Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Респу́бліка Ма́рій Ел (рос. Респу́блика Ма́рий Эл; лукомар. Марий Эл Республик; гірськомар. Мары Эл Республик) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.
| Республіка Марій Ел | |||
|---|---|---|---|
| рос. лукомар. Марий Эл Республик гірськомар. Мары Эл Республик рос. Республика Марий Эл | |||
 | |||
| |||
| Країна |  Росія | ||
| Фед. округ | Приволзький | ||
| Адмін. центр | Йошкар-Ола | ||
| Глава | d | ||
| Дата утворення | 12 січня 1993 | ||
| Оф. вебсайт | mari-el.gov.ru(рос.) | ||
| Географія | |||
| Координати | 56°42′ пн. ш. 47°52′ сх. д. / 56.700° пн. ш. 47.867° сх. д. | ||
| Площа | 23 200 км² () | ||
| • внутр. вод | 2,87 % | ||
| Часовий пояс | MSK () | ||
| Населення | |||
| Чисельність | 695380 (01.01.2011) (66-а) (2011) | ||
| Густота | 30,0 осіб/км² | ||
| Оф. мови | російська, марійська, гірськомарійська | ||
| Економіка | |||
| Економ. район | Волго-В'ятський | ||
| Коди | |||
| ISO 3166-2 | RU-ME | ||
| ЗКАТО | 88 | ||
| Суб'єкта РФ | 12 | ||
| Телефонний | (+7)836 | ||
| Карти | |||
|
| |||
 Марій Ел у Вікісховищі | |||
Столиця — м. Йошкар-Ола.
Межує з Кіровською, Нижньогородською областями, Республіками Татарстан і Чувашія.
Утворено 4 листопада 1920.
Географія
Географічне положення
Марій Ел розташована на сході Східно-Європейської рівнини, у середньому плині Волги. Більша частина республіки припадає на лівобережжя Волги.
Західну частину лівобережжя займає болотиста . На заході республіки Волга приймає велику притоку Ветлугу. На схід по низовині протікають ліві припливи Волги, що беруть початок на південних схилах В'ятських увалів: Мала Кокшага із припливами і , Велика Кокшага із припливом Великий Кундиш, Рутка. У їхніх долинах багато лісових озер.
Східна частина території розташована в межах В'ятских увалів (висота до 275 м), тут зустрічаються карстові форми рельєфу, поверхня розчленована долинами річок та ярами. Серед них річки басейну В'ятки: із притоками , , Шукшан і ін., Буй, Уржумка, ; ліва притока Волги Ілеть із притоками Шора, і .
На правому березі Волги розташований лише один з 14 районів республіки — Гірськомарійський, який займає північну окраїну Приволзької височини. Тут у Волгу впадають припливи Сура, Сумка, , Мала Юнга, . На Волзі в межах республіки розташовані Чебоксарське й Куйбишевське водосховища.
Часовий пояс
Територія республіки перебуває у 3-му часовому поясі. У 1930 р. часовий пояс в РРФСР було переведено на 1 годину вперед з метою більш раціонального використання денного світла протягом робочого дня. У 1981 р. в РРФСР, як і в низці інших країн, було запроваджено літній час (в останню неділю березня о 3:00 стрілки годинників переводять на одну годину вперед, а в останню неділю жовтня — на одну годину назад). Місцевий час відповідає московському.
Корисні копалини
Ресурси: торф, глина, , вапняки, скляні і силікатні піски, .
Клімат
Клімат помірно континентальний з довгою холодною зимою й теплим літом. Середня температура влітку +18…+20 °С. Найспекотніше у середині липня. Повітря прогрівається до +34…+38 °С. Восени погода холодна й волога з перевагою сильних пронизливих вітрів і дощів. Можливий ранній заморозок і сніг. Листопад — найвітряніший місяць. Зима, як правило, починається в листопаді. Середня температура зими −18…-20 °С. Найхолодніший місяць — січень. Республіка Марій Ел — відмінне місце для занять зимовими видами спорту: лижі, ковзани. Весна, у цілому, прохолодна й суха.
Тваринний і рослинний світ
Марій Ел розташована в підтайговій зоні. Ґрунти переважно дерено-підзолисті, болотні, сірі лісові. Змішані ліси (сосна, ялиця, ялина, береза) займають понад 50 % території (в основному на заході й у центральних районах). По річкових долинах — . Збереглися вовк, бурий ведмідь, лисиця, лось, рись, бобер, кріт і ін. Боровий і водоплавний птах.
На території Марій Ел — національний парк , заповідник Велика Кокшага.
Рекреаційний потенціал
У республіці залишаються куточки недоторканої тайгової природи, які використовуються жителями міст республіки й сусідніх регіонів для відпочинку. Є безліч піших туристичних маршрутів, кінні маршрути, регулярно проводяться водні походи на байдарках по B. Кокшагі, на озерах (Яльчик, Таїр) та річках побудовані бази відпочинку, санаторії й літні табори.
Історія
- 4 листопада 1920 утворена
- 5 грудня 1936 перетворена в Марійську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку (МАРСР)
- 22 жовтня 1990 року — (МРСР)
- 8 липня 1992 року — Республіка Марій Ел.
Фіно-угорські племена населяли територію сучасної західної, північної й центральної Росії з доісторичних часів. На території республіки Марій Ел збереглися археологічні джерела, що відносяться до першого тисячоріччя до н. е. Тому що марійська писемність (тиште) використовувалася винятково для записів господарсько-економічної інформації, а татарські письмові джерела були знищені при узятті Казані, майже всі письмові відомості про історію середньої Волги пов'язані з російськими джерелами.
Чемериси (сучасна назва — марі) уперше імовірно згадуються в VI ст. у готського історика Йордану як «меренс». Предки сучасних марійців між V і VIII століттям взаємодіяли з готами, пізніше з хазарами й Волзькою Булгарією, яка перебувала на території сучасного Татарстану й була в 1236 році знищена монгольськими військами хана Батия, що наступали на Русь. З Золотою Ордою марі, очевидно, знаходилися в союзницьких відносинах. Між XIII й XV століттям марійці входили до складу Золотої Орди й Казанського ханства.
З XI століття марі також входять у контакт із слов'янами Київської Русі, що просувалися на схід і підкорювали землі західних марі (мері) міста Ростов, Галич, Ярославль, Суздаль, Владимир і в 1221 році Нижній Новгород. Поступово західні марі (мері) по прийняттю християнства ослов'янюються, небажаючі приймати християнство біжать на схід у глиб марійського краю. У середні століття звичайною справою стають російсько-татарські зіткнення на марійських землях (при цьому марі виступають на стороні татар). До пори до часу татари й марі беруть гору, але потім Іван Грозний починає сплановану загарбницьку війну: в 1546 році землі гірських марі (правобережжя Волги) попадають під контроль Москви, а в 1552 році царські війська беруть Казань, і лугові марі починають платити Москві данину. Потім починається планомірна колонізація: так, в 1557 році засновані Чебоксари, в 1583 — Козьмодем'янськ, в 1584 — Царевококшайськ, нині Йошкар-Ола.
Насильницька християнізація призводить до того, що марі йдуть у ліси, залишаючи порожніми цілі села. За Петра Першого марійців призивають до армії, починається наукове дослідження території, складаються перші писемні пам'ятки марійської мови на кирилиці. Перша марійська з'являється 1792 року. Проте положення марі залишається дуже важким, і 1775 року марі масово підтримали повстання Пугачова.
1872 року відкривається , одним із завдань якої було навчання представників волзьких народів, зокрема марі. Це дало серйозний імпульс національному відродженню, відкриваються марійські школи, друкуються книги марійською мовою, зокрема підручники. 4 листопада 1920 року утворена . 5 грудня 1936 перетворена в Марійську АРСР. З 1990 р. Республіка Марій Ел.
У 1920-і роки були встановлено дві рівноправні мовні літературні норми: луговомарійська мова й гірномарійська мова. В 1930-і роки, як і в інших національних республіках, практично вся національна інтелігенція була знищена. Поступово марійці стають меншостями населення республіки, а марійська мова витісняється російською.
Назва — по етнічній самоназві її корінного населення — марі («чоловік»). Марій — «марі, марієць, марійський», ел — «країна».
Населення
Населення — 711 540 осіб (2006, 728 000 в 2002). Густота населення — 30,4 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 63,1 % (2005).
У міському населенні Йошкар-Оли й Волзька, а також ряді сіл на околицях Йошкар-Оли й на заході республіки переважають росіяни. У сільській місцевості переважає марійське населення, у Гірномарійському районі — гірські марійці, що відрізняються від лугових марійців мовою й культурою. У Звеніговському районі розташовано кілька чуваських сіл. Татарське населення зосереджене головним чином у Йошкар-Олі й Волзьку.
З середини 1920-тих рр. частка коріного населення неухильно скорочується, з 51,4 % у 1926 р. до 42,9 % у 2002 р.
| Народ | 1926, тис. осіб (* [ 24 березня 2012 у Wayback Machine.]) | 1939, тис. осіб (* [ 24 березня 2012 у Wayback Machine.]) | 1959, тис. осіб (* [ 24 березня 2012 у Wayback Machine.]) | 1970, тис. осіб (* [ 5 січня 2012 у Wayback Machine.]) | 1979, тис. осіб (* [ 24 березня 2012 у Wayback Machine.]) | 1989, тис. осіб (* [ 24 березня 2012 у Wayback Machine.]) | 2002, тис. осіб (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite]) |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Росіяни | 210,0 (43,6 %) | 267,0 (46,1 %) | 309,5 (47,8 %) | 320,8 (46,9 %) | 334,6 (47,5 %) | 356,0 (47,5 %) | 345,5 (47,5 %) |
| Марійці | 248,0 (51,4 %) | 273,3 (47,2 %) | 279,5 (43,1 %) | 299,2 (43,7 %) | 306,6 (43,5 %) | 324,3 (43,3 %) | 312,2 (42,9 %) |
| Татари | 20,2 (4,2 %) | 27,1 (4,7 %) | 38,8 (6,0 %) | 40,3 (5,9 %) | 40,9 (5,8 %) | 43,9 (5,9 %) | 43,4 (6,0 %) |
| Чуваші | 2,2 | 5,5 | 9,1 (1,4 %) | 9,0 (1,3 %) | 8,1 (1,1 %) | 9,0 (1,2 %) | 7,4 (1,0 %) |
| Українці | … | 1,8 | 2,7 | 4,6 | 4,5 | 5,3 | 5,1 |
| Удмурти | 1,2 | 1,4 | 2,5 | 2,6 | 2,5 | 2,5 | 2,2 |
| Білоруси | … | … | … | 1,2 | 1,2 | 1,4 | 1,4 |
| Мордва | … | 1,6 | 1,6 | 1,7 | 1,7 | 1,7 | 1,3 |
| Азербайджанці | … | … | … | … | … | … | 1,2 |
| Вірмени | … | … | … | … | … | … | 1,1 |
| Німці | … | … | 1,1 | … | … | … | … |
показані народи з чисельністю понад 1000 осіб
Адміністративно-територіальний поділ
Станом на 2021 рік республіка поділяється на 14 муніципальних районів та 3 міських округи:
| № з/п | Район, міський округ | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2021) | Центр | Поселення | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Волзький район | 913,86 | 24006 | 23940 | 21188 | Волзьк | 8 | 75 |
| 2 | Гірськомарійський район | 1971,47 | 29203 | 25869 | 20476 | Козьмодем'янськ | 10 | 241 |
| 3 | Звениговський район | 2748,78 | 46267 | 44976 | 39920 | Звенигово | 10 | 83 |
| 4 | Кілемарський район | 3098,89 | 14130 | 13604 | 11626 | Кілемари | 9 | 78 |
| 5 | Куженерський район | 852,83 | 16210 | 14556 | 12214 | Куженер | 9 | 90 |
| 6 | Марі-Турецький район | 1513,86 | 25577 | 23155 | 18242 | Марі-Турек | 6 | 120 |
| 7 | Медведевський район | 2791,18 | 66090 | 67703 | 67519 | Медведево | 18 | 160 |
| 8 | Моркинський район | 2270,08 | 31403 | 31081 | 26930 | Морки | 10 | 151 |
| 9 | Новотор'яльський район | 920,09 | 18543 | 17124 | 13980 | Новий Тор'ял | 5 | 152 |
| 10 | Оршанський район | 896,49 | 15832 | 15139 | 12909 | Оршанка | 4 | 73 |
| 11 | Параньгинський район | 791,66 | 17847 | 16307 | 13646 | Параньга | 9 | 50 |
| 12 | Сернурський район | 1032,08 | 25280 | 25672 | 22697 | Сернур | 9 | 146 |
| 13 | Совєтський район | 1392,45 | 31403 | 31081 | 27846 | Совєтський | 8 | 141 |
| 14 | Юринський район | 2040,15 | 11487 | 8758 | 6590 | Юрино | 6 | 43 |
| 1 | Волзький міський округ | 39,47 | 58967 | 55659 | 52703 | Волзьк | - | 1 |
| 2 | Йошкар-Олинський міський округ | 100,39 | 256719 | 248782 | 276155 | Йошкар-Ола | - | 1 |
| 3 | Козьмодем'янський міський округ | 13,41 | 22771 | 21257 | 19970 | Козьмодем'янськ | - | 1 |
Найбільші населені пункти
Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2021) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Йошкар-Ола | 256719 | 248782 | 276155 |
| 2 | Волзьк | 58967 | 55659 | 52703 |
| 3 | Медведево | 16610 | 16841 | 20105 |
| 4 | Козьмодем'янськ | 22771 | 21257 | 19970 |
| 5 | Звенигово | 12722 | 11946 | 10966 |
| 6 | Совєтський | 10806 | 10664 | 10273 |
Економіка
Інфраструктура
На території республіки діє 1 аеропорт міжреспубліканського значення. У Марій Ел є залізничний вокзал і два автовокзали, 14 залізничні станції, 51 пасажирська автостанція, річковий порт у місті Козьмодем'янську на р. Волзі, чотири порти місцевого значення, пристосування для розвантаження барж. Судноплавство по Волзі й Ветлузі. Відстань від Йошкар-Оли до Києва — понад 1600 км.
Промисловість
Провідні галузі промисловості — машинобудування і металообробка (металорізальний інструмент, прилади, засоби автоматизації, технологічне устаткування для лісозаготівель і лісосплаву, підприємств торгівлі і громадського харчування, машини й устаткування для тваринництва і кормовиробництва), лісова, деревообробна і целюлюзно-паперова, легка і харчова (м'ясомолочна).
Сільське господарство
Провідна галузь сільського господарства — тваринництво (молочне і м'ясо-молочне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво).
Вирощують зернові (ячмінь, овес, жито, пшениця) і кормові культури, льон-довгунець, хміль, овочі, картоплю.
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mari El |
- Офіційний сервер Уряду Республіки Марій Ел [ 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- Історія Марійського краю [ 3 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Головний форум Республіки[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
 Нижньогородська область |  Кіровська область | Кіровська область |
| Нижньогородська область |  | Кіровська область |
 Чувашія |  Татарстан |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respu blika Ma rij El ros Respu blika Ma rij El lukomar Marij El Respublik girskomar Mary El Respublik sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Privolzkogo federalnogo okrugu Respublika Marij Elros lukomar Marij El Respublik girskomar Mary El Respublik ros Respublika Marij El Prapor Marij El Gerb Marij ElKrayina RosiyaFed okrug PrivolzkijAdmin centr Joshkar OlaGlava dData utvorennya 12 sichnya 1993Of vebsajt mari el gov ru ros GeografiyaKoordinati 56 42 pn sh 47 52 sh d 56 700 pn sh 47 867 sh d 56 700 47 867Plosha 23 200 km vnutr vod 2 87 Chasovij poyas MSK UTC 3 NaselennyaChiselnist 695380 01 01 2011 66 a 2011 Gustota 30 0 osib km Of movi rosijska marijska girskomarijskaEkonomikaEkonom rajon Volgo V yatskijKodiISO 3166 2 RU MEZKATO 88Sub yekta RF 12Telefonnij 7 836Karti Marij El u Vikishovishi Stolicya m Joshkar Ola Mezhuye z Kirovskoyu Nizhnogorodskoyu oblastyami Respublikami Tatarstan i Chuvashiya Utvoreno 4 listopada 1920 GeografiyaGeografichne polozhennya Marij El roztashovana na shodi Shidno Yevropejskoyi rivnini u serednomu plini Volgi Bilsha chastina respubliki pripadaye na livoberezhzhya Volgi Zahidnu chastinu livoberezhzhya zajmaye bolotista Na zahodi respubliki Volga prijmaye veliku pritoku Vetlugu Na shid po nizovini protikayut livi priplivi Volgi sho berut pochatok na pivdennih shilah V yatskih uvaliv Mala Kokshaga iz priplivami i Velika Kokshaga iz priplivom Velikij Kundish Rutka U yihnih dolinah bagato lisovih ozer Shidna chastina teritoriyi roztashovana v mezhah V yatskih uvaliv visota do 275 m tut zustrichayutsya karstovi formi relyefu poverhnya rozchlenovana dolinami richok ta yarami Sered nih richki basejnu V yatki iz pritokami Shukshan i in Buj Urzhumka liva pritoka Volgi Ilet iz pritokami Shora i Na pravomu berezi Volgi roztashovanij lishe odin z 14 rajoniv respubliki Girskomarijskij yakij zajmaye pivnichnu okrayinu Privolzkoyi visochini Tut u Volgu vpadayut priplivi Sura Sumka Mala Yunga Na Volzi v mezhah respubliki roztashovani Cheboksarske j Kujbishevske vodoshovisha Mapa Respubliki Marij El Chasovij poyas Teritoriya respubliki perebuvaye u 3 mu chasovomu poyasi U 1930 r chasovij poyas v RRFSR bulo perevedeno na 1 godinu vpered z metoyu bilsh racionalnogo vikoristannya dennogo svitla protyagom robochogo dnya U 1981 r v RRFSR yak i v nizci inshih krayin bulo zaprovadzheno litnij chas v ostannyu nedilyu bereznya o 3 00 strilki godinnikiv perevodyat na odnu godinu vpered a v ostannyu nedilyu zhovtnya na odnu godinu nazad Miscevij chas vidpovidaye moskovskomu Korisni kopalini Resursi torf glina vapnyaki sklyani i silikatni piski Klimat Klimat pomirno kontinentalnij z dovgoyu holodnoyu zimoyu j teplim litom Serednya temperatura vlitku 18 20 S Najspekotnishe u seredini lipnya Povitrya progrivayetsya do 34 38 S Voseni pogoda holodna j vologa z perevagoyu silnih pronizlivih vitriv i doshiv Mozhlivij rannij zamorozok i snig Listopad najvitryanishij misyac Zima yak pravilo pochinayetsya v listopadi Serednya temperatura zimi 18 20 S Najholodnishij misyac sichen Respublika Marij El vidminne misce dlya zanyat zimovimi vidami sportu lizhi kovzani Vesna u cilomu proholodna j suha Tvarinnij i roslinnij svit Marij El roztashovana v pidtajgovij zoni Grunti perevazhno dereno pidzolisti bolotni siri lisovi Zmishani lisi sosna yalicya yalina bereza zajmayut ponad 50 teritoriyi v osnovnomu na zahodi j u centralnih rajonah Po richkovih dolinah Zbereglisya vovk burij vedmid lisicya los ris bober krit i in Borovij i vodoplavnij ptah Na teritoriyi Marij El nacionalnij park zapovidnik Velika Kokshaga Rekreacijnij potencial U respublici zalishayutsya kutochki nedotorkanoyi tajgovoyi prirodi yaki vikoristovuyutsya zhitelyami mist respubliki j susidnih regioniv dlya vidpochinku Ye bezlich pishih turistichnih marshrutiv kinni marshruti regulyarno provodyatsya vodni pohodi na bajdarkah po B Kokshagi na ozerah Yalchik Tayir ta richkah pobudovani bazi vidpochinku sanatoriyi j litni tabori Istoriya4 listopada 1920 utvorena 5 grudnya 1936 peretvorena v Marijsku Avtonomnu Radyansku Socialistichnu Respubliku MARSR 22 zhovtnya 1990 roku MRSR 8 lipnya 1992 roku Respublika Marij El Fino ugorski plemena naselyali teritoriyu suchasnoyi zahidnoyi pivnichnoyi j centralnoyi Rosiyi z doistorichnih chasiv Na teritoriyi respubliki Marij El zbereglisya arheologichni dzherela sho vidnosyatsya do pershogo tisyachorichchya do n e Tomu sho marijska pisemnist tishte vikoristovuvalasya vinyatkovo dlya zapisiv gospodarsko ekonomichnoyi informaciyi a tatarski pismovi dzherela buli znisheni pri uzyatti Kazani majzhe vsi pismovi vidomosti pro istoriyu serednoyi Volgi pov yazani z rosijskimi dzherelami Chemerisi suchasna nazva mari upershe imovirno zgaduyutsya v VI st u gotskogo istorika Jordanu yak merens Predki suchasnih marijciv mizh V i VIII stolittyam vzayemodiyali z gotami piznishe z hazarami j Volzkoyu Bulgariyeyu yaka perebuvala na teritoriyi suchasnogo Tatarstanu j bula v 1236 roci znishena mongolskimi vijskami hana Batiya sho nastupali na Rus Z Zolotoyu Ordoyu mari ochevidno znahodilisya v soyuznickih vidnosinah Mizh XIII j XV stolittyam marijci vhodili do skladu Zolotoyi Ordi j Kazanskogo hanstva Z XI stolittya mari takozh vhodyat u kontakt iz slov yanami Kiyivskoyi Rusi sho prosuvalisya na shid i pidkoryuvali zemli zahidnih mari meri mista Rostov Galich Yaroslavl Suzdal Vladimir i v 1221 roci Nizhnij Novgorod Postupovo zahidni mari meri po prijnyattyu hristiyanstva oslov yanyuyutsya nebazhayuchi prijmati hristiyanstvo bizhat na shid u glib marijskogo krayu U seredni stolittya zvichajnoyu spravoyu stayut rosijsko tatarski zitknennya na marijskih zemlyah pri comu mari vistupayut na storoni tatar Do pori do chasu tatari j mari berut goru ale potim Ivan Groznij pochinaye splanovanu zagarbnicku vijnu v 1546 roci zemli girskih mari pravoberezhzhya Volgi popadayut pid kontrol Moskvi a v 1552 roci carski vijska berut Kazan i lugovi mari pochinayut platiti Moskvi daninu Potim pochinayetsya planomirna kolonizaciya tak v 1557 roci zasnovani Cheboksari v 1583 Kozmodem yansk v 1584 Carevokokshajsk nini Joshkar Ola Nasilnicka hristiyanizaciya prizvodit do togo sho mari jdut u lisi zalishayuchi porozhnimi cili sela Za Petra Pershogo marijciv prizivayut do armiyi pochinayetsya naukove doslidzhennya teritoriyi skladayutsya pershi pisemni pam yatki marijskoyi movi na kirilici Persha marijska z yavlyayetsya 1792 roku Prote polozhennya mari zalishayetsya duzhe vazhkim i 1775 roku mari masovo pidtrimali povstannya Pugachova 1872 roku vidkrivayetsya odnim iz zavdan yakoyi bulo navchannya predstavnikiv volzkih narodiv zokrema mari Ce dalo serjoznij impuls nacionalnomu vidrodzhennyu vidkrivayutsya marijski shkoli drukuyutsya knigi marijskoyu movoyu zokrema pidruchniki 4 listopada 1920 roku utvorena 5 grudnya 1936 peretvorena v Marijsku ARSR Z 1990 r Respublika Marij El U 1920 i roki buli vstanovleno dvi rivnopravni movni literaturni normi lugovomarijska mova j girnomarijska mova V 1930 i roki yak i v inshih nacionalnih respublikah praktichno vsya nacionalna inteligenciya bula znishena Postupovo marijci stayut menshostyami naselennya respubliki a marijska mova vitisnyayetsya rosijskoyu Nazva po etnichnij samonazvi yiyi korinnogo naselennya mari cholovik Marij mari mariyec marijskij el krayina NaselennyaNaselennya 711 540 osib 2006 728 000 v 2002 Gustota naselennya 30 4 osib km 2005 pitoma vaga miskogo naselennya 63 1 2005 U miskomu naselenni Joshkar Oli j Volzka a takozh ryadi sil na okolicyah Joshkar Oli j na zahodi respubliki perevazhayut rosiyani U silskij miscevosti perevazhaye marijske naselennya u Girnomarijskomu rajoni girski marijci sho vidriznyayutsya vid lugovih marijciv movoyu j kulturoyu U Zvenigovskomu rajoni roztashovano kilka chuvaskih sil Tatarske naselennya zoseredzhene golovnim chinom u Joshkar Oli j Volzku Z seredini 1920 tih rr chastka korinogo naselennya neuhilno skorochuyetsya z 51 4 u 1926 r do 42 9 u 2002 r Narod 1926 tis osib 24 bereznya 2012 u Wayback Machine 1939 tis osib 24 bereznya 2012 u Wayback Machine 1959 tis osib 24 bereznya 2012 u Wayback Machine 1970 tis osib 5 sichnya 2012 u Wayback Machine 1979 tis osib 24 bereznya 2012 u Wayback Machine 1989 tis osib 24 bereznya 2012 u Wayback Machine 2002 tis osib Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite Rosiyani 210 0 43 6 267 0 46 1 309 5 47 8 320 8 46 9 334 6 47 5 356 0 47 5 345 5 47 5 Marijci 248 0 51 4 273 3 47 2 279 5 43 1 299 2 43 7 306 6 43 5 324 3 43 3 312 2 42 9 Tatari 20 2 4 2 27 1 4 7 38 8 6 0 40 3 5 9 40 9 5 8 43 9 5 9 43 4 6 0 Chuvashi 2 2 5 5 9 1 1 4 9 0 1 3 8 1 1 1 9 0 1 2 7 4 1 0 Ukrayinci 1 8 2 7 4 6 4 5 5 3 5 1 Udmurti 1 2 1 4 2 5 2 6 2 5 2 5 2 2 Bilorusi 1 2 1 2 1 4 1 4 Mordva 1 6 1 6 1 7 1 7 1 7 1 3 Azerbajdzhanci 1 2 Virmeni 1 1 Nimci 1 1 pokazani narodi z chiselnistyu ponad 1000 osibAdministrativno teritorialnij podilTipi municipalnih utvoren Stanom na 2021 rik respublika podilyayetsya na 14 municipalnih rajoniv ta 3 miskih okrugi z p Rajon miskij okrug Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2021 Centr Poselennya Naseleni punkti 1 Volzkij rajon 913 86 24006 23940 21188 Volzk 8 75 2 Girskomarijskij rajon 1971 47 29203 25869 20476 Kozmodem yansk 10 241 3 Zvenigovskij rajon 2748 78 46267 44976 39920 Zvenigovo 10 83 4 Kilemarskij rajon 3098 89 14130 13604 11626 Kilemari 9 78 5 Kuzhenerskij rajon 852 83 16210 14556 12214 Kuzhener 9 90 6 Mari Tureckij rajon 1513 86 25577 23155 18242 Mari Turek 6 120 7 Medvedevskij rajon 2791 18 66090 67703 67519 Medvedevo 18 160 8 Morkinskij rajon 2270 08 31403 31081 26930 Morki 10 151 9 Novotor yalskij rajon 920 09 18543 17124 13980 Novij Tor yal 5 152 10 Orshanskij rajon 896 49 15832 15139 12909 Orshanka 4 73 11 Paranginskij rajon 791 66 17847 16307 13646 Paranga 9 50 12 Sernurskij rajon 1032 08 25280 25672 22697 Sernur 9 146 13 Sovyetskij rajon 1392 45 31403 31081 27846 Sovyetskij 8 141 14 Yurinskij rajon 2040 15 11487 8758 6590 Yurino 6 43 1 Volzkij miskij okrug 39 47 58967 55659 52703 Volzk 1 2 Joshkar Olinskij miskij okrug 100 39 256719 248782 276155 Joshkar Ola 1 3 Kozmodem yanskij miskij okrug 13 41 22771 21257 19970 Kozmodem yansk 1Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z naselennyam ponad 10 tisyach osib Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2021 1 Joshkar Ola 256719 248782 276155 2 Volzk 58967 55659 52703 3 Medvedevo 16610 16841 20105 4 Kozmodem yansk 22771 21257 19970 5 Zvenigovo 12722 11946 10966 6 Sovyetskij 10806 10664 10273EkonomikaInfrastruktura Na teritoriyi respubliki diye 1 aeroport mizhrespublikanskogo znachennya U Marij El ye zaliznichnij vokzal i dva avtovokzali 14 zaliznichni stanciyi 51 pasazhirska avtostanciya richkovij port u misti Kozmodem yansku na r Volzi chotiri porti miscevogo znachennya pristosuvannya dlya rozvantazhennya barzh Sudnoplavstvo po Volzi j Vetluzi Vidstan vid Joshkar Oli do Kiyeva ponad 1600 km Promislovist Providni galuzi promislovosti mashinobuduvannya i metaloobrobka metalorizalnij instrument priladi zasobi avtomatizaciyi tehnologichne ustatkuvannya dlya lisozagotivel i lisosplavu pidpriyemstv torgivli i gromadskogo harchuvannya mashini j ustatkuvannya dlya tvarinnictva i kormovirobnictva lisova derevoobrobna i celyulyuzno paperova legka i harchova m yasomolochna Silske gospodarstvo Providna galuz silskogo gospodarstva tvarinnictvo molochne i m yaso molochne skotarstvo svinarstvo vivcharstvo ptahivnictvo Viroshuyut zernovi yachmin oves zhito pshenicya i kormovi kulturi lon dovgunec hmil ovochi kartoplyu Primitki Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 14 grudnya 2011 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Mari El Oficijnij server Uryadu Respubliki Marij El 14 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros ros ros Istoriya Marijskogo krayu 3 kvitnya 2022 u Wayback Machine ros Golovnij forum Respubliki nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Nizhnogorodska oblast Kirovska oblast Kirovska oblast Nizhnogorodska oblast Kirovska oblast Chuvashiya Tatarstan