Центральна міська бібліотека (азерб. Mirzə Ələkbər Sabir adına Mərkəzi Şəhər Kitabxanası) — бібліотека, створена в 1919 році в місті Баку, Азербайджан. Бібліотека носить ім'я азербайджанського поета і сатирика Мірзи Алекпер Сабіра. Бібліотека розташовується на вулиці Іслама Сафарлі в будівлі 1904 року.
Центральна міська бібліотека імені Мірзи Алекпера Сабіра | |
---|---|
40°22′20″ пн. ш. 49°50′06″ сх. д. / 40.37233900002777176° пн. ш. 49.835122000027773481° сх. д.Координати: 40°22′20″ пн. ш. 49°50′06″ сх. д. / 40.37233900002777176° пн. ш. 49.835122000027773481° сх. д. | |
Країна: | Азербайджан |
Тип: | будівля |
Заснована | 1919 |
Історія
У 1918 році Департамент культури і освіти Союзу Азербайджанського споживчого товариства ухвалив рішення відкрити публічну бібліотеку. Однак не було можливості знайти літературу азербайджанською мовою для бібліотеки. Книги в основному зберігалися в особистих бібліотеках. Подолавши чимало труднощів були зібрані книги присвячені ісламській історії та старих тем, опубліковані братами Оруджева арабською та перською мовами. У перші роки існування бібліотеки було кілька сотень книг і дуже мало читачів. Таким чином, офіційне відкриття бібліотеки було зазначено в документах як березень 1919 року .
У відкритті Центральної міської бібліотеки зіграли важливу роль такі громадські діячі як Наріман Наріманов, Дадаш Буніатзаде, Абдуррагім Хагвердієв, Юсиф Чеменземінлі, Мамед Ордубаді.
У 1920 році бібліотека була розміщена на другому поверсі будівлі № 13, розташованому по вулиці Азізбекова (нині вулиця Іслама Сафарлі). У той період книжковий фонд складався з турецької, арабської та перської літератури, а також в малій кількості азербайджамовної літератури.
У 1929 році бібліотечний фонд налічував 1300 примірників книг, а число читачів — 4000 чоловік.
Бібліотека імені Сабіра, виконувала свої обов'язки з підготовки кадрів для культурних і освітніх центрів, грала помітну роль у підготовці фахівців для бібліотек республіки. До 1938 року бібліотекарі не мали спеціальної школи для підготовки співробітників бібліотеки, і їх перший досвід був проведений в центральній міський бібліотеці імені М. А. Сабіра.
У 1941 році в бібліотеці імені Сабіра був створений перший бібліографічний відділ серед бібліотек Азербайджану.
будівля
Будівлю Центральної міський бібліотеки імені Сабіра було побудовано в 1904 році. Приміщення було зведене в стилі необароко за проектом архітектора Вартана Саркісова. Спочатку будівля належала нафтопромисловцю Амбарцуму Сергійовичу Мелікову.
У двоповерховому житловому [d] вдало використана багата пластика ордерної системи з новим будівельним матеріалом, полив'яною цеглою червоного кольору, що має важливе значення для естетичної якості споруди .
Примітки
- Архитектурная энциклопедия Баку, 1998.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 22 жовтня 2019.
Література
- Фатуллаев-Фигаров Ш. С. Архитектурная энциклопедия Баку. — Баку; Анкара: Международная Академия Архитектуры стран Востока, 1998. — 542 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralna miska biblioteka azerb Mirze Elekber Sabir adina Merkezi Seher Kitabxanasi biblioteka stvorena v 1919 roci v misti Baku Azerbajdzhan Biblioteka nosit im ya azerbajdzhanskogo poeta i satirika Mirzi Alekper Sabira Biblioteka roztashovuyetsya na vulici Islama Safarli v budivli 1904 roku Centralna miska biblioteka imeni Mirzi Alekpera Sabira40 22 20 pn sh 49 50 06 sh d 40 37233900002777176 pn sh 49 835122000027773481 sh d 40 37233900002777176 49 835122000027773481 Koordinati 40 22 20 pn sh 49 50 06 sh d 40 37233900002777176 pn sh 49 835122000027773481 sh d 40 37233900002777176 49 835122000027773481Krayina AzerbajdzhanTip budivlyaZasnovana1919IstoriyaU 1918 roci Departament kulturi i osviti Soyuzu Azerbajdzhanskogo spozhivchogo tovaristva uhvaliv rishennya vidkriti publichnu biblioteku Odnak ne bulo mozhlivosti znajti literaturu azerbajdzhanskoyu movoyu dlya biblioteki Knigi v osnovnomu zberigalisya v osobistih bibliotekah Podolavshi chimalo trudnoshiv buli zibrani knigi prisvyacheni islamskij istoriyi ta starih tem opublikovani bratami Orudzheva arabskoyu ta perskoyu movami U pershi roki isnuvannya biblioteki bulo kilka soten knig i duzhe malo chitachiv Takim chinom oficijne vidkrittya biblioteki bulo zaznacheno v dokumentah yak berezen 1919 roku U vidkritti Centralnoyi miskoyi biblioteki zigrali vazhlivu rol taki gromadski diyachi yak Nariman Narimanov Dadash Buniatzade Abdurragim Hagverdiyev Yusif Chemenzeminli Mamed Ordubadi U 1920 roci biblioteka bula rozmishena na drugomu poversi budivli 13 roztashovanomu po vulici Azizbekova nini vulicya Islama Safarli U toj period knizhkovij fond skladavsya z tureckoyi arabskoyi ta perskoyi literaturi a takozh v malij kilkosti azerbajdzhamovnoyi literaturi U 1929 roci bibliotechnij fond nalichuvav 1300 primirnikiv knig a chislo chitachiv 4000 cholovik Biblioteka imeni Sabira vikonuvala svoyi obov yazki z pidgotovki kadriv dlya kulturnih i osvitnih centriv grala pomitnu rol u pidgotovci fahivciv dlya bibliotek respubliki Do 1938 roku bibliotekari ne mali specialnoyi shkoli dlya pidgotovki spivrobitnikiv biblioteki i yih pershij dosvid buv provedenij v centralnij miskij biblioteci imeni M A Sabira U 1941 roci v biblioteci imeni Sabira buv stvorenij pershij bibliografichnij viddil sered bibliotek Azerbajdzhanu budivlyaBudivlyu Centralnoyi miskij biblioteki imeni Sabira bulo pobudovano v 1904 roci Primishennya bulo zvedene v stili neobaroko za proektom arhitektora Vartana Sarkisova Spochatku budivlya nalezhala naftopromislovcyu Ambarcumu Sergijovichu Melikovu U dvopoverhovomu zhitlovomu d vdalo vikoristana bagata plastika ordernoyi sistemi z novim budivelnim materialom poliv yanoyu cegloyu chervonogo koloru sho maye vazhlive znachennya dlya estetichnoyi yakosti sporudi PrimitkiArhitekturnaya enciklopediya Baku 1998 Arhiv originalu za 8 sichnya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2019 LiteraturaFatullaev Figarov Sh S Arhitekturnaya enciklopediya Baku Baku Ankara Mezhdunarodnaya Akademiya Arhitektury stran Vostoka 1998 542 s ISBN 978 9952 32 065 7