Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Білоцві́т весня́ний (лат. Leucojum vernum L.) — геофіт, багаторічна цибулинна рослина родини амарилісові, роду білоцвіт. Декоративний ранньовесняний ефемероїд білоцвіт весняний — рідкісний вид флори України, внесений до Червоної книги України.
| Білоцвіт весняний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Амарилісові (Amaryllidaceae) |
| Підродина: | Amaryllidoideae |
| Рід: | Білоцвіт (Leucojum) |
| Вид: | Білоцвіт весняний (L. vernum) |
| Біноміальна назва | |
| Leucojum vernum L. 1753 | |
 | |
| Поширення Leucojum vernum L. Суцільний ареал позначено білим. | |
Назва роду «Leucojum» походить від грец. λευκός — «білий» та ἰον — «фіалка», які в перекладі означають «біла фіалка» — через яскраво виражений приємний запах білоцвіту; видове ім'я лат. vernum — весняний: Leucojum vernum = Біла фіалка весняна.
Місцеві назви білоцвіту весняного: растик (Стрийський район Львівська область), цибулька (Рогатинський район Івано-Франківська область), кликоцей (Коломийський район Івано-Франківська область), козібородка (Закарпатська область).
Географічне поширення
Білоцвіт весняний — середньоєвропейський переважно гірський вид, ареал якого охоплює простір від Південної Англії(північна межа) до Середземного моря (- південна межа) і з заходу на схід: від регіону Шампань-Арденни (Східна Франція) до Карпат і Західної України. У Великій Британії та на Піренейському півострові білоцвіт весняний зростає як здичавілий. Диз'юнкція в районі Панонської рівнини розділяє ареал білоцвіту весняного на дві частини — західну, яка охоплює Північні Апенніни, Балкани, Альпи, Судети та прилеглі до них рівнини Центральної Європи (Словенія, Північна Хорватія, Північна Сербія, Північна Італія, Австрія, Швейцарія, Східна Франція, Бельгія, Німеччина, Чехія, Західна Польща), та східну — Карпати та суміжні території Східноєвропейської рівнини і Трансильванського плато (Східна Польща, Східна Словаччина, Західна Україна, Румунія). Білоцвіт весняний культивується у парках та садах багатьох країн Європи та світу, зокрема, у Нідерландах, Данії, Швеції; у Російській Федерації розповсюджений у культурі в Європейській та Азійській частинах до тайги; у США культивується у штаті Флорида
Україна Ареал суцільного поширення білоцвіту весняного в Україні охоплює південні частини Львівської та Івано-Франківської областей, східну частину Чернівецької області та більшість території Закарпатської області за винятком крайнього Півдня. Північна та східна межа суцільного поширення білоцвіту весняного в Україні збігається з підніжжям Карпатської гірської системи в Прикарпатті та проходить приблизно по лінії населених пунктів Мостиська-Миколаїв-Трускавець-Надвірна-Коломия-Сторожинець-Чернівці.
На схід від Чернівців в Дністровсько-Прутське межиріччя зустрічаються окремі ізольовані білоцвіту весняного в с. Вільховець Новоушицького району Хмельницької області. У Тернопільській області білоцвіт весняний росте в околицях с. Устя-Зелене Монастириського району.
Значно більше місцезнаходжень виду сконцентровано в північно-західній частині Подільської височини — на Вороняках та Гологорах (Львівська область). У рівнинній частині Львівської області популяції білоцвіту весняного розміщені неподалік одна від одної і являють собою єдиний найсхідніший малополісько-подільський ексклав ареалу виду. Перші місцезнаходження білоцвіту весняного тут були зафіксовані ще в XIX ст. в околицях смт Брюховичі за 20 км на північ від Львова, в околицях м. Броди та с. Пеняки Бродівського району Львівської області. У ХХ-початку XXI ст. в межах Подільської височини білоцвіт весняний поширений в Бродівському районі Львівської області. Північніше від Гологір та Вороняків зафіксовані окремі локалітети білоцвіту весняного на Малому Поліссі в межах Львівської області в Жовківському та Буському районах У рівнинній частині ареалу в Україні білоцвіт весняний є гляціальним реліктом, що спустився з Карпат на Подільську височину
Місцезростання
Білоцвіт весняний відзначається широкою екологоценотичною амплітудою місцезростань. В Альпах він зростає на помірно зволожених та достатньо зволожених багатих на кальцій ґрунтах у дубових та букових лісах і на луках На Балканах його місцезростання пристосовані до мезофільних листяних, переважно букових лісів, до чагарникових заростей та вологих луків із багатими на гумус ґрунтами. У Карпатах в межах Польщі білоцвіт весняний зростає в листяних лісах союзів Fagion (букових) та Alno-Padion (вільхових) і зрідка на луках. У рівнинних місцезростаннях у Польщі білоцвіт весняний пристосований переважно до рідколісь союзу Alno-Padion та вологих луків союзу Calthion. В Українських Карпатах білоцвіт весняний зростає в листяних (вільхових, букових, дубових, грабових) лісах та на луках. В Закарпатті білоцвіт весняний досягає верхньої межі букових лісів та вільхових криволісь
Оцвітина до 3 см завдовжки, широкодзвоникувата, з 6-роздільними білими листочками, з жовтою або зеленою плямою біля верхівки кожного з них. Головне призначення плями — показувати запилювачам шлях до нектару. Основна нектароносна тканина міститься на дні квітки. Тичинки з білими нитками і яскраво-жовтими пиляками. Плід — м'ясиста коробочка.
В онтогенезі білоцвіту весняного виділяються 4 періоди та 7 вікових станів,.
І. . sm — може тривати до двох років. Пізніше здатність до проростання насіння втрачається.
ІІ. Передгенеративний період. р — паростки. Насіння проростає наприкінці вересня. Починає рости перший корінець, перший листочок пробиває піхву сім'ядолі. Після цього ріст призупиняється. Навесні наступного року листочок висувається над поверхнею ґрунту на кілька міліметрів. Живлення паростків відбувається за рахунок ендосперму насінини, тому перший листочок має жовтий колір. Паростки, як правило, зберігають оболонку насінини, яка розкрилась. Наприкінці вегетації піхва сім'ядольного листка розростається і утворює першу запасаючу луску цибулини, в пазусі якої закладаєтьсябрунька відновлення. Зверху така цибулина вкрита прозорою лускою. Перший корінець замінюється втягуючим, розвиваються придаткові корені.
j — ювенільні рослини. На другому році життя збільшується кількість придаткових коренів. З'являється один зелений листок, у якого відсутня центральна жилка. Також з'являється піхвовий листок. У цьому стані рослина перебуває 3—6 років. Вік рослини можна визначити за кількістю лусок в цибулині. На третьому році життя з'являється ще не чітко виражена центральна жилка зеленого листка.
im — іматурні рослини. У них з'являється другий зелений листок. Триває ця стадія 2—4 роки.
v — віргінільні рослини. На цьому етапі у білоцвіту весняного збільшується кількість зелених листків до п'яти. Тривалість цієї стадії від чотирьох до шести років. У кореневій системі спостерігається два види коренів — контрактильні — тонкі, вертикальні, та всмоктувальні — тонкі, з горизонтальним напрямом росту.
ІІІ. Генеративний період. g — генеративні рослини. Вегетативні органи на цій стадії мало відрізняються від рослин у віргінільному віковому стані за винятком морфометричних показників. Із пазухи внутрішнього зеленого листка з'являються два квітконоси. Після цвітіння вони зберігаються в цибулині у вигляді пластинок між лусками листків. Луска, що утворилась піхвою зеленого листка, в пазусі якого перебував квітконіс — незімкнена. Таким чином, діагностичними ознаками цибулин генеративних рослин є наявність квітконосів, плівчастих пластинок (залишків квітконосів) та незімкнених лусок. На верхівці пагона (денця) на всіх стадіях розвитку знаходиться дві бруньки відновлення на різних стадіях розвитку.
IV. Постгенеративний період. s — сенільні рослини характеризуються цибулинами з відмираючими запасаючими лусками коричневого кольору. Вони рихлі, м'які, водянисті. Листя не розгорнуте, з жовтуватим відтінком. Квітконіс та брунька відновлення відсутні. У складі популяцій такі рослини майже не зустрічаються.
Розмноження
Розмножується цибулинами і насінням. Недостатнє зволоження ґрунтів у період проростання насіння та формування паростків є екологічним фактором, який обумовлює східну межу ареалу білоцвіту весняного і лімітує його поширення на схід.
Білоцвіт весняний зацвітає одним з перших — у березні, цвіте й у квітні.
Підвиди
Білоцвіт весняний у двох частинах свого ареалу в Європі представлений особливими географічними расами, які мають систематичний ранг підвидів:
- Leucojum vernum subsp. vernum
- Leucojum vernum subsp. carpaticum (Spring) O. Schwartz, синоніми: L. vernum var. carpaticum Borb., L. carpaticum Herbich) білоцвіт весняний карпатський — підвид білоцвіту весняного, ендемік Східних Карпат, геофіт, гірський вид флори. Поширений в Західній Україні, Східній Словаччині, Польщі (Бескиди), Румунії (Трансільванії).
Карпатський підвид білоцвіту весняного subsp. carpaticum відрізняється від західноєвропейського білоцвіту весняного subsp. vernum жовтою плямою біля верхівки листочків оцвітини, жовтим кольором верхньої частини стовпчика та наявністю двох квіток. Поблизу східної межі ареалу білоцвіту весняного в Україні трапляються особини з зеленою плямою біля верхівки листочків оцвітини, а також особини з одною, трьома або чотирма квітками.
Екологія. Охорона
Використання
Цікаві факти
У Стрийському районі Львівської області дівчата тричі водили квіткою білоцвіту весняного по обличчю та промовляли: «Растику, растику, на тебе роса, на мене краса; на тебе журба, на мене радість; на тебе старість, на мене молодість».
Білоцвіт весняний зображений на гербі села Верхній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області, а також на гербі містечок Еттенштат (Баварія, Німеччина), (Штирія, Австрія).
-
![image]()
Герб Еттенштата -
![image]()
Герб Верхнього Вербіжа -
![image]()
Герб Етцерсдорф-Рольсдорфа
Білоцвіт весняний зображений на поштових марках НДР (1969 р.) та Чехії (2005 р.) в серії «Охоронні рослини».
Примітки
- Червона Книга України: Рослинний світ / за редакцією Я. П. Дідуха. — Київ: Глобалконсалтинг, 2009. — 912 с.
- Мельник В. І. Популяції leucoum vernum l. (Amaryllidaceae) на східній межі ареалу / В. І. Мельник, В. М. Баточенко, С. Я. Діденко // Наукові записки НаУКМА. — 2010. — Т. 106: Біологія та екологія. — С. 45-51
- Головкин Б. Н. и др. Декоративные растения СССР. — Москва: Мысль. — 1983. — С. 63—64.
- United States Department of Agriculture Natural Resources Conservation Service [ 7 червня 2011 у Wayback Machine.].
- Мельник В. І. Популяції leucoum vernum l. (Amaryllidaceae) на східній межі ареалу / В. І. Мельник, В. М. Баточенко, С. Я. Діденко // Наукові записки НаУКМА. — 2010. — Т. 106: Біологія та екологія. — С. 45—51
- Шумська Н. В. Біолого-морфологічні особливості Leucojum vernum L. в Карпатах: автореф. дисертації канд. біол. наук: спеціальність 03.00.05 — ботаніка / Н. В. Шумська — К.,1992. — 19 с.
- Мельник В. И. Редкие виды флоры равнинных лесов Украины / Виктор Иванович Мельник. — Киев: Фитосоциоцентр, 2000. — 200 с.
- Ellenberg H. Vegetation Mitteleuropas mit den Alpen in ökologisher Sicht. / H. Ellenberg. — Stuttgart: Ulmer, 1986. — 490 s.
- Atlas rozmieszczenia roślin naczyniowych chronionych w Polsce [A. Zajac, M. Zajac (Eds)]. — Kraków, 1997. — 100 s.
- Шумська Н. В. Онтогенез та вікова структура популяцій Leucojum vernum L. (Amaryllidaceae) / Н. В. Шумська // Український ботанічний журнал. — 1992. — Т. 49, № 2. — С. 44-50.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2011.
- Растения на марках ГДР. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2011.
Посилання
- Білоцвіт весняний: інформація на сайті GRIN
- Білоцвіт весняний в Червоній книзі України [ 24 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Білоцвіт весняний - відео
- Поляна білоцвіту весняного
Література
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilocvi t vesnya nij lat Leucojum vernum L geofit bagatorichna cibulinna roslina rodini amarilisovi rodu bilocvit Dekorativnij rannovesnyanij efemeroyid bilocvit vesnyanij ridkisnij vid flori Ukrayini vnesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Bilocvit vesnyanij Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Amarilisovi Amaryllidaceae Pidrodina Amaryllidoideae Rid Bilocvit Leucojum Vid Bilocvit vesnyanij L vernum Binomialna nazva Leucojum vernum L 1753 Poshirennya Leucojum vernum L Sucilnij areal poznacheno bilim FitonimNazva rodu Leucojum pohodit vid grec leykos bilij ta ἰon fialka yaki v perekladi oznachayut bila fialka cherez yaskravo virazhenij priyemnij zapah bilocvitu vidove im ya lat vernum vesnyanij Leucojum vernum Bila fialka vesnyana Miscevi nazvi bilocvitu vesnyanogo rastik Strijskij rajon Lvivska oblast cibulka Rogatinskij rajon Ivano Frankivska oblast klikocej Kolomijskij rajon Ivano Frankivska oblast koziborodka Zakarpatska oblast Geografichne poshirennyaPoshirennya Leucojum vernum L v Ukrayini Sucilnij areal zashtrihovano krapki okremi grupi Svit Bilocvit vesnyanij Bilocvit vesnyanij serednoyevropejskij perevazhno girskij vid areal yakogo ohoplyuye prostir vid Pivdennoyi Angliyi pivnichna mezha do Seredzemnogo morya pivdenna mezha i z zahodu na shid vid regionu Shampan Ardenni Shidna Franciya do Karpat i Zahidnoyi Ukrayini U Velikij Britaniyi ta na Pirenejskomu pivostrovi bilocvit vesnyanij zrostaye yak zdichavilij Diz yunkciya v rajoni Panonskoyi rivnini rozdilyaye areal bilocvitu vesnyanogo na dvi chastini zahidnu yaka ohoplyuye Pivnichni Apennini Balkani Alpi Sudeti ta prilegli do nih rivnini Centralnoyi Yevropi Sloveniya Pivnichna Horvatiya Pivnichna Serbiya Pivnichna Italiya Avstriya Shvejcariya Shidna Franciya Belgiya Nimechchina Chehiya Zahidna Polsha ta shidnu Karpati ta sumizhni teritoriyi Shidnoyevropejskoyi rivnini i Transilvanskogo plato Shidna Polsha Shidna Slovachchina Zahidna Ukrayina Rumuniya Bilocvit vesnyanij kultivuyetsya u parkah ta sadah bagatoh krayin Yevropi ta svitu zokrema u Niderlandah Daniyi Shveciyi u Rosijskij Federaciyi rozpovsyudzhenij u kulturi v Yevropejskij ta Azijskij chastinah do tajgi u SShA kultivuyetsya u shtati Florida Ukrayina Areal sucilnogo poshirennya bilocvitu vesnyanogo v Ukrayini ohoplyuye pivdenni chastini Lvivskoyi ta Ivano Frankivskoyi oblastej shidnu chastinu Cherniveckoyi oblasti ta bilshist teritoriyi Zakarpatskoyi oblasti za vinyatkom krajnogo Pivdnya Pivnichna ta shidna mezha sucilnogo poshirennya bilocvitu vesnyanogo v Ukrayini zbigayetsya z pidnizhzhyam Karpatskoyi girskoyi sistemi v Prikarpatti ta prohodit priblizno po liniyi naselenih punktiv Mostiska Mikolayiv Truskavec Nadvirna Kolomiya Storozhinec Chernivci Na shid vid Chernivciv v Dnistrovsko Prutske mezhirichchya zustrichayutsya okremi izolovani bilocvitu vesnyanogo v s Vilhovec Novoushickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti U Ternopilskij oblasti bilocvit vesnyanij roste v okolicyah s Ustya Zelene Monastiriskogo rajonu Znachno bilshe misceznahodzhen vidu skoncentrovano v pivnichno zahidnij chastini Podilskoyi visochini na Voronyakah ta Gologorah Lvivska oblast U rivninnij chastini Lvivskoyi oblasti populyaciyi bilocvitu vesnyanogo rozmisheni nepodalik odna vid odnoyi i yavlyayut soboyu yedinij najshidnishij malopolisko podilskij eksklav arealu vidu Pershi misceznahodzhennya bilocvitu vesnyanogo tut buli zafiksovani she v XIX st v okolicyah smt Bryuhovichi za 20 km na pivnich vid Lvova v okolicyah m Brodi ta s Penyaki Brodivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti U HH pochatku XXI st v mezhah Podilskoyi visochini bilocvit vesnyanij poshirenij v Brodivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Pivnichnishe vid Gologir ta Voronyakiv zafiksovani okremi lokaliteti bilocvitu vesnyanogo na Malomu Polissi v mezhah Lvivskoyi oblasti v Zhovkivskomu ta Buskomu rajonah U rivninnij chastini arealu v Ukrayini bilocvit vesnyanij ye glyacialnim reliktom sho spustivsya z Karpat na Podilsku visochinuMiscezrostannyaBilocvit vesnyanij vidznachayetsya shirokoyu ekologocenotichnoyu amplitudoyu miscezrostan V Alpah vin zrostaye na pomirno zvolozhenih ta dostatno zvolozhenih bagatih na kalcij gruntah u dubovih ta bukovih lisah i na lukah Na Balkanah jogo miscezrostannya pristosovani do mezofilnih listyanih perevazhno bukovih lisiv do chagarnikovih zarostej ta vologih lukiv iz bagatimi na gumus gruntami U Karpatah v mezhah Polshi bilocvit vesnyanij zrostaye v listyanih lisah soyuziv Fagion bukovih ta Alno Padion vilhovih i zridka na lukah U rivninnih miscezrostannyah u Polshi bilocvit vesnyanij pristosovanij perevazhno do ridkolis soyuzu Alno Padion ta vologih lukiv soyuzu Calthion V Ukrayinskih Karpatah bilocvit vesnyanij zrostaye v listyanih vilhovih bukovih dubovih grabovih lisah ta na lukah V Zakarpatti bilocvit vesnyanij dosyagaye verhnoyi mezhi bukovih lisiv ta vilhovih krivolisBotanikaTaksonomiya Morfologiya Ocvitina do 3 sm zavdovzhki shirokodzvonikuvata z 6 rozdilnimi bilimi listochkami z zhovtoyu abo zelenoyu plyamoyu bilya verhivki kozhnogo z nih Golovne priznachennya plyami pokazuvati zapilyuvacham shlyah do nektaru Osnovna nektaronosna tkanina mistitsya na dni kvitki Tichinki z bilimi nitkami i yaskravo zhovtimi pilyakami Plid m yasista korobochka Ontogenez V ontogenezi bilocvitu vesnyanogo vidilyayutsya 4 periodi ta 7 vikovih staniv Miscezrostannya bilocvitu vesnyanogo I sm mozhe trivati do dvoh rokiv Piznishe zdatnist do prorostannya nasinnya vtrachayetsya II Peredgenerativnij period r parostki Nasinnya prorostaye naprikinci veresnya Pochinaye rosti pershij korinec pershij listochok probivaye pihvu sim yadoli Pislya cogo rist prizupinyayetsya Navesni nastupnogo roku listochok visuvayetsya nad poverhneyu gruntu na kilka milimetriv Zhivlennya parostkiv vidbuvayetsya za rahunok endospermu nasinini tomu pershij listochok maye zhovtij kolir Parostki yak pravilo zberigayut obolonku nasinini yaka rozkrilas Naprikinci vegetaciyi pihva sim yadolnogo listka rozrostayetsya i utvoryuye pershu zapasayuchu lusku cibulini v pazusi yakoyi zakladayetsyabrunka vidnovlennya Zverhu taka cibulina vkrita prozoroyu luskoyu Pershij korinec zaminyuyetsya vtyaguyuchim rozvivayutsya pridatkovi koreni j yuvenilni roslini Na drugomu roci zhittya zbilshuyetsya kilkist pridatkovih koreniv Z yavlyayetsya odin zelenij listok u yakogo vidsutnya centralna zhilka Takozh z yavlyayetsya pihvovij listok U comu stani roslina perebuvaye 3 6 rokiv Vik roslini mozhna viznachiti za kilkistyu lusok v cibulini Na tretomu roci zhittya z yavlyayetsya she ne chitko virazhena centralna zhilka zelenogo listka im imaturni roslini U nih z yavlyayetsya drugij zelenij listok Trivaye cya stadiya 2 4 roki v virginilni roslini Na comu etapi u bilocvitu vesnyanogo zbilshuyetsya kilkist zelenih listkiv do p yati Trivalist ciyeyi stadiyi vid chotiroh do shesti rokiv U korenevij sistemi sposterigayetsya dva vidi koreniv kontraktilni tonki vertikalni ta vsmoktuvalni tonki z gorizontalnim napryamom rostu Kvitka bilocvitu vesnyanogo III Generativnij period g generativni roslini Vegetativni organi na cij stadiyi malo vidriznyayutsya vid roslin u virginilnomu vikovomu stani za vinyatkom morfometrichnih pokaznikiv Iz pazuhi vnutrishnogo zelenogo listka z yavlyayutsya dva kvitkonosi Pislya cvitinnya voni zberigayutsya v cibulini u viglyadi plastinok mizh luskami listkiv Luska sho utvorilas pihvoyu zelenogo listka v pazusi yakogo perebuvav kvitkonis nezimknena Takim chinom diagnostichnimi oznakami cibulin generativnih roslin ye nayavnist kvitkonosiv plivchastih plastinok zalishkiv kvitkonosiv ta nezimknenih lusok Na verhivci pagona dencya na vsih stadiyah rozvitku znahoditsya dvi brunki vidnovlennya na riznih stadiyah rozvitku IV Postgenerativnij period s senilni roslini harakterizuyutsya cibulinami z vidmirayuchimi zapasayuchimi luskami korichnevogo koloru Voni rihli m yaki vodyanisti Listya ne rozgornute z zhovtuvatim vidtinkom Kvitkonis ta brunka vidnovlennya vidsutni U skladi populyacij taki roslini majzhe ne zustrichayutsya Rozmnozhennya Rozmnozhuyetsya cibulinami i nasinnyam Nedostatnye zvolozhennya gruntiv u period prorostannya nasinnya ta formuvannya parostkiv ye ekologichnim faktorom yakij obumovlyuye shidnu mezhu arealu bilocvitu vesnyanogo i limituye jogo poshirennya na shid Fenologiya Bilocvit vesnyanij zacvitaye odnim z pershih u berezni cvite j u kvitni Biohimiya Genetika Pidvidi Bilocvit vesnyanij karpatskij Leucojum vernum subsp carpaticum Bilocvit karpatskij Bilocvit vesnyanij u dvoh chastinah svogo arealu v Yevropi predstavlenij osoblivimi geografichnimi rasami yaki mayut sistematichnij rang pidvidiv Leucojum vernum subsp vernum Leucojum vernum subsp carpaticum Spring O Schwartz sinonimi L vernum var carpaticum Borb L carpaticum Herbich bilocvit vesnyanij karpatskij pidvid bilocvitu vesnyanogo endemik Shidnih Karpat geofit girskij vid flori Poshirenij v Zahidnij Ukrayini Shidnij Slovachchini Polshi Beskidi Rumuniyi Transilvaniyi Karpatskij pidvid bilocvitu vesnyanogo subsp carpaticum vidriznyayetsya vid zahidnoyevropejskogo bilocvitu vesnyanogo subsp vernum zhovtoyu plyamoyu bilya verhivki listochkiv ocvitini zhovtim kolorom verhnoyi chastini stovpchika ta nayavnistyu dvoh kvitok Poblizu shidnoyi mezhi arealu bilocvitu vesnyanogo v Ukrayini traplyayutsya osobini z zelenoyu plyamoyu bilya verhivki listochkiv ocvitini a takozh osobini z odnoyu troma abo chotirma kvitkami Ekologiya OhoronaVikoristannyaCikavi faktiU Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti divchata trichi vodili kvitkoyu bilocvitu vesnyanogo po oblichchyu ta promovlyali Rastiku rastiku na tebe rosa na mene krasa na tebe zhurba na mene radist na tebe starist na mene molodist Bilocvit vesnyanij zobrazhenij na gerbi sela Verhnij Verbizh Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti a takozh na gerbi mistechok Ettenshtat Bavariya Nimechchina Shtiriya Avstriya Gerb Ettenshtata Gerb Verhnogo Verbizha Gerb Etcersdorf Rolsdorfa Bilocvit vesnyanij zobrazhenij na poshtovih markah NDR 1969 r ta Chehiyi 2005 r v seriyi Ohoronni roslini PrimitkiChervona Kniga Ukrayini Roslinnij svit za redakciyeyu Ya P Diduha Kiyiv Globalkonsalting 2009 912 s Melnik V I Populyaciyi leucoum vernum l Amaryllidaceae na shidnij mezhi arealu V I Melnik V M Batochenko S Ya Didenko Naukovi zapiski NaUKMA 2010 T 106 Biologiya ta ekologiya S 45 51 Golovkin B N i dr Dekorativnye rasteniya SSSR Moskva Mysl 1983 S 63 64 United States Department of Agriculture Natural Resources Conservation Service 7 chervnya 2011 u Wayback Machine Melnik V I Populyaciyi leucoum vernum l Amaryllidaceae na shidnij mezhi arealu V I Melnik V M Batochenko S Ya Didenko Naukovi zapiski NaUKMA 2010 T 106 Biologiya ta ekologiya S 45 51 Shumska N V Biologo morfologichni osoblivosti Leucojum vernum L v Karpatah avtoref disertaciyi kand biol nauk specialnist 03 00 05 botanika N V Shumska K 1992 19 s Melnik V I Redkie vidy flory ravninnyh lesov Ukrainy Viktor Ivanovich Melnik Kiev Fitosociocentr 2000 200 s Ellenberg H Vegetation Mitteleuropas mit den Alpen in okologisher Sicht H Ellenberg Stuttgart Ulmer 1986 490 s Atlas rozmieszczenia roslin naczyniowych chronionych w Polsce A Zajac M Zajac Eds Krakow 1997 100 s Shumska N V Ontogenez ta vikova struktura populyacij Leucojum vernum L Amaryllidaceae N V Shumska Ukrayinskij botanichnij zhurnal 1992 T 49 2 S 44 50 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 listopada 2011 Rasteniya na markah GDR Arhiv originalu za 13 lipnya 2012 Procitovano 13 lipnya 2012 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 23 listopada 2011 PosilannyaBilocvit vesnyanij informaciya na sajti GRIN Bilocvit vesnyanij v Chervonij knizi Ukrayini 24 kvitnya 2014 u Wayback Machine Bilocvit vesnyanij video Polyana bilocvitu vesnyanogoLiteraturaDiv takozhBilocvit litnij