Флора України, її рослинний світ є сукупністю різноманітних рослинних угруповань. Один із найважливіших компонентів екосистеми. Зважаючи на відносно велику територію, різні географічні та кліматичні умови, а також особливості минулих геологічних епох. Та завдяки діяльності людини є достатньо багатою та різноманітною.
В найширшому розумінні вона розподіляється на кілька природних зон:
- Українське Полісся — на півночі;
- Український лісостеп — в центрі;
- Український степ — на півдні;
- Кримські гори — на крайньому півдні;
- Карпати — на південному заході
Слід зазначити, що південніше Кримських гір, знаходиться ще одна — середземноморські ліси та чагарники. Найпівденніша і найменша. Становлячи близько 0,2 % території України, тут проростають рослини, які ніде більше в Україні не зустрічаються: кедр ліванський, пальма, кипарис та інші.
Загальна характеристика
Флора нараховує понад 27 тисяч видів (гриби і міксоміцети — 15 тисяч, водорості — 5 тисяч, лишайники — 1,2 тисячі, мохи — 800 і судинні рослини — 5,1 тисяч, до яких також входять найважливіші культурні види, а з урахуванням екзотів, які вирощуються в ґрунті ботанічних садів — понад 7,5 тисяч видів. З них 826 видів занесено до Червоної книги України (третє видання 2009 року).
Під природною рослинністю зайнято 19 млн га (близько третини території). Найбільше ендемічних, рідкісних та зникаючих видів у Кримських горах і Карпатах, де зосереджена майже половина всіх ендемічних і близько 30 % усіх рідкісних та загрожених видів.
У процесі виробничої діяльності людини рослинний світ України суттєво змінився: впродовж XVI—XIX століть у лісостеповій зоні площа лісів скоротилася більше, ніж у п'ять разів, а площа найцінніших дубових і букових лісів тільки у XIX сторіччі зменшилася на чверть. У XX сторіччі великої шкоди було завдано лісам у роки після Другої світової війни в ході відбудови народного господарства.
Україна займає одне з останніх місць y Європі за площею лісів, при середньоєвропейському показнику 27 %, лісистість України становить усього 15,7 %. При цьому, якщо прибрати зі статистичної звітності різні лісосмуги і соснові монокультури, то площа природних і «близько природних» лісів складе всього близько 10 %. Частка заповідних лісів в Україні є лише 2 %, при цьому заповідні території в Україні займають — 5,4 %, а в Європі — 15 % [1]. Склад деревних порід у лісах змінюється під впливом господарської діяльності людини. Насадження цінних порід (дуба (Quercus), бука (Fagus)) збільшуються, а менш цінних (граба (Carpinus betulus), осики (Populus tremula)) — зменшуються. Близько половини загального запасу деревини України припадає на хвойні породи дерев — сосну (Pinus), ялину (смереку) (Рісеа abies), ялицю (Abies).
Ліси України багаті на ягоди, гриби, дикорослі плоди, лікарські рослини. Серед цінних рослин, які використовуються в медицині, в Україні лікарськими визнано майже 250 видів, у тому числі 150 — науковою медициною. Найпопулярнішими лікарськими рослинами в Україні є: кульбаба лікарська, звіробій звичайний, материнка звичайна, нагідки лікарські, калачики, хрін, перцева м'ята, кропива дводомна, вовче тіло болотяне та інші. Найбагатшими на лікарські рослини є райони Полісся та лісостепу, а також Карпати.
Сезонні зміни в житті рослин
Весна
У багатьох рослин оживають наземні частини. Рослини перебувають у стані цвітіння. Дерев'янисті форми рослин характеризуються активним рухом мінеральних речовин.
Літо
Астрономічний кінець весни припадає на 21—22 червня — день літнього сонцестояння. Наявність великої кількості тепла, вологи, світла сприяють активному розвиткові рослин. Більшість дерев, на яких достигає насіння запасають органічні речовини. Велика кількість кущів і дерев цвіте. Червень — період масового цвітіння рослинності луків. Липень — цвітіння водяних рослин. Це біогеографічне еволюційне пристосування місцевої флори для збереження пилку від дощів.
Осінь
Дерева готуються до зими — сповільнюється обмін речовин. Листопад сприяє видаленню продуктів обміну речовин, які накопичуються в листі й отруюють рослину, зберігає рослини від механічних пошкоджень під дією снігу. Характерна його ознака — різнобарвне листя. Зміна забарвлення — це наслідок руйнування хлорофілу. Хлорофілові зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослинах, причому це може відбуватися лише на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний пігмент листя, існує також жовтий ксантофіл і жовтогарячий каротин. Улітку вони зовсім непомітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу. Восени, в міру згасання діяльності листка, (у зв'язку з утворенням в його черешку коркового шару) у ньому сповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, натомість руйнування триває. Через це жовті пігменти, яких не було видно до цього, стають усе помітнішими. Червоні тони характерні для крон кленів (Acer) і осик (Populus tremula), червоного дуба (Quercus borealis), бруслини (Euonymus verrucosa), скумпії (Cotinus coggygria). Листя липи (Tilia) й берези (Betula) не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті й золотисті кольори.
Зима
Астрономічний початок зими 21—22 грудня — день зимового сонцестояння. У цей час на північну півкулю припадає найменша кількість сонячних променів. Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніг, як поганий провідник тепла захищає рослини від переохолодження. Однорічні рослини гинуть, залишаючи насіння, яке здатне витримувати наднизькі температури (-270 °C). У багаторічних рослин гине наземна частина, а підземна залишається (коріння, бульби, цибулини). Стовбур і гілки дерев вкриті корою, в якій упродовж життя відкладається особлива кіркова тканина, яка відмокає й заповнюється повітрям й зберігає від переохолодження стовбур.
Значення у культурі
Образи рослинного світу є важливою складовою символіки українського фольклору. У національній традиції символічне значення багатьох дерев і рослин близьке до загальноєвропейського. Так, дуб уособлює силу і довговічність, сосна — життєву силу, плодючість, верба (Salix) вважається прадеревом життя і асоціюється з пробудженням природи і весною. Національним символом України є калина (Viburnum opulus), яка поєднує в собі символіку сонця, вогню, неперервності роду, дівочої краси та вічної любові.
Див. також
Література
- Атлас дерев та кущів заходу України / Укл. Т. М. Бродович, М. М. Бродович. — Львів: Вища шк., 1973. — 240 с.
- Визначник рослин України: учбовий посіб. для студ. біол. спец.ун-тів, пед. ін-тів. — 2-е вид., випр. і допов. — К. : Урожай, 1965. — 878 с.
- Визначник рослин Українських Карпат / Відп. ред. В. І. Чопик. — К. : Наукова думка, 1977. — 434 с.
- Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева і кущі. Голонасінні. Довідник / М. А. Кохно, С. І. Кузнєцов, В. І. Гордієнко, Г. С. Захаренко. — К.: Вища школа, 2001. — 207 с. : іл. — .
- Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева і кущі. Покритонасінні: довідник / [Кохно М. А., Пархоменко Л. І., Зарубенко А. У. та ін.] ; за ред. М. А. Кохна. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 448 с.
- Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева і кущі. Покритонасінні: довідник / [Кохно М. А., Трофименко Н. М., Пархоменко Л. І. та ін.] ; за ред. М. А. Кохна та Н. М. Трофименко. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 716 с.
- Короткий визначник вищих рослин УРСР: посібник для серед. шк. / О. Д. Вісюліна, М. В. Клоков. — К. : Рад. шк., 1948. — 352 с.
- Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора: екологічні мандрівки / Ю. Нестерук ; наук. ред. К. Малиновський. — Львів: БаК, 2003. — 520 с.
- Сабадош І.В. Українські назви рослин: історія, етимологія: монографія. – Ужгород: ПП Мельник М.В., 2019. – 1032 с.
- Шкільний визначник рослин / Ю. Я. Єлін, Л. Г. Оляніцька, С. І. Івченко. — 2-е вид., доп. — К. : Радянська школа, 1988. — 368 с.
Посилання
- Флора України // Фармацевтична енциклопедія
- Рослинність України
- Довідник назв судинних рослин України (Directory names of plants of Ukraine)
- Охорона рослинного світу // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Рослинний світ // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Flora Ukrayini yiyi roslinnij svit ye sukupnistyu riznomanitnih roslinnih ugrupovan Odin iz najvazhlivishih komponentiv ekosistemi Zvazhayuchi na vidnosno veliku teritoriyu rizni geografichni ta klimatichni umovi a takozh osoblivosti minulih geologichnih epoh Ta zavdyaki diyalnosti lyudini ye dostatno bagatoyu ta riznomanitnoyu V najshirshomu rozuminni vona rozpodilyayetsya na kilka prirodnih zon Ukrayinske Polissya na pivnochi Ukrayinskij lisostep v centri Ukrayinskij step na pivdni Krimski gori na krajnomu pivdni Karpati na pivdennomu zahodi Slid zaznachiti sho pivdennishe Krimskih gir znahoditsya she odna seredzemnomorski lisi ta chagarniki Najpivdennisha i najmensha Stanovlyachi blizko 0 2 teritoriyi Ukrayini tut prorostayut roslini yaki nide bilshe v Ukrayini ne zustrichayutsya kedr livanskij palma kiparis ta inshi Zagalna harakteristikaFlora narahovuye ponad 27 tisyach vidiv gribi i miksomiceti 15 tisyach vodorosti 5 tisyach lishajniki 1 2 tisyachi mohi 800 i sudinni roslini 5 1 tisyach do yakih takozh vhodyat najvazhlivishi kulturni vidi a z urahuvannyam ekzotiv yaki viroshuyutsya v grunti botanichnih sadiv ponad 7 5 tisyach vidiv Z nih 826 vidiv zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini tretye vidannya 2009 roku Pid prirodnoyu roslinnistyu zajnyato 19 mln ga blizko tretini teritoriyi Najbilshe endemichnih ridkisnih ta znikayuchih vidiv u Krimskih gorah i Karpatah de zoseredzhena majzhe polovina vsih endemichnih i blizko 30 usih ridkisnih ta zagrozhenih vidiv U procesi virobnichoyi diyalnosti lyudini roslinnij svit Ukrayini suttyevo zminivsya vprodovzh XVI XIX stolit u lisostepovij zoni plosha lisiv skorotilasya bilshe nizh u p yat raziv a plosha najcinnishih dubovih i bukovih lisiv tilki u XIX storichchi zmenshilasya na chvert U XX storichchi velikoyi shkodi bulo zavdano lisam u roki pislya Drugoyi svitovoyi vijni v hodi vidbudovi narodnogo gospodarstva Ukrayina zajmaye odne z ostannih misc y Yevropi za plosheyu lisiv pri serednoyevropejskomu pokazniku 27 lisistist Ukrayini stanovit usogo 15 7 Pri comu yaksho pribrati zi statistichnoyi zvitnosti rizni lisosmugi i sosnovi monokulturi to plosha prirodnih i blizko prirodnih lisiv sklade vsogo blizko 10 Chastka zapovidnih lisiv v Ukrayini ye lishe 2 pri comu zapovidni teritoriyi v Ukrayini zajmayut 5 4 a v Yevropi 15 1 Sklad derevnih porid u lisah zminyuyetsya pid vplivom gospodarskoyi diyalnosti lyudini Nasadzhennya cinnih porid duba Quercus buka Fagus zbilshuyutsya a mensh cinnih graba Carpinus betulus osiki Populus tremula zmenshuyutsya Blizko polovini zagalnogo zapasu derevini Ukrayini pripadaye na hvojni porodi derev sosnu Pinus yalinu smereku Risea abies yalicyu Abies Lisi Ukrayini bagati na yagodi gribi dikorosli plodi likarski roslini Sered cinnih roslin yaki vikoristovuyutsya v medicini v Ukrayini likarskimi viznano majzhe 250 vidiv u tomu chisli 150 naukovoyu medicinoyu Najpopulyarnishimi likarskimi roslinami v Ukrayini ye kulbaba likarska zvirobij zvichajnij materinka zvichajna nagidki likarski kalachiki hrin perceva m yata kropiva dvodomna vovche tilo bolotyane ta inshi Najbagatshimi na likarski roslini ye rajoni Polissya ta lisostepu a takozh Karpati Sezonni zmini v zhitti roslinVesna U bagatoh roslin ozhivayut nazemni chastini Roslini perebuvayut u stani cvitinnya Derev yanisti formi roslin harakterizuyutsya aktivnim ruhom mineralnih rechovin Lito Astronomichnij kinec vesni pripadaye na 21 22 chervnya den litnogo soncestoyannya Nayavnist velikoyi kilkosti tepla vologi svitla spriyayut aktivnomu rozvitkovi roslin Bilshist derev na yakih dostigaye nasinnya zapasayut organichni rechovini Velika kilkist kushiv i derev cvite Cherven period masovogo cvitinnya roslinnosti lukiv Lipen cvitinnya vodyanih roslin Ce biogeografichne evolyucijne pristosuvannya miscevoyi flori dlya zberezhennya pilku vid doshiv Osin Dereva gotuyutsya do zimi spovilnyuyetsya obmin rechovin Listopad spriyaye vidalennyu produktiv obminu rechovin yaki nakopichuyutsya v listi j otruyuyut roslinu zberigaye roslini vid mehanichnih poshkodzhen pid diyeyu snigu Harakterna jogo oznaka riznobarvne listya Zmina zabarvlennya ce naslidok rujnuvannya hlorofilu Hlorofilovi zerna nedovgovichni Vbirayuchi sonyachnu energiyu potribnu dlya procesu fotosintezu hlorofil rujnuyetsya i znovu utvoryuyetsya v roslinah prichomu ce mozhe vidbuvatisya lishe na svitli Odnak hlorofil ne yedinij pigment listya isnuye takozh zhovtij ksantofil i zhovtogaryachij karotin Ulitku voni zovsim nepomitni bo zamaskovani intensivnim zelenim zabarvlennyam hlorofilu Voseni v miru zgasannya diyalnosti listka u zv yazku z utvorennyam v jogo chereshku korkovogo sharu u nomu spovilnyuyetsya a potim i zovsim pripinyayetsya utvorennya hlorofilu natomist rujnuvannya trivaye Cherez ce zhovti pigmenti yakih ne bulo vidno do cogo stayut use pomitnishimi Chervoni toni harakterni dlya kron kleniv Acer i osik Populus tremula chervonogo duba Quercus borealis bruslini Euonymus verrucosa skumpiyi Cotinus coggygria Listya lipi Tilia j berezi Betula ne maye chervonih vidtinkiv vono zabarvlyuyetsya lishe v zhovti j zolotisti kolori Zima Astronomichnij pochatok zimi 21 22 grudnya den zimovogo soncestoyannya U cej chas na pivnichnu pivkulyu pripadaye najmensha kilkist sonyachnih promeniv Roslini vzimku perebuvayut u stani glibokogo spokoyu Snig yak poganij providnik tepla zahishaye roslini vid pereoholodzhennya Odnorichni roslini ginut zalishayuchi nasinnya yake zdatne vitrimuvati nadnizki temperaturi 270 C U bagatorichnih roslin gine nazemna chastina a pidzemna zalishayetsya korinnya bulbi cibulini Stovbur i gilki derev vkriti koroyu v yakij uprodovzh zhittya vidkladayetsya osobliva kirkova tkanina yaka vidmokaye j zapovnyuyetsya povitryam j zberigaye vid pereoholodzhennya stovbur Znachennya u kulturiObrazi roslinnogo svitu ye vazhlivoyu skladovoyu simvoliki ukrayinskogo folkloru U nacionalnij tradiciyi simvolichne znachennya bagatoh derev i roslin blizke do zagalnoyevropejskogo Tak dub uosoblyuye silu i dovgovichnist sosna zhittyevu silu plodyuchist verba Salix vvazhayetsya praderevom zhittya i asociyuyetsya z probudzhennyam prirodi i vesnoyu Nacionalnim simvolom Ukrayini ye kalina Viburnum opulus yaka poyednuye v sobi simvoliku soncya vognyu neperervnosti rodu divochoyi krasi ta vichnoyi lyubovi Div takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin Ukrayini Roslini Chervonoyi knigi UkrayiniLiteraturaAtlas derev ta kushiv zahodu Ukrayini Ukl T M Brodovich M M Brodovich Lviv Visha shk 1973 240 s Viznachnik roslin Ukrayini uchbovij posib dlya stud biol spec un tiv ped in tiv 2 e vid vipr i dopov K Urozhaj 1965 878 s Viznachnik roslin Ukrayinskih Karpat Vidp red V I Chopik K Naukova dumka 1977 434 s Dendroflora Ukrayini Dikorosli ta kultivovani dereva i kushi Golonasinni Dovidnik M A Kohno S I Kuznyecov V I Gordiyenko G S Zaharenko K Visha shkola 2001 207 s il ISBN 966 642 052 X Dendroflora Ukrayini Dikorosli ta kultivovani dereva i kushi Pokritonasinni dovidnik Kohno M A Parhomenko L I Zarubenko A U ta in za red M A Kohna K Fitosociocentr 2002 448 s Dendroflora Ukrayini Dikorosli ta kultivovani dereva i kushi Pokritonasinni dovidnik Kohno M A Trofimenko N M Parhomenko L I ta in za red M A Kohna ta N M Trofimenko K Fitosociocentr 2002 716 s Korotkij viznachnik vishih roslin URSR posibnik dlya sered shk O D Visyulina M V Klokov K Rad shk 1948 352 s Roslinnij svit Ukrayinskih Karpat Chornogora ekologichni mandrivki Yu Nesteruk nauk red K Malinovskij Lviv BaK 2003 520 s Sabadosh I V Ukrayinski nazvi roslin istoriya etimologiya monografiya Uzhgorod PP Melnik M V 2019 1032 s ISBN 978 966 9785 30 9 Shkilnij viznachnik roslin Yu Ya Yelin L G Olyanicka S I Ivchenko 2 e vid dop K Radyanska shkola 1988 368 s PosilannyaFlora Ukrayini Farmacevtichna enciklopediya Roslinnist Ukrayini Dovidnik nazv sudinnih roslin Ukrayini Directory names of plants of Ukraine Ohorona roslinnogo svitu Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Roslinnij svit Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2