Y (латиниця)

Y
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą			Ɐ	Ɑ
		Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č		Ď	Ð,ð	Ɖ,ɖ	Đ,đ	È
É	Ê	Ë	Ē	Ė	Ę	Ě
Ə	Ɠ	Ĝ	Ğ	Ġ	Ģ	Ƣ
Ɡ	Ĥ		Ì	Í	Î	Ï
	Į	İ	I	IJ	Ĵ	Ķ
	Ǩ	Ƙ	Ⱪ	Ļ	Ł	Ĺ
Ľ		LJ	Ñ	Ń	Ņ	Ň
N̈	Ɲ		Ŋ	NJ	Ò	Ó
Ô	Õ	Ö	Ǫ	Ø	Ő	Œ
Ơ				Ŕ	Ř
Ɽ	ß	ſ	Ś		Ṡ	Ş
Š	Þ		Ť
Ʈ	T̈	Ù	Ú		Ü
Ŭ	Ů	Ű	Ų
	Ý		Ÿ
			Ź	Ż	Ƶ	Ž

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Y.

Y, y («і́грек») — 25-та літера латинського алфавіту.

Історія

Походить від грецької літери Υ, υ («іпсилон»). У латинській мові використовувалася виключно для запису грецизмів, звідси й іде її назва («і грецька»). Має спільне походження з літерою V (що виникла не прямо з грецького іпсилона, а через посередництво літери етруського алфавіту).

Назва

Назва «ігрек» походить від лат. I graeca («і грецька»), бо звук [y], який тоді передавав грецький іпсилон, був не властивий латинській мові. В абетках сучасних мов y може називатися по-різному: в англійській — wye ([waɪ]), у французькій і румунській — i grec, у галісійській — i grego, у каталонській — i grega, в італійській — i greca або ipsilon, у польській — igrek, у в'єтнамській — gờ-rét, у нідерландській — Griekse ij або i-grec, в іспанській — i griega (зараз офіційно прийнята форма ye), у португальській — ípsilon або i grego, у німецькій — Ypsilon.

Використовування

У графічних системах мов

В англійській абетці y відома як wye ([waɪ], множина wyes). Має різне фонетичне значення: у різних словах може передавати і голосний ([i], [ɪ] рідше [ɛ], [ə] чи дифтонг [aɪ]), і приголосний ([j]). Як літера для позначення голосного дублює літеру i. У сучасній англійській вживання y більш обмежене порівняно з середньою англійською і давньоанглійською мовами. Вона трапляється здебільшого в таких трьох положеннях: у грецизмах на місці оригінального υ (system — грец. σύστημα), наприкінці слова (city, pony, при формах множини cities, ponies), замість i перед закінченням -ing (dy-ing, justify-ing). У давньоанглійській графіці латинська y відповідала руні «уруз», теж позначаючи звук [y]. У середньоанглійській він перейшов у [wi /wiː], а після великого зсуву голосних — у [waɪ].

У німецькій та нідерландській абетках y вживається тільки в запозиченнях і власних іменах (Ägypten, Syrien, а також Bayern — «Баварія»).

У польській мові передає звук [ɘ] (часто їй приписують фонетичне значення [ɨ]). Майже ніколи не трапляється на початку слова — за винятком деяких запозичень, де читається як [j] (Yeti [ˈjɛtʲi]).

У латинізованому запису грецьких слів y використовується для передачі υ.

Інші позначення літери Y

Фонетичний алфавіт НАТО		код Морзе
Yankee		–·––
Морський прапорний сигнал	(Семафорна абетка)		Шрифт Брайля

Інше використовування

Велика літера

• У неорганічній хімії — хімічний символ ітрію.
• В органічній хімії — позначення амінокислоти тирозину.

Мала літера

• У МФА — позначення огубленого голосного переднього ряду високого підняття
• У математиці — позначення осі ординат і залежної змінної.

Способи кодування

У Юнікоді велика Y кодується як U+0059, мала y — U+0079.

Код ASCII для великої Y — 89, для малої y — 121; або у двійковій системі 01011001 та 01111001 відповідно.

Код EBCDIC для великої Y — 232, для малої y — 168.

NCR код HTML та XML — «Y» та «y» для великої та малої літер відповідно.

Див. також

• Ýý
• Ÿÿ

Примітки

1. Real Academia Española, ред. (2010). . Архів оригіналу за 30 грудня 2010.
2. . Omniglot. Архів оригіналу за вересня 9, 2015. Процитовано 12 травня 2016.
3. «Y», Oxford English Dictionary, 2nd edition (1989); Merriam-Webster's Third New International Dictionary of the English Language, Unabridged (1993); «wy», op. cit.
4. Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Y (латиниця)