Е́рвін О́йген Йога́ннес Ро́ммель (нім. Erwin Eugen Johannes Rommel; 15 листопада 1891, Гайденгайм-на-Бренці, Королівство Вюртемберг, Німецька імперія — 14 жовтня 1944, Блауштайн, Вюртемберг, Третій Рейх) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршал (1942) Вермахту. Кавалер Pour le Mérite (1918) та Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям, мечами та діамантами (1943). Один з найславетніших генерал-фельдмаршалів нацистської Німеччини, що здобув величезну повагу як серед німецьких та італійських солдатів[], так і серед вояків[] противника.
Ервін Ойген Йоганнес Роммель | |||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Erwin Eugen Johannes Rommel | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ім'я при народженні | Erwin Eugen Johannes Rommel | ||||||||||||||||||||||||||||||
Прізвисько | Лис пустелі | ||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 15 листопада 1891 Гайденгайм, Вюртемберг, Німецька імперія | ||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 14 жовтня 1944 (52 роки) Блауштайн, Вюртемберг, Третій Рейх d[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||
Поховання | кладовище Блауштайну, Альб-Дунай, Баден-Вюртемберг | ||||||||||||||||||||||||||||||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | ||||||||||||||||||||||||||||||
Приналежність | Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | ||||||||||||||||||||||||||||||
Вид збройних сил | Сухопутні війська | ||||||||||||||||||||||||||||||
Рід військ | гірська піхота танкові війська | ||||||||||||||||||||||||||||||
Освіта | Кадетська школа Данцигу | ||||||||||||||||||||||||||||||
Роки служби | 1910–1944 | ||||||||||||||||||||||||||||||
Звання | Генерал-фельдмаршал | ||||||||||||||||||||||||||||||
Командування | 7-ма танкова дивізія Корпус «Африка» Танкова армія «Африка» група армій «E» група армій «B» | ||||||||||||||||||||||||||||||
Війни / битви | Перша світова війна • Румунська кампанія • Італійська кампанія Друга світова війна • Польська кампанія • Французька кампанія • Балканська кампанія • Північноафриканська кампанія • Операція «Оверлорд» | ||||||||||||||||||||||||||||||
Діти | Манфред Роммель | ||||||||||||||||||||||||||||||
Автограф | |||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||
Ервін Роммель у Вікісховищі |
За бойові заслуги на італійському фронті Першої світової війни нагороджений орденом Pour le Mérite. З початком Другої світової війни Ервін Роммель блискуче зарекомендував себе як командир 7-ї танкової дивізії в ході Французької кампанії 1940 року. Однак феноменального успіху та світової слави Роммель здобув за часів командування німецько-італійськими військами в Північно-Африканській кампанії, отримавши імідж одного з найдосвідченіших воєначальників у світовій історії з ведення бойових дій в умовах пустелі, за що навіть отримав прізвисько «Лис пустелі» (нім. Wüstenfuchs, ). У 1944 на Західному фронті очолював війська Вермахту, що протистояли союзникам у ході вторгнення в Нормандію. Із твердженням, що Роммель був найвеличнішим німецьким генералом усіх часів, погоджуються далеко не всі історики, які стверджують, що воєначальник не зміг здобути жодної значущої перемоги: він добре справлявся з питанням переміщення сил, проте був не сильний в управлінні. Останньою поразкою Роммеля стала спроба дати відсіч десанту західних союзників, що висадився 6 червня в Нормандії.
Після провалу заколоту проти Гітлера 20 липня 1944 один із змовників назвав ім'я Роммеля, хоча Роммель у змові безпосередньої участі не брав. Враховуючи видатні заслуги генерал-фельдмаршала та величезну шану німецького народу, Гітлер вирішив прибрати колишнього улюбленця тихцем. 14 жовтня 1944, за однією із версій, в обмін на гарантії для його родини, Роммель наклав на себе руки, прийнявши ціанистий калій. За наказом Гітлера Роммель, як національний герой Третього рейху, похований з усіма військовими почестями. 18 жовтня 1944 — день його похорону — був оголошений днем національного трауру.
Західні союзники, проти яких постійно боровся фельдмаршал (він ніколи не бився на Східному фронті), вважали Роммеля найгуманнішим та найдосвідченішим військовим професіоналом. Війська його Африканського корпусу ніколи не були звинувачені у воєнних злочинах. Поводження із солдатами противника, що були захоплені ним під час боїв в Африці, відповідало нормам міжнародного права. Крім того, Роммель повністю проігнорував наказ вищого керівництва нацистської Німеччини щодо страти захоплених командос та десантників, а також військових й цивільних осіб єврейського походження всюди, де генерал-фельдмаршал керував веденням бойових дій.
Біографія
Ранні роки
Ервін Ойген Йоганес Роммель народився 15 листопада 1891 року в Гайденгаймі, за 45 км від міста Ульм, у родині простого шкільного вчителя Ервіна Роммеля старшого (1860—1913); його мати Гелен фон Луц була дочкою колишнього президента уряду Вюртемберга. У Ервіна було два брати: Карл і Герхард. Карл згодом став успішним стоматологом, а Герхард — оперним співаком. Крім того, у нього була сестра, Гелен, яку він дуже любив, що з часом стала вчителем мистецтва та рукоділля у вальдорфській школі в Штутгарті.
Дитинство його було не просто бурхливим, а буйним, незважаючи на те, що сам він був слабкою, хворобливою і млявою дитиною. Більшість свого часу він проводив у мріях і не виявляв особливого інтересу до (ігор), спорту і дівчат. Але вже в ранньому дитинстві Ервін показав здатність переламати себе, якщо це було потрібно. В юнацтві Ервін раптово позбавився своєї апатії. Він з енергією узявся за навчання, почав розвивати і витривалість. Ервін їздив на велосипеді, бігав, займався гімнастикою, грав у теніс, ходив на лижах, навчився кататися на ковзанах. У 14-літньому віці Роммель зі своїм товаришем побудував повноцінний планер, який зміг літати на короткі відстані. У ньому поступово закріпилося багато рис, які помітно відрізняли Ервіна від товаришів у майбутньому: віра у свої сили, стійкість, , прагматизм, вірність і ощадливість. Він постійно ставив перед собою складні завдання і з непереборною завзятістю добивався успіху.
Ервін Роммель був відкритою, навіть трохи простуватою людиною, і залишався такою до самої смерті. Матеріальна сторона життя його майже не цікавила. Багато років по тому, коли його книга стала бестселером, здивувався розмірам свого банківського рахунку та новим надходженням.
З дитинства Роммель планував стати інженером, і все життя демонстрував надзвичайні технічні здібності, але в липні 1910 року несподівано для усієї родини вступив на службу в армію. Військові терени Роммель вибрав всупереч волі батька, який походив з сім'ї спадкових вчителів і хотів, щоб його син також продовжував сімейну традицію. За винятком батька Ервіна, який недовгий час служив лейтенантом запасу в артилерії, у родині Роммеля військових не було. Крім того, в німецькій армії завжди панувала прусська аристократія. Найбільше, на що міг розраховувати молодий Ервін — вихід у відставку у відносно низькому званні майора (якщо пощастить) з невеликою пенсією. І хоча батько був проти такого вибору професії, коли він побачив, що Ервін сповнений рішучості, то зробив усе, щоб допомогти синові, включаючи невелику грошову допомогу. Він навіть купив йому перший мундир.
19 липня 1910 року молодий Ервін зарахований фанен-юнкером у 124-й (6-й Вюртемберзький) піхотний полк у Штутгарті. Через три місяці служби Роммель отримав звання капрала, а ще через півроку — унтер-офіцера. У березні 1911 року Роммель вступив до військового училища в Данцигу (нині Гданськ), щоб стати офіцером. Він не був найкращим учнем у своєму класі й навіть вважався трохи незграбним, але вражав офіцерів своєю увагою, ентузіазмом, силою волі, а також розумом, твердістю характеру й винятковим почуттям обов'язку. Водночас заняття в академії викликали в нього непоборну нудьгу; зубріння і нескінченні повторення пройденого матеріалу виводили його із себе. Про своїх однокурсників Роммель згадувати не любив. Закінчив військове училище і повернувся в 124-й полк до Штутгарта, де 27 січня 1912 йому було присвоєне військове звання лейтенанта.
Після отримання офіцерського звання Роммель повернувся назад до своєї частини. Навчаючись в офіцерській школі, він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, Люсі-Марією Моллен. Офіційно вони одружилися 27 листопада 1916 року в Данцигу. Єдина їхня дитина, син Манфред, народився в переддень Різдва 1928 року.
Від 1912 року і до початку Першої світової війни Роммель служив полковим офіцером і відповідав за набір новобранців у Вайнгартені. Бойові товариші прозвали його «життєрадісний лейтенант з Вайнгартена». Він мав авторитет у солдатів і був на доброму рахунку в командування. Юний Роммель був не тільки хорошим солдатом «зі світлою головою» і швидкою реакцією, але і відмінним спортсменом — загартованим, сильним, спритним, витривалим.
Військова кар'єра
- 19 липня 1910 — фанен-юнкер
- 27 січня 1912 — лейтенант
- 18 вересня 1915 — обер-лейтенант
- 18 жовтня 1918 — гауптман
- 1 квітня 1932 — майор
- 1 березня 1935 — оберст-лейтенант
- 1 серпня 1937 — оберст
- 1 серпня 1939 — генерал-майор
- 1 січня 1941 — генерал-лейтенант
- 1 липня 1941 — генерал танкових військ
- 30 січня 1942 — генерал-полковник
- 22 червня 1942 — генерал-фельдмаршал
Перша світова війна
2 серпня 1914 року полк Роммеля відправлений на Західний фронт, сам же Роммель приєднався до нього кілька днів по тому, закінчивши усі свої справи у Вайнгартені.
124-й полк у складі XIII армійського Вюртемберзького корпусу генерала М. фон Фабека діяв у першому ешелоні 5-ї німецької армії, в безпосередній близькості від французько-люксембурзького кордону. Район бойових дій полку Роммеля знаходився в південних Арденнах, де війська кайзера швидко окупували нейтральний Люксембург й просунулися вглиб бельгійської території.
Свій перший бій лейтенант Роммель прийняв, коли йому виповнилося 23 роки. Це трапилося неподалік від містечка Лонгві, поблизу франко-бельгійського кордону. 22 серпня 1914 кінний розвідувальний патруль у складі 4-х чоловіків на чолі з молодим лейтенантом, просуваючись до селища Блейд, раптово налетів на групу французьких солдатів чисельністю від п'ятнадцяти до двадцяти військових, що стали передовим дозором на деякій відстані від своїх позицій. Вирішивши скористатися фактором раптовості, Роммель з ходу кінним наскоком атакував переважаючого супротивника. Атака вдалася: противник, залишивши вбитими і пораненими близько десяти французьких солдатів, у паніці втік; патруль Роммеля втрат не мав.
У подальшому Роммель бився в Бельгії та Франції, під Верденом і в Аргоні. З початку своєї бойової кар'єри Роммель показав себе хоробрим офіцером. Незабаром у полку заговорили про його сміливість і рішучість. Уже наприкінці вересня 1914 року, відразу ж після початку бойових дій, мужність і відвага принесли йому бажану для всіх німецьких фронтовиків нагороду — Залізний хрест 2-го ступеня. Він став першим з лейтенантів свого полку, кому був вручений Залізний Хрест 1-го ступеня: у вересні 1914 року Роммель поранений у ногу, коли бився в штиковій сутичці відразу з трьома французами, оскільки скінчилися набої. Високу нагороду він отримав у січні 1915 року, коли повернувся до строю після 3 місяців лікування в шпиталях.
Поле бою перетворило серйозного молодого офіцера на першокласного воїна. Бригадний генерал Десмонд Янг пізніше писав: «З того дня, як він уперше побував під вогнем, він перетворився на досконалу бойову машину: холоднокровний, розумний, безжалісний, невтомний, швидкий у рішеннях і неймовірно хоробрий». Один з товаришів Роммеля відгукнувся: «Він був душею і тілом війни».
Лейтенант Теодор Вернер згадував:
«Будь-хто, один раз потрапивши під чари його особистості, перетворювався на справжнього солдата. Яким би жахливим не було напруження, він здавався невтомним… Він мав виняткову уяву, яка дозволяла йому приймати найнесподіваніші рішення в складних ситуаціях. Якщо була небезпека, він обов'язково опинявся на цій ділянці фронту, закликаючи нас слідувати за собою. Здавалося, йому взагалі невідомий страх. Його люди просто обожнювали свого командира і вірили йому безмежно».
Влітку 1915 року Ервін Роммель підвищений в обер-лейтенанти і призначений командиром 9-ї роти 124-го піхотного полку, а у вересні 1915 року, його переводять до Вюртемберзького гірсько-піхотного батальйону — добірну частину, створену для виконання особливо небезпечних завдань у горах. Після всебічної загальновійськової підготовки і не менше ретельного спеціального гірськолижного вишколу в Арль-Берг (Роммель на все життя став шанувальником цього військово-прикладного виду спорту і першокласним лижником) гірський батальйон відправлений на фронт. Бойове хрещення відбулося наприкінці 1915 року у Вогезах, у боях з французькими альпійськими стрільцями та добірними частинами противника.
27 серпня 1916 Румунія оголосила війну Центральним державам, і наприкінці 1916 року батальйон Роммеля терміново перекидають на Східний (Карпатський) фронт, де він продовжує битися з румунами. Під час румунського походу Роммелю довелося тимчасово виконувати обов'язки командира батальйону, коли він особисто відзначився під час штурму Кошни. Незважаючи на отримане поранення, обер-лейтенант залишився на передньому краї і продовжував керувати військами, котрі штурмували ворожі укріплення. Тут проявився особливий дар Роммеля повною мірою використати військову хитрість у бою. Вже тоді майбутній полководець вмів потайки перекинути резерви, майстерно обійти ворога з флангів, прорватися в тил, оточити, розчленувати і знищити ворожий підрозділ. Сповнений бойового азарту, він міг особисто очолити батальйон гірських єгерів, штурмував бойові порядки ворога, якщо того вимагала логіка бою. Суть його командирського таланту полягала в умінні знайти парадоксальне і несподіване для противника, але логічно бездоганне рішення бойового завдання будь-якого ступеня складності.
У травні 1917 року гірсько-піхотний батальйон переводять на Західний фронт, а в серпні того ж року на Італійський фронт, де Роммель брав участь у штурмі гори Косна та битві при Капоретто. В ході штурму Капоретто Роммель з невеликою кількістю вояків розбив італійців, які багатократно переважали німців у силі. Протягом двох днів безперервних боїв загін Роммеля, втративши лише 6 вбитих та близько 30 поранених, захопив гору Матажюр (італ. Matajur) й примусив капітулювати італійські війська, які мали 150 офіцерів, 9 000 солдатів та 81 артилерійську гармату. За свої самовіддані дії Ервін Роммель був представлений до найвищої прусської нагороди — ордена «Pour le Mérite». Роммель став одним з небагатьох молодих офіцерів, хто отримав таку високу нагороду. Зазвичай нею нагороджували виключно генералів.
31 грудня 1917 року молодий офіцер відбув до центру розподілу молодих офіцерів, де і залишався до кінця війни, а в середині грудня 1918 року Роммель отримав призначення до свого старого місця служби — в полк у Вайнгартені.
У всіх, без винятку, спогадах тих років про Ервіна Роммеля, ідеться про «задоволення», з яким він бере участь у великих військових операціях і боях локального значення. Він ставився до будь-якої військової операції як до цікавої задачі, що вимагає оригінального і витонченого рішення. Йому подобалося придумувати такі плани, які дозволяли б малими силами перемагати формально сильнішого противника. Нерідко він особисто брав участь в атаках з окопів, перестрілках і розвідці. Здавалося, що він хоче бути відразу на всіх ділянках фронту і заміняти собою всю армію. Всі рішення він приймав швидко, якщо не сказати стрімко, але завжди скрупульозно продумуючи їх і ніколи не випускаючи з уваги можливості уникнути втрат.
Інтербеллум
Після капітуляції Німеччини і демобілізації кайзерівської армії молодий гауптман залишений служити в рейхсвері. Влітку 1919 року Ервін Роммель став командиром роти внутрішньої безпеки, а в січні 1921 — командиром роти в піхотному полку в Штутгарті, якою він командував майже 8 років. У Штутгарті Роммель залишався до жовтня 1929 року, коли він був призначений викладачем тактики в піхотну школу в Дрездені. Під час занять у школі Роммелем постійно наводилися приклади, які він мав під рукою: його власні дії під час війни. Щодня проводячи заняття з майбутніми офіцерами, з багатьма ескізами і намальованими власноруч від руки картами, він використовував їх під час занять, знову і знову розглядаючи кожну дію, підкреслюючи успіхи і помилки, заохочуючи своїх учнів робити свої власні висновки. Широко відомий цікавий факт, коли розглядаючи план Шліффена на одному із уроків, Роммель запитав одного зі своїх курсантів його думку про замисел плану. Коли той почав читати вже розглянуті усталені відповіді, Роммель перервав його, сказавши:
«Я знаю, що Генеральний штаб думав про це. Мені цікаво, що ви думаєте»
У той час Роммель написав свою книгу «Піхота наступає» (нім. Infanterie greift an.), яка ґрунтувалася на його багатому особистому бойовому досвіді, набутому під час Першої світової війни. Роммель ніяк не очікував, що його твір стане бестселером у нацистській Німеччині, а у швейцарській армії зроблять з нього взагалі посібник з бойової підготовки! Канцлер Адольф Гітлер також прочитав його працю, яка справила на нього незабутнє враження.
У 1932 році Ервін Роммель нарешті отримав чин майора. У 1933 році отримав посаду командира батальйону в 17-му гірсько-піхотному полку в Госларі, а через рік підвищений до рангу оберст-лейтенанта. У 1934 році вийшла у світ його наступна книга — навчальний посібник для піхоти «Бойові завдання для взводу і роти: Навчальний посібник для офіцерів» (нім. «Gefechts-Aufgaben für Zug und Kompanie: Ein Handbuch für den Offizierunterricht»). До 1945 року ця книга, із змінами, була надрукована п'ятьма виданнями. 15 жовтня 1935 року Роммель призначений викладачем Військової академії, що знову відкрилася в Німеччині (була закрита в 1920 році відповідно до умов Версальського договору року 1919).
Як і більшість молодших офіцерів рейхсверу — армії Веймарської республіки — прихід у січні 1933 року нацистів до влади він зустрів з байдужістю. Роммель завжди був аполітичною людиною, тому індиферентно сприйняв звістку про перемогу Адольфа Гітлера на останніх виборах. Ганс фон Зект, головнокомандувач рейхсвером, наполегливо рекомендував своїм підлеглим не «захоплюватися» політикою навіть у позаслужбовий час, а цілком присвятити себе армійському життю. Гауптман Роммель зовсім не цікавився «політичною злобою дня». Один з численних біографів полководця так описував його ставлення до бурхливих політичних подій того часу:
Він любив свою Вітчизну так, як це прийнято у більшості людей всього світу. Він ніколи не був шовіністом або мілітаристом, у 1918–1933 він страждав від приниження, що випало на долю його Батьківщини і сподівався, що Гітлер виправить цю несправедливість.
Роммель цілком щиро вважав, що питаннями зовнішньої і внутрішньої політики мають займатися фахові дипломати і державні діячі, тому ніколи не прагнув глибоко проникнути в політичне «закулісся».
Під час нацистського з'їзду 1936 року в Нюрнберзі Роммель познайомився з Адольфом Гітлером, будучи включений, як один з представників армії, до його свити. Після цього офіцер, котрий не цікавився раніше політикою, став ревним прихильником фюрера. У тому ж році він став військовим радником «Гітлер'югенду», але, незабаром через розбіжності з його керівником Б. фон Ширахом був змушений залишити свій пост і повернутися до академії. У 1938 році Роммель призначається комендантом Терезіанської військової академії (Вінер-Нойштадт) і отримує чин оберста. Під час Судетської кризи командував особливим батальйоном, який здійснював охорону штаб-квартири Гітлера.
Перебуваючи на привілейованому положенні в ставці фюрера, Роммель так і не увійшов до нацистської еліти, і завжди тримався осторонь. Більше того, він навіть не завів собі ніяких корисних зв'язків, якщо не вважати досить близького товаришування з міністром пропаганди Йозефом Геббельсом. Однак на Роммеля в той час справила величезне враження особистість Адольфа Гітлера, і він залишався загіпнотизований нею майже до листопада 1942 року.
Друга світова війна. Початок
За 8 діб до початку Другої світової війни, перебуваючи на посаді командира бригади супроводження фюрера — начальника особистої охорони А. Гітлера, Роммель отримав військове звання генерал-майора. З початку війни Роммелю довелося постійно перебувати поруч з Гітлером й супроводжувати його по всіх його виїздах у війська. Найскладнішою проблемою Роммеля під час Польської кампанії було постійне бажання Гітлера потрапити до району бойових дій і знаходитися безпосередньо на лінії фронту поряд із солдатами. Одного разу він зайшов так далеко, що опинився під вогнем польських снайперів, спостерігаючи, як німецька піхота з боєм форсує річку. Це бажання фюрера захоплювало Роммеля:
«У мене з ним було багато проблем. Здавалося, він просто насолоджувався, опинившись під вогнем»— згадував Роммель пізніше.
У ході першої кампанії Роммель отримав можливість роздивитися бліцкриг зсередини й усвідомити весь потенціал танкових дивізій і тактики блискавичної війни. Він оцінив значення швидкості, раптовості, рішучості ударів, швидких пересувань моторизованих частин, глибокого проникнення танкових авангардів у тил противника, переваги безпосереднього управління військами з передової, впливу авіації. Хоча він прослужив у піхоті 29 років, й швидше за все, до 1936 року жодного разу не був всередині танка, генерал вирішив пов'язати своє майбутнє саме з танками. Після закінчення бойових дій Роммель звернувся до фюрера з проханням призначити його командиром танкової дивізії. В оточенні Гітлера це прохання викликало здивування й навіть супротив, адже жодного відношення до танків Роммель до цього не мав. Однак Гітлер любив і поважав молодого генерала й вважав, що той на багато що здатний. Прохання свого улюбленця фюрер задовольнив, віддавши наказ на призначення Роммеля на посаду командира 7-ї танкової дивізії. 15 лютого 1940 Роммель змінив генерал-лейтенанта Г. Штумме на цій посаді, який прийняв командування 40-м армійським корпусом.
«Це було досить нескромне прохання з мого боку — пізніше писав у своїх спогадах Роммель. — Адже я не мав ніякого відношення до танкових військ, і, крім мене, було досить генералів, у яких були куди вагоміші підстави вимагати для себе командування».
Нове з'єднання Роммеля, яке міністерство пропаганди Третього Рейху нагороджувало гордим ім'ям елітного ударного з'єднання, насправді було лише нещодавно переформованою легкою дивізією, що мала на озброєнні, в основному, трофейну техніку. Більше половини з належних їй 218 танків становили 9-ти тонні чеські Т-38, які були захоплені німецькою армією після окупації Праги в 1939 році. Від них було б мало користі при зустрічі з важкими танками союзників. Наприклад, британський танк «Матильда» Mark II важив майже 27 тонн та мав товщину лобової броні 76 мм, що робило його невразливим для стандартної німецької (37-мм протитанкової гармати Pak 35/36). Жоден з танків Роммеля не важив понад 23 тонн, та й таких у нього була лише крихта. У полках, замість усталених за нормативами чотирьох батальйонів, було лише три, та ще й оснащених переважно легкими танками чеського виробництва, які значно поступалися новітнім французьким та англійським бронемашинам.
Пізніше Роммель згадував:
«Я губився в здогадах, що слід було вважати найгіршим фактором у стані моєї дивізії. Неповноту комплектації, відсутність сучасних бронемашин або розхитаність особового складу.»
Перейнявши на себе командування з'єднанням, Роммель розгорнув бурхливу діяльність, намагаючись підняти його боєздатність до необхідного рівня, і продемонстрував найвищі організаторські здібності, наполегливість у досягненні поставлених цілей та невичерпну енергію. Роммель ввів найсуворішу дисципліну, організував виснажливі тренування, постійні маневри, детальне вивчення солдатами усіх можливостей наявної техніки — все це призвело до того, що вже за два з половиною місяці дивізія була підготовлена до ведення бойових дій.
Французька кампанія
У період підготовки німецького вторгнення в Нижні країни та до Франції, за планом операції під кодовою назвою «Гельб» (нім. Fall Gelb), 7-ма танкова дивізія Роммеля була включена до складу 15-го моторизованого корпусу генерала Г.Гота, який розташовувався в центрі ударного угруповання німецьких військ.
10 травня 1940 Німеччина вдерлася до Західної Європи. 12 травня 7-ма танкова дивізія досягла Дінана, де була затримана біля мостів, що були знищені, через річку Маас. Бельгійські війська артилерійським та снайперським вогнем зірвали спробу підрозділів дивізії Роммеля швидко подолати водну перешкоду. Тоді командир дивізії наказав підпалити прилеглі місцеві будівлі й, маскуючись за димом, почав форсування своїх солдатів на гумових човнах через річку. Особисто Роммель переправився на чолі другої хвилі атакуючих, з якими почав штурм протилежного берегу.
13 травня дивізія Роммеля у важких боях біля річки Маас розгромила дві французькі дивізії (1-шу танкову та 4-ту піхотну) й розгорнула стрімкий наступ углиб північної Франції. При прориві «лінії Мажино» Роммель особисто пересів у головний танк ще одного ветерана Першої світової та кавалера Pour le Mérite оберста К.Ротенбурга, командира одного зі своїх танкових полків, вирвався на оперативний простір і силами майже одного полку вщент розбив ці дві французькі дивізії. Ервін Роммель особисто розробив нову тактику танкового прориву, він створив принципово нову топографічну систему прив'язки і цілевказівок для своєї дивізії: оперативні карти командирів екіпажів були розбиті на квадрати зі спеціальним цифровим і літерним позначенням. Це дозволяло танкістам швидко орієнтуватися на місцевості і за допомогою коду доповісти командуванню про своє місцезнаходження. Простота, надійність і оперативність «топографічної системи Роммеля» призвели до її повсюдного поширення у Вермахті.
15 травня танкова дивізія Роммеля фактично досягла Вілле-Поль і продовжила своє просування на захід і до 20 травня вийшла до Арле. Роммель планував обійти Аррас з півдня, а потім повернути на північ у напрямку на Лілль. 21 травня Роммель досяг району Аррас, де його передові частини були атаковані двома англійськими танковими полками (до 70 танків). Після того, як англійські танки завдали важких втрат німецькій піхоті і підрозділам протитанкової артилерії, їх просування було зупинено за допомогою всього декількох (88-мм зенітних гармат Flak 18/36) розташованих позаду німецьких бойових порядків. Це сталося вперше, коли 88-мм зенітні гармати застосовувалися проти наземних цілей, і незабаром вони стали відомими і страшними «вбивцями танків».
За планом операції «Рот», 7-ма танкова дивізія Роммеля зосередилася неподалік від берегової лінії, в містечку Аббевіль. 5 червня 1940 року, з початком другої фази Французької кампанії, дивізія Роммеля швидко форсувала річку Сомма неподалік від Ам'єна і вже через 3 дні, здійснивши потужний кидок на 100 км, 8 червня досягла околиць Руана, а 10 червня вийшла на берег Ла-Маншу поруч з Дьєпом. Вже 17 червня, просуваючись поздовж французького узбережжя, Роммель досяг південних околиць морського порту Шербур на крайньому півночі півострову Котантен. 19 червня міський гарнізон Шербуру та англійська піхотна дивізія майже в повному складі, на чолі з її командиром, здалися німецькому генералу. 25 червня 1940 битва за Францію була закінчена.
За шість тижнів кампанії Роммель втратив 2 594 чоловіки вбитими, пораненими і захопленими в полон. За той же період його солдати взяли в полон 97 468 військових противника, у тому числі 4 адміралів, серед них командувача французьким Атлантичним флотом, 17 генералів, знищили в повітрі та на землі 67 літаків, захопили 458 танків та бронемашин, 14 літаків, 277 гармат, 64 протитанкових гармати, до 5 000 вантажівок, від 1 500 до 2 000 автомашин, 1 500 кінських возів, і тонни провіанту та боєприпасів. Роммель із задоволенням забирав усі трофеї до своєї дивізії. Згодом, ця практика йому дуже стане в пригоді в пустелях Північної Африки.
За успішні бойові дії у Франції Ервін Роммель отримав особисто з рук Гітлера Лицарський хрест Залізного хреста; перший командир дивізії, що удостоєний такої честі. Ця нагорода, яка була надана Роммелю за власним наказом Гітлера, викликала спалах ворожості серед колег-офіцерів, які критично ставилися до близьких стосунків Роммеля з Гітлером. Вони вважали, що це було лише свідченням того, що Гітлер віддає Роммелю більше преференцій, а не реальною оцінкою його заслуг.
За час боїв за Францію 7-ма танкова дивізія Роммеля отримала прізвисько «Дивізія-Примара» (нім. Gespenster-Division), тому що ніхто не знав, де вона знаходиться в даний час, включаючи вище командування Вермахту і штаб Роммеля. Успіх 7-ї танкової дивізії у Франції, в першу чергу, ґрунтувався на стрімкості та максимальній дистанції, що покривалася нею.
Як командир 7-ї танкової дивізії, Роммель вдавав[] із себе безумовного військового лідера з унікальними методами командування. Роммель мав звичай керувати своїми частинами з передової, оскільки відчував важливість присутності командира поблизу своїх солдатів. Практично завжди Роммель йшов попереду, разом зі своїми розвідувальними підрозділами, іноді довго не виходячи на зв'язок з вищим командуванням, бо не хотів, щоб йому заважали. Роммель з'ясував для себе, що керівництво Вермахтом реально нічого не розуміє у веденні танкової війни, тому він просто обривав зв'язок, а доповідав пізніше. Його власний штаб критикував командира за таку поведінку; іноді сам був нездатний пояснити чи зрозуміти, де знаходиться дивізія. Нерідко виникали ситуації, коли Роммель отримував наказ захопити яке-небудь бельгійське або французьке містечко. Він чесно виконував наказ, але при цьому генерала могло «занести» ще на пару сотень кілометрів у бік від визначеної цілі, і там він здобував несподіваної перемоги, іноді важливішої, ніж передбачалася наказом вищого командування. Цими перемогами він ставив свого начальника, Г.фон Рундштедта, в безглузде становище, виходило, що командувач групи армій погано керує військовою операцією, не використовує усі наявні можливості.
Кінець 1940 Роммель провів у Бордо, продовжуючи навчання своєї дивізії. Одночасно, він співпрацював з доктором Геббельсом, створюючи фільм «Перемога на Заході», і почав писати ще одну книгу — щоденник дій 7-ї танкової дивізії під час Французької кампанії. На відміну від більшості німецьких генералів, Роммель мав чисто американське ставлення до публічної популярності і чудово усвідомлював значення зв'язків із пресою та вміло використовував їх на користь своїй кар'єрі. Завдяки Геббельсу і міністерству пропаганди він став відомий усім, тож не дивно, що на початку 1941 року Гітлер викликав його до своєї ставки, справив у генерал-лейтенанти та призначив командиром Африканського корпусу.
Африканська кампанія
Перші бої кампанії 1941 року
Зірковим часом для Ервіна Роммеля стала Африканська кампанія. З цього часу Роммеля почали кликати «Лисом пустелі» (причому як союзники, так і противники), через непередбачуваність його дій, феноменальні лідерські здібності командувача, військовий талант та майстерність імпровізацій у діях.
10 червня 1940, незадовго до успішного завершення плану «Гельб», Муссоліні оголосив війну Франції і Англії, незабаром після цього без консультації з Берліном він відправив експедиційний корпус до Єгипту і атакував англійські війська. Дуче розраховував на легку перемогу над недоукомплектованим «нільським угрупованням» британського головнокомандувача, генерала А.Вейвелла. За задумом Муссоліні активність на африканському фронті повинна була стати важливим внеском Італії в геополітичну стратегію країн «Осі» і скувати значні сили союзників в Африці.
На початку вторгнення чвертьмільйонному італійському угрупованню протистояли 30 000 англійців. До середини вересня італійська армія змогла просунутися вглиб території Єгипту і досягла села Сіді-Баррані, за 90 кілометрів від лівійсько-єгипетського кордону.
Далі ситуація почала розвиватися зовсім не так, як це планував дуче. 9 грудня 1940 британська армія Західної Пустелі під командуванням генерала Р. О'Коннора, розпочавши операцію «Компас» — наступ проти італійських військ — протягом двох місяців завдала рішучої поразки італійській армії. Війська Муссоліні в Північній Африці опинилися на межі повного розгрому. А.Вейвелл не тільки вигнав італійців з Єгипту, але і на плечах відступаючого ворога захопив Бардію і фортецю Тобрук, що вважалася неприступною; згодом впала і вся Киренаїка. Одним потужним ударом розгромивши ворога біля Ель-Мекілі, британська армія здійснила марш-кидок через пустелю і вийшла до Бенгазі, остаточно поховавши всі надії італійців на колоніальне панування Італії в цій частині світу.
8 лютого 1941 року британські війська захопили Ель-Агейлу, що знаходилася неподалік від Триполі — останнього вузла опору італійців у Лівії. Менш ніж за 2 місяці боїв італійська 10-та армія майже перестала існувати; британці витіснили їх з Єгипту, відкинули більше ніж на 600 миль від лівійсько-єгипетського кордону. Моторизовані батальйони англійців легко наздоганяли відступаючих у пішому строю італійців і десятками тисяч захоплювали в полон. Як, не без гумору, повідомив один британський командир батальйону, він захопив «5 акрів офіцерів і 200 акрів рядових». Італійці зазнали загальних втрат у понад 130 000 людей та 400 танків, британці ж втратили при цьому всього 2 000 своїх військових й готувалися до повного захоплення всієї Лівії.
Гітлеру довелося виручати свого невдалого союзника. 3 лютого 1941 на таємній нараді у ставці фюрера з вищим керівництвом Третього Рейху, де обговорювалися питання операції «Барбаросса», Адольф Гітлер сказав офіцерам, що втрата Північної Африки не надто важлива з військової точки зору, але це може призвести до занадто сильного психологічного впливу на Італію. Водночас, це звільнить близько дюжини британських дивізій на Середземноморському театрі, які противник зможе використовувати «більш небезпечним чином… Ми повинні всіма силами перешкодити цьому». Тому він вирішив надати військову допомогу італійському диктаторові і сформувати окремий німецький корпус у складі 2-х дивізій.
6 лютого 1941 року Роммеля, щойно підвищеного в генерал-лейтенанти, викликали до Берліна і призначили командувачем невеликого моторизованого об'єднання, котре отримало горде ім'я «Німецький Африканський Корпус» (нім. Deutsches Afrika Korps), що відправлявся на допомогу італійській армії. До його складу входили лише дві дивізії (5-та легка і 15-та танкова), причому на їх перекидання відводилося кілька місяців, а Роммелю було наказано терміново відбути до Триполі.
Вранці 12 лютого 1941 року Ервін Роммель прибув до столиці Італійської Лівії, де він представився маршалу Італії І. Гарібольді, головнокомандувачу італійської армії в Північній Африці. Прибувши на театр воєнних дій Роммель знайшов італійські частини (що мали лише 7 000 вояків після розгрому) майже небоєздатними й повністю деморалізованими внаслідок поразок, зазнаних від англійців. 14 лютого 1941 перші частини 5-ї легкої дивізії висадилися в Триполі. У Роммеля в розпорядженні були слабкі сили: X-й італійський корпус, що мав рештки розгромлених 27-ї піхотної дивізії «Брешіа», 17-ї піхотної дивізії «Павія», 25-ї піхотної дивізії «Болонья»; у Роммеля було лише 60 танків — і всі застарілі. З Італії прибували перші підрозділи відмінної 132-ї танкової дивізії «Аріете».
Перед відбуттям з Німеччини Роммель отримав наказ від головнокомандувача німецькою армією генерал-фельдмаршала В. фон Браухіча і начальника німецького Генерального штабу генерал-полковника Ф. Гальдера не починати наступ, поки в Африку не прибудуть обидва німецьких з'єднання. Це повинно було відбутися лише наприкінці травня.
Командир корпусу негайно організував усіма наявними силами розвідку театру дій й, невдовзі, оцінивши обстановку, Роммель дійшов висновку, що противник, котрий йому протистояв, недостатньо сильний. До того ж, війська Британської співдружності розкидані на значному просторі по всьому північному африканському узбережжю. Більш того, Роммель швидко зрозумів, що британські війська серйозно ослаблені операцією, що почалася в Греції. Тому, він вирішив проігнорувати отримані в Берліні накази і почати діяти, не дочекавшись повного зосередження усіх своїх сил, перекидання яких до Північної Африки затримувалося.
Вже 24 лютого передові підрозділи корпусу «Африка» мали перше бойове зіткнення з англійськими військами у Ель-Агейла (Лівія), де Роммель розбив англійські війська під командуванням генерала А.Вейвелла.
24 березня 1941 силами лише 5-ї легкої дивізії за підтримки 2-х італійських дивізій Роммель розпочав наступ, а 31 березня була проведена успішна атака англійських позицій у Мерса Брега. Командувач об'єднаними німецько-італійськими військами застосував тактику бліцкригу, що дуже добре зарекомендувала себе у Франції й виявилася для англійців в Африці чимось несподіваним. Роммель діяв напористо, рішуче та, не гаючи часу, завдавав удари по усіх напрямках, чим призводив противника в повне сум'яття. Корпус «Африка» продовжував тіснити британські частини, що відступали, на схід, рухаючись на Тобрук, який захищав шлях вглиб країни, до Нілу. При цьому Роммель повністю ігнорував протести та спроби головнокомандувача італійськими військами в Африці генерала І. Гарібольді його зупинити, й, маючи по суті, лише одну дивізію, без зволікань пройшов від Триполітанії, через Лівію до Киренаїки і захопив Бенгазі. У ході проведеної ним операції Роммель розгромив 2-гу англійську бронетанкову дивізію і блокував у Тобруці до півтори дивізії противника, захопивши велику кількість полонених, зокрема знаменитого генерала Р.О'Коннора і ще чотирьох генералів. Проте, активні дії англійської авіації і флоту на Середземному морі спровокували гостру нестачу пального та продовольства у військах Роммеля й змусили його призупинити темпи подальшого просування по Північній Африці.
Його ефектний наступ шокував західних союзників і дав початок легенді про «Лиса пустелі». Через 2 роки ця легенда розрослася до неймовірних розмірів.
Облога Тобрука
13 квітня 1941 року Роммель захопив Бардію і Соллум, остаточно відрізавши війська Британської співдружності в районі Тобруку, а до 15 квітня вийшов до західного кордону Єгипту. Фронт у Північній Африці стабілізувався по лінії лівійсько-єгипетського кордону, з якого по суті почалася ця кампанія. Незважаючи на свою затримку під Тобруком, Роммель таки зумів відкинути союзників назад на 1 000 миль. Позиції Осі в Африці зміцнилися, британці більше не загрожували скинути італійсько-німецькі війська в море.
Облога німцями Тобрука, з 25 000 гарнізоном, що складався з формувань австралійської 9-ї дивізії та британських частин, які опинилися в оточенні, тривала 242 дні. Намагаючись скористатися ситуацією, ще 11 квітня Роммель спробував з ходу прорвати оборонну лінію навколо міста-порту та захопити його. Атака тривала до 13 квітня, але захлинулася. Однак, Роммель залишався безжурним, він вірив, що зможе швидко опанувати Тобрук і йому потрібні лише додаткові резерви й техніка, про що він безперервно телеграфував до Берліна. Прецінь, на той час Вермахт був цілком зосереджений на підготовці операції «Барбаросса» й вищому командуванню Німеччини була байдужа доля третьорядного містечка на середземноморському узбережжі Африки.
Безперервні намагання Роммеля опанувати місто призводили до значних втрат серед німецьких та італійських солдатів. Це, у свою чергу, спровокувало низку конфліктів, коли Роммель звільнив ряд командирів, що суперечили йому в його планах наступу. Стосунки командира корпусу з підлеглими командирами виявилися дуже напруженими на той час, особливо з командиром 5-ї легкої дивізії генералом Й.Штрейхом, який відкрито критикував рішення Роммеля і відмовився взяти на себе відповідальність за ці безглузді атаки. Конфлікт зайшов так далеко, що в нього змушений був втрутитися командувач сухопутними військами генерал-фельдмаршал В. фон Браухіч, котрий написав Роммелю, що замість того, щоб погрожувати і просити заміни посадових осіб, які «досі відмінно відзначалися в бою», а «…в спокійній і конструктивній дискусії здобути кращих результатів». Роммель залишився невблаганним.
На чисельні та наполегливі вимоги командира корпусу «Африка», генерал Ф.Гальдер наказав своєму заступникові Ф.Паулюсу виїхати до району бойових дій, оцінити обстановку на місті й ухвалити відповідне рішення. 27 числа Паулюс прибув до обложеного міста й під настійними переконаннями Роммеля, надав дозвіл на штурм укріплень. Ця спроба, що розпочалася з 30 квітня 1941 року, також виявилася невдалою. Бої за місто розгорнулися з новою силою, однак, вже 4 травня 1941 представник Генерального штабу Сухопутних військ був змушений зупинити наступ, який опинився на межі провалу. Роммель, не тямлячи себе від люті, намагався продовжити штурм Тобруку, але ОКГ суворо заборонили йому це робити до підходу резервів та завершення ретельної підготовки штурму портового міста.
Після того, як наступ було відкладено, Роммель припинив усі фронтальні атаки, ще через два місяці припинилися нальоти «Штукас» і зменшилася інтенсивність артобстрілів. Потім його війська відійшли від фортеці і почали окопуватися. Військова операція не вдалася — і німці вирішили взяти Тобрук змором.
Одночасно Роммель організував прикриття кордону силами італійських військ, тримаючи мобільні резерви на випадок спроби британців атакувати з Єгипту, а особисто зосередився на детальнішому проробленні плану штурму Тобруку, який він намітив на 21 листопада 1941. З отриманням підкріплень і поліпшенням умов постачання, Роммель розраховував розгорнути наступ на Александрію і далі на Каїр. Проте, цьому не судила доля. Підготовка та початок війни Гітлера проти Радянського Союзу спричинили до виникнення складнощів із постачанням військ в Африці та завдали багато труднощів планам Роммеля. Це врятувало англійську армію «Ніл» (з вересня 1941 року 8-ма англійська армія) від повного розгрому, а Англію — від втрати Єгипту та Суецького каналу.
До середини червня 1941 року англійці силами 8-ї британської армії двічі здійснили невдалі спроби деблокувати обложений Тобрук (з 15 травня 1941 — операція «Бревіті» та з 15 червня — операція «Батлакс»), але щоразу були відкинуті назад німецькими та італійськими військами Роммеля, який в ході боїв продемонстрував свій блискучий талант тактика.
Так, перед початком однієї з битв, Роммель наказав прив'язати до всіх допоміжних машин і до деяких легких італійських танків оберемки дерев і чагарнику на довгих тросах. Італійські танки йшли в першій лінії, один за одним, за ними — допоміжні машини. Оберемки рослин підіймали величезні хмари пилу. Для англійців це виглядало як повномасштабна атака великих сил. Вони [англійці] не тільки відступали, а й знімали додаткові сили з інших ділянок оборони на цей напрямок.
Водночас Ервін Роммель наказав встановити свої (88-мм зенітні гармати) за U-подібними піщаними валами і вкопав їх у землю. Причому вкопані вони були настільки глибоко, що стволи гармат височили над рівнем піску всього на 30-60 см. Вкопували їх через те, що артилерійські системи не мали коліс, а профіль був дуже високий і помітний для противника. Потім навколо кожної гарматної позиції було натягнуто легкий тент під колір піску так, що навіть у бінокль неможливо було роздивитися вогневі позиції. Коли англійці побачили безліч таких піщаних дюн, це не викликало у них занепокоєння, оскільки вони не знали жодного зразка німецької важкої зброї з таким низьким силуетом.
А потім Роммель послав свої легкі танки в хибну атаку на англійські позиції. Англійські крейсерські танки, відчуваючи легку перемогу, кинулися назустріч, у той час як німецькі легкі танки розгорнулися і відступили за лінію (88-мм гармат). Коли дистанція скоротилася до мінімуму (артилерійські обслуги мали воістину залізну витримку), пастка закрилася, і гармати відкрили вогонь по танках впритул. Одночасно Роммель атакував з абсолютно іншого напрямку силами німецьких танкових дивізій. Британці були розгромлені вщент і повністю деморалізовані, втративши 87 танків проти 25 німецьких.
За такі провали Черчілль змістив А. Вейвелла, і на посаді командувача військами на Середньому Сході його замінив генерал сер К. Окінлек. У липні 1941 року, створивши значну перевагу в силах, англійці спробували перейти в наступ і знову оволодіти стратегічною ініціативою на ТВД, але знову були розбиті Роммелем. За свої перемоги в Північній Африці навесні — влітку 1941 року Роммель був нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста і отримав чин генерала танкових військ. 15 серпня 1941 року його корпус перетворений на танкову групу «Африка», до складу якої увійшли німецький «Африканський корпус», X-й та XXI-й італійські армійські корпуси, а також німецька 90-та легка дивізія. Пізніше під його командування був відданий італійський XX-й моторизований корпус, а 5-та легка дивізія була переформована на 21-шу танкову дивізію. Роммель став фактичним командувачем усіма італійсько-німецькими військами в Північній Африці, що були на той час на континенті.
З часом ім'я Ервіна Роммеля стало дуже популярним в Арабському світі, він величався місцевим населенням, як визволитель від англійського панування. У Німеччині, міністр пропаганди Й.Геббельс також використовував популярність Роммеля серед солдатів і цивільного населення з метою створення образу непереможного народного маршала (нім. Volksmarschall).
Вінстон Черчілль, виступаючи в Палаті громад, сказав:
«Ми маємо дуже сміливого і талановитого противника, що діє проти нас, й, дозвольте мені запевнити, незважаючи на хаос війни, великого полководця»
Оригінальний текст (англ.)«We have a very daring and skillful opponent against us, and, may I say across the havoc of war, a great general»
Операція «Крусейдер»
17 листопада 1941 року, в ході підготовки до чергового наступу, з метою підірвати штаб-квартиру Роммеля, а його вбити, англійцями було надіслано спеціальний підрозділ командос. Але, місія не увінчалася успіхом, оскільки Роммеля там на той час не було.
18 листопада 1941, випередивши початок штурму Тобруку військами Роммеля, британці почали свою наступальну операцію під кодовою назвою «Крусейдер», або «Зимову битву», як назвали її німці, з метою розгрому угруповання противника в Киренаїці та деблокади міста. 8-ма англійська армія (6 дивізій та 5 бригад) налічувала близько 120 тис. осіб, понад 900 танків і понад 1 000 літаків.
Британські повітряні та морські сили, діючи з острова-фортеці Мальта, активними діями перерізали морські комунікації країн Осі на Середземному морю і практично позбавили армію Роммеля можливостей отримувати поповнення та головне матеріальні запаси з Європи. Аби зменшити втрати, Адольф Гітлер перекинув зі Східного фронту на Сицилію 2-й повітряний флот генерал-фельдмаршала А. Кессельрінга, який мав нейтралізувати Мальту. Але це відбулося занадто пізно, щоб допомогти Роммелю в черговій битві. У листопаді 1941 року кораблі, підводні човни і літаки союзників потопили 77 % припасів, відправлених танковій групі «Африка». На початок битви Роммелю довелося протистояти противнику, маючи лише 15 % від необхідних йому запасів боєприпасів і пального. Під його командуванням було 10 дивізій (7 італійських і 3 німецьких) загальною чисельністю близько 100 тис. осіб, більш за 400 танків і 340 літаків.
8-ма британська армія генерала сера А.Каннінгема завдала удар відразу по кількох напрямках потужним кулаком з 748 танків. У резерві Каннінгем мав ще 200 танків, а 236 танків прямували до Єгипту кораблями декількох конвоїв. У свою чергу, для відбиття удару Роммель мав всього 249 німецьких і 146 італійських танків. У резерві в нього не було нічого, крім 50 танків, що знаходилися в ремонтних майстернях. Й хоча всі атаки противника Роммелю вдалося відбити, через брак власних сил і особливо засобів, він був змушений розпочати відступ. Генерал-фельдмаршал волів пожертвувати захопленою територією, але зберегти свої війська. Незважаючи на нестачу продовольства, палива і боєприпасів, незважаючи на сили противника, що втричі переважали, Роммель зумів стримати наступ англійців, по черзі відбиваючи некоординовані атаки противника. 22 і 23 листопада 1941 Роммелю вдалося зупинити просування британців й навіть контратакувати, вийшовши їм у тил, але значного успіху він не зміг досягнути й незабаром, 29 листопада англійські війська прорвалися до обложених частин в місто Тобрук.
5 грудня 1941 Роммель був змушений зняти облогу Тобрука, яка тривала 8 місяців, а слідом за тим залишив і Киренаїку. До 7 грудня 1941 року корпус «Африка» відступав через Киренаїку і до 6 січня 1942 відкотився до Ель-Агейли в Лівії. Тим не менш, «Лис пустелі» продовжував чинити найзапекліший опір.
У ході 2-місячних боїв англійські війська просунулися на глибину майже 800 км, але не змогли виконати своє головне завдання — знищити німецько-італійські війська в Північній Африці. Успішному просуванню 8-ї англійської армії на таку велику глибину значною мірою сприяв британський флот, який забезпечував безперебійне постачання всім необхідним і здійснював потужну вогневу підтримку на приморському фланзі. Тилове ж забезпечення військ Роммеля перебувало у вкрай жалюгідному стані. Роммель втратив 386 зі своїх 412 танків. Він також втратив 3 командирів німецьких дивізій, 38 300 чоловіків було вбито, поранено, зникли безвісти та потрапили в полон. Це становило 32 % сил Роммеля.
5 січня 1942 Африканський корпус припинив відступати й перейшов до оборони біля Марса-Ель-Брега.
Кампанія 1942
21 січня 1942 року, всупереч логіці військової науки, практично без підготовки, лише тільки отримавши підкріплення і перегрупувавши свої сили, Роммель завдав раптового удару противникові. Його наступ призвів противника в стан повного безладу й досяг повної раптовості. Це була найблискучіша кампанія Роммеля. В ході 3-денної битви, що перетворилася на переслідування противника, Африканський корпус і 90-та легка дивізія знищили 100 з 150 танків британської 1-ї бронетанкової дивізії, дві третини її артилерії і тисячі солдатів. Штаб дивізії потрапив у полон, а в тиловому депо німці захопили 30 справних піхотних танків «Валентайн». Оберст Фрідріх-Вільгельм фон Меллентін, начальник розвідки Роммеля, згадував, що «швидкість переслідування досягала 25 км/год, англійці драпали по пустелі, як божевільні». До 26 січня англійці втратили 299 танків і бронемашин, 147 гармат і 935 чоловіків полоненими. Роммель повідомив, що втратив всього 3 офіцерів, 11 солдатів і 3 танки. Опівдні 29 січня Роммель увійшов у Бенгазі — столицю Киренаїки, і відкинувши англійські війська на 600 км на схід, вийшов на рубіж Ель-Газала, Бір-Хакейм, де був змушений зупинитися через брак пального та боєприпасів. Випередивши противника з переходом у наступ, Роммель зірвав його план наступу на Триполі.
За цю вражаючу перемогу (на тлі поразки німецьких військ під Москвою) Гітлер нагородив Роммеля мечами до Лицарського хреста і 21 січня 1942 підвищив у генерал-полковники. 22 січня 1942 року його танкова група була перетворена на танкову армію «Африка» і Роммель став її командувачем.
Операція «Тезей»
З кінця січня 1942 року на північно-африканському ТВД настало затишшя в бойових діях, що тривало до кінця травня. Обидві сторони проводили інтенсивну підготовку до нових битв.
Після значних успіхів авіації генерал-фельдмаршала А. Кессельрінга у створенні переваги в повітрі на даному театрі дій та придушенні опору захисників Мальти у квітні 1942 року, потік життєво важливих поставок для танкової армії «Африка» суттєво збільшився. Якщо раніше Роммель отримував близько третини від необхідної кількості припасів протягом декількох місяців, то зараз, з надходженням техніки, в першу чергу танків, боєприпасів, продовольства та іншого військового майна, Роммель енергійно почав планувати рішучий наступ на літо. З розвідданих командувач мав інформацію про постійне нарощування сил противника та посилення позицій навколо Ель-Газали. Однак, Роммель знайшов «ахіллесову п'яту» в оборонних планах британців. Він з'ясував, що дуже міцні британські позиції навколо Ель-Газали можуть бути обійдені на крайньому півдні через пустелю, а далі він міг би вирватися на оперативний простір та знищити війська, що йому протистояли.
Британські війська зосередили на цьому напрямку 900 танків, з яких 200 були новітніми американськими танками «Грант», в той час, як уся танкова армія Роммеля мала 320 німецьких, 50 з яких були застарілими Panzer II, та 240 італійських танків, які були не кращими за легкі Panzer II. Тому Роммель покладався переважно на підрозділи (88-мм гармат), які були спроможні знищити британські важкі танки, але навіть їх був значний брак. Піхотні та артилерійські формування італійсько-німецького контингенту мали некомплект військ та техніки після попередніх кампаній, британці значно переважали війська німецького генерала. Лише в повітрі Роммель, на відміну від ситуації 1941 року, тримав відносний паритет з Королівськими ВПС.
Першим удар завдав Роммель, який, незважаючи на значну перевагу британських військ у силах, атакував їх у ніч на 27 травня 1942, у класичному стилі бліцкригу. Основні сили італійської піхоти, за підтримки крихти танків, завдавали удар проти головних укріплень британців біля Ель-Газали. У той же час, Роммель на чолі усіх своїх моторизованих і танкових військ здійснював фланговий маневр на півдні. Наступного ранку німці з італійцями прорвалися крізь позиції військ Британської Співдружності, й повернули на північ, але протягом дня Роммель зіткнувся в зустрічному бою з танковими частинами британців, де обидві сторони зазнали важких втрат. Спроба оточити позиції навколо Ель-Газали не вдалася, а німці втратили третину своїх важких танків. Відновивши наступним ранком 28 травня 1942 наступ, Роммель зосередився на оточенні та знищенні окремих британських бронетанкових підрозділів. Через запеклі контратаки противника Роммель змушений місцями перейти до оборони, а не продовжувати свій план з проривом на північ до узбережжя. 30 травня німецькі війська завдали удару на схід, об'єднавшись з елементами італійського X-го корпусу, який розчистив шляхи через мінні поля союзників, забезпечивши лінію постачання. 2 червня 90-та легка дивізія з 101-ю моторизованою дивізією «Трієст» оточила і знищила опорний пункт союзників у Бір-Хакейм, остаточно захопивши його 11 червня. Роммель знову атакував у північному напрямку, примусивши британців з 14 червня почати стрімко відступати на схід, щоб уникнути повного оточення.
Битва в районі Ель-Газала, Бір-Хакейм тривала понад 2 тижні (27 травня — 12 червня 1942 року) і завершилася повною перемогою Роммеля, 8-ма англійська армія була розбита і безладно відступила. 21 червня, майже без втрат, війська Роммеля опанували Тобрук, захопивши там 33 тис. полонених, а також великі запаси озброєння, боєприпасів і продовольства.
22 червня 1942 року, захоплений блискучою перемогою Роммеля, Гітлер підвищив його в генерал-фельдмаршали. 50-річний Роммель став наймолодшим фельдмаршалом німецької армії і досяг вершини у своїй військовій кар'єрі.
«Гітлер зробив мене фельдмаршалом, — писав він у той вечір дружині. — Але я замість цього волів би ще одну дивізію».
Незважаючи на гостру нестачу найнеобхіднішого для продовження подальшого наступу вглиб Єгипту та значні втрати в особовому складі та техніці в боях під Ель-Газалою та Тобруком, Роммель вирішив продовжити рух на Мерса-Матрух. Він також хотів випередити британців, доки вони не створили нові оборонні рубежі й не отямилися після нищівних поразок останніх тижнів. Його рішення розкритикували, тому що всі чудово розуміли, що просування в Єгипті означало значне віддалення від ліній постачання. Це також означало, що запланований напад на Мальту доведеться відкласти, оскільки Люфтваффе необхідно буде підтримувати наступ Роммеля на схід. А.Кессельрінг категорично не погоджувався з планами свого підлеглого, і зайшов так далеко, що погрожував відкликати свою авіацію на Сицилію. Аби отримати згоду на наступ на Єгипет, Роммель пішов через голову своїх безпосередніх начальників та запропонував Гітлеру операцію, піднесши її як реалістичній спосіб опанувати Єгиптом. Гітлер погодився з пропозицією Роммеля, попри протестів з боку італійського Генерального штабу і деяких з власних штабних офіцерів, бачачи гарну можливість для повної перемоги в Африці.
Після битви під Ель-Газала в армії Роммеля залишалося в строю лише близько 100 справних танків, але він, тим не менш, вирішив продовжувати наступ, щоб остаточно завершити знищення 8-ї англійської армії. Роммель стрімко перетнув єгипетсько-лівійський кордон, і ні на хвилину не припиняв переслідування знекровлених залишків 8-ї армії британців, котрі стрімко відкочувалися на схід. Рішення Роммеля про наступ в значній мірі базувалася на даних розвідки: італійські шпигуни змогли викрасти дипломатичні коди американського посольства в Каїрі, що дозволило їм читати доповіді військового атташе, які доповідали про дуже значні втрати британців. Німці без особливих зусиль захопили Мерса-Матрух, Фука і Ель-Даба разом з їх численними армійськими складами, аеродромами та комунікаційними спорудами. Привид катастрофи, що насувається, замаячив перед англійцями: незаперечна перемога Роммеля в мить ока витіснила Велику Британію з західного та центрального Середземномор'я.
Перша битва за Ель-Аламейн
Німецько-італійські війська вторглися в Єгипет, маючи завдання захопити Каїр і Александрію, а потім вийти до Суецького каналу. Ця мета була вже майже досягнута — танки Роммеля знаходилися на відстані добового переходу від Александрії, коли 30 червня зненацька наразилися на добре організовану оборону 18ї індійської бригади в Деір-ель-Шейн, західніше Ель-Аламейна, яка перебувала за 96 км від Александрії та за 240 км від Каїра. Спроба Роммеля сходу подолати її успіхом не увінчалася, та дала відступаючим британським військам організувати оборону біля Ель-Аламейну. Британці, відбивши удар німецьких військ, потім самі атакували італійців і примусили їх до втечі. Роммелю довелося виділити значну частину сил німецького Африканського корпусу, щоб відновити фронт у смузі свого союзника.
Але, до цього моменту німецько-італійські війська були повністю виснажені, маючи у своєму розпорядженні лише 50 справних танків і трималися тільки на трофейних припасах; до речі, 85 % транспортних засобів, що були в розпорядженні Роммеля, були вироблені в Детройті. З початку липня і до кінця серпня англійці зосередили усі свої зусилля на знищенні знекровленого «Африканського корпусу», але їх спроби мали незначний успіх. Тільки в період з 5 по 27 липня «Лис пустелі» відбив 10 великих атак. Британські війська зазнавали важких втрат, проте резерви Роммеля були вичерпані повністю. 26 липня його важка артилерія випустила свій останній снаряд, а польова продовжувала стріляти лише тому, що користувалася трофейними англійськими гарматами і боєприпасами. Ервін Роммель продовжував наполягати на доставці йому боєприпасів, палива та провізії, але, в той момент, усі зусилля німецької військової машини були зосереджені на Східному фронті, тому Роммелю діставалися лише крихти із запитуваного.
Перша битва за Ель-Аламейн тривала майже 4 тижні (1-27 липня 1942) і завершилася для німців невдачею — прорвати оборону противника їм не вдалося. Похід до Єгипту зірвався. Крім того 10 липня 1942 року, Роммель втратив групу радіорозвідки NFAK 621 на чолі з Альфредом Сібомом, яка постачала йому дані про тактичні перемовини британців з 1941 року, і яка в значній мірі обумовлювала «тактичний талан» Роммеля. В ході бойових дій під Ель-Аламейном Роммель, майстерно маневруючи своїми силами, відбив потужний наступ противника, але при цьому майже повністю вичерпав наявний у нього запас пального і боєприпасів. Надії на швидке їх поповнення не було, оскільки головна база постачання танкової армії «Африка» перебувала за багато сотень кілометрів від району бойових дій, а на морі панував Королівський британський флот.
Роммель вже ухвалив рішення на відступ у тому випадку, якщо англійці відновлять свої атаки. Але противник також був знекровлений і втратив здатність вести активні бойові дії. На африканському фронті знову встановилося затишшя. Британці досить швидко поповнили свої втрати, і вже до початку вересня співвідношення по людях і танках було 3:1, а по літаках 4:1 на їх користь.
Битва при Алам-ель-Халфі
У тупиковій ситуації, що утворилася, Роммель знову розраховував перейти в наступ перш, ніж величезна кількість поповнення та матеріалів прибуде на допомогу британській 8-й армії. Він чітко усвідомлював, що його становище з тиловим постачанням було вкрай загрозливе, союзна авіація безжально атакувала усі конвої з вантажами, що прямували до військ німецького фельдмаршала в порти Тобрука, Бардія і Мерса-Матрух. Тому більшість з запасів вивантажувалася в Бенгазі та Триполі, на відстані сотень кілометрів від тих, хто мав потребу. Розуміючи, що час працює не на нього, Роммель здійснив нову спробу прорватися до річки Ніл, цього разу через гірський хребет Алам Ель-Хальфа. В цей період склався такий баланс сил: британська армія мала близько 700 готових до бою танків проти 259 пошарпаних у боях машин Роммеля, Королівські ВПС повністю витіснили з неба літаки Люфтваффе, запаси ж провіанту та боєприпасів мали співвідношення як 38:1 (500 000 тонн у союзників проти 13 000 у країн Осі)!
Тим часом, британці плануючи новий наступ, змінили командувача британськими військами на Середньому Сході К.Окінлека на генерала Г. Александера, командувачем 8-ї армії був призначений Бернард Монтгомері. Війська отримали постійний потік поставок і змогли реорганізувати свої сили. Наприкінці серпня вони отримали великий конвой на більше ніж 100 000 тонн вантажів, і Роммель, дізнавшись про це, відчував, що час його перемог минає. Оцінивши обстановку, генерал-фельдмаршал вирішив завдати удару найкращими своїми формуваннями і прорвати південний фланг ворожих позицій поблизу Ель-Аламейна. Усвідомлюючи ймовірність такого розвитку подій, британське командування влаштувало посилений оборонний рубіж південніше оборонних смуг навколо Ель-Аламейну по лінії хребта Алам Ель-Хальфа. Принаймні, удар противника з півдня міг бути відбитий, спираючись на ці опорні позиції.
30 серпня 1942 Роммель розпочав битву при Алам Ель-Хальфі, завдавши потужний удар по південному флангу британських військ, як це й передбачав Монтгомері. Однак, вирвавшись на оперативний простір, німецько-італійські війська з ходу налетіли на позиції противника на хребті Алам Ель-Хальфа. Під нищівним вогнем артилерії та атаками з повітря, не маючи достатньої кількості палива, атака танків Роммеля застопорилася. Сутички тривали до 2 вересня, доки Роммель, чітко усвідомлюючи свій стан, не вирішив відступити. Під постійним тиском з боку противника, німецько-італійська танкова армія відходила на захід. Монтгомері здійснив кілька спроб розбити відступаючого ворога, але добре організовані німцями ар'єргардні бої, звели майже нанівець ці атаки. 5 вересня Роммель повернувся у вихідне положення, яке займав перед початком битви, але ціною втрати 2 940 людей, 50 танків, такої же кількості гармат і, що найгірше всього, 400 вантажних автомобілів, життєво важливих для постачання і руху військ армії. Не маючи надійного прикриття з повітря, німецько-італійські війська були змушені відступити з поля битви. Втрати англійців склали близько 70 танків. Спроба Роммеля обійти оборону противника в районі Ель-Аламейна закінчилася провалом.
До того часу Роммель був уже серйозно хворий. До межі виснажений півторарічним перебуванням у спекотних африканських пісках, Роммель страждав на багато хвороб (шлунок, кишечник, печінка, гіпертонія тощо) і від сильної перевтоми. Він отримав відпустку для лікування і 27 вересня 1942 відбув на один з гірських курортів у Австрії. Командування армією очолив його заступник генерал Г. Штумме. З вересня по жовтень 1942 року обидві сторони утримувалися від будь-яких наступальних акцій, і займалися лише зміцненням своїх оборонних позицій.
Друга битва за Ель-Аламейн
У вересні 1942, британські диверсійні групи командос, на фоні підготовки до осіннього наступу здійснили кілька рейдів на важливі порти і пункти постачання та вивели з ладу низку важливих об'єктів. Нужденний потік поставок для військ країн Осі, що прямував Середземним морем, впав до мізерного рівня.
23 жовтня 1942 британці перейшли в наступ, намагаючись повернути втрачену територію і знищити німецько-італійські війська в Північній Африці. На початку наступу під Ель-Аламейном Б.Монтгомері мав значну перевагу в силах і засобах над армією Роммеля (230 тис. осіб, 1 440 танків, 2 311 гармат і 1500 літаків проти 80 тис. людей, 540 танків, 1 219 гармат і 350 літаків), що становило 4:1 в живій силі та 5:1 по танках і артилерії, 3:1 по протитанкових гарматах й 4:1 по літаках.
Наступного дня до ставки Гітлера надійшла звістка, що тимчасовий виконувач обов'язків командувача армії генерал Г.Штумме зник безвісти (незабаром його тіло було знайдено, генерал помер від серцевого нападу під час атаки ворожого літака). Відразу після повідомлення про наступ ворога Роммеля негайно відкликали до Африки і 25 жовтня він прибув до своєї штаб-квартири. План оборони генерала Штумме носив більш позиційний характер, на відміну від того характеру дій, якому віддавав перевагу Роммель, але з урахуванням стану моторизованих частин і майже повної відсутності палива, він відчував, що це був єдиний можливий варіант дій. Ситуація з паливом, що була критична, коли Роммель покидав танкову армію у вересні, перетворилася на катастрофічну.
Оборонні рубежі німецько-італійської армії зосереджувалися навколо потужних укріплень і захищалися великими мінними полями, які у свою чергу прикривалися вогнем кулеметів і артилерією. Роммель сподівався, що таким чином піхота зможе утримати власні позиції, до того часу, поки підрозділи мобільного резерву зможуть вирушити на загрозливий напрямок та контратакувати.
Роммелю довелося докласти максимум зусиль, щоб організувати відбиття наступу противника. Деякий час, використовуючи недостатню рішучість англійців, це йому вдавалося, зв'язавши противника безперервними боями, більш ніж на тиждень загальмувати його наступ. Але, натиск противника все зростав: Монтгомері вводив у бій усе нові та нові сили. Контратаки 15-ї та 21-ї танкових дивізій, що були проведені до прибуття фельдмаршала 24 і 25 жовтня, до бажаного результату не привели, лише спричинили важкі втрати танків через вогневе ураження британською артилерією та авіацією. В ситуації, що склалася, Роммель вирішив контратакувати та відкинути британців з оборонних рубежів, на його думку, це був єдиний шанс уникнути поразки. Вранці 26 жовтня німецько-італійські війська розпочали чергову спробу контратакувати противника, бої тривали кілька днів з перемінним успіхом, підрозділи обох сторін несли колосальні втрати. До цього часу німецько-італійська танкова армія мала тільки одну третину від свого первісного складу, тільки 35 танків залишилося боєздатними, але практично без палива та боєприпасів, в умовах повного панування британців у повітрі.
4 листопада 1942 року Монтгомері, перегрупувавши свої війська, відновив атаку свіжими силами; майже 500 танків діяли проти 20 або близько того, що залишилося у Роммеля. Врешті-решт, той мусив віддати своїм військам наказ на відступ, оскільки усі можливості для подальшого опору були вже вичерпані. Але тут, на свій превеликий подив, він отримав наказ Гітлера «стояти твердо, не здавати ані п'яді землі і задіяти в битві усіх і усе, до останнього солдата і останньої гвинтівки». Фельдмаршал відмовлявся вірити своїм очам — до того часу Гітлер ніколи не втручався в його оперативні плани. Він підкорився наказу фюрера, але це коштувало йому втрати більше половини танків, що ще залишалися у нього і цілого італійського корпусу. До середини дня XX-й італійський моторизований корпус був оточений, і через кілька годин повністю знищений. У 20-кілометровий пролом в обороні Роммеля, хлинули британські танкові і моторизовані частини, загрожуючи всій танкової армії оточенням. Увечері 4 листопада Роммель на свій страх і ризик знову віддав наказ на відступ. Зранку 5 листопада він отримав дозвіл Гітлера зняти війська з передової, через 12 годин після його рішення зробити це. Але це було занадто пізно, тільки залишки його армії, в основному моторизовані, відходили на захід. Більшість його піших сил (основна частина армії) була зупинена передовими загонами британців та взята в полон.
12 листопада, переслідуючи розрізнені сили противника, англійці досягли Тобрука та захопили його. Ще більше погіршило ситуацію те, що 8 листопада 1942 року англо-американське командування розпочало вторгнення в Північно-Західну Африку — операцію «Смолоскип». Англійці продовжили свій наступ і, 19 листопада, знову захопили Бенгазі, а потім, 17 грудня, — Ель-Агейлу.
Друга битва за Ель-Аламейн (23 жовтня — 11 листопада 1942 року) закінчилася повною поразкою німецько-італійської танкової армії. Її втрати склали 55 тис. людей, 320 танків і близько 1 тис. гармат. Залишки розгромлених під Ель-Аламейном військ Роммеля уникли повного знищення тільки через те, що британці вели переслідування надто повільно.
Кампанія 1943
Після висадки у листопаді 1942 англо-американських військ у Марокко та Алжирі Роммель запропонував Гітлеру залишити Північну Африку і евакуювати німецько-італійські війська до Європи. Але фюрер не побажав про це навіть і чути. За його наказом в Африку була перекинута знову сформована 5-та танкова армія (генерал Ю. фон Арнім), яка разом з німецько-італійською танковою армією утворила групу армій «Африка», яку очолив Роммель (лютий 1943 року).
Ервін Роммель, через практично повну відсутність постачання, не мав можливості ані обладнати досить потужні оборонні позиції, ані контратакувати, і вирішив відступити до німецького плацдарму в Тунісі. Цю операцію відступу на тисячу миль Роммель провів з блиском, не втративши жодного солдата. 19 лютого 1943 Роммель почав свій останній наступ у Північній Африці. Наприкінці лютого війська нової групи армій завдали поразки американському II-му корпусу, який загрожував відрізати його лінії постачання на півночі Тунісу в боях на перевалі Касерін. Після цього Роммель відразу ж повернув свої війська назад проти британських військ, зайнявши лінію Марет (стара французька оборонна лінія на лівійському кордоні).
6 березня 1943 року Роммель силами 10-ї, 15-ї та 21-ї танкових дивізій розпочав свій останній наступ на території Африки проти 8-ї британської армії в битві при Меденін. Але, попереджений Ультрою про плани противника, Монтгомері зосередив на шляхах висування німецьких військ значну чисельність протитанкових гармат. Після втрати 52 танків, Роммель був змушений зупинити наступ та відкликати війська назад.
Два надважких роки війни в пісках Африки не пройшли безслідно для генерал-фельдмаршала, непосильні навантаження і кочове життя в пустелі серйозно підірвали його здоров'я. Роммель тяжко захворів, а останні тижні перебування на африканському фронті був на межі повного нервового і фізичного виснаження. 9 березня 1943 важко хворий генерал-фельдмаршал передав командування групою армій «Африка» генерал-полковнику Г.фон Арніму й залишив африканський континент. Більше сюди «Африканський лис» вже не повертався.
По прибуттю до Німеччини Роммель отримав наказ доповісти А. Гітлеру про ситуацію в Північній Африці. Насправді, після прибуття в Німеччину йому наказали «підлікуватися», і всі надії Роммеля повернутися до Африки провалилися. 11 березня 1943 року, прибувши до ставки фюрера, фельдмаршал був нагороджений діамантами до Лицарського хреста. Лицарський хрест з дубовим листям, мечами та діамантами був вищою бойовою нагородою у нацистській Німеччині; Роммель став першим з гітлерівських фельдмаршалів, удостоєних цієї нагороди. Після нього до кінця війни таку нагороду отримали ще три фельдмаршала (А.Кессельрінг, В.Модель і Ф.Шернер). Усі вони, як і Роммель, були «вихідцями з народу», але на відміну від нього, були затятими нацистами.
На той час Роммель вже був морально виснажений і важко хворий. Через два місяці, 13 травня 1943 року, усі німецько-італійські війська в Північній Африці (200 000 осіб) були повністю оточені і здалися англійцям. Вже коли агонія Африканського корпусу наближалася до кінця, Гітлер закликав Роммеля до ставки. «Мені слід було прислухатися до вашої думки», — визнав він.
Незважаючи на провал Африканської кампанії Роммель став легендою. Його численні подвиги і тактичні прийоми стали надбанням нації. Його обожнювали як солдати, так і прості громадяни. Багато хто з його солдатів писали додому рідним приблизно такі рядки:
«Я невдовзі повернуся додому, у відпустку. За мене не турбуйтеся, адже я, як і всі, знаю, що наш фельдмаршал непереможний».
Західний фронт
З березня по липень 1943 Ервін Роммель насолоджувався своїм лікуванням, проводячи час зі своєю дружиною і, рідше, — з сином. Але незабаром Роммель знову увійшов фюрерові в довіру й його неофіційна відставка закінчилася.
Літом 1943 Гітлер ухвалив рішення призначити Роммеля командувачем групи армій «E», що мала захищати грецьке узбережжя від можливої висадки союзників. Група армій створювалася за рахунок формувань групи армій «B», до складу якої раніше входила 6-та армія Ф.Паулюса, що вивільнилися у результаті скорочення лінії фронту в Росії. О 8.10 ранку 25 липня 1943 Роммель вилетів з Вінер-Нойштадта до Салонік, де мав вступити в посаду командувача. Але, вже ввечері того ж дня, зі ставки Гітлера прийшло повідомлення про переворот П.Бадольо і про повалення Б.Муссоліні. Роммель отримав наказ на термінове повернення до Німеччини. Гітлер покладав на нього завдання організації оборони Північної Італії. Висадка ж союзників на узбережжі Балкан так й не сталася, завдяки успіху дезінформаційної операції британців під кодовою назвою «Фарш».
У вересні 1943, після висадки англо-американських військ на півдні Апеннінського півострову, утворився Італійський театр воєнних дій. Бойові дії на ньому вели війська групи армій «C» під командуванням генерал-фельдмаршала А. Кессельрінга. Оперативно-стратегічні погляди двох фельдмаршалів, які опинилися в Італії, відразу ж кардинальним чином розійшлися. Гітлер став на бік свого нового улюбленця Кессельрінга, який завжди й з будь-якого приводу з ним погоджувався.
Врешті-решт у листопаді 1943 року всі війська, що знаходилися в Італії, були підпорядковані Кессельрінгові, а Роммель знову опинився не при справах. Не знаючи, що робити з ним, Гітлер поки доручив Роммелю проінспектувати Атлантичний вал, колосальну систему довготривалих оборонних споруд, що споруджувалися Вермахтом поздовж узбережжя від Данії до Іспанії. Висновки очолюваної Роммелем інспекції були невтішні для Гітлера. У своїй доповіді фюреру Роммель заявив, що останній для Німеччини шанс виграти війну — це не допустити висадки англо-американських військ у Франції і, таким чином, зірвати план західних союзників відкрити Другий фронт у Європі. Вирішення цього завдання він готовий був узяти на себе. Але командувач військами на Заході генерал-фельдмаршал Г. фон Рундштедт був не в захваті від активності, яку розгорнув прибулий фельдмаршал, котрий до того ж офіційно знаходився не при справах, у сфері, яка перебувала в межах його, Рундштедта, компетенції. Він запідозрив, що Роммель присланий на Захід йому на заміну і доклав чималих зусиль, щоб дезавуювати діяльність свого «суперника».
Але наприкінці грудня все ж таки відбулася зустріч двох фельдмаршалів, на якій вони зуміли прийти до згоди. 30 грудня 1943 Роммель виступив з пропозицією створити на Заході групу армій «B» у складі 7-ї армії (генерал Ф. Долльман), 15-ї армії (генерал Г. фон Зальмут) та 88-го окремого армійського корпусу — всього 38 дивізій. Гітлер не був у захваті від цієї ідеї, оскільки, судячи з усього, замірявся використати Роммеля на Східному фронті, але, в кінцевому рахунку, змушений був погодитися.
Битва в Нормандії
2 січня 1944 Ервін Роммель отримав під своє командування групу армій «B», що була в підпорядкуванні Командування генерал-фельдмаршала Г.фон Рундштедта. Роммель відповідав за величезну територію від Голландії до Бордо і організовував берегову оборону проти очікуваного вторгнення союзних сил. Він також був призначений генерал-інспектором, на якого покладалася задача підготовки «Атлантичного валу». З притаманною йому енергією фельдмаршал узявся за справу. В ході приготування Західної Європи до оборони він розробив, поряд з багатьма іншими спорудами, спеціальні протидесантні та протипосадкові бар'єри, що отримали назву «Спаржа Роммеля» (нім. Rommel-Spargel). До 20 травня 1944, менш ніж за 5 місяців після його призначення, німецькі солдати поставили 4 193 167 мін, тобто вдвічі більше, ніж було встановлено ними за попередні 3 роки. Крім того, його війська звели 517 000 берегових споруд, тисячі антипланерних загороджень, протитанкових ровів, справжніх та хибних дотів і дзотів по всьому узбережжю Західної Європи.
Втім, незабаром після досягнутого компромісу, між Роммелем і Г. фон Рундштедтом знову виникли великі розбіжності, цього разу з питання застосування 10 танкових дивізій, котрі перебували на Заході. У розпорядженні Роммеля не було жодної танкової дивізії, усі вони знаходилися в резерві Командування Г.фон Рундштедта. Роммель правильно здогадувався, що найімовірніше місце висадки англо-американських військ — Нормандія і приступив до зміцнення оборони в цьому районі, маючи намір у разі вторгнення відразу ж скинути противника в море. Але для цього йому було потрібне ударне танкове угруповання. Однак Г. фон Рунштедта мав інший план, який зводився до того, що, оскільки німецькі війська на Заході не в змозі перешкодити висадці союзників у Франції, то вирішальна битва має бути не на узбережжі, а в глибині, де вони будуть позбавлені потужної підтримки флоту. Саме там він і припускав застосування своїх танкових дивізій, як основної ударної сили. Роммель йому заперечував, нагадуючи, що часи великих танкових перемог вже проминули. З власного досвіду, як ніхто інший з воєначальників Третього Рейху, він знав бойові можливості англо-американської авіації і розумів, що як тільки західні союзники спроможуться закріпитися на континенті, то вибити їх звідти буде практично вже неможливо. Але спроби переконати старого фельдмаршала були марними. Зіткнувшись з новими розбіжностями між фельдмаршалами, Гітлер пішов на компроміс і… підтримав їх обох, притому досить оригінальним чином. Три танкові дивізії він підпорядкував Роммелю, три інших він відправив на південь Франції, до складу групи армій «G», а чотири дивізії залишив у розпорядженні Г. фон Рундштедта в ролі стратегічного резерву. У підсумку обидві зацікавлені сторони залишилися незадоволені таким рішенням, тому що плани кожної з них виявилися зірваними.
4 червня 1944 року Роммель виїхав на декілька днів у справах до Німеччини, а через 2 дні після його від'їзду почалася висадка союзних військ у Нормандії. За відсутності Роммеля командування виявилося паралізованим. Контратакувати цього дня змогла тільки одна дивізія. Пізно ввечері 6 червня фельдмаршал терміново повернувся до свого штабу і, вже 9 червня, завдав контрудару силами 3-х танкових дивізій, в ході якого йому навіть вдалося пробитися до узбережжя на відстань 3-х миль, але тут йому шлях перешкодили чотири англійські дивізії з потужною підтримкою авіацією і корабельною артилерією. Протягом шести кривавих тижнів Роммель утримував союзників серед живоплотів Нормандії, на певний час стримавши наступ англо-американських військ, які прагнули розширити захоплений плацдарм. Німці встояли тільки завдяки мужності їх солдатів і майстерності Роммеля. На боці союзників була колосальна чисельна перевага в піхоті — 9:1, в артилерії — 50:1, про літаки згадувати взагалі не доводиться, тому що люфтваффе в повітрі не було видно. Як і в Північній Африці, Ервін Роммель домігся від своїх солдатів максимальних зусиль, але як і в Північній Африці, одного цього було недостатньо.
Неодноразові звернення Роммеля до Гітлера з проханням направити в Нормандію війська 15-ї армії, що обороняла узбережжя протоки Па-де-Кале, результату не дали. Фюрер вважав, що західні союзники завдають у Нормандії лише відволікаючого удару, а справжня їх висадка відбудеться саме в смузі 15-ї армії. 15 липня, зневірившись у своїх зусиллях утримати фронт, Роммель направив Гітлеру послання, швидше схоже на ультиматум, в якому закликав його зробити правильні висновки з цієї обстановки, і відкрито дав зрозуміти, що настав час припинити війну й укласти мир з західними державами.
«Я дав йому останній шанс, — заявив Роммель у своєму оточенні. — І якщо він ним не скористається, ми будемо діяти».
З початку 1944 року Ервін Роммель уже брав участь в антигітлерівській змові і готовий був відігравати найактивнішу роль у поваленні нацистського режиму. Йому навіть вдалося перетягнути на свій бік командира 2-го танкового корпусу СС генерала В. Біттріха. Але при усіх своїх радикальних поглядах, Роммель був противником фізичного усунення Гітлера. Він вважав, що нацистський диктатор повинен бути арештований і відданий суду.
17 липня 1944 року, за три дні до замаху на Гітлера, автомобіль Роммеля потрапив під бомбардування, а сам він був важко поранений у голову осколком авіаційної бомби. Всім здавалося, що поранення смертельне, але фельдмаршал усе ж вижив і був евакуйований для лікування до Німеччини.
8 серпня 1944 після шпиталю він приїхав у Херлінг, село в його рідній Швабії, поблизу Ульма, куди він, ще в 1943 році, перевіз свою сім'ю, рятуючи її від бомбувань союзників.
Смерть
14 жовтня 1944 в будинку Роммеля, попередньо оточеному есесівцями, з'явилися два посланці Гітлера — начальник управління кадрів ОКГ генерал-лейтенант В. Бургдорф і його заступник генерал-майор Е. Мейзель. Вони запропонували фельдмаршалу на вибір — самогубство чи суд честі. Роммель вибрав останнє. Тоді генерали дали йому зрозуміти, що вирок вирішено і, крім того, репресій зазнають його товариші по службі та підлеглі, й більш того — його сім'я. Однак, якщо фельдмаршал віддасть перевагу самогубству, то його чекають державні похорони з усіма військовими почестями, а родині гарантується безпека і пенсія.
В.Бургдорф привіз з собою капсулу ціанистого калію з цієї нагоди. Через кілька хвилин наодинці Роммель оголосив, що він вирішив припинити своє життя і довів своє рішення до дружини й сина. Тримаючи свій маршальський жезл у руці, Роммель вийшов на вулицю й сів в Opel В. Бургдорфа, де водієм був СС обершарфюрер Генріх Дусе, та виїхав із села. Далі Г.Дусе відійшов від автомобіля, залишивши Роммеля з генералом Е. Майзелем. Через п'ять хвилин В.Бургдорф наказав йому повернутися до машини і водій помітив, що фельдмаршал лежав у неприродній позі. Десять хвилин по тому група зателефонувала дружині Роммеля, щоб повідомити їй, що її чоловік мертвий.
Офіційною причиною його смерті було оголошено крововилив у мозок. 18 жовтня 1944 генерал-фельдмаршал Ервін Роммель похований з усіма військовими почестями, а Гітлер особисто оголосив цей день днем національного трауру. Роммелю було всього 52 роки.
Роль Ервіна Роммеля в історії
Генерал-фельдмаршал Ервін Йоганн Ойген Роммель залишив слід в історії, як талановитий, яскравий та видатний військовий лідер з унікальними та ефективними методами командування, колосальною працездатністю, енергійністю та незламною волею до перемоги. Подібно переважній більшості вищих воєначальників Третього рейху, Роммель розпочав свою кар'єру, як кадровий офіцер кайзерівської армії, розпочавши військову службу незадовго до Першої світової війни. Сміливо бився на її фронтах як стройовий офіцер, про що свідчать заслужені ним високі бойові нагороди. Майже усю світову війну провів на передовій, кілька разів поранений. Після поразки Німеччини у війні й демобілізації кайзерівської армії в числі небагатьох її офіцерів продовжив службу в армії Веймарської республіки — Рейхсвері. Просування по службі в стотисячному Рейхсвері для абсолютної більшості офіцерів було дуже повільним. Не був винятком з цього правила і Роммель; незважаючи на усе своє ревне ставлення до служби і бойові відзнаки, отримані на фронтах Першої світової війни. З 15 років служби в республіканській армії 11 років він прокомандував ротою, а чергове військове звання майора отримав лише через 14 років.
У 1933 році, з приходом до влади в Німеччині нацистів, які обрали курс на мілітаризацію країни, положення офіцера докорінно змінюється, хоча, як і більшість військових Рейхсверу, Роммель приєднався до нацистів не відразу. Проте, саме завдяки нацистському режиму, талановитий офіцер всього за 6 років з майорів став генералом, а ще через неповних 3 роки — генерал-фельдмаршалом і одним з найславніших полководців Третього рейху.
Кар'єра Роммеля була феноменальною, тим більше, що особливих симпатій до націонал-соціалізму він не відчував, хоча особисто до Гітлера ставився не тільки з великою повагою, але навіть схилявся перед ним. Загалом, як і основна маса військових професіоналів старшого покоління — колишніх офіцерів кайзерівської армії Роммель дотримувався принципу, що армія повинна стояти поза політикою, що вона перебуває на службі у держави і захищає державні, загальнонаціональні інтереси, а не інтереси якихось окремих політичних партій. Прозрів він тільки в 1943 році, коли йому стали відомі конкретні факти про звірства, які коїли нацисти, і особисту причетність до них Адольфа Гітлера. Саме це і стало однією з основних причин різкого і несподіваного переходу Роммеля до лав антигітлерівської опозиції.
Як людина, Роммель відрізнявся серйозним характером і ґрунтовним ставленням до дорученої йому справи. Разом з тим йому були притаманні запальність; самовпевненість, що доходила часом до пересічної впертості.
Фельдмаршал Монтгомері, який протистояв Роммелю на полях битв від Ель-Аламейна до Нормандії, високо цінував німецького полководця за його лицарське ставлення до противника, за безприкладну відвагу і за геніальну зухвалість його стратегії, яка дозволяла йому не тільки протистояти інтересам Британської імперії в Північній Африці, але і, протягом тривалого часу, здобувати перемоги над англійською армією. Вже після капітуляції Німеччини він заявив журналістам:
— Я щиро жалкую про те, що не застав у живих фельдмаршала Роммеля і не можу потиснути його чесну і мужню руку…
Генерал де Латр де Тассіньї, головнокомандувач французькою окупаційною армією у Німеччині, на знак глибокої поваги до пам'яті великого батька, Ервіна Роммеля, відпустив з фільтраційного табору сина генерал-фельдмаршала Манфреда Роммеля, довготелесого підлітка, якого призвали до Люфтваффе на початку 1945 року:
— Ідіть, юначе, навряд чи Ви навчитеся чомусь за колючим дротом. Поступите до одного з найстаріших університетів, де навчалися видатні філософи Німеччини (мова йшла про університеті міста Тюбінген), і постійно обмірковуйте усе, що сталося з Вами і Вашою країною. Ніхто не змушує Вас зректися того, чим німці по праву пишаються. Постарайтеся скласти здорове судження про людиноненависницьку ідеологію, яка призвела Вашу Батьківщину до її нинішнього стану…
Через деякий час генерал де Тассіньї запросив Манфреда Роммеля до штаб-квартири французьких окупаційних військ у Баден-Баден і сказав йому, що Франція ніколи не забуде ім'я фельдмаршала Роммеля, який не визнавав ніяких кодексів, окрім лицарського кодексу честі, а усі французи завжди будуть з повагою ставиться до пам'яті його батька.
Особисті папери і замітки легендарного фельдмаршала були зібрані докупи його дружиною Люсі і Ф. Баєрляйном під назвою «Папери Роммеля» (нім. «Krieg ohne Hass») і вперше опубліковані в 1950 році. Вони описують усі битви Роммеля і його персональний досвід.
Роммель як воєначальник
Як воєначальник, Роммель володів неабияким військовим талантом. Західні історики одностайно відносять його до числа найталановитіших полководців Третього рейху і відводять йому в цьому ряду друге місце після Е. фон Манштейна. Зірка Роммеля розпочала сходити на військовому горизонті Третього рейху під час Французької кампанії 1940 року, коли він блискуче проявив себе, як командир танкової дивізії. Вже тоді видатні військові дарування Роммеля різко вирізнили його із загальної маси командирів з'єднань, були помічені вищим командуванням Вермахту й оцінені належним чином. І не випадково Гітлер саме йому доручив командування на самостійному — Північноафриканському ТВД. У його очах «виходець з народу» Роммель був найтиповішим воєначальником нової, націонал-соціалістичної формації, представники якої мали прийти на заміну так нелюбої ним касти манірних і непередбачуваних прусських аристократів, генштабістів старого гарту, до яких він завжди ставився з побоюванням і ніколи їм повністю не довіряв.
Фельдмаршал Роммель мав велику мужність (отримав 6 поранень), особисту хоробрість, завидну енергію, підприємливість і завзятість у досягненні отриманих цілей. У бойовій обстановці нерідко з'являвся на найвідповідальніших і найнебезпечніших ділянках фронту, досконало володів цінним даром надихати і захоплювати війська на виконання поставлених завдань. Його вміння, знехтувавши найгіршим та найменш вигідним співвідношенням сил, кидатися в бій і перемагати стало легендою. Атаки Роммеля відрізнялися відвагою, натиском і безстрашністю. Іноді він занадто захоплювався частковими успіхами, а його позитивні бойові якості нерідко поєднувалися з вагомою долею нерозсудливості. Роммель любив і вмів ризикувати, ця якість, як кажуть, була у нього в крові.
Роммель завжди діяв на межі колосального ризику, приголомшуючи супротивника раптовими наступальними діями та утворюючи хаос у свідомості командування, вводячи ворога в стан ступору. Ключовим елементом його успіху у війні було те, що він раніше за багатьох воєначальників зрозумів сутність блискавичних дій. Роммель завжди завдавав удару тоді, коли супротивник менш за все очікував на це. Його наступальні кампанії базувалися на принципі використання будь-яких переваг, що були в його розпорядженні: він міг скористатися піщаною бурею або покровом ночі, щоб здійснити прихований маневр та раптово завдати удар з неочікуваної ворогом позиції або рубежу. У Французькій кампанії та згодом у Північній Африці фельдмаршал широко використовував переваги Люфтваффе, залучаючи тактичну авіацію в ролі передової ударної сили, й тим самим забезпечуючи прорив своїх моторизованих підрозділів крізь перешкоди та осередки опору супротивника. Він вважав важливим аспектом успіху застосування переваг броньованої техніки, маневруючи якою він міг сконцентрувати її в одній точці, а потім завдавав нищівного удару усіма силами та засобами, досягаючи прориву на важливій ділянці фронту і негайно розвиваючи успіх в глибину. Логістичне забезпечення при цьому не грало для нього вирішального значення, він завжди наполягав на безупинному просуванні військ вперед. Забезпечення паливом, боєприпасами та іншим важливим майном, Роммель «покладав» на противника, коли німецькі передові частини захоплювали торопленого ворога і, не гаючи часу, користалися його запасами для нестримного ривка далі.
Роммель владував чималою енергією. Його персональна присутність на передовій серед своїх солдатів грала колосальне значення для успіху бою. Відважність очолюваних ним атак, рішучість дій нерідко призводила до капітуляції сил противника, які вельми перевершували його за чисельністю. Ключовим успіхом управління військами в бою фельдмаршал вважав фізичну присутність військового лідера у найвирішальнішому місці битви. Він наполягав: командир для того щоб ухвалити адекватне рішення по ситуації має бути в критичному місці в критичний час. Коли британські командос здійснили відчайдушну спробу ліквідувати командувача з його штабом, Роммель розізлився; однак, не через сам факт акції, а через те, що британці припустили, що він може знаходиться на відстані 400 км від лінії зіткнення сторін. У рідкі періоди війни, коли штаб знаходився за рішенням командувача в глибині своїх військ, фельдмаршал особисто керував легким розвідувальним літаком (хоча не мав ліцензії пілота), облітаючи власні війська і маючи інформацію з перших рук.
Бойова діяльність Роммеля в роки Другої світової війни відрізнялася неординарністю; він помітно виділявся з основної маси воєначальників нацистського Вермахту. Усе своє життя генерал демонстрував велику турботу про підлеглих, в особливості солдатів, за що глибоко шанувався своїми військами. Багато в чому, такому положенню сприяла його особиста простота і невимушеність у спілкуванні з підлеглими, з якими він, не роблячи собі ніяких послаблень, поділяв усі тяготи похідно-бойового життя.
Слава Е.Роммеля, як солдатського генерала зростала з кожним днем і пошана до нього та бездоганна довіра з боку військ множилася з кожною битвою. Один з офіцерів його штабу, в майбутньому відомий письменник-мемуарист Ф.-В. фон Мелентін писав:
«Корпус «Африка» йшов будь-де, куди його вів Роммель, не зважаючи на жорсткий стиль керівництва генерала, солдати завжди знали, Роммель буде останнім на кого він зглянеться.»
Надзвичайно вимогливий, іноді жорсткий по відношенню до своїх офіцерів, він вимагав від них бездоганного піклування до особового складу. Якщо Е.Роммель бачив, що офіцер достойно поводиться з підлеглими, він адекватно реагував на це. Але, неналежна поведінка командира з солдатами та унтер-офіцерами, могла привести його в лють, у таких випадках він був дуже суворий на розправу з такими воєначальниками і негайно виганяв їх. Ф.-В. фон Мелентін свідчив:
«Дуже популярний серед молодих солдатів та фельдфебелів, з ким він нерідко жартував, він був дуже відвертий та агресивний з командирами, якщо не схвалював їх дії.»
Звісно, така поведінка фельдмаршала спричиняла певне невдоволення з боку його штабних офіцерів, які критикували його за відсутність належного контакту та неузгодженість його намірів з керівництвом військами.
Роммель виявився одним з небагатьох командирів нацистської Німеччини, що не заплямував себе в жодному воєнному злочині нацистів. Своїх супротивників на полі бою він поважав й був для них останнім з лицарів честі. У ході боїв у Північній Африці Роммель часто урізав норму води для своїх солдатів, щоб нею завжди були забезпечені полонені.
Перемоги Роммеля в Північній Африці склали йому гучну бойову славу. В ході проведеної кампанії він завдав цілу низку важких поразок противнику, який мав велику перевагу в силах, проявивши при цьому високу військову майстерність. І тільки обмеженість у силах і засобах не дозволила Роммелю реалізувати досягнутий ним на першому етапі кампанії успіх. Врешті-решт, Північно-Африканська кампанія Вермахту 1941—1943 років завершилася нищівною поразкою. Але, це сталося з незалежних від Роммеля причин, бо він був поставлений в такі умови, коли крах був неминучий. Роммель це передбачав і завчасно пропонував Гітлеру вихід із ситуації, але, усі його цілком реальні аргументи були проігноровані. Трагічний фінал німецько-італійської війни в Африці настав вже без Роммеля. Існує версія, що Гітлер навмисно відкликав його з Африки, не бажаючи, щоб ще один його фельдмаршал (після Ф.Паулюса) опинився в полоні.
З великим мистецтвом, незважаючи на велику перевагу противника в силах і обмеженість у свободі дій, Роммель провів свою останню битву влітку 1944 року в Нормандії. Протягом декількох тижнів він стримував потужний натиск американо-англійських військ і спочатку не дозволив їм розвинути досягнутий успіх у глибину. Не підлягає сумніву, що фатальний збіг обставин, пов'язаний з пораненням Роммеля і виключенням його з боротьби, найнегативнішим чином відбився на подальшому розвитку подій та врешті-решт на кінцевому результаті оборонної операції німецьких військ у Нормандії.
Стосунки з Гітлером
Важливу роль в успішному просуванні Роммеля по службі при нацистському режимі відіграло його особисте знайомство з Гітлером, яке відбулося в 1936 році. З того часу Роммель став ревним прихильником фюрера. Гітлер, відповідно, зі свого боку постійно тримав у полі зору здатного офіцера, демонструючи йому свою довіру.
«Роммель єдиний надійний офіцер рейхсверу, якому я можу довірити свою особисту безпеку», — заявив у середині 1930-х років Гітлер своїм партайгеноссе.
Як воєначальник Роммель мав у Гітлера великий авторитет. Це підтверджує той факт, що в 1941–1942 роках він був, мабуть, єдиним з воєначальників Третього рейху, якому фюрер надав повну свободу дій на ТВД, не втручаючись у його оперативні плани. Проте наприкінці 1942 року довіра Гітлера до фельдмаршала істотно похитнулася. Причина полягала не тільки й не стільки в поразці, яку зазнав у Північній Африці Роммель, а головним чином у його незгоді з порочною стратегією Гітлера і спробами протидіяти їй. Цього фюрер нікому й ніколи не пробачав.
До Ель-Аламейна Гітлер і Роммель перебували в чудових стосунках. Але після цієї битви їхні стосунки почали неухильно погіршуватися. Викликаний після поразки під Ель-Аламайном до ставки фюрера, фельдмаршал став свідком тих сцен, які побачили багато хто з вищих воєначальників Третього рейху: на нього, як з рогу достатку, посипалися звинувачення в капітулянтських настроях. Тут Роммель вперше відчув на собі усю істеричність характеру Гітлера, його напади люті, спалахи безпричинного гніву, нерозбірливі крики, лайку тощо. Зрештою, Гітлер дійшов до того, що висловив сумніви щодо боєздатності всього Африканського корпусу. У відповідь на цю образу Роммель, ні кажучи ані слова, різко повернувся й вийшов з кімнати. Пізніше він став більш рішучим у спілкуванні з Гітлером. Коли той у черговий раз накинувся на нього зі звинуваченнями — чому солдати його армії, замість того, щоб стояти на смерть, воліють відступити, — Роммель у відповідь запропонував: нехай фюрер або хтось із його оточення особисто прибуде на фронт і покаже, як це робиться.
Відомий англійський військовий публіцист Ліддел Гарт висловив свою точку зору в книзі «По той бік пагорба» (англ. «The Other Side of the Hill»):
— Починаючи з 1941 року, фігура Роммеля стала найпомітнішою серед генералів Вермахту. Він був єдиним з усіх, кому вдався настільки приголомшуючий «стрибок» з гауптманів у фельдмаршали. Такий успіх не можна пояснити лише особистими якостями Роммеля, очевидно, ми маємо справу з добре продуманою і ретельно спланованою Гітлером військовою кар'єрою… Роммель мав стати «Підкорювачем Африки», а Едуард Дітль — «Героєм Заполяр'я». Обидва починали як лояльні виконавці, і як воєначальник Роммель більшою мірою виправдав покладені на нього надії, ніж Дітль. Що стосується лояльності, то тут Верховний Головнокомандувач скоїв явну помилку: коли Роммель остаточно зрозумів, що Гітлер і Німеччина несумісні, він зробив вибір на користь останньої і виступив проти свого володаря.
Саме авантюризм Гітлера в політиці і військовій стратегії, яка вела, на думку Роммеля, країну та армію до неминучої катастрофи, розчарування фельдмаршала у своєму недавньому кумирі зумовили його перехід до табору антигітлерівського заколоту, який поставив собі за мету усунення нацистського диктатора від влади. Але спроба повалити Гітлера закінчилася провалом. Усі змовники заплатили своїм життям за цю відчайдушну акцію. Не уникнув цієї долі і Роммель.
Проходження військової служби генерал-фельдмаршалом Е. Роммелем
Нагороди генерал-фельдмаршала Е. Роммеля
- Залізний хрест
- 2-го класу (30 вересня 1914)
- 1-го класу (22 березня 1915)
- Золота медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг) (25 лютого 1915)
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг) (8 квітня 1915)
- Орден «За заслуги» (Баварія)
- 4-го класу з мечами
- 2-го класу
- Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Pour le Mérite (10 грудня 1917)
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (17 травня 1940)
- 1-го класу (21 травня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям, мечами і діамантами
- лицарський хрест (26 травня 1940)
- дубове листя (№ 10; 20 березня 1941)
- мечі (№ 6; 20 січня 1942)
- діаманти (№ 6; 11 березня 1943)
- Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі
- Медаль "За військову доблесть (Італія)
- срібна (22 квітня 1941) — вручена Італо Гарібольді.
- золота (лютий 1942)
- Савойський військовий орден, великий офіцерський хрест (Італія; 15 січня 1942)
- Срібна (15 січня 1942)
- Колоніальний орден Зірки Італії, великий хрест (28 квітня 1942) — вручений Етторе Бастіко.
- Двічі відзначений у Вермахтберіхт (21 червня 1942 і 10 вересня 1943)
- Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
- Орден Слави (Туніс), великий офіцерський хрест
- Почесна катана національної організації Shochoku Seishin Shinko-kai (Японська імперія)
- Нарукавна стрічка «Африка»
- Орден Михая Хороброго 3-го і 2-го класу (Румунське королівство; 12 липня 1944) — отримав 2 нагороди одночасно.
- Нагрудний знак «За поранення» в золоті (7 серпня 1944)
Примітки
- Виноски
- Сучасне передмістя бельгійського містечка Віртон.
- 7-ма танкова дивізія Роммеля втратила 682 загиблими, 1646 пораненими та 296 зниклими безвісти. 42 танки було знищено противником.
- Сер Річард О'Коннор у вересні 1943 року втік з італійського табору військовополонених і зумів дістатися до своїх. У січні 1944 року він був призначений командиром британського VIII корпусу, який діяв у Західній Європі проти військ групи армій Роммеля.
- Примітки
- Stark F. Bis ins Detail vertuschten die Nazis Rommels Tod / Hrsg.: S. Aust — WeltN24, Axel Springer SE, 2013. — ISSN 0173-8437
- Hakim, Joy (1995). War, peace, and all that jazz. New York: Oxford University Press. .
- . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- Кох Лутц Лис пустыни. Генерал-фельдмаршал Эрвин Роммель = Rommel. Die Wandlung eines grossen Soldaten. — Ростов на Дону: Феникс, 1999.
- AT ROMMEL'S SIDE: The Lost Letters of Hans-Joachim Schraepler Publisher: Frontline Books (September 2009) Language: English
- Schraepler, Hans-Joachim; Schraepler, Hans-Albrecht (September 2009). At Rommel's Side: The Lost Letters of Hans-Joachim Schraepler. London: Frontline Books. .
- Митчем Сэмюэль У. Величайшая победа Роммеля — М.:: ACT, 2002. стор.27
- Лутц стор.19
- Лутц стор.18
- Correlli Barnett. Hitler's Generals. — New York, NY: Grove Press, 1989.
- Barnett стор.295
- Митчем стор.29
- Митчем стор.30
- Лутц стор.20
- . Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 5 грудня 2012.
- Роммель на http://hrono.ru [ 26 листопада 2011 у Wayback Machine.].
- Fraser, стор.81-100
- Лутц, стор.22
- Митчем, стор.31-32
- Митчем, стор.33
- Rommel, Erwin (1982). Liddell Hart, B. H.ed. New York: Da Capo Press. стор. 6.
- on Luck, Hans (1989). Panzer Commander: The Memoirs of Colonel Hans von Luck. Cassel Military Paperbacks.стор.38
- Лутц, стор.24
- Barnett стор.299
- Irving стор.57
- Лутц стор.29
- Митчем, стор.22
- Windrow, стор.8
- Митчем, стор.26
- Лутц стор.33
- Митчем, стор.35
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 25 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 19 березня 2022.
- Biggs, стор.97
- Лутц стор.51
- Митчем, стор.38
- Митчем, стор.39
- Лутц стор.56
- Митчем, стор.40
- Лутц стор.66
- Hart стор. 195.
- Hart стор. 196.
- Hart стор. 217.
- Hart стор. 224.
- Hart стор. 233.
- Hart стор. 234.
- von Mellenthin стор. 152.
- Rommel Reconsidered. Edited by Ian F. Beckett. Stackpole Books, 2014.
- Лутц стор.105
- Hart стор.286
- Carver стор.67
- Carver стор.70
- Hart стор. 298.
- Hart стор. 305.
- Hart стор. 299.
- Hart стор. 306.
- Hart стор. 319.
- Hart стор. 326.
- Лутц стор.152
- Лутц стор.179-180
- Irving стор.327
- Shirer, William L. (1960). The Rise and Fall of the Third Reich. New York: Simon and Schuster. .
- Manfred Rommel, Nuremberg testimony
- Irving, David (1977). The Trail of the Fox—The Search for the True Field Marshal Rommel. Weidenfeld & Nicolson.
- Marshall стор. 189.
- Лутц стор.16-17
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 7 грудня 2013.
- Hoffman p. 101
- Lewin p. 40
- Hoffman p. 25
- Lewin p. 243
- Terry Brighton Masters of Battle: Monty, Patton and Rommel at War, Penguin UK, 2009
- Lewin p. 241
- Lewin p. 55
- нім. Infanterie-Regiment „König Wilhelm I.“ (6. Württembergisches) Nr. 124
Джерела
- Митчем Сэмюэль У. Величайшая победа Роммеля = Rommel's Greatest Victory / Пер. А. Больных. — М.: : ACT, 2002. (рос.)
- Кох Лутц. Лис пустыни. Генерал-фельдмаршал Эрвин Роммель = Rommel. Die Wandlung eines grossen Soldaten. — Ростов на Дону : Феникс, 1999. — 384 с. (рос.)
- . на hrono.ru. Архів оригіналу за 26 листопада 2011. Процитовано 31 грудня 2011.(рос.)
- . на s-s.name. Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 31 грудня 2011.(рос.)
- . на armor.kiev.ua. Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 31 грудня 2011.(рос.)
- . на ww2history.ru. Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 31 грудня 2011.(рос.)
- Correlli Barnett. Hitler's Generals [ 20 лютого 2015 у Wayback Machine.]. — New York, NY: Grove Press, 1989. р.293-319 — 528 p. — (англ.)
- . на achtungpanzer.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 25 січня 2012. (англ.)
Посилання
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 31 грудня 2011. (нім.)
- . на geocities.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2009. Процитовано 31 грудня 2011. (англ.)
- The Forced Suicide of Field Marshall Rommel, 1944 [ 25 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Erwin Rommel [
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
E rvin O jgen Joga nnes Ro mmel nim Erwin Eugen Johannes Rommel 15 listopada 1891 Gajdengajm na Brenci Korolivstvo Vyurtemberg Nimecka imperiya 14 zhovtnya 1944 Blaushtajn Vyurtemberg Tretij Rejh nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general feldmarshal 1942 Vermahtu Kavaler Pour le Merite 1918 ta Licarskogo hresta Zaliznogo hresta z dubovim listyam mechami ta diamantami 1943 Odin z najslavetnishih general feldmarshaliv nacistskoyi Nimechchini sho zdobuv velicheznu povagu yak sered nimeckih ta italijskih soldativ dzherelo tak i sered voyakiv dzherelo protivnika Ervin Ojgen Jogannes RommelErwin Eugen Johannes RommelIm ya pri narodzhenniErwin Eugen Johannes RommelPrizviskoLis pusteliNarodzhennya15 listopada 1891 1891 11 15 Gajdengajm Vyurtemberg Nimecka imperiyaSmert14 zhovtnya 1944 1944 10 14 52 roki Blaushtajn Vyurtemberg Tretij Rejh d 1 Pohovannyakladovishe Blaushtajnu Alb Dunaj Baden VyurtembergKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskgirska pihota tankovi vijskaOsvitaKadetska shkola DanciguRoki sluzhbi1910 1944Zvannya General feldmarshalKomanduvannya7 ma tankova diviziya Korpus Afrika Tankova armiya Afrika grupa armij E grupa armij B Vijni bitviPersha svitova vijna Rumunska kampaniya Italijska kampaniya Druga svitova vijna Polska kampaniya Francuzka kampaniya Balkanska kampaniya Pivnichnoafrikanska kampaniya Operaciya Overlord DitiManfred RommelAvtografNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam Mechami ta Diamantami Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Orden Pour le Merite Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Medal Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg Licarskij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg Orden Za vijskovi zaslugi 2 go klasu Bavariya Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Licarskij hrest 1 go klasu ordena Fridriha Vyurtemberg Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 z Prazkim gradom Medal U pam yat 22 bereznya 1939 roku Kavaler zolotoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Velikij oficer Savojskogo vijskovogo ordena Kavaler Velikogo hresta Kolonialnogo ordena Zirki Italiyi Velikij oficer ordena Slavi Orden Mihaya Horobrogo 2 go klasu Orden Mihaya Horobrogo 3 go klasu Nagrudnij znak Za poranennya v zoloti Kombinovanij Znak Pilot Sposterigach v zoloti z diamantami Nagrudnij znak Za tankovu ataku Narukavna strichka Afrika Ervin Rommel u Vikishovishi Za bojovi zaslugi na italijskomu fronti Pershoyi svitovoyi vijni nagorodzhenij ordenom Pour le Merite Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Ervin Rommel bliskuche zarekomenduvav sebe yak komandir 7 yi tankovoyi diviziyi v hodi Francuzkoyi kampaniyi 1940 roku Odnak fenomenalnogo uspihu ta svitovoyi slavi Rommel zdobuv za chasiv komanduvannya nimecko italijskimi vijskami v Pivnichno Afrikanskij kampaniyi otrimavshi imidzh odnogo z najdosvidchenishih voyenachalnikiv u svitovij istoriyi z vedennya bojovih dij v umovah pusteli za sho navit otrimav prizvisko Lis pusteli nim Wustenfuchs U 1944 na Zahidnomu fronti ocholyuvav vijska Vermahtu sho protistoyali soyuznikam u hodi vtorgnennya v Normandiyu Iz tverdzhennyam sho Rommel buv najvelichnishim nimeckim generalom usih chasiv pogodzhuyutsya daleko ne vsi istoriki yaki stverdzhuyut sho voyenachalnik ne zmig zdobuti zhodnoyi znachushoyi peremogi vin dobre spravlyavsya z pitannyam peremishennya sil prote buv ne silnij v upravlinni Ostannoyu porazkoyu Rommelya stala sproba dati vidsich desantu zahidnih soyuznikiv sho visadivsya 6 chervnya v Normandiyi Pislya provalu zakolotu proti Gitlera 20 lipnya 1944 odin iz zmovnikiv nazvav im ya Rommelya hocha Rommel u zmovi bezposerednoyi uchasti ne brav Vrahovuyuchi vidatni zaslugi general feldmarshala ta velicheznu shanu nimeckogo narodu Gitler virishiv pribrati kolishnogo ulyublencya tihcem 14 zhovtnya 1944 za odniyeyu iz versij v obmin na garantiyi dlya jogo rodini Rommel naklav na sebe ruki prijnyavshi cianistij kalij Za nakazom Gitlera Rommel yak nacionalnij geroj Tretogo rejhu pohovanij z usima vijskovimi pochestyami 18 zhovtnya 1944 den jogo pohoronu buv ogoloshenij dnem nacionalnogo trauru Zahidni soyuzniki proti yakih postijno borovsya feldmarshal vin nikoli ne bivsya na Shidnomu fronti vvazhali Rommelya najgumannishim ta najdosvidchenishim vijskovim profesionalom Vijska jogo Afrikanskogo korpusu nikoli ne buli zvinuvacheni u voyennih zlochinah Povodzhennya iz soldatami protivnika sho buli zahopleni nim pid chas boyiv v Africi vidpovidalo normam mizhnarodnogo prava Krim togo Rommel povnistyu proignoruvav nakaz vishogo kerivnictva nacistskoyi Nimechchini shodo strati zahoplenih komandos ta desantnikiv a takozh vijskovih j civilnih osib yevrejskogo pohodzhennya vsyudi de general feldmarshal keruvav vedennyam bojovih dij BiografiyaRanni roki Ervin Ojgen Joganes Rommel narodivsya 15 listopada 1891 roku v Gajdengajmi za 45 km vid mista Ulm u rodini prostogo shkilnogo vchitelya Ervina Rommelya starshogo 1860 1913 jogo mati Gelen fon Luc bula dochkoyu kolishnogo prezidenta uryadu Vyurtemberga U Ervina bulo dva brati Karl i Gerhard Karl zgodom stav uspishnim stomatologom a Gerhard opernim spivakom Krim togo u nogo bula sestra Gelen yaku vin duzhe lyubiv sho z chasom stala vchitelem mistectva ta rukodillya u valdorfskij shkoli v Shtutgarti Ditinstvo jogo bulo ne prosto burhlivim a bujnim nezvazhayuchi na te sho sam vin buv slabkoyu hvoroblivoyu i mlyavoyu ditinoyu Bilshist svogo chasu vin provodiv u mriyah i ne viyavlyav osoblivogo interesu do igor sportu i divchat Ale vzhe v rannomu ditinstvi Ervin pokazav zdatnist perelamati sebe yaksho ce bulo potribno V yunactvi Ervin raptovo pozbavivsya svoyeyi apatiyi Vin z energiyeyu uzyavsya za navchannya pochav rozvivati i vitrivalist Ervin yizdiv na velosipedi bigav zajmavsya gimnastikoyu grav u tenis hodiv na lizhah navchivsya katatisya na kovzanah U 14 litnomu vici Rommel zi svoyim tovarishem pobuduvav povnocinnij planer yakij zmig litati na korotki vidstani U nomu postupovo zakripilosya bagato ris yaki pomitno vidriznyali Ervina vid tovarishiv u majbutnomu vira u svoyi sili stijkist pragmatizm virnist i oshadlivist Vin postijno staviv pered soboyu skladni zavdannya i z neperebornoyu zavzyatistyu dobivavsya uspihu Ervin Rommel buv vidkritoyu navit trohi prostuvatoyu lyudinoyu i zalishavsya takoyu do samoyi smerti Materialna storona zhittya jogo majzhe ne cikavila Bagato rokiv po tomu koli jogo kniga stala bestselerom zdivuvavsya rozmiram svogo bankivskogo rahunku ta novim nadhodzhennyam Z ditinstva Rommel planuvav stati inzhenerom i vse zhittya demonstruvav nadzvichajni tehnichni zdibnosti ale v lipni 1910 roku nespodivano dlya usiyeyi rodini vstupiv na sluzhbu v armiyu Vijskovi tereni Rommel vibrav vsuperech voli batka yakij pohodiv z sim yi spadkovih vchiteliv i hotiv shob jogo sin takozh prodovzhuvav simejnu tradiciyu Za vinyatkom batka Ervina yakij nedovgij chas sluzhiv lejtenantom zapasu v artileriyi u rodini Rommelya vijskovih ne bulo Krim togo v nimeckij armiyi zavzhdi panuvala prusska aristokratiya Najbilshe na sho mig rozrahovuvati molodij Ervin vihid u vidstavku u vidnosno nizkomu zvanni majora yaksho poshastit z nevelikoyu pensiyeyu I hocha batko buv proti takogo viboru profesiyi koli vin pobachiv sho Ervin spovnenij rishuchosti to zrobiv use shob dopomogti sinovi vklyuchayuchi neveliku groshovu dopomogu Vin navit kupiv jomu pershij mundir 19 lipnya 1910 roku molodij Ervin zarahovanij fanen yunkerom u 124 j 6 j Vyurtemberzkij pihotnij polk u Shtutgarti Cherez tri misyaci sluzhbi Rommel otrimav zvannya kaprala a she cherez pivroku unter oficera U berezni 1911 roku Rommel vstupiv do vijskovogo uchilisha v Dancigu nini Gdansk shob stati oficerom Vin ne buv najkrashim uchnem u svoyemu klasi j navit vvazhavsya trohi nezgrabnim ale vrazhav oficeriv svoyeyu uvagoyu entuziazmom siloyu voli a takozh rozumom tverdistyu harakteru j vinyatkovim pochuttyam obov yazku Vodnochas zanyattya v akademiyi viklikali v nogo nepobornu nudgu zubrinnya i neskinchenni povtorennya projdenogo materialu vivodili jogo iz sebe Pro svoyih odnokursnikiv Rommel zgaduvati ne lyubiv Zakinchiv vijskove uchilishe i povernuvsya v 124 j polk do Shtutgarta de 27 sichnya 1912 jomu bulo prisvoyene vijskove zvannya lejtenanta Pogoni epoleti 124 go 6 go Vyurtemberzkogo pihotnogo polku Pislya otrimannya oficerskogo zvannya Rommel povernuvsya nazad do svoyeyi chastini Navchayuchis v oficerskij shkoli vin poznajomivsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Lyusi Mariyeyu Mollen Oficijno voni odruzhilisya 27 listopada 1916 roku v Dancigu Yedina yihnya ditina sin Manfred narodivsya v peredden Rizdva 1928 roku Ober lejtenant E Rommel na Italijskomu fronti Pershoyi svitovoyi vijni Zhovten 1917 Vid 1912 roku i do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Rommel sluzhiv polkovim oficerom i vidpovidav za nabir novobranciv u Vajngarteni Bojovi tovarishi prozvali jogo zhittyeradisnij lejtenant z Vajngartena Vin mav avtoritet u soldativ i buv na dobromu rahunku v komanduvannya Yunij Rommel buv ne tilki horoshim soldatom zi svitloyu golovoyu i shvidkoyu reakciyeyu ale i vidminnim sportsmenom zagartovanim silnim spritnim vitrivalim Vijskova kar yera 19 lipnya 1910 fanen yunker 27 sichnya 1912 lejtenant 18 veresnya 1915 ober lejtenant 18 zhovtnya 1918 gauptman 1 kvitnya 1932 major 1 bereznya 1935 oberst lejtenant 1 serpnya 1937 oberst 1 serpnya 1939 general major 1 sichnya 1941 general lejtenant 1 lipnya 1941 general tankovih vijsk 30 sichnya 1942 general polkovnik 22 chervnya 1942 general feldmarshal Persha svitova vijna 2 serpnya 1914 roku polk Rommelya vidpravlenij na Zahidnij front sam zhe Rommel priyednavsya do nogo kilka dniv po tomu zakinchivshi usi svoyi spravi u Vajngarteni 124 j polk u skladi XIII armijskogo Vyurtemberzkogo korpusu generala M fon Fabeka diyav u pershomu esheloni 5 yi nimeckoyi armiyi v bezposerednij blizkosti vid francuzko lyuksemburzkogo kordonu Rajon bojovih dij polku Rommelya znahodivsya v pivdennih Ardennah de vijska kajzera shvidko okupuvali nejtralnij Lyuksemburg j prosunulisya vglib belgijskoyi teritoriyi Svij pershij bij lejtenant Rommel prijnyav koli jomu vipovnilosya 23 roki Ce trapilosya nepodalik vid mistechka Longvi poblizu franko belgijskogo kordonu 22 serpnya 1914 kinnij rozviduvalnij patrul u skladi 4 h cholovikiv na choli z molodim lejtenantom prosuvayuchis do selisha Blejd raptovo naletiv na grupu francuzkih soldativ chiselnistyu vid p yatnadcyati do dvadcyati vijskovih sho stali peredovim dozorom na deyakij vidstani vid svoyih pozicij Virishivshi skoristatisya faktorom raptovosti Rommel z hodu kinnim naskokom atakuvav perevazhayuchogo suprotivnika Ataka vdalasya protivnik zalishivshi vbitimi i poranenimi blizko desyati francuzkih soldativ u panici vtik patrul Rommelya vtrat ne mav U podalshomu Rommel bivsya v Belgiyi ta Franciyi pid Verdenom i v Argoni Z pochatku svoyeyi bojovoyi kar yeri Rommel pokazav sebe horobrim oficerom Nezabarom u polku zagovorili pro jogo smilivist i rishuchist Uzhe naprikinci veresnya 1914 roku vidrazu zh pislya pochatku bojovih dij muzhnist i vidvaga prinesli jomu bazhanu dlya vsih nimeckih frontovikiv nagorodu Zaliznij hrest 2 go stupenya Vin stav pershim z lejtenantiv svogo polku komu buv vruchenij Zaliznij Hrest 1 go stupenya u veresni 1914 roku Rommel poranenij u nogu koli bivsya v shtikovij sutichci vidrazu z troma francuzami oskilki skinchilisya naboyi Visoku nagorodu vin otrimav u sichni 1915 roku koli povernuvsya do stroyu pislya 3 misyaciv likuvannya v shpitalyah Pole boyu peretvorilo serjoznogo molodogo oficera na pershoklasnogo voyina Brigadnij general Desmond Yang piznishe pisav Z togo dnya yak vin upershe pobuvav pid vognem vin peretvorivsya na doskonalu bojovu mashinu holodnokrovnij rozumnij bezzhalisnij nevtomnij shvidkij u rishennyah i nejmovirno horobrij Odin z tovarishiv Rommelya vidguknuvsya Vin buv dusheyu i tilom vijni Lejtenant Teodor Verner zgaduvav Bud hto odin raz potrapivshi pid chari jogo osobistosti peretvoryuvavsya na spravzhnogo soldata Yakim bi zhahlivim ne bulo napruzhennya vin zdavavsya nevtomnim Vin mav vinyatkovu uyavu yaka dozvolyala jomu prijmati najnespodivanishi rishennya v skladnih situaciyah Yaksho bula nebezpeka vin obov yazkovo opinyavsya na cij dilyanci frontu zaklikayuchi nas sliduvati za soboyu Zdavalosya jomu vzagali nevidomij strah Jogo lyudi prosto obozhnyuvali svogo komandira i virili jomu bezmezhno Vlitku 1915 roku Ervin Rommel pidvishenij v ober lejtenanti i priznachenij komandirom 9 yi roti 124 go pihotnogo polku a u veresni 1915 roku jogo perevodyat do Vyurtemberzkogo girsko pihotnogo bataljonu dobirnu chastinu stvorenu dlya vikonannya osoblivo nebezpechnih zavdan u gorah Pislya vsebichnoyi zagalnovijskovoyi pidgotovki i ne menshe retelnogo specialnogo girskolizhnogo vishkolu v Arl Berg Rommel na vse zhittya stav shanuvalnikom cogo vijskovo prikladnogo vidu sportu i pershoklasnim lizhnikom girskij bataljon vidpravlenij na front Bojove hreshennya vidbulosya naprikinci 1915 roku u Vogezah u boyah z francuzkimi alpijskimi strilcyami ta dobirnimi chastinami protivnika 27 serpnya 1916 Rumuniya ogolosila vijnu Centralnim derzhavam i naprikinci 1916 roku bataljon Rommelya terminovo perekidayut na Shidnij Karpatskij front de vin prodovzhuye bitisya z rumunami Pid chas rumunskogo pohodu Rommelyu dovelosya timchasovo vikonuvati obov yazki komandira bataljonu koli vin osobisto vidznachivsya pid chas shturmu Koshni Nezvazhayuchi na otrimane poranennya ober lejtenant zalishivsya na perednomu krayi i prodovzhuvav keruvati vijskami kotri shturmuvali vorozhi ukriplennya Tut proyavivsya osoblivij dar Rommelya povnoyu miroyu vikoristati vijskovu hitrist u boyu Vzhe todi majbutnij polkovodec vmiv potajki perekinuti rezervi majsterno obijti voroga z flangiv prorvatisya v til otochiti rozchlenuvati i znishiti vorozhij pidrozdil Spovnenij bojovogo azartu vin mig osobisto ocholiti bataljon girskih yegeriv shturmuvav bojovi poryadki voroga yaksho togo vimagala logika boyu Sut jogo komandirskogo talantu polyagala v uminni znajti paradoksalne i nespodivane dlya protivnika ale logichno bezdoganne rishennya bojovogo zavdannya bud yakogo stupenya skladnosti U travni 1917 roku girsko pihotnij bataljon perevodyat na Zahidnij front a v serpni togo zh roku na Italijskij front de Rommel brav uchast u shturmi gori Kosna ta bitvi pri Kaporetto V hodi shturmu Kaporetto Rommel z nevelikoyu kilkistyu voyakiv rozbiv italijciv yaki bagatokratno perevazhali nimciv u sili Protyagom dvoh dniv bezperervnih boyiv zagin Rommelya vtrativshi lishe 6 vbitih ta blizko 30 poranenih zahopiv goru Matazhyur ital Matajur j primusiv kapitulyuvati italijski vijska yaki mali 150 oficeriv 9 000 soldativ ta 81 artilerijsku garmatu Za svoyi samoviddani diyi Ervin Rommel buv predstavlenij do najvishoyi prusskoyi nagorodi ordena Pour le Merite Rommel stav odnim z nebagatoh molodih oficeriv hto otrimav taku visoku nagorodu Zazvichaj neyu nagorodzhuvali viklyuchno generaliv 31 grudnya 1917 roku molodij oficer vidbuv do centru rozpodilu molodih oficeriv de i zalishavsya do kincya vijni a v seredini grudnya 1918 roku Rommel otrimav priznachennya do svogo starogo miscya sluzhbi v polk u Vajngarteni E Rommel z Gitlerom na paradi 30 veresnya 1934 U vsih bez vinyatku spogadah tih rokiv pro Ervina Rommelya idetsya pro zadovolennya z yakim vin bere uchast u velikih vijskovih operaciyah i boyah lokalnogo znachennya Vin stavivsya do bud yakoyi vijskovoyi operaciyi yak do cikavoyi zadachi sho vimagaye originalnogo i vitonchenogo rishennya Jomu podobalosya pridumuvati taki plani yaki dozvolyali b malimi silami peremagati formalno silnishogo protivnika Neridko vin osobisto brav uchast v atakah z okopiv perestrilkah i rozvidci Zdavalosya sho vin hoche buti vidrazu na vsih dilyankah frontu i zaminyati soboyu vsyu armiyu Vsi rishennya vin prijmav shvidko yaksho ne skazati strimko ale zavzhdi skrupulozno produmuyuchi yih i nikoli ne vipuskayuchi z uvagi mozhlivosti uniknuti vtrat Interbellum Pislya kapitulyaciyi Nimechchini i demobilizaciyi kajzerivskoyi armiyi molodij gauptman zalishenij sluzhiti v rejhsveri Vlitku 1919 roku Ervin Rommel stav komandirom roti vnutrishnoyi bezpeki a v sichni 1921 komandirom roti v pihotnomu polku v Shtutgarti yakoyu vin komanduvav majzhe 8 rokiv U Shtutgarti Rommel zalishavsya do zhovtnya 1929 roku koli vin buv priznachenij vikladachem taktiki v pihotnu shkolu v Drezdeni Pid chas zanyat u shkoli Rommelem postijno navodilisya prikladi yaki vin mav pid rukoyu jogo vlasni diyi pid chas vijni Shodnya provodyachi zanyattya z majbutnimi oficerami z bagatma eskizami i namalovanimi vlasnoruch vid ruki kartami vin vikoristovuvav yih pid chas zanyat znovu i znovu rozglyadayuchi kozhnu diyu pidkreslyuyuchi uspihi i pomilki zaohochuyuchi svoyih uchniv robiti svoyi vlasni visnovki Shiroko vidomij cikavij fakt koli rozglyadayuchi plan Shliffena na odnomu iz urokiv Rommel zapitav odnogo zi svoyih kursantiv jogo dumku pro zamisel planu Koli toj pochav chitati vzhe rozglyanuti ustaleni vidpovidi Rommel perervav jogo skazavshi Ya znayu sho Generalnij shtab dumav pro ce Meni cikavo sho vi dumayete U toj chas Rommel napisav svoyu knigu Pihota nastupaye nim Infanterie greift an yaka gruntuvalasya na jogo bagatomu osobistomu bojovomu dosvidi nabutomu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Rommel niyak ne ochikuvav sho jogo tvir stane bestselerom u nacistskij Nimechchini a u shvejcarskij armiyi zroblyat z nogo vzagali posibnik z bojovoyi pidgotovki Kancler Adolf Gitler takozh prochitav jogo pracyu yaka spravila na nogo nezabutnye vrazhennya U 1932 roci Ervin Rommel nareshti otrimav chin majora U 1933 roci otrimav posadu komandira bataljonu v 17 mu girsko pihotnomu polku v Goslari a cherez rik pidvishenij do rangu oberst lejtenanta U 1934 roci vijshla u svit jogo nastupna kniga navchalnij posibnik dlya pihoti Bojovi zavdannya dlya vzvodu i roti Navchalnij posibnik dlya oficeriv nim Gefechts Aufgaben fur Zug und Kompanie Ein Handbuch fur den Offizierunterricht Do 1945 roku cya kniga iz zminami bula nadrukovana p yatma vidannyami 15 zhovtnya 1935 roku Rommel priznachenij vikladachem Vijskovoyi akademiyi sho znovu vidkrilasya v Nimechchini bula zakrita v 1920 roci vidpovidno do umov Versalskogo dogovoru roku 1919 Yak i bilshist molodshih oficeriv rejhsveru armiyi Vejmarskoyi respubliki prihid u sichni 1933 roku nacistiv do vladi vin zustriv z bajduzhistyu Rommel zavzhdi buv apolitichnoyu lyudinoyu tomu indiferentno sprijnyav zvistku pro peremogu Adolfa Gitlera na ostannih viborah Gans fon Zekt golovnokomanduvach rejhsverom napoleglivo rekomenduvav svoyim pidleglim ne zahoplyuvatisya politikoyu navit u pozasluzhbovij chas a cilkom prisvyatiti sebe armijskomu zhittyu Gauptman Rommel zovsim ne cikavivsya politichnoyu zloboyu dnya Odin z chislennih biografiv polkovodcya tak opisuvav jogo stavlennya do burhlivih politichnih podij togo chasu Vin lyubiv svoyu Vitchiznu tak yak ce prijnyato u bilshosti lyudej vsogo svitu Vin nikoli ne buv shovinistom abo militaristom u 1918 1933 vin strazhdav vid prinizhennya sho vipalo na dolyu jogo Batkivshini i spodivavsya sho Gitler vipravit cyu nespravedlivist Rommel cilkom shiro vvazhav sho pitannyami zovnishnoyi i vnutrishnoyi politiki mayut zajmatisya fahovi diplomati i derzhavni diyachi tomu nikoli ne pragnuv gliboko proniknuti v politichne zakulissya Pid chas nacistskogo z yizdu 1936 roku v Nyurnberzi Rommel poznajomivsya z Adolfom Gitlerom buduchi vklyuchenij yak odin z predstavnikiv armiyi do jogo sviti Pislya cogo oficer kotrij ne cikavivsya ranishe politikoyu stav revnim prihilnikom fyurera U tomu zh roci vin stav vijskovim radnikom Gitler yugendu ale nezabarom cherez rozbizhnosti z jogo kerivnikom B fon Shirahom buv zmushenij zalishiti svij post i povernutisya do akademiyi U 1938 roci Rommel priznachayetsya komendantom Terezianskoyi vijskovoyi akademiyi Viner Nojshtadt i otrimuye chin obersta Pid chas Sudetskoyi krizi komanduvav osoblivim bataljonom yakij zdijsnyuvav ohoronu shtab kvartiri Gitlera Gitler z generalami Vermahtu na teritoriyi Polshi pid chas vijskovoyi kampaniyi M Borman A Gitler E Rommel V fon Rajhenau Polsha Veresen 1939 Perebuvayuchi na privilejovanomu polozhenni v stavci fyurera Rommel tak i ne uvijshov do nacistskoyi eliti i zavzhdi trimavsya ostoron Bilshe togo vin navit ne zaviv sobi niyakih korisnih zv yazkiv yaksho ne vvazhati dosit blizkogo tovarishuvannya z ministrom propagandi Jozefom Gebbelsom Odnak na Rommelya v toj chas spravila velichezne vrazhennya osobistist Adolfa Gitlera i vin zalishavsya zagipnotizovanij neyu majzhe do listopada 1942 roku Druga svitova vijna Pochatok Za 8 dib do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni perebuvayuchi na posadi komandira brigadi suprovodzhennya fyurera nachalnika osobistoyi ohoroni A Gitlera Rommel otrimav vijskove zvannya general majora Z pochatku vijni Rommelyu dovelosya postijno perebuvati poruch z Gitlerom j suprovodzhuvati jogo po vsih jogo viyizdah u vijska Najskladnishoyu problemoyu Rommelya pid chas Polskoyi kampaniyi bulo postijne bazhannya Gitlera potrapiti do rajonu bojovih dij i znahoditisya bezposeredno na liniyi frontu poryad iz soldatami Odnogo razu vin zajshov tak daleko sho opinivsya pid vognem polskih snajperiv sposterigayuchi yak nimecka pihota z boyem forsuye richku Ce bazhannya fyurera zahoplyuvalo Rommelya U mene z nim bulo bagato problem Zdavalosya vin prosto nasolodzhuvavsya opinivshis pid vognem zgaduvav Rommel piznishe U hodi pershoyi kampaniyi Rommel otrimav mozhlivist rozdivitisya blickrig zseredini j usvidomiti ves potencial tankovih divizij i taktiki bliskavichnoyi vijni Vin ociniv znachennya shvidkosti raptovosti rishuchosti udariv shvidkih peresuvan motorizovanih chastin glibokogo proniknennya tankovih avangardiv u til protivnika perevagi bezposerednogo upravlinnya vijskami z peredovoyi vplivu aviaciyi Hocha vin prosluzhiv u pihoti 29 rokiv j shvidshe za vse do 1936 roku zhodnogo razu ne buv vseredini tanka general virishiv pov yazati svoye majbutnye same z tankami Pislya zakinchennya bojovih dij Rommel zvernuvsya do fyurera z prohannyam priznachiti jogo komandirom tankovoyi diviziyi V otochenni Gitlera ce prohannya viklikalo zdivuvannya j navit suprotiv adzhe zhodnogo vidnoshennya do tankiv Rommel do cogo ne mav Odnak Gitler lyubiv i povazhav molodogo generala j vvazhav sho toj na bagato sho zdatnij Prohannya svogo ulyublencya fyurer zadovolniv viddavshi nakaz na priznachennya Rommelya na posadu komandira 7 yi tankovoyi diviziyi 15 lyutogo 1940 Rommel zminiv general lejtenanta G Shtumme na cij posadi yakij prijnyav komanduvannya 40 m armijskim korpusom Ce bulo dosit neskromne prohannya z mogo boku piznishe pisav u svoyih spogadah Rommel Adzhe ya ne mav niyakogo vidnoshennya do tankovih vijsk i krim mene bulo dosit generaliv u yakih buli kudi vagomishi pidstavi vimagati dlya sebe komanduvannya Nove z yednannya Rommelya yake ministerstvo propagandi Tretogo Rejhu nagorodzhuvalo gordim im yam elitnogo udarnogo z yednannya naspravdi bulo lishe neshodavno pereformovanoyu legkoyu diviziyeyu sho mala na ozbroyenni v osnovnomu trofejnu tehniku Bilshe polovini z nalezhnih yij 218 tankiv stanovili 9 ti tonni cheski T 38 yaki buli zahopleni nimeckoyu armiyeyu pislya okupaciyi Pragi v 1939 roci Vid nih bulo b malo koristi pri zustrichi z vazhkimi tankami soyuznikiv Napriklad britanskij tank Matilda Mark II vazhiv majzhe 27 tonn ta mav tovshinu lobovoyi broni 76 mm sho robilo jogo nevrazlivim dlya standartnoyi nimeckoyi 37 mm protitankovoyi garmati Pak 35 36 Zhoden z tankiv Rommelya ne vazhiv ponad 23 tonn ta j takih u nogo bula lishe krihta U polkah zamist ustalenih za normativami chotiroh bataljoniv bulo lishe tri ta she j osnashenih perevazhno legkimi tankami cheskogo virobnictva yaki znachno postupalisya novitnim francuzkim ta anglijskim bronemashinam Piznishe Rommel zgaduvav Ya gubivsya v zdogadah sho slid bulo vvazhati najgirshim faktorom u stani moyeyi diviziyi Nepovnotu komplektaciyi vidsutnist suchasnih bronemashin abo rozhitanist osobovogo skladu Perejnyavshi na sebe komanduvannya z yednannyam Rommel rozgornuv burhlivu diyalnist namagayuchis pidnyati jogo boyezdatnist do neobhidnogo rivnya i prodemonstruvav najvishi organizatorski zdibnosti napoleglivist u dosyagnenni postavlenih cilej ta nevicherpnu energiyu Rommel vviv najsuvorishu disciplinu organizuvav visnazhlivi trenuvannya postijni manevri detalne vivchennya soldatami usih mozhlivostej nayavnoyi tehniki vse ce prizvelo do togo sho vzhe za dva z polovinoyu misyaci diviziya bula pidgotovlena do vedennya bojovih dij Komandir 7 yi tankovoyi diviziyi general major E Rommel u hodi Francuzkoyi kampaniyi cherven 1940 Francuzka kampaniya Dokladnishe Francuzka kampaniya 1940 U period pidgotovki nimeckogo vtorgnennya v Nizhni krayini ta do Franciyi za planom operaciyi pid kodovoyu nazvoyu Gelb nim Fall Gelb 7 ma tankova diviziya Rommelya bula vklyuchena do skladu 15 go motorizovanogo korpusu generala G Gota yakij roztashovuvavsya v centri udarnogo ugrupovannya nimeckih vijsk 10 travnya 1940 Nimechchina vderlasya do Zahidnoyi Yevropi 12 travnya 7 ma tankova diviziya dosyagla Dinana de bula zatrimana bilya mostiv sho buli znisheni cherez richku Maas Belgijski vijska artilerijskim ta snajperskim vognem zirvali sprobu pidrozdiliv diviziyi Rommelya shvidko podolati vodnu pereshkodu Todi komandir diviziyi nakazav pidpaliti prilegli miscevi budivli j maskuyuchis za dimom pochav forsuvannya svoyih soldativ na gumovih chovnah cherez richku Osobisto Rommel perepravivsya na choli drugoyi hvili atakuyuchih z yakimi pochav shturm protilezhnogo beregu 13 travnya diviziya Rommelya u vazhkih boyah bilya richki Maas rozgromila dvi francuzki diviziyi 1 shu tankovu ta 4 tu pihotnu j rozgornula strimkij nastup uglib pivnichnoyi Franciyi Pri prorivi liniyi Mazhino Rommel osobisto peresiv u golovnij tank she odnogo veterana Pershoyi svitovoyi ta kavalera Pour le Merite obersta K Rotenburga komandira odnogo zi svoyih tankovih polkiv virvavsya na operativnij prostir i silami majzhe odnogo polku vshent rozbiv ci dvi francuzki diviziyi Ervin Rommel osobisto rozrobiv novu taktiku tankovogo prorivu vin stvoriv principovo novu topografichnu sistemu priv yazki i cilevkazivok dlya svoyeyi diviziyi operativni karti komandiriv ekipazhiv buli rozbiti na kvadrati zi specialnim cifrovim i liternim poznachennyam Ce dozvolyalo tankistam shvidko oriyentuvatisya na miscevosti i za dopomogoyu kodu dopovisti komanduvannyu pro svoye misceznahodzhennya Prostota nadijnist i operativnist topografichnoyi sistemi Rommelya prizveli do yiyi povsyudnogo poshirennya u Vermahti 15 travnya tankova diviziya Rommelya faktichno dosyagla Ville Pol i prodovzhila svoye prosuvannya na zahid i do 20 travnya vijshla do Arle Rommel planuvav obijti Arras z pivdnya a potim povernuti na pivnich u napryamku na Lill 21 travnya Rommel dosyag rajonu Arras de jogo peredovi chastini buli atakovani dvoma anglijskimi tankovimi polkami do 70 tankiv Pislya togo yak anglijski tanki zavdali vazhkih vtrat nimeckij pihoti i pidrozdilam protitankovoyi artileriyi yih prosuvannya bulo zupineno za dopomogoyu vsogo dekilkoh 88 mm zenitnih garmat Flak 18 36 roztashovanih pozadu nimeckih bojovih poryadkiv Ce stalosya vpershe koli 88 mm zenitni garmati zastosovuvalisya proti nazemnih cilej i nezabarom voni stali vidomimi i strashnimi vbivcyami tankiv Za planom operaciyi Rot 7 ma tankova diviziya Rommelya zoseredilasya nepodalik vid beregovoyi liniyi v mistechku Abbevil 5 chervnya 1940 roku z pochatkom drugoyi fazi Francuzkoyi kampaniyi diviziya Rommelya shvidko forsuvala richku Somma nepodalik vid Am yena i vzhe cherez 3 dni zdijsnivshi potuzhnij kidok na 100 km 8 chervnya dosyagla okolic Ruana a 10 chervnya vijshla na bereg La Manshu poruch z Dyepom Vzhe 17 chervnya prosuvayuchis pozdovzh francuzkogo uzberezhzhya Rommel dosyag pivdennih okolic morskogo portu Sherbur na krajnomu pivnochi pivostrovu Kotanten 19 chervnya miskij garnizon Sherburu ta anglijska pihotna diviziya majzhe v povnomu skladi na choli z yiyi komandirom zdalisya nimeckomu generalu 25 chervnya 1940 bitva za Franciyu bula zakinchena Za shist tizhniv kampaniyi Rommel vtrativ 2 594 choloviki vbitimi poranenimi i zahoplenimi v polon Za toj zhe period jogo soldati vzyali v polon 97 468 vijskovih protivnika u tomu chisli 4 admiraliv sered nih komanduvacha francuzkim Atlantichnim flotom 17 generaliv znishili v povitri ta na zemli 67 litakiv zahopili 458 tankiv ta bronemashin 14 litakiv 277 garmat 64 protitankovih garmati do 5 000 vantazhivok vid 1 500 do 2 000 avtomashin 1 500 kinskih voziv i tonni proviantu ta boyepripasiv Rommel iz zadovolennyam zabirav usi trofeyi do svoyeyi diviziyi Zgodom cya praktika jomu duzhe stane v prigodi v pustelyah Pivnichnoyi Afriki Komandir 7 yi tankovoyi diviziyi general major E Rommel na paradi v Parizhi z nagodi peremogi ta kapitulyaciyi Franciyi Cherven 1940 Za uspishni bojovi diyi u Franciyi Ervin Rommel otrimav osobisto z ruk Gitlera Licarskij hrest Zaliznogo hresta pershij komandir diviziyi sho udostoyenij takoyi chesti Cya nagoroda yaka bula nadana Rommelyu za vlasnim nakazom Gitlera viklikala spalah vorozhosti sered koleg oficeriv yaki kritichno stavilisya do blizkih stosunkiv Rommelya z Gitlerom Voni vvazhali sho ce bulo lishe svidchennyam togo sho Gitler viddaye Rommelyu bilshe preferencij a ne realnoyu ocinkoyu jogo zaslug Za chas boyiv za Franciyu 7 ma tankova diviziya Rommelya otrimala prizvisko Diviziya Primara nim Gespenster Division tomu sho nihto ne znav de vona znahoditsya v danij chas vklyuchayuchi vishe komanduvannya Vermahtu i shtab Rommelya Uspih 7 yi tankovoyi diviziyi u Franciyi v pershu chergu gruntuvavsya na strimkosti ta maksimalnij distanciyi sho pokrivalasya neyu Yak komandir 7 yi tankovoyi diviziyi Rommel vdavav sho iz sebe bezumovnogo vijskovogo lidera z unikalnimi metodami komanduvannya Rommel mav zvichaj keruvati svoyimi chastinami z peredovoyi oskilki vidchuvav vazhlivist prisutnosti komandira poblizu svoyih soldativ Praktichno zavzhdi Rommel jshov poperedu razom zi svoyimi rozviduvalnimi pidrozdilami inodi dovgo ne vihodyachi na zv yazok z vishim komanduvannyam bo ne hotiv shob jomu zavazhali Rommel z yasuvav dlya sebe sho kerivnictvo Vermahtom realno nichogo ne rozumiye u vedenni tankovoyi vijni tomu vin prosto obrivav zv yazok a dopovidav piznishe Jogo vlasnij shtab kritikuvav komandira za taku povedinku inodi sam buv nezdatnij poyasniti chi zrozumiti de znahoditsya diviziya Neridko vinikali situaciyi koli Rommel otrimuvav nakaz zahopiti yake nebud belgijske abo francuzke mistechko Vin chesno vikonuvav nakaz ale pri comu generala moglo zanesti she na paru soten kilometriv u bik vid viznachenoyi cili i tam vin zdobuvav nespodivanoyi peremogi inodi vazhlivishoyi nizh peredbachalasya nakazom vishogo komanduvannya Cimi peremogami vin staviv svogo nachalnika G fon Rundshtedta v bezgluzde stanovishe vihodilo sho komanduvach grupi armij pogano keruye vijskovoyu operaciyeyu ne vikoristovuye usi nayavni mozhlivosti Komanduvach korpusom Afrika E Rommel u pusteli Afriki Sichen 1941 Kinec 1940 Rommel proviv u Bordo prodovzhuyuchi navchannya svoyeyi diviziyi Odnochasno vin spivpracyuvav z doktorom Gebbelsom stvoryuyuchi film Peremoga na Zahodi i pochav pisati she odnu knigu shodennik dij 7 yi tankovoyi diviziyi pid chas Francuzkoyi kampaniyi Na vidminu vid bilshosti nimeckih generaliv Rommel mav chisto amerikanske stavlennya do publichnoyi populyarnosti i chudovo usvidomlyuvav znachennya zv yazkiv iz presoyu ta vmilo vikoristovuvav yih na korist svoyij kar yeri Zavdyaki Gebbelsu i ministerstvu propagandi vin stav vidomij usim tozh ne divno sho na pochatku 1941 roku Gitler viklikav jogo do svoyeyi stavki spraviv u general lejtenanti ta priznachiv komandirom Afrikanskogo korpusu Afrikanska kampaniya Pershi boyi kampaniyi 1941 roku Dokladnishe Pivnichno Afrikanska kampaniya Zirkovim chasom dlya Ervina Rommelya stala Afrikanska kampaniya Z cogo chasu Rommelya pochali klikati Lisom pusteli prichomu yak soyuzniki tak i protivniki cherez neperedbachuvanist jogo dij fenomenalni liderski zdibnosti komanduvacha vijskovij talant ta majsternist improvizacij u diyah Rommel z general gubernatorom Italijskoyi Liviyi Italo Gariboldi ta generalom J Shtrejhom Tripoli Lyutij 1941 10 chervnya 1940 nezadovgo do uspishnogo zavershennya planu Gelb Mussolini ogolosiv vijnu Franciyi i Angliyi nezabarom pislya cogo bez konsultaciyi z Berlinom vin vidpraviv ekspedicijnij korpus do Yegiptu i atakuvav anglijski vijska Duche rozrahovuvav na legku peremogu nad nedoukomplektovanim nilskim ugrupovannyam britanskogo golovnokomanduvacha generala A Vejvella Za zadumom Mussolini aktivnist na afrikanskomu fronti povinna bula stati vazhlivim vneskom Italiyi v geopolitichnu strategiyu krayin Osi i skuvati znachni sili soyuznikiv v Africi Na pochatku vtorgnennya chvertmiljonnomu italijskomu ugrupovannyu protistoyali 30 000 anglijciv Do seredini veresnya italijska armiya zmogla prosunutisya vglib teritoriyi Yegiptu i dosyagla sela Sidi Barrani za 90 kilometriv vid livijsko yegipetskogo kordonu Dali situaciya pochala rozvivatisya zovsim ne tak yak ce planuvav duche 9 grudnya 1940 britanska armiya Zahidnoyi Pusteli pid komanduvannyam generala R O Konnora rozpochavshi operaciyu Kompas nastup proti italijskih vijsk protyagom dvoh misyaciv zavdala rishuchoyi porazki italijskij armiyi Vijska Mussolini v Pivnichnij Africi opinilisya na mezhi povnogo rozgromu A Vejvell ne tilki vignav italijciv z Yegiptu ale i na plechah vidstupayuchogo voroga zahopiv Bardiyu i fortecyu Tobruk sho vvazhalasya nepristupnoyu zgodom vpala i vsya Kirenayika Odnim potuzhnim udarom rozgromivshi voroga bilya El Mekili britanska armiya zdijsnila marsh kidok cherez pustelyu i vijshla do Bengazi ostatochno pohovavshi vsi nadiyi italijciv na kolonialne panuvannya Italiyi v cij chastini svitu Portret Ervina Rommelya Avtor Volfgang Villrih 1941 8 lyutogo 1941 roku britanski vijska zahopili El Agejlu sho znahodilasya nepodalik vid Tripoli ostannogo vuzla oporu italijciv u Liviyi Mensh nizh za 2 misyaci boyiv italijska 10 ta armiya majzhe perestala isnuvati britanci vitisnili yih z Yegiptu vidkinuli bilshe nizh na 600 mil vid livijsko yegipetskogo kordonu Motorizovani bataljoni anglijciv legko nazdoganyali vidstupayuchih u pishomu stroyu italijciv i desyatkami tisyach zahoplyuvali v polon Yak ne bez gumoru povidomiv odin britanskij komandir bataljonu vin zahopiv 5 akriv oficeriv i 200 akriv ryadovih Italijci zaznali zagalnih vtrat u ponad 130 000 lyudej ta 400 tankiv britanci zh vtratili pri comu vsogo 2 000 svoyih vijskovih j gotuvalisya do povnogo zahoplennya vsiyeyi Liviyi Gitleru dovelosya viruchati svogo nevdalogo soyuznika 3 lyutogo 1941 na tayemnij naradi u stavci fyurera z vishim kerivnictvom Tretogo Rejhu de obgovoryuvalisya pitannya operaciyi Barbarossa Adolf Gitler skazav oficeram sho vtrata Pivnichnoyi Afriki ne nadto vazhliva z vijskovoyi tochki zoru ale ce mozhe prizvesti do zanadto silnogo psihologichnogo vplivu na Italiyu Vodnochas ce zvilnit blizko dyuzhini britanskih divizij na Seredzemnomorskomu teatri yaki protivnik zmozhe vikoristovuvati bilsh nebezpechnim chinom Mi povinni vsima silami pereshkoditi comu Tomu vin virishiv nadati vijskovu dopomogu italijskomu diktatorovi i sformuvati okremij nimeckij korpus u skladi 2 h divizij 6 lyutogo 1941 roku Rommelya shojno pidvishenogo v general lejtenanti viklikali do Berlina i priznachili komanduvachem nevelikogo motorizovanogo ob yednannya kotre otrimalo gorde im ya Nimeckij Afrikanskij Korpus nim Deutsches Afrika Korps sho vidpravlyavsya na dopomogu italijskij armiyi Do jogo skladu vhodili lishe dvi diviziyi 5 ta legka i 15 ta tankova prichomu na yih perekidannya vidvodilosya kilka misyaciv a Rommelyu bulo nakazano terminovo vidbuti do Tripoli Vranci 12 lyutogo 1941 roku Ervin Rommel pribuv do stolici Italijskoyi Liviyi de vin predstavivsya marshalu Italiyi I Gariboldi golovnokomanduvachu italijskoyi armiyi v Pivnichnij Africi Pribuvshi na teatr voyennih dij Rommel znajshov italijski chastini sho mali lishe 7 000 voyakiv pislya rozgromu majzhe neboyezdatnimi j povnistyu demoralizovanimi vnaslidok porazok zaznanih vid anglijciv 14 lyutogo 1941 pershi chastini 5 yi legkoyi diviziyi visadilisya v Tripoli U Rommelya v rozporyadzhenni buli slabki sili X j italijskij korpus sho mav reshtki rozgromlenih 27 yi pihotnoyi diviziyi Breshia 17 yi pihotnoyi diviziyi Paviya 25 yi pihotnoyi diviziyi Bolonya u Rommelya bulo lishe 60 tankiv i vsi zastarili Z Italiyi pribuvali pershi pidrozdili vidminnoyi 132 yi tankovoyi diviziyi Ariete Pered vidbuttyam z Nimechchini Rommel otrimav nakaz vid golovnokomanduvacha nimeckoyu armiyeyu general feldmarshala V fon Brauhicha i nachalnika nimeckogo Generalnogo shtabu general polkovnika F Galdera ne pochinati nastup poki v Afriku ne pribudut obidva nimeckih z yednannya Ce povinno bulo vidbutisya lishe naprikinci travnya Komandir korpusu negajno organizuvav usima nayavnimi silami rozvidku teatru dij j nevdovzi ocinivshi obstanovku Rommel dijshov visnovku sho protivnik kotrij jomu protistoyav nedostatno silnij Do togo zh vijska Britanskoyi spivdruzhnosti rozkidani na znachnomu prostori po vsomu pivnichnomu afrikanskomu uzberezhzhyu Bilsh togo Rommel shvidko zrozumiv sho britanski vijska serjozno oslableni operaciyeyu sho pochalasya v Greciyi Tomu vin virishiv proignoruvati otrimani v Berlini nakazi i pochati diyati ne dochekavshis povnogo zoseredzhennya usih svoyih sil perekidannya yakih do Pivnichnoyi Afriki zatrimuvalosya Vzhe 24 lyutogo peredovi pidrozdili korpusu Afrika mali pershe bojove zitknennya z anglijskimi vijskami u El Agejla Liviya de Rommel rozbiv anglijski vijska pid komanduvannyam generala A Vejvella 24 bereznya 1941 silami lishe 5 yi legkoyi diviziyi za pidtrimki 2 h italijskih divizij Rommel rozpochav nastup a 31 bereznya bula provedena uspishna ataka anglijskih pozicij u Mersa Brega Komanduvach ob yednanimi nimecko italijskimi vijskami zastosuvav taktiku blickrigu sho duzhe dobre zarekomenduvala sebe u Franciyi j viyavilasya dlya anglijciv v Africi chimos nespodivanim Rommel diyav naporisto rishuche ta ne gayuchi chasu zavdavav udari po usih napryamkah chim prizvodiv protivnika v povne sum yattya Korpus Afrika prodovzhuvav tisniti britanski chastini sho vidstupali na shid ruhayuchis na Tobruk yakij zahishav shlyah vglib krayini do Nilu Pri comu Rommel povnistyu ignoruvav protesti ta sprobi golovnokomanduvacha italijskimi vijskami v Africi generala I Gariboldi jogo zupiniti j mayuchi po suti lishe odnu diviziyu bez zvolikan projshov vid Tripolitaniyi cherez Liviyu do Kirenayiki i zahopiv Bengazi U hodi provedenoyi nim operaciyi Rommel rozgromiv 2 gu anglijsku bronetankovu diviziyu i blokuvav u Tobruci do pivtori diviziyi protivnika zahopivshi veliku kilkist polonenih zokrema znamenitogo generala R O Konnora i she chotiroh generaliv Prote aktivni diyi anglijskoyi aviaciyi i flotu na Seredzemnomu mori sprovokuvali gostru nestachu palnogo ta prodovolstva u vijskah Rommelya j zmusili jogo prizupiniti tempi podalshogo prosuvannya po Pivnichnij Africi General lejtenant E Rommel na foni bombarduvalnika Heinkel He 111 vede rozmovu z gauptmanom Joahimom Myunhebergom Pivnichna Afrika Lito 1941 Jogo efektnij nastup shokuvav zahidnih soyuznikiv i dav pochatok legendi pro Lisa pusteli Cherez 2 roki cya legenda rozroslasya do nejmovirnih rozmiriv Obloga Tobruka Dokladnishe Obloga Tobruka 13 kvitnya 1941 roku Rommel zahopiv Bardiyu i Sollum ostatochno vidrizavshi vijska Britanskoyi spivdruzhnosti v rajoni Tobruku a do 15 kvitnya vijshov do zahidnogo kordonu Yegiptu Front u Pivnichnij Africi stabilizuvavsya po liniyi livijsko yegipetskogo kordonu z yakogo po suti pochalasya cya kampaniya Nezvazhayuchi na svoyu zatrimku pid Tobrukom Rommel taki zumiv vidkinuti soyuznikiv nazad na 1 000 mil Poziciyi Osi v Africi zmicnilisya britanci bilshe ne zagrozhuvali skinuti italijsko nimecki vijska v more Obloga nimcyami Tobruka z 25 000 garnizonom sho skladavsya z formuvan avstralijskoyi 9 yi diviziyi ta britanskih chastin yaki opinilisya v otochenni trivala 242 dni Namagayuchis skoristatisya situaciyeyu she 11 kvitnya Rommel sprobuvav z hodu prorvati oboronnu liniyu navkolo mista portu ta zahopiti jogo Ataka trivala do 13 kvitnya ale zahlinulasya Odnak Rommel zalishavsya bezzhurnim vin viriv sho zmozhe shvidko opanuvati Tobruk i jomu potribni lishe dodatkovi rezervi j tehnika pro sho vin bezperervno telegrafuvav do Berlina Precin na toj chas Vermaht buv cilkom zoseredzhenij na pidgotovci operaciyi Barbarossa j vishomu komanduvannyu Nimechchini bula bajduzha dolya tretoryadnogo mistechka na seredzemnomorskomu uzberezhzhi Afriki Bezperervni namagannya Rommelya opanuvati misto prizvodili do znachnih vtrat sered nimeckih ta italijskih soldativ Ce u svoyu chergu sprovokuvalo nizku konfliktiv koli Rommel zvilniv ryad komandiriv sho superechili jomu v jogo planah nastupu Stosunki komandira korpusu z pidleglimi komandirami viyavilisya duzhe napruzhenimi na toj chas osoblivo z komandirom 5 yi legkoyi diviziyi generalom J Shtrejhom yakij vidkrito kritikuvav rishennya Rommelya i vidmovivsya vzyati na sebe vidpovidalnist za ci bezgluzdi ataki Konflikt zajshov tak daleko sho v nogo zmushenij buv vtrutitisya komanduvach suhoputnimi vijskami general feldmarshal V fon Brauhich kotrij napisav Rommelyu sho zamist togo shob pogrozhuvati i prositi zamini posadovih osib yaki dosi vidminno vidznachalisya v boyu a v spokijnij i konstruktivnij diskusiyi zdobuti krashih rezultativ Rommel zalishivsya nevblagannim Na chiselni ta napoleglivi vimogi komandira korpusu Afrika general F Galder nakazav svoyemu zastupnikovi F Paulyusu viyihati do rajonu bojovih dij ociniti obstanovku na misti j uhvaliti vidpovidne rishennya 27 chisla Paulyus pribuv do oblozhenogo mista j pid nastijnimi perekonannyami Rommelya nadav dozvil na shturm ukriplen Cya sproba sho rozpochalasya z 30 kvitnya 1941 roku takozh viyavilasya nevdaloyu Boyi za misto rozgornulisya z novoyu siloyu odnak vzhe 4 travnya 1941 predstavnik Generalnogo shtabu Suhoputnih vijsk buv zmushenij zupiniti nastup yakij opinivsya na mezhi provalu Rommel ne tyamlyachi sebe vid lyuti namagavsya prodovzhiti shturm Tobruku ale OKG suvoro zaboronili jomu ce robiti do pidhodu rezerviv ta zavershennya retelnoyi pidgotovki shturmu portovogo mista Pislya togo yak nastup bulo vidkladeno Rommel pripiniv usi frontalni ataki she cherez dva misyaci pripinilisya naloti Shtukas i zmenshilasya intensivnist artobstriliv Potim jogo vijska vidijshli vid forteci i pochali okopuvatisya Vijskova operaciya ne vdalasya i nimci virishili vzyati Tobruk zmorom Emblema Korpusu Afrika Odnochasno Rommel organizuvav prikrittya kordonu silami italijskih vijsk trimayuchi mobilni rezervi na vipadok sprobi britanciv atakuvati z Yegiptu a osobisto zoseredivsya na detalnishomu proroblenni planu shturmu Tobruku yakij vin namitiv na 21 listopada 1941 Z otrimannyam pidkriplen i polipshennyam umov postachannya Rommel rozrahovuvav rozgornuti nastup na Aleksandriyu i dali na Kayir Prote comu ne sudila dolya Pidgotovka ta pochatok vijni Gitlera proti Radyanskogo Soyuzu sprichinili do viniknennya skladnoshiv iz postachannyam vijsk v Africi ta zavdali bagato trudnoshiv planam Rommelya Ce vryatuvalo anglijsku armiyu Nil z veresnya 1941 roku 8 ma anglijska armiya vid povnogo rozgromu a Angliyu vid vtrati Yegiptu ta Sueckogo kanalu Do seredini chervnya 1941 roku anglijci silami 8 yi britanskoyi armiyi dvichi zdijsnili nevdali sprobi deblokuvati oblozhenij Tobruk z 15 travnya 1941 operaciya Breviti ta z 15 chervnya operaciya Batlaks ale shorazu buli vidkinuti nazad nimeckimi ta italijskimi vijskami Rommelya yakij v hodi boyiv prodemonstruvav svij bliskuchij talant taktika Tak pered pochatkom odniyeyi z bitv Rommel nakazav priv yazati do vsih dopomizhnih mashin i do deyakih legkih italijskih tankiv oberemki derev i chagarniku na dovgih trosah Italijski tanki jshli v pershij liniyi odin za odnim za nimi dopomizhni mashini Oberemki roslin pidijmali velichezni hmari pilu Dlya anglijciv ce viglyadalo yak povnomasshtabna ataka velikih sil Voni anglijci ne tilki vidstupali a j znimali dodatkovi sili z inshih dilyanok oboroni na cej napryamok Vodnochas Ervin Rommel nakazav vstanoviti svoyi 88 mm zenitni garmati za U podibnimi pishanimi valami i vkopav yih u zemlyu Prichomu vkopani voni buli nastilki gliboko sho stvoli garmat visochili nad rivnem pisku vsogo na 30 60 sm Vkopuvali yih cherez te sho artilerijski sistemi ne mali kolis a profil buv duzhe visokij i pomitnij dlya protivnika Potim navkolo kozhnoyi garmatnoyi poziciyi bulo natyagnuto legkij tent pid kolir pisku tak sho navit u binokl nemozhlivo bulo rozdivitisya vognevi poziciyi Koli anglijci pobachili bezlich takih pishanih dyun ce ne viklikalo u nih zanepokoyennya oskilki voni ne znali zhodnogo zrazka nimeckoyi vazhkoyi zbroyi z takim nizkim siluetom A potim Rommel poslav svoyi legki tanki v hibnu ataku na anglijski poziciyi Anglijski krejserski tanki vidchuvayuchi legku peremogu kinulisya nazustrich u toj chas yak nimecki legki tanki rozgornulisya i vidstupili za liniyu 88 mm garmat Koli distanciya skorotilasya do minimumu artilerijski obslugi mali voistinu zaliznu vitrimku pastka zakrilasya i garmati vidkrili vogon po tankah vpritul Odnochasno Rommel atakuvav z absolyutno inshogo napryamku silami nimeckih tankovih divizij Britanci buli rozgromleni vshent i povnistyu demoralizovani vtrativshi 87 tankiv proti 25 nimeckih Rommel na komandno shtabnij mashini Sd Kfz 250 3 Alte Greif Pivnichna Afrika 1942 Za taki provali Cherchill zmistiv A Vejvella i na posadi komanduvacha vijskami na Serednomu Shodi jogo zaminiv general ser K Okinlek U lipni 1941 roku stvorivshi znachnu perevagu v silah anglijci sprobuvali perejti v nastup i znovu ovoloditi strategichnoyu iniciativoyu na TVD ale znovu buli rozbiti Rommelem Za svoyi peremogi v Pivnichnij Africi navesni vlitku 1941 roku Rommel buv nagorodzhenij dubovim listyam do Licarskogo hresta i otrimav chin generala tankovih vijsk 15 serpnya 1941 roku jogo korpus peretvorenij na tankovu grupu Afrika do skladu yakoyi uvijshli nimeckij Afrikanskij korpus X j ta XXI j italijski armijski korpusi a takozh nimecka 90 ta legka diviziya Piznishe pid jogo komanduvannya buv viddanij italijskij XX j motorizovanij korpus a 5 ta legka diviziya bula pereformovana na 21 shu tankovu diviziyu Rommel stav faktichnim komanduvachem usima italijsko nimeckimi vijskami v Pivnichnij Africi sho buli na toj chas na kontinenti Z chasom im ya Ervina Rommelya stalo duzhe populyarnim v Arabskomu sviti vin velichavsya miscevim naselennyam yak vizvolitel vid anglijskogo panuvannya U Nimechchini ministr propagandi J Gebbels takozh vikoristovuvav populyarnist Rommelya sered soldativ i civilnogo naselennya z metoyu stvorennya obrazu neperemozhnogo narodnogo marshala nim Volksmarschall Vinston Cherchill vistupayuchi v Palati gromad skazav Mi mayemo duzhe smilivogo i talanovitogo protivnika sho diye proti nas j dozvolte meni zapevniti nezvazhayuchi na haos vijni velikogo polkovodcya Originalnij tekst angl We have a very daring and skillful opponent against us and may I say across the havoc of war a great general Spilkuvannya z italijskimi oficerami Pivnichna Afrika El Agejla 12 sichnya 1942 Operaciya Krusejder Dokladnishe Operaciya Krusejder 17 listopada 1941 roku v hodi pidgotovki do chergovogo nastupu z metoyu pidirvati shtab kvartiru Rommelya a jogo vbiti anglijcyami bulo nadislano specialnij pidrozdil komandos Ale misiya ne uvinchalasya uspihom oskilki Rommelya tam na toj chas ne bulo 18 listopada 1941 viperedivshi pochatok shturmu Tobruku vijskami Rommelya britanci pochali svoyu nastupalnu operaciyu pid kodovoyu nazvoyu Krusejder abo Zimovu bitvu yak nazvali yiyi nimci z metoyu rozgromu ugrupovannya protivnika v Kirenayici ta deblokadi mista 8 ma anglijska armiya 6 divizij ta 5 brigad nalichuvala blizko 120 tis osib ponad 900 tankiv i ponad 1 000 litakiv Britanski povitryani ta morski sili diyuchi z ostrova forteci Malta aktivnimi diyami pererizali morski komunikaciyi krayin Osi na Seredzemnomu moryu i praktichno pozbavili armiyu Rommelya mozhlivostej otrimuvati popovnennya ta golovne materialni zapasi z Yevropi Abi zmenshiti vtrati Adolf Gitler perekinuv zi Shidnogo frontu na Siciliyu 2 j povitryanij flot general feldmarshala A Kesselringa yakij mav nejtralizuvati Maltu Ale ce vidbulosya zanadto pizno shob dopomogti Rommelyu v chergovij bitvi U listopadi 1941 roku korabli pidvodni chovni i litaki soyuznikiv potopili 77 pripasiv vidpravlenih tankovij grupi Afrika Na pochatok bitvi Rommelyu dovelosya protistoyati protivniku mayuchi lishe 15 vid neobhidnih jomu zapasiv boyepripasiv i palnogo Pid jogo komanduvannyam bulo 10 divizij 7 italijskih i 3 nimeckih zagalnoyu chiselnistyu blizko 100 tis osib bilsh za 400 tankiv i 340 litakiv 8 ma britanska armiya generala sera A Kanningema zavdala udar vidrazu po kilkoh napryamkah potuzhnim kulakom z 748 tankiv U rezervi Kanningem mav she 200 tankiv a 236 tankiv pryamuvali do Yegiptu korablyami dekilkoh konvoyiv U svoyu chergu dlya vidbittya udaru Rommel mav vsogo 249 nimeckih i 146 italijskih tankiv U rezervi v nogo ne bulo nichogo krim 50 tankiv sho znahodilisya v remontnih majsternyah J hocha vsi ataki protivnika Rommelyu vdalosya vidbiti cherez brak vlasnih sil i osoblivo zasobiv vin buv zmushenij rozpochati vidstup General feldmarshal voliv pozhertvuvati zahoplenoyu teritoriyeyu ale zberegti svoyi vijska Nezvazhayuchi na nestachu prodovolstva paliva i boyepripasiv nezvazhayuchi na sili protivnika sho vtrichi perevazhali Rommel zumiv strimati nastup anglijciv po cherzi vidbivayuchi nekoordinovani ataki protivnika 22 i 23 listopada 1941 Rommelyu vdalosya zupiniti prosuvannya britanciv j navit kontratakuvati vijshovshi yim u til ale znachnogo uspihu vin ne zmig dosyagnuti j nezabarom 29 listopada anglijski vijska prorvalisya do oblozhenih chastin v misto Tobruk 5 grudnya 1941 Rommel buv zmushenij znyati oblogu Tobruka yaka trivala 8 misyaciv a slidom za tim zalishiv i Kirenayiku Do 7 grudnya 1941 roku korpus Afrika vidstupav cherez Kirenayiku i do 6 sichnya 1942 vidkotivsya do El Agejli v Liviyi Tim ne mensh Lis pusteli prodovzhuvav chiniti najzapeklishij opir U hodi 2 misyachnih boyiv anglijski vijska prosunulisya na glibinu majzhe 800 km ale ne zmogli vikonati svoye golovne zavdannya znishiti nimecko italijski vijska v Pivnichnij Africi Uspishnomu prosuvannyu 8 yi anglijskoyi armiyi na taku veliku glibinu znachnoyu miroyu spriyav britanskij flot yakij zabezpechuvav bezperebijne postachannya vsim neobhidnim i zdijsnyuvav potuzhnu vognevu pidtrimku na primorskomu flanzi Tilove zh zabezpechennya vijsk Rommelya perebuvalo u vkraj zhalyugidnomu stani Rommel vtrativ 386 zi svoyih 412 tankiv Vin takozh vtrativ 3 komandiriv nimeckih divizij 38 300 cholovikiv bulo vbito poraneno znikli bezvisti ta potrapili v polon Ce stanovilo 32 sil Rommelya 5 sichnya 1942 Afrikanskij korpus pripiniv vidstupati j perejshov do oboroni bilya Marsa El Brega Kampaniya 1942 21 sichnya 1942 roku vsuperech logici vijskovoyi nauki praktichno bez pidgotovki lishe tilki otrimavshi pidkriplennya i peregrupuvavshi svoyi sili Rommel zavdav raptovogo udaru protivnikovi Jogo nastup prizviv protivnika v stan povnogo bezladu j dosyag povnoyi raptovosti Ce bula najbliskuchisha kampaniya Rommelya V hodi 3 dennoyi bitvi sho peretvorilasya na peresliduvannya protivnika Afrikanskij korpus i 90 ta legka diviziya znishili 100 z 150 tankiv britanskoyi 1 yi bronetankovoyi diviziyi dvi tretini yiyi artileriyi i tisyachi soldativ Shtab diviziyi potrapiv u polon a v tilovomu depo nimci zahopili 30 spravnih pihotnih tankiv Valentajn Oberst Fridrih Vilgelm fon Mellentin nachalnik rozvidki Rommelya zgaduvav sho shvidkist peresliduvannya dosyagala 25 km god anglijci drapali po pusteli yak bozhevilni Do 26 sichnya anglijci vtratili 299 tankiv i bronemashin 147 garmat i 935 cholovikiv polonenimi Rommel povidomiv sho vtrativ vsogo 3 oficeriv 11 soldativ i 3 tanki Opivdni 29 sichnya Rommel uvijshov u Bengazi stolicyu Kirenayiki i vidkinuvshi anglijski vijska na 600 km na shid vijshov na rubizh El Gazala Bir Hakejm de buv zmushenij zupinitisya cherez brak palnogo ta boyepripasiv Viperedivshi protivnika z perehodom u nastup Rommel zirvav jogo plan nastupu na Tripoli Za cyu vrazhayuchu peremogu na tli porazki nimeckih vijsk pid Moskvoyu Gitler nagorodiv Rommelya mechami do Licarskogo hresta i 21 sichnya 1942 pidvishiv u general polkovniki 22 sichnya 1942 roku jogo tankova grupa bula peretvorena na tankovu armiyu Afrika i Rommel stav yiyi komanduvachem General feldmarshal Ervin Rommel komanduvach tankovoyi armiyi Afrika Operaciya Tezej Dokladnishe Operaciya Tezej Z kincya sichnya 1942 roku na pivnichno afrikanskomu TVD nastalo zatishshya v bojovih diyah sho trivalo do kincya travnya Obidvi storoni provodili intensivnu pidgotovku do novih bitv Pislya znachnih uspihiv aviaciyi general feldmarshala A Kesselringa u stvorenni perevagi v povitri na danomu teatri dij ta pridushenni oporu zahisnikiv Malti u kvitni 1942 roku potik zhittyevo vazhlivih postavok dlya tankovoyi armiyi Afrika suttyevo zbilshivsya Yaksho ranishe Rommel otrimuvav blizko tretini vid neobhidnoyi kilkosti pripasiv protyagom dekilkoh misyaciv to zaraz z nadhodzhennyam tehniki v pershu chergu tankiv boyepripasiv prodovolstva ta inshogo vijskovogo majna Rommel energijno pochav planuvati rishuchij nastup na lito Z rozviddanih komanduvach mav informaciyu pro postijne naroshuvannya sil protivnika ta posilennya pozicij navkolo El Gazali Odnak Rommel znajshov ahillesovu p yatu v oboronnih planah britanciv Vin z yasuvav sho duzhe micni britanski poziciyi navkolo El Gazali mozhut buti obijdeni na krajnomu pivdni cherez pustelyu a dali vin mig bi virvatisya na operativnij prostir ta znishiti vijska sho jomu protistoyali Britanski vijska zoseredili na comu napryamku 900 tankiv z yakih 200 buli novitnimi amerikanskimi tankami Grant v toj chas yak usya tankova armiya Rommelya mala 320 nimeckih 50 z yakih buli zastarilimi Panzer II ta 240 italijskih tankiv yaki buli ne krashimi za legki Panzer II Tomu Rommel pokladavsya perevazhno na pidrozdili 88 mm garmat yaki buli spromozhni znishiti britanski vazhki tanki ale navit yih buv znachnij brak Pihotni ta artilerijski formuvannya italijsko nimeckogo kontingentu mali nekomplekt vijsk ta tehniki pislya poperednih kampanij britanci znachno perevazhali vijska nimeckogo generala Lishe v povitri Rommel na vidminu vid situaciyi 1941 roku trimav vidnosnij paritet z Korolivskimi VPS Pershim udar zavdav Rommel yakij nezvazhayuchi na znachnu perevagu britanskih vijsk u silah atakuvav yih u nich na 27 travnya 1942 u klasichnomu stili blickrigu Osnovni sili italijskoyi pihoti za pidtrimki krihti tankiv zavdavali udar proti golovnih ukriplen britanciv bilya El Gazali U toj zhe chas Rommel na choli usih svoyih motorizovanih i tankovih vijsk zdijsnyuvav flangovij manevr na pivdni Nastupnogo ranku nimci z italijcyami prorvalisya kriz poziciyi vijsk Britanskoyi Spivdruzhnosti j povernuli na pivnich ale protyagom dnya Rommel zitknuvsya v zustrichnomu boyu z tankovimi chastinami britanciv de obidvi storoni zaznali vazhkih vtrat Sproba otochiti poziciyi navkolo El Gazali ne vdalasya a nimci vtratili tretinu svoyih vazhkih tankiv Vidnovivshi nastupnim rankom 28 travnya 1942 nastup Rommel zoseredivsya na otochenni ta znishenni okremih britanskih bronetankovih pidrozdiliv Cherez zapekli kontrataki protivnika Rommel zmushenij miscyami perejti do oboroni a ne prodovzhuvati svij plan z prorivom na pivnich do uzberezhzhya 30 travnya nimecki vijska zavdali udaru na shid ob yednavshis z elementami italijskogo X go korpusu yakij rozchistiv shlyahi cherez minni polya soyuznikiv zabezpechivshi liniyu postachannya 2 chervnya 90 ta legka diviziya z 101 yu motorizovanoyu diviziyeyu Triyest otochila i znishila opornij punkt soyuznikiv u Bir Hakejm ostatochno zahopivshi jogo 11 chervnya Rommel znovu atakuvav u pivnichnomu napryamku primusivshi britanciv z 14 chervnya pochati strimko vidstupati na shid shob uniknuti povnogo otochennya Bitva v rajoni El Gazala Bir Hakejm trivala ponad 2 tizhni 27 travnya 12 chervnya 1942 roku i zavershilasya povnoyu peremogoyu Rommelya 8 ma anglijska armiya bula rozbita i bezladno vidstupila 21 chervnya majzhe bez vtrat vijska Rommelya opanuvali Tobruk zahopivshi tam 33 tis polonenih a takozh veliki zapasi ozbroyennya boyepripasiv i prodovolstva 22 chervnya 1942 roku zahoplenij bliskuchoyu peremogoyu Rommelya Gitler pidvishiv jogo v general feldmarshali 50 richnij Rommel stav najmolodshim feldmarshalom nimeckoyi armiyi i dosyag vershini u svoyij vijskovij kar yeri Gitler zrobiv mene feldmarshalom pisav vin u toj vechir druzhini Ale ya zamist cogo voliv bi she odnu diviziyu Nezvazhayuchi na gostru nestachu najneobhidnishogo dlya prodovzhennya podalshogo nastupu vglib Yegiptu ta znachni vtrati v osobovomu skladi ta tehnici v boyah pid El Gazaloyu ta Tobrukom Rommel virishiv prodovzhiti ruh na Mersa Matruh Vin takozh hotiv viperediti britanciv doki voni ne stvorili novi oboronni rubezhi j ne otyamilisya pislya nishivnih porazok ostannih tizhniv Jogo rishennya rozkritikuvali tomu sho vsi chudovo rozumili sho prosuvannya v Yegipti oznachalo znachne viddalennya vid linij postachannya Ce takozh oznachalo sho zaplanovanij napad na Maltu dovedetsya vidklasti oskilki Lyuftvaffe neobhidno bude pidtrimuvati nastup Rommelya na shid A Kesselring kategorichno ne pogodzhuvavsya z planami svogo pidleglogo i zajshov tak daleko sho pogrozhuvav vidklikati svoyu aviaciyu na Siciliyu Abi otrimati zgodu na nastup na Yegipet Rommel pishov cherez golovu svoyih bezposerednih nachalnikiv ta zaproponuvav Gitleru operaciyu pidnesshi yiyi yak realistichnij sposib opanuvati Yegiptom Gitler pogodivsya z propoziciyeyu Rommelya popri protestiv z boku italijskogo Generalnogo shtabu i deyakih z vlasnih shtabnih oficeriv bachachi garnu mozhlivist dlya povnoyi peremogi v Africi Pislya bitvi pid El Gazala v armiyi Rommelya zalishalosya v stroyu lishe blizko 100 spravnih tankiv ale vin tim ne mensh virishiv prodovzhuvati nastup shob ostatochno zavershiti znishennya 8 yi anglijskoyi armiyi Rommel strimko peretnuv yegipetsko livijskij kordon i ni na hvilinu ne pripinyav peresliduvannya znekrovlenih zalishkiv 8 yi armiyi britanciv kotri strimko vidkochuvalisya na shid Rishennya Rommelya pro nastup v znachnij miri bazuvalasya na danih rozvidki italijski shpiguni zmogli vikrasti diplomatichni kodi amerikanskogo posolstva v Kayiri sho dozvolilo yim chitati dopovidi vijskovogo attashe yaki dopovidali pro duzhe znachni vtrati britanciv Nimci bez osoblivih zusil zahopili Mersa Matruh Fuka i El Daba razom z yih chislennimi armijskimi skladami aerodromami ta komunikacijnimi sporudami Privid katastrofi sho nasuvayetsya zamayachiv pered anglijcyami nezaperechna peremoga Rommelya v mit oka vitisnila Veliku Britaniyu z zahidnogo ta centralnogo Seredzemnomor ya Persha bitva za El Alamejn Dokladnishe Persha bitva za El Alamejn Nimecko italijski vijska vtorglisya v Yegipet mayuchi zavdannya zahopiti Kayir i Aleksandriyu a potim vijti do Sueckogo kanalu Cya meta bula vzhe majzhe dosyagnuta tanki Rommelya znahodilisya na vidstani dobovogo perehodu vid Aleksandriyi koli 30 chervnya znenacka narazilisya na dobre organizovanu oboronu 18yi indijskoyi brigadi v Deir el Shejn zahidnishe El Alamejna yaka perebuvala za 96 km vid Aleksandriyi ta za 240 km vid Kayira Sproba Rommelya shodu podolati yiyi uspihom ne uvinchalasya ta dala vidstupayuchim britanskim vijskam organizuvati oboronu bilya El Alamejnu Britanci vidbivshi udar nimeckih vijsk potim sami atakuvali italijciv i primusili yih do vtechi Rommelyu dovelosya vidiliti znachnu chastinu sil nimeckogo Afrikanskogo korpusu shob vidnoviti front u smuzi svogo soyuznika Ale do cogo momentu nimecko italijski vijska buli povnistyu visnazheni mayuchi u svoyemu rozporyadzhenni lishe 50 spravnih tankiv i trimalisya tilki na trofejnih pripasah do rechi 85 transportnih zasobiv sho buli v rozporyadzhenni Rommelya buli virobleni v Detrojti Z pochatku lipnya i do kincya serpnya anglijci zoseredili usi svoyi zusillya na znishenni znekrovlenogo Afrikanskogo korpusu ale yih sprobi mali neznachnij uspih Tilki v period z 5 po 27 lipnya Lis pusteli vidbiv 10 velikih atak Britanski vijska zaznavali vazhkih vtrat prote rezervi Rommelya buli vicherpani povnistyu 26 lipnya jogo vazhka artileriya vipustila svij ostannij snaryad a polova prodovzhuvala strilyati lishe tomu sho koristuvalasya trofejnimi anglijskimi garmatami i boyepripasami Ervin Rommel prodovzhuvav napolyagati na dostavci jomu boyepripasiv paliva ta proviziyi ale v toj moment usi zusillya nimeckoyi vijskovoyi mashini buli zoseredzheni na Shidnomu fronti tomu Rommelyu distavalisya lishe krihti iz zapituvanogo Persha bitva za El Alamejn trivala majzhe 4 tizhni 1 27 lipnya 1942 i zavershilasya dlya nimciv nevdacheyu prorvati oboronu protivnika yim ne vdalosya Pohid do Yegiptu zirvavsya Krim togo 10 lipnya 1942 roku Rommel vtrativ grupu radiorozvidki NFAK 621 na choli z Alfredom Sibomom yaka postachala jomu dani pro taktichni peremovini britanciv z 1941 roku i yaka v znachnij miri obumovlyuvala taktichnij talan Rommelya V hodi bojovih dij pid El Alamejnom Rommel majsterno manevruyuchi svoyimi silami vidbiv potuzhnij nastup protivnika ale pri comu majzhe povnistyu vicherpav nayavnij u nogo zapas palnogo i boyepripasiv Nadiyi na shvidke yih popovnennya ne bulo oskilki golovna baza postachannya tankovoyi armiyi Afrika perebuvala za bagato soten kilometriv vid rajonu bojovih dij a na mori panuvav Korolivskij britanskij flot Rommel vzhe uhvaliv rishennya na vidstup u tomu vipadku yaksho anglijci vidnovlyat svoyi ataki Ale protivnik takozh buv znekrovlenij i vtrativ zdatnist vesti aktivni bojovi diyi Na afrikanskomu fronti znovu vstanovilosya zatishshya Britanci dosit shvidko popovnili svoyi vtrati i vzhe do pochatku veresnya spivvidnoshennya po lyudyah i tankah bulo 3 1 a po litakah 4 1 na yih korist Bitva pri Alam el Halfi Dokladnishe Bitva pri Alam el Halfi U tupikovij situaciyi sho utvorilasya Rommel znovu rozrahovuvav perejti v nastup persh nizh velichezna kilkist popovnennya ta materialiv pribude na dopomogu britanskij 8 j armiyi Vin chitko usvidomlyuvav sho jogo stanovishe z tilovim postachannyam bulo vkraj zagrozlive soyuzna aviaciya bezzhalno atakuvala usi konvoyi z vantazhami sho pryamuvali do vijsk nimeckogo feldmarshala v porti Tobruka Bardiya i Mersa Matruh Tomu bilshist z zapasiv vivantazhuvalasya v Bengazi ta Tripoli na vidstani soten kilometriv vid tih hto mav potrebu Rozumiyuchi sho chas pracyuye ne na nogo Rommel zdijsniv novu sprobu prorvatisya do richki Nil cogo razu cherez girskij hrebet Alam El Halfa V cej period sklavsya takij balans sil britanska armiya mala blizko 700 gotovih do boyu tankiv proti 259 posharpanih u boyah mashin Rommelya Korolivski VPS povnistyu vitisnili z neba litaki Lyuftvaffe zapasi zh proviantu ta boyepripasiv mali spivvidnoshennya yak 38 1 500 000 tonn u soyuznikiv proti 13 000 u krayin Osi Tim chasom britanci planuyuchi novij nastup zminili komanduvacha britanskimi vijskami na Serednomu Shodi K Okinleka na generala G Aleksandera komanduvachem 8 yi armiyi buv priznachenij Bernard Montgomeri Vijska otrimali postijnij potik postavok i zmogli reorganizuvati svoyi sili Naprikinci serpnya voni otrimali velikij konvoj na bilshe nizh 100 000 tonn vantazhiv i Rommel diznavshis pro ce vidchuvav sho chas jogo peremog minaye Ocinivshi obstanovku general feldmarshal virishiv zavdati udaru najkrashimi svoyimi formuvannyami i prorvati pivdennij flang vorozhih pozicij poblizu El Alamejna Usvidomlyuyuchi jmovirnist takogo rozvitku podij britanske komanduvannya vlashtuvalo posilenij oboronnij rubizh pivdennishe oboronnih smug navkolo El Alamejnu po liniyi hrebta Alam El Halfa Prinajmni udar protivnika z pivdnya mig buti vidbitij spirayuchis na ci oporni poziciyi 30 serpnya 1942 Rommel rozpochav bitvu pri Alam El Halfi zavdavshi potuzhnij udar po pivdennomu flangu britanskih vijsk yak ce j peredbachav Montgomeri Odnak virvavshis na operativnij prostir nimecko italijski vijska z hodu naletili na poziciyi protivnika na hrebti Alam El Halfa Pid nishivnim vognem artileriyi ta atakami z povitrya ne mayuchi dostatnoyi kilkosti paliva ataka tankiv Rommelya zastoporilasya Sutichki trivali do 2 veresnya doki Rommel chitko usvidomlyuyuchi svij stan ne virishiv vidstupiti Pid postijnim tiskom z boku protivnika nimecko italijska tankova armiya vidhodila na zahid Montgomeri zdijsniv kilka sprob rozbiti vidstupayuchogo voroga ale dobre organizovani nimcyami ar yergardni boyi zveli majzhe nanivec ci ataki 5 veresnya Rommel povernuvsya u vihidne polozhennya yake zajmav pered pochatkom bitvi ale cinoyu vtrati 2 940 lyudej 50 tankiv takoyi zhe kilkosti garmat i sho najgirshe vsogo 400 vantazhnih avtomobiliv zhittyevo vazhlivih dlya postachannya i ruhu vijsk armiyi Ne mayuchi nadijnogo prikrittya z povitrya nimecko italijski vijska buli zmusheni vidstupiti z polya bitvi Vtrati anglijciv sklali blizko 70 tankiv Sproba Rommelya obijti oboronu protivnika v rajoni El Alamejna zakinchilasya provalom Do togo chasu Rommel buv uzhe serjozno hvorij Do mezhi visnazhenij pivtorarichnim perebuvannyam u spekotnih afrikanskih piskah Rommel strazhdav na bagato hvorob shlunok kishechnik pechinka gipertoniya tosho i vid silnoyi perevtomi Vin otrimav vidpustku dlya likuvannya i 27 veresnya 1942 vidbuv na odin z girskih kurortiv u Avstriyi Komanduvannya armiyeyu ocholiv jogo zastupnik general G Shtumme Z veresnya po zhovten 1942 roku obidvi storoni utrimuvalisya vid bud yakih nastupalnih akcij i zajmalisya lishe zmicnennyam svoyih oboronnih pozicij Druga bitva za El Alamejn Dokladnishe Druga bitva za El Alamejn U veresni 1942 britanski diversijni grupi komandos na foni pidgotovki do osinnogo nastupu zdijsnili kilka rejdiv na vazhlivi porti i punkti postachannya ta viveli z ladu nizku vazhlivih ob yektiv Nuzhdennij potik postavok dlya vijsk krayin Osi sho pryamuvav Seredzemnim morem vpav do mizernogo rivnya 23 zhovtnya 1942 britanci perejshli v nastup namagayuchis povernuti vtrachenu teritoriyu i znishiti nimecko italijski vijska v Pivnichnij Africi Na pochatku nastupu pid El Alamejnom B Montgomeri mav znachnu perevagu v silah i zasobah nad armiyeyu Rommelya 230 tis osib 1 440 tankiv 2 311 garmat i 1500 litakiv proti 80 tis lyudej 540 tankiv 1 219 garmat i 350 litakiv sho stanovilo 4 1 v zhivij sili ta 5 1 po tankah i artileriyi 3 1 po protitankovih garmatah j 4 1 po litakah Nastupnogo dnya do stavki Gitlera nadijshla zvistka sho timchasovij vikonuvach obov yazkiv komanduvacha armiyi general G Shtumme znik bezvisti nezabarom jogo tilo bulo znajdeno general pomer vid sercevogo napadu pid chas ataki vorozhogo litaka Vidrazu pislya povidomlennya pro nastup voroga Rommelya negajno vidklikali do Afriki i 25 zhovtnya vin pribuv do svoyeyi shtab kvartiri Plan oboroni generala Shtumme nosiv bilsh pozicijnij harakter na vidminu vid togo harakteru dij yakomu viddavav perevagu Rommel ale z urahuvannyam stanu motorizovanih chastin i majzhe povnoyi vidsutnosti paliva vin vidchuvav sho ce buv yedinij mozhlivij variant dij Situaciya z palivom sho bula kritichna koli Rommel pokidav tankovu armiyu u veresni peretvorilasya na katastrofichnu Oboronni rubezhi nimecko italijskoyi armiyi zoseredzhuvalisya navkolo potuzhnih ukriplen i zahishalisya velikimi minnimi polyami yaki u svoyu chergu prikrivalisya vognem kulemetiv i artileriyeyu Rommel spodivavsya sho takim chinom pihota zmozhe utrimati vlasni poziciyi do togo chasu poki pidrozdili mobilnogo rezervu zmozhut virushiti na zagrozlivij napryamok ta kontratakuvati Rommelyu dovelosya doklasti maksimum zusil shob organizuvati vidbittya nastupu protivnika Deyakij chas vikoristovuyuchi nedostatnyu rishuchist anglijciv ce jomu vdavalosya zv yazavshi protivnika bezperervnimi boyami bilsh nizh na tizhden zagalmuvati jogo nastup Ale natisk protivnika vse zrostav Montgomeri vvodiv u bij use novi ta novi sili Kontrataki 15 yi ta 21 yi tankovih divizij sho buli provedeni do pributtya feldmarshala 24 i 25 zhovtnya do bazhanogo rezultatu ne priveli lishe sprichinili vazhki vtrati tankiv cherez vogneve urazhennya britanskoyu artileriyeyu ta aviaciyeyu V situaciyi sho sklalasya Rommel virishiv kontratakuvati ta vidkinuti britanciv z oboronnih rubezhiv na jogo dumku ce buv yedinij shans uniknuti porazki Vranci 26 zhovtnya nimecko italijski vijska rozpochali chergovu sprobu kontratakuvati protivnika boyi trivali kilka dniv z pereminnim uspihom pidrozdili oboh storin nesli kolosