Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (6 [18] січня 1834, Махнівка Махнівського повіту Київської губернії — 8 [21] березня 1908, Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф; статський радник, доктор наук, професор Київського університету (з 1878), член-кореспондент Російської АН (з 1901); співорганізатор Київської громади, член Київського товариства старожитностей і мистецтв.
Життєпис
Дитинство
Народився в містечку Махнівці Махнівського повіту Київської губернії (тепер Козятинський район, Вінницької області), у родині зубожілих, безземельних польських шляхтичів, генеалогічно споріднених з Правобережною Україною.
Найбільший вплив на формування його демократичних переконань та схильності до ідей французьких просвітителів мав його рідний батько Янош Джидай — син угорського революціонера, який виступав за відокремлення Угорщини від Австрійської імперії та запровадження республіканського ладу. Формальний батько — Боніфатій Антонович, литвин з Віленщини, випускник кременецького ліцею і гувернер. Мати — Моніка Гурська (з роду Любомирських), служила гувернанткою, добре знала французьку мову, багато читала.
У 1834—1840 рр. мешкав з бабусею Кароліною Гурською у маєтку Махнівка. 1840—1844 рр. навчався разом з дітьми панів Цибульських у маєтку Горишківка (нині село Томашпільського району Вінницької області) під керівництвом своєї матері. Повторний курс домашнього навчання пройшов у родині шляхтича-українофіла Оттона Абрамовича з його дітьми під керівництвом Боніфатія Антоновича.
Подальші роки
Навчався в Рішельєвському ліцеї (1844—1848) та 2-й гімназії (1848–50) Одеси.
Закінчив медичний (1855, до якого вступив за наполяганням матері) та історико-філологічний (1860) факультети Київського університету зі ступенем кандидата історико-філологічного факультету. Під час навчання входив у таємну організацію польської молоді в університеті — Тройницьку спілку. Ще в студентські роки Антонович читав козацькі рукописи, твори Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Аполлона Скальковського, етнографічні збірки, які вплинули на його життєву та наукову орієнтацію.
У студентській корпорації, що, в основному, складалася з польської молоді, наприкінці 50-х років XIX століття Антонович висловлює думку про те, що дивно жити в краю, не знаючи ні його історії, ні людей. Щоб побачити народ, яким він є, Антонович з товаришами на канікулах подорожує по Волині, Поділлю, Холмщиною, Київщиною, Катеринославщиною, Херсонщиною.
Після закінчення навчання на медичному факультеті у 1855—1856 рр. працював лікарем в Чорнобилі та в Бердичеві.
У 1860 р. захистив кандидатську дисертацію «О торговле неграми» (керівник — професор В. Шульгин.
У 1861 р. перейшов у православ'я, взяв шлюб з Варварою Іванівною Міхельс і почав працювати викладачем латинської мови в 1-й київській гімназії.
У 1861 році приєднався до так званих «хлопоманів». Один з організаторів Київської громади, очолює в ній «хлопоманський» гурток, члени якого вважали, що український народ має право на своє національне відродження. Сам Антонович згадував на сторінках «Украинськой жизни» 1913 року про свою і його товаришів духовну ситуацію:
Нам здавалося, що ми зуміємо поволі навернути ґміну на українство. Але довелося тієї думки зректися. З одного боку, ворожнеча з шляхтою ставила нас дуже в трудну позицію, з другого боку, з року 1860-го почала серед польського суспільства розвиватися конспірація, що приготовляла повстання. Було очевидно, що культурний напрямок, який ми розвивали, не вдержить більшості і так чи інакше може заплутати нас в інсурекційну справу. Зібравшись тісним гуртком, ми поклали стати на ясну точку. Всім товаришам свого гуртка запропонували вибрати одно з двох : або зоставатися далі при своїй роботі, і в такім разі виписатись із ґміни і заснувати свою справді-таки українську громаду, або — кому трудно зробити цей рішучий крок — зоставатись у ґміні і розірвати з нами зв'язки… |
Як зазначає Ігор Шаров, становлення В. Антоновича як політичного лідера відбувалося досить складно і почалось перш за все з визначення себе як українця та відкритого конфлікту з друзями-поляками, з розуміння обов'язку перед українським народом. Так виник «хлопоманський рух», орієнтований на романтично-народницькі ідеали, а в 1861 р. — українське культурно-просвітницьке товариство — Київська громада. Продовжуючи просвітницькі традиції кирило-мефодіївців, В. Антонович і його однодумці стояли вже на позиціях якщо не відвертого матеріалізму, то в усякому разі еволюціонізму і позитивізму. Критичне ставлення до чинних у царській Росії порядків, засудження самодержавства, сповідування принципів конституціоналізму, парламентаризму і федералізму спонукало громадівців до просвітницької діяльності і пропаганди наукового світогляду. Саме ці чинники, за переконанням Антоновича, повинні змінити суспільство.
З метою пропагування своїх поглядів громадівці відкривали недільні школи. Там навчали читання, письма і арифметики.
Антонович часто їздив до Санкт-Петербурга, щоб налагодити зв'язки з редакцією журналу «Основа». Там він уперше опублікував дві свої розвідки полемічного характеру. Особливу реакцію української і польської громадськості викликала його стаття «Моя сповідь» (1862).
Становленню Антоновича як історика сприяло його знайомство з Михайлом Максимовичем та Миколою Іванішевим.
У 1862–1865 роках викладав загальну історію в Київському кадетському корпусі.
Одночасно з 1863 року — секретар, а в 1864–1880 роках — головний редактор «Тимчасової комісії для розгляду давніх актів» при канцелярії Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора.
Першу історичну працю Антонович написав 1863 року. Це була вступна розвідка «О происхождении казачества» до «Архива Юго-Западной России».
1870 року за дисертацію «Последние времена казачества на правом берегу Днепра по актам 1679–1716 гг.» Антонович дістає титул магістра руської історії, його призначають штатним доцентом на кафедрі російської історії Університету Св. Володимира.
1871 року його відряджають на два тижні до Санкт-Петербурга як депутата від університету на II Археологічний з'їзд.
У 1873–1876 роках — член Південно-західного відділу Російського географічного товариства, а в 1875–1876 роках — його голова.
1874 року брав участь у Третьому Археологічному з'їзді та був його секретарем.
З 1874 року став дійсним членом Московського археологічного товариства, Імператорського одеського товариства історії та старожитностей та Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії.
1875 року його відряджають на вісім місяців до Москви та Санкт-Петербурга для роботи в архівах та Імператорській публічній бібліотеці.
1877 року він отримав відрядження до Казані як депутат від Університету Св. Володимира на IV Археологічний з'їзд.
Працював Антонович і на теренах Західної України після обрання його 1877 року дійсним членом Львівського археологічного товариства.
1878 року після захисту праці «Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда» йому присвоїли ступінь доктора російської історії, він стає дійсним професором російської історії Київського університету, яким лишається по 1890 рік. Того року йде Антонович на пенсію й проживає в Києві до смерті.
Володимир Боніфатійович також завідував в Університеті Св. Володимира мюнц-кабінетом (нумізматичний, виник після передачі в 1834 році колекцій з Віленського університету, Уманського, Луцького та Почаївського училищ) та музеєм старожитностей (Зібрання старожитностей університету, згодом перетворилося на перший у Києві археологічний музей, що на початку ХХ століття мав більш як 11 тисяч одиниць зберігання).
1880 року Антоновича відрядили за кордон на один рік, і того ж року він бере участь як депутат від університету Св. Володимира і як член Московського археологічного товариства в IX археологічному з'їзді в Лісабоні.
1880 року Антоновича обирають на декана історико-філологічного факультету, на цій посаді він залишається до 1883 року. Мав чин статського радника.
Його лекції з історії Галицької Русі, Великого князівства Литовського, українського козацтва, джерелознавства та допоміжних дисциплін, разом з апробованими в університеті історичними семінарами, сприяли широкому залученню на ниву дослідницької роботи молодих істориків.
Антонович був також одним із засновників товариства Нестора-літописця при університеті Св. Володимира, а 1881 року очолив це товариство.
1882 року він брав участь у створенні журналу «Киевская старина». У цьому журналі Антонович опублікував і свою повість «Уманский сотник Иван Гонта» (1882).
1883 року Антоновича обирають почесним членом Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Імператорському московському університеті. Також він був членом Київського юридичного товариства у відділі звичаєвого права.
1885 року Володимир Боніфатійович розробив програму видання багатотомної «Руської історичної бібліотеки». Фактично він першим серед нових часів чітко і ясно, без національної роздвоєності, властивої його попередникам і сучасникам, виступив з концепцією споконвічності української самобутності й навіть увів у науковий обіг термін «Україна-Русь».
Організатор археологічних з'їздів в Україні.
Останні роки життя
У другій половині 1890-х років Володимир Антонович разом із відомим письменником і громадським діячем Олександром Кониським заснував всеукраїнську політичну організацію, що мала об'єднати українців усієї Російської імперії. 1897 року відбувся установчий з'їзд цієї організації, до якої 1901 року приєдналася й київська «Громада». Сама організація проіснувала до її перетворення 1904 року на «Українську демократичну партію».
До кінця життя наукові заслуги Антоновича були визнані повною мірою.
Його обрали членом-кореспондентом Російської академії наук.
Останні роки життя Володимир Антонович працював у Ватиканському архіві, де знаходив багато матеріалів з історії України, збирав документальні відомості для історико-географічного словника України (залишився невиданим), продовжував активно займатися археологічними дослідженнями. За рік до смерті почав диктувати Дмитрові Дорошенку (згодом відомому ) автобіографічні «Спомини».
Мешкав у Києві за адресою Жилянська вулиця, 20 (з 1880-х до 1908 року; будинок не зберігся).
Помер Антонович 8 (21) березня 1908 року, похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7). У квітні 1967 року на могильній плиті зроблено напис «Антонович Володимир. 1834–1908. .
Родина
Перша дружина — дочка майора Йогана фон Міхеля, двоюрідна сестра Павла Чубинського Варвара. Друга дружина — курсистка, у якої Антонович був викладачем, Катерина Антонович-Мельник.
Сам В. Антонович дітьми не займався, лише зрідка грався з молодшим сином Дмитром (Мухою), який згодом став відомим громадським діячем, переїхав і жив у Празі, де й помер. Старший син Іван обрав кар'єру військового ветеринарного лікаря; донька Галя вийшла заміж за інженера Л. Геркена; друга дочка Ірина мешкала в домі батька і певний час працювала у ВУАН.
Нагороди
Наукова діяльність
Михайло Брайчевський так схарактеризував його постать у науці:
Орієнтація на європейську культуру, зокрема й історіографію, вирізняла Володимира Антоновича з-поміж переважної більшості його попередників і сучасників, які звикли озиратися на російську і польську літератури. Він був перший справжній європеєць у вітчизняній історіографії, що підніс її над тим провінціалізмом, в якому вона потерпала досі. |
Антонович був представником народницької школи в українській історіографії. Він створив так звану «київську школу» істориків, яка завдяки таким відомим учням Антоновича з Київського університету (Дмитро Багалій, Петро Голубовський, Михайло Грушевський, Митрофан Довнар-Запольський, Іван Линниченко, Віктор Гошкевич, Іван Каманін, Василь Данилевич, Василь Ляскоронський та ін.) заклала підвалини сучасної історичної науки.
Окрім історико-археографічної та педагогічної діяльності, вчений захоплювався археологією та нумізматикою. На відміну від багатьох тодішніх археологів, він дивився на матеріали розкопок насамперед як на джерело історичних реконструкцій: відтворення господарства, способу життя й побуту давніх епох. Саме Антонович започаткував на Батьківщині традицію історичних реконструкцій давнини, спираючись на синтез, взаємодоповнення писемних, археологічних і антропологічних матеріалів, систематичні археологічні дослідження на території України і став родоначальником вітчизняної археології.
Цікавився Володимир Антонович також історією культури й етнографією, підготував за цими темами кілька ґрунтовних публікацій. Разом з Михайлом Драгомановим уклав збірку «Исторические песни малорусского народа».
У своїх працях Антонович уникав синтези, документально досліджуючи окремі історичні явища. Лише в своїх науково-популярних лекціях («Бесіди про часи козацькі в Україні» (1897); «Виклади про часи козацькі в Україні» (1912) Антонович дав загальний огляд української історії від часів сформування козаччини. Антонович був видатним українським громадським діячем. Належачи до так званих «хлопоманів», він надрукував у відповідь польському публіцистові Зенону Фішеві (псевдонім Падалиця) відому статтю «Моя исповедь» (1862), де подав обґрунтування ідеології «хлопоманів». Польський журналіст Падалиця назвав Антоновича перевертнем, який зрікся свого стану й клану. В першому числі часопису «Основа» за 1862 рік Антонович йому відповів:
Вам добре відоме, д. Падалице, що перше як відважитися розійтись із шляхтою і всіма її моральними достатками, я випробував усі шляхи замирення; вам відомо і те, яка була з вашого боку зустріч усіх спроб урезонити «вельможних» до людського поводження з селянами, до клопотання про освіту народну на власних його національних основах, до визнання за українське, а не польське того, що є українське, а не польське; адже ж ви були свідком, як подібні міркування викликали спершу посвист та смішки, потім пересердя, глум і лайку, а нарешті — несправедливі доноси і натяки на Коліївщину. Після того, певна річ, залишилося або зректися своєї совісті, або покинути наше суспільство; я вибрав останнє, і покладаю надію, що працею та любов'ю зроблю, що українці коли-небудь визнають мене за сина свого народу через те, що я готовий поділити з ним… Виходить, д. Падалице, ваша правда! Я — перевертень і пишаюсь цим так само, як пишався б в Америці, якби з плантатора перевернувсь на аболіціоніста, чи в Італії з папіста став би чесним працьовитим слугою спільної народної справи. |
.
Майже півстоліття Антонович стояв на чолі українського громадсько-політичного життя, був головою київської Старої громади, і за його ініціативою 1890 року в Галичині дійшло до «угоди» між поляками й українцями у Львівському сеймі. Антоновичу належить велика роль у реалізації плану переїзду Михайла Грушевського до Львова і створення там наукового осередку.
В останній період життя Антонович дедалі більше уваги приділяв археологічним дослідженням Правобережжя. Діяльність на цьому терені підсумована в працях «Розкопки в землях древлян» (1893), «Археологічна карта Київської губернії» (1895) і «Археологічна карта Волинської губернії» (1902).
Створив українську археологію як науку, розробивши нову методику ведення розкопок. Дослідив стоянки періоду палеоліту, неоліту, провів розкопки поселень Трипільської культури, древлян та розробив їх класифікацію. Видав археологічні карти Київської й Волинської губерній (1895, 1900). Учасник багатьох загальноросійських археологічних з'їздів, міжнародного археологічного конгресу в Лісабоні (1880).
Наукові праці
Антонович — автор понад 300 праць з історії, археології та етнографії України. Зібрав, зредагував і видав 9 томів «Архива Юго-Западной России», що стосуються історії Правобережної України XVI—XVIII століть. Вступні статті Антоновича до цих томів присвячені
- історії козацтва:
- О происхождении козачества (1863)
- Последние времена козачества на правом берегу Днепра по актам 1679—1716 гг. (1868)
- історії гайдамаччини:
- О гайдамачестве" (1876)
- О мнимом крестьянском восстании на Волыни в 1789 г. (1902)
- історії селянства:
- О крестьянах в Юго-Западной России по актам 1770—1798 гг. (1870)
- історії шляхетства:
- О происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России (1867)
- історії міст і міщанства:
- О городах в Юго-Западной России по актам 1432—1798 гг. (1870)
- історії церкви:
- Об унии и состоянии православной церкви с половины XVII до конца XVIII в. (1871).
Інші головні праці Антоновича:
- Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда (1877—1878)
- Киев, его судьба и значение с XIV по XVI ст. [ 3 травня 2009 у Wayback Machine.] (1882)
- Уманський сотник Іван Гонта (1882)
- Монографии по истории Западной и Юго-Западной России (1885).
За редакцією Антоновича вийшли також
- Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (1874, редактор І, ІІІ розділів)
- Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной России (1888) (див. також Літопис подій у Південній Русі)
- Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси (1890—1896)
- Дневник Станислава Освенцима (1643—1651) та інші.
Антоновичу належать історичні примітки до видання Михайла Драгоманова «Исторические песни малорусского народа» (1874—1875).
Найважливіші праці Антоновича з археології:
- Раскопки в земле древлян (1893)
- Археологическая карта Киевской губернии (1895) (http://irbis-nbuv.gov.ua/)
- Археологическая карта Волынской губернии (1900) (pdf, djvu)
- Описание монет и медалей, хранящихся в нумизматическом музее Университета Св. Владимира (1896)
Інші праці Антоновича:
- Заклинания против чар (1890)
- Чари на Україні (1905)
Матеріали досліджень про Шумськ і його околиці опубліковані в праці «Про місцезнаходження літописних міст Шумська і Пересопниці» (1901).
Сучасні перевидання
- Антонович В. Б. Про Козацькі часи на Україні / післям. М. Ф. Слабошпицького ; комент. О. Д. Василюк та І. Б. Гирича. — К. : Дніпро, 1991. — 238 с. — . (link)
- Антонович В. Б. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] / упор. О. Тодійчук, В. Ульяновський ; вст. ст. та коментарі В. Ульяновського. — К. : Либідь, 1995. — 816 с. — («Пам'ятки історичної думки України»). — .
- Антонович В. Б. Коротка історія козаччини. [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] — Вінніпег: УВАН, 1971. — 232 с.
- Антонович В. Коротка історія Козаччини: з ілюстраціями і картою України / Антонович Володимир. — Київ: Україна, 1991. — 157 с.: іл., карти. — Друк. за виданням: Антонович В. Коротка історія Козаччини / з примітками д-ра М. Кордуби. — Коломия, 1912. — (Серія «Книжковий архів»). — ISBN 5-319-01016-8.
- Антонович В. Б. Коротка історія Козаччини / Антонович Володимир Боніфатійович ; передмова І. І. Глизя. — Київ: Україна, 2004. — 304 c.: іл. — ISBN 966-524-165-6.
Ушанування пам'яті
На честь Володимира Антоновича названо вулиці у Вінниці, Дніпрі, Києві, Львові, Житомирі, Кропивницькому, Рівному та інших містах України.
Примітки
- метрична книга
- Енциклопедія історії України — Київ: Наукова думка, 2003. —
- метрична книга
- метрична книга
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 квітня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
- За версією Польського біографічного словника, за відомостями його вдови, брата, друзів, народився в Чорнобилі 1830 року. Начебто був охрещений священиком УГКЦ, що не можна було розкрити для загалу. Метрику 1834 року видав ксьондз; батько в ній був вказаний учнем Крем'янецького ліцею. Мати — Марія-Моніка — походила з роду Ґурських (пол. Górskich)
- Як засвідчує Ігнат Житецький, Володимир Антонович був сином польської гувернантки Гурської-Антонович, що походила з роду князів Любомирських та угорського переселенця Івана Джидая.
- Богдашина, О. М.; Китиченко, Т. С. (2019). Роль комунікативних практик В. Б. Антоновича у формуванні власної наукової школи (кінець 70-х – 80-ті рр. ХІХ ст.). Дриновський збірник. с. 251—260. doi:10.7546/DS.2019.12.26. ISSN 2218-0567.
- Богдашина, О. М. (2018). Роль В. Б. Антоновича у формуванні та поширенні української національної ідеї у Російській імперії. Дриновський збірник. с. 213—220. doi:10.7546/DS.2018.11.25. ISSN 2218-0567.
- «Золотим віком» цього кабінету називають період з 1872 по 1906 роки, коли його хранителем був видатний історик, археолог і нумізмат Володимир Антонович.
- В свою чергу Українська демократична партія в 1905 році об'єднавшись із Українською радикальною партією, утворила Українську демократично-радикальну партію
- Владимир Антонович. Моя исповедь. Ответ пану Падалице (по поводу статьи в VII книжке «Основы»: «Что об этом думать?» и письма г. Падалицы в X книжке) [ 24 червня 2019 у Wayback Machine.] / «Основа» (1862, № 1. С. 83 — 96).(рос.)
Джерела
- Про ВОЛОДИМИРА АНТОНОВИЧА | Програма «Велич особистості» | 2018 (ВІДЕО)
- Антонович Володимир Боніфатійович // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Антонович Володимир Боніфатійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Багалій Д. І. Матеріали для біографії В. Б. Антоновича (з приводу двадцятої річниці з дня його смерті) // Збірник історично-філологічного відділу ВУАН. — 1929.
- Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях (від найдавніших часів до Хмельниччини): навч. посіб.- комент. — Луцьк: Вежа, 2000—435 с. — .
- Гордієнко Д. З листування Дмитра Айналова з українськими діячами (листи до В. Антоновича, В. Ляскоронського, К. Широцького, В. та Н. Лазурських та В. Маслова) // Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. II: Збірка наукових праць, присвячена 150-літтю з дня народження Дмитра Власовича Айналова (1862—1939 рр.) / Від. ред. д. іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України П. С. Сохань; упоряд. Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко. — К., 2012. — С. 65–95. — .
- Гордієнко Д. До участі Володимира Антоновича у ХІІ Археологічному з'їзді в Харкові 1902 р. (за листами Єгора Рєдіна) // Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. ІІІ: збірка наукових праць, присвячена 150-літтю з дня народження Єгора Кузьмича Рєдіна (1863—1908) / Від. ред. д. іст. наук, проф. Ю. А. Мицик; упоряд. Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко. — К., 2013. — С. 93–107. — 672 с. — ISSN 2310-3310.
- Грушевський М. С. Володимир Антонович. Основні ідеї його творчості і діяльності [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] // Записки Українського наукового товариства у Києві. — Т. ІІІ. — К., 1909. — С. 5–14.
- Данилевич В. Ю. Проф. В. Б. Антонович та Археологічний музей І. Н. О. // Син України: Володимир Боніфатійович Антонович: у 3 т. — Т. 2. — К., 1997. — С. 379—390. — .
- Довнар-Запольський М. В. Исторические взгляды В. Б. Антоновича. — К., 1909. (рос.)
- Проф. Д. Дорошенко. Володимир Антонович. — Прага : Видавництво Юрія Тищенка, 1942. — 163 с.
- Дорошенко Д. Огляд української історіографії. [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] — К., 1996. — С. 127—136.
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка: Незабутні постаті / Авт.-упор. О. Матвійчук, Н. Струк ; Ред. кол.: В. В. Скопенко та ін. — К. : Світ успіху, 2005. — С. 160—161. — .
- Київ. Енциклопедія. / В. Г. Абліцов. — К.: Видавництво «Фенікс». 2016. — 288 с.
- Життєвий та творчий шлях В. Б. Антоновича [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 1991. — № 2. — С. 64–76.
- Проблема цивілізаційного вибору в політичній думці України кінця ХІХ — початку ХХ ст. // Грані: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. — 2009. — № 6 (68). — С. 143—146.
- Архітектурно-мистецька спадщина Наддніпрянської України у вітчизняних історичних дослідженнях (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). — К. : Інститут історії України НАН України, 2013. — С. 31, 39, 45–48, 52—53, 65, 83, 98, 101—105, 107, 123, 128, 136, 147—148, 156, 162, 177, 185, 190—192, 197, 226.
- Ковпаненко Н. Г. Архітектурно-мистецька спадщина України в працях визначних учених другої половини ХІХ — початку ХХ ст. [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2005. — № 6. — С. 114—115, 126.
- Антонович Володимир Боніфатійович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 105—106. — ..
- Короткий В. А. Антонович Володимир Боніфатійович [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — .
- Оглоблин О. Володимир Антонович та його історична школа // Олександер Оглоблин. Студії з історії України: Статті і джерельні матеріали. — Нью-Йорк; Київ; Торонто, 1995. — С. 201—218.
- Профессоръ В. Б. Антоновичъ. Некрологъ [ 24 червня 2019 у Wayback Machine.] // Кіевлянинъ. — 1908. — № 69. — 9 марта. — С. 4. (рос. дореф.)
- Ричка В. М., Смолій В. А. В. Б. Антонович як історик українського козацтва [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 1990. — № 9. — С. 109—115.
- Синюк С., Строцень Б. Антонович Володимир Боніфатійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
- Сімович В. Про життя та діяльність Володимира Антоновича (Вступ) // Антонович В. Б. Про Козацькі часи на Україні / Післям. М. Ф. Слабошпицького; Комент. О. Д. Василюк та І. Б. Гирича — К. : Дніпро, 1991. — 238 с. — .
- Слабошпицький М. Ф. Володимир Антонович повертається. (Післямова) // Там само.
- Слюсаренко Ф. Нумізматична праця проф. В. Б. Антоновича // Праці Українського історично-філологічного товариства в Празі. — Прага, 1939. — Т. 2.
- Спогади про В. Б. Антоновича // Київ і кияни у соціокультурному просторі ХІХ–ХХІ століть: європейський цивілізаційний вимір: матер. V щоріч. Всеукр. наук.-практ. конф., 27 трав. 2015 р. — С. 205—215.
- Томашівський С. Володимир Антонович. — Львів, 1906.
- Ульяновський В. Син України (Володимир Антонович: громадянин, учений, людина) [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Антонович В. Б. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — К. : Либідь, 1995. — С. 5–76. — .
- Ульяновський В., Короткий В. Володимир Антонович: образ на тлі епохи. — К. : Міжнар. фінансова агенція, 1997. — 218 с. — .
- Ясь О. В. Незвичайний позитивіст Володимир Антонович [ 22 січня 2022 у Wayback Machine.] // Україна крізь віки: Зб. наук. пр. на пошану академіка НАН України В. Смолія. — Київ, 2010. — С. 863—892. https://www.academia.edu/21621713
- Київ. Енциклопедія. / В. Г. Абліцов. — К.: Видавництво «Фенікс». 2016. — 288 с.
- Mioduszewski J. Antonowicz Włodzimierz (1830—1908) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa; Kraków; Łódź; Poznań; Wilno; Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 142–144. — . (пол.)
- Короткий В.А. Антонович Володимир Боніфатійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. номери сторінок. — .
Короткий В. А. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Antonovych_V (останній перегляд: 12.04.2024)
Література
- А. Круглашов. Антонович Володимир Боніфатійович // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 33-34. — .
- Мироненко О. Антонович Володимир Боніфатійович // Мала енциклопедія етнодержавознавства / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Упорядник Ю. І. Римаренко [та ін.]. — Київ: Генеза, : Довіра, 1996. — 942 с. — С. 820.
- Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета Св. Владимира (1834-1884) / сост. В. С. Иконников. — Киев : Типография Императорского университета св. Владимира, 1884. — С. 24—27.
- Исторические песни малорусского народа. Ч. 1 / с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. — К. : Тип. М. П. Фрица, 1874. — 336 с.
- Исторические песни малорусского народа / Ч. 2 с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. — К. : Тип. М. П. Фрица, 1874.
- Антонович В. Б. Колдовство: документы, процессы, исследование В. Б. Антоновича / Предисл.: П. Чубинский. — Петербург: тип. В. Киршбаума, 1877. — 139, 2 с.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Антонович Володимир Боніфатійович |
- Володимир Антонович [ 28 грудня 2019 у Wayback Machine.] // НБУ ім. В. І. Вернадського
- Володимир Антонович [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.] // Україніка (електронна бібліотека)
- Праці Володимира Антоновича у Вікіджерелах
- Володимир Антонович — історик, археолог, етнограф. Біографія, діяльність. Праці Антоновича [ 23 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Документальна виставка до 190-річчя з дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича. ЦДІАК України. 29 лютого 2024. Процитовано 7 травня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Antonovich Antono vich Volodi mir Bonifa tijovich 6 18 sichnya 1834 18340118 Mahnivka Mahnivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi 8 21 bereznya 1908 Kiyiv ukrayinskij istorik arheolog etnograf arheograf statskij radnik doktor nauk profesor Kiyivskogo universitetu z 1878 chlen korespondent Rosijskoyi AN z 1901 spivorganizator Kiyivskoyi gromadi chlen Kiyivskogo tovaristva starozhitnostej i mistectv Antonovich Volodimir BonifatijovichIm ya pri narodzhenniVolodimir Stanislav Josip Bonifatijovich Antonovich 1 Narodivsya6 18 sichnya 1834 1 2 Mahnivka Kiyivska guberniya Rosijska imperiya abo Chornobil Radomislskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer8 21 bereznya 1908 3 74 roki Kiyiv Rosijska imperiya pnevmoniya 4 PohovannyaBajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistetnolog istorikAlma materIstoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d 1860 Rishelyevskij licej Medichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo Volodimira 1855 GaluzistoriyaZakladPeterburzka akademiya nauk Imperatorskij universitet Svyatogo VolodimiraVchene zvannyaprofesor statskij radnikNaukovij stupindoktorskij stupinVidomi uchniDomanickij Vasil MikolajovichAspiranti doktorantiBagalij Dmitro Ivanovich Danilevich Vasil Yuhimovich Dashkevich Mikola Pavlovich Domanickij Vasil Mikolajovich Dobrovolskij Leonid PavlovichChlenstvoStara gromada Trojnicka spilkaU shlyubi zAntonovich Melnik Katerina MikolayivnaDitiAntonovich Dmitro VolodimirovichNagorodiAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Antonovich Volodimir Bonifatijovich u VikishovishiZhittyepisVolodimir Antonovich ta jogo persha druzhina Varvara u narodnih stroyah Ditinstvo Dokladnishe Antonovichi rid Student hlopoman Volodimir Antonovich u selyanskomu vbranni 1860 r Volodimir Antonovich kinec 1860 h chi pochatku 1870 h rr Narodivsya v mistechku Mahnivci Mahnivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi teper Kozyatinskij rajon Vinnickoyi oblasti u rodini zubozhilih bezzemelnih polskih shlyahtichiv genealogichno sporidnenih z Pravoberezhnoyu Ukrayinoyu Najbilshij vpliv na formuvannya jogo demokratichnih perekonan ta shilnosti do idej francuzkih prosvititeliv mav jogo ridnij batko Yanosh Dzhidaj sin ugorskogo revolyucionera yakij vistupav za vidokremlennya Ugorshini vid Avstrijskoyi imperiyi ta zaprovadzhennya respublikanskogo ladu Formalnij batko Bonifatij Antonovich litvin z Vilenshini vipusknik kremeneckogo liceyu i guverner Mati Monika Gurska z rodu Lyubomirskih sluzhila guvernantkoyu dobre znala francuzku movu bagato chitala U 1834 1840 rr meshkav z babuseyu Karolinoyu Gurskoyu u mayetku Mahnivka 1840 1844 rr navchavsya razom z ditmi paniv Cibulskih u mayetku Gorishkivka nini selo Tomashpilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti pid kerivnictvom svoyeyi materi Povtornij kurs domashnogo navchannya projshov u rodini shlyahticha ukrayinofila Ottona Abramovicha z jogo ditmi pid kerivnictvom Bonifatiya Antonovicha Podalshi roki Navchavsya v Rishelyevskomu liceyi 1844 1848 ta 2 j gimnaziyi 1848 50 Odesi Zakinchiv medichnij 1855 do yakogo vstupiv za napolyagannyam materi ta istoriko filologichnij 1860 fakulteti Kiyivskogo universitetu zi stupenem kandidata istoriko filologichnogo fakultetu Pid chas navchannya vhodiv u tayemnu organizaciyu polskoyi molodi v universiteti Trojnicku spilku She v studentski roki Antonovich chitav kozacki rukopisi tvori Tarasa Shevchenka Pantelejmona Kulisha Apollona Skalkovskogo etnografichni zbirki yaki vplinuli na jogo zhittyevu ta naukovu oriyentaciyu U studentskij korporaciyi sho v osnovnomu skladalasya z polskoyi molodi naprikinci 50 h rokiv XIX stolittya Antonovich vislovlyuye dumku pro te sho divno zhiti v krayu ne znayuchi ni jogo istoriyi ni lyudej Shob pobachiti narod yakim vin ye Antonovich z tovarishami na kanikulah podorozhuye po Volini Podillyu Holmshinoyu Kiyivshinoyu Katerinoslavshinoyu Hersonshinoyu Pislya zakinchennya navchannya na medichnomu fakulteti u 1855 1856 rr pracyuvav likarem v Chornobili ta v Berdichevi U 1860 r zahistiv kandidatsku disertaciyu O torgovle negrami kerivnik profesor V Shulgin U 1861 r perejshov u pravoslav ya vzyav shlyub z Varvaroyu Ivanivnoyu Mihels i pochav pracyuvati vikladachem latinskoyi movi v 1 j kiyivskij gimnaziyi U 1861 roci priyednavsya do tak zvanih hlopomaniv Odin z organizatoriv Kiyivskoyi gromadi ocholyuye v nij hlopomanskij gurtok chleni yakogo vvazhali sho ukrayinskij narod maye pravo na svoye nacionalne vidrodzhennya Sam Antonovich zgaduvav na storinkah Ukrainskoj zhizni 1913 roku pro svoyu i jogo tovarishiv duhovnu situaciyu Nam zdavalosya sho mi zumiyemo povoli navernuti gminu na ukrayinstvo Ale dovelosya tiyeyi dumki zrektisya Z odnogo boku vorozhnecha z shlyahtoyu stavila nas duzhe v trudnu poziciyu z drugogo boku z roku 1860 go pochala sered polskogo suspilstva rozvivatisya konspiraciya sho prigotovlyala povstannya Bulo ochevidno sho kulturnij napryamok yakij mi rozvivali ne vderzhit bilshosti i tak chi inakshe mozhe zaplutati nas v insurekcijnu spravu Zibravshis tisnim gurtkom mi poklali stati na yasnu tochku Vsim tovarisham svogo gurtka zaproponuvali vibrati odno z dvoh abo zostavatisya dali pri svoyij roboti i v takim razi vipisatis iz gmini i zasnuvati svoyu spravdi taki ukrayinsku gromadu abo komu trudno zrobiti cej rishuchij krok zostavatis u gmini i rozirvati z nami zv yazki Yak zaznachaye Igor Sharov stanovlennya V Antonovicha yak politichnogo lidera vidbuvalosya dosit skladno i pochalos persh za vse z viznachennya sebe yak ukrayincya ta vidkritogo konfliktu z druzyami polyakami z rozuminnya obov yazku pered ukrayinskim narodom Tak vinik hlopomanskij ruh oriyentovanij na romantichno narodnicki ideali a v 1861 r ukrayinske kulturno prosvitnicke tovaristvo Kiyivska gromada Prodovzhuyuchi prosvitnicki tradiciyi kirilo mefodiyivciv V Antonovich i jogo odnodumci stoyali vzhe na poziciyah yaksho ne vidvertogo materializmu to v usyakomu razi evolyucionizmu i pozitivizmu Kritichne stavlennya do chinnih u carskij Rosiyi poryadkiv zasudzhennya samoderzhavstva spoviduvannya principiv konstitucionalizmu parlamentarizmu i federalizmu sponukalo gromadivciv do prosvitnickoyi diyalnosti i propagandi naukovogo svitoglyadu Same ci chinniki za perekonannyam Antonovicha povinni zminiti suspilstvo Z metoyu propaguvannya svoyih poglyadiv gromadivci vidkrivali nedilni shkoli Tam navchali chitannya pisma i arifmetiki Antonovich chasto yizdiv do Sankt Peterburga shob nalagoditi zv yazki z redakciyeyu zhurnalu Osnova Tam vin upershe opublikuvav dvi svoyi rozvidki polemichnogo harakteru Osoblivu reakciyu ukrayinskoyi i polskoyi gromadskosti viklikala jogo stattya Moya spovid 1862 Stanovlennyu Antonovicha yak istorika spriyalo jogo znajomstvo z Mihajlom Maksimovichem ta Mikoloyu Ivanishevim U 1862 1865 rokah vikladav zagalnu istoriyu v Kiyivskomu kadetskomu korpusi Odnochasno z 1863 roku sekretar a v 1864 1880 rokah golovnij redaktor Timchasovoyi komisiyi dlya rozglyadu davnih aktiv pri kancelyariyi Kiyivskogo Podilskogo i Volinskogo general gubernatora Pershu istorichnu pracyu Antonovich napisav 1863 roku Ce bula vstupna rozvidka O proishozhdenii kazachestva do Arhiva Yugo Zapadnoj Rossii 1870 roku za disertaciyu Poslednie vremena kazachestva na pravom beregu Dnepra po aktam 1679 1716 gg Antonovich distaye titul magistra ruskoyi istoriyi jogo priznachayut shtatnim docentom na kafedri rosijskoyi istoriyi Universitetu Sv Volodimira 1871 roku jogo vidryadzhayut na dva tizhni do Sankt Peterburga yak deputata vid universitetu na II Arheologichnij z yizd U 1873 1876 rokah chlen Pivdenno zahidnogo viddilu Rosijskogo geografichnogo tovaristva a v 1875 1876 rokah jogo golova 1874 roku brav uchast u Tretomu Arheologichnomu z yizdi ta buv jogo sekretarem Z 1874 roku stav dijsnim chlenom Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Imperatorskogo odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej ta Cerkovno arheologichnogo tovaristva pri Kiyivskij duhovnij akademiyi 1875 roku jogo vidryadzhayut na visim misyaciv do Moskvi ta Sankt Peterburga dlya roboti v arhivah ta Imperatorskij publichnij biblioteci 1877 roku vin otrimav vidryadzhennya do Kazani yak deputat vid Universitetu Sv Volodimira na IV Arheologichnij z yizd Pracyuvav Antonovich i na terenah Zahidnoyi Ukrayini pislya obrannya jogo 1877 roku dijsnim chlenom Lvivskogo arheologichnogo tovaristva 1878 roku pislya zahistu praci Ocherk istorii Velikogo knyazhestva Litovskogo do smerti velikogo knyazya Olgerda jomu prisvoyili stupin doktora rosijskoyi istoriyi vin staye dijsnim profesorom rosijskoyi istoriyi Kiyivskogo universitetu yakim lishayetsya po 1890 rik Togo roku jde Antonovich na pensiyu j prozhivaye v Kiyevi do smerti Volodimir Bonifatijovich takozh zaviduvav v Universiteti Sv Volodimira myunc kabinetom numizmatichnij vinik pislya peredachi v 1834 roci kolekcij z Vilenskogo universitetu Umanskogo Luckogo ta Pochayivskogo uchilish ta muzeyem starozhitnostej Zibrannya starozhitnostej universitetu zgodom peretvorilosya na pershij u Kiyevi arheologichnij muzej sho na pochatku HH stolittya mav bilsh yak 11 tisyach odinic zberigannya 1880 roku Antonovicha vidryadili za kordon na odin rik i togo zh roku vin bere uchast yak deputat vid universitetu Sv Volodimira i yak chlen Moskovskogo arheologichnogo tovaristva v IX arheologichnomu z yizdi v Lisaboni 1880 roku Antonovicha obirayut na dekana istoriko filologichnogo fakultetu na cij posadi vin zalishayetsya do 1883 roku Mav chin statskogo radnika Jogo lekciyi z istoriyi Galickoyi Rusi Velikogo knyazivstva Litovskogo ukrayinskogo kozactva dzhereloznavstva ta dopomizhnih disciplin razom z aprobovanimi v universiteti istorichnimi seminarami spriyali shirokomu zaluchennyu na nivu doslidnickoyi roboti molodih istorikiv Antonovich buv takozh odnim iz zasnovnikiv tovaristva Nestora litopiscya pri universiteti Sv Volodimira a 1881 roku ocholiv ce tovaristvo 1882 roku vin brav uchast u stvorenni zhurnalu Kievskaya starina U comu zhurnali Antonovich opublikuvav i svoyu povist Umanskij sotnik Ivan Gonta 1882 1883 roku Antonovicha obirayut pochesnim chlenom Tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografiyi pri Imperatorskomu moskovskomu universiteti Takozh vin buv chlenom Kiyivskogo yuridichnogo tovaristva u viddili zvichayevogo prava 1885 roku Volodimir Bonifatijovich rozrobiv programu vidannya bagatotomnoyi Ruskoyi istorichnoyi biblioteki Faktichno vin pershim sered novih chasiv chitko i yasno bez nacionalnoyi rozdvoyenosti vlastivoyi jogo poperednikam i suchasnikam vistupiv z koncepciyeyu spokonvichnosti ukrayinskoyi samobutnosti j navit uviv u naukovij obig termin Ukrayina Rus Organizator arheologichnih z yizdiv v Ukrayini Ostanni roki zhittya U drugij polovini 1890 h rokiv Volodimir Antonovich razom iz vidomim pismennikom i gromadskim diyachem Oleksandrom Koniskim zasnuvav vseukrayinsku politichnu organizaciyu sho mala ob yednati ukrayinciv usiyeyi Rosijskoyi imperiyi 1897 roku vidbuvsya ustanovchij z yizd ciyeyi organizaciyi do yakoyi 1901 roku priyednalasya j kiyivska Gromada Sama organizaciya proisnuvala do yiyi peretvorennya 1904 roku na Ukrayinsku demokratichnu partiyu Do kincya zhittya naukovi zaslugi Antonovicha buli viznani povnoyu miroyu Jogo obrali chlenom korespondentom Rosijskoyi akademiyi nauk Ostanni roki zhittya Volodimir Antonovich pracyuvav u Vatikanskomu arhivi de znahodiv bagato materialiv z istoriyi Ukrayini zbirav dokumentalni vidomosti dlya istoriko geografichnogo slovnika Ukrayini zalishivsya nevidanim prodovzhuvav aktivno zajmatisya arheologichnimi doslidzhennyami Za rik do smerti pochav diktuvati Dmitrovi Doroshenku zgodom vidomomu avtobiografichni Spomini Meshkav u Kiyevi za adresoyu Zhilyanska vulicya 20 z 1880 h do 1908 roku budinok ne zberigsya Pomer Antonovich 8 21 bereznya 1908 roku pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 7 U kvitni 1967 roku na mogilnij pliti zrobleno napis Antonovich Volodimir 1834 1908 RodinaPersha druzhina dochka majora Jogana fon Mihelya dvoyuridna sestra Pavla Chubinskogo Varvara Druga druzhina kursistka u yakoyi Antonovich buv vikladachem Katerina Antonovich Melnik Sam V Antonovich ditmi ne zajmavsya lishe zridka gravsya z molodshim sinom Dmitrom Muhoyu yakij zgodom stav vidomim gromadskim diyachem pereyihav i zhiv u Prazi de j pomer Starshij sin Ivan obrav kar yeru vijskovogo veterinarnogo likarya donka Galya vijshla zamizh za inzhenera L Gerkena druga dochka Irina meshkala v domi batka i pevnij chas pracyuvala u VUAN NagorodiOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenya 1870 Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya 1874 Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya 1882 Naukova diyalnistVolodimir Antonovich Mihajlo Brajchevskij tak sharakterizuvav jogo postat u nauci Oriyentaciya na yevropejsku kulturu zokrema j istoriografiyu viriznyala Volodimira Antonovicha z pomizh perevazhnoyi bilshosti jogo poperednikiv i suchasnikiv yaki zvikli oziratisya na rosijsku i polsku literaturi Vin buv pershij spravzhnij yevropeyec u vitchiznyanij istoriografiyi sho pidnis yiyi nad tim provincializmom v yakomu vona poterpala dosi Antonovich buv predstavnikom narodnickoyi shkoli v ukrayinskij istoriografiyi Vin stvoriv tak zvanu kiyivsku shkolu istorikiv yaka zavdyaki takim vidomim uchnyam Antonovicha z Kiyivskogo universitetu Dmitro Bagalij Petro Golubovskij Mihajlo Grushevskij Mitrofan Dovnar Zapolskij Ivan Linnichenko Viktor Goshkevich Ivan Kamanin Vasil Danilevich Vasil Lyaskoronskij ta in zaklala pidvalini suchasnoyi istorichnoyi nauki Okrim istoriko arheografichnoyi ta pedagogichnoyi diyalnosti vchenij zahoplyuvavsya arheologiyeyu ta numizmatikoyu Na vidminu vid bagatoh todishnih arheologiv vin divivsya na materiali rozkopok nasampered yak na dzherelo istorichnih rekonstrukcij vidtvorennya gospodarstva sposobu zhittya j pobutu davnih epoh Same Antonovich zapochatkuvav na Batkivshini tradiciyu istorichnih rekonstrukcij davnini spirayuchis na sintez vzayemodopovnennya pisemnih arheologichnih i antropologichnih materialiv sistematichni arheologichni doslidzhennya na teritoriyi Ukrayini i stav rodonachalnikom vitchiznyanoyi arheologiyi Cikavivsya Volodimir Antonovich takozh istoriyeyu kulturi j etnografiyeyu pidgotuvav za cimi temami kilka gruntovnih publikacij Razom z Mihajlom Dragomanovim uklav zbirku Istoricheskie pesni malorusskogo naroda U svoyih pracyah Antonovich unikav sintezi dokumentalno doslidzhuyuchi okremi istorichni yavisha Lishe v svoyih naukovo populyarnih lekciyah Besidi pro chasi kozacki v Ukrayini 1897 Vikladi pro chasi kozacki v Ukrayini 1912 Antonovich dav zagalnij oglyad ukrayinskoyi istoriyi vid chasiv sformuvannya kozachchini Antonovich buv vidatnim ukrayinskim gromadskim diyachem Nalezhachi do tak zvanih hlopomaniv vin nadrukuvav u vidpovid polskomu publicistovi Zenonu Fishevi psevdonim Padalicya vidomu stattyu Moya ispoved 1862 de podav obgruntuvannya ideologiyi hlopomaniv Polskij zhurnalist Padalicya nazvav Antonovicha perevertnem yakij zriksya svogo stanu j klanu V pershomu chisli chasopisu Osnova za 1862 rik Antonovich jomu vidpoviv Vam dobre vidome d Padalice sho pershe yak vidvazhitisya rozijtis iz shlyahtoyu i vsima yiyi moralnimi dostatkami ya viprobuvav usi shlyahi zamirennya vam vidomo i te yaka bula z vashogo boku zustrich usih sprob urezoniti velmozhnih do lyudskogo povodzhennya z selyanami do klopotannya pro osvitu narodnu na vlasnih jogo nacionalnih osnovah do viznannya za ukrayinske a ne polske togo sho ye ukrayinske a ne polske adzhe zh vi buli svidkom yak podibni mirkuvannya viklikali spershu posvist ta smishki potim pereserdya glum i lajku a nareshti nespravedlivi donosi i natyaki na Koliyivshinu Pislya togo pevna rich zalishilosya abo zrektisya svoyeyi sovisti abo pokinuti nashe suspilstvo ya vibrav ostannye i pokladayu nadiyu sho praceyu ta lyubov yu zroblyu sho ukrayinci koli nebud viznayut mene za sina svogo narodu cherez te sho ya gotovij podiliti z nim Vihodit d Padalice vasha pravda Ya pereverten i pishayus cim tak samo yak pishavsya b v Americi yakbi z plantatora perevernuvs na abolicionista chi v Italiyi z papista stav bi chesnim pracovitim slugoyu spilnoyi narodnoyi spravi Majzhe pivstolittya Antonovich stoyav na choli ukrayinskogo gromadsko politichnogo zhittya buv golovoyu kiyivskoyi Staroyi gromadi i za jogo iniciativoyu 1890 roku v Galichini dijshlo do ugodi mizh polyakami j ukrayincyami u Lvivskomu sejmi Antonovichu nalezhit velika rol u realizaciyi planu pereyizdu Mihajla Grushevskogo do Lvova i stvorennya tam naukovogo oseredku V ostannij period zhittya Antonovich dedali bilshe uvagi pridilyav arheologichnim doslidzhennyam Pravoberezhzhya Diyalnist na comu tereni pidsumovana v pracyah Rozkopki v zemlyah drevlyan 1893 Arheologichna karta Kiyivskoyi guberniyi 1895 i Arheologichna karta Volinskoyi guberniyi 1902 Stvoriv ukrayinsku arheologiyu yak nauku rozrobivshi novu metodiku vedennya rozkopok Doslidiv stoyanki periodu paleolitu neolitu proviv rozkopki poselen Tripilskoyi kulturi drevlyan ta rozrobiv yih klasifikaciyu Vidav arheologichni karti Kiyivskoyi j Volinskoyi gubernij 1895 1900 Uchasnik bagatoh zagalnorosijskih arheologichnih z yizdiv mizhnarodnogo arheologichnogo kongresu v Lisaboni 1880 Naukovi praciAntonovich avtor ponad 300 prac z istoriyi arheologiyi ta etnografiyi Ukrayini Zibrav zredaguvav i vidav 9 tomiv Arhiva Yugo Zapadnoj Rossii sho stosuyutsya istoriyi Pravoberezhnoyi Ukrayini XVI XVIII stolit Vstupni statti Antonovicha do cih tomiv prisvyacheni istoriyi kozactva O proishozhdenii kozachestva 1863 Poslednie vremena kozachestva na pravom beregu Dnepra po aktam 1679 1716 gg 1868 istoriyi gajdamachchini O gajdamachestve 1876 O mnimom krestyanskom vosstanii na Volyni v 1789 g 1902 istoriyi selyanstva O krestyanah v Yugo Zapadnoj Rossii po aktam 1770 1798 gg 1870 istoriyi shlyahetstva O proishozhdenii shlyahetskih rodov v Yugo Zapadnoj Rossii 1867 istoriyi mist i mishanstva O gorodah v Yugo Zapadnoj Rossii po aktam 1432 1798 gg 1870 istoriyi cerkvi Ob unii i sostoyanii pravoslavnoj cerkvi s poloviny XVII do konca XVIII v 1871 Inshi golovni praci Antonovicha Ocherk istorii Velikogo knyazhestva Litovskogo do smerti velikogo knyazya Olgerda 1877 1878 Kiev ego sudba i znachenie s XIV po XVI st 3 travnya 2009 u Wayback Machine 1882 Umanskij sotnik Ivan Gonta 1882 Monografii po istorii Zapadnoj i Yugo Zapadnoj Rossii 1885 Za redakciyeyu Antonovicha vijshli takozh Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej 1874 redaktor I III rozdiliv Sbornik letopisej otnosyashihsya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii 1888 div takozh Litopis podij u Pivdennij Rusi Memuary otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj Rusi 1890 1896 Dnevnik Stanislava Osvencima 1643 1651 ta inshi Antonovichu nalezhat istorichni primitki do vidannya Mihajla Dragomanova Istoricheskie pesni malorusskogo naroda 1874 1875 Najvazhlivishi praci Antonovicha z arheologiyi Raskopki v zemle drevlyan 1893 Arheologicheskaya karta Kievskoj gubernii 1895 http irbis nbuv gov ua Arheologicheskaya karta Volynskoj gubernii 1900 pdf djvu Opisanie monet i medalej hranyashihsya v numizmaticheskom muzee Universiteta Sv Vladimira 1896 Inshi praci Antonovicha Zaklinaniya protiv char 1890 Chari na Ukrayini 1905 Materiali doslidzhen pro Shumsk i jogo okolici opublikovani v praci Pro misceznahodzhennya litopisnih mist Shumska i Peresopnici 1901 Suchasni perevidannya Antonovich V B Pro Kozacki chasi na Ukrayini pislyam M F Slaboshpickogo koment O D Vasilyuk ta I B Giricha K Dnipro 1991 238 s ISBN 5 308 01400 0 link Antonovich V B Moya spovid Vibrani istorichni ta publicistichni tvori 17 bereznya 2013 u Wayback Machine upor O Todijchuk V Ulyanovskij vst st ta komentari V Ulyanovskogo K Libid 1995 816 s Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini ISBN 5 325 00529 4 Antonovich V B Korotka istoriya kozachchini 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Vinnipeg UVAN 1971 232 s Antonovich V Korotka istoriya Kozachchini z ilyustraciyami i kartoyu Ukrayini Antonovich Volodimir Kiyiv Ukrayina 1991 157 s il karti Druk za vidannyam Antonovich V Korotka istoriya Kozachchini z primitkami d ra M Kordubi Kolomiya 1912 Seriya Knizhkovij arhiv ISBN 5 319 01016 8 Antonovich V B Korotka istoriya Kozachchini Antonovich Volodimir Bonifatijovich peredmova I I Glizya Kiyiv Ukrayina 2004 304 c il ISBN 966 524 165 6 Ushanuvannya pam yatiNa chest Volodimira Antonovicha nazvano vulici u Vinnici Dnipri Kiyevi Lvovi Zhitomiri Kropivnickomu Rivnomu ta inshih mistah Ukrayini Primitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Enciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 ISBN 966 00 0632 2 d Track Q1032143d Track Q1899d Track Q6981212 metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 metrichna kniga d Track Q4291954 PDF Arhiv originalu PDF za 16 kvitnya 2022 Procitovano 24 travnya 2022 Za versiyeyu Polskogo biografichnogo slovnika za vidomostyami jogo vdovi brata druziv narodivsya v Chornobili 1830 roku Nachebto buv ohreshenij svyashenikom UGKC sho ne mozhna bulo rozkriti dlya zagalu Metriku 1834 roku vidav ksondz batko v nij buv vkazanij uchnem Krem yaneckogo liceyu Mati Mariya Monika pohodila z rodu Gurskih pol Gorskich Yak zasvidchuye Ignat Zhiteckij Volodimir Antonovich buv sinom polskoyi guvernantki Gurskoyi Antonovich sho pohodila z rodu knyaziv Lyubomirskih ta ugorskogo pereselencya Ivana Dzhidaya Bogdashina O M Kitichenko T S 2019 Rol komunikativnih praktik V B Antonovicha u formuvanni vlasnoyi naukovoyi shkoli kinec 70 h 80 ti rr HIH st Drinovskij zbirnik s 251 260 doi 10 7546 DS 2019 12 26 ISSN 2218 0567 Bogdashina O M 2018 Rol V B Antonovicha u formuvanni ta poshirenni ukrayinskoyi nacionalnoyi ideyi u Rosijskij imperiyi Drinovskij zbirnik s 213 220 doi 10 7546 DS 2018 11 25 ISSN 2218 0567 Zolotim vikom cogo kabinetu nazivayut period z 1872 po 1906 roki koli jogo hranitelem buv vidatnij istorik arheolog i numizmat Volodimir Antonovich V svoyu chergu Ukrayinska demokratichna partiya v 1905 roci ob yednavshis iz Ukrayinskoyu radikalnoyu partiyeyu utvorila Ukrayinsku demokratichno radikalnu partiyu Vladimir Antonovich Moya ispoved Otvet panu Padalice po povodu stati v VII knizhke Osnovy Chto ob etom dumat i pisma g Padalicy v X knizhke 24 chervnya 2019 u Wayback Machine Osnova 1862 1 S 83 96 ros DzherelaPro VOLODIMIRA ANTONOVIChA Programa Velich osobistosti 2018 VIDEO Antonovich Volodimir Bonifatijovich Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Antonovich Volodimir Bonifatijovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bagalij D I Materiali dlya biografiyi V B Antonovicha z privodu dvadcyatoyi richnici z dnya jogo smerti Zbirnik istorichno filologichnogo viddilu VUAN 1929 Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah vid najdavnishih chasiv do Hmelnichchini navch posib koment Luck Vezha 2000 435 s ISBN 966 7294 41 2 Gordiyenko D Z listuvannya Dmitra Ajnalova z ukrayinskimi diyachami listi do V Antonovicha V Lyaskoronskogo K Shirockogo V ta N Lazurskih ta V Maslova Sofiya Kiyivska Vizantiya Rus Ukrayina Vip II Zbirka naukovih prac prisvyachena 150 littyu z dnya narodzhennya Dmitra Vlasovicha Ajnalova 1862 1939 rr Vid red d ist nauk prof chl kor NAN Ukrayini P S Sohan uporyad D S Gordiyenko V V Korniyenko K 2012 S 65 95 ISBN 978 966 02 6570 7 Gordiyenko D Do uchasti Volodimira Antonovicha u HII Arheologichnomu z yizdi v Harkovi 1902 r za listami Yegora Ryedina Sofiya Kiyivska Vizantiya Rus Ukrayina Vip III zbirka naukovih prac prisvyachena 150 littyu z dnya narodzhennya Yegora Kuzmicha Ryedina 1863 1908 Vid red d ist nauk prof Yu A Micik uporyad D S Gordiyenko V V Korniyenko K 2013 S 93 107 672 s ISSN 2310 3310 Grushevskij M S Volodimir Antonovich Osnovni ideyi jogo tvorchosti i diyalnosti 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Zapiski Ukrayinskogo naukovogo tovaristva u Kiyevi T III K 1909 S 5 14 Danilevich V Yu Prof V B Antonovich ta Arheologichnij muzej I N O Sin Ukrayini Volodimir Bonifatijovich Antonovich u 3 t T 2 K 1997 S 379 390 ISBN 966 7272 00 1 Dovnar Zapolskij M V Istoricheskie vzglyady V B Antonovicha K 1909 ros Prof D Doroshenko Volodimir Antonovich Praga Vidavnictvo Yuriya Tishenka 1942 163 s Doroshenko D Oglyad ukrayinskoyi istoriografiyi 17 bereznya 2013 u Wayback Machine K 1996 S 127 136 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Nezabutni postati Avt upor O Matvijchuk N Struk Red kol V V Skopenko ta in K Svit uspihu 2005 S 160 161 ISBN 966 8352 09 2 Kiyiv Enciklopediya V G Ablicov K Vidavnictvo Feniks 2016 288 s Zhittyevij ta tvorchij shlyah V B Antonovicha 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1991 2 S 64 76 Problema civilizacijnogo viboru v politichnij dumci Ukrayini kincya HIH pochatku HH st Grani Naukovo teoretichnij i gromadsko politichnij almanah 2009 6 68 S 143 146 Arhitekturno mistecka spadshina Naddnipryanskoyi Ukrayini u vitchiznyanih istorichnih doslidzhennyah kinec HIH pochatok HH st K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2013 S 31 39 45 48 52 53 65 83 98 101 105 107 123 128 136 147 148 156 162 177 185 190 192 197 226 Kovpanenko N G Arhitekturno mistecka spadshina Ukrayini v pracyah viznachnih uchenih drugoyi polovini HIH pochatku HH st 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2005 6 S 114 115 126 Antonovich Volodimir Bonifatijovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 105 106 ISBN 966 00 0734 5 Korotkij V A Antonovich Volodimir Bonifatijovich 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2001 T 1 A 823 s ISBN 966 02 2075 8 Ogloblin O Volodimir Antonovich ta jogo istorichna shkola Oleksander Ogloblin Studiyi z istoriyi Ukrayini Statti i dzherelni materiali Nyu Jork Kiyiv Toronto 1995 S 201 218 Professor V B Antonovich Nekrolog 24 chervnya 2019 u Wayback Machine Kievlyanin 1908 69 9 marta S 4 ros doref Richka V M Smolij V A V B Antonovich yak istorik ukrayinskogo kozactva 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1990 9 S 109 115 Sinyuk S Strocen B Antonovich Volodimir Bonifatijovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 Simovich V Pro zhittya ta diyalnist Volodimira Antonovicha Vstup Antonovich V B Pro Kozacki chasi na Ukrayini Pislyam M F Slaboshpickogo Koment O D Vasilyuk ta I B Giricha K Dnipro 1991 238 s ISBN 5 308 01400 0 Slaboshpickij M F Volodimir Antonovich povertayetsya Pislyamova Tam samo Slyusarenko F Numizmatichna pracya prof V B Antonovicha Praci Ukrayinskogo istorichno filologichnogo tovaristva v Prazi Praga 1939 T 2 Spogadi pro V B Antonovicha Kiyiv i kiyani u sociokulturnomu prostori HIH HHI stolit yevropejskij civilizacijnij vimir mater V shorich Vseukr nauk prakt konf 27 trav 2015 r S 205 215 Tomashivskij S Volodimir Antonovich Lviv 1906 Ulyanovskij V Sin Ukrayini Volodimir Antonovich gromadyanin uchenij lyudina 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Antonovich V B Moya spovid Vibrani istorichni ta publicistichni tvori 5 bereznya 2016 u Wayback Machine K Libid 1995 S 5 76 ISBN 5 325 00529 4 Ulyanovskij V Korotkij V Volodimir Antonovich obraz na tli epohi K Mizhnar finansova agenciya 1997 218 s ISBN 966 7009 25 4 Yas O V Nezvichajnij pozitivist Volodimir Antonovich 22 sichnya 2022 u Wayback Machine Ukrayina kriz viki Zb nauk pr na poshanu akademika NAN Ukrayini V Smoliya Kiyiv 2010 S 863 892 https www academia edu 21621713 Kiyiv Enciklopediya V G Ablicov K Vidavnictvo Feniks 2016 288 s Mioduszewski J Antonowicz Wlodzimierz 1830 1908 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1935 T 1 zeszyt 1 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 S 142 144 ISBN 8304034840 pol Korotkij V A Antonovich Volodimir Bonifatijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S nomeri storinok ISBN 966 00 0734 5 Korotkij V A Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 A V Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2003 688 s il URL http www history org ua termin Antonovych V ostannij pereglyad 12 04 2024 Literatura A Kruglashov Antonovich Volodimir Bonifatijovich Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 33 34 ISBN 978 966 611 818 2 Mironenko O Antonovich Volodimir Bonifatijovich Mala enciklopediya etnoderzhavoznavstva Institut derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini Uporyadnik Yu I Rimarenko ta in Kiyiv Geneza Dovira 1996 942 s S 820 Biograficheskij slovar professorov i prepodavatelej Imperatorskogo universiteta Sv Vladimira 1834 1884 sost V S Ikonnikov Kiev Tipografiya Imperatorskogo universiteta sv Vladimira 1884 S 24 27 Istoricheskie pesni malorusskogo naroda Ch 1 s obyasneniyami Vl Antonovicha i M Dragomanova K Tip M P Frica 1874 336 s Istoricheskie pesni malorusskogo naroda Ch 2 s obyasneniyami Vl Antonovicha i M Dragomanova K Tip M P Frica 1874 Antonovich V B Koldovstvo dokumenty processy issledovanie V B Antonovicha Predisl P Chubinskij Peterburg tip V Kirshbauma 1877 139 2 s Posilannya Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Antonovich Volodimir Bonifatijovich Volodimir Antonovich 28 grudnya 2019 u Wayback Machine NBU im V I Vernadskogo Volodimir Antonovich 11 bereznya 2022 u Wayback Machine Ukrayinika elektronna biblioteka Praci Volodimira Antonovicha u Vikidzherelah Volodimir Antonovich istorik arheolog etnograf Biografiya diyalnist Praci Antonovicha 23 lyutogo 2008 u Wayback Machine Dokumentalna vistavka do 190 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Bonifatijovicha Antonovicha CDIAK Ukrayini 29 lyutogo 2024 Procitovano 7 travnya 2024 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela