Лев Олексійович Говорухін (рос. Лев Алексеевич Говорухин; 20 вересня 1912, Баку — 28 серпня 1999, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946), в роки німецько-радянської війни штурман 525-го штурмового авіаційного полку 227-ї штурмової авіаційної дивізії 8-го штурмового авіаційного корпусу 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту.
Лев Олексійович Говорухін | |
---|---|
рос. Лев Алексеевич Говорухин | |
Народження | 20 вересня 1912 Баку |
Смерть | 28 серпня 1999 (86 років) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Освіта | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна |
Роки служби | 1935–1966 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 20 вересня 1912 року в місті Баку в сім'ї робітника. Росіянин. Член КПРС з 1942 року. У 1933 році закінчив Грозненський автомобільний технікум. Працював механіком на нафтопромислах в місті Грозному.
У 1935 році призваний до лав Червоної Армії. У 1940 році закінчив Енгельську військову авіаційну школу льотчиків. У боях Німецько-радянської війни з червня 1941 року.
За час війни майор Л. О. Говорухін здійснив 198 бойових вильотів, знищив більше 20 танків і бронемашин, понад 100 автомашин, 50 залізничних вагонів, 3 паровози, 7 складів з пальним і боєприпасами, багато іншої бойової техніки і живої сили противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за мужність і героїзм, проявлені при знищенні живої сили і техніки противника майору Леву Олексійовичу Говорухіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6878).
Після закінчення війни продовжував службу у ВПС. У 1948 році закінчив Вищі льотно-тактичні курси, в 1955 році — Військово-повітряну академію.
З 27 червня 1966 року генерал-майор авіації Л. О. Говорухін — у запасі. Жив у Києві. Помер 28 серпня 1999 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lev Oleksijovich Govoruhin ros Lev Alekseevich Govoruhin 20 veresnya 1912 Baku 28 serpnya 1999 Kiyiv radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1946 v roki nimecko radyanskoyi vijni shturman 525 go shturmovogo aviacijnogo polku 227 yi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi 8 go shturmovogo aviacijnogo korpusu 8 yi povitryanoyi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu Lev Oleksijovich Govoruhinros Lev Alekseevich GovoruhinNarodzhennya20 veresnya 1912 1912 09 20 BakuSmert28 serpnya 1999 1999 08 28 86 rokiv KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih sil VPS SRSROsvitaVijskovo povitryana akademiya imeni Yu O GagarinaRoki sluzhbi1935 1966PartiyaKPRSZvannya General major aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Govoruhin BiografiyaNarodivsya 20 veresnya 1912 roku v misti Baku v sim yi robitnika Rosiyanin Chlen KPRS z 1942 roku U 1933 roci zakinchiv Groznenskij avtomobilnij tehnikum Pracyuvav mehanikom na naftopromislah v misti Groznomu U 1935 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1940 roci zakinchiv Engelsku vijskovu aviacijnu shkolu lotchikiv U boyah Nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Za chas vijni major L O Govoruhin zdijsniv 198 bojovih vilotiv znishiv bilshe 20 tankiv i bronemashin ponad 100 avtomashin 50 zaliznichnih vagoniv 3 parovozi 7 skladiv z palnim i boyepripasami bagato inshoyi bojovoyi tehniki i zhivoyi sili protivnika Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 15 travnya 1946 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri znishenni zhivoyi sili i tehniki protivnika majoru Levu Oleksijovichu Govoruhinu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6878 Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu u VPS U 1948 roci zakinchiv Vishi lotno taktichni kursi v 1955 roci Vijskovo povitryanu akademiyu Mogila Leva Govoruhina Z 27 chervnya 1966 roku general major aviaciyi L O Govoruhin u zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 28 serpnya 1999 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina chotirma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Oleksandra Nevskogo dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987