Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Меду́нка м'яка́ (Pulmonaria mollis) — багаторічна рослина родини шорстколистих, уся надземна частина якої вкрита м'яким запушенням. Квітки від темно-рожевих до синіх. Вид поширений по всій Європі та деяких регіонах Азії. Добрий медонос, що також застосовується як лікарська рослина, значно рідше — як та декоративна. Регіонально рідкісний вид, охоронюваний в Україні, Білорусі, Росії, Польщі, Чехії.
| Медунка м'яка | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Шорстколистоцвіті (Boraginales) |
| Родина: | Шорстколисті (Boraginaceae) |
| Рід: | Медунка (Pulmonaria) |
| Вид: | Медунка м'яка (P. mollis) |
| Біноміальна назва | |
| Pulmonaria mollis ex Hornem., 1813 | |
| Синоніми | |
| Anchusa cesatiana
| |
Назва
Родова латинська назва рослини походить від слова pulmonalis — «легеневий» і обумовлена тим, що цей вид, як і деякі споріднені види медунок, застосовують в медицині для лікування легеневих хвороб. Іншим поясненням цієї назви може бути те, що середньовічні лікарі вважали листя медунок схожим за формою на людські легені. Українська родова назва пов'язана із чудовими медоносними властивостями цього виду. Що стосується видових назв, як латинської, так і української, то вони вказують на м'яке, приємне на доторк опушення зелених частин рослини. Крім того, у Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин Ю. Кобіва для медунки м'якої наведені такі назви як меду́нка м'яке́нька (науковий синонім), щемели́на мяго́нька, кро́кі́с, кро́кі́ш (народні назви). Разом з тим, слід зазначити, що зі справжніми крокісами ця рослина не споріднена.
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10-50 см; . Кореневище коротке, товсте, чорне, з пучкою шнуроподібних коренів. Стебла нечисленні (зазвичай 1-3, рідко 4-6), міцні, прямостоячі, у верхній частині розгалужені та вкриті клейкими залозками. Листки двох типів: прикореневі завдовжки 20-50 см, завширшки 9-10 см, зібрані в розетку, черешкові, широколанцетні або яйцеподібні, з основою, що поступово звужується в ширококрилатий черешок та короткозагостреною верхівкою; стеблові завдовжки 4-10 см, завширшки 2-4 см, сидячі, напівстеблеосяжні, ланцетні або видовжено-яйцеподібні. Верхній бік листків запушений простими, а місцями і залозистими притиснутими волосками, нижній м'яко запушений лише простими волосками, світліший. Вкрай рідко на листках бувають невеликі світло-зелені плями. Жилкування сітчасте, але розрізнити можна лише центральну жилку, інші — практично непомітні.
Суцвіття — щиткоподібні завитки, розташовані на доволі довгих залозистих квітконосах у пазухах листків. На початку цвітіння вони щільні, наприкінці робляться менш густими. Зазвичай вони складаються з 4-6 квіток завдовжки 14-20 мм, завширшки 8-12 мм. Квітки актиноморфні, двостатеві, розташовані на коротких квітконіжках. Чашечка 10-13 мм завдовжки, широкодзвоникувата, запушена короткими білими волосками, зеленкувато-пурпурова чи пурпурово-коричнева, на ½ чи ⅓ розділена на трикутно-ланцетні зубчики. Віночок лійчастий, із густо запушеною трубкою та напівкруглими лопатями відгину. Квітки у пуп'янках і на початку розпукування темно-рожеві або пурпурово-рожеві, під час цвітіння набувають спочатку фіолетово-синього, а згодом чисто-синього кольору. Зміна кольору пояснюється тим, що барвники антоціани, якими обумовлене забарвлення квіток, реагують на зміну кислотно-лужного балансу у клітинах пелюсток. Вважають, що така зміна кольору слугує сигналом для запилювачів, які звертають увагу в першу чергу на багатші на нектар молоді (темно-рожеві) квіти. Тичинки з дуже короткими тичинковими нитками і видовженими жовтуватими пиляками чергують із пучками волосків. Маточка з коротким стовпчиком і точковою приймочкою.
Плоди — яйцеподібні горішки завдовжки 3-5 мм, які зібрані по чотири штуки і розпадаються при повній стиглості. Спочатку вони коротко запушені, стиглі стають голими, лискучими і набувають кольору від темно-коричневого до майже чорного. Кожен горішок має м'ясистий принасінник.
Число хромосом 2n = 18.
Визначення
Медунка м'яка схожа на медунку вузьколисту та медунку темну, що інколи зростають у схожих біотопах. Для розрізнення цих видів користуються такими морфологічними ознаками…
| Назва виду | Прикореневі листки | Стеблові листки | Опушення |
| Медунка м'яка | Широколанцетні або яйцеподібні, звужені у ширококрилаті черешки | Ланцетні або видовжено-яйцеподібні, напівстеблеосяжні | М'якими простими, у верхній частині стебла та на верхньому боці листків подекуди залозистими волосками |
|---|---|---|---|
| Медунка вузьколиста | Ланцетні або лінійно-ланцетні, звужені у крилаті черешки | Частково збігають по стеблу | Шорсткими простими волосками |
| Медунка темна | Серцеподібні, різко переходять у вузькокрилаті черешки | Широколанцетні, напівстеблеосяжні | Шорсткими простими волосками |
Хімічний склад
Надземна частина медунки м'якої, називана у фармакопеї «травою», містить багато дубильних речовин, з яких до 4 % складають катехіни і до 2 % таніни. Окрім них трава містить від 0,3 до 0,5 % флавоноїдів (переважно похідних кверцетину та кемпферолу), сапоніни, аскорбінову кислоту (вітамін C), каротин (провітамін A), та хлорогенову кислоти, кумарин, слиз, комплекс моно- та полісахаридів, зокрема, глюкозу й ксилозу. Медунка м'яка містить близько 13-15 % мінеральних солей, з яких особливо багато сполук марганцю (до 11 % від ваги золи), заліза, калію, міді.
Поширення
Медунка м'яка належить до євро-сибірських видів. В Європі вона зростає повсюдно, окрім балтійських країн та Фенноскандії. У Швеції є кілька осередків, де відтворення підтримується лише вегетативним розмноженням. Попри широкий ареал її популяції мають розсіяний характер. Наприклад, в Німеччині, Україні, Білорусі, Польщі, Чехії, Австрії та Швейцарії ця рослина рідкісна. В останніх двох країнах окрім номінативного поширений ще один підвид — Pulmonaria mollis subsp. alpigena, причому у Швейцарії він переважає.
В Азії ареал цього виду простягається від Кавказу й Малої Азії на заході, через північну частину Центральної Азії, Сибір аж до Алтайських гір і півночі Монголії включно. В азійській частині ареалу найпівнічніші осередки знайдені в Республіці Саха та Ханти-Мансійському автономному окрузі — Югрі (Росія), а найпівденніші — у китайських провінціях Внутрішня Монголія та Шаньсі.
В Україні цей вид поширений здебільшого у Карпатах, лісах та лісостепу Правобережжя, у степовій частині країні трапляється дуже рідко.
Екологія
Морозостійка, тіньовитривала рослина, що полюбляє рости у затінку або півтіні, помірно вологолюбна. Віддає перевагу легким ґрунтам із високим вмістом гумусу — від супіщаних до суглинистих, особливо таким, що залягають на мергелях та вапняках. Зазвичай трапляється у лісах різних типів (хвойних, мішаних, листяних), на галявинах та узліссях, дні балок, причому може зростати як на суходільних, так і на заплавних ділянках. У Європі частіше оселяється у світлих дібровах, серед заростей чагарників, інколи навіть у мезофільних (помірно зволожених) різнотравних степах, в Азії приурочена до березин, модринових лісів, суходільних лук та лучних степів. В окремих випадках може заселяти покинуті парки, сади, польові межі поблизу лісів. У горах трапляється до субальпійського поясу на висотах до 1800 м. В природі входить до складу рослинних угруповань порядків Fagetalia, Origanetalia, Prunetalia, Quercetalia pubescentis.
Розмножується вегетативно та насінням. На тінистих ділянках цвітіння, як правило, не рясне, тут медунка м'яка розмножується майже виключно вегетативно — поділом повзучого кореневища. Насіннєве розмноження переважає на відкритих, добре освітлених ділянках, де квіти медунки м'якої привертають увагу різноманітних запилювачів, включно із медоносними бджолами, метеликами. Квітне в різних частинах ареалу з березня до червня протягом 25-30 днів, інколи повторне цвітіння спостерігають у серпні. В Україні масове цвітіння відбувається з другої половини квітня до середини травня. Плодоносить у травні-червні. Окрім запилювачів у відтворенні цього виду значну роль відіграють мурахи, які розповсюджують насіння. Мурах привертають соковиті принасінники, які вони поїдають, а саму насінину при цьому кидають. Оскільки більшість здобичі ці комахи несуть до мурашника, вони відносять насінини медунки на велику відстань — інколи до кілометра. Це явище називається мірмекохорія.
Насіння зимує під снігом і проростає лише наступної весни — у квітні-травні. Розвиток медунки м'якої відбувається повільно: у перший рік життя з'являються лише заокруглено-овальні сім'ядолі і 2-3 справжніх листка. Сім'ядолі відмирають у середині літа, після чого рослина починає формувати кореневище. Попри наявність у молодих рослин кореневища, його поділ відбувається лише після досягнення ними генеративного віку. Перше цвітіння наступає тільки на 5-7-й рік. Щоосені надземні пагони медунки м'якої відмирають, натомість у бруньках відновлення формуються пагони наступного року, які почнуть розвиватися наступної весни. Літні пагони відростають протягом усієї теплої пори року, але прикоренева розетка листя формується тільки після відцвітання. За рахунок вегетативного розмноження від куртин медунки може сягати 30 років.
У природі медунка м'яка стійка до шкідників і хвороб, але у культурі відмічали її ураження борошнистою росою та слимаками.
Використання
Медунку м'яку нарівні з медункою лікарською здавна застосовують як лікарську рослину. З цією метою заготовлюють переважно траву, яку зрізають на початку цвітіння і швидко сушать, оскільки вона дуже швидко псується (чорніє). Після цвітіння для заготівлі придатні лише неушкоджені прикореневі листки. Термін зберігання висушеної сировини становить 2 роки. Подекуди з трави вичавлюють сік, який консервують етиловим спиртом у співвідношенні 1:1, такий сік здатен зберігатися тривалий час. Рідше заготовлюють траву разом із корінням або лише коріння, в цьому випадку рослину викопують наприкінці розвитку. Така сировина застосовується лише при лікуванні пухлин різної етіології.
Трава медунки м'якої ефективна при захворюваннях легень та дихальних шляхів, в тому числі при грипі, фарингіті, бронхіті, туберкульозі, бронхіальній астмі, коклюші. Вона діє як відхаркувальний засіб, що полегшує відділення мокротиння. Крім того, вона має виражені сечогінні властивості і застосовується при лікуванні сечокам'яної хвороби, циститу, гематурії. Значно рідше препарати медунки м'якої застосовують при розладах травлення — кишкових кольках, метеоризмі, проносі. Внутрішньо її вживають у вигляді настою або відвару. Зовнішньо порошок сухої трави, сік або свіжі м'яті листки інколи вживають для зупинки кровотеч, лікування застарілих гнійних ран, нейродерміту, екземи, псоріазу. Є відомості, що трава медунки м'якої сприяє кровотворенню, має протипухлинну дію, зокрема, може бути застосована для лікування міоми матки. Для зупинки внутрішніх кровотеч (легеневих, надмірних менструацій тощо) використовують дуже міцний відвар.
Бджолярі також здавна цінували цю рослину. Медунка м'яка не тільки виділяє багато нектару, але що важливо, квітне ранньої весни, коли більшість медоносів ще не почали свого розвитку. Під час цвітіння вона здатна витримати навіть короткочасні снігопади. Нектар, який бджоли збирають з її квітів, важливий для весняного розвитку їхніх сімей. Медопродуктивність становить 60-70 кг меду з гектару суцільних насаджень.
Значно менш відомі способи використання медунки м'якої в кулінарії та квітникарстві. Як салатну зелень споживають свіжі прикореневі листки, які можна зрізати протягом усього вегетаційного періоду. Вони не мають запаху, але надають салатам особливого гіркуватого присмаку. В квітникарстві медунку м'яку інколи висаджують у затінених куточках саду як ґрунтопокривну рослину. Вона приваблива не тільки під час цвітіння, але й після нього, коли впадають в око розетки великих соковито-зелених листків. У культурі ця рослина не потребує особливого догляду, але старі особини втрачають привабливий вигляд, тому пересаджувати її бажано кожні 4-5 років. Вирощують переважно дику форму цього виду, відомі лише два сорти — 'Royal Blue' і 'Samobor'. В умовах саду вид стійкий, часто дає самосів, за сприятливих умов одна особина здатна сформувати до 86 пагонів, що значно перевищує їхню кількість у природі.
Статус виду
Медунка м'яка належить до регіонально рідкісних рослин через те, що її популяції нечисленні та подекуди відокремлені одна від одної великими відстанями. В Україні вона занесена до списків охоронюваних рослин у Львівській, Хмельницькій, Житомирській та Полтавській областях. У Білорусі занесена до республіканської Червоної книги, в цій країні медунка м'яка виявлена у Гродненській, Берестейській та Мінській областях. У Росії вона занесена до Червоних книг Ростовської, Волгоградської, Нижньогородської, Тамбовської областей, Республік Марій Ел та Саха, Забайкальского краю, Ханти-Мансійського автономного округу — Югри, Чуваської Республіки.
На стан популяцій медунки м'якої несприятливо впливають зміни середовища, пов'язані із вирубуванням лісів або, навпаки, залісненням лук, пожежами, надмірним випасанням худоби, витоптуванням, а також нищівне збирання лікарської сировини.
Таксономія
- Anchusa cesatiana Fenzl
- Nonea auriculata Boiss.
- Paraskevia cesatiana (Fenzl & Friedr.) W.Sauer & G.Sauer
- Pulmonaria auriculata (Boiss.) Halácsy
- Pulmonaria media Host
- Pulmonaria mollissima A.Kern.
- Pulmonaria montana subsp. porciusii Gusul.
Джерела
- The Plant List: Pulmonaria mollis [ 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Pulmonaria mollis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Червона книга Республіки Білорусь: Медунка м'яка [ 19 грудня 2017 у Wayback Machine.]. (біл.) — Переглянуто 20 серпня 2017.
- Красная книга Ханты-Мансийского автономного округа: Животные, растения, грибы [ 21 серпня 2017 у Wayback Machine.] / Редактор-составитель А. М. Васин. — Екатеринбург: «Пакрус», 2003. — 376 с. (рос.)
- Красная книга Республики Марий Эл. Том «Растения. Грибы» [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] / Составители Г. А. Богданов, Н. В. Абрамов, Г. П. Урбанавичюс, Л. Г. Богданова. — Йошкар-Ола: Мар. гос. ун-т, 2013. — С. 77. (рос.)
- Красная книга Ростовской области / Т. 2. Растения и грибы. [ 20 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Ростов-на-Дону: Минприроды Ростовской области, 2014, — 344 с. (рос.)
- Красная книга Тамбовской области: Растения, лишайники, грибы [ 20 серпня 2017 у Wayback Machine.] / Г. С. Усова, В. А. Агафонов, К. И. Александрова и др. — Тамбов: ИЦ «Тамбовполиграфиздат», 2002. — С. 204. (рос.)
- Красная книга Чувашской Республики. Т. 1 . Часть 1. Редкие и исчезающие растения и грибы [ 21 серпня 2017 у Wayback Machine.] / Гл. ред. Л. Н. Иванов. — Чебоксары: ИПК «Чувашия», 2001. — С. 98. (рос.)
Посилання
- Медунка м'якенька // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 273. — .
- Крокіс, крокус [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 772. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Medu nka m yaka Pulmonaria mollis bagatorichna roslina rodini shorstkolistih usya nadzemna chastina yakoyi vkrita m yakim zapushennyam Kvitki vid temno rozhevih do sinih Vid poshirenij po vsij Yevropi ta deyakih regionah Aziyi Dobrij medonos sho takozh zastosovuyetsya yak likarska roslina znachno ridshe yak ta dekorativna Regionalno ridkisnij vid ohoronyuvanij v Ukrayini Bilorusi Rosiyi Polshi Chehiyi Medunka m yaka Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Shorstkolistocviti Boraginales Rodina Shorstkolisti Boraginaceae Rid Medunka Pulmonaria Vid Medunka m yaka P mollis Binomialna nazva Pulmonaria mollis ex Hornem 1813 Sinonimi Anchusa cesatiana Nonea auriculata Pulmonaria auriculata Pulmonaria media Pulmonaria mollissima Pulmonaria montana subsp porciusiiNazvaRodova latinska nazva roslini pohodit vid slova pulmonalis legenevij i obumovlena tim sho cej vid yak i deyaki sporidneni vidi medunok zastosovuyut v medicini dlya likuvannya legenevih hvorob Inshim poyasnennyam ciyeyi nazvi mozhe buti te sho serednovichni likari vvazhali listya medunok shozhim za formoyu na lyudski legeni Ukrayinska rodova nazva pov yazana iz chudovimi medonosnimi vlastivostyami cogo vidu Sho stosuyetsya vidovih nazv yak latinskoyi tak i ukrayinskoyi to voni vkazuyut na m yake priyemne na dotork opushennya zelenih chastin roslini Krim togo u Slovniku ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiva dlya medunki m yakoyi navedeni taki nazvi yak medu nka m yake nka naukovij sinonim shemeli na myago nka kro ki s kro ki sh narodni nazvi Razom z tim slid zaznachiti sho zi spravzhnimi krokisami cya roslina ne sporidnena OpisSucvittya Bagatorichna trav yanista roslina zavvishki 10 50 sm Korenevishe korotke tovste chorne z puchkoyu shnuropodibnih koreniv Stebla nechislenni zazvichaj 1 3 ridko 4 6 micni pryamostoyachi u verhnij chastini rozgaluzheni ta vkriti klejkimi zalozkami Listki dvoh tipiv prikorenevi zavdovzhki 20 50 sm zavshirshki 9 10 sm zibrani v rozetku chereshkovi shirokolancetni abo yajcepodibni z osnovoyu sho postupovo zvuzhuyetsya v shirokokrilatij chereshok ta korotkozagostrenoyu verhivkoyu steblovi zavdovzhki 4 10 sm zavshirshki 2 4 sm sidyachi napivstebleosyazhni lancetni abo vidovzheno yajcepodibni Verhnij bik listkiv zapushenij prostimi a miscyami i zalozistimi pritisnutimi voloskami nizhnij m yako zapushenij lishe prostimi voloskami svitlishij Vkraj ridko na listkah buvayut neveliki svitlo zeleni plyami Zhilkuvannya sitchaste ale rozrizniti mozhna lishe centralnu zhilku inshi praktichno nepomitni Sucvittya shitkopodibni zavitki roztashovani na dovoli dovgih zalozistih kvitkonosah u pazuhah listkiv Na pochatku cvitinnya voni shilni naprikinci roblyatsya mensh gustimi Zazvichaj voni skladayutsya z 4 6 kvitok zavdovzhki 14 20 mm zavshirshki 8 12 mm Kvitki aktinomorfni dvostatevi roztashovani na korotkih kvitkonizhkah Chashechka 10 13 mm zavdovzhki shirokodzvonikuvata zapushena korotkimi bilimi voloskami zelenkuvato purpurova chi purpurovo korichneva na chi rozdilena na trikutno lancetni zubchiki Vinochok lijchastij iz gusto zapushenoyu trubkoyu ta napivkruglimi lopatyami vidginu Kvitki u pup yankah i na pochatku rozpukuvannya temno rozhevi abo purpurovo rozhevi pid chas cvitinnya nabuvayut spochatku fioletovo sinogo a zgodom chisto sinogo koloru Zmina koloru poyasnyuyetsya tim sho barvniki antociani yakimi obumovlene zabarvlennya kvitok reaguyut na zminu kislotno luzhnogo balansu u klitinah pelyustok Vvazhayut sho taka zmina koloru sluguye signalom dlya zapilyuvachiv yaki zvertayut uvagu v pershu chergu na bagatshi na nektar molodi temno rozhevi kviti Tichinki z duzhe korotkimi tichinkovimi nitkami i vidovzhenimi zhovtuvatimi pilyakami cherguyut iz puchkami voloskiv Matochka z korotkim stovpchikom i tochkovoyu prijmochkoyu Plodi yajcepodibni gorishki zavdovzhki 3 5 mm yaki zibrani po chotiri shtuki i rozpadayutsya pri povnij stiglosti Spochatku voni korotko zapusheni stigli stayut golimi liskuchimi i nabuvayut koloru vid temno korichnevogo do majzhe chornogo Kozhen gorishok maye m yasistij prinasinnik Chislo hromosom 2n 18 Viznachennya Medunka m yaka shozha na medunku vuzkolistu ta medunku temnu sho inkoli zrostayut u shozhih biotopah Dlya rozriznennya cih vidiv koristuyutsya takimi morfologichnimi oznakami Nazva vidu Prikorenevi listki Steblovi listki OpushennyaTablicya dlya viznachennya medunki m yakoyi Medunka m yaka Shirokolancetni abo yajcepodibni zvuzheni u shirokokrilati chereshki Lancetni abo vidovzheno yajcepodibni napivstebleosyazhni M yakimi prostimi u verhnij chastini stebla ta na verhnomu boci listkiv podekudi zalozistimi voloskami Medunka vuzkolista Lancetni abo linijno lancetni zvuzheni u krilati chereshki Chastkovo zbigayut po steblu Shorstkimi prostimi voloskami Medunka temna Sercepodibni rizko perehodyat u vuzkokrilati chereshki Shirokolancetni napivstebleosyazhni Shorstkimi prostimi voloskamiHimichnij skladNadzemna chastina medunki m yakoyi nazivana u farmakopeyi travoyu mistit bagato dubilnih rechovin z yakih do 4 skladayut katehini i do 2 tanini Okrim nih trava mistit vid 0 3 do 0 5 flavonoyidiv perevazhno pohidnih kvercetinu ta kempferolu saponini askorbinovu kislotu vitamin C karotin provitamin A ta hlorogenovu kisloti kumarin sliz kompleks mono ta polisaharidiv zokrema glyukozu j ksilozu Medunka m yaka mistit blizko 13 15 mineralnih solej z yakih osoblivo bagato spoluk margancyu do 11 vid vagi zoli zaliza kaliyu midi PoshirennyaMedunka m yaka nalezhit do yevro sibirskih vidiv V Yevropi vona zrostaye povsyudno okrim baltijskih krayin ta Fennoskandiyi U Shveciyi ye kilka oseredkiv de vidtvorennya pidtrimuyetsya lishe vegetativnim rozmnozhennyam Popri shirokij areal yiyi populyaciyi mayut rozsiyanij harakter Napriklad v Nimechchini Ukrayini Bilorusi Polshi Chehiyi Avstriyi ta Shvejcariyi cya roslina ridkisna V ostannih dvoh krayinah okrim nominativnogo poshirenij she odin pidvid Pulmonaria mollis subsp alpigena prichomu u Shvejcariyi vin perevazhaye V Aziyi areal cogo vidu prostyagayetsya vid Kavkazu j Maloyi Aziyi na zahodi cherez pivnichnu chastinu Centralnoyi Aziyi Sibir azh do Altajskih gir i pivnochi Mongoliyi vklyuchno V azijskij chastini arealu najpivnichnishi oseredki znajdeni v Respublici Saha ta Hanti Mansijskomu avtonomnomu okruzi Yugri Rosiya a najpivdennishi u kitajskih provinciyah Vnutrishnya Mongoliya ta Shansi V Ukrayini cej vid poshirenij zdebilshogo u Karpatah lisah ta lisostepu Pravoberezhzhya u stepovij chastini krayini traplyayetsya duzhe ridko EkologiyaMorozostijka tinovitrivala roslina sho polyublyaye rosti u zatinku abo pivtini pomirno vologolyubna Viddaye perevagu legkim gruntam iz visokim vmistom gumusu vid supishanih do suglinistih osoblivo takim sho zalyagayut na mergelyah ta vapnyakah Zazvichaj traplyayetsya u lisah riznih tipiv hvojnih mishanih listyanih na galyavinah ta uzlissyah dni balok prichomu mozhe zrostati yak na suhodilnih tak i na zaplavnih dilyankah U Yevropi chastishe oselyayetsya u svitlih dibrovah sered zarostej chagarnikiv inkoli navit u mezofilnih pomirno zvolozhenih riznotravnih stepah v Aziyi priurochena do berezin modrinovih lisiv suhodilnih luk ta luchnih stepiv V okremih vipadkah mozhe zaselyati pokinuti parki sadi polovi mezhi poblizu lisiv U gorah traplyayetsya do subalpijskogo poyasu na visotah do 1800 m V prirodi vhodit do skladu roslinnih ugrupovan poryadkiv Fagetalia Origanetalia Prunetalia Quercetalia pubescentis Rozmnozhuyetsya vegetativno ta nasinnyam Na tinistih dilyankah cvitinnya yak pravilo ne ryasne tut medunka m yaka rozmnozhuyetsya majzhe viklyuchno vegetativno podilom povzuchogo korenevisha Nasinnyeve rozmnozhennya perevazhaye na vidkritih dobre osvitlenih dilyankah de kviti medunki m yakoyi privertayut uvagu riznomanitnih zapilyuvachiv vklyuchno iz medonosnimi bdzholami metelikami Kvitne v riznih chastinah arealu z bereznya do chervnya protyagom 25 30 dniv inkoli povtorne cvitinnya sposterigayut u serpni V Ukrayini masove cvitinnya vidbuvayetsya z drugoyi polovini kvitnya do seredini travnya Plodonosit u travni chervni Okrim zapilyuvachiv u vidtvorenni cogo vidu znachnu rol vidigrayut murahi yaki rozpovsyudzhuyut nasinnya Murah privertayut sokoviti prinasinniki yaki voni poyidayut a samu nasininu pri comu kidayut Oskilki bilshist zdobichi ci komahi nesut do murashnika voni vidnosyat nasinini medunki na veliku vidstan inkoli do kilometra Ce yavishe nazivayetsya mirmekohoriya Nasinnya zimuye pid snigom i prorostaye lishe nastupnoyi vesni u kvitni travni Rozvitok medunki m yakoyi vidbuvayetsya povilno u pershij rik zhittya z yavlyayutsya lishe zaokrugleno ovalni sim yadoli i 2 3 spravzhnih listka Sim yadoli vidmirayut u seredini lita pislya chogo roslina pochinaye formuvati korenevishe Popri nayavnist u molodih roslin korenevisha jogo podil vidbuvayetsya lishe pislya dosyagnennya nimi generativnogo viku Pershe cvitinnya nastupaye tilki na 5 7 j rik Shooseni nadzemni pagoni medunki m yakoyi vidmirayut natomist u brunkah vidnovlennya formuyutsya pagoni nastupnogo roku yaki pochnut rozvivatisya nastupnoyi vesni Litni pagoni vidrostayut protyagom usiyeyi teployi pori roku ale prikoreneva rozetka listya formuyetsya tilki pislya vidcvitannya Za rahunok vegetativnogo rozmnozhennya vid kurtin medunki mozhe syagati 30 rokiv U prirodi medunka m yaka stijka do shkidnikiv i hvorob ale u kulturi vidmichali yiyi urazhennya boroshnistoyu rosoyu ta slimakami VikoristannyaMedunku m yaku narivni z medunkoyu likarskoyu zdavna zastosovuyut yak likarsku roslinu Z ciyeyu metoyu zagotovlyuyut perevazhno travu yaku zrizayut na pochatku cvitinnya i shvidko sushat oskilki vona duzhe shvidko psuyetsya chorniye Pislya cvitinnya dlya zagotivli pridatni lishe neushkodzheni prikorenevi listki Termin zberigannya visushenoyi sirovini stanovit 2 roki Podekudi z travi vichavlyuyut sik yakij konservuyut etilovim spirtom u spivvidnoshenni 1 1 takij sik zdaten zberigatisya trivalij chas Ridshe zagotovlyuyut travu razom iz korinnyam abo lishe korinnya v comu vipadku roslinu vikopuyut naprikinci rozvitku Taka sirovina zastosovuyetsya lishe pri likuvanni puhlin riznoyi etiologiyi Trava medunki m yakoyi efektivna pri zahvoryuvannyah legen ta dihalnih shlyahiv v tomu chisli pri gripi faringiti bronhiti tuberkulozi bronhialnij astmi koklyushi Vona diye yak vidharkuvalnij zasib sho polegshuye viddilennya mokrotinnya Krim togo vona maye virazheni sechoginni vlastivosti i zastosovuyetsya pri likuvanni sechokam yanoyi hvorobi cistitu gematuriyi Znachno ridshe preparati medunki m yakoyi zastosovuyut pri rozladah travlennya kishkovih kolkah meteorizmi pronosi Vnutrishno yiyi vzhivayut u viglyadi nastoyu abo vidvaru Zovnishno poroshok suhoyi travi sik abo svizhi m yati listki inkoli vzhivayut dlya zupinki krovotech likuvannya zastarilih gnijnih ran nejrodermitu ekzemi psoriazu Ye vidomosti sho trava medunki m yakoyi spriyaye krovotvorennyu maye protipuhlinnu diyu zokrema mozhe buti zastosovana dlya likuvannya miomi matki Dlya zupinki vnutrishnih krovotech legenevih nadmirnih menstruacij tosho vikoristovuyut duzhe micnij vidvar Bdzholyari takozh zdavna cinuvali cyu roslinu Medunka m yaka ne tilki vidilyaye bagato nektaru ale sho vazhlivo kvitne rannoyi vesni koli bilshist medonosiv she ne pochali svogo rozvitku Pid chas cvitinnya vona zdatna vitrimati navit korotkochasni snigopadi Nektar yakij bdzholi zbirayut z yiyi kvitiv vazhlivij dlya vesnyanogo rozvitku yihnih simej Medoproduktivnist stanovit 60 70 kg medu z gektaru sucilnih nasadzhen Znachno mensh vidomi sposobi vikoristannya medunki m yakoyi v kulinariyi ta kvitnikarstvi Yak salatnu zelen spozhivayut svizhi prikorenevi listki yaki mozhna zrizati protyagom usogo vegetacijnogo periodu Voni ne mayut zapahu ale nadayut salatam osoblivogo girkuvatogo prismaku V kvitnikarstvi medunku m yaku inkoli visadzhuyut u zatinenih kutochkah sadu yak gruntopokrivnu roslinu Vona privabliva ne tilki pid chas cvitinnya ale j pislya nogo koli vpadayut v oko rozetki velikih sokovito zelenih listkiv U kulturi cya roslina ne potrebuye osoblivogo doglyadu ale stari osobini vtrachayut privablivij viglyad tomu peresadzhuvati yiyi bazhano kozhni 4 5 rokiv Viroshuyut perevazhno diku formu cogo vidu vidomi lishe dva sorti Royal Blue i Samobor V umovah sadu vid stijkij chasto daye samosiv za spriyatlivih umov odna osobina zdatna sformuvati do 86 pagoniv sho znachno perevishuye yihnyu kilkist u prirodi Status viduMedunka m yaka nalezhit do regionalno ridkisnih roslin cherez te sho yiyi populyaciyi nechislenni ta podekudi vidokremleni odna vid odnoyi velikimi vidstanyami V Ukrayini vona zanesena do spiskiv ohoronyuvanih roslin u Lvivskij Hmelnickij Zhitomirskij ta Poltavskij oblastyah U Bilorusi zanesena do respublikanskoyi Chervonoyi knigi v cij krayini medunka m yaka viyavlena u Grodnenskij Berestejskij ta Minskij oblastyah U Rosiyi vona zanesena do Chervonih knig Rostovskoyi Volgogradskoyi Nizhnogorodskoyi Tambovskoyi oblastej Respublik Marij El ta Saha Zabajkalskogo krayu Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu Yugri Chuvaskoyi Respubliki Na stan populyacij medunki m yakoyi nespriyatlivo vplivayut zmini seredovisha pov yazani iz virubuvannyam lisiv abo navpaki zalisnennyam luk pozhezhami nadmirnim vipasannyam hudobi vitoptuvannyam a takozh nishivne zbirannya likarskoyi sirovini TaksonomiyaAnchusa cesatiana Fenzl Nonea auriculata Boiss Paraskevia cesatiana Fenzl amp Friedr W Sauer amp G Sauer Pulmonaria auriculata Boiss Halacsy Pulmonaria media Host Pulmonaria mollissima A Kern Pulmonaria montana subsp porciusii Gusul DzherelaThe Plant List Pulmonaria mollis 10 grudnya 2018 u Wayback Machine angl Pulmonaria mollis Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Chervona kniga Respubliki Bilorus Medunka m yaka 19 grudnya 2017 u Wayback Machine bil Pereglyanuto 20 serpnya 2017 Krasnaya kniga Hanty Mansijskogo avtonomnogo okruga Zhivotnye rasteniya griby 21 serpnya 2017 u Wayback Machine Redaktor sostavitel A M Vasin Ekaterinburg Pakrus 2003 376 s ros Krasnaya kniga Respubliki Marij El Tom Rasteniya Griby 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Sostaviteli G A Bogdanov N V Abramov G P Urbanavichyus L G Bogdanova Joshkar Ola Mar gos un t 2013 S 77 ros Krasnaya kniga Rostovskoj oblasti T 2 Rasteniya i griby 20 serpnya 2017 u Wayback Machine Rostov na Donu Minprirody Rostovskoj oblasti 2014 344 s ros Krasnaya kniga Tambovskoj oblasti Rasteniya lishajniki griby 20 serpnya 2017 u Wayback Machine G S Usova V A Agafonov K I Aleksandrova i dr Tambov IC Tambovpoligrafizdat 2002 S 204 ros Krasnaya kniga Chuvashskoj Respubliki T 1 Chast 1 Redkie i ischezayushie rasteniya i griby 21 serpnya 2017 u Wayback Machine Gl red L N Ivanov Cheboksary IPK Chuvashiya 2001 S 98 ros PosilannyaMedunka m yakenka Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 273 ISBN 5 88500 055 7 Krokis krokus 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 772 1000 ekz