Українофі́льство (дав.-гр. φιλέω — кохаю) — термін, що означає любов та/або приязнь до України та українців; протилежний за значенням до терміну українофобія. Термін вживається переважно в політичному та культурному контексті. «Українофільство» та «українофіли» — це терміни, які вживаються аби підкреслити свою проукраїнську позицію, свою зацікавленість українською культурою, українською мовою та українською історією.
Українофільство | |
Українофільство у Вікісховищі |
Українофіли були нещадно переслідувані урядом Російської Імперії, коли книжки, театральні п'єси та інші друковані видання українською мовою були заборонені.
Виникнення
Першим українофілом нових часів був німецький філософ Й. Г. Гердер, який у своїх творах пророкував Україні велике майбутнє. У ширшому значенні українофілами були польські письменники так званої «української школи» і пізніше поляки — мешканці України, які писали поезії й складали пісні українською мовою. Подібне явище спостерігалось і в російській літературі першої половини XIX століття.
У стислому значенні українофілами називали українських діячів 1860-х pp., а часи їхньої діяльності 1860—1880-х pp. періодом українофільства. Самі українофіли воліли називатися «народолюбцями», але не заперечували й проти інших назв. Рух українофільства особливо поширився на початку 1860-х pp. і поклав основи дальшого розвитку українства.
На першому місці українофіли ставили освіту широких народних мас рідною мовою; для цього складали підручники українською мовою та видавали твори української літератури. Українофіли видавали журнали: «Основа» у Петербурзі (1861—1862), «Черниговский листок» та багато рукописних (найвідоміші з них київський: «Самостайне Слово», «Громадниця», «Помийниця»), а також книжки для народу і так звані метелики (маленькі брошурки).
Починаючи з 1859 р., українофіли створили широку мережу своїх Громад (найважливіші в Петербурзі, Москві, Києві, Харкові, Чернігові, Полтаві, Одесі тощо), які доклали багато зусиль до організації шкільництва (зокрема так звані недільні школи, 1859—1862). Зі світоглядно-політичного погляду термін «українофільство» охоплював різні течії від звичайної любові до свого рідного аж до палкого націоналізму (хоча терміну цього тоді ще не було) і незалежності України.
Після придушення Польського повстання 1863—1864 рр. російський уряд посилив боротьбу проти українофільства (Валуєвський обіжник 1863 р., Емський указ 1876 р.), однак рух українофільства раз у раз відроджувався (початок 1870-х, початок і кінець 1880-х pp.). Пізніше українофіли працювали переважно на культурно-освітній ниві: складання словників українською мовою (Уманця і Спілки, Грінченка), літературна творчість, а наукова діяльність у царині українознавства. Зокрема велику працю проробили вони в рамках Південно-західного відділу Імператорського Російського географічного товариства у Києві (1873—1876) і журналі «Кіевская старина» (1882—1906).
З часом українофіли під щораз більшим тиском російського уряду здавали свої позиції, відмежовуючися від будь-якої національно-політичної діяльності. Це викликало критику й невдоволення не лише з боку молодшої генерації українських діячів, а навіть і серед самих українофілів. Історія українофільства скінчилася в кінці 1880-х pp. На зміну йому виступила нова генерація українства — «Братство тарасівців».
За радянських часів українофільський рух характеризували як рух «буржуазно-націоналістичний».
Див. також
Примітки
Джерела
- О. Кіхно. Українофільство // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 654. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Українофільство |
- С. І. Світленко. Народолюбці [ 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 199. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Житецький І. Київ. Громада за 60-х років, ж. Україна, 1928, кн. 1.
- Савченко Ф. Заборона українства 1876 p. K. 1930 (2 вид. Мюнхен 1970, де подано докладну бібліографію). Чимало мемуарного матеріалу в ж. Україна, 1924 — 30 pp. і в зб. За сто літ, І — VI.
- Іван Куций. Українофільська течія галицької історіографії XIX ст.: концептуалізація історично-цивілізаційної ідентичності [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Історіографічні дослідження в Україні. Випуск 18. Київ: Інститут історії України НАН України, 2008.
Посилання
- Українофільство // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1953. — 1000 екз.
- Українофільство // Мала енциклопедія етнодержавознавства / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Упорядник Ю. І. Римаренко [та ін.]. — Київ: Генеза, Довіра, 1996. — 942 с. — С. 145—146.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinofi lstvo dav gr filew kohayu termin sho oznachaye lyubov ta abo priyazn do Ukrayini ta ukrayinciv protilezhnij za znachennyam do terminu ukrayinofobiya Termin vzhivayetsya perevazhno v politichnomu ta kulturnomu konteksti Ukrayinofilstvo ta ukrayinofili ce termini yaki vzhivayutsya abi pidkresliti svoyu proukrayinsku poziciyu svoyu zacikavlenist ukrayinskoyu kulturoyu ukrayinskoyu movoyu ta ukrayinskoyu istoriyeyu Ukrayinofilstvo Ukrayinofilstvo u Vikishovishi Ukrayinofili buli neshadno peresliduvani uryadom Rosijskoyi Imperiyi koli knizhki teatralni p yesi ta inshi drukovani vidannya ukrayinskoyu movoyu buli zaboroneni ViniknennyaPershim ukrayinofilom novih chasiv buv nimeckij filosof J G Gerder yakij u svoyih tvorah prorokuvav Ukrayini velike majbutnye U shirshomu znachenni ukrayinofilami buli polski pismenniki tak zvanoyi ukrayinskoyi shkoli i piznishe polyaki meshkanci Ukrayini yaki pisali poeziyi j skladali pisni ukrayinskoyu movoyu Podibne yavishe sposterigalos i v rosijskij literaturi pershoyi polovini XIX stolittya U stislomu znachenni ukrayinofilami nazivali ukrayinskih diyachiv 1860 h pp a chasi yihnoyi diyalnosti 1860 1880 h pp periodom ukrayinofilstva Sami ukrayinofili volili nazivatisya narodolyubcyami ale ne zaperechuvali j proti inshih nazv Ruh ukrayinofilstva osoblivo poshirivsya na pochatku 1860 h pp i poklav osnovi dalshogo rozvitku ukrayinstva Na pershomu misci ukrayinofili stavili osvitu shirokih narodnih mas ridnoyu movoyu dlya cogo skladali pidruchniki ukrayinskoyu movoyu ta vidavali tvori ukrayinskoyi literaturi Ukrayinofili vidavali zhurnali Osnova u Peterburzi 1861 1862 Chernigovskij listok ta bagato rukopisnih najvidomishi z nih kiyivskij Samostajne Slovo Gromadnicya Pomijnicya a takozh knizhki dlya narodu i tak zvani meteliki malenki broshurki Pochinayuchi z 1859 r ukrayinofili stvorili shiroku merezhu svoyih Gromad najvazhlivishi v Peterburzi Moskvi Kiyevi Harkovi Chernigovi Poltavi Odesi tosho yaki doklali bagato zusil do organizaciyi shkilnictva zokrema tak zvani nedilni shkoli 1859 1862 Zi svitoglyadno politichnogo poglyadu termin ukrayinofilstvo ohoplyuvav rizni techiyi vid zvichajnoyi lyubovi do svogo ridnogo azh do palkogo nacionalizmu hocha terminu cogo todi she ne bulo i nezalezhnosti Ukrayini Pislya pridushennya Polskogo povstannya 1863 1864 rr rosijskij uryad posiliv borotbu proti ukrayinofilstva Valuyevskij obizhnik 1863 r Emskij ukaz 1876 r odnak ruh ukrayinofilstva raz u raz vidrodzhuvavsya pochatok 1870 h pochatok i kinec 1880 h pp Piznishe ukrayinofili pracyuvali perevazhno na kulturno osvitnij nivi skladannya slovnikiv ukrayinskoyu movoyu Umancya i Spilki Grinchenka literaturna tvorchist a naukova diyalnist u carini ukrayinoznavstva Zokrema veliku pracyu prorobili voni v ramkah Pivdenno zahidnogo viddilu Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva u Kiyevi 1873 1876 i zhurnali Kievskaya starina 1882 1906 Z chasom ukrayinofili pid shoraz bilshim tiskom rosijskogo uryadu zdavali svoyi poziciyi vidmezhovuyuchisya vid bud yakoyi nacionalno politichnoyi diyalnosti Ce viklikalo kritiku j nevdovolennya ne lishe z boku molodshoyi generaciyi ukrayinskih diyachiv a navit i sered samih ukrayinofiliv Istoriya ukrayinofilstva skinchilasya v kinci 1880 h pp Na zminu jomu vistupila nova generaciya ukrayinstva Bratstvo tarasivciv Za radyanskih chasiv ukrayinofilskij ruh harakterizuvali yak ruh burzhuazno nacionalistichnij Div takozhHlopomanstvo Zahidnoukrayinski ukrayinofili Ukrayinske nacionalne vidrodzhennya Gromadi tovaristva Ukrayinskij nacionalizm Ukrayinizaciya Ukrayinskij disidentskij ruh v SRSRPrimitki Ukrayinskoyu muzoyu nathnenni K 1971 V Sipovskij Ukrayina v rosijskomu pismenstvi K 1926DzherelaO Kihno Ukrayinofilstvo Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 654 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu UkrayinofilstvoS I Svitlenko Narodolyubci 5 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 199 ISBN 978 966 00 1061 1 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zhiteckij I Kiyiv Gromada za 60 h rokiv zh Ukrayina 1928 kn 1 Savchenko F Zaborona ukrayinstva 1876 p K 1930 2 vid Myunhen 1970 de podano dokladnu bibliografiyu Chimalo memuarnogo materialu v zh Ukrayina 1924 30 pp i v zb Za sto lit I VI Ivan Kucij Ukrayinofilska techiya galickoyi istoriografiyi XIX st konceptualizaciya istorichno civilizacijnoyi identichnosti 15 lyutogo 2019 u Wayback Machine Istoriografichni doslidzhennya v Ukrayini Vipusk 18 Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2008 PosilannyaUkrayinofilstvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1953 1000 ekz Ukrayinofilstvo Mala enciklopediya etnoderzhavoznavstva Institut derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini Uporyadnik Yu I Rimarenko ta in Kiyiv Geneza Dovira 1996 942 s S 145 146