«Кельн» (нім. Köln (Schiff, 1928) — військовий корабель, легкий крейсер типу «К» Крігсмаріне часів Другої світової війни.
«Кельн» | ||
---|---|---|
Köln (Schiff, 1928) | ||
Німецький легкий крейсер «Кельн». 1936 | ||
Служба | ||
Тип/клас | легкий крейсер типу «К» | |
Держава прапора | Веймарська республіка Третій Рейх | |
Належність | Рейхсмаріне Крігсмаріне | |
На честь | третій корабель флоту на ім'я «Кельн» | |
Корабельня | , Вільгельмсгафен | |
Первинна вартість | 36 000 000 рейхсмарок | |
Закладено | 7 серпня 1926 | |
Спущено на воду | 23 травня 1928 | |
Введено в експлуатацію | 15 січня 1930 | |
На службі | 1930–1945 | |
Загибель | 30 березня 1945 року потоплений унаслідок авіаційного нальоту бомбардувальників 8-ї американської повітряної армії в бухті Вільгельмсгафена | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Операція «Везерюбунг» * Норвезька кампанія Кампанія на Балтійському морі | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 6 650 тонн (стандартна) 7 510 тонн (повна) 8 130 тонн (максим.) | |
Довжина | 174 м | |
Ширина | 15,3 м | |
Висота | 6,28 м | |
Бронювання | Пояс: 50 мм Палуба: 20-40 мм Траверси: 70 мм Барбети: 30 мм Башти: 30/20/20/20 мм Бойова рубка: 30-100 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни MAN 4 × парові турбіни | |
Гвинти | 2 гвинти | |
Потужність | 1800 к.с. | |
Швидкість | 32 вузлів (59 км/год) | |
Дальність плавання | 5 700 миль (10 600 км) на швидкості 19 вузлів (35 км/год) | |
Екіпаж | 514 офіцерів та матросів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 9 × 150-мм гармат | |
Торпедно-мінне озброєння | 12 (4 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 24 торпеди 120 мін | |
Зенітне озброєння | 2 × 88-мм зенітні гармати | |
Авіація | 2 × гідроплани He 60 |
«Кельн» був закладений 7 серпня 1926 року на верфі німецької компанії у Вільгельмсгафені. 23 травня 1928 року він був спущений на воду, а 15 січня 1930 року увійшов до складу військово-морського флоту Веймарської республіки. У довоєнний час використовувався переважно як навчальний корабель німецького флоту з підготовки кадетів ВМС, здійснив багато походів по всьому світу, в тому числі в Атлантичному, Тихому та Індійському океанах, а також у Середземному морі. За часів Другої світової війни діяв у Балтійському та Північному морях, за планом «Везерюбунг» брав участь у вторгненні в Норвегію. 30 березня 1945 року внаслідок бомбардування американської 8-ї армії «Кельн» зазнав серйозних пошкоджень і частково затонув, але як бойовий корабель фактично припинив існування.
Дизайн і конструкція
Конструкція крейсера
Корпус крейсера «Кельн» по довжині поділявся на 16 водонепроникних відсіків. У I відсіку знаходилися комори та господарські приміщення, відсік II містив привід керма та сховище для зарядних відділень торпед, у відсіку III містилися льохи: кормової 150-мм башти та зенітного 88-мм калібру, у IV — погріб піднесеної кормової башти, дизелів та заднє відділення генераторів.
Відсіки V і VII були турбінними відділеннями, а розташованому між ними VI відсіку знаходилося приміщення допоміжних механізмів (редукторів). У VIII, IX, X та XI відсіках розміщувалися котельні відділення, у ніс від них — переднє приміщення генераторів та силові щити. У відсіку XIII розміщувався центральний пост, льохи головного калібру та легких зеніток (37-мм), щитова, артилерійський та торпедний обчислювальні центри. Відсік XIV відводився під робоче відділення носової башти та її артилерійський льох, нижче за який знаходився судновий холодильник для продуктів. Два носові відсіки, XV і XVI, містили найменш важливі комори.
У середній палубі розміщувалися житлові приміщення членів екіпажу крейсера: офіцерські каюти в кормі та матроські кубрики в середині та в носовій частин. Під матроські приміщення відводилася і більшість площі півбака в носі, де також були їдальні й загальні приміщення. У кормовій частині — каюти для старших офіцерів і командира.
Корпус «Кельна» мав загальну довжину між перпендикулярами — 174 м, бімс — 15,2 м та осадку до 6,28 м. Водотоннажність бойового корабля становила: стандартна — 6 650, повна — 7 510 і максимальна 8 130 тонн відповідно.
Головна енергетична установка крейсера розподілялася по 7 відсіках і складалася з шести котлів Шульца-Торнікрофта, двох великих і чотирьох малих. Вони розташовувалися по два у 4 відділеннях: у двох передніх розміщувалися великі котли, а у двох задніх — малі. Два 10-циліндрові 900-сильні дизелі MAN з'єднувалися за допомогою гідромуфти з основними валами. При окремій роботі вони забезпечували кораблю швидкість трохи більше 10 вузлів. Під час роботи парових турбін їх роз'єднували з валами.
Проєктна потужність силової установки «Кельна» становила 65 000 к.с., що мало забезпечити максимальну швидкість ходу (при повному навантаженні) в 32 вузли (59 км/год). Запас палива зберігався у паливних танках, ємністю 1 100 тонн мазуту й 139 тонн дизельного палива, що забезпечувало дальність плавання 5 700 миль (10 600 км) 19-вузловим ходом (35 км/год). Екіпаж корабля становив 21 офіцера та 493 матроси (у разі використання крейсера в ролі флагманського корабля додавали ще 6 офіцерів і 20 нижніх чинів).
Озброєння
Корабельна артилерія головного калібру (ГК) крейсера «Кельн»: дев'ять 150-мм гармат у потрійних корабельних баштах LC/25. Башти розміщувалися в асиметричному порядку від осі корабля та утворювали одну передню і дві кормові вогневі позиції. Дальність польоту снаряда з основним бойовим зарядом вагою 19,3 кг при максимальному куті піднесення у 40° досягала 138 кабельтових, при зменшеному — 115 кабельтових. Технічна скорострільність дорівнювала 7 пострілів на хвилину на ствол.
Зенітне озброєння крейсера в базовій версії складалося з трьох 88-мм зенітних гармат у трьох одиночних установках. У процесі модернізації на крейсер встановили нові здвоєні , збільшивши тим самим до шести гармат зенітного озброєння, а до 1935 року на «Кельн» встановили ще чотири спарені (37-мм SK C/30) та вісім (20-мм Flak 30).
Пізніше на останній модернізації крейсер посилили ще десятьма 20-міліметровими гарматами Flak 30.
Торпедне озброєння складалося з чотирьох тритрубних 500-мм торпедних апаратів, розташованих попарно по бортах у середній частині корпусу. Боєкомплект торпед на крейсері становив 24 торпеди. У 1934 році ТА замінили на нові 533-мм. Але, у зв'язку з модернізацією в 1940 році торпедні апарати врешті були демонтовані. Крім торпедних апаратів крейсер міг брати на борт до 120 морських мін.
На крейсері «Кельн» розміщувалися два легкі 2-місні поплавкові біплани He 60, які широко використовувалися для патрулювання та розвідки під час громадянської війни в Іспанії. Пізніше корабель посилили гідролітаком-монопланом Ar 196.
У 1941—1942 роках на борту «Кельн» випробовувався один із ранніх вертольотів Flettner Fl 282, для якого на даху кормової башти була надбудована посадкова платформа.
Історія служби
23 травня 1928 року відбулася церемонія спуску новітнього крейсера, названого на честь першого , який загинув 28 серпня 1914 року з більшістю своєї команди з британськими лінійними крейсерами у Гельголандській бухті. У церемонії брали участь бургомістр «титульного» міста Конрад Аденауер, згодом перший канцлер ФРН, а також представники керівництва флоту: адмірал , віцеадмірал Бауер та директор верфі контрадмірал Франц. Керував церемонією військовий міністр Веймарської республіки Вільгельм Ґренер.
15 січня 1930 крейсер був готовий до служби у лавах флоту Веймарської республіки. Поруч із ним став старий крейсер , команда якого перейшла на «Кельн» і склала його екіпаж.
Протягом року корабель проходив та навчання в Балтійському морі. У 1931 році на ньому провели модернізацію озброєння, посилили подвійними , замінивши оригінальні одинарні установки, задня надбудова була збільшена, а на кормі була встановлена система управління вогнем. На початку 1932 року «Кельн» вийшов у похід в Атлантику для більш масштабних морських випробувань. Після повернення до німецьких берегів він прийняв на борт свій перший екіпаж з військово-морських курсантів і наприкінці 1932 року вийшов з ними у світове плавання. Тур тривав цілий рік; німецький крейсер зупинявся в портах по всьому світу, в тому числі в Атлантичному, Тихому та Індійському океанах, а також у Середземному морі. В Австралії відвідали Аделаїду, Мельбурн, Сідней і Гобарт, а екіпаж брав участь у кількох рекламованих футбольних іграх проти місцевих команд, зокрема в Сіднеї проти команди Королівського австралійського флоту.
У 1935 році на кораблі була встановлена авіаційна катапульта, а також крани для керування поплавковими літаками. На задній стороні кормової воронки встановили жердову щоглу. «Кельн» продовжував служити навчальним кораблем до початку 1936 року, коли його перевели на службу з охорони риболовства. Пізніше того ж року він патрулював поблизу іспанських берегів під час громадянської війни в Іспанії. Після того, як німецький важкий крейсер «Дойчланд» був атакований бомбардувальниками СБ під час так званого "інциденту з «Дойчландом», «Кельн» перевіз поранених членів екіпажу з крейсера назад до Німеччини. «Кельн» здійснив ще чотири патрулювання біля Іспанії, перш ніж повернутися до охорони рибальства в Північному морі в 1938 році. Наприкінці року встав у сухий док для глибокої модернізації в Кілі.
У березні 1939 року «Кельн» відплив до Мемеля у зв'язку з анексією Мемельського регіону, який Німеччина вимагала у Литви повернути. Після прийняття ультиматуму Литвою Гітлер особисто прибув у місто на облавку крейсера «Дойчланд» і виголосив коротку промову. З'єднання військових кораблів, яке рушило в Мемель, складалося з крейсерів «Адмірал Граф Шпее», , «Лейпциг» і «Кельн», двох ескадр есмінців, трьох флотилій міноносців і однієї — допоміжних суден. Литовський же флот мав лише один військовий корабель — 580-тонний переобладнаний тральщик
Пізніше в цьому році з лінкором «Гнейзенау» і важкими крейсерами «Дойчланд», «Адмірал Шеер» і «Адмірал Граф Шпее» залучався до серії великих маневрів в Атлантиці.
Друга світова війна
До початку Другої світової війни «Кельн» виконував завдання у західній частині Балтійського моря. Ще до початку німецького вторгнення до Польщі він зайняв позицію між островом Борнгольм і Данцизькою бухтою, сподіваючись перехопити польські кораблі, що спробують втекти на Захід. Однак успіху він не мав: до цього часу всі бойові кораблі Польщі або вже минули німецький заслін, або не могли рушити в дорогу. З 1 вересня разом з «Лейпциг», та «Кенігсберг» «Кельн» перебував у Північному морі.
3-8 вересня крейсери брали участь у постановці мінного загородження («Західного валу»), а 8-10 жовтня взяли участь у виході німецького флоту у північну частину Північного моря. 10 жовтня «Кельн» разом із «Гнейзенау» та 9 есмінцями повернувся у Кіль. У листопаді він разом із «кишеньковим» лінкором «Дойчланд», крейсером «Лейпциг» та брав участь у великих маневрах у Балтійському морі, керівництво якими здійснював командувач розвідувальних сил контрадмірал Гюнтер Лют'єнс.
20–22 листопада «Кельн» і крейсер «Лейпциг» супроводжували лінкори «Гнейзенау» і «Шарнгорст» на першому етапі їхнього прориву в Північну Атлантику. 13 грудня «Кельн», «Лейпциг» і «Нюрнберг» прикривали повернення кількох есмінців, які встановлювали мінне поле біля Ньюкасл-апон-Тайна.
У квітні 1940 року «Кельн» брав участь в операції «Везерюбунг», вторгненнї в Норвегію. Крейсер входи до групи № 3, якій доручено було штурмувати Берген разом з однотипним крейсером «Кенігсберг». У ході вторгнення «Кельн» не постраждав, але «Кенігсбергу» не пощастило; він дістав сильних уражень від вогню норвезьких берегових гармат. «Кельн» підтримав німецьку піхоту на берегу своєю корабельною артилерією. Після того, як порт був захоплений, крейсер повернувся разом з двома есмінцями до Німеччини.
Наприкінці 1940 року «Кельн» доправили в сухий док для подальших модифікацій. На башті «Бруно» встановили розмагнічувальну котушку, а також вертолітну посадочну платформу для випробувань вертольоту Flettner Fl 282.
У вересні 1941 року для дій в акваторії Балтійського моря командування Крігсмаріне створило оперативну групу з великих надводних кораблів, до складу якої увійшли лінкор «Тірпіц», «кишеньковий лінкор» «Адмірал Шеер» та всі 4 навчальні легкі крейсери флоту. Оперативна група двома частинами, північною та південною, вийшла на позиції біля гирла Фінської затоки. «Кельн» разом із увійшли до складу північної групи, основу якої складали «Тірпіц» та «Адмірал Шеер». загін прибув у район Аландських островів, але очікуваний вихід радянського флоту не відбувся, і 29 вересня німецькі кораблі повернулися на бази.
У жовтні 1941 року «Кельн» залучався до операції із захоплення островів Даго та Моон. Ці острови панували над північним входом у Ризьку затоку, і володіння ними дозволяло радянському Балтійському флоту вести боротьбу на німецьких морських комунікаціях у затоці навіть тоді, коли все материкове узбережжя було б у руках противника. Тому німецьке командування наполягало на негайному оволодінні островами Моонзундського архіпелагу.
Основна роль операції відводилася армії — флот призначався для відволікаючого маневру — демонстрації десанту на західному узбережжі Даго. Для цієї мети був виділений «Кельн», який у супроводі чотирьох міноносців та тральщиків 1-ї та 4-ї флотилій, підтримував дії сухопутних військ та проводив контрбатарейну боротьбу проти радянської берегової артилерії на острові. В результаті артилерійської дуелі, що точилася протягом кількох годин, жодна зі сторін не досягла визначеної цілі. Німцям не вдалося придушити берегові батареї, радянським захисникам — спричинити суттєвий збиток кораблям і катерам Крігсмаріне. За радянськими даними, того ж дня на північ від Даго «Кельн» атакував радянський підводний човен , проте німці стверджують, що навіть не помітили слідів торпед.
У серпні 1942 року легкий крейсер був переведений на північ Норвегії для дій у Північному морі. У вересні планувалася операція «Майзенбальц» — вихід разом з «Адмірал Гіппер», «Адмірал Шеєр» та 8-ю флотилією есмінців проти конвою QP 14. 10 вересня 1942 року загін віцеадмірала Кюммеца покинув затоку і вийшов у відкрите море. На виході з Галвефіорда загін німецьких кораблів був помічений британським підводним човном «Тайгріс». При спробі торпедної атаки британський човен промахнувся і торпеди пройшли повз «Адмірала Шеер» «Кельна» і вибухнули, вдарившись об скелі. Водночас, ворожий човен не був помічений і атакований, але операцію довелося все ж таки скасувати у зв'язку з відсутністю розвідданих від авіації про маршрут союзного конвою. 11 вересня загін благополучно прибув до Алта-фіорда.
13 вересня «Кельн» разом із важкими крейсерами «Адмірал Шеер» і «Адмірал Гіппер» і двома есмінцями спробували атакувати конвой PQ 18. На шляху з Нарвіка до Алтен-фіорда флотилія був знову атакований британським підводним човном «Тайгріс», але торпеди пройшли позаду німецьких кораблі. Натомість конвой був атакований підводними човнами та дальніми бомбардувальниками, які потопили тринадцять вантажних суден.
У січні 1943 року «Кельн» повернувся до Німеччини, де 17 лютого в Кілі був тимчасово виведений з бойового складу флоту. На початку 1944 року його відправили в сухий док на капітальний ремонт, щоб підготувати до повернення до бойового чергування; це було завершено до 1 липня. Крейсер недовго служив навчальним судном, перш ніж супроводжувати німецькі торгові судна в Норвегії.
11 жовтня 1944 року крейсер прийняв у Свінемюнде 90 мін і виконав завдання з постановки мінного поля, після чого у супроводі есмінців Z4 «Ріхард Бітцен» і Z14 «Фрідріх Ін» вирушив до Осло-фіорду, до колишньої бази норвезьких ВМФ Гортен, що стала відносно безпечним місцем зосередження німецьких кораблів, які стали бажаною ціллю союзних бомбардувальників у всіх портах Німеччини. Але, 13 грудня 1944 бомбардувальники-торпедоносці «Бофайтер» 5-ї групи британського Бомбардувального командування ПС здійснили наліт, що тривав 20 хвилин. Хоча «Кельн» і не отримав прямих влучень, близькі розриви пошкодили вали, і він не міг розвивати понад 15 вузлів.
12 січня 1945 року корабель повернувся до Кіля, потім перейшов Кільським каналом у Вільгельмсгафен і 14 січня став у док. Авіаційні нальоти союзних бомбардувальників заважали проведенню робіт і до кінця березня мало що вдалося зробити. 30 березня 1945 року бомби B-24 «Ліберейтор» американської 8-ї армії зруйнували док, у якому перебував «Кельн». Крейсер сів на дно доку на рівному кілі, його надбудови постраждали незначно, і зенітна артилерія могла діяти, але як бойовий корабель він фактично припинив існування.
Після капітуляції Німеччини почалися повільні роботи з розбирання конструкцій доку і крейсера, що в ньому затонув. Цілком їх завершили лише у 1956 році.
Командири
- Фрегаттен-капітан/капітан-цур-зее Людвіг фон Шредер (15 січня 1930 — 27 вересня 1932)
- Фрегаттен-капітан/капітан-цур-зее Отто Шнівінд (28 вересня 1932 — 19 березня 1934)
- Фрегаттен-капітан/капітан-цур-зее Вернер Фукс (20 березня 1934 — 30 вересня 1935)
- Фрегаттен-капітан/капітан-цур-зее Отто Бакенкелер (1 жовтня 1935 — 15 жовтня 1937)
- Капітан-цур-зее Теодор Бурхарді (16 жовтня 1937 — 14 січня 1940)
- Капітан-цур-зее Ернст Краценберг (15 січня 1940 — 28 травня 1941)
- Капітан-цур-зее Фрідріх Гюффмаєр (29 травня 1941 — 28 березня 1942)
- Корветтен-капітан (29 березня — 24 травня 1942) — виконувач обов'язків
- Капітан-цур-зее Мартін Бальцер (25 травня — 12 грудня 1942)
- Капітан-цур-зее Ганс Карл Меєр (13 грудня 1942 — 17 лютого 1943)
- Фрегаттен-капітан/капітан-цур-зее (1 квітня 1944 — січень 1945)
- Корветтен-капітан (січень-квітень 1945)
Відомі члени екіпажу
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- Williamson, с. 23—24, 33.
- Sieche, с. 230.
- . Australian National Maritime Museum. 2013. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
- Winter, Christine (26 лютого 2008). "A Good-Will Ship": The Light Cruiser Köln Visits Rabaul (1933). Australian Journal of Politics & History (англ.). 54 (1): 44—54. doi:10.1111/j.1467-8497.2008.00483.x.
- Williamson, с. 22—23.
- Gerutis, Albertas (1984). Independent Lithuania. У Ed. Albertas Gerutis (ред.). Lithuania: 700 Years. translated by Algirdas Budreckis (вид. 6th). New York: Manyland Books. с. 247–249. ISBN . LCC 75-80057.
- Tolischus, Otto D. (23 березня 1939). Flotilla Bound for Memel. New York Times: 1, 6.
- Associated Press (23 березня 1939). Lithuania's 1-Ship Navy, Minus Port, Disappears. New York Times: 5.
- Williamson, с. 23.
- Rohwer, с. 6, 9—11.
- Williamson, с. 33.
- Rohwer, с. 378.
- Rohwer, с. 404.
- Williamson, с. 34.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Köln (1928) |
- . на wiki.wargaming.net. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 29 квітня 2022. (рос.)
- Köln (Schiff, 1928) [ 1 січня 2022 у Wayback Machine.](нім.)
- Königsberg class cruisers (1927) [ 4 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
Література
- Williamson, Gordon (2003). German Light Cruisers 1939–1945. Oxford: Osprey Publishing. ISBN .
- Hildebrand, Hans H.; Röhr, Albert; Steinmetz, Hans-Otto (1993). Die Deutschen Kriegsschiffe: Biographien: ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart (Band 5) [The German Warships: Biographies: A Reflection of Naval History from 1815 to the Present (Vol. 5)] (нім.). Ratingen: Mundus Verlag. ISBN .
- Koop, Gerhard; Schmolke, Klaus-Peter (2002). German Light Cruisers of World War II: Emden, Königsberg, Karlsruhe, Köln, Leipzig, Nürnberg. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN .
- Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939–1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis: Naval Institute Press. ISBN .
Координати: 53°31′ пн. ш. 8°08′ сх. д. / 53.517° пн. ш. 8.133° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Koln Keln nim Koln Schiff 1928 vijskovij korabel legkij krejser tipu K Krigsmarine chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Keln Koln Schiff 1928 Nimeckij legkij krejser Keln 1936 Sluzhba Tip klas legkij krejser tipu K Derzhava prapora Vejmarska respublika Tretij Rejh Nalezhnist Rejhsmarine Krigsmarine Na chest tretij korabel flotu na im ya Keln Korabelnya Vilgelmsgafen Pervinna vartist 36 000 000 rejhsmarok Zakladeno 7 serpnya 1926 Spusheno na vodu 23 travnya 1928 Vvedeno v ekspluataciyu 15 sichnya 1930 Na sluzhbi 1930 1945 Zagibel 30 bereznya 1945 roku potoplenij unaslidok aviacijnogo nalotu bombarduvalnikiv 8 yi amerikanskoyi povitryanoyi armiyi v buhti Vilgelmsgafena Bojovij dosvid Druga svitova vijna Bitva za Atlantiku Operaciya Vezeryubung Norvezka kampaniya Kampaniya na Baltijskomu mori Identifikaciya Parametri Tonnazh 6 650 tonn standartna 7 510 tonn povna 8 130 tonn maksim Dovzhina 174 m Shirina 15 3 m Visota 6 28 m Bronyuvannya Poyas 50 mm Paluba 20 40 mm Traversi 70 mm Barbeti 30 mm Bashti 30 20 20 20 mm Bojova rubka 30 100 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka Dizel elektrichna 2 dizelnih dviguni MAN 4 parovi turbini Gvinti 2 gvinti Potuzhnist 1800 k s Shvidkist 32 vuzliv 59 km god Dalnist plavannya 5 700 mil 10 600 km na shvidkosti 19 vuzliv 35 km god Ekipazh 514 oficeriv ta matrosiv Ozbroyennya Artileriya 9 150 mm garmat Torpedno minne ozbroyennya 12 4 3 533 mm torpednih aparativ 24 torpedi 120 min Zenitne ozbroyennya 2 88 mm zenitni garmati Aviaciya 2 gidroplani He 60 Keln Rajon zagibeli Kelna Keln buv zakladenij 7 serpnya 1926 roku na verfi nimeckoyi kompaniyi u Vilgelmsgafeni 23 travnya 1928 roku vin buv spushenij na vodu a 15 sichnya 1930 roku uvijshov do skladu vijskovo morskogo flotu Vejmarskoyi respubliki U dovoyennij chas vikoristovuvavsya perevazhno yak navchalnij korabel nimeckogo flotu z pidgotovki kadetiv VMS zdijsniv bagato pohodiv po vsomu svitu v tomu chisli v Atlantichnomu Tihomu ta Indijskomu okeanah a takozh u Seredzemnomu mori Za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni diyav u Baltijskomu ta Pivnichnomu moryah za planom Vezeryubung brav uchast u vtorgnenni v Norvegiyu 30 bereznya 1945 roku vnaslidok bombarduvannya amerikanskoyi 8 yi armiyi Keln zaznav serjoznih poshkodzhen i chastkovo zatonuv ale yak bojovij korabel faktichno pripiniv isnuvannya Dizajn i konstrukciyaKonstrukciya krejsera Korpus krejsera Keln po dovzhini podilyavsya na 16 vodoneproniknih vidsikiv U I vidsiku znahodilisya komori ta gospodarski primishennya vidsik II mistiv privid kerma ta shovishe dlya zaryadnih viddilen torped u vidsiku III mistilisya lohi kormovoyi 150 mm bashti ta zenitnogo 88 mm kalibru u IV pogrib pidnesenoyi kormovoyi bashti dizeliv ta zadnye viddilennya generatoriv Vidsiki V i VII buli turbinnimi viddilennyami a roztashovanomu mizh nimi VI vidsiku znahodilosya primishennya dopomizhnih mehanizmiv reduktoriv U VIII IX X ta XI vidsikah rozmishuvalisya kotelni viddilennya u nis vid nih perednye primishennya generatoriv ta silovi shiti U vidsiku XIII rozmishuvavsya centralnij post lohi golovnogo kalibru ta legkih zenitok 37 mm shitova artilerijskij ta torpednij obchislyuvalni centri Vidsik XIV vidvodivsya pid roboche viddilennya nosovoyi bashti ta yiyi artilerijskij loh nizhche za yakij znahodivsya sudnovij holodilnik dlya produktiv Dva nosovi vidsiki XV i XVI mistili najmensh vazhlivi komori U serednij palubi rozmishuvalisya zhitlovi primishennya chleniv ekipazhu krejsera oficerski kayuti v kormi ta matroski kubriki v seredini ta v nosovij chastin Pid matroski primishennya vidvodilasya i bilshist ploshi pivbaka v nosi de takozh buli yidalni j zagalni primishennya U kormovij chastini kayuti dlya starshih oficeriv i komandira Korpus Kelna mav zagalnu dovzhinu mizh perpendikulyarami 174 m bims 15 2 m ta osadku do 6 28 m Vodotonnazhnist bojovogo korablya stanovila standartna 6 650 povna 7 510 i maksimalna 8 130 tonn vidpovidno Golovna energetichna ustanovka krejsera rozpodilyalasya po 7 vidsikah i skladalasya z shesti kotliv Shulca Tornikrofta dvoh velikih i chotiroh malih Voni roztashovuvalisya po dva u 4 viddilennyah u dvoh perednih rozmishuvalisya veliki kotli a u dvoh zadnih mali Dva 10 cilindrovi 900 silni dizeli MAN z yednuvalisya za dopomogoyu gidromufti z osnovnimi valami Pri okremij roboti voni zabezpechuvali korablyu shvidkist trohi bilshe 10 vuzliv Pid chas roboti parovih turbin yih roz yednuvali z valami Proyektna potuzhnist silovoyi ustanovki Kelna stanovila 65 000 k s sho malo zabezpechiti maksimalnu shvidkist hodu pri povnomu navantazhenni v 32 vuzli 59 km god Zapas paliva zberigavsya u palivnih tankah yemnistyu 1 100 tonn mazutu j 139 tonn dizelnogo paliva sho zabezpechuvalo dalnist plavannya 5 700 mil 10 600 km 19 vuzlovim hodom 35 km god Ekipazh korablya stanoviv 21 oficera ta 493 matrosi u razi vikoristannya krejsera v roli flagmanskogo korablya dodavali she 6 oficeriv i 20 nizhnih chiniv Ozbroyennya Korabelna artileriya golovnogo kalibru GK krejsera Keln dev yat 150 mm garmat u potrijnih korabelnih bashtah LC 25 Bashti rozmishuvalisya v asimetrichnomu poryadku vid osi korablya ta utvoryuvali odnu perednyu i dvi kormovi vognevi poziciyi Dalnist polotu snaryada z osnovnim bojovim zaryadom vagoyu 19 3 kg pri maksimalnomu kuti pidnesennya u 40 dosyagala 138 kabeltovih pri zmenshenomu 115 kabeltovih Tehnichna skorostrilnist dorivnyuvala 7 postriliv na hvilinu na stvol Zenitne ozbroyennya krejsera v bazovij versiyi skladalosya z troh 88 mm zenitnih garmat u troh odinochnih ustanovkah U procesi modernizaciyi na krejser vstanovili novi zdvoyeni zbilshivshi tim samim do shesti garmat zenitnogo ozbroyennya a do 1935 roku na Keln vstanovili she chotiri spareni 37 mm SK C 30 ta visim 20 mm Flak 30 Piznishe na ostannij modernizaciyi krejser posilili she desyatma 20 milimetrovimi garmatami Flak 30 Torpedne ozbroyennya skladalosya z chotiroh tritrubnih 500 mm torpednih aparativ roztashovanih poparno po bortah u serednij chastini korpusu Boyekomplekt torped na krejseri stanoviv 24 torpedi U 1934 roci TA zaminili na novi 533 mm Ale u zv yazku z modernizaciyeyu v 1940 roci torpedni aparati vreshti buli demontovani Krim torpednih aparativ krejser mig brati na bort do 120 morskih min Na krejseri Keln rozmishuvalisya dva legki 2 misni poplavkovi biplani He 60 yaki shiroko vikoristovuvalisya dlya patrulyuvannya ta rozvidki pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Piznishe korabel posilili gidrolitakom monoplanom Ar 196 U 1941 1942 rokah na bortu Keln viprobovuvavsya odin iz rannih vertolotiv Flettner Fl 282 dlya yakogo na dahu kormovoyi bashti bula nadbudovana posadkova platforma Istoriya sluzhbi23 travnya 1928 roku vidbulasya ceremoniya spusku novitnogo krejsera nazvanogo na chest pershogo yakij zaginuv 28 serpnya 1914 roku z bilshistyu svoyeyi komandi z britanskimi linijnimi krejserami u Gelgolandskij buhti U ceremoniyi brali uchast burgomistr titulnogo mista Konrad Adenauer zgodom pershij kancler FRN a takozh predstavniki kerivnictva flotu admiral viceadmiral Bauer ta direktor verfi kontradmiral Franc Keruvav ceremoniyeyu vijskovij ministr Vejmarskoyi respubliki Vilgelm Grener 15 sichnya 1930 krejser buv gotovij do sluzhbi u lavah flotu Vejmarskoyi respubliki Poruch iz nim stav starij krejser komanda yakogo perejshla na Keln i sklala jogo ekipazh Protyagom roku korabel prohodiv ta navchannya v Baltijskomu mori U 1931 roci na nomu proveli modernizaciyu ozbroyennya posilili podvijnimi zaminivshi originalni odinarni ustanovki zadnya nadbudova bula zbilshena a na kormi bula vstanovlena sistema upravlinnya vognem Na pochatku 1932 roku Keln vijshov u pohid v Atlantiku dlya bilsh masshtabnih morskih viprobuvan Pislya povernennya do nimeckih beregiv vin prijnyav na bort svij pershij ekipazh z vijskovo morskih kursantiv i naprikinci 1932 roku vijshov z nimi u svitove plavannya Tur trivav cilij rik nimeckij krejser zupinyavsya v portah po vsomu svitu v tomu chisli v Atlantichnomu Tihomu ta Indijskomu okeanah a takozh u Seredzemnomu mori V Avstraliyi vidvidali Adelayidu Melburn Sidnej i Gobart a ekipazh brav uchast u kilkoh reklamovanih futbolnih igrah proti miscevih komand zokrema v Sidneyi proti komandi Korolivskogo avstralijskogo flotu U 1935 roci na korabli bula vstanovlena aviacijna katapulta a takozh krani dlya keruvannya poplavkovimi litakami Na zadnij storoni kormovoyi voronki vstanovili zherdovu shoglu Keln prodovzhuvav sluzhiti navchalnim korablem do pochatku 1936 roku koli jogo pereveli na sluzhbu z ohoroni ribolovstva Piznishe togo zh roku vin patrulyuvav poblizu ispanskih beregiv pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Pislya togo yak nimeckij vazhkij krejser Dojchland buv atakovanij bombarduvalnikami SB pid chas tak zvanogo incidentu z Dojchlandom Keln pereviz poranenih chleniv ekipazhu z krejsera nazad do Nimechchini Keln zdijsniv she chotiri patrulyuvannya bilya Ispaniyi persh nizh povernutisya do ohoroni ribalstva v Pivnichnomu mori v 1938 roci Naprikinci roku vstav u suhij dok dlya glibokoyi modernizaciyi v Kili U berezni 1939 roku Keln vidpliv do Memelya u zv yazku z aneksiyeyu Memelskogo regionu yakij Nimechchina vimagala u Litvi povernuti Pislya prijnyattya ultimatumu Litvoyu Gitler osobisto pribuv u misto na oblavku krejsera Dojchland i vigolosiv korotku promovu Z yednannya vijskovih korabliv yake rushilo v Memel skladalosya z krejseriv Admiral Graf Shpee Lejpcig i Keln dvoh eskadr esminciv troh flotilij minonosciv i odniyeyi dopomizhnih suden Litovskij zhe flot mav lishe odin vijskovij korabel 580 tonnij pereobladnanij tralshik Piznishe v comu roci z linkorom Gnejzenau i vazhkimi krejserami Dojchland Admiral Sheer i Admiral Graf Shpee zaluchavsya do seriyi velikih manevriv v Atlantici Shema nimeckogo legkogo krejsera Keln Druga svitova vijna Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Keln vikonuvav zavdannya u zahidnij chastini Baltijskogo morya She do pochatku nimeckogo vtorgnennya do Polshi vin zajnyav poziciyu mizh ostrovom Borngolm i Dancizkoyu buhtoyu spodivayuchis perehopiti polski korabli sho sprobuyut vtekti na Zahid Odnak uspihu vin ne mav do cogo chasu vsi bojovi korabli Polshi abo vzhe minuli nimeckij zaslin abo ne mogli rushiti v dorogu Z 1 veresnya razom z Lejpcig ta Kenigsberg Keln perebuvav u Pivnichnomu mori 3 8 veresnya krejseri brali uchast u postanovci minnogo zagorodzhennya Zahidnogo valu a 8 10 zhovtnya vzyali uchast u vihodi nimeckogo flotu u pivnichnu chastinu Pivnichnogo morya 10 zhovtnya Keln razom iz Gnejzenau ta 9 esmincyami povernuvsya u Kil U listopadi vin razom iz kishenkovim linkorom Dojchland krejserom Lejpcig ta brav uchast u velikih manevrah u Baltijskomu mori kerivnictvo yakimi zdijsnyuvav komanduvach rozviduvalnih sil kontradmiral Gyunter Lyut yens 20 22 listopada Keln i krejser Lejpcig suprovodzhuvali linkori Gnejzenau i Sharngorst na pershomu etapi yihnogo prorivu v Pivnichnu Atlantiku 13 grudnya Keln Lejpcig i Nyurnberg prikrivali povernennya kilkoh esminciv yaki vstanovlyuvali minne pole bilya Nyukasl apon Tajna U kvitni 1940 roku Keln brav uchast v operaciyi Vezeryubung vtorgnennyi v Norvegiyu Krejser vhodi do grupi 3 yakij dorucheno bulo shturmuvati Bergen razom z odnotipnim krejserom Kenigsberg U hodi vtorgnennya Keln ne postrazhdav ale Kenigsbergu ne poshastilo vin distav silnih urazhen vid vognyu norvezkih beregovih garmat Keln pidtrimav nimecku pihotu na beregu svoyeyu korabelnoyu artileriyeyu Pislya togo yak port buv zahoplenij krejser povernuvsya razom z dvoma esmincyami do Nimechchini Naprikinci 1940 roku Keln dopravili v suhij dok dlya podalshih modifikacij Na bashti Bruno vstanovili rozmagnichuvalnu kotushku a takozh vertolitnu posadochnu platformu dlya viprobuvan vertolotu Flettner Fl 282 U veresni 1941 roku dlya dij v akvatoriyi Baltijskogo morya komanduvannya Krigsmarine stvorilo operativnu grupu z velikih nadvodnih korabliv do skladu yakoyi uvijshli linkor Tirpic kishenkovij linkor Admiral Sheer ta vsi 4 navchalni legki krejseri flotu Operativna grupa dvoma chastinami pivnichnoyu ta pivdennoyu vijshla na poziciyi bilya girla Finskoyi zatoki Keln razom iz uvijshli do skladu pivnichnoyi grupi osnovu yakoyi skladali Tirpic ta Admiral Sheer zagin pribuv u rajon Alandskih ostroviv ale ochikuvanij vihid radyanskogo flotu ne vidbuvsya i 29 veresnya nimecki korabli povernulisya na bazi U zhovtni 1941 roku Keln zaluchavsya do operaciyi iz zahoplennya ostroviv Dago ta Moon Ci ostrovi panuvali nad pivnichnim vhodom u Rizku zatoku i volodinnya nimi dozvolyalo radyanskomu Baltijskomu flotu vesti borotbu na nimeckih morskih komunikaciyah u zatoci navit todi koli vse materikove uzberezhzhya bulo b u rukah protivnika Tomu nimecke komanduvannya napolyagalo na negajnomu ovolodinni ostrovami Moonzundskogo arhipelagu Osnovna rol operaciyi vidvodilasya armiyi flot priznachavsya dlya vidvolikayuchogo manevru demonstraciyi desantu na zahidnomu uzberezhzhi Dago Dlya ciyeyi meti buv vidilenij Keln yakij u suprovodi chotiroh minonosciv ta tralshikiv 1 yi ta 4 yi flotilij pidtrimuvav diyi suhoputnih vijsk ta provodiv kontrbatarejnu borotbu proti radyanskoyi beregovoyi artileriyi na ostrovi V rezultati artilerijskoyi dueli sho tochilasya protyagom kilkoh godin zhodna zi storin ne dosyagla viznachenoyi cili Nimcyam ne vdalosya pridushiti beregovi batareyi radyanskim zahisnikam sprichiniti suttyevij zbitok korablyam i kateram Krigsmarine Za radyanskimi danimi togo zh dnya na pivnich vid Dago Keln atakuvav radyanskij pidvodnij choven prote nimci stverdzhuyut sho navit ne pomitili slidiv torped U serpni 1942 roku legkij krejser buv perevedenij na pivnich Norvegiyi dlya dij u Pivnichnomu mori U veresni planuvalasya operaciya Majzenbalc vihid razom z Admiral Gipper Admiral Sheyer ta 8 yu flotiliyeyu esminciv proti konvoyu QP 14 10 veresnya 1942 roku zagin viceadmirala Kyummeca pokinuv zatoku i vijshov u vidkrite more Na vihodi z Galvefiorda zagin nimeckih korabliv buv pomichenij britanskim pidvodnim chovnom Tajgris Pri sprobi torpednoyi ataki britanskij choven promahnuvsya i torpedi projshli povz Admirala Sheer Kelna i vibuhnuli vdarivshis ob skeli Vodnochas vorozhij choven ne buv pomichenij i atakovanij ale operaciyu dovelosya vse zh taki skasuvati u zv yazku z vidsutnistyu rozviddanih vid aviaciyi pro marshrut soyuznogo konvoyu 11 veresnya zagin blagopoluchno pribuv do Alta fiorda 13 veresnya Keln razom iz vazhkimi krejserami Admiral Sheer i Admiral Gipper i dvoma esmincyami sprobuvali atakuvati konvoj PQ 18 Na shlyahu z Narvika do Alten fiorda flotiliya buv znovu atakovanij britanskim pidvodnim chovnom Tajgris ale torpedi projshli pozadu nimeckih korabli Natomist konvoj buv atakovanij pidvodnimi chovnami ta dalnimi bombarduvalnikami yaki potopili trinadcyat vantazhnih suden U sichni 1943 roku Keln povernuvsya do Nimechchini de 17 lyutogo v Kili buv timchasovo vivedenij z bojovogo skladu flotu Na pochatku 1944 roku jogo vidpravili v suhij dok na kapitalnij remont shob pidgotuvati do povernennya do bojovogo cherguvannya ce bulo zaversheno do 1 lipnya Krejser nedovgo sluzhiv navchalnim sudnom persh nizh suprovodzhuvati nimecki torgovi sudna v Norvegiyi 11 zhovtnya 1944 roku krejser prijnyav u Svinemyunde 90 min i vikonav zavdannya z postanovki minnogo polya pislya chogo u suprovodi esminciv Z4 Rihard Bitcen i Z14 Fridrih In virushiv do Oslo fiordu do kolishnoyi bazi norvezkih VMF Gorten sho stala vidnosno bezpechnim miscem zoseredzhennya nimeckih korabliv yaki stali bazhanoyu cillyu soyuznih bombarduvalnikiv u vsih portah Nimechchini Ale 13 grudnya 1944 bombarduvalniki torpedonosci Bofajter 5 yi grupi britanskogo Bombarduvalnogo komanduvannya PS zdijsnili nalit sho trivav 20 hvilin Hocha Keln i ne otrimav pryamih vluchen blizki rozrivi poshkodili vali i vin ne mig rozvivati ponad 15 vuzliv 12 sichnya 1945 roku korabel povernuvsya do Kilya potim perejshov Kilskim kanalom u Vilgelmsgafen i 14 sichnya stav u dok Aviacijni naloti soyuznih bombarduvalnikiv zavazhali provedennyu robit i do kincya bereznya malo sho vdalosya zrobiti 30 bereznya 1945 roku bombi B 24 Liberejtor amerikanskoyi 8 yi armiyi zrujnuvali dok u yakomu perebuvav Keln Krejser siv na dno doku na rivnomu kili jogo nadbudovi postrazhdali neznachno i zenitna artileriya mogla diyati ale yak bojovij korabel vin faktichno pripiniv isnuvannya Pislya kapitulyaciyi Nimechchini pochalisya povilni roboti z rozbirannya konstrukcij doku i krejsera sho v nomu zatonuv Cilkom yih zavershili lishe u 1956 roci KomandiriFregatten kapitan kapitan cur zee Lyudvig fon Shreder 15 sichnya 1930 27 veresnya 1932 Fregatten kapitan kapitan cur zee Otto Shnivind 28 veresnya 1932 19 bereznya 1934 Fregatten kapitan kapitan cur zee Verner Fuks 20 bereznya 1934 30 veresnya 1935 Fregatten kapitan kapitan cur zee Otto Bakenkeler 1 zhovtnya 1935 15 zhovtnya 1937 Kapitan cur zee Teodor Burhardi 16 zhovtnya 1937 14 sichnya 1940 Kapitan cur zee Ernst Kracenberg 15 sichnya 1940 28 travnya 1941 Kapitan cur zee Fridrih Gyuffmayer 29 travnya 1941 28 bereznya 1942 Korvetten kapitan 29 bereznya 24 travnya 1942 vikonuvach obov yazkiv Kapitan cur zee Martin Balcer 25 travnya 12 grudnya 1942 Kapitan cur zee Gans Karl Meyer 13 grudnya 1942 17 lyutogo 1943 Fregatten kapitan kapitan cur zee 1 kvitnya 1944 sichen 1945 Korvetten kapitan sichen kviten 1945 Vidomi chleni ekipazhuOtto KrechmerDiv takozhHMS Canterbury 1915 ARA La Argentina C 3 Kalinin krejser Legki krejseri tipu De Zeven Provinsen Legki krejseri tipu Tre Kronor PrimitkiVinoski Dzherela Williamson s 23 24 33 Sieche s 230 Australian National Maritime Museum 2013 Arhiv originalu za 19 bereznya 2018 Procitovano 18 bereznya 2018 Winter Christine 26 lyutogo 2008 A Good Will Ship The Light Cruiser Koln Visits Rabaul 1933 Australian Journal of Politics amp History angl 54 1 44 54 doi 10 1111 j 1467 8497 2008 00483 x Williamson s 22 23 Gerutis Albertas 1984 Independent Lithuania U Ed Albertas Gerutis red Lithuania 700 Years translated by Algirdas Budreckis vid 6th New York Manyland Books s 247 249 ISBN 0 87141 028 1 LCC 75 80057 Tolischus Otto D 23 bereznya 1939 Flotilla Bound for Memel New York Times 1 6 Associated Press 23 bereznya 1939 Lithuania s 1 Ship Navy Minus Port Disappears New York Times 5 Williamson s 23 Rohwer s 6 9 11 Williamson s 33 Rohwer s 378 Rohwer s 404 Williamson s 34 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Koln 1928 na wiki wargaming net Arhiv originalu za 1 sichnya 2022 Procitovano 29 kvitnya 2022 ros Koln Schiff 1928 1 sichnya 2022 u Wayback Machine nim Konigsberg class cruisers 1927 4 sichnya 2022 u Wayback Machine angl LiteraturaWilliamson Gordon 2003 German Light Cruisers 1939 1945 Oxford Osprey Publishing ISBN 978 1 84176 503 7 Hildebrand Hans H Rohr Albert Steinmetz Hans Otto 1993 Die Deutschen Kriegsschiffe Biographien ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart Band 5 The German Warships Biographies A Reflection of Naval History from 1815 to the Present Vol 5 nim Ratingen Mundus Verlag ISBN 978 3 7822 0456 9 Koop Gerhard Schmolke Klaus Peter 2002 German Light Cruisers of World War II Emden Konigsberg Karlsruhe Koln Leipzig Nurnberg Annapolis Naval Institute Press ISBN 978 1 55750 310 7 Rohwer Jurgen 2005 Chronology of the War at Sea 1939 1945 The Naval History of World War Two vid Third Revised Annapolis Naval Institute Press ISBN 978 1 59114 119 8 Koordinati 53 31 pn sh 8 08 sh d 53 517 pn sh 8 133 sh d 53 517 8 133