Судно́ — узагальнювальний морський термін, який застосовується до усіх видів плавучих засобів, включаючи неводовитісняючі і гідролітаки, які використовуються або можуть бути використаними як засоби пересування по воді. За класифікацією Регістру судноплавства України суднами вважаються самохідні або несамохідні плавучі споруди, що використовується в цілях судноплавства, зокрема судна змішаного (річка-море) плавання, пороми, вонботи, днопоглиблювальні й дноочисні снаряди, плавучі крани, населені підводні апарати і глибоководні водолазні комплекси, плавучі бурові установки тощо.
Судно | |
Підтримується Вікіпроєктом | d |
---|---|
Категорія краєвидів елемента | d |
Судно у Вікісховищі |
Термін
Слово судно є однокореневим з посуд, судина, судник, судок і походить від ранішого суд («посудина»), спорідненого з болг. съд («посудина»), в.-луж., н.-луж., словац. і чеськ. sud, словен. sód («бочка»). Подібний паралелізм у назвах плавзасобів і посуду можна знайти і в інших мовах: напр., фр. vaisseau (від лат. vascellum — «маленька посудина») може означати і «судно», і «посудина», і «судина». Для прасл. *sǫdъ («посудина», «щось складене») припускають спільне походження з суд (первісним значенням якого, за однією з гіпотез, було «зібрання»).
Колись суднами називали і військові кораблі, з XX століття ця назва вживається тільки щодо пасажирських, торгівельних, допоміжних плавальних засобів.
Нормативним є наголос на останньому складі, і хоча іноді трапляються твердження, що в значенні «плавзасіб» правильно наголошувати перший склад (саме з таким наголошенням слово наведене у ВТССУМ), а з наголосом на другий вживати тільки значенні , словники української мови XIX—XX століття подають слово судно лише із наголошеним другим складом. У російській мові наголос на другий склад є застарілим.
Міжнародно-правовий статус суден
Міжнародно-правовий статус суден залежить від того, є вони військовими кораблями і суднами, чи належать до торгових суден.
Військові кораблі і військово-допоміжні судна є державними суднами, належать військово-морським силам однієї з держав і відповідають критеріям, передбаченим і Конвенцією ООН з морського права. Військові кораблі і судна мають суверенний імунітет держави прапора від іноземної юрисдикції, тобто на них не розповсюджується дія карних, цивільно-правових, адміністративних законів будь-якої держави, крім держави прапора, вони та їх екіпаж (команда) непідсудні іноземним владам, вільні від примусових дій з боку іноземних влад. Держава прапора несе повну міжнародну відповідальність за будь-який збиток, нанесений прибережній країні внаслідок неправомірних дій військового корабля чи судна. При перебуванні в іноземному порту військовий корабель (судно) має низку пільг і привілеїв порівнюючи з торговими суднами — звільняється від усіх видів зборів, санітарного, митного оглядів тощо.
Торговим судном в міжнародно-правовому сенсі є будь-яке судно, що не є військовим. До торгових суден відносяться усі самохідні і несамохідні плавзасоби, що використовуються для транспортування вантажів, пасажирів, багажу, пошти, рибного або іншого морського промислу, добування корисних копалин, рятування, буксирування, несення спеціальних служб (охорона промислів, санітарної і карантинної служби), наукових, навчальних і культурних цілей. Разом з тим, існує тенденція виділити з невійськових суден державні судна, що використовуються для спеціальних цілей (так званих публічних цілей: судна рибоохорони, берегової охорони узбережжя тощо), для яких встановлюється правовий режим, близький до статусу військових суден. Законодавство деяких держав відносить до торгових суден тільки судна, що використовуються для перевезення вантажів, пасажирів і багажу, встановивши для науково-дослідних суден, криголамів та інших спеціальних суден особливий правовий режим.
Класифікація суден
Установа, що займається реєстрацією суден та оцінюванням їх характеристик за допомогою інституту сюрвеєрів на основі розроблених нею правил побудови суден різних типів, називається класифікаційним (або реєстраційним) товариством. Ця оцінка полягає у тому, що класифікаційні товариства присвоюють суднам той чи інший так званий технічний клас, причому для суден, які будуються за правилами цих товариств і під наглядом їхніх агентів, присвоєння цього класу є значно простішою процедурою, ніж присвоєння технічного класу суднам, конструкція яких відступає від цих правил.
Залежно від призначення і технічних характеристик судна і кораблі діляться на типи, а в межах типів — на підтипи з урахуванням дальності плавання, тоннажу або спеціалізації. Реєстрові судна класифікують за такими ознаками:
- за призначенням
- транспортні (пасажирські: морські лайнери, круїзні судна; вантажні: ролкери, балкери, танкери, універсали; вантажопасажирські),
- промислові (рибодобувні і рибопереробні: сейнери, траулери, китобійні судна, дрифтери),
- науково-дослідні (експедиційні, гідрографічні),
- навчальні та спортивні,
- спеціальні (лоцманські, плавучі маяки, водолазні, пожежні, для видобування корисних копалин на шельфі),
- судноремонтні (плавмайстерні, плавучі крани, плавучий док),
- службові (криголами, буксири, штовхачі, роз'їзні),
- рятувальні (бази, боти, понтони, буксири),
- технічні (ґрунтовози, днопоглиблювачі).
- за районом плавання
- морські (далекого, необмеженого, прибережного плавання, рейдові),
- внутрішнього плавання (річкові, озерні),
- змішаного плавання (річка — море).
- за типом головного двигуна (енергетичної установки)
- теплоходи (двигун внутрішнього згоряння),
- пароплави (парова машина),
- (парова турбіна),
- (газова турбіна),
- дизель-електроходи (електричні установки, які отримують енергію від двигуна внутрішнього згоряння),
- електроходи (електричні установки, які отримують енергію від турбіни),
- атомоходи (атомна енергетична установка).
- за способом руху
- водовитісні,
- підводні,
- з динамічними принципами підтримки (глісери, на підводних крилах, на повітряній подушці).
- за способом руху і типом рушія
- самохідні: гребні, вітрильні та моторні судна (гвинтові, з крильчастим, водометним або роторним рушієм),
- несамохідні судна (наприклад, баржі).
- за матеріалом корпусу
Сталеві, з легких сплавів, пластмасові, дерев'яні, залізобетонні, композитні тощо.
- за архітектурно-конструктивним типом і кількістю гребних валів
Одно- і двокорпусні, одно- і багатопалубні, з кормовим, середнім і проміжним розташуванням машинного відділення, одновальні, двовальні тощо.
Технічний тип присвоюється суднам на певний термін, зазвичай 5-річний, після закінчення якого кожне судно для збереження свого типу повинно пройти огляд з боку класифікаційної установи. На основі цих оглядів вирішуються питання, чи може бути збережений присвоєний раніше судну тип, який ремонт необхідний для збереження судном типу тощо. При будь-яких більш-менш значних аваріях судно автоматично втрачає свій тип, який може бути відновлений лише на основі спеціального огляду судна за рішенням і на умовах, що залежать від класифікаційного товариства. Найбільші класифікаційні товариства з 1968 року об'єднані у Міжнародну асоціацію класифікаційних товариств (англ. International Association of Classification Societies, IACS) і понад 90 % тоннажу світового торговельного флоту перебуває в товариствах-членах IACS.
Конструкція судна
Судно є складною інженерною спорудою, яка складається з корпусу, надбудов зі службовими і жилими приміщеннями, технічних засобів, пристроїв, систем та обладнання.
Кожному типу судна відповідає особлива форма корпусу, що залежить від багатьох факторів: призначення судна, умов його експлуатації, швидкості ходу, якості судна та ін. Корпус рухомого судна, аби зменшити опір води та повітря його руху, зазвичай виконується у формі подовженого тіла обтічної форми. Корпуси таких суден мають загострені краї і плавні переходи бічних поверхонь у площину днища. Корпуси стояночних суден, швидкість руху яких не має великого значення, навпаки, роблять прямокутними або площинної форми для спрощення технології їх будівництва.
Передній, у напрямку руху, край корпусу називається носовим або носом судна, протилежний йому край — кормовий або корма. Аби судно, що йде по сильно схвильованої водній поверхні, не заривалося краями в хвилю, борти корпусу в носовій частині по висоті розширюють (розвалюють). Форми обрисів сучасних суднових корпусів сформувалися в результаті довголітньої практики. Корма судна зазвичай має складнішу конфігурацію, ніж ніс. Це зумовлено тим, що в кормовій частині розміщуються пристрої, що забезпечують маневреність судна — гребні гвинти, стерно тощо (так звана гвинто-стернова група), яким необхідно забезпечити найкращі умови роботи. Форма корпусу всіх рухомих суден в поперечному розрізі робиться симетричною для того, щоб опір його руху на кожен борт корпусу взаємно врівноважувався, а дії керма в кожен бік були б однакові. Поверхні, що обмежують корпус судна зверху, з боків і знизу, відповідно називаються верхньої палубою, бортами і днищем.
Кромки, які утворюються при перетині бортових поверхонь корпусу з діаметральною площиною в носі і кормі судна (якими сполучаються поверхні правого і лівого борту), називаються штевнями. Носовий штевень називається форштевнем, кормовий штевень — ахтерштевнем. Форма обрисів штевнів визначається призначенням судна.
Існують такі форми форштевнів:
- похилий форштевень характеризується прямою похилою лінією, а в підводній частині плавно або під кутом переходить в кільову лінію. Такий форштевень надає судну спрямованість вперед, в поєднанні з розвалом бортів в носовій частині збільшує корисну площу верхньої палуби і покращує підйомність судна на хвилю;
- кліперский форштевень характеризується плавною спрямованою верхнім кінцем вперед лінією. Форма запозичена у вітрильних суден, робиться з тих же міркувань, що і похилий;
- бульбоподібний форштевень має над водою похилу пряму або увігнуту лінію, а підводна частина має краплеподібну форму і опущена трохи нижче кільової лінії. Такий форштевень передбачається на судах з відносно великою шириною корпусу для зменшення опору води руху і збільшення швидкості ходу судна;
- криголамний форштевень в надводній частини характеризується похилою прямою лінією, яка, не доходячи трохи до рівня води, набуває плавний нахил до 30°, нахил триває в підводної частини до плавного переходу в кільову лінію. Такий форштевень мають криголами і судна, які плавають у кризі, для того, аби судно могло з ходу вилазити на крижане поле і своєю вагою продавлювати його;
- прямий форштевень має вертикальну лінію у підводній частини, плавно переходить в кільову лінію. Зустрічається переважно у річкових суден, які мають вільне місце на палубі, і не плавають в умовах відносно великих хвиль, він зручний для огляду простору перед носом судна при плаванні у звуженнях і при підходах до причалів.
Корма судна, як правило, буває трьох типів:
- звичайна корма має високорозташоване звисання верхньої частини корпусу (підзор) над водою. У більшості випадків зустрічається у вантажних одногвинтових суден, що мають невелику швидкість ходу;
- крейсерська корма з утопленим у воду підзором і плавними обводами. Така форма корми збільшує площу палуби і зменшує вихороутворення за корпусом. Застосовується на швидкохідних суднах або на суднах з декількома гребними гвинтами;
- транцева корма має над водою усічений вигляд, утворений вертикальною або похилою в бік корми поперечною площиною, що носить назву транець. Така корма буває у суден, де з неї виконуються спеціальні операції, наприклад, на риболовецьких суднах чи мінно-тральних військових кораблях.
Конструкції і споруди, розташовані на верхній палубі судна (в один-два або більше ярусів), називають надбудовами. Надбудова призначається для розміщення службових приміщень і житлових кают.
У верхній частині носової надбудови, як правило, розміщуються штурманська і . Попереду або вище них знаходяться ходова рубка і ходовий місток. У найвищій частині надбудови встановлюються радіо- і радіолокаційні антени, прилади і механізми управління, засоби зорового спостереження та зв'язку. На сучасних великих кораблях основу надбудови становить баштова грот-щогла, на верхній частині якої на висоті 20-30 м від води розміщуються встановлюються антени навігаційних радіолокаційних станцій, автоматичної ідентифікаційної системи, супутникового зв'язку. Середня надбудова на більшості кораблів і суден утворюється машинним кожухом, над яким височить одна-дві труби, і шлюпковими рострами.
Головні розміри судна
Головні (основні) розміри судна — сукупність конструктивних, розрахункових, найбільших та габаритних лінійних розмірів судна, що визначаються паралельно до (основних координатних площин) та характеризують довжину (L), ширину (В), осадку (Т) і висоту борту (Н). Основні поняття, що використовуються для означення головних розмірів обумовлюються ДСТУ 2355-94.
До теоретичних розмірів судна належать: довжина найбільша (Loa) — габаритний розмір судна між носовим і кормовим перпендикулярами; довжина по конструктивній ватерлінії (Lpp) — довжина між перпендикулярами, виміряна по поздовжній осі на рівні конструктивної ватерлінії (DWL) між точками перетину носової і кормової частин конструктивної ватерлінії з діаметральною площиною; висота борту на міделі, дорівнює відстані по вертикалі біля борту між внутрішніми поверхнями горизонтального кіля і палубного настилу; ширина, виміряна по корпусу в середині довжини на рівні вантажної ватерлінії між зовнішніми крайками шпангоутів; осадка, виміряна від вантажної ватерлінії до нижньої точки горизонтального кіля (основної площини судна); дедвейт (DWT) — повна вантажопідйомність судна, що визначається як різниця між повною водотоннажністю (водотоннажність судна з паливом, оливами, технічною та питною водою, вантажами, пасажирами з багажем, екіпажем і запасом продовольства) та водотоннажністю впорожні.
Головні розміри визначають морехідні якості корабля (судна), зручність розташування вантажів та пасажирів, міцність та жорсткість корпусу і можливість його проведення у вузьких місцях (каналах, бухтах, протоках), шлюзах та на мілководді, а також, визначають можливість розташування на стапелі чи у корабельному доку.
Засоби урухомлення судна
Види суднових рушіїв
Судновий рушій — пристрій, що створює необхідну для руху судна силу тяги (рушійну силу). Найпоширенішими є реактивні суднові рушії, в яких сила тяги зумовлюється реакцією мас води, повітря або продуктів згоряння палива, що відкидаються у напрямі, протилежному до напряму руху судна. Такі суднові рушії бувають непрямої реакції (весла, гребні колеса, гребні гвинти, повітряні гвинти, крильчасті пристрої) і реакції прямої (наприклад, водомети, повітряно-реактивні двигуни). У активних суднових рушіях (вітрила, ротори тощо) для створення сили тяги використовується енергія вітру або течії води. Суднові рушії можуть приводитись у дію судновими двигунами, мускульною енергією людини (весла), енергією повітря (вітрила). Ефективність суднового рушія (у поєднанні з корпусом судна і кермом) характеризується пропульсивним коефіцієнтом — відношенням корисної потужності (добутку сили тяги на швидкість руху судна) до потужності, що споживається рушієм.
Суднові двигуни
Судновий двигун — двигун, що забезпечує рух судна (головний двигун) або дію його електрогенераторів, вентиляторів, насосів тощо (допоміжний двигун). Першим судновим двигуном була парова машина. У подальшому стали використовувати дизельні двигуни, парові турбіни та газові турбіни. Найчастіше на суднах різних типів як головні та допоміжні двигуни використовують дизелі — найекономічніші з усіх видів суднових двигунів. Парові турбіни (головні двигуни) встановлюють на великих танкерах, газо- і контейнеровозах, на суднах з ядерною силовою установкою тощо. Газові турбіни (в основному як головні двигуни) застосовують на військових кораблях, суднах на підводних крилах, суднах на повітряній подушці. Щоб привести в дію судновий рушій, головний судновий двигун сполучають з гребним валом безпосередньо або через редуктор. Вдаються й до електричного з'єднання (судновий двигун обертає головний електричний генератор, енергія з якого передається на електродвигун гребного вала). На невеликих суднах судновий двигун водночас обертає гребний гвинт і приводить у дію електрогенератор.
Морехідні і експлуатаційні характеристики суден
Морехідні якості судна
Морехідні якості визначають надійність і конструктивну досконалість судна. До морехідних якостей належать: плавучість, остійність, непотоплюваність, морехідність, ходовість, керованість судна:
- плавучість — здатність судна плавати в необхідному положенні відносно поверхні води при визначеному навантаженні;
- остійність — здатність судна, відхиленого дією зовнішніх сил від положення рівноваги, повертатися у вихідне положення рівноваги після припинення дії цих сил;
- непотоплюваність — здатність судна зберігати достатню плавучість і остійність після затоплення одного або декількох відсіків;
- морехідність — здатність судна протистояти впливу морського хвилювання (хитавиці) з коливаннями можливо меншої частоти і амплітуди.
- ходовість — здатність судна переміщатися з визначеною швидкістю.
- керованість — здатність судна утримувати заданий напрямок руху або змінювати його відповідно до бажання судноводія.
Експлуатаційні якості судна
Експлуатаційні якості визначають транспортні можливості і економічні показники судна. Експлуатаційні якості визначаються вантажопідйомністю, вантажо- і пасажиромісткістю, швидкістю, маневреністю, дальністю і автономністю плавання.
- вантажопідйомність — вага усіх вантажів, які може перевезти судно за умови збереження проектної осадки. Повна вантажопідйомність або дедвейт — це сума усіх змінних вантажів судна, тобто загальна вага вантажу, запасів палива, котельні води, мастила, екіпажу з багажем, запасів питної води і баласту.
- водотоннажність — кількість води, що витісняється судном. Повна водотоннажність це водотоннажність порожнього судна плюс дедвейт. У сучасних суден дедвейт становить 65-75 % від повного тоннажу, у танкерів — 82-85 %.
- вантажомісткість — сумарний обсяг усіх вантажних приміщень в кубічних метрах.
- тоннаж (або місткість) — стандартизована оцінка розмірів судна. Існує валова місткість (брутто) і чиста місткість (нетто). До 1994 р. використовувався реєстровий тоннаж (реєстрова місткість), вимірюваний у реєстрових тоннах (брутто-реєстровий і нетто-реєстровий тоннаж)
- швидкість ходу — експлуатаційна якість судна, що забезпечує економічну ефективність транспортних операцій: чим вищою є швидкість, тим більшою є провізна спроможність судна.
- дальність плавання — максимальна відстань, яку судно може пройти із заданою швидкістю без поповнення запасів.
- автономність плавання — максимально допустимий час знаходження в морі без поповнення запасів, що не відносяться до руху корабля.
- маневреність — здатність судна виконувати задані маневри, змінювати напрямок і швидкість руху.
- живучість — здатність судна зберігати свої морехідні та експлуатаційні якості при отриманні пошкоджень.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Судно |
Примітки
- Судно // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Міжнародні правила попередження зіткнення суден у морі. МППЗС-72 (Лондон, 20.10.1972)
- Класифікаційне товариство «Регістр судноплавства України». Регістрова книга суден.
- Судно // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- Корабель // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- . lcorp.ulif.org.ua. Український лінгвістичний портал. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 29 серпня 2018.
- Судно // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Аксененко С. І. Защитники украинского языка его же и убивают.
- Судно 2 // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Судно [ 2020-03-29 у Wayback Machine.] // Словарь ударений русского языка
- Словарь международного морского права. — Москва: Международные отношения. 1985.
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2014. Процитовано 5 березня 2014.
- Чайников К. Н. Общее устройство судов. — Ленинград: Судостроение. 1971.
- ДСТУ 2355-94 Розміри надводних кораблів і суден головні. Терміни, визначення та літерні позначення.
- «Судновий рушій» в УРЕ
- «Судновий двигун» в УРЕ
- ДСТУ 3970-2000 Безпека у надзвичайних ситуаціях надзвичайні ситуації на акваторіях. Терміни та визначення.
Джерела та закони
- Кодекс торговельного мореплавства України
- Регістр судноплавства України
Література
- Суднові двигуни внутрішнього згоряння: підруч. [для студентів ВНЗ, спец. «Суднові енерг. установки та устаткування» і «Двигуни внутр. згоряння»] / В. С. Наливайко, Б. Г. Тимошевський, С. Г. Ткаченко ; Нац. ун-т кораблебудування ім. адмірала Макарова. — Миколаїв: Торубара В. В., 2015. — 331 с. : іл., табл., портр. —
- Словарь международного морского права. М.: Международные отношения. 1985.
- Ашик В. В. Проектирование судов. Л.: Судостроение, 1985.
- Ногид Л. М. Проектирование морских судов. Л.: Судостроение, 1969.
- Протопопов В. Б., Свечников О. И., Егоров Н. М. Конструкция корпуса судов внутреннего и смешанного плавания. Л.: Судостроение, 1984.
- Чайников К. Н. Общее устройство судов. Л.: Судостроение. 1971.
- Особливості проектування морських транспортних суден: Навчальний посібник / О. В. Бондаренко, О. І. Кротов, Л. О. Матвєєв, С. О. Прокудін. — Миколаїв: УДМТУ, 2003. — Ч. 1. — 72 c.
- Донцов C. B. Основы теории судна: учебное пособие/ С. В. Донцов.- Одесса: Феникс, 2007. — 142 с.
- Сизов В. Г. Теория корабля: Учебник / В. Г. Сизов. — Одесса: Феникс, М.:ТрансЛит. 2008. — 464 с. —
- И. Ф. Хурс Практические расчеты мореходных качеств судна. Измаил: Измаильский Морской Тренажерный Центр, 2001. — 28 с.
Посилання
- Екіпаж судна // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — .
- Реєстрація суден // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Судно // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sudno uzagalnyuvalnij morskij termin yakij zastosovuyetsya do usih vidiv plavuchih zasobiv vklyuchayuchi nevodovitisnyayuchi i gidrolitaki yaki vikoristovuyutsya abo mozhut buti vikoristanimi yak zasobi peresuvannya po vodi Za klasifikaciyeyu Registru sudnoplavstva Ukrayini sudnami vvazhayutsya samohidni abo nesamohidni plavuchi sporudi sho vikoristovuyetsya v cilyah sudnoplavstva zokrema sudna zmishanogo richka more plavannya poromi vonboti dnopogliblyuvalni j dnoochisni snaryadi plavuchi krani naseleni pidvodni aparati i glibokovodni vodolazni kompleksi plavuchi burovi ustanovki tosho SudnoPidtrimuyetsya VikiproyektomdKategoriya krayevidiv elementad Sudno u VikishovishiOkeanskij lajner i vijskovij fregat rizni tipi morskih sudenU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sudno znachennya TerminSlovo sudno ye odnokorenevim z posud sudina sudnik sudok i pohodit vid ranishogo sud posudina sporidnenogo z bolg sd posudina v luzh n luzh slovac i chesk sud sloven sod bochka Podibnij paralelizm u nazvah plavzasobiv i posudu mozhna znajti i v inshih movah napr fr vaisseau vid lat vascellum malenka posudina mozhe oznachati i sudno i posudina i sudina Dlya prasl sǫd posudina shos skladene pripuskayut spilne pohodzhennya z sud pervisnim znachennyam yakogo za odniyeyu z gipotez bulo zibrannya Kolis sudnami nazivali i vijskovi korabli z XX stolittya cya nazva vzhivayetsya tilki shodo pasazhirskih torgivelnih dopomizhnih plavalnih zasobiv Normativnim ye nagolos na ostannomu skladi i hocha inodi traplyayutsya tverdzhennya sho v znachenni plavzasib pravilno nagoloshuvati pershij sklad same z takim nagoloshennyam slovo navedene u VTSSUM a z nagolosom na drugij vzhivati tilki znachenni slovniki ukrayinskoyi movi XIX XX stolittya podayut slovo sudno lishe iz nagoloshenim drugim skladom U rosijskij movi nagolos na drugij sklad ye zastarilim Mizhnarodno pravovij status sudenMizhnarodno pravovij status suden zalezhit vid togo ye voni vijskovimi korablyami i sudnami chi nalezhat do torgovih suden Atomnij avianosec VMS SShA Nimitz Vijskovi korabli i vijskovo dopomizhni sudna ye derzhavnimi sudnami nalezhat vijskovo morskim silam odniyeyi z derzhav i vidpovidayut kriteriyam peredbachenim i Konvenciyeyu OON z morskogo prava Vijskovi korabli i sudna mayut suverennij imunitet derzhavi prapora vid inozemnoyi yurisdikciyi tobto na nih ne rozpovsyudzhuyetsya diya karnih civilno pravovih administrativnih zakoniv bud yakoyi derzhavi krim derzhavi prapora voni ta yih ekipazh komanda nepidsudni inozemnim vladam vilni vid primusovih dij z boku inozemnih vlad Derzhava prapora nese povnu mizhnarodnu vidpovidalnist za bud yakij zbitok nanesenij priberezhnij krayini vnaslidok nepravomirnih dij vijskovogo korablya chi sudna Pri perebuvanni v inozemnomu portu vijskovij korabel sudno maye nizku pilg i privileyiv porivnyuyuchi z torgovimi sudnami zvilnyayetsya vid usih vidiv zboriv sanitarnogo mitnogo oglyadiv tosho Polskij balker Maciej Rataj Torgovim sudnom v mizhnarodno pravovomu sensi ye bud yake sudno sho ne ye vijskovim Do torgovih suden vidnosyatsya usi samohidni i nesamohidni plavzasobi sho vikoristovuyutsya dlya transportuvannya vantazhiv pasazhiriv bagazhu poshti ribnogo abo inshogo morskogo promislu dobuvannya korisnih kopalin ryatuvannya buksiruvannya nesennya specialnih sluzhb ohorona promisliv sanitarnoyi i karantinnoyi sluzhbi naukovih navchalnih i kulturnih cilej Razom z tim isnuye tendenciya vidiliti z nevijskovih suden derzhavni sudna sho vikoristovuyutsya dlya specialnih cilej tak zvanih publichnih cilej sudna riboohoroni beregovoyi ohoroni uzberezhzhya tosho dlya yakih vstanovlyuyetsya pravovij rezhim blizkij do statusu vijskovih suden Zakonodavstvo deyakih derzhav vidnosit do torgovih suden tilki sudna sho vikoristovuyutsya dlya perevezennya vantazhiv pasazhiriv i bagazhu vstanovivshi dlya naukovo doslidnih suden krigolamiv ta inshih specialnih suden osoblivij pravovij rezhim Klasifikaciya sudenUstanova sho zajmayetsya reyestraciyeyu suden ta ocinyuvannyam yih harakteristik za dopomogoyu institutu syurveyeriv na osnovi rozroblenih neyu pravil pobudovi suden riznih tipiv nazivayetsya klasifikacijnim abo reyestracijnim tovaristvom Cya ocinka polyagaye u tomu sho klasifikacijni tovaristva prisvoyuyut sudnam toj chi inshij tak zvanij tehnichnij klas prichomu dlya suden yaki buduyutsya za pravilami cih tovaristv i pid naglyadom yihnih agentiv prisvoyennya cogo klasu ye znachno prostishoyu proceduroyu nizh prisvoyennya tehnichnogo klasu sudnam konstrukciya yakih vidstupaye vid cih pravil Zalezhno vid priznachennya i tehnichnih harakteristik sudna i korabli dilyatsya na tipi a v mezhah tipiv na pidtipi z urahuvannyam dalnosti plavannya tonnazhu abo specializaciyi Reyestrovi sudna klasifikuyut za takimi oznakami za priznachennyam dd Kontejnerovozi na vhodi v port San FranciskoOkeanske naukovo doslidne sudnoRosijskij atomnij krigolam Yamal Richkovij teplohid na pidvodnih krilahtransportni pasazhirski morski lajneri kruyizni sudna vantazhni rolkeri balkeri tankeri universali vantazhopasazhirski promislovi ribodobuvni i ribopererobni sejneri trauleri kitobijni sudna drifteri naukovo doslidni ekspedicijni gidrografichni navchalni ta sportivni specialni locmanski plavuchi mayaki vodolazni pozhezhni dlya vidobuvannya korisnih kopalin na shelfi sudnoremontni plavmajsterni plavuchi krani plavuchij dok sluzhbovi krigolami buksiri shtovhachi roz yizni ryatuvalni bazi boti pontoni buksiri tehnichni gruntovozi dnopogliblyuvachi za rajonom plavannya dd morski dalekogo neobmezhenogo priberezhnogo plavannya rejdovi vnutrishnogo plavannya richkovi ozerni zmishanogo plavannya richka more za tipom golovnogo dviguna energetichnoyi ustanovki dd teplohodi dvigun vnutrishnogo zgoryannya paroplavi parova mashina parova turbina gazova turbina dizel elektrohodi elektrichni ustanovki yaki otrimuyut energiyu vid dviguna vnutrishnogo zgoryannya elektrohodi elektrichni ustanovki yaki otrimuyut energiyu vid turbini atomohodi atomna energetichna ustanovka za sposobom ruhu dd vodovitisni pidvodni z dinamichnimi principami pidtrimki gliseri na pidvodnih krilah na povitryanij podushci za sposobom ruhu i tipom rushiya dd samohidni grebni vitrilni ta motorni sudna gvintovi z krilchastim vodometnim abo rotornim rushiyem nesamohidni sudna napriklad barzhi za materialom korpusu dd Stalevi z legkih splaviv plastmasovi derev yani zalizobetonni kompozitni tosho za arhitekturno konstruktivnim tipom i kilkistyu grebnih valiv dd Odno i dvokorpusni odno i bagatopalubni z kormovim serednim i promizhnim roztashuvannyam mashinnogo viddilennya odnovalni dvovalni tosho Tehnichnij tip prisvoyuyetsya sudnam na pevnij termin zazvichaj 5 richnij pislya zakinchennya yakogo kozhne sudno dlya zberezhennya svogo tipu povinno projti oglyad z boku klasifikacijnoyi ustanovi Na osnovi cih oglyadiv virishuyutsya pitannya chi mozhe buti zberezhenij prisvoyenij ranishe sudnu tip yakij remont neobhidnij dlya zberezhennya sudnom tipu tosho Pri bud yakih bilsh mensh znachnih avariyah sudno avtomatichno vtrachaye svij tip yakij mozhe buti vidnovlenij lishe na osnovi specialnogo oglyadu sudna za rishennyam i na umovah sho zalezhat vid klasifikacijnogo tovaristva Najbilshi klasifikacijni tovaristva z 1968 roku ob yednani u Mizhnarodnu asociaciyu klasifikacijnih tovaristv angl International Association of Classification Societies IACS i ponad 90 tonnazhu svitovogo torgovelnogo flotu perebuvaye v tovaristvah chlenah IACS Konstrukciya sudnaSudno ye skladnoyu inzhenernoyu sporudoyu yaka skladayetsya z korpusu nadbudov zi sluzhbovimi i zhilimi primishennyami tehnichnih zasobiv pristroyiv sistem ta obladnannya Kozhnomu tipu sudna vidpovidaye osobliva forma korpusu sho zalezhit vid bagatoh faktoriv priznachennya sudna umov jogo ekspluataciyi shvidkosti hodu yakosti sudna ta in Korpus ruhomogo sudna abi zmenshiti opir vodi ta povitrya jogo ruhu zazvichaj vikonuyetsya u formi podovzhenogo tila obtichnoyi formi Korpusi takih suden mayut zagostreni krayi i plavni perehodi bichnih poverhon u ploshinu dnisha Korpusi stoyanochnih suden shvidkist ruhu yakih ne maye velikogo znachennya navpaki roblyat pryamokutnimi abo ploshinnoyi formi dlya sproshennya tehnologiyi yih budivnictva Deyaki elementi sudna 1 2 korma yut 3 4 bort 5 yakirnij klyuz z yakorem 6 7 nis bak 8 paluba 9 nadbudova z Perednij u napryamku ruhu kraj korpusu nazivayetsya nosovim abo nosom sudna protilezhnij jomu kraj kormovij abo korma Abi sudno sho jde po silno shvilovanoyi vodnij poverhni ne zarivalosya krayami v hvilyu borti korpusu v nosovij chastini po visoti rozshiryuyut rozvalyuyut Formi obrisiv suchasnih sudnovih korpusiv sformuvalisya v rezultati dovgolitnoyi praktiki Korma sudna zazvichaj maye skladnishu konfiguraciyu nizh nis Ce zumovleno tim sho v kormovij chastini rozmishuyutsya pristroyi sho zabezpechuyut manevrenist sudna grebni gvinti sterno tosho tak zvana gvinto sternova grupa yakim neobhidno zabezpechiti najkrashi umovi roboti Forma korpusu vsih ruhomih suden v poperechnomu rozrizi robitsya simetrichnoyu dlya togo shob opir jogo ruhu na kozhen bort korpusu vzayemno vrivnovazhuvavsya a diyi kerma v kozhen bik buli b odnakovi Poverhni sho obmezhuyut korpus sudna zverhu z bokiv i znizu vidpovidno nazivayutsya verhnoyi paluboyu bortami i dnishem Kromki yaki utvoryuyutsya pri peretini bortovih poverhon korpusu z diametralnoyu ploshinoyu v nosi i kormi sudna yakimi spoluchayutsya poverhni pravogo i livogo bortu nazivayutsya shtevnyami Nosovij shteven nazivayetsya forshtevnem kormovij shteven ahtershtevnem Forma obrisiv shtevniv viznachayetsya priznachennyam sudna Isnuyut taki formi forshtevniv pohilij forshteven harakterizuyetsya pryamoyu pohiloyu liniyeyu a v pidvodnij chastini plavno abo pid kutom perehodit v kilovu liniyu Takij forshteven nadaye sudnu spryamovanist vpered v poyednanni z rozvalom bortiv v nosovij chastini zbilshuye korisnu ploshu verhnoyi palubi i pokrashuye pidjomnist sudna na hvilyu kliperskij forshteven harakterizuyetsya plavnoyu spryamovanoyu verhnim kincem vpered liniyeyu Forma zapozichena u vitrilnih suden robitsya z tih zhe mirkuvan sho i pohilij bulbopodibnij forshteven maye nad vodoyu pohilu pryamu abo uvignutu liniyu a pidvodna chastina maye kraplepodibnu formu i opushena trohi nizhche kilovoyi liniyi Takij forshteven peredbachayetsya na sudah z vidnosno velikoyu shirinoyu korpusu dlya zmenshennya oporu vodi ruhu i zbilshennya shvidkosti hodu sudna krigolamnij forshteven v nadvodnij chastini harakterizuyetsya pohiloyu pryamoyu liniyeyu yaka ne dohodyachi trohi do rivnya vodi nabuvaye plavnij nahil do 30 nahil trivaye v pidvodnoyi chastini do plavnogo perehodu v kilovu liniyu Takij forshteven mayut krigolami i sudna yaki plavayut u krizi dlya togo abi sudno moglo z hodu vilaziti na krizhane pole i svoyeyu vagoyu prodavlyuvati jogo pryamij forshteven maye vertikalnu liniyu u pidvodnij chastini plavno perehodit v kilovu liniyu Zustrichayetsya perevazhno u richkovih suden yaki mayut vilne misce na palubi i ne plavayut v umovah vidnosno velikih hvil vin zruchnij dlya oglyadu prostoru pered nosom sudna pri plavanni u zvuzhennyah i pri pidhodah do prichaliv Osnovni harakteristiki korpusu sudna angl Korma sudna yak pravilo buvaye troh tipiv zvichajna korma maye visokoroztashovane zvisannya verhnoyi chastini korpusu pidzor nad vodoyu U bilshosti vipadkiv zustrichayetsya u vantazhnih odnogvintovih suden sho mayut neveliku shvidkist hodu krejserska korma z utoplenim u vodu pidzorom i plavnimi obvodami Taka forma kormi zbilshuye ploshu palubi i zmenshuye vihoroutvorennya za korpusom Zastosovuyetsya na shvidkohidnih sudnah abo na sudnah z dekilkoma grebnimi gvintami tranceva korma maye nad vodoyu usichenij viglyad utvorenij vertikalnoyu abo pohiloyu v bik kormi poperechnoyu ploshinoyu sho nosit nazvu tranec Taka korma buvaye u suden de z neyi vikonuyutsya specialni operaciyi napriklad na riboloveckih sudnah chi minno tralnih vijskovih korablyah Konstrukciyi i sporudi roztashovani na verhnij palubi sudna v odin dva abo bilshe yarusiv nazivayut nadbudovami Nadbudova priznachayetsya dlya rozmishennya sluzhbovih primishen i zhitlovih kayut U verhnij chastini nosovoyi nadbudovi yak pravilo rozmishuyutsya shturmanska i Poperedu abo vishe nih znahodyatsya hodova rubka i hodovij mistok U najvishij chastini nadbudovi vstanovlyuyutsya radio i radiolokacijni anteni priladi i mehanizmi upravlinnya zasobi zorovogo sposterezhennya ta zv yazku Na suchasnih velikih korablyah osnovu nadbudovi stanovit bashtova grot shogla na verhnij chastini yakoyi na visoti 20 30 m vid vodi rozmishuyutsya vstanovlyuyutsya anteni navigacijnih radiolokacijnih stancij avtomatichnoyi identifikacijnoyi sistemi suputnikovogo zv yazku Serednya nadbudova na bilshosti korabliv i suden utvoryuyetsya mashinnim kozhuhom nad yakim visochit odna dvi trubi i shlyupkovimi rostrami Golovni rozmiri sudnaGolovni rozmiri sudna Golovni osnovni rozmiri sudna sukupnist konstruktivnih rozrahunkovih najbilshih ta gabaritnih linijnih rozmiriv sudna sho viznachayutsya paralelno do osnovnih koordinatnih ploshin ta harakterizuyut dovzhinu L shirinu V osadku T i visotu bortu N Osnovni ponyattya sho vikoristovuyutsya dlya oznachennya golovnih rozmiriv obumovlyuyutsya DSTU 2355 94 Do teoretichnih rozmiriv sudna nalezhat dovzhina najbilsha Loa gabaritnij rozmir sudna mizh nosovim i kormovim perpendikulyarami dovzhina po konstruktivnij vaterliniyi Lpp dovzhina mizh perpendikulyarami vimiryana po pozdovzhnij osi na rivni konstruktivnoyi vaterliniyi DWL mizh tochkami peretinu nosovoyi i kormovoyi chastin konstruktivnoyi vaterliniyi z diametralnoyu ploshinoyu visota bortu na mideli dorivnyuye vidstani po vertikali bilya bortu mizh vnutrishnimi poverhnyami gorizontalnogo kilya i palubnogo nastilu shirina vimiryana po korpusu v seredini dovzhini na rivni vantazhnoyi vaterliniyi mizh zovnishnimi krajkami shpangoutiv osadka vimiryana vid vantazhnoyi vaterliniyi do nizhnoyi tochki gorizontalnogo kilya osnovnoyi ploshini sudna dedvejt DWT povna vantazhopidjomnist sudna sho viznachayetsya yak riznicya mizh povnoyu vodotonnazhnistyu vodotonnazhnist sudna z palivom olivami tehnichnoyu ta pitnoyu vodoyu vantazhami pasazhirami z bagazhem ekipazhem i zapasom prodovolstva ta vodotonnazhnistyu vporozhni Golovni rozmiri viznachayut morehidni yakosti korablya sudna zruchnist roztashuvannya vantazhiv ta pasazhiriv micnist ta zhorstkist korpusu i mozhlivist jogo provedennya u vuzkih miscyah kanalah buhtah protokah shlyuzah ta na milkovoddi a takozh viznachayut mozhlivist roztashuvannya na stapeli chi u korabelnomu doku Dokladnishe Golovni rozmiri sudnaZasobi uruhomlennya sudnaVidi sudnovih rushiyiv Sudnovij rushij pristrij sho stvoryuye neobhidnu dlya ruhu sudna silu tyagi rushijnu silu Najposhirenishimi ye reaktivni sudnovi rushiyi v yakih sila tyagi zumovlyuyetsya reakciyeyu mas vodi povitrya abo produktiv zgoryannya paliva sho vidkidayutsya u napryami protilezhnomu do napryamu ruhu sudna Taki sudnovi rushiyi buvayut nepryamoyi reakciyi vesla grebni kolesa grebni gvinti povitryani gvinti krilchasti pristroyi i reakciyi pryamoyi napriklad vodometi povitryano reaktivni dviguni U aktivnih sudnovih rushiyah vitrila rotori tosho dlya stvorennya sili tyagi vikoristovuyetsya energiya vitru abo techiyi vodi Sudnovi rushiyi mozhut privoditis u diyu sudnovimi dvigunami muskulnoyu energiyeyu lyudini vesla energiyeyu povitrya vitrila Efektivnist sudnovogo rushiya u poyednanni z korpusom sudna i kermom harakterizuyetsya propulsivnim koeficiyentom vidnoshennyam korisnoyi potuzhnosti dobutku sili tyagi na shvidkist ruhu sudna do potuzhnosti sho spozhivayetsya rushiyem Sudnovi dviguni Sudnovij dvigun dvigun sho zabezpechuye ruh sudna golovnij dvigun abo diyu jogo elektrogeneratoriv ventilyatoriv nasosiv tosho dopomizhnij dvigun Pershim sudnovim dvigunom bula parova mashina U podalshomu stali vikoristovuvati dizelni dviguni parovi turbini ta gazovi turbini Najchastishe na sudnah riznih tipiv yak golovni ta dopomizhni dviguni vikoristovuyut dizeli najekonomichnishi z usih vidiv sudnovih dviguniv Parovi turbini golovni dviguni vstanovlyuyut na velikih tankerah gazo i kontejnerovozah na sudnah z yadernoyu silovoyu ustanovkoyu tosho Gazovi turbini v osnovnomu yak golovni dviguni zastosovuyut na vijskovih korablyah sudnah na pidvodnih krilah sudnah na povitryanij podushci Shob privesti v diyu sudnovij rushij golovnij sudnovij dvigun spoluchayut z grebnim valom bezposeredno abo cherez reduktor Vdayutsya j do elektrichnogo z yednannya sudnovij dvigun obertaye golovnij elektrichnij generator energiya z yakogo peredayetsya na elektrodvigun grebnogo vala Na nevelikih sudnah sudnovij dvigun vodnochas obertaye grebnij gvint i privodit u diyu elektrogenerator Morehidni i ekspluatacijni harakteristiki sudenMorehidni yakosti sudna Morehidni yakosti viznachayut nadijnist i konstruktivnu doskonalist sudna Do morehidnih yakostej nalezhat plavuchist ostijnist nepotoplyuvanist morehidnist hodovist kerovanist sudna plavuchist zdatnist sudna plavati v neobhidnomu polozhenni vidnosno poverhni vodi pri viznachenomu navantazhenni ostijnist zdatnist sudna vidhilenogo diyeyu zovnishnih sil vid polozhennya rivnovagi povertatisya u vihidne polozhennya rivnovagi pislya pripinennya diyi cih sil nepotoplyuvanist zdatnist sudna zberigati dostatnyu plavuchist i ostijnist pislya zatoplennya odnogo abo dekilkoh vidsikiv morehidnist zdatnist sudna protistoyati vplivu morskogo hvilyuvannya hitavici z kolivannyami mozhlivo menshoyi chastoti i amplitudi hodovist zdatnist sudna peremishatisya z viznachenoyu shvidkistyu kerovanist zdatnist sudna utrimuvati zadanij napryamok ruhu abo zminyuvati jogo vidpovidno do bazhannya sudnovodiya Shtormova pogoda odna z zagroz yakij dovoditsya protistoyati sudnam v moriEkspluatacijni yakosti sudna Ekspluatacijni yakosti viznachayut transportni mozhlivosti i ekonomichni pokazniki sudna Ekspluatacijni yakosti viznachayutsya vantazhopidjomnistyu vantazho i pasazhiromistkistyu shvidkistyu manevrenistyu dalnistyu i avtonomnistyu plavannya vantazhopidjomnist vaga usih vantazhiv yaki mozhe perevezti sudno za umovi zberezhennya proektnoyi osadki Povna vantazhopidjomnist abo dedvejt ce suma usih zminnih vantazhiv sudna tobto zagalna vaga vantazhu zapasiv paliva kotelni vodi mastila ekipazhu z bagazhem zapasiv pitnoyi vodi i balastu vodotonnazhnist kilkist vodi sho vitisnyayetsya sudnom Povna vodotonnazhnist ce vodotonnazhnist porozhnogo sudna plyus dedvejt U suchasnih suden dedvejt stanovit 65 75 vid povnogo tonnazhu u tankeriv 82 85 vantazhomistkist sumarnij obsyag usih vantazhnih primishen v kubichnih metrah tonnazh abo mistkist standartizovana ocinka rozmiriv sudna Isnuye valova mistkist brutto i chista mistkist netto Do 1994 r vikoristovuvavsya reyestrovij tonnazh reyestrova mistkist vimiryuvanij u reyestrovih tonnah brutto reyestrovij i netto reyestrovij tonnazh shvidkist hodu ekspluatacijna yakist sudna sho zabezpechuye ekonomichnu efektivnist transportnih operacij chim vishoyu ye shvidkist tim bilshoyu ye provizna spromozhnist sudna dalnist plavannya maksimalna vidstan yaku sudno mozhe projti iz zadanoyu shvidkistyu bez popovnennya zapasiv avtonomnist plavannya maksimalno dopustimij chas znahodzhennya v mori bez popovnennya zapasiv sho ne vidnosyatsya do ruhu korablya manevrenist zdatnist sudna vikonuvati zadani manevri zminyuvati napryamok i shvidkist ruhu zhivuchist zdatnist sudna zberigati svoyi morehidni ta ekspluatacijni yakosti pri otrimanni poshkodzhen Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SudnoKorabel Vijskovij korabel Dopomizhne vijskove sudno Teoriya korablya Locmanske provedennya Burove sudno Derzhavnij sudnovij reyestr Ukrayini Sudnova kniga Ukrayini Tipi korabliv i suden Klas korablya Model drejfuPrimitkiSudno Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Mizhnarodni pravila poperedzhennya zitknennya suden u mori MPPZS 72 London 20 10 1972 Klasifikacijne tovaristvo Registr sudnoplavstva Ukrayini Registrova kniga suden Sudno Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Korabel Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 lcorp ulif org ua Ukrayinskij lingvistichnij portal Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 29 serpnya 2018 Sudno Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Aksenenko S I Zashitniki ukrainskogo yazyka ego zhe i ubivayut Sudno 2 Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Sudno 2020 03 29 u Wayback Machine Slovar udarenij russkogo yazyka Slovar mezhdunarodnogo morskogo prava Moskva Mezhdunarodnye otnosheniya 1985 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2014 Procitovano 5 bereznya 2014 Chajnikov K N Obshee ustrojstvo sudov Leningrad Sudostroenie 1971 DSTU 2355 94 Rozmiri nadvodnih korabliv i suden golovni Termini viznachennya ta literni poznachennya Sudnovij rushij v URE Sudnovij dvigun v URE DSTU 3970 2000 Bezpeka u nadzvichajnih situaciyah nadzvichajni situaciyi na akvatoriyah Termini ta viznachennya Dzherela ta zakoniKodeks torgovelnogo moreplavstva Ukrayini Registr sudnoplavstva UkrayiniLiteraturaSudnovi dviguni vnutrishnogo zgoryannya pidruch dlya studentiv VNZ spec Sudnovi energ ustanovki ta ustatkuvannya i Dviguni vnutr zgoryannya V S Nalivajko B G Timoshevskij S G Tkachenko Nac un t korablebuduvannya im admirala Makarova Mikolayiv Torubara V V 2015 331 s il tabl portr ISBN 978 966 97484 6 1 Slovar mezhdunarodnogo morskogo prava M Mezhdunarodnye otnosheniya 1985 Ashik V V Proektirovanie sudov L Sudostroenie 1985 Nogid L M Proektirovanie morskih sudov L Sudostroenie 1969 Protopopov V B Svechnikov O I Egorov N M Konstrukciya korpusa sudov vnutrennego i smeshannogo plavaniya L Sudostroenie 1984 Chajnikov K N Obshee ustrojstvo sudov L Sudostroenie 1971 Osoblivosti proektuvannya morskih transportnih suden Navchalnij posibnik O V Bondarenko O I Krotov L O Matvyeyev S O Prokudin Mikolayiv UDMTU 2003 Ch 1 72 c Doncov C B Osnovy teorii sudna uchebnoe posobie S V Doncov Odessa Feniks 2007 142 s Sizov V G Teoriya korablya Uchebnik V G Sizov Odessa Feniks M TransLit 2008 464 s ISBN 978 5 94976 690 3 I F Hurs Prakticheskie raschety morehodnyh kachestv sudna Izmail Izmailskij Morskoj Trenazhernyj Centr 2001 28 s PosilannyaEkipazh sudna Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 Reyestraciya suden Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Sudno Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2