essai d une etude chronologique des principautes laotiennes Bulletin de l Ecole francaise d Extreme Orient 30 1 423 430 Viravong Sila 1964 History of Laos New York Paragon Book Reprint Corp s 41 43 ISBN 0685419630 Oger Michel 1972 La Legende de Mahathevi Bulletin des Amis du Royaume Lao 7 109 Simms Peter Simms Sanda 2001 ch III angl Psychology Press ISBN 978 0 7007 1531 2 Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 28 listopada 2020 Stuart Fox Martin 2006 Naga Cities of the Mekong A guide to the temples legends and history of Laos Singapore Media Masters Pte Ltd s 21 ISBN 9810559232 LiteraturaHoshino Tatsuo Pour une histoire medievale du moyen Mekong Bangkok Duang Kamol ISBN 9742104115