Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українське юридичне товариство (УЮТ) — всеукраїнська громадська організація, основною метою якої є відродження діяльності Київського юридичного товариства, яке діяло при Київському Імператорському університеті святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
| Українське юридичне товариство | |
|---|---|
 | |
| Тип | правозахисна організація |
| Засновано | 1999 рік |
| Розташування | Україна, м. Київ‚ вул. Кутузова, 18/7, офіс 205. |
| Центральний орган | З’їзд |
| Голова | |
| Вебсайт: justice.org.ua Facebook Google+ Blogger | |
Історія
Історія створення Українського юридичного товариства почалась із відродження у 1999 році діяльності Київського юридичного товариства.
Київське юридичне товариство було засноване у 1877 році при Київському Імператорському університеті св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У своїй діяльності товариство керувалося статутом, затвердженим міністром народної освіти 30 жовтня 1876 року.
У товаристві проводились дослідження проблем вітчизняного права, налагоджувались зв'язки між юристами, обговорювались наукові праці. Членами товариства були відомі вчені — юристи та практики. Члени Київського юридичного товариства обиралися більшістю голосів на загальних зборах. У товаристві також існував інститут почесних членів. Очолював товариство голова, який здійснював загальне керівництво діяльністю товариства. Першими головами Київського юридичного товариства були Демченко В. Г., Демченко Г. В., Кістяківський О. Ф., Мітюков К. А., Синайський В. І., Удінцев В. А. та інші відомі правознавці.
Основна діяльність товариства була спрямована на обговорення актуальних питань правознавства, популяризацію юридичних знань серед населення та сприяння вдосконаленню вітчизняної юридичної освіти. Товариство щорічно видавало збірник «Труды Киевского юридического общества, состоящего при Императорском университете св. Владимира».
Перше засідання Київського юридичного товариства відбулося 4 січня 1877 року, на якому були присутні члени-організатори: Базінер Р. І., Демченко В. Г., Кістяківський О. Ф., Романович-Славатинський О. В., Мітюков К. А., Скорделі П. К., Розов М. А., Удінцев В. А.
Київське юридичне товариство фактично розпочало свою роботу з обговорення реферата відомого адвоката А. Квачевського "Права жінок по законам Чернігівської і Полтавської губерній". Дискусія після проголошення реферату тривала майже п'ять місяців, що говорить про непідробну увагу членів товариства до піднятої проблеми, зокрема, до вивчення звичаєвого права як одного з найцінніших джерел права. В доповіді піднімалося питання необхідності збереження деяких правових звичаїв і традицій, які порівняно з існуючим законодавством закріплювали більш широкий спектр прав за тією чи іншою категорією населення.
В доповіді члена Київського юридичного товариства І. Опекаловського "Могут ли мировые судьи употреблять привод свидетелей по уголовным делам?" зазначалося про необхідність диференційованого майнового підходу при визначенні розмірів штрафів для свідків, що по тій чи іншій причині відмовилися з'являтися в суд.
Інший відомий вчений-юрист, видатний суспільний діяч, один з засновників вітчизняної юридичною науки О. Кістяківський у рецензії на працю "Личное задержание как полицейская мера безопасности", зазначав, що питання особистої свободи громадянина набуває першочергового значення, адже "вчення про арешт є також і вченням про гарантії особистої свободи. На його думку "поліція при вчиненні арешту повинна керуватися виключно інтересами юстиції, а не якоюсь власною метою".
Ці та інші проблеми, які обговорювалися на засіданнях товариства, були актуальними для свого часу, а деякі з них не втратили своєї актуальності і по сьогодні. Під час їх обговорення членами товариства було закладено міцне підґрунтя для подальшої розробки і наукової дискусії з приводу вказаних проблем, а також фундамент практичного втілення проголошених ідей. Найголовніше ж, що було покладено початок фундаментальної розробки проблем прав і свобод людини вітчизняною юридичною наукою.
Членами Київського юридичного товариства в різний час були відомі вчені — юристи Антонович В. Б., Шелухін С. П., Соколов П. П. та інші.
Київське юридичне товариство припинило свою діяльність у 1917 році після розпаду Російської Імперії.
У період Української народної республіки традиції та дослідницьку діяльність Київського юридичного товариства продовжило, створене у 1917 році за підтримки Центральної Ради, Українське правниче товариство, але воно припинило своє існування після ліквідації УНР.
Діяльність Київського юридичного товариства була відновлена у 1999 році. Ініціатива відродження товариства належала групі випускників юридичних факультетів вищих навчальних закладів міста Києва. Членами Київського юридичного товариства стали практикуючі юристи, відомі вчені, громадські і державні діячі.
Головою товариства було обрано випускника юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Основні зусилля членів товариства були спрямовані на налагодження співробітництва між юристами-практиками і представниками юридичної науки та сприяння побудові правової держави.
У товаристві діє інститут почесних членів. За вагомий особистий внесок у справу розбудови правової держави та розвитку демократії в Україні першим почесним членом товариства було обрано відомого правозахисника, народного депутата України трьох скликань, Героя України Хмару С. І.
З метою поширення правових знань серед громадян України при товаристві було засновано часопис «Академія права». У зв'язку із розширенням сфери діяльності товариства та відкриттям його представництв у більшості областей України на загальних зборах, які відбулись 4 жовтня 2007 року, було прийнято рішення про зміну статусу товариства з місцевого на всеукраїнський. Разом із зміною статусу змінилась і назва товариства.
Київське юридичне товариство було перейменовано на Українське юридичне товариство.
Діяльність
Основний акцент у діяльності Українського юридичного товариства зроблено на активізацію зусиль у сфері сприяння побудові правової держави, розвитку української правової школи, проведення політико-правових досліджень, сприяння розвиткові співробітництва між юристами-практиками і представниками юридичної науки, розширення міжнародних зв'язків.
Головою товариства переобрано на новий термін , членами Центральної ради товариства стали: доктор юридичних наук Хавронюк М. І., кандидати юридичних наук Баранчук В. М., Сірий М. І., відомі українські юристи , , , ,
У товаристві створено «Антикорупційний центр», основним завданням якого є сприяння подоланню корупції в Україні. Контроль за дотриманням статутних вимог керівними органами та членами товариства здійснює Апеляційна рада та Ревізійна комісія.
В період між з'їздами вирішення питань, які мають важливе загальнонаціональне значення, віднесено до компетенції Національної ради. До складу Національної ради входять члени Центральної ради та голови регіональних організацій товариства.
Вищим органом товариства є з'їзд, який і визначає основні напрямки діяльності.
Члени товариства
Іноземні представники
-
()
(Франція) -
()
(Грузія)
Див. також
Джерела
- Березюк О. В. Історія Київського юридичного товариства // , № 11/2007.
- Дорошенко Ю. О. Нарис історії Київського правничого /юридичного/ товариства // Бібліотека Vesna.org.ua [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Максимова С. В. Дослідження проблематики прав людини у Київському юридичному товаристві і формування вітчизняної юридичної науки // Права і свободи людини та сучасний суспільний прогрес: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 24-25 лютого 1999 року. Ужгород, Україна. – Ужгород. – 1999.
- Максимова С.В. Юридичне товариство при університеті Св. Володимира: його внесок у розвиток юридичної науки // Вісник Київ. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер. Юрид. науки. – 2000. – Вип. 39. – С. 29-31.
- Максимова С. В. Київське юридичне товариство // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», Т. 3, 2001. — С. 94.
- Максимова С.В. Київське юридичне товариство [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України
- Протоколы заседаний Киевского Юридического общества в 1911–1914 гг. // Университетские известия. – 1915. – № 10.
- Калюжний Р., Дорошенко Ю. Нарис історії київського правничого (юридичного) товариства // Український Правничий Альманах. – Київ 2002. – С. 224–243. [ 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinske yuridichne tovaristvo UYuT vseukrayinska gromadska organizaciya osnovnoyu metoyu yakoyi ye vidrodzhennya diyalnosti Kiyivskogo yuridichnogo tovaristva yake diyalo pri Kiyivskomu Imperatorskomu universiteti svyatogo Volodimira nini Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Ukrayinske yuridichne tovaristvoTip pravozahisna organizaciyaZasnovano 1999 rikRoztashuvannya Ukrayina m Kiyiv vul Kutuzova 18 7 ofis 205 Centralnij organ Z yizdGolovaVebsajt justice org ua Facebook Google BloggerIstoriyaIstoriya