Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Баку́ (азерб. Bakı, МФА(азерб.): [bɑˈcɯ]) — столиця Азербайджанської Республіки, найбільший промисловий, економічний, і науково-технічний центр Південного Кавказу, а також найбільший порт на Каспійському морі і найбільше місто на Кавказі.
| Баку Bakı | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 40°21′59″ пн. ш. 49°50′06″ сх. д. / 40.36665555558377605° пн. ш. 49.835183333360774327° сх. д.Координати: 40°21′59″ пн. ш. 49°50′06″ сх. д. / 40.36665555558377605° пн. ш. 49.835183333360774327° сх. д. | |||||
| Країна |  Азербайджан | ||||
| Регіон | Баку | ||||
| Столиця для | Азербайджан | ||||
| Поділ | | ||||
| Засновано | 1 століття | ||||
| Перша згадка | 5 століття | ||||
| Площа | 2130 км² | ||||
| Населення | 2 282 600 | ||||
| Висота НРМ | −28 м | ||||
| Водойма | Каспійське море | ||||
| Офіційна мова | азербайджанська | ||||
| Назва мешканців | англ. Bakuvian, азерб. Bakılı, есп. Bakuano, нім. Bakiner, рос. Бакинец, фр. Bakinoise[2], фр. Bakinois[2] і тур. Bakülü | ||||
| Міста-побратими | Амман, Басра, Бордо, , Гонолулу, Дакар, Джидда, Ізмір, Київ, Конья, Майнц, Неаполь, Санкт-Петербург, Сараєво, Стамбул, Тебриз, Х'юстон | ||||
| Телефонний код | (+994) 12 | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Номери автомобілів | 10, 90 і 99 | ||||
| GeoNames | 587081 | ||||
| OSM | r3764541 ·R | ||||
| Поштові індекси | AZ1000-AZ1072 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | |||||
| Вебсайт | bakucity.az | ||||
| Мапа | |||||
  Баку Баку (Азербайджан) | |||||
| | |||||
| | |||||
 Баку у Вікісховищі | |||||
Площа міста становить 2130 км². Баку розташований на південному березі Апшеронського півострова. Місто за своєю давниною, величиною території та чисельністю населення є одним із старовинних і найбільших міст Сходу. З населенням Апшеронського півострова населення агломерації становить 2,54 млн. жителів. Баку удостоєний в 2010 році програмою ООН з довкілля (UNEP), звання одного з головних міст по проведенню Всесвітнього дня довкілля. Подібні міста в Європі обираються щорічно. У 2010 році, разом із столицею Азербайджану, цих титулів удостоєні також Генуя (Італія) і Женева (Швейцарія).
Етимологія
За загальновідомою версією назва Баку походить від розм. перс. باد كوبه — «Бадкубе» — «удар вітру», що найімовірніше пов'язано з пануючими там сильними вітрами, і послужило зародженню вкоріненого епітета «Баку — місто вітрів». Однак фахівці відзначають, що ця перська форма назви дуже пізня і засвідчена лише з XVII століття.
Географія
Місто розташоване в південній частині Апшеронського півострова, на березі Каспійського моря.
| Найбільші міста однієї довготи або широти | ||
|---|---|---|
| Північ: Самара Казань | ||
| Захід: Нью-Йорк Мадрид Неаполь |  | Схід: Ташкент Пекін |
| Південь: Манама | ||
Клімат
Клімат Баку — м'який континентальний і напівпустельний (Класифікація кліматів Кеппена: BSk) з жарким сухим літом, прохолодною зимою і рідкими опадами. У деякі роки випадає багато снігу, а невеликі скупчення снігу трапляються практично щозими. Опади влітку бувають рідко. Середня річна кількість опадів становить близько 210 мм.
| Клімат Баку | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 6,6 | 6,3 | 9,8 | 16,4 | 22,1 | 27,3 | 30,6 | 29,7 | 25,6 | 19,6 | 13,5 | 9,7 | 18,1 |
| Середня температура, °C | 4,4 | 4,2 | 7,0 | 12,9 | 18,5 | 23,5 | 26,4 | 26,3 | 22,5 | 16,6 | 11,2 | 7,3 | 15,1 |
| Середній мінімум, °C | 2,1 | 2,0 | 4,2 | 9,4 | 14,9 | 19,7 | 22,2 | 22,9 | 19,4 | 13,6 | 8,8 | 4,8 | 12,0 |
| Годин сонячного сяйва | 89,9 | 89,0 | 124,0 | 195,0 | 257,3 | 294,0 | 313,1 | 282,1 | 222,0 | 145,7 | 93,0 | 102,3 | 2207,4 |
| Норма опадів, мм | 21 | 20 | 21 | 18 | 18 | 8 | 2 | 6 | 15 | 25 | 30 | 26 | 210 |
| Днів з опадами | 6 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 2 | 2 | 6 | 6 | 6 | 49 |
| Днів зі снігом | 4 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 3 | 10 |
| Джерело: Всесвітня метеорологічна організація (ООН), Обсерваторія Гонконгу(для сонячних годин) / Meoweather (для сніжних днів) | |||||||||||||
Історія
Стародавній світ
Мабуть, ще на початку нашої ери сучасний Апшеронський півострів лежав на дні моря, оскільки через трансгресію Каспію рівень моря був набагато вищим, і низовина нижньої течії Кури перебувала під водою (на що вказують античні карти). Відомості про Баку з'являються в ранньому середньовіччі.
Причиною виникнення міста на Апшеронському півострові послужили фізико-географічні умови міста Баку, розташування його в центрі перетину міграційних і торгових шляхів, простягнутих з півночі на південь, із заходу на схід («Великий шовковий шлях»), кліматичні умови та паливне і енергетичне багатство, що з найдавніших часів виходить на поверхню землі, і зветься «нафта».
Середньовіччя
Перша письмова згадка — VI століття. В багатьох історичних джерелах місто згадувалося завдяки наявності нафти. Баку також було одним з торгових центрів регіону, куди приїжджали слов'янські, хазарські, китайські, сирійські, вірменські, іранські купці.
З другої половини IX століття Баку потрапив під володіння Ширваншахів і став одним з основних міст Ширвану. Населення займалося ремеслами, торгівлею, рибальством, садівництвом і нафтовидобутком. У 1191 році ширваншах Ахситан I тимчасово переніс столицю держави з Шемахи в Баку. У XII столітті місто було оточене кріпосною стіною і ровом.
В період нашестя монголів у XIII столітті місто занепало. Але вже в наступному столітті економічне життя Баку знову пожвавилося. Каспійське море в деяких джерелах навіть згадувалося як Бакинське море. З Баку вивозилися різні товари в Золоту Орду, російські князівства, Іран і Середню Азію. У Баку досі збереглися історико-архітектурні пам'ятки — Бухарський і Мултанський (Індійський) карвансараї, що свідчить про торгові зв'язки Баку з вказаними регіонами. В період правління ширваншаха Халіллулаха I (1417–1462) в Баку проводилися істотні будівельні роботи. Комплекс палацу Ширваншахів (який входить до світової спадщини ЮНЕСКО) був створений в цей період. З 1501 року Баку стало частиною Севфевідської держави.
Баку як торговий центр став привертати увагу Росії. Петро I направив експедицію на Південний Кавказ. 26 липня 1723 року російські війська зайняли Баку, але пізніше в результаті укладеного договору між Росією та Іраном в 1735 році росіяни покинули місто. З російськими військами пішла значна кількість вірменського населення.
- Нафта Баку
У часи високого Середньовіччя (з VIII по XIII ст.) спостерігаємо численні письмові згадки бакинської нафти в працях арабських учених (Баладзорі, Масуді, Істахрі-Абу, Абу-Дулаф, Бекран та ін.), які описували самовилив нафти на поверхню та ранній колодязний видобуток на Апшеронському півострові. Так, Масуді у своєму трактаті «Середня книга» (перша половина Х ст.) відзначає, що « …в Баку було два головних джерела: з одного добувалася жовта і біла нафта, а з іншого — чорна і синя. Прибуток з кожного джерела становив понад тисячу дирхемів на рік». Масуді та Істахрі, котрі відвідали район Баку в Х ст., зазначали, що нафта й газ використовувалися для нагрівання води, приготування їжі, обпалення вапна, у військових та медичних цілях.
У X—XIII ст. в селі Балахани добувалася «легка нафта», а в Сурахани — «важка». Географ XIII століття Ібн Бекран пише, що нафту в Баку очищали, щоб позбутися від її поганого запаху і зробити нафту більш придатною для лікування. У 1264 р. під час подорожі через Баку до Персії венеційський купець і мандрівник Марко Поло став свідком видобутку нафти, що просочується на поверхню. На берегах Каспійського моря на території сучасного Азербайджану він бачив як збирали цю нафту. Марко Поло писав у своїй «Книзі про різноманітність світу» про великі ставки, заповнені нафтою, якими, як він писав, можна було б заповнити сто суден. Він також відзначав, що нафту застосовували для освітлення будинків і лікування шкірних захворювань. Він також згадує про спорудження нафтових колодязів і черпання з них нафти.
Новий час
В середині XVIII століття було створено Бакинське ханство. Баку було знов захоплене росіянами в 1796 році, але через рік Катерина II відкликала війська.
14 травня 1805 правитель Баку Гусейн Кулі визнав російське підданство, проте, коли в 1806 році російська армія на чолі з Павлом Циціановим підійшла до Баку, Циціанов був убитий за наказом правителя. Незабаром російська армія почала акцію відплати і в кінці того ж року захопила Баку, а Гусейн Кулі втік до Персії.
Незважаючи на владу Російської імперії, Баку став одним з промислових і культурних центрів Кавказу. Промислове видобування нафти сприяло розвитку міста. У 1847 році на Бібі-Ейбатському родовищі вперше в світі механічним шляхом була пробурена нафтова свердловина. В Баку почався приплив іноземного капіталу, відкрилися офіси Ротшильдів, братів Нобелів та інших. Крім нафтової промисловості розвивалося ткацьке виробництво, відкривалися механічні заводи, тютюнові фабрики, млини, обробні підприємства тощо.
8 травня 1883 року була відкрита залізниця Баку — Тбілісі. У 1899 році відкрили конку, був заснований паровий флот у Бакинському порту. До міста з'їхалося багато мігрантів — росіян, євреїв, німців, вірмен, іранських азербайджанців тощо.
З нафтовим бумом розцвіло культурне життя, відкрилися театри, була побудована будівля опери. Баку стало відоме як «Париж Кавказу». Толерантність місцевих жителів викликало багато позитивних відгуків. Дослідник Том Рейсс відзначав, що Баку було єдиним місцем у Російській імперії, де євреї могли себе відчувати в безпеці.
1873 року в Баку діяло 80 нафтопереробних заводів. Їхній дим так забруднював повітря, що міська влада ввела заборону будівництва нових підприємств у межах міста. За 2 км від Баку було відведено спеціальний район для промислових виробництв, який дістав назву «Чорне місто».
Радянський період
За радянських часів Баку стало столицею Азербайджанської РСР і перетворилося на один з адміністративних, промислових, наукових і культурних центрів СРСР.
В середині квітня 1920 року частини 11-ї Армії РСЧА, розбивши залишки військ Денікіна, підійшли до північних кордонів Азербайджану. 27 квітня радянські війська перейшли азербайджанський кордон і, не зустрівши опору, 28 квітня увійшли в Баку.
У радянський час Баку стало столицею Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки і перетворилося на один з найбільших адміністративних, промислових, наукових і культурних центрів СРСР. У роки Німецько-радянської війни 1941—1945 років Баку був основним стратегічним центром забезпечення паливом військової авіації та бронетехніки, що було одним з найважливіших чинників перемоги СРСР. У той же час Німеччина будувала плани з метою захоплення бакинської нафти, але завдяки поразці Вермахту в битві за Кавказ Баку не був захоплений. У післявоєнні роки Баку також залишався значущим нафтоносним регіоном СРСР. Однак політична та економічна криза в 80-х роках породила нові реалії в житті радянського Азербайджану і Баку, що призвело до серії страшних трагедій і розколу в суспільстві.
Чорний січень
З початком вірмено-азербайджанського конфлікту в 1988–1989 роках в Баку прибула велика кількість азербайджанських біженців з Вірменії. У 1989–1990 роках в місті відбулися безпрецедентні заворушення, що переросли у вірменські погроми в Баку. До січня 1990 року в місті залишалося лише близько 27 тисяч жителів-вірмен, переважно немолодих. Погроми відбувалися 13-15 січня 1990 року, коли вигнані з Вірменії азербайджанські біженці стали нападати на місцевих жителів вірменської національності. За час погромів було убито 48 жителів міста вірменської національності. Більше 100 тисяч жителів було вимушено покинути місто. При цьому розквартирований в місті 12-тисячний контингент внутрішніх військ і частини радянської армії не втручалися в те, що відбувається, обмежуючись тільки охороною урядових об'єктів. Після введення додаткових частин Радянської Армії, які зустріли озброєний опір, у період з 20 січня по 11 лютого 1990 року було убито близько 40 військовослужбовців і 140 місцевих жителів, включаючи жінок, дітей і людей похилого віку. Метою військової операції був розгром антикомуністичного Народного Фронту Азербайджану і збереження влади Компартії.
З 1995 по 1998 роки у Баку виходила незалежна газета «Компас».
Наші дні
Оговтавшись від економічної і соціальної криз важких пострадянських років кінця 20-го сторіччя, Баку переживає нині своє нове народження як найбільший економічний і культурний центр Закавказзя.
Регіональний план розвитку Баку охопить період до 2030 року.
Держкомітету з містобудування та архітектури Джахангір Годжаєв: Підготовлений в період Радянського Союзу план не відповідає вимогам вільної економіки, і тому за підтримки Світового Банку готується план розвитку Баку. Це буде основою для створення нового генерального плану. Це буде більш довгостроковий документ, що визначає також параметри розвитку всього Баку і оточуючих його селищ і Абшеронського півострова в загальному. Під час підготовки плану буде використана світова практика, прийняті до уваги параметри розвитку міста Сумгайит і Абшеронського району. Поряд з цим проводяться роботи з планування центральної частини міста Баку.
У травні 2012 року в Баку пройшов 57-й конкурс пісні Євробачення.
У вересні-жовтні 2012 року в Баку відбулися матчі Чемпіонату світу з футболу серед дівчат віком до 17 років.
Населення
| Рік | Азербайджанці | % | Росіяни | % | Вірмени | % | Євреї | % | Інші | % | Населення |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1886 | 37 530 | 43,3 | 21 390 | 24,7 | 24 490 | 28,3 | 391 | 0,5 | 2810 | 3,2 | 86 611 |
| 1897 | 40 341 | 36 | 37 399 | 33,4 | 19 099 | 17,1 | 3369 | 3 | 11 696 | 10,5 | 111 904 |
| 1926 | 118 737 | 26,2 | 167 373 | 36,9 | 76 656 | 16,9 | 19 589 | 4,3 | 70 978 | 15,7 | 453 333 |
| 1939 | 215 482 | 27,4 | 343 064 | 43,6 | 118 650 | 15,1 | 31 050 | 3,9 | 79 377 | 10,1 | 787 623 |
| 1959 | 211 372 | 32,9 | 223 242 | 34,7 | 137 111 | 21,3 | 24 057 | 3,7 | 56 725 | 8,7 | 652 507 |
| 1970 | 586 052 | 46,3 | 351 090 | 27,7 | 207 464 | 16,4 | 29 716 | 2,3 | 88 193 | 6,9 | 1 262 515 |
| 1979 | 530 556 | 52,4 | 229 873 | 22,7 | 167 226 | 16,5 | 22 916 | 2,3 | 62 865 | 6,2 | 1 013 436 |
| 1999 | 1 574 252 | 88 | 119 371 | 6,7 | 378 | 0,02 | 5164 | 0,3 | 89 689 | 5 | 1 788 854 |
| 2009 | 1 848 107 | 90,3 | 108 525 | 5,3 | 104 | 0 | 6056 | 0,6 | 83 023 | 4,1 | 2 045 815 |
Освіта
Міжнародні відносини
Міста-побратими
Наразі, Баку має двадцять сім міст-побратимів.
| Місто | Країна | Рік |
|---|---|---|
| Амман |  Йорданія | З 1965 |
| Анкара |  Туреччина | З 1974 |
| Басра |  Ірак | З 1981 |
| Бордо |  Франція | З 1987 |
| Вунгтау |  В'єтнам | З 1992 |
| Вашингтон |  США | З 1993 |
| Гонолулу | США | З 1993 |
| Дакар |  Сенегал | З 1994 |
| Джидда |  Саудівська Аравія | З 1995 |
| Ізмір | Туреччина | З 1995 |
| Москва |  Росія | З 1995 |
| Київ |  Україна | З 1995 |
| Конья | Туреччина | З 1996 |
| Лондон |  Сполучене Королівство | З 1996 |
| Майнц |  Німеччина | З 1997 |
| Неаполь |  Італія | З 1997 |
| Санкт-Петербург | Росія | З 1998 |
| Сараєво |  Боснія і Герцеговина | З 1998 |
| Стамбул | Туреччина | З 1998 |
| Тебриз |  Іран | З 1998 |
| Х'юстон | США | З 2001 |
| Балаково | Росія | З 2002 |
Міста-партнери
Міста, з якими Баку має зв'язки на різних рівнях.
| Місто | Країна | Рік |
|---|---|---|
| Абердин |  Шотландія | З 2002 |
| Мінськ |  Білорусь | З 2002 |
| Ставангер |  Норвегія | З 2002 |
| Тбілісі |  Грузія | З 2002 |
Дипломатичні та консульські представництва
У місті знаходяться 50 посольств і 4 представництва.
Членство в місті Баку
Місто є членом таких міжнародних організацій:
- Всесвітньої Федерації Міст-побратимів
- Всесвітньої Організації Міст спадщини (ЮНЕСКО)
- Всесвітньої Організації Міст Енергетики
- Міжнародного інституту «Євроград»
- Союзу Столиць Країн Чорноморської Економічної Співдружності
Визначні пам'ятки
Пам'ятники
Фотогалерея
-
![image]()
Споруджувані будівлі Flame Towers -
![image]()
-
![image]()
Головна будівля Азербайджанської державної залізниці -
![image]()
Бакинська Фортеця (Ічері Шехер) -
![image]()
Ворота в Ічері Шехер -
![image]()
-
-
![image]()
Баку вночі
Баку в літературі
- Арабський трактат XIII ст.:
«Баку — це місто в області Ширвана на березі моря. Всю ніч земля його горить,
як вогонь: ставлять на неї котел,
і вода на землі його закипає.
Його товари: нафта чорна, біла, зелена і сіль».
Кінематограф
Особистості
- Азіза Мустафа Заде — азербайджанська джазова піаністка, співачка та композитор.
- Аллегрова Ірина Олександрівна — радянська та російська естрадна співачка, актриса.
- Аллілуєва Надія Сергіївна — радянський партійний діяч, друга дружина Генерального секретаря ЦК ВКП (б) І. В. Сталіна.
- Алмасзаде Гамер Гаджиага кизи — азербайджанська балерина.
- Афаг Башіргизи — заслужена артистка Азербайджану
- Афаг Масуд — кавалер ордена «Слава», народна письменнця Азербайджану, заслужена діячка мистецтв Азербайджану
- Бахрамов Тофік Бахрам-огли — азербайджанський радянський футбольний арбітр.
- Вагіф Мустафазаде — азербайджанський джазовий композитор і піаніст.
- Ванников Борис Львович — радянський державний діяч.
- Говорухін Лев Олексійович — Герой Радянського Союзу
- — відомий російський репер і актор. Більш відомий своїм творчим псевдонімом Птаха.
- Доліна Лариса Олександрівна — радянська і російська естрадна і джазова співачка, актриса.
- Єременко Костянтин Андрійович — радянський і український диригент.
- Валентин Женевський — азербайджанський та український камерний і естрадний співак, композитор і педагог. «Заслужений діяч естрадного мистецтва України»
- Ібрагімбеков Рустам Ібрагімович — азербайджанський і російський письменник, сценарист, кінодраматург і кінорежисер.
- Ісмаїлов Тельман Марданович — російський підприємець.
- Кара Караєв (1918—1982) — азербайджанський радянський композитор.
- Каспаров Гаррі Кімович — радянський і російський шахіст, письменник і політик.
- Ландау Лев Давидович — радянський фізик.
- Мамед Гасан Гаджинський — азербайджанський державний і політичний діяч.
- Мешаді Азізбеков — діяч революційного руху в Азербайджані.
- Омелянович-Павленко Іван Володимирович — генерал-хорунжий Армії УНР
- Петросян Євген Ваганович — радянський і російський артист естради, письменник-гуморист і телеведучий.
- Раджабов Теймур Борисович — азербайджанський шахіст, гросмейстер.
- Ріхард Зорге — професійний журналіст, розвідник-шпигун.
- Ростропович Мстислав Леопольдович — російський віолончеліст, диригент.
- Саакянц Роберт Аршавірович — відомий вірменський кінорежисер-мультиплікатор
- Салманов Салман Мамед Огли — український музикант, перкусіоніст, учасник гурту Мандри (1997—2009).
- Тагиєв Гаджи Зейналабдін — азербайджанський підприємець і філантроп.
- Франгіз Алізаде — азербайджанська композиторка, піаністка, музикознавець і педагог.
- Шрамченко Святослав Олександрович — військовий і громадський діяч, капітан-лейтенант УНР
- Закаріадзе Серго Олександрович (1909—1971) — радянський грузинський актор, читець, педагог
- Еріка Ферда (1914—1997) — латвійська актриса, хореограф і театральний педагог
- Тимофєєв Микола Дмитрович (1921—1999) — радянський російський актор театру і кіно
- Нагорний Олексій Петрович (1922—1984) — російський письменник, сценарист
- Мелік Дадашев (1924—1996) — азербайджанський актор
- Зорін Леонід Генріхович (1924—2020) — російський письменник, поет, перекладач, драматург і сценарист
- Агамірова Тамілла Суджаївна (1928—2021) — радянська і російська актриса театру і кіно
- Троцюк Богдан Якович (1931—2009) — радянський, російський композитор
- Кажлаєв Мурад Магомедович (* 1931) — російський композитор
- (* 1932) — російська актриса
- Меліков Аріф Джангір огли (1933—2019) — азербайджанський композитор
- Лаферов В'ячеслав Гаврилович (1939—1996) — радянський і український художник по гриму
- Меньшов Володимир Валентинович (1939—2021) — російський актор, кінорежисер.
- Віторган Еммануїл Гедеонович (* 1939) — радянський та російський актор театру і кіно
- Кулієв Ельдар (1941—2021) — радянський та азербайджанський кінорежисер, сценарист і актор
- Терентьєва Нонна Миколаївна (1942—1996) — радянська, російська актриса театру і кіно
- Магомаєв Муслім Магометович (1942—2008) — радянський азербайджанський оперний та естрадний співак, композитор
- Фарадж Караєв (* 1943) — азербайджанський композитор
- Полад Бюльбюль огли (* 1945) — радянський і азербайджанський естрадний співак (ліричний тенор), композитор, педагог, актор, доктор мистецтвознавства
- Агаджанов Ґрант Карапетович (* 1948) — інженер. Доктор економічних наук (1995), професор (1995)
- Азер Ірина Абдуррезаївна (* 1949) — актриса радянського кіно
- Омарова Гаміда Мамед-кизи (* 1957) — азербайджанська актриса
- Газаров Сергій Ішханович (* 1958) — радянський і російський актор і режисер театру і кіно, сценарист, продюсер
- Савкін Олег Володимирович (* 1965) — український актор театру і кіно.
Див. також
- Азербайджанський Державний Академічний Драматичний Театр
- Азербайджанський державний музей килима і народного прикладного мистецтва імені Лятіфа Керімова
- Азербайджанський державний музей мистецтв імені Рустама Мустафаєва
- Азербайджанський державний музей музичної культури
- Азербайджанський державний російський драматичний театр імені Самеда Вургуна
- Азербайджанський Державний Театр ляльок імені Абдулли Шаїга
- Азербайджанський державний театр юного глядача
- Азербайджанська державна філармонія
- Азербайджанська національна бібліотека
- Центральна міська бібліотека імені Мірзи Алекпера Сабіра
- Азербайджанський театр опери і балету
- Бакинський зоопарк
- Бакинський музей сучасного мистецтва
- Вілла Петролеа
- Музей Азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві
- Музей історії Азербайджану
- Музей мініатюрних книг
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Баку
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баку |
- baku.ru [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- (англ.)
- (англ.)
- (англ.)
- Фотографії Баку [ 30 липня 2012 у Wayback Machine.]
Джерела
- Державний статистичний комітет Азербайджану. Територія, чисельність населення регіонів країни на початок 2018 року. [ 30 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- Історія Міста Баку́ [ 31 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Баку отримав звання головного міста по проведенню Всесвітнього дня довкілля: Суспільство, 24 травня 2010 [ 27 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- «БСЭ», ст. Баку [ 12 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 18 березня 2010. Процитовано 09.11.2014.
- «Climatological Information for Baku, Azerbaijan» [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.] — Hong Kong Observatory
- . Meoweather. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 25.02.2013.
- С. Н. Муравьев. Птолемеева карта Кавказької Албанії та рівень Каспію, ВДИ, 1983, № 1, стор.117
- Лев Нуссимбаум — Эссад Бей — Курбан Саид. История загадки [ 3 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Tom Reiss.The Orientalist. Random House, 2005. P.9
- Michael P. Croissant. The Armenia-Azerbaijan conflict: causes and implications. Greenwood Publishing Group, 1998. , 9780275962418, стр 18 (англ.)
- «Pogrom» / Washington Post, Washington, D.C. (21 січня 1990)
- Yurchenko, Boris, "A crowd of Armenians and Russians who fled violence in the Azerbaijani capital of Baku register Thursday for relief at an emergency center in Moscow, " Free Press, Detroit (26 січня 1990)
- Whitney, Craig R., "When empires fall, not everyone ends up with a state of his own, " New York Times National (14 квітня 1991)
- Труд № 020 за 01.02.2001. 10 баллов по шкале Политбюро [ 07.03.2008, у Wayback Machine.] (рос.)
- Schrader, Esther, "Armenians Who Fled Baku Tell of Atrocities, " Los Angeles Times, Los Angeles (18 січня 1990)
- Kenny, Timothy, «30 Die in Soviet Ethnic Riots»/ USA Today (15 січня 1990)
- А. Головков Проникающее ранение / Журнал «ОГОНЕК», 6, 1990
- Human Rights Watch. «Playing the „Communal Card“: Communal Violence and Human Rights» [ 11 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- И. Афанасьев «Заложники неизвестности» / «Учительская газета», Москва, 5, 1990
- JTA, "Jews among Azerbaijani casualties, " Washington Jewish Week, Washington, D.C. (18 січня 1990)
- Feldmenn, Linda, "Soviet Rein in Azeri Nationalists, " Christian Science Monitor (29 січня 1990)
- Buckley, William F., Jr., "The U.S. incorrectly signals the Soviets that using force in Azerbaijan is okay, " Free Press, Detroit (23 січня 1990)
- Gumbel, Peter, «Use of Force Is Risky Gorbachev Gamble»/ Wall Street Journal Bowling Green (22 січня 1990)
- Keller, Bill, «MOSCOW, Jan. 28 — It now seems clear that the main reason that the Soviet military stormed Baku on the morning of Jan. 20 was to prevent the Communist government of the Azerbaijan republic from falling…,»/ New York Times National (29 січня 1990)
- Keller, Bill, «Force as a Last Resort: Armed Power Salvages Moscow's Fading Authority»/ New York Times National (29 січня 1990)
- «Warring Nationalists agreed to a truce along a Caucasus battlefield» Wall Street Journal, Bowling Green (26 січня 1990)
- «Azerbaijani Militants vowed a 'real guerrilla war' against Soviet forces»/ Wall Street Journal, Bowling Green (24 січня 1990)
- «Soviet troops clashed with Azerbaijanis blockading Baku's harbor»/ Wall Street Journal, Bowling Green (25 січня 1990)
- «A Soviet military commander said it might be possible to lift a curfew imposed after violent ethnic clashes in Azerbaijan, and expressed hope that troops could begin pulling out in about two weeks.»/ Wall Street Journal, Bowling Green (2 лютого 1990)
- Wolf, Charles Jr., «Drawing a line from Tiananmen to Baku»/ Washington Times, Washington, D.C. (23 березня 1990)
- (рос.) Свод статистических данных о населении Закавказского края, извлечённых из посемейных списков 1886 года, г. Тифлис, 1893
- (рос.) Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. — г. Баку [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.]
- (рос.) Всесоюзная перепись населения 1926 года, т. 14, Закавказская СФСР, г. Москва, 1929
- Soviet 1939 census
- Soviet 1959 census
- Soviet 1970 census
- Soviet 1979 census
- (англ.) Ethnic composition of Azerbaijan 1999 [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- (англ.) Ethnic composition of Azerbaijan 2009 [ 2012-02-07 у Wayback Machine.]
- Міжнародні зв'язки. Виконавча влада міста Баку. [ 31 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Baku znachennya Baku azerb Baki MFA azerb bɑˈcɯ stolicya Azerbajdzhanskoyi Respubliki najbilshij promislovij ekonomichnij i naukovo tehnichnij centr Pivdennogo Kavkazu a takozh najbilshij port na Kaspijskomu mori i najbilshe misto na Kavkazi Baku Bakigerb praporBakuOsnovni dani40 21 59 pn sh 49 50 06 sh d 40 36665555558377605 pn sh 49 835183333360774327 sh d 40 36665555558377605 49 835183333360774327 Koordinati 40 21 59 pn sh 49 50 06 sh d 40 36665555558377605 pn sh 49 835183333360774327 sh d 40 36665555558377605 49 835183333360774327Krayina AzerbajdzhanRegion BakuStolicya dlya AzerbajdzhanPodil 14 rajoniv lt Zasnovano 1 stolittyaPersha zgadka 5 stolittyaPlosha 2130 km Naselennya 2 282 600Visota NRM 28 mVodojma Kaspijske moreOficijna mova azerbajdzhanskaNazva meshkanciv angl Bakuvian azerb Bakili esp Bakuano nim Bakiner ros Bakinec fr Bakinoise 2 fr Bakinois 2 i tur BakuluMista pobratimi Amman Basra Bordo Gonolulu Dakar Dzhidda Izmir Kiyiv Konya Majnc Neapol Sankt Peterburg Sarayevo Stambul Tebriz H yustonTelefonnij kod 994 12Chasovij poyas UTC 4Nomeri avtomobiliv 10 90 i 99GeoNames 587081OSM r3764541 RPoshtovi indeksi AZ1000 AZ1072Miska vladaMer mistaVebsajt bakucity azMapaBakuBaku Azerbajdzhan Baku u Vikishovishi Plosha mista stanovit 2130 km Baku roztashovanij na pivdennomu berezi Apsheronskogo pivostrova Misto za svoyeyu davninoyu velichinoyu teritoriyi ta chiselnistyu naselennya ye odnim iz starovinnih i najbilshih mist Shodu Z naselennyam Apsheronskogo pivostrova naselennya aglomeraciyi stanovit 2 54 mln zhiteliv Baku udostoyenij v 2010 roci programoyu OON z dovkillya UNEP zvannya odnogo z golovnih mist po provedennyu Vsesvitnogo dnya dovkillya Podibni mista v Yevropi obirayutsya shorichno U 2010 roci razom iz stoliceyu Azerbajdzhanu cih tituliv udostoyeni takozh Genuya Italiya i Zheneva Shvejcariya EtimologiyaZa zagalnovidomoyu versiyeyu nazva Baku pohodit vid rozm pers باد كوبه Badkube udar vitru sho najimovirnishe pov yazano z panuyuchimi tam silnimi vitrami i posluzhilo zarodzhennyu vkorinenogo epiteta Baku misto vitriv Odnak fahivci vidznachayut sho cya perska forma nazvi duzhe piznya i zasvidchena lishe z XVII stolittya GeografiyaMisto roztashovane v pivdennij chastini Apsheronskogo pivostrova na berezi Kaspijskogo morya Najbilshi mista odniyeyi dovgoti abo shirotiPivnich Samara KazanZahid Nyu Jork Madrid Neapol Shid Tashkent PekinPivden ManamaKlimatKlimat Baku m yakij kontinentalnij i napivpustelnij Klasifikaciya klimativ Keppena BSk z zharkim suhim litom proholodnoyu zimoyu i ridkimi opadami U deyaki roki vipadaye bagato snigu a neveliki skupchennya snigu traplyayutsya praktichno shozimi Opadi vlitku buvayut ridko Serednya richna kilkist opadiv stanovit blizko 210 mm Klimat BakuPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 6 6 6 3 9 8 16 4 22 1 27 3 30 6 29 7 25 6 19 6 13 5 9 7 18 1Serednya temperatura C 4 4 4 2 7 0 12 9 18 5 23 5 26 4 26 3 22 5 16 6 11 2 7 3 15 1Serednij minimum C 2 1 2 0 4 2 9 4 14 9 19 7 22 2 22 9 19 4 13 6 8 8 4 8 12 0Godin sonyachnogo syajva 89 9 89 0 124 0 195 0 257 3 294 0 313 1 282 1 222 0 145 7 93 0 102 3 2207 4Norma opadiv mm 21 20 21 18 18 8 2 6 15 25 30 26 210Dniv z opadami 6 6 5 4 3 2 1 2 2 6 6 6 49Dniv zi snigom 4 3 0 0 0 0 0 0 0 0 0 3 10Dzherelo Vsesvitnya meteorologichna organizaciya OON Observatoriya Gonkongu dlya sonyachnih godin Meoweather dlya snizhnih dniv IstoriyaStarodavnij svit Glinyana statuetka znajdena v Icheri Sheher I tis do n e Mabut she na pochatku nashoyi eri suchasnij Apsheronskij pivostriv lezhav na dni morya oskilki cherez transgresiyu Kaspiyu riven morya buv nabagato vishim i nizovina nizhnoyi techiyi Kuri perebuvala pid vodoyu na sho vkazuyut antichni karti Vidomosti pro Baku z yavlyayutsya v rannomu serednovichchi Prichinoyu viniknennya mista na Apsheronskomu pivostrovi posluzhili fiziko geografichni umovi mista Baku roztashuvannya jogo v centri peretinu migracijnih i torgovih shlyahiv prostyagnutih z pivnochi na pivden iz zahodu na shid Velikij shovkovij shlyah klimatichni umovi ta palivne i energetichne bagatstvo sho z najdavnishih chasiv vihodit na poverhnyu zemli i zvetsya nafta Serednovichchya Palac Shirvanshahiv XV stolittya Persha pismova zgadka VI stolittya V bagatoh istorichnih dzherelah misto zgaduvalosya zavdyaki nayavnosti nafti Baku takozh bulo odnim z torgovih centriv regionu kudi priyizhdzhali slov yanski hazarski kitajski sirijski virmenski iranski kupci Z drugoyi polovini IX stolittya Baku potrapiv pid volodinnya Shirvanshahiv i stav odnim z osnovnih mist Shirvanu Naselennya zajmalosya remeslami torgivleyu ribalstvom sadivnictvom i naftovidobutkom U 1191 roci shirvanshah Ahsitan I timchasovo perenis stolicyu derzhavi z Shemahi v Baku U XII stolitti misto bulo otochene kriposnoyu stinoyu i rovom V period nashestya mongoliv u XIII stolitti misto zanepalo Ale vzhe v nastupnomu stolitti ekonomichne zhittya Baku znovu pozhvavilosya Kaspijske more v deyakih dzherelah navit zgaduvalosya yak Bakinske more Z Baku vivozilisya rizni tovari v Zolotu Ordu rosijski knyazivstva Iran i Serednyu Aziyu U Baku dosi zbereglisya istoriko arhitekturni pam yatki Buharskij i Multanskij Indijskij karvansarayi sho svidchit pro torgovi zv yazki Baku z vkazanimi regionami V period pravlinnya shirvanshaha Halillulaha I 1417 1462 v Baku provodilisya istotni budivelni roboti Kompleks palacu Shirvanshahiv yakij vhodit do svitovoyi spadshini YuNESKO buv stvorenij v cej period Z 1501 roku Baku stalo chastinoyu Sevfevidskoyi derzhavi Baku yak torgovij centr stav privertati uvagu Rosiyi Petro I napraviv ekspediciyu na Pivdennij Kavkaz 26 lipnya 1723 roku rosijski vijska zajnyali Baku ale piznishe v rezultati ukladenogo dogovoru mizh Rosiyeyu ta Iranom v 1735 roci rosiyani pokinuli misto Z rosijskimi vijskami pishla znachna kilkist virmenskogo naselennya Nafta Baku U chasi visokogo Serednovichchya z VIII po XIII st sposterigayemo chislenni pismovi zgadki bakinskoyi nafti v pracyah arabskih uchenih Baladzori Masudi Istahri Abu Abu Dulaf Bekran ta in yaki opisuvali samoviliv nafti na poverhnyu ta rannij kolodyaznij vidobutok na Apsheronskomu pivostrovi Tak Masudi u svoyemu traktati Serednya kniga persha polovina H st vidznachaye sho v Baku bulo dva golovnih dzherela z odnogo dobuvalasya zhovta i bila nafta a z inshogo chorna i sinya Pributok z kozhnogo dzherela stanoviv ponad tisyachu dirhemiv na rik Masudi ta Istahri kotri vidvidali rajon Baku v H st zaznachali sho nafta j gaz vikoristovuvalisya dlya nagrivannya vodi prigotuvannya yizhi obpalennya vapna u vijskovih ta medichnih cilyah U X XIII st v seli Balahani dobuvalasya legka nafta a v Surahani vazhka Geograf XIII stolittya Ibn Bekran pishe sho naftu v Baku ochishali shob pozbutisya vid yiyi poganogo zapahu i zrobiti naftu bilsh pridatnoyu dlya likuvannya U 1264 r pid chas podorozhi cherez Baku do Persiyi venecijskij kupec i mandrivnik Marko Polo stav svidkom vidobutku nafti sho prosochuyetsya na poverhnyu Na beregah Kaspijskogo morya na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu vin bachiv yak zbirali cyu naftu Marko Polo pisav u svoyij Knizi pro riznomanitnist svitu pro veliki stavki zapovneni naftoyu yakimi yak vin pisav mozhna bulo b zapovniti sto suden Vin takozh vidznachav sho naftu zastosovuvali dlya osvitlennya budinkiv i likuvannya shkirnih zahvoryuvan Vin takozh zgaduye pro sporudzhennya naftovih kolodyaziv i cherpannya z nih nafti Novij chas Gerb Bakinskoyi guberniyi V seredini XVIII stolittya bulo stvoreno Bakinske hanstvo Baku bulo znov zahoplene rosiyanami v 1796 roci ale cherez rik Katerina II vidklikala vijska 14 travnya 1805 pravitel Baku Gusejn Kuli viznav rosijske piddanstvo prote koli v 1806 roci rosijska armiya na choli z Pavlom Cicianovim pidijshla do Baku Cicianov buv ubitij za nakazom pravitelya Nezabarom rosijska armiya pochala akciyu vidplati i v kinci togo zh roku zahopila Baku a Gusejn Kuli vtik do Persiyi Nezvazhayuchi na vladu Rosijskoyi imperiyi Baku stav odnim z promislovih i kulturnih centriv Kavkazu Promislove vidobuvannya nafti spriyalo rozvitku mista U 1847 roci na Bibi Ejbatskomu rodovishi vpershe v sviti mehanichnim shlyahom bula proburena naftova sverdlovina V Baku pochavsya pripliv inozemnogo kapitalu vidkrilisya ofisi Rotshildiv brativ Nobeliv ta inshih Krim naftovoyi promislovosti rozvivalosya tkacke virobnictvo vidkrivalisya mehanichni zavodi tyutyunovi fabriki mlini obrobni pidpriyemstva tosho Bakinskij primorskij bulvar 1900 8 travnya 1883 roku bula vidkrita zaliznicya Baku Tbilisi U 1899 roci vidkrili konku buv zasnovanij parovij flot u Bakinskomu portu Do mista z yihalosya bagato migrantiv rosiyan yevreyiv nimciv virmen iranskih azerbajdzhanciv tosho Z naftovim bumom rozcvilo kulturne zhittya vidkrilisya teatri bula pobudovana budivlya operi Baku stalo vidome yak Parizh Kavkazu Tolerantnist miscevih zhiteliv viklikalo bagato pozitivnih vidgukiv Doslidnik Tom Rejss vidznachav sho Baku bulo yedinim miscem u Rosijskij imperiyi de yevreyi mogli sebe vidchuvati v bezpeci 1873 roku v Baku diyalo 80 naftopererobnih zavodiv Yihnij dim tak zabrudnyuvav povitrya sho miska vlada vvela zaboronu budivnictva novih pidpriyemstv u mezhah mista Za 2 km vid Baku bulo vidvedeno specialnij rajon dlya promislovih virobnictv yakij distav nazvu Chorne misto Radyanskij period Chervona armiya v Baku traven 1920 Za radyanskih chasiv Baku stalo stoliceyu Azerbajdzhanskoyi RSR i peretvorilosya na odin z administrativnih promislovih naukovih i kulturnih centriv SRSR V seredini kvitnya 1920 roku chastini 11 yi Armiyi RSChA rozbivshi zalishki vijsk Denikina pidijshli do pivnichnih kordoniv Azerbajdzhanu 27 kvitnya radyanski vijska perejshli azerbajdzhanskij kordon i ne zustrivshi oporu 28 kvitnya uvijshli v Baku U radyanskij chas Baku stalo stoliceyu Azerbajdzhanskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki i peretvorilosya na odin z najbilshih administrativnih promislovih naukovih i kulturnih centriv SRSR U roki Nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv Baku buv osnovnim strategichnim centrom zabezpechennya palivom vijskovoyi aviaciyi ta bronetehniki sho bulo odnim z najvazhlivishih chinnikiv peremogi SRSR U toj zhe chas Nimechchina buduvala plani z metoyu zahoplennya bakinskoyi nafti ale zavdyaki porazci Vermahtu v bitvi za Kavkaz Baku ne buv zahoplenij U pislyavoyenni roki Baku takozh zalishavsya znachushim naftonosnim regionom SRSR Odnak politichna ta ekonomichna kriza v 80 h rokah porodila novi realiyi v zhitti radyanskogo Azerbajdzhanu i Baku sho prizvelo do seriyi strashnih tragedij i rozkolu v suspilstvi Chornij sichen Dokladnishe Chornij sichen Pidrozdili radyanskoyi armiyi v Baku Zima 1990 Z pochatkom virmeno azerbajdzhanskogo konfliktu v 1988 1989 rokah v Baku pribula velika kilkist azerbajdzhanskih bizhenciv z Virmeniyi U 1989 1990 rokah v misti vidbulisya bezprecedentni zavorushennya sho pererosli u virmenski pogromi v Baku Do sichnya 1990 roku v misti zalishalosya lishe blizko 27 tisyach zhiteliv virmen perevazhno nemolodih Pogromi vidbuvalisya 13 15 sichnya 1990 roku koli vignani z Virmeniyi azerbajdzhanski bizhenci stali napadati na miscevih zhiteliv virmenskoyi nacionalnosti Za chas pogromiv bulo ubito 48 zhiteliv mista virmenskoyi nacionalnosti Bilshe 100 tisyach zhiteliv bulo vimusheno pokinuti misto Pri comu rozkvartirovanij v misti 12 tisyachnij kontingent vnutrishnih vijsk i chastini radyanskoyi armiyi ne vtruchalisya v te sho vidbuvayetsya obmezhuyuchis tilki ohoronoyu uryadovih ob yektiv Pislya vvedennya dodatkovih chastin Radyanskoyi Armiyi yaki zustrili ozbroyenij opir u period z 20 sichnya po 11 lyutogo 1990 roku bulo ubito blizko 40 vijskovosluzhbovciv i 140 miscevih zhiteliv vklyuchayuchi zhinok ditej i lyudej pohilogo viku Metoyu vijskovoyi operaciyi buv rozgrom antikomunistichnogo Narodnogo Frontu Azerbajdzhanu i zberezhennya vladi Kompartiyi Z 1995 po 1998 roki u Baku vihodila nezalezhna gazeta Kompas Nashi dni Ogovtavshis vid ekonomichnoyi i socialnoyi kriz vazhkih postradyanskih rokiv kincya 20 go storichchya Baku perezhivaye nini svoye nove narodzhennya yak najbilshij ekonomichnij i kulturnij centr Zakavkazzya Regionalnij plan rozvitku Baku ohopit period do 2030 roku Derzhkomitetu z mistobuduvannya ta arhitekturi Dzhahangir Godzhayev Pidgotovlenij v period Radyanskogo Soyuzu plan ne vidpovidaye vimogam vilnoyi ekonomiki i tomu za pidtrimki Svitovogo Banku gotuyetsya plan rozvitku Baku Ce bude osnovoyu dlya stvorennya novogo generalnogo planu Ce bude bilsh dovgostrokovij dokument sho viznachaye takozh parametri rozvitku vsogo Baku i otochuyuchih jogo selish i Absheronskogo pivostrova v zagalnomu Pid chas pidgotovki planu bude vikoristana svitova praktika prijnyati do uvagi parametri rozvitku mista Sumgajit i Absheronskogo rajonu Poryad z cim provodyatsya roboti z planuvannya centralnoyi chastini mista Baku U travni 2012 roku v Baku projshov 57 j konkurs pisni Yevrobachennya U veresni zhovtni 2012 roku v Baku vidbulisya matchi Chempionatu svitu z futbolu sered divchat vikom do 17 rokiv NaselennyaNacionalnij sklad Baku Rik Azerbajdzhanci Rosiyani Virmeni Yevreyi Inshi Naselennya1886 37 530 43 3 21 390 24 7 24 490 28 3 391 0 5 2810 3 2 86 6111897 40 341 36 37 399 33 4 19 099 17 1 3369 3 11 696 10 5 111 9041926 118 737 26 2 167 373 36 9 76 656 16 9 19 589 4 3 70 978 15 7 453 3331939 215 482 27 4 343 064 43 6 118 650 15 1 31 050 3 9 79 377 10 1 787 6231959 211 372 32 9 223 242 34 7 137 111 21 3 24 057 3 7 56 725 8 7 652 5071970 586 052 46 3 351 090 27 7 207 464 16 4 29 716 2 3 88 193 6 9 1 262 5151979 530 556 52 4 229 873 22 7 167 226 16 5 22 916 2 3 62 865 6 2 1 013 4361999 1 574 252 88 119 371 6 7 378 0 02 5164 0 3 89 689 5 1 788 8542009 1 848 107 90 3 108 525 5 3 104 0 6056 0 6 83 023 4 1 2 045 815OsvitaAzerbajdzhanskij institut naftovoyi promislovosti Azerbajdzhanska derzhavna naftova akademiya Azerbajdzhanskij tehnichnij universitet Azerbajdzhanskij medichnij universitet Azerbajdzhanskij derzhavnij ekonomichnij universitet Bakinska muzichna akademiya Bakinskij derzhavnij universitet Universitet Hazar Mizhnarodni vidnosiniMista pobratimi Narazi Baku maye dvadcyat sim mist pobratimiv Misto Krayina RikAmman Jordaniya Z 1965Ankara Turechchina Z 1974Basra Irak Z 1981Bordo Franciya Z 1987Vungtau V yetnam Z 1992Vashington SShA Z 1993Gonolulu SShA Z 1993Dakar Senegal Z 1994Dzhidda Saudivska Araviya Z 1995Izmir Turechchina Z 1995Moskva Rosiya Z 1995Kiyiv Ukrayina Z 1995Konya Turechchina Z 1996London Spoluchene Korolivstvo Z 1996Majnc Nimechchina Z 1997Neapol Italiya Z 1997Sankt Peterburg Rosiya Z 1998Sarayevo Bosniya i Gercegovina Z 1998Stambul Turechchina Z 1998Tebriz Iran Z 1998H yuston SShA Z 2001Balakovo Rosiya Z 2002Mista partneri Mista z yakimi Baku maye zv yazki na riznih rivnyah Misto Krayina RikAberdin Shotlandiya Z 2002Minsk Bilorus Z 2002Stavanger Norvegiya Z 2002Tbilisi Gruziya Z 2002Diplomatichni ta konsulski predstavnictva Dokladnishe Spisok diplomatichnih misij v Azerbajdzhani U misti znahodyatsya 50 posolstv i 4 predstavnictva Chlenstvo v misti Baku Misto ye chlenom takih mizhnarodnih organizacij Vsesvitnoyi Federaciyi Mist pobratimiv Vsesvitnoyi Organizaciyi Mist spadshini YuNESKO Vsesvitnoyi Organizaciyi Mist Energetiki Mizhnarodnogo institutu Yevrograd Soyuzu Stolic Krayin Chornomorskoyi Ekonomichnoyi SpivdruzhnostiViznachni pam yatkiDiv takozh Spisok muzeyiv Baku Ateshgyah Divocha vezha Palac Shirvanshahiv Stare misto Primorskij bulvarPam yatniki Pam yatnik Nikoli Tesli Baku FotogalereyaSporudzhuvani budivli Flame Towers Divocha vezha Golovna budivlya Azerbajdzhanskoyi derzhavnoyi zaliznici Bakinska Fortecya Icheri Sheher Vorota v Icheri Sheher Palac Shirvanshahiv Bakinska buhta Baku vnochiBaku v literaturiArabskij traktat XIII st Baku ce misto v oblasti Shirvana na berezi morya Vsyu nich zemlya jogo gorit yak vogon stavlyat na neyi kotel i voda na zemli jogo zakipaye Jogo tovari nafta chorna bila zelena i sil KinematografDiamantova ruka I cilogo svitu malo Lyudina amfibiya Mij dobrij tato Tegeran 43OsobistostiAziza Mustafa Zade azerbajdzhanska dzhazova pianistka spivachka ta kompozitor Allegrova Irina Oleksandrivna radyanska ta rosijska estradna spivachka aktrisa Alliluyeva Nadiya Sergiyivna radyanskij partijnij diyach druga druzhina Generalnogo sekretarya CK VKP b I V Stalina Almaszade Gamer Gadzhiaga kizi azerbajdzhanska balerina Afag Bashirgizi zasluzhena artistka Azerbajdzhanu Afag Masud kavaler ordena Slava narodna pismenncya Azerbajdzhanu zasluzhena diyachka mistectv Azerbajdzhanu Bahramov Tofik Bahram ogli azerbajdzhanskij radyanskij futbolnij arbitr Vagif Mustafazade azerbajdzhanskij dzhazovij kompozitor i pianist Vannikov Boris Lvovich radyanskij derzhavnij diyach Govoruhin Lev Oleksijovich Geroj Radyanskogo Soyuzu vidomij rosijskij reper i aktor Bilsh vidomij svoyim tvorchim psevdonimom Ptaha Dolina Larisa Oleksandrivna radyanska i rosijska estradna i dzhazova spivachka aktrisa Yeremenko Kostyantin Andrijovich radyanskij i ukrayinskij dirigent Valentin Zhenevskij azerbajdzhanskij ta ukrayinskij kamernij i estradnij spivak kompozitor i pedagog Zasluzhenij diyach estradnogo mistectva Ukrayini Ibragimbekov Rustam Ibragimovich azerbajdzhanskij i rosijskij pismennik scenarist kinodramaturg i kinorezhiser Ismayilov Telman Mardanovich rosijskij pidpriyemec Kara Karayev 1918 1982 azerbajdzhanskij radyanskij kompozitor Kasparov Garri Kimovich radyanskij i rosijskij shahist pismennik i politik Landau Lev Davidovich radyanskij fizik Mamed Gasan Gadzhinskij azerbajdzhanskij derzhavnij i politichnij diyach Meshadi Azizbekov diyach revolyucijnogo ruhu v Azerbajdzhani Omelyanovich Pavlenko Ivan Volodimirovich general horunzhij Armiyi UNR Petrosyan Yevgen Vaganovich radyanskij i rosijskij artist estradi pismennik gumorist i televeduchij Radzhabov Tejmur Borisovich azerbajdzhanskij shahist grosmejster Rihard Zorge profesijnij zhurnalist rozvidnik shpigun Rostropovich Mstislav Leopoldovich rosijskij violonchelist dirigent Saakyanc Robert Arshavirovich vidomij virmenskij kinorezhiser multiplikator Salmanov Salman Mamed Ogli ukrayinskij muzikant perkusionist uchasnik gurtu Mandri 1997 2009 Tagiyev Gadzhi Zejnalabdin azerbajdzhanskij pidpriyemec i filantrop Frangiz Alizade azerbajdzhanska kompozitorka pianistka muzikoznavec i pedagog Shramchenko Svyatoslav Oleksandrovich vijskovij i gromadskij diyach kapitan lejtenant UNR Zakariadze Sergo Oleksandrovich 1909 1971 radyanskij gruzinskij aktor chitec pedagog Erika Ferda 1914 1997 latvijska aktrisa horeograf i teatralnij pedagog Timofyeyev Mikola Dmitrovich 1921 1999 radyanskij rosijskij aktor teatru i kino Nagornij Oleksij Petrovich 1922 1984 rosijskij pismennik scenarist Melik Dadashev 1924 1996 azerbajdzhanskij aktor Zorin Leonid Genrihovich 1924 2020 rosijskij pismennik poet perekladach dramaturg i scenarist Agamirova Tamilla Sudzhayivna 1928 2021 radyanska i rosijska aktrisa teatru i kino Trocyuk Bogdan Yakovich 1931 2009 radyanskij rosijskij kompozitor Kazhlayev Murad Magomedovich 1931 rosijskij kompozitor 1932 rosijska aktrisa Melikov Arif Dzhangir ogli 1933 2019 azerbajdzhanskij kompozitor Laferov V yacheslav Gavrilovich 1939 1996 radyanskij i ukrayinskij hudozhnik po grimu Menshov Volodimir Valentinovich 1939 2021 rosijskij aktor kinorezhiser Vitorgan Emmanuyil Gedeonovich 1939 radyanskij ta rosijskij aktor teatru i kino Kuliyev Eldar 1941 2021 radyanskij ta azerbajdzhanskij kinorezhiser scenarist i aktor Terentyeva Nonna Mikolayivna 1942 1996 radyanska rosijska aktrisa teatru i kino Magomayev Muslim Magometovich 1942 2008 radyanskij azerbajdzhanskij opernij ta estradnij spivak kompozitor Faradzh Karayev 1943 azerbajdzhanskij kompozitor Polad Byulbyul ogli 1945 radyanskij i azerbajdzhanskij estradnij spivak lirichnij tenor kompozitor pedagog aktor doktor mistectvoznavstva Agadzhanov Grant Karapetovich 1948 inzhener Doktor ekonomichnih nauk 1995 profesor 1995 Azer Irina Abdurrezayivna 1949 aktrisa radyanskogo kino Omarova Gamida Mamed kizi 1957 azerbajdzhanska aktrisa Gazarov Sergij Ishhanovich 1958 radyanskij i rosijskij aktor i rezhiser teatru i kino scenarist prodyuser Savkin Oleg Volodimirovich 1965 ukrayinskij aktor teatru i kino Div takozhAzerbajdzhanskij Derzhavnij Akademichnij Dramatichnij Teatr Azerbajdzhanskij derzhavnij muzej kilima i narodnogo prikladnogo mistectva imeni Lyatifa Kerimova Azerbajdzhanskij derzhavnij muzej mistectv imeni Rustama Mustafayeva Azerbajdzhanskij derzhavnij muzej muzichnoyi kulturi Azerbajdzhanskij derzhavnij rosijskij dramatichnij teatr imeni Sameda Vurguna Azerbajdzhanskij Derzhavnij Teatr lyalok imeni Abdulli Shayiga Azerbajdzhanskij derzhavnij teatr yunogo glyadacha Azerbajdzhanska derzhavna filarmoniya Azerbajdzhanska nacionalna biblioteka Centralna miska biblioteka imeni Mirzi Alekpera Sabira Azerbajdzhanskij teatr operi i baletu Bakinskij zoopark Bakinskij muzej suchasnogo mistectva Villa Petrolea Muzej Azerbajdzhanskoyi literaturi imeni Nizami Gyandzhevi Muzej istoriyi Azerbajdzhanu Muzej miniatyurnih knig Pam yatnik Tarasovi Shevchenku v BakuPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bakubaku ru 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros angl angl angl Fotografiyi Baku 30 lipnya 2012 u Wayback Machine DzherelaDerzhavnij statistichnij komitet Azerbajdzhanu Teritoriya chiselnist naselennya regioniv krayini na pochatok 2018 roku 30 listopada 2012 u Wayback Machine angl http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf Istoriya Mista Baku 31 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Baku otrimav zvannya golovnogo mista po provedennyu Vsesvitnogo dnya dovkillya Suspilstvo 24 travnya 2010 27 travnya 2010 u Wayback Machine ros BSE st Baku 12 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 18 bereznya 2010 Procitovano 09 11 2014 Climatological Information for Baku Azerbaijan 19 sichnya 2012 u Wayback Machine Hong Kong Observatory Meoweather Arhiv originalu za 16 serpnya 2012 Procitovano 25 02 2013 S N Muravev Ptolemeeva karta Kavkazkoyi Albaniyi ta riven Kaspiyu VDI 1983 1 stor 117 Lev Nussimbaum Essad Bej Kurban Said Istoriya zagadki 3 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Tom Reiss The Orientalist Random House 2005 P 9 Michael P Croissant The Armenia Azerbaijan conflict causes and implications Greenwood Publishing Group 1998 ISBN 0 275 96241 5 9780275962418 str 18 angl Pogrom Washington Post Washington D C 21 sichnya 1990 Yurchenko Boris A crowd of Armenians and Russians who fled violence in the Azerbaijani capital of Baku register Thursday for relief at an emergency center in Moscow Free Press Detroit 26 sichnya 1990 Whitney Craig R When empires fall not everyone ends up with a state of his own New York Times National 14 kvitnya 1991 Trud 020 za 01 02 2001 10 ballov po shkale Politbyuro 07 03 2008 u Wayback Machine ros Schrader Esther Armenians Who Fled Baku Tell of Atrocities Los Angeles Times Los Angeles 18 sichnya 1990 Kenny Timothy 30 Die in Soviet Ethnic Riots USA Today 15 sichnya 1990 A Golovkov Pronikayushee ranenie Zhurnal OGONEK 6 1990 Human Rights Watch Playing the Communal Card Communal Violence and Human Rights 11 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl I Afanasev Zalozhniki neizvestnosti Uchitelskaya gazeta Moskva 5 1990 JTA Jews among Azerbaijani casualties Washington Jewish Week Washington D C 18 sichnya 1990 Feldmenn Linda Soviet Rein in Azeri Nationalists Christian Science Monitor 29 sichnya 1990 Buckley William F Jr The U S incorrectly signals the Soviets that using force in Azerbaijan is okay Free Press Detroit 23 sichnya 1990 Gumbel Peter Use of Force Is Risky Gorbachev Gamble Wall Street Journal Bowling Green 22 sichnya 1990 Keller Bill MOSCOW Jan 28 It now seems clear that the main reason that the Soviet military stormed Baku on the morning of Jan 20 was to prevent the Communist government of the Azerbaijan republic from falling New York Times National 29 sichnya 1990 Keller Bill Force as a Last Resort Armed Power Salvages Moscow s Fading Authority New York Times National 29 sichnya 1990 Warring Nationalists agreed to a truce along a Caucasus battlefield Wall Street Journal Bowling Green 26 sichnya 1990 Azerbaijani Militants vowed a real guerrilla war against Soviet forces Wall Street Journal Bowling Green 24 sichnya 1990 Soviet troops clashed with Azerbaijanis blockading Baku s harbor Wall Street Journal Bowling Green 25 sichnya 1990 A Soviet military commander said it might be possible to lift a curfew imposed after violent ethnic clashes in Azerbaijan and expressed hope that troops could begin pulling out in about two weeks Wall Street Journal Bowling Green 2 lyutogo 1990 Wolf Charles Jr Drawing a line from Tiananmen to Baku Washington Times Washington D C 23 bereznya 1990 ros Svod statisticheskih dannyh o naselenii Zakavkazskogo kraya izvlechyonnyh iz posemejnyh spiskov 1886 goda g Tiflis 1893 ros Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g g Baku 19 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda t 14 Zakavkazskaya SFSR g Moskva 1929 Soviet 1939 census Soviet 1959 census Soviet 1970 census Soviet 1979 census angl Ethnic composition of Azerbaijan 1999 19 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Ethnic composition of Azerbaijan 2009 2012 02 07 u Wayback Machine Mizhnarodni zv yazki Vikonavcha vlada mista Baku 31 bereznya 2012 u Wayback Machine ros