Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бристоль Бофайтер (англ. Bristol Beaufighter, також англ. Bristol Type 156 Beaufighter) — британський двомісний важкий та нічний винищувач, що перебував на озброєнні Королівських ВПС Великої Британії за часів Другої світової війни. Літак розробила компанія на основі торпедоносця Bristol Beaufort й завдяки відмінній конструкції та тактико-технічним характеристикам здобув велику славу, брав участь на усіх театрах воєнних дій світової війни.
| Bristol Beaufighter | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | важкий винищувач |
| Перший політ: | 17 липня 1939 |
| Прийнятий на озброєння: | 27 липня 1940 |
| Знятий з озброєння: | 1960 (Австралія) |
| Період використання: | 1940–1946 |
| На озброєнні у: |  Королівські ВПС Великої Британії ВПС Канади Королівські ВПС Австралії |
| Розробник: | d |
| Виробник: |  |
| Всього збудовано: | 5 928 |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 515 км/год |
| Бойовий радіус: | 2 816 км |
| Бойова стеля: | 5 795 м |
| Швидкопідйомність: | 8,2 м/с |
| Довжина: | 12,6 м |
| Висота: | 4,84 м |
| Розмах крила: | 17,65 м |
| Площа крила: | 46,73 м² |
| Порожній: | 7 072 кг |
| Максимальна злітна: | 11 521 кг |
| Двигуни: | 2 × 14-циліндровий радіальні двигуни Bristol Hercules |
| Тяга (потужність): | 1 600 к.с. (1 200 кВт) |
| | |
 Bristol Beaufighter у Вікісховищі | |
Історія створення
З приходом Гітлера до влади і зростанням напруги в Європі, Велика Британія почала розширення своїх ВПС, проте першочерговими цілями були бомбардувальники і звичайні винищувачі. Тому в 1938 році, коли Німеччина захопила Австрію і Судетську область, Британія все ще не мала сучасного важкого винищувача для дальніх ескортних місій і нічних вильотів. Усвідомлюючи це, інженери компанії Bristol Рой Федден і [en] з власної ініціативи почали розробку важкого винищувача «Тип 156» на базі торпедоносця Bristol Beaufort, який якраз тоді вперше піднявся в повітря.
Від «Бофорта» на новому літаку залишилася хвостова частина, гондоли двигунів і шасі. Зважаючи на нову роль літака було використано потужніші двигуни, а також встановлено відповідне озброєння і обладнання. Носову частину було вкорочено до площин гвинтів, оскільки для потужніших двигунів використовувались більші гвинти, які перекривались з носом «Бофорта». Чорновий варіант дизайну був готовий за декілька днів і в жовтні 1938 року він був переданий міністерству авіації, внаслідок чого компанія отримала замовлення на виготовлення чотирьох прототипів.
Перший прототип з 14-ти циліндровими радіальними двигунами Bristol Hercules I-SM піднявся в повітря 17 липня 1939 року, а замовлення на побудову 300 серійних «Бофайтерів» було сформоване ще двома тижнями раніше. Другий прототип оснащувався двигунами Hercules I-M, а третій і чи четвертий — Bristol Hercules II. Випробування не показали якихось значних недоліків, але двигуни були визнані не достатньо потужними. Теоретично перший прототип розвивав швидкість 540 км/год, але на ньому не було встановлено жодного обладнання. Теоретичний розрахунок швидкості літака з запланованими для серійного виробництва двигунами Hercules III не показував значного приросту, тому для «Бофайтера» було вибрано двигун Hercules XI. Останній був потужнішою версією Hercules III, але міг використовувати тільки 100-октанове пальне. Перші «Бофайтери» замовлялись для ролі нічного винищувача (Mk.IF), і були оснащений авіаційним радаром AI Mk.IV в носі літака. Озброєння складалось з чотирьох 20-мм гармат в фюзеляжі і шести 7,7-мм кулеметів: чотири в правому крилі і два в лівому. Перша партія, щоправда, була оснащена тільки гарматами.
Для виконання великого замовлення розгорнули три складальні лінії — на заводах Bristol у [en] та [en] і заводі в Стокпорті. Філтонська фабрика випустила перші серійні літаки в липні 1940 року, інші дві фабрики — в лютому 1941.
Оскільки двигуни Bristol Hercules також ставились на інші літаки, зокрема бомбардувальники Short Stirling, виникли побоювання зриву виробництва при недостачі, тому почались експерименти з іншими двигунами. Два фюзеляжі «Бофайтера» було передано на завод Rolls-Royce, де на них було встановлено двигуни Rolls-Royce Merlin X. З новими двигунами літак мав дещо кращі льотні характеристики, але зміна центра ваги значно погіршила стабільність. Для вирішення проблеми було випробувано цілий ряд різних змін хвоста літака, фінальна з яких — встановлення горизонтальних поверхонь під діедральним кутом в 12°, врешті вирішила проблему. Нова модифікація отримала позначення Mk.II.
В 1940 році ще була спроба встановити на «Бофайтер» турель Boulton Paul, таким чином перетворивши його на турельний винищувач, який на відміну від Boulton Paul Defiant мав місце для встановлення радару. Але навіть при зменшенні курсового озброєння до двох гармат льотні характеристики літака були надзвичайно поганими і від проєкту відмовились.
На щастя для Bristol виробництво двигунів Hercules не переривалось, а навпаки тільки зростало, зокрема було запущено в серію нову модифікацію Hercules VI. Після випробувань нового двигуна, було ухвалено рішення почати виробництво «Бофайтерів» Mk.VI оснащених цими двигунами, і до кінця 1941 року нова модифікація замінила на складальних лініях старіші. Потужніший двигун дозволив значно розширити арсенал озброєння і обладнання, зокрема кулемети в крилах часто замінювались на паливні баки, під крилами були встановлені підвіси для двох 113 кг бомб або восьми 41 кг ракет. Також потужності вистачало для підвісу стандартних британських авіаційних торпед. Пристосовані для використання торпед Бофайтери також отримали неофіційне прізвисько «Торбо» (англ. «Torbeau»).
До кінця війни було виготовлено 5562 літаки у Великій Британії, і ще 365 в Австралії.
Основні модифікації
- Mk.I — перший серійний варіант оснащений двигунами Hercules III потужністю 1400 к.с (перші 180 літаків) або двигунами Hercules XI потужністю 1590 к.с. Випускався в двох модифікаціях:
- Mk.IF — винищувальна модифікація з радіолокаційною станцією AI Mk.IV (557 екз.)
- Mk.IC — модифікація для берегового командування. Оснащувався бомбовими підвісами. (397 екз.)
- Mk.II — варіант винищувача з двигунами Rolls-Royce Merlin XX потужністю 1280 к.с. (450 екз.)
- Mk.V — проєкт винищувача верхньою туреллю Boulton Paul з чотирма кулеметами.
- Mk.VI — оснащувався двигунами Hercules VI (1650 к.с.) або XVI. Випускався в трьох модифікаціях:
- Mk.VIF — винищувальна модифікація з радіолокаційною станцією AI Mk.VIII (1078 екз.)
- Mk.VIC — модифікація для берегового командування. (693 екз.)
- Mk.VIC ITF — варіант торпедоносця. (60 екз.)
- Mk.X TF- штурмовик для берегового командування. Оснащувався двигунами Hercules XVII (1735 к.с.). Мав збільшений боєкомплект. Міг оснащуватись торпедою і бомбами або некерованими ракетами. (2205 екз.)
- Mk.XI TF — Mk.X TF з посиленим крилом, що дозволило збільшити бомбове навантаження. (163 екз.)
- Mk.21 TF — австралійський варіант Mk.X TF. Оснащувався двигунами Hercules XVIII. (365 екз.)
Історія використання
Першими «Бофайтери» отримали 25-а і 29-а ескадрильї ВПС, обидві отримавши перший літак 2 вересня 1940 року, а вже 17 вересня 29-а ескадрилья була повністю укомплектована. Загалом восени 1940 року новими літаками було озброєно 5 ескадрилей. 19 листопада «Бофайтер» 640-ї ескадрильї нічних винищувачів здобув першу повітряну перемогу підбивши Junkers Ju 88 над Оксфордширом. Проте потужностей радіолокатора AI Mk.IV бракувало і ефективність нічних вильотів була не найвищою, проте з введенням в січні 1941 року [en] ситуація змінилась. Наземні служби скеровували «Бофайтери» достатньо близько, і AI Mk.IV могли вловити ворожі бомбардувальники.
Винищувальні модифікації «Бофайтера» також використовувались для дальніх ескортних польотів над Середземномор'ям і Північною Африкою. Для цього наприкінці 1940 року 80 літаків було модифіковано для роботи в пустельній місцевості, а також додано ще один 227 літровий бак всередині фюзеляжу для збільшення дальності польоту. Пізніше баки встановлювались в крилах замість кулеметів.
З травня 1941 року «Бофайтери» були прийняті на озброєння ескадрильями берегового командування. Спочатку вони використовувались як винищувачі, але з часом їх основним завданням стала атака на морські цілі. З початком японського наступу на Бірму «Бофайтери» також почали діяти в Індії, зокрема 176-а ескадрилья обороняла небо над Калькутою.
В кінці 1942 року до бойових частин надійшла торпедоносна модифікація Mk.VI TF. Ними була оснащена 254-та ескадрилья яка в квітні 1943 року змогла потопити два німецькі судна. Також вже було прийнято на озброєння штурмову модифікацію Mk.X TF, і навесні 1943 року вісім ескадрилей, базованих в Шотландії, здійснювали операції над північним морем. Основною їх задачею було знищення конвоїв, що перевозили руду і інші ресурси з Норвегії в Німеччину. При цьому використовувалась тактика комбінованих атак — «Бофайтери» оснащені ракетами подавляли ППО корабля, в цей час «Бофайтери» оснащені торпедами прицільно їх запускали.
Навесні 1944 року, перед висадкою в Нормандії, більшість ескадрилей було задіяно до патрулювання і атаки німецьких кораблів в Ла-Манші.
Штурмовий варіант «Бофайтера» використовувався і на Середземноморському театрі бойових дій, зокрема 8 вересня 1944 року ракетною атакою був потоплений [en]. Після війни «Бофайтер» Британських ВПС ще декілька років використовувався як буксир для мішеней.
Ще до початку власного виробництва Королівські австралійські ВПС отримали 218 «Бофайтерів», які успішно використовувались для боротьби з японськими кораблями поблизу Нової Гвінеї. Австралійські Mk.21 TF стояли на озброєнні до 1950 року.
Також невелика кількість «Бофайтерів» використовувалась ВПС інших країн. ВПС Туреччини мали 24 літаки, ВПС Португалії — 16, ВПС Домініканської республіки — 10. Ще декілька «Бофайтерів» мав Ізраїль.
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
| Mk.IC | Mk.VIC | Mk.X TF | Mk.21 TF | |
|---|---|---|---|---|
| Довжина | 12,50 м | 12,70 м | 12,70 м | 12,94 м |
| Висота | 4,83 м | 4,83 м | 4,83 м | 4,83 м |
| Розмах крил | 17,63 м | 17,63 м | 17,63 м | 17,63 м |
| Площа крил | 46,73 м² | 46,73 м² | 46,73 м² | 46,73 м² |
| Маса порожнього | 6381 кг | 6223 кг | 7076 кг | 6895 кг |
| Маса спорядженого | 9500 кг | 9798 кг | 11 521 кг | 11 080 кг |
| Двигуни | 2 × Bristol Hercules XI | 2 × Bristol Hercules VI | 2 × Bristol Hercules XVII | 2 × Bristol Hercules XVIII |
| Потужність | 2 × 1590 к. с. | 2 × 1650 к.с. | 2 × 1735 к.с. | 2 × 1665 к.с. |
| Максимальна швидкість | 531 км/г | 536 км/г | 515 км/г | 531 км/г |
| Операційна дальність | - | 2380 км | 2370 км | - |
| Дальність польоту з підвісними баками | - | 2910 км | 2815 км | 2910 км |
| Практична стеля | 7600 м | 8080 м | 5800 м | - |
| Швидкопідйомність | - | 10,5 м/с | 8,2 м/с | - |
Озброєння
- Стрілецьке
- Mk.I, Mk.II, Mk.VI:
- 4 × 20 мм гармати Hispano-Suiza (боєкомплект 240 патронів на ствол)
- 6 × 7,7 мм кулемети Browning М1919
- Mk.X, Mk.XI:
- 4 × 20 мм гармати Hispano-Suiza (боєкомплект 280 патронів на ствол)
- 1 × 7,7 мм кулемет Browning М1919/Vickers K в верхній турелі.
- Mk.21:
- 4 × 20 мм гармати Hispano-Suiza (боєкомплект 280 патронів на ствол)
- 4 × 12,7 мм кулемети Browning М1919
- Бомбове
- Mk.VIC ITF:
- 1 × 702 кг торпеда
- Mk.X TF, Mk.21 TF:
- 1 × 702 кг торпеда
- 2 × 113 кг бомби
- 8 некерованих ракет
- Mk.X TF:
- 1 × 702 кг торпеда
- 2 × 454 кг бомби
- 8 некерованих ракет
Див. також
Література
- Bingham, Victor. Bristol Beaufighter. Shrewsbury, UK: Airlife Publishing, Ltd., 1994. .
- Bowyer, Chaz. Beaufighter at War. London: Ian Allan Ltd., 1994. .
- Parry, Simon W. Beaufighter Squadrons in Focus. Walton on Thames, Surrey, Uk: Red Kite, 2001. .
- Scutts, Jerry. Bristol Beaufighter (Crowood Aviation Series). Ramsbury, Marlborough, Wiltshire, UK: The Crowood Press Ltd., 2004. .
- Scutts, Jerry. Bristol Beaufighter in Action (Aircraft number 153). Carrollton, Texas: Squadron/Signal Publications, 1995. .
- Thomas, Andrew. Beaufighter Aces of World War 2. Botley, UK: Osprey Publishing, 2005. .
- Wilson, Stewart. Beaufort, Beaufighter and Mosquito in Australian Service. Weston, ACT, Australia: Aerospace Publications, 1990. .
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — . (рос.)
- Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — . (англ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Bristol Beaufighter |
- Beaufighter [ 16 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Manual: (1941) Pilot's Notes — Beaufighter II Aeroplane with Two Merlin XX Engines
- Manual: (1944) Air Publication 1721F, H & J Pilot's Notes for Beaufighter Mark VI — Two Hercules VI Engines, Marks TFX & XI — Two Hercules XVII Engines
- Austin & Longbridge Aircraft Production [ 23 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- A picture of a Merlin-engined Beaufighter II [ 4 січня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Monday, 1984, с. 61.
- Monday, 1984, с. 62.
- Monday, 1984, с. 66.
- Харук, 2012, с. 38-40.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bristol Bofajter angl Bristol Beaufighter takozh angl Bristol Type 156 Beaufighter britanskij dvomisnij vazhkij ta nichnij vinishuvach sho perebuvav na ozbroyenni Korolivskih VPS Velikoyi Britaniyi za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Litak rozrobila kompaniya na osnovi torpedonoscya Bristol Beaufort j zavdyaki vidminnij konstrukciyi ta taktiko tehnichnim harakteristikam zdobuv veliku slavu brav uchast na usih teatrah voyennih dij svitovoyi vijni Bristol BeaufighterPriznachennya vazhkij vinishuvachPershij polit 17 lipnya 1939Prijnyatij na ozbroyennya 27 lipnya 1940Znyatij z ozbroyennya 1960 Avstraliya Period vikoristannya 1940 1946Na ozbroyenni u Korolivski VPS Velikoyi Britaniyi VPS Kanadi Korolivski VPS AvstraliyiRozrobnik dVirobnik Vsogo zbudovano 5 928Ekipazh 2 osobiMaksimalna shvidkist MSh 515 km godBojovij radius 2 816 kmBojova stelya 5 795 mShvidkopidjomnist 8 2 m sDovzhina 12 6 mVisota 4 84 mRozmah krila 17 65 mPlosha krila 46 73 m Porozhnij 7 072 kgMaksimalna zlitna 11 521 kgDviguni 2 14 cilindrovij radialni dviguni Bristol HerculesTyaga potuzhnist 1 600 k s 1 200 kVt Bristol Beaufighter u VikishovishiIstoriya stvorennyaZ prihodom Gitlera do vladi i zrostannyam naprugi v Yevropi Velika Britaniya pochala rozshirennya svoyih VPS prote pershochergovimi cilyami buli bombarduvalniki i zvichajni vinishuvachi Tomu v 1938 roci koli Nimechchina zahopila Avstriyu i Sudetsku oblast Britaniya vse she ne mala suchasnogo vazhkogo vinishuvacha dlya dalnih eskortnih misij i nichnih vilotiv Usvidomlyuyuchi ce inzheneri kompaniyi Bristol Roj Fedden i en z vlasnoyi iniciativi pochali rozrobku vazhkogo vinishuvacha Tip 156 na bazi torpedonoscya Bristol Beaufort yakij yakraz todi vpershe pidnyavsya v povitrya Vid Boforta na novomu litaku zalishilasya hvostova chastina gondoli dviguniv i shasi Zvazhayuchi na novu rol litaka bulo vikoristano potuzhnishi dviguni a takozh vstanovleno vidpovidne ozbroyennya i obladnannya Nosovu chastinu bulo vkorocheno do ploshin gvintiv oskilki dlya potuzhnishih dviguniv vikoristovuvalis bilshi gvinti yaki perekrivalis z nosom Boforta Chornovij variant dizajnu buv gotovij za dekilka dniv i v zhovtni 1938 roku vin buv peredanij ministerstvu aviaciyi vnaslidok chogo kompaniya otrimala zamovlennya na vigotovlennya chotiroh prototipiv Pershij prototip z 14 ti cilindrovimi radialnimi dvigunami Bristol Hercules I SM pidnyavsya v povitrya 17 lipnya 1939 roku a zamovlennya na pobudovu 300 serijnih Bofajteriv bulo sformovane she dvoma tizhnyami ranishe Drugij prototip osnashuvavsya dvigunami Hercules I M a tretij i chi chetvertij Bristol Hercules II Viprobuvannya ne pokazali yakihos znachnih nedolikiv ale dviguni buli viznani ne dostatno potuzhnimi Teoretichno pershij prototip rozvivav shvidkist 540 km god ale na nomu ne bulo vstanovleno zhodnogo obladnannya Teoretichnij rozrahunok shvidkosti litaka z zaplanovanimi dlya serijnogo virobnictva dvigunami Hercules III ne pokazuvav znachnogo prirostu tomu dlya Bofajtera bulo vibrano dvigun Hercules XI Ostannij buv potuzhnishoyu versiyeyu Hercules III ale mig vikoristovuvati tilki 100 oktanove palne Pershi Bofajteri zamovlyalis dlya roli nichnogo vinishuvacha Mk IF i buli osnashenij aviacijnim radarom AI Mk IV v nosi litaka Ozbroyennya skladalos z chotiroh 20 mm garmat v fyuzelyazhi i shesti 7 7 mm kulemetiv chotiri v pravomu krili i dva v livomu Persha partiya shopravda bula osnashena tilki garmatami Dlya vikonannya velikogo zamovlennya rozgornuli tri skladalni liniyi na zavodah Bristol u en ta en i zavodi v Stokporti Filtonska fabrika vipustila pershi serijni litaki v lipni 1940 roku inshi dvi fabriki v lyutomu 1941 Oskilki dviguni Bristol Hercules takozh stavilis na inshi litaki zokrema bombarduvalniki Short Stirling vinikli poboyuvannya zrivu virobnictva pri nedostachi tomu pochalis eksperimenti z inshimi dvigunami Dva fyuzelyazhi Bofajtera bulo peredano na zavod Rolls Royce de na nih bulo vstanovleno dviguni Rolls Royce Merlin X Z novimi dvigunami litak mav desho krashi lotni harakteristiki ale zmina centra vagi znachno pogirshila stabilnist Dlya virishennya problemi bulo viprobuvano cilij ryad riznih zmin hvosta litaka finalna z yakih vstanovlennya gorizontalnih poverhon pid diedralnim kutom v 12 vreshti virishila problemu Nova modifikaciya otrimala poznachennya Mk II V 1940 roci she bula sproba vstanoviti na Bofajter turel Boulton Paul takim chinom peretvorivshi jogo na turelnij vinishuvach yakij na vidminu vid Boulton Paul Defiant mav misce dlya vstanovlennya radaru Ale navit pri zmenshenni kursovogo ozbroyennya do dvoh garmat lotni harakteristiki litaka buli nadzvichajno poganimi i vid proyektu vidmovilis Na shastya dlya Bristol virobnictvo dviguniv Hercules ne pererivalos a navpaki tilki zrostalo zokrema bulo zapusheno v seriyu novu modifikaciyu Hercules VI Pislya viprobuvan novogo dviguna bulo uhvaleno rishennya pochati virobnictvo Bofajteriv Mk VI osnashenih cimi dvigunami i do kincya 1941 roku nova modifikaciya zaminila na skladalnih liniyah starishi Potuzhnishij dvigun dozvoliv znachno rozshiriti arsenal ozbroyennya i obladnannya zokrema kulemeti v krilah chasto zaminyuvalis na palivni baki pid krilami buli vstanovleni pidvisi dlya dvoh 113 kg bomb abo vosmi 41 kg raket Takozh potuzhnosti vistachalo dlya pidvisu standartnih britanskih aviacijnih torped Pristosovani dlya vikoristannya torped Bofajteri takozh otrimali neoficijne prizvisko Torbo angl Torbeau Do kincya vijni bulo vigotovleno 5562 litaki u Velikij Britaniyi i she 365 v Avstraliyi Osnovni modifikaciyiMk VIF Zauvazhte harakternu nosovu chastinu z radarom Mk I pershij serijnij variant osnashenij dvigunami Hercules III potuzhnistyu 1400 k s pershi 180 litakiv abo dvigunami Hercules XI potuzhnistyu 1590 k s Vipuskavsya v dvoh modifikaciyah Mk IF vinishuvalna modifikaciya z radiolokacijnoyu stanciyeyu AI Mk IV 557 ekz Mk IC modifikaciya dlya beregovogo komanduvannya Osnashuvavsya bombovimi pidvisami 397 ekz Mk II variant vinishuvacha z dvigunami Rolls Royce Merlin XX potuzhnistyu 1280 k s 450 ekz Mk V proyekt vinishuvacha verhnoyu turellyu Boulton Paul z chotirma kulemetami Mk VI osnashuvavsya dvigunami Hercules VI 1650 k s abo XVI Vipuskavsya v troh modifikaciyah Mk VIF vinishuvalna modifikaciya z radiolokacijnoyu stanciyeyu AI Mk VIII 1078 ekz Mk VIC modifikaciya dlya beregovogo komanduvannya 693 ekz Mk VIC ITF variant torpedonoscya 60 ekz Mk X TF shturmovik dlya beregovogo komanduvannya Osnashuvavsya dvigunami Hercules XVII 1735 k s Mav zbilshenij boyekomplekt Mig osnashuvatis torpedoyu i bombami abo nekerovanimi raketami 2205 ekz Mk XI TF Mk X TF z posilenim krilom sho dozvolilo zbilshiti bombove navantazhennya 163 ekz Mk 21 TF avstralijskij variant Mk X TF Osnashuvavsya dvigunami Hercules XVIII 365 ekz Istoriya vikoristannya Bofajteri atakuyut nimeckij korabel Pershimi Bofajteri otrimali 25 a i 29 a eskadrilyi VPS obidvi otrimavshi pershij litak 2 veresnya 1940 roku a vzhe 17 veresnya 29 a eskadrilya bula povnistyu ukomplektovana Zagalom voseni 1940 roku novimi litakami bulo ozbroyeno 5 eskadrilej 19 listopada Bofajter 640 yi eskadrilyi nichnih vinishuvachiv zdobuv pershu povitryanu peremogu pidbivshi Junkers Ju 88 nad Oksfordshirom Prote potuzhnostej radiolokatora AI Mk IV brakuvalo i efektivnist nichnih vilotiv bula ne najvishoyu prote z vvedennyam v sichni 1941 roku en situaciya zminilas Nazemni sluzhbi skerovuvali Bofajteri dostatno blizko i AI Mk IV mogli vloviti vorozhi bombarduvalniki Vinishuvalni modifikaciyi Bofajtera takozh vikoristovuvalis dlya dalnih eskortnih polotiv nad Seredzemnomor yam i Pivnichnoyu Afrikoyu Dlya cogo naprikinci 1940 roku 80 litakiv bulo modifikovano dlya roboti v pustelnij miscevosti a takozh dodano she odin 227 litrovij bak vseredini fyuzelyazhu dlya zbilshennya dalnosti polotu Piznishe baki vstanovlyuvalis v krilah zamist kulemetiv Z travnya 1941 roku Bofajteri buli prijnyati na ozbroyennya eskadrilyami beregovogo komanduvannya Spochatku voni vikoristovuvalis yak vinishuvachi ale z chasom yih osnovnim zavdannyam stala ataka na morski cili Z pochatkom yaponskogo nastupu na Birmu Bofajteri takozh pochali diyati v Indiyi zokrema 176 a eskadrilya oboronyala nebo nad Kalkutoyu V kinci 1942 roku do bojovih chastin nadijshla torpedonosna modifikaciya Mk VI TF Nimi bula osnashena 254 ta eskadrilya yaka v kvitni 1943 roku zmogla potopiti dva nimecki sudna Takozh vzhe bulo prijnyato na ozbroyennya shturmovu modifikaciyu Mk X TF i navesni 1943 roku visim eskadrilej bazovanih v Shotlandiyi zdijsnyuvali operaciyi nad pivnichnim morem Osnovnoyu yih zadacheyu bulo znishennya konvoyiv sho perevozili rudu i inshi resursi z Norvegiyi v Nimechchinu Pri comu vikoristovuvalas taktika kombinovanih atak Bofajteri osnasheni raketami podavlyali PPO korablya v cej chas Bofajteri osnasheni torpedami pricilno yih zapuskali Navesni 1944 roku pered visadkoyu v Normandiyi bilshist eskadrilej bulo zadiyano do patrulyuvannya i ataki nimeckih korabliv v La Manshi Shturmovij variant Bofajtera vikoristovuvavsya i na Seredzemnomorskomu teatri bojovih dij zokrema 8 veresnya 1944 roku raketnoyu atakoyu buv potoplenij en Pislya vijni Bofajter Britanskih VPS she dekilka rokiv vikoristovuvavsya yak buksir dlya mishenej She do pochatku vlasnogo virobnictva Korolivski avstralijski VPS otrimali 218 Bofajteriv yaki uspishno vikoristovuvalis dlya borotbi z yaponskimi korablyami poblizu Novoyi Gvineyi Avstralijski Mk 21 TF stoyali na ozbroyenni do 1950 roku Takozh nevelika kilkist Bofajteriv vikoristovuvalas VPS inshih krayin VPS Turechchini mali 24 litaki VPS Portugaliyi 16 VPS Dominikanskoyi respubliki 10 She dekilka Bofajteriv mav Izrayil Taktiko tehnichni harakteristikiShematichne zobrazhennya vazhkogo vinishuvacha Bristol Bofajter Tehnichni harakteristiki Mk IC Mk VIC Mk X TF Mk 21 TF Dovzhina 12 50 m 12 70 m 12 70 m 12 94 m Visota 4 83 m 4 83 m 4 83 m 4 83 m Rozmah kril 17 63 m 17 63 m 17 63 m 17 63 m Plosha kril 46 73 m 46 73 m 46 73 m 46 73 m Masa porozhnogo 6381 kg 6223 kg 7076 kg 6895 kg Masa sporyadzhenogo 9500 kg 9798 kg 11 521 kg 11 080 kg Dviguni 2 Bristol Hercules XI 2 Bristol Hercules VI 2 Bristol Hercules XVII 2 Bristol Hercules XVIII Potuzhnist 2 1590 k s 2 1650 k s 2 1735 k s 2 1665 k s Maksimalna shvidkist 531 km g 536 km g 515 km g 531 km g Operacijna dalnist 2380 km 2370 km Dalnist polotu z pidvisnimi bakami 2910 km 2815 km 2910 km Praktichna stelya 7600 m 8080 m 5800 m Shvidkopidjomnist 10 5 m s 8 2 m s Ozbroyennya Bofajter Mk VIS ITF 144 yi eskadrilyi z pidvishenoyu torpedoyu Bofajter zapuskaye nekerovani raketi Strilecke Mk I Mk II Mk VI 4 20 mm garmati Hispano Suiza boyekomplekt 240 patroniv na stvol 6 7 7 mm kulemeti Browning M1919 Mk X Mk XI 4 20 mm garmati Hispano Suiza boyekomplekt 280 patroniv na stvol 1 7 7 mm kulemet Browning M1919 Vickers K v verhnij tureli Mk 21 4 20 mm garmati Hispano Suiza boyekomplekt 280 patroniv na stvol 4 12 7 mm kulemeti Browning M1919 Bombove Mk VIC ITF 1 702 kg torpeda Mk X TF Mk 21 TF 1 702 kg torpeda 2 113 kg bombi 8 nekerovanih raket Mk X TF 1 702 kg torpeda 2 454 kg bombi 8 nekerovanih raketDiv takozhSpisok litakiv Drugoyi svitovoyi vijni Douglas A 20 Havoc Dewoitine D 520 Heinkel He 219 Grumman F8F Bearcat Kawasaki Ki 61 Northrop P 61 Black WidowLiteraturaBingham Victor Bristol Beaufighter Shrewsbury UK Airlife Publishing Ltd 1994 ISBN 1 85310 122 2 Bowyer Chaz Beaufighter at War London Ian Allan Ltd 1994 ISBN 0 7110 0704 7 Parry Simon W Beaufighter Squadrons in Focus Walton on Thames Surrey Uk Red Kite 2001 ISBN 0 9538061 2 X Scutts Jerry Bristol Beaufighter Crowood Aviation Series Ramsbury Marlborough Wiltshire UK The Crowood Press Ltd 2004 ISBN 1 86126 666 9 Scutts Jerry Bristol Beaufighter in Action Aircraft number 153 Carrollton Texas Squadron Signal Publications 1995 ISBN 0 89747 333 7 Thomas Andrew Beaufighter Aces of World War 2 Botley UK Osprey Publishing 2005 ISBN 1 84176 846 4 Wilson Stewart Beaufort Beaufighter and Mosquito in Australian Service Weston ACT Australia Aerospace Publications 1990 ISBN 0 9587978 4 6 Haruk A I Udarnaya aviaciya Vtoroj Mirovoj shturmoviki bombardirovshiki torpedonoscy Moskva Yauza EKSMO 2012 400 s ISBN 978 5699595877 ros Monday Devid Consice Guide to British Aircraft of World War II London Airspace Publishing Ltd 1984 240 s ISBN 0600349675 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Bristol Beaufighter Beaufighter 16 bereznya 2015 u Wayback Machine ros Manual 1941 Pilot s Notes Beaufighter II Aeroplane with Two Merlin XX Engines Manual 1944 Air Publication 1721F H amp J Pilot s Notes for Beaufighter Mark VI Two Hercules VI Engines Marks TFX amp XI Two Hercules XVII Engines Austin amp Longbridge Aircraft Production 23 lyutogo 2011 u Wayback Machine A picture of a Merlin engined Beaufighter II 4 sichnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiMonday 1984 s 61 Monday 1984 s 62 Monday 1984 s 66 Haruk 2012 s 38 40