stvorennya Ukrayinskogo yuridichnogo tovaristva pochalas iz vidrodzhennya u 1999 roci diyalnosti Kiyivskogo yuridichnogo tovaristva Kiyivske yuridichne tovaristvo bulo zasnovane u 1877 roci pri Kiyivskomu Imperatorskomu universiteti sv Volodimira nini Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka U svoyij diyalnosti tovaristvo keruvalosya statutom zatverdzhenim ministrom narodnoyi osviti 30 zhovtnya 1876 roku U tovaristvi provodilis doslidzhennya problem vitchiznyanogo prava nalagodzhuvalis zv yazki mizh yuristami obgovoryuvalis naukovi praci Chlenami tovaristva buli vidomi vcheni yuristi ta praktiki Chleni Kiyivskogo yuridichnogo tovaristva obiralisya bilshistyu golosiv na zagalnih zborah U tovaristvi takozh isnuvav institut pochesnih chleniv Ocholyuvav tovaristvo golova yakij zdijsnyuvav zagalne kerivnictvo diyalnistyu tovaristva Pershimi golovami Kiyivskogo yuridichnogo tovaristva buli Demchenko V G Demchenko G V Kistyakivskij O F Mityukov K A Sinajskij V I Udincev V A ta inshi vidomi pravoznavci Osnovna diyalnist tovaristva bula spryamovana na obgovorennya aktualnih pitan pravoznavstva populyarizaciyu yuridichnih znan sered naselennya ta spriyannya vdoskonalennyu vitchiznyanoyi yuridichnoyi osviti Tovaristvo shorichno vidavalo zbirnik Trudy Kievskogo yuridicheskogo obshestva sostoyashego pri Imperatorskom universitete sv Vladimira Pershe zasidannya Kiyivskogo yuridichnogo tovaristva vidbulosya 4 sichnya 1877 roku na yakomu buli prisutni chleni organizatori Baziner R I Demchenko V G Kistyakivskij O F Romanovich Slavatinskij O V Mityukov K A Skordeli P K Rozov M A Udincev V A Kiyivske yuridichne tovaristvo faktichno rozpochalo svoyu robotu z obgovorennya referata vidomogo advokata A Kvachevskogo Prava zhinok po zakonam Chernigivskoyi i Poltavskoyi gubernij Diskusiya pislya progoloshennya referatu trivala majzhe p yat misyaciv sho govorit pro nepidrobnu uvagu chleniv tovaristva do pidnyatoyi problemi zokrema do vivchennya zvichayevogo prava yak odnogo z najcinnishih dzherel prava V dopovidi pidnimalosya pitannya neobhidnosti zberezhennya deyakih pravovih zvichayiv i tradicij yaki porivnyano z isnuyuchim zakonodavstvom zakriplyuvali bilsh shirokij spektr prav za tiyeyu chi inshoyu kategoriyeyu naselennya V dopovidi chlena Kiyivskogo yuridichnogo tovaristva I Opekalovskogo Mogut li mirovye sudi upotreblyat privod svidetelej po ugolovnym delam zaznachalosya pro neobhidnist diferencijovanogo majnovogo pidhodu pri viznachenni rozmiriv shtrafiv dlya svidkiv sho po tij chi inshij prichini vidmovilisya z yavlyatisya v sud Inshij vidomij vchenij yurist vidatnij suspilnij diyach odin z zasnovnikiv vitchiznyanoyi yuridichnoyu nauki O Kistyakivskij u recenziyi na pracyu Lichnoe zaderzhanie kak policejskaya mera bezopasnosti zaznachav sho pitannya osobistoyi svobodi gromadyanina nabuvaye pershochergovogo znachennya adzhe vchennya pro aresht ye takozh i vchennyam pro garantiyi osobistoyi svobodi Na jogo dumku policiya pri vchinenni areshtu povinna keruvatisya viklyuchno interesami yusticiyi a ne yakoyus vlasnoyu metoyu Ci ta inshi problemi yaki obgovoryuvalisya na zasidannyah tovaristva buli aktualnimi dlya svogo chasu a deyaki z nih ne vtratili svoyeyi aktualnosti i po sogodni Pid chas yih obgovorennya chlenami tovaristva bulo zakladeno micne pidgruntya dlya podalshoyi rozrobki i naukovoyi diskusiyi z privodu vkazanih problem a takozh fundament praktichnogo vtilennya progoloshenih idej Najgolovnishe zh sho bulo pokladeno pochatok fundamentalnoyi rozrobki problem prav i svobod lyudini vitchiznyanoyu yuridichnoyu naukoyu Chlenami Kiyivskogo yuridichnogo tovaristva v riznij chas buli vidomi vcheni yuristi Antonovich V B Sheluhin S P Sokolov P P ta inshi Kiyivske yuridichne tovaristvo pripinilo svoyu diyalnist u 1917 roci pislya rozpadu Rosijskoyi Imperiyi U period Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki tradiciyi ta doslidnicku diyalnist Kiyivskogo yuridichnogo tovaristva prodovzhilo stvorene u 1917 roci za pidtrimki Centralnoyi Radi Ukrayinske pravniche tovaristvo ale vono pripinilo svoye isnuvannya pislya likvidaciyi