«Ла Архентіна» (ісп. ARA La Argentina (C-3)) - легкий крейсер ВМС Аргентини середини XX століття.
«Ла Архентіна» | ||
---|---|---|
ARA La Argentina (C-3) | ||
Служба | ||
Тип/клас | Легкий крейсер | |
Держава прапора | Аргентина | |
Належність | Військово-морські сили Аргентини | |
Корабельня | Vickers-Armstrongs | |
Закладено | 11 січня 1936 року | |
Спущено на воду | 16 березня 1937 року | |
Введено в експлуатацію | 12 квітня 1939 року | |
Виведений зі складу флоту | 10 січня 1974 року | |
Статус | Зданий на злам у 1975 році | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 6 500 т (стандартна) 7 500 т (повна) | |
Довжина | 165 м | |
Ширина | 17,22 м | |
Осадка | 5,03 м | |
Бронювання | Борт: 76 мм Палуба: 51 мм Гарматні башти: 51 мм Бойова рубка: 76 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 4 котли типу «Ярроу» 4 турбіни Парсонса | |
Потужність | 54 000 к.с. | |
Швидкість | 30 вузлів | |
Екіпаж | 800 чол. в т.ч. 60 курсантів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 3 x 3 152-мм гармат 4 x 102-мм гармат 6 x 2 25-мм гармат | |
Торпедно-мінне озброєння | 2 x 3 x 533-мм торпедних апарати | |
Авіація | 1 гідролітак |
Історія створення
Крейсер «Ла Архентіна» був спроектований та побудований з подвійною метою: як легкий крейсер і як навчальний корабель. Він будувався за спеціальною програмою, прийнятою 29 вересня 1934 року, імовірно замість третього корабля типу «Вейнтісінко де Майо».
Замовлення на будівництво корабля отримала британська фірма Vickers-Armstrongs, яка розробила проект на основі легких крейсерів типу «Аретюза». Цей проект мав більші розміри, посилене озброєння, а також приміщення для розміщення 60 курсантів. Контракт на будівництво був підписаний 31 липня 1935 року, корабель був закладений 11 січня 1936 року на верфі у Барроу-ін-Фернес. Корабель був спущений на воду 16 березня 1937 року, але через завантаженість верфі замовленнями для власного флоту будівництво було завершене лише 31 січня 1939 року.
Конструкція
Корпус та бронювання
Корпус корабля мав поздовжній набір та був розділений на 13 відсіків, по всій довжині було подвійне дно. Корабель зберігав плавучість при затопленні будь-якиз 3 відсіків. Напівбак займав 2/3 довжини корабля. Основний матеріал корпусу кораблі - сталь D.
Схема бронювання була традиційною для британського кораблебудування того часу. Пояс товщиною 76 мм прикривав 5 відсіків. В районі машинного та котельного відділень він доходив до верхньої палуби, в інших місцях - до головної палуби. На пояс опиралась 51-мм броньована палуба. Погреби мали коробчатий захист. Лобова частина гарматних башт мала товщину 51 мм (за іншими даними, 76 мм), решта частин - 25 мм.
Силова установка
Силова установка повторювала прототип, але мала дещо меншу потужність. На випробуваннях була досягнута потужність 54 550 к.с. та швидкість 30,46 вузлів.
Озброєння
Озброєння «Ла Архентіна» було унікальним, як і у попередніх крейсерів. 152-мм гармати були розроблені на базі британської 152-мм/50 гармати фірми «Vickers-Armstrong», але були легшими та мали снаряли меншої маси. Дев'ять гармат були розроблені на базі британських розміщувались по три у двох баштах. Допускалось наведення всіх трьох стволів у башті або центрального ствола з будь-яким крайнім. При максимальному куті підвищення у 45° забезпечувало максимальну дальність стрільби 23 500 м.
Зенітне озброєння складалось з 4 одиночних 102-мм/50 гармат фірми «Vickers» та 12 25-мм/70 зенітних автоматів «пом-пом», розміщених попарно. Крім того, на крейсеру було встановлено 12 7,65-мм кулеметів, дві 75-мм десантні та дві 47-мм салютні гармати.
На верхній палубі були встановлені 6 торпедних апаратів калібру 533 мм, розміщені по три, які стріляли через відкидні борти.
Між трубами була встановлена катапульта з гідролітаком Supermarine Walrus.
Оскільки «Ла Архентіна» був навчальним кораблем, на ньому була встановлена незвична система керування вогнем. На носовій та кормовій надбудовах були встановлені двоярусні директори (нижній для гармат головного калібру, верхній для зенітної артилерії). Їх великі розміри обумовлювались необхідністю навчання курсантів. Третій директор головного калібру розміщувався на другому рівні надбудови.
Модернізації
У жовтні 1946 року крейсер був модернізований. На ньому була встановлена перша в аргентинському флоті РЛС типу 268. У 1949 році катапульта була демонтована, 102-мм зенітні гармати та 25-мм зенітні автомати були замінені на 14 40-мм гармат «Бофорс»: 8 гармат розміщувались попарно, шість - по одній. Зенітні директори були демонтовані, на їх місце була встановлена РЛС Mk 8 американського виробництва.
У 1952 році була встановлена ще одна РСЛ та обладнаний бойовий інформаційний центр.
Історія служби
12 лютого 1939 року крейсер покинув Англію і 3 березня прибув до Аргентини. З квітня 1939 року по січень 1941 року він використовувався як навчальний корабель, після чого був включений до складу ескадри, яка забезпечувала нейтралітет Аргентини під час Другої світової війни. Корабель перебував у складі цієї ескадри до 1946 року, після чого використовувався як навчальний корабель.
У 1951 році крейсер знову був введений до бойового складу флоту, але у 1960 році остаточно переведений в ранг навчального корабля. У 1972 році корабель здійснив свій останній дальній похід, відвідавши Нью-Йорк, Копенгаген та Гамбург.
10 січня 1974 року корабель був виключений зі списків флоту і наступного року зданий на злам. Він був розібраний в Буенос-Айресі.
Джерела
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — (англ.)
- Все крейсера Второй мировой/С.В.Патянин, А.В.Дашьян, К.В.Балакин, М.С.Барабанов, К.В.Егоров - М.:Яуза, ЭКСМО, 2012. - 512 с.:ил. (рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ARA La Argentina (C-3)
- Крейсер «Ла Архентіна» [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.](ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina ARA La Argentina La Arhentina isp ARA La Argentina C 3 legkij krejser VMS Argentini seredini XX stolittya La Arhentina ARA La Argentina C 3 Sluzhba Tip klas Legkij krejser Derzhava prapora Argentina Nalezhnist Vijskovo morski sili Argentini Korabelnya Vickers Armstrongs Zakladeno 11 sichnya 1936 roku Spusheno na vodu 16 bereznya 1937 roku Vvedeno v ekspluataciyu 12 kvitnya 1939 roku Vivedenij zi skladu flotu 10 sichnya 1974 roku Status Zdanij na zlam u 1975 roci Identifikaciya Parametri Tonnazh 6 500 t standartna 7 500 t povna Dovzhina 165 m Shirina 17 22 m Osadka 5 03 m Bronyuvannya Bort 76 mm Paluba 51 mm Garmatni bashti 51 mm Bojova rubka 76 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 4 kotli tipu Yarrou 4 turbini Parsonsa Potuzhnist 54 000 k s Shvidkist 30 vuzliv Ekipazh 800 chol v t ch 60 kursantiv Ozbroyennya Artileriya 3 x 3 152 mm garmat 4 x 102 mm garmat 6 x 2 25 mm garmat Torpedno minne ozbroyennya 2 x 3 x 533 mm torpednih aparati Aviaciya 1 gidrolitakIstoriya stvorennyaKrejser La Arhentina buv sproektovanij ta pobudovanij z podvijnoyu metoyu yak legkij krejser i yak navchalnij korabel Vin buduvavsya za specialnoyu programoyu prijnyatoyu 29 veresnya 1934 roku imovirno zamist tretogo korablya tipu Vejntisinko de Majo Zamovlennya na budivnictvo korablya otrimala britanska firma Vickers Armstrongs yaka rozrobila proekt na osnovi legkih krejseriv tipu Aretyuza Cej proekt mav bilshi rozmiri posilene ozbroyennya a takozh primishennya dlya rozmishennya 60 kursantiv Kontrakt na budivnictvo buv pidpisanij 31 lipnya 1935 roku korabel buv zakladenij 11 sichnya 1936 roku na verfi u Barrou in Fernes Korabel buv spushenij na vodu 16 bereznya 1937 roku ale cherez zavantazhenist verfi zamovlennyami dlya vlasnogo flotu budivnictvo bulo zavershene lishe 31 sichnya 1939 roku KonstrukciyaKorpus ta bronyuvannya Korpus korablya mav pozdovzhnij nabir ta buv rozdilenij na 13 vidsikiv po vsij dovzhini bulo podvijne dno Korabel zberigav plavuchist pri zatoplenni bud yakiz 3 vidsikiv Napivbak zajmav 2 3 dovzhini korablya Osnovnij material korpusu korabli stal D Shema bronyuvannya bula tradicijnoyu dlya britanskogo korablebuduvannya togo chasu Poyas tovshinoyu 76 mm prikrivav 5 vidsikiv V rajoni mashinnogo ta kotelnogo viddilen vin dohodiv do verhnoyi palubi v inshih miscyah do golovnoyi palubi Na poyas opiralas 51 mm bronovana paluba Pogrebi mali korobchatij zahist Lobova chastina garmatnih basht mala tovshinu 51 mm za inshimi danimi 76 mm reshta chastin 25 mm Silova ustanovka Silova ustanovka povtoryuvala prototip ale mala desho menshu potuzhnist Na viprobuvannyah bula dosyagnuta potuzhnist 54 550 k s ta shvidkist 30 46 vuzliv Ozbroyennya Ozbroyennya La Arhentina bulo unikalnim yak i u poperednih krejseriv 152 mm garmati buli rozrobleni na bazi britanskoyi 152 mm 50 garmati firmi Vickers Armstrong ale buli legshimi ta mali snaryali menshoyi masi Dev yat garmat buli rozrobleni na bazi britanskih rozmishuvalis po tri u dvoh bashtah Dopuskalos navedennya vsih troh stvoliv u bashti abo centralnogo stvola z bud yakim krajnim Pri maksimalnomu kuti pidvishennya u 45 zabezpechuvalo maksimalnu dalnist strilbi 23 500 m Zenitne ozbroyennya skladalos z 4 odinochnih 102 mm 50 garmat firmi Vickers ta 12 25 mm 70 zenitnih avtomativ pom pom rozmishenih poparno Krim togo na krejseru bulo vstanovleno 12 7 65 mm kulemetiv dvi 75 mm desantni ta dvi 47 mm salyutni garmati Na verhnij palubi buli vstanovleni 6 torpednih aparativ kalibru 533 mm rozmisheni po tri yaki strilyali cherez vidkidni borti Mizh trubami bula vstanovlena katapulta z gidrolitakom Supermarine Walrus Oskilki La Arhentina buv navchalnim korablem na nomu bula vstanovlena nezvichna sistema keruvannya vognem Na nosovij ta kormovij nadbudovah buli vstanovleni dvoyarusni direktori nizhnij dlya garmat golovnogo kalibru verhnij dlya zenitnoyi artileriyi Yih veliki rozmiri obumovlyuvalis neobhidnistyu navchannya kursantiv Tretij direktor golovnogo kalibru rozmishuvavsya na drugomu rivni nadbudovi Modernizaciyi U zhovtni 1946 roku krejser buv modernizovanij Na nomu bula vstanovlena persha v argentinskomu floti RLS tipu 268 U 1949 roci katapulta bula demontovana 102 mm zenitni garmati ta 25 mm zenitni avtomati buli zamineni na 14 40 mm garmat Bofors 8 garmat rozmishuvalis poparno shist po odnij Zenitni direktori buli demontovani na yih misce bula vstanovlena RLS Mk 8 amerikanskogo virobnictva U 1952 roci bula vstanovlena she odna RSL ta obladnanij bojovij informacijnij centr Istoriya sluzhbi12 lyutogo 1939 roku krejser pokinuv Angliyu i 3 bereznya pribuv do Argentini Z kvitnya 1939 roku po sichen 1941 roku vin vikoristovuvavsya yak navchalnij korabel pislya chogo buv vklyuchenij do skladu eskadri yaka zabezpechuvala nejtralitet Argentini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Korabel perebuvav u skladi ciyeyi eskadri do 1946 roku pislya chogo vikoristovuvavsya yak navchalnij korabel U 1951 roci krejser znovu buv vvedenij do bojovogo skladu flotu ale u 1960 roci ostatochno perevedenij v rang navchalnogo korablya U 1972 roci korabel zdijsniv svij ostannij dalnij pohid vidvidavshi Nyu Jork Kopengagen ta Gamburg 10 sichnya 1974 roku korabel buv viklyuchenij zi spiskiv flotu i nastupnogo roku zdanij na zlam Vin buv rozibranij v Buenos Ajresi DzherelaConway s All the World s Fighting Ships 1922 1946 London Conway Maritime Press 1980 ISBN 0 85177 146 7 angl Vse krejsera Vtoroj mirovoj S V Patyanin A V Dashyan K V Balakin M S Barabanov K V Egorov M Yauza EKSMO 2012 512 s il ISBN 5 699 19130 5 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ARA La Argentina C 3 Krejser La Arhentina 2 sichnya 2022 u Wayback Machine isp