Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Південно-західний відділ Російського географічного товариства — складова Імператорського географічного товариства Російської імперії. Існував у 1873—1876 роках. Займався вивченням України — південно-західних земель імперії. Члени відділу проводили статистичні, географічні, історичні, етнографічні та лінгвістичні дослідження. Став осередком діяльності українофілів, через що був закритий російською владою.
| Південно-західний відділ Російського географічного товариства | |
|---|---|
| Тип | організація |
| Засновано | 13 лютого 1873 |
| Розпущено | травень 1876 |
| Країна |  Російська імперія |
| Штаб-квартира | Київ |
Створення
13 лютого 1873 року о 19 годині в будинку Державного банку відбулося перше засідання Відділу, на якому були присутні 17 членів-засновників: Микола Бунге, фон Бооль, Василь Шульгін, Павло Чубинський, Вільям Беренштам, Митрофан Константинович, Микола Яснопольський, Олександр Русов, Павло Житецький, В. Зайончевський, Д. Кравцов, Михайло Левченко, Микола Лисенко, Федір Вовк, Олександр Клоссовський.
Склад
Керівництво
Першим головою був Г. Ґалаґан, секретарем — П. Чубинський. З 16 травня 1875 р. головою Відділу став В.Антонович, заступником — П.Чубинський; обов'язки секретаря з 7 лютого 1875 р. виконував О.Антипович.
Члени Відділу
Основоположниками Товариства були здебільшого члени київської Старої Громади, серед них були: В. Антонович, В. Беренштам, Ф. Вовк, М. Драгоманов, П. Житецький, О. Лашкевич, М. Лисенко, О. Русов. Всього за три роки свого існування Відділ об'єднав навколо себе сто вісімдесят два найкращих українських науковців та громадських діячів, більшість яких представляла Київську громаду. Відкриття подібної установи, за словами А. Катренка, дало «можливість громадівцям якоюсь мірою, так би мовити, „легалізувати“ свою науково-культурницьку працю, провадити її через офіційно діючу організацію, надаючи їй широкого розмаху».
Серед них особливо віддано на дослідницькій ниві працювали В. Антонович, В. Беренштам, Ф. Вовк, М. Драгоманов, М.Зібер, О.Русов, П.Житецький, О.Кістяківський, О.Клоссовський, М.Константинович, М.Лисенко, П.Чубинський та інш.
Діяльність
Статистично-географічні дослідження
Значним досягненням членів Відділу у напрямку статистико-економічного дослідження Південно-Західного краю та його населення стало проведення в Києві одноденного перепису 2 березня 1874 року, який засвідчив, що, число жителів у м. Києві становить 127251 чол. Це, за словами П.Чубинського, «на 50 % почти больше, чем считалось официально». Такі результати були схвально оцінені передовими вченими Російської імперії та самим царським урядом, що підтверджувало високий науковий статус Південно-Західного Відділу Імператорського Російського Географічного Товариства.
Найвидатнішою подією в науковому житті ПЗВ ІРГТ, новим етапом у його діяльності, стала участь у ІІІ Археологічному з'їзді, який був проведений у Києві в 1874 році. На цьому з'їзді Відділ, як говорить А.Кобилянський, «розгорнув перед усім вченим світом величезні духовні скарби українського народу».
В березні 1875 р. Товариство взяло участь у геогр. конгресі та виставці в Парижі.
Українознавча робота
З перших днів свого існування Південно-Західний Відділ Імператорського Російського Географічного Товариства розгорнув активну культурно-освітницьку та науково-дослідну роботу. Важливе місце в ній посідала «широка наукова діяльність по вивченню сучасного й минулого українського народу», яка, на думку О.Лотоцького, мала «сприяти у протидії згубній колонізаторській політиці царського уряду щодо українського народу». Зазначимо, що, члени Відділу розуміли необхідність розвитку власної національної культури та духовності для піднесення рівня етнічної освіченості народу Початок розгортанню українознавчих студій ПЗВ ІРГТ поклала розробка етнографічної програми на основі якої проводився збір, обробка та розповсюдження матеріалів з української фольклористики (пісень, дум, балад, коломийок, колядок, прислів'їв, приказок, загадок та інш.), історії, мовознавства.
Найбільшим досягненням Відділу у цьому напрямі стало видання двотомника «Исторические песни малорусского народа», який склали та упорядкували М. Драгоманов та В. Антонович. Їхня сучасниця вчений-історик О. Єфименко високо оцінювала цю працю: «Это издание, получившее от Академии наук Уваровскую премию, можно назвать образцовым». Серед інших напрацювань Відділу варто згадати видання «Чумацких народных песен» І.Рудченка, до якого було додано ноти, упорядковані М.Лисенком та словничок чумацької термінології. Слід зазначити, що всі зібрані матеріали були відкриті для публіки шляхом утворення бібліотеки та етнографічного музею, поповнення фондів яких відбувалося за активної допомоги наукових товариств, громадських організацій, приватних осіб.
Важливим напрямком в українознавчій діяльності Південно-Західного Відділу Імператорського Російського Географічного Товариства була популяризація української народної музики, кобзарського співу. В цьому плані слід зауважити неодноразове влаштування концертів за участю бандуриста Остапа Вересая та постановку у 1874 році першої української опери «Різдвяна ніч» (музика М.Лисенко, лібретто М.Старицький). Ця постановка стала справжньою маніфестацією життєздатності української музичної та театральної культури.
Видавнича діяльність
Відділ видав 2 томи «Записок» (1874—1875), в яких було вміщено праці О. Клосовського, В. Антоновича, О. Русова, М. Яснопольського, П. Чубинського, О. Роговича, Ф. Вовка, М. Лисенка, М. Драгоманова, М. Левченка й ін. Окремими додатками у «Записках» були опубліковані думи й пісні бандуриста О. Вересая, бібліографічний показник праць, присвячених природі Київського навчального округу (О. Роговича), матеріали Г. Купчанка про Буковину, зб. пісень тощо. Заходами Товариства були видані збірки чумацьких пісень І. Рудченка (1874), історичних пісень В.Антоновича і М. Драгоманова (1874—1875) і підготовлено видання українських народних переказів й оповідань М.Драгоманова (1876) та 3 томи творів М. Максимовича (1876—1880). Серед інших наукових видань варто назвати «Киев и его предместья», «ІІІ Археологический съезд» та ін., які отримали схвальну оцінку у науковців, друкованих видань того часу.
Істотним кроком на шляху розвитку національної культури стало вшанування пам'яті видатного українського етнографа та історика Михайла Олександровича Антоновича (1804—1873). Члени Південно-Західного Відділу Імператорського Російського Географічного Товариства взяли активну участь у виданні тритомного зібрання його творів. Враховуючи скрутний фінансовий стан Відділу, таке рішення однозначно підтверджувало його статус розповсюджувача культурно-освітніх та національних ідей. Ідею залучення до національного руху найширших кіл молоді та безпосереднього звернення до насущних потреб українського народу діячі Відділу реалізували у серпні 1874 — липні 1875 рр. шляхом видання часопису «Киевский телеграф». З цього часу «Киевский телеграф» набув «прогресивного спрямування», наповнився численними матеріалами з етнографії, історії та мови українського народу.
Закриття
Діяльність Відділу викликала постійне невдоволення з боку редакційної колегії газети «Киевлянин» — Віталія Шульгіна та Михайла Юзефовича, хвилювала царський уряд. В травні 1876 року була створена спеціальна урядова комісія, яка постановила:
 | запретить украинские издания, спектакли и концерты, закрыть Киевск[ий] отд[ел] Геграф[ического] общества (который перед тем получил 2 серебр[яных] медали от главы Петерб[ургского] общ[ества] и благодарность императора за производство однодневной переписи в Киеве и в 2/½ г. напечатал 4 тома материалов), воспретить жительство в укр[аинских] губерниях и в столицах Драгоманову и Чубинскому |  |
Царська влада не могла допустити існування подібної національної установи на теренах розвинутого промислового регіону, оскільки така установа, займаючись культурно-освітньою діяльністю, сприяла підвищенню рівня національної самосвідомості його населення, усвідомлення українцями власної етнічної неповторності та необхідності самостійного політичного розвитку, що вже б становило загрозу цілісності Російської імперії.
Див. також
Джерела та література
- (рос.) Записки Юго-Западного Отдела Императорского Российского Географического Общества: В 2-х томах. — К.: Типография Университета Св. Владимира, 1874. — Том 1. За 1873 год. — 366 с.
- (рос.) Записки Юго-Западного Отдела Императорского Российского Географического Общества: В 2-х томах. — К.: Типография Университета Св. Владимира, 1875. — Том 2. За 1874 год (с картою Буковины). — 633 с.
- Житецький І. Півд.-Зах. відділ географічного товариства у Києві // Україна, кн. 5 — К., 1927.
- Любченко В. Б. Російського географічного товариства Південно-західний відділ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 296. — .
- Милько В. І. Фольклористичні студії в діяльності Південно-Західного відділу Імператорського російського географічного товариства // Проблеми історії України XIX — початку ХХ ст. — К., 2008. — Випуск 15. — С. 246—253.
- Петрук Н. П. Південно-Західний Відділ Російського Географічного Товариства в суспільно-політичному русі України у другій половині ХІХ ст. Автореферат дисертації канд. іст. наук: 07.00.01. — К., 2002. — 17 с.
- Савченко Ф. Заборона українства 1876 р. — К., 1930.
- Федорова Л. Д. Біля витоків національного музейництва в Україні: музей Південно-Західного відділу Імператорського російського географічного товариства // Український історичний журнал. — Випуск 6. — К: «Дієз-продукт», 2010. — С. 66-73.
- Чорна Л. В. Південно-Західний Відділ Російського Географічного Товариства і його роль в українському національному відродженні. Автореферат дисертації канд. іст. наук: 07.00.01. — Одеса, 2005. — 19 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdenno zahidnij viddil Rosijskogo geografichnogo tovaristva skladova Imperatorskogo geografichnogo tovaristva Rosijskoyi imperiyi Isnuvav u 1873 1876 rokah Zajmavsya vivchennyam Ukrayini pivdenno zahidnih zemel imperiyi Chleni viddilu provodili statistichni geografichni istorichni etnografichni ta lingvistichni doslidzhennya Stav oseredkom diyalnosti ukrayinofiliv cherez sho buv zakritij rosijskoyu vladoyu Pivdenno zahidnij viddil Rosijskogo geografichnogo tovaristvaTip organizaciyaZasnovano 13 lyutogo 1873Rozpusheno traven 1876Krayina Rosijska imperiyaShtab kvartira KiyivStvorennya13 lyutogo 1873 roku o 19 godini v budinku Derzhavnogo banku vidbulosya pershe zasidannya Viddilu na yakomu buli prisutni 17 chleniv zasnovnikiv Mikola Bunge fon Bool Vasil Shulgin Pavlo Chubinskij Vilyam Berenshtam Mitrofan Konstantinovich Mikola Yasnopolskij Oleksandr Rusov Pavlo Zhiteckij V Zajonchevskij D Kravcov Mihajlo Levchenko Mikola Lisenko Fedir Vovk Oleksandr Klossovskij SkladKerivnictvo Pershim golovoyu buv G Galagan sekretarem P Chubinskij Z 16 travnya 1875 r golovoyu Viddilu stav V Antonovich zastupnikom P Chubinskij obov yazki sekretarya z 7 lyutogo 1875 r vikonuvav O Antipovich Chleni Viddilu Osnovopolozhnikami Tovaristva buli zdebilshogo chleni kiyivskoyi Staroyi Gromadi sered nih buli V Antonovich V Berenshtam F Vovk M Dragomanov P Zhiteckij O Lashkevich M Lisenko O Rusov Vsogo za tri roki svogo isnuvannya Viddil ob yednav navkolo sebe sto visimdesyat dva najkrashih ukrayinskih naukovciv ta gromadskih diyachiv bilshist yakih predstavlyala Kiyivsku gromadu Vidkrittya podibnoyi ustanovi za slovami A Katrenka dalo mozhlivist gromadivcyam yakoyus miroyu tak bi moviti legalizuvati svoyu naukovo kulturnicku pracyu provaditi yiyi cherez oficijno diyuchu organizaciyu nadayuchi yij shirokogo rozmahu Sered nih osoblivo viddano na doslidnickij nivi pracyuvali V Antonovich V Berenshtam F Vovk M Dragomanov M Ziber O Rusov P Zhiteckij O Kistyakivskij O Klossovskij M Konstantinovich M Lisenko P Chubinskij ta insh DiyalnistStatistichno geografichni doslidzhennya Znachnim dosyagnennyam chleniv Viddilu u napryamku statistiko ekonomichnogo doslidzhennya Pivdenno Zahidnogo krayu ta jogo naselennya stalo provedennya v Kiyevi odnodennogo perepisu 2 bereznya 1874 roku yakij zasvidchiv sho chislo zhiteliv u m Kiyevi stanovit 127251 chol Ce za slovami P Chubinskogo na 50 pochti bolshe chem schitalos oficialno Taki rezultati buli shvalno ocineni peredovimi vchenimi Rosijskoyi imperiyi ta samim carskim uryadom sho pidtverdzhuvalo visokij naukovij status Pivdenno Zahidnogo Viddilu Imperatorskogo Rosijskogo Geografichnogo Tovaristva Najvidatnishoyu podiyeyu v naukovomu zhitti PZV IRGT novim etapom u jogo diyalnosti stala uchast u III Arheologichnomu z yizdi yakij buv provedenij u Kiyevi v 1874 roci Na comu z yizdi Viddil yak govorit A Kobilyanskij rozgornuv pered usim vchenim svitom velichezni duhovni skarbi ukrayinskogo narodu V berezni 1875 r Tovaristvo vzyalo uchast u geogr kongresi ta vistavci v Parizhi Ukrayinoznavcha robota Z pershih dniv svogo isnuvannya Pivdenno Zahidnij Viddil Imperatorskogo Rosijskogo Geografichnogo Tovaristva rozgornuv aktivnu kulturno osvitnicku ta naukovo doslidnu robotu Vazhlive misce v nij posidala shiroka naukova diyalnist po vivchennyu suchasnogo j minulogo ukrayinskogo narodu yaka na dumku O Lotockogo mala spriyati u protidiyi zgubnij kolonizatorskij politici carskogo uryadu shodo ukrayinskogo narodu Zaznachimo sho chleni Viddilu rozumili neobhidnist rozvitku vlasnoyi nacionalnoyi kulturi ta duhovnosti dlya pidnesennya rivnya etnichnoyi osvichenosti narodu Pochatok rozgortannyu ukrayinoznavchih studij PZV IRGT poklala rozrobka etnografichnoyi programi na osnovi yakoyi provodivsya zbir obrobka ta rozpovsyudzhennya materialiv z ukrayinskoyi folkloristiki pisen dum balad kolomijok kolyadok prisliv yiv prikazok zagadok ta insh istoriyi movoznavstva Najbilshim dosyagnennyam Viddilu u comu napryami stalo vidannya dvotomnika Istoricheskie pesni malorusskogo naroda yakij sklali ta uporyadkuvali M Dragomanov ta V Antonovich Yihnya suchasnicya vchenij istorik O Yefimenko visoko ocinyuvala cyu pracyu Eto izdanie poluchivshee ot Akademii nauk Uvarovskuyu premiyu mozhno nazvat obrazcovym Sered inshih napracyuvan Viddilu varto zgadati vidannya Chumackih narodnyh pesen I Rudchenka do yakogo bulo dodano noti uporyadkovani M Lisenkom ta slovnichok chumackoyi terminologiyi Slid zaznachiti sho vsi zibrani materiali buli vidkriti dlya publiki shlyahom utvorennya biblioteki ta etnografichnogo muzeyu popovnennya fondiv yakih vidbuvalosya za aktivnoyi dopomogi naukovih tovaristv gromadskih organizacij privatnih osib Vazhlivim napryamkom v ukrayinoznavchij diyalnosti Pivdenno Zahidnogo Viddilu Imperatorskogo Rosijskogo Geografichnogo Tovaristva bula populyarizaciya ukrayinskoyi narodnoyi muziki kobzarskogo spivu V comu plani slid zauvazhiti neodnorazove vlashtuvannya koncertiv za uchastyu bandurista Ostapa Veresaya ta postanovku u 1874 roci pershoyi ukrayinskoyi operi Rizdvyana nich muzika M Lisenko libretto M Starickij Cya postanovka stala spravzhnoyu manifestaciyeyu zhittyezdatnosti ukrayinskoyi muzichnoyi ta teatralnoyi kulturi Vidavnicha diyalnist Viddil vidav 2 tomi Zapisok 1874 1875 v yakih bulo vmisheno praci O Klosovskogo V Antonovicha O Rusova M Yasnopolskogo P Chubinskogo O Rogovicha F Vovka M Lisenka M Dragomanova M Levchenka j in Okremimi dodatkami u Zapiskah buli opublikovani dumi j pisni bandurista O Veresaya bibliografichnij pokaznik prac prisvyachenih prirodi Kiyivskogo navchalnogo okrugu O Rogovicha materiali G Kupchanka pro Bukovinu zb pisen tosho Zahodami Tovaristva buli vidani zbirki chumackih pisen I Rudchenka 1874 istorichnih pisen V Antonovicha i M Dragomanova 1874 1875 i pidgotovleno vidannya ukrayinskih narodnih perekaziv j opovidan M Dragomanova 1876 ta 3 tomi tvoriv M Maksimovicha 1876 1880 Sered inshih naukovih vidan varto nazvati Kiev i ego predmestya III Arheologicheskij sezd ta in yaki otrimali shvalnu ocinku u naukovciv drukovanih vidan togo chasu Istotnim krokom na shlyahu rozvitku nacionalnoyi kulturi stalo vshanuvannya pam yati vidatnogo ukrayinskogo etnografa ta istorika Mihajla Oleksandrovicha Antonovicha 1804 1873 Chleni Pivdenno Zahidnogo Viddilu Imperatorskogo Rosijskogo Geografichnogo Tovaristva vzyali aktivnu uchast u vidanni tritomnogo zibrannya jogo tvoriv Vrahovuyuchi skrutnij finansovij stan Viddilu take rishennya odnoznachno pidtverdzhuvalo jogo status rozpovsyudzhuvacha kulturno osvitnih ta nacionalnih idej Ideyu zaluchennya do nacionalnogo ruhu najshirshih kil molodi ta bezposerednogo zvernennya do nasushnih potreb ukrayinskogo narodu diyachi Viddilu realizuvali u serpni 1874 lipni 1875 rr shlyahom vidannya chasopisu Kievskij telegraf Z cogo chasu Kievskij telegraf nabuv progresivnogo spryamuvannya napovnivsya chislennimi materialami z etnografiyi istoriyi ta movi ukrayinskogo narodu ZakrittyaDiyalnist Viddilu viklikala postijne nevdovolennya z boku redakcijnoyi kolegiyi gazeti Kievlyanin Vitaliya Shulgina ta Mihajla Yuzefovicha hvilyuvala carskij uryad V travni 1876 roku bula stvorena specialna uryadova komisiya yaka postanovila zapretit ukrainskie izdaniya spektakli i koncerty zakryt Kievsk ij otd el Gegraf icheskogo obshestva kotoryj pered tem poluchil 2 serebr yanyh medali ot glavy Peterb urgskogo obsh estva i blagodarnost imperatora za proizvodstvo odnodnevnoj perepisi v Kieve i v 2 g napechatal 4 toma materialov vospretit zhitelstvo v ukr ainskih guberniyah i v stolicah Dragomanovu i Chubinskomu Carska vlada ne mogla dopustiti isnuvannya podibnoyi nacionalnoyi ustanovi na terenah rozvinutogo promislovogo regionu oskilki taka ustanova zajmayuchis kulturno osvitnoyu diyalnistyu spriyala pidvishennyu rivnya nacionalnoyi samosvidomosti jogo naselennya usvidomlennya ukrayincyami vlasnoyi etnichnoyi nepovtornosti ta neobhidnosti samostijnogo politichnogo rozvitku sho vzhe b stanovilo zagrozu cilisnosti Rosijskoyi imperiyi Div takozhKievskaya starina Kiyivska arheografichna komisiya Gromadi tovaristva Stara gromada Vseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Ukrayinske naukove tovaristvo Nacionalna akademiya nauk UkrayiniDzherela ta literatura ros Zapiski Yugo Zapadnogo Otdela Imperatorskogo Rossijskogo Geograficheskogo Obshestva V 2 h tomah K Tipografiya Universiteta Sv Vladimira 1874 Tom 1 Za 1873 god 366 s ros Zapiski Yugo Zapadnogo Otdela Imperatorskogo Rossijskogo Geograficheskogo Obshestva V 2 h tomah K Tipografiya Universiteta Sv Vladimira 1875 Tom 2 Za 1874 god s kartoyu Bukoviny 633 s Zhiteckij I Pivd Zah viddil geografichnogo tovaristva u Kiyevi Ukrayina kn 5 K 1927 Lyubchenko V B Rosijskogo geografichnogo tovaristva Pivdenno zahidnij viddil Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 296 ISBN 978 966 00 1290 5 Milko V I Folkloristichni studiyi v diyalnosti Pivdenno Zahidnogo viddilu Imperatorskogo rosijskogo geografichnogo tovaristva Problemi istoriyi Ukrayini XIX pochatku HH st K 2008 Vipusk 15 S 246 253 Petruk N P Pivdenno Zahidnij Viddil Rosijskogo Geografichnogo Tovaristva v suspilno politichnomu rusi Ukrayini u drugij polovini HIH st Avtoreferat disertaciyi kand ist nauk 07 00 01 K 2002 17 s Savchenko F Zaborona ukrayinstva 1876 r K 1930 Fedorova L D Bilya vitokiv nacionalnogo muzejnictva v Ukrayini muzej Pivdenno Zahidnogo viddilu Imperatorskogo rosijskogo geografichnogo tovaristva Ukrayinskij istorichnij zhurnal Vipusk 6 K Diyez produkt 2010 S 66 73 Chorna L V Pivdenno Zahidnij Viddil Rosijskogo Geografichnogo Tovaristva i jogo rol v ukrayinskomu nacionalnomu vidrodzhenni Avtoreferat disertaciyi kand ist nauk 07 00 01 Odesa 2005 19 s