UNR Diyalnist Kiyivskogo yuridichnogo tovaristva bula vidnovlena u 1999 roci Iniciativa vidrodzhennya tovaristva nalezhala grupi vipusknikiv yuridichnih fakultetiv vishih navchalnih zakladiv mista Kiyeva Chlenami Kiyivskogo yuridichnogo tovaristva stali praktikuyuchi yuristi vidomi vcheni gromadski i derzhavni diyachi Golovoyu tovaristva bulo obrano vipusknika yuridichnogo fakultetu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka Osnovni zusillya chleniv tovaristva buli spryamovani na nalagodzhennya spivrobitnictva mizh yuristami praktikami i predstavnikami yuridichnoyi nauki ta spriyannya pobudovi pravovoyi derzhavi U tovaristvi diye institut pochesnih chleniv Za vagomij osobistij vnesok u spravu rozbudovi pravovoyi derzhavi ta rozvitku demokratiyi v Ukrayini pershim pochesnim chlenom tovaristva bulo obrano vidomogo pravozahisnika narodnogo deputata Ukrayini troh sklikan Geroya Ukrayini Hmaru S I Z metoyu poshirennya pravovih znan sered gromadyan Ukrayini pri tovaristvi bulo zasnovano chasopis Akademiya prava U zv yazku iz rozshirennyam sferi diyalnosti tovaristva ta vidkrittyam jogo predstavnictv u bilshosti oblastej Ukrayini na zagalnih zborah yaki vidbulis 4 zhovtnya 2007 roku bulo prijnyato rishennya pro zminu statusu tovaristva z miscevogo na vseukrayinskij Razom iz zminoyu statusu zminilas i nazva tovaristva Kiyivske yuridichne tovaristvo bulo perejmenovano na Ukrayinske yuridichne tovaristvo DiyalnistOsnovnij akcent u diyalnosti Ukrayinskogo yuridichnogo tovaristva zrobleno na aktivizaciyu zusil u sferi spriyannya pobudovi pravovoyi derzhavi rozvitku ukrayinskoyi pravovoyi shkoli provedennya politiko pravovih doslidzhen spriyannya rozvitkovi spivrobitnictva mizh yuristami praktikami i predstavnikami yuridichnoyi nauki rozshirennya mizhnarodnih zv yazkiv Golovoyu tovaristva pereobrano na novij termin chlenami Centralnoyi radi tovaristva stali doktor yuridichnih nauk Havronyuk M I kandidati yuridichnih nauk Baranchuk V M Sirij M I vidomi ukrayinski yuristi U tovaristvi stvoreno Antikorupcijnij centr osnovnim zavdannyam yakogo ye spriyannya podolannyu korupciyi v Ukrayini Kontrol za dotrimannyam statutnih vimog kerivnimi organami ta chlenami tovaristva zdijsnyuye Apelyacijna rada ta Revizijna komisiya V period mizh z yizdami virishennya pitan yaki mayut vazhlive zagalnonacionalne znachennya vidneseno do kompetenciyi Nacionalnoyi radi Do skladu Nacionalnoyi radi vhodyat chleni Centralnoyi radi ta golovi regionalnih organizacij tovaristva Vishim organom tovaristva ye z yizd yakij i viznachaye osnovni napryamki diyalnosti Chleni tovaristvaBasancov Igor Volodimirovich Baulin Oleg Vyacheslavovich Sirij Mikola Ivanovich Havronyuk Mikola Ivanovich Hmara Stepan Ilkovich Yakovina Mikola MihajlovichInozemni predstavniki Franciya Gruziya Div takozhTovaristvo pravoznavstva i derzhavnih znanDzherelaBerezyuk O V Istoriya Kiyivskogo yuridichnogo tovaristva 11 2007 Doroshenko Yu O Naris istoriyi Kiyivskogo pravnichogo yuridichnogo tovaristva Biblioteka Vesna org ua 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Maksimova S V Doslidzhennya problematiki prav lyudini u Kiyivskomu yuridichnomu tovaristvi i formuvannya vitchiznyanoyi yuridichnoyi nauki Prava i svobodi lyudini ta suchasnij suspilnij progres Materiali mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi 24 25 lyutogo 1999 roku Uzhgorod Ukrayina Uzhgorod 1999 Maksimova S V Yuridichne tovaristvo pri universiteti Sv Volodimira jogo vnesok u rozvitok yuridichnoyi nauki Visnik Kiyiv un tu im Tarasa Shevchenka Ser Yurid nauki 2000 Vip 39 S 29 31 Maksimova S V Kiyivske yuridichne tovaristvo Yuridichna enciklopediya V 6 t Redkol Yu S Shemshuchenko golova redkol ta in K Ukr encikl T 3 2001 S 94 Maksimova S V Kiyivske yuridichne tovaristvo 12 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Protokoly zasedanij Kievskogo Yuridicheskogo obshestva v 1911 1914 gg Universitetskie izvestiya 1915 10 Kalyuzhnij R Doroshenko Yu Naris istoriyi kiyivskogo pravnichogo yuridichnogo tovaristva Ukrayinskij Pravnichij Almanah Kiyiv 2002 S 224 243 8 zhovtnya 2017 u Wayback Machine