Груди (іноді діброви) — типи лісорослинних умов, що об'єднують найродючіші умови місцезростання; в Україні переважно поширені в південній частині Лісостепу, Карпатах і Криму. Ґрунти різні — дерново-підзолисті, сірі лісові, суглинки різного ступеня опідзолення, опідзолені чорноземи, рідше піщані і супіщані сильногумусовані, що близько підстилаються глинами і суглинками, торф'яні, в горах — глибокі суглинки, бурі лісові, дерново-буроземні й інші.
Корінні деревостани дуже різноманітні. Верхній ярус утворений дубом, ялиною, вільхою чорною, рідше буком і ялицею. Всі ці деревні породи досягають в грудах максимальної продуктивності і дають деревину високої якості. Сосна повністю відсутня, оскільки витісняється тіневитривалими породами. Граб, клен і липа утворюють другий ярус.
Підлісок не завжди виражений, при зімкнутому ярусі тіньовитривалих порід він зовсім не розвивається. Для підліску характерні бузина чорна, бруслина, калина, ліщина, жимолость, вовче лико, клен татарський тощо. Серед трав присутні: жовтяниця, плющ, зубниці, , , маренка, квасениця. Моховий покрив є тільки в хвойних деревостанах за відсутності листяних порід. Пишнішого розвитку досягають тут яглиця, маренка, квасениця, зірочник, безщитник жіночий і інші.
За вологістю груди, як і сугруди, бувають: дуже сухий (D0); сухий (D1); свіжий (D2); вологий (D3); сирий (D4); мокрий (D5).
Див. також
Література
- Погребняк П. С. Основы лесной типологии. — К., 1955.
- Атрохин В. Г., Кузнецов Г. В. Лесоводство. — М.: Агропромиздат, 1989.
- Свириденко В. Е., Швиденко А. Й. Лісівництво. — К.: Сільгоспосвіта, 1995.
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Grud znachennya Grudi inodi dibrovi tipi lisoroslinnih umov sho ob yednuyut najrodyuchishi umovi miscezrostannya v Ukrayini perevazhno poshireni v pivdennij chastini Lisostepu Karpatah i Krimu Grunti rizni dernovo pidzolisti siri lisovi suglinki riznogo stupenya opidzolennya opidzoleni chornozemi ridshe pishani i supishani silnogumusovani sho blizko pidstilayutsya glinami i suglinkami torf yani v gorah gliboki suglinki buri lisovi dernovo burozemni j inshi Korinni derevostani duzhe riznomanitni Verhnij yarus utvorenij dubom yalinoyu vilhoyu chornoyu ridshe bukom i yaliceyu Vsi ci derevni porodi dosyagayut v grudah maksimalnoyi produktivnosti i dayut derevinu visokoyi yakosti Sosna povnistyu vidsutnya oskilki vitisnyayetsya tinevitrivalimi porodami Grab klen i lipa utvoryuyut drugij yarus Pidlisok ne zavzhdi virazhenij pri zimknutomu yarusi tinovitrivalih porid vin zovsim ne rozvivayetsya Dlya pidlisku harakterni buzina chorna bruslina kalina lishina zhimolost vovche liko klen tatarskij tosho Sered trav prisutni zhovtyanicya plyush zubnici marenka kvasenicya Mohovij pokriv ye tilki v hvojnih derevostanah za vidsutnosti listyanih porid Pishnishogo rozvitku dosyagayut tut yaglicya marenka kvasenicya zirochnik bezshitnik zhinochij i inshi Za vologistyu grudi yak i sugrudi buvayut duzhe suhij D0 suhij D1 svizhij D2 vologij D3 sirij D4 mokrij D5 Div takozhDibrova lis LiteraturaPogrebnyak P S Osnovy lesnoj tipologii K 1955 Atrohin V G Kuznecov G V Lesovodstvo M Agropromizdat 1989 ISBN 5 10 000227 1 Sviridenko V E Shvidenko A J Lisivnictvo K Silgosposvita 1995 ISBN 5 7987 0574 9 Ce nezavershena stattya z botaniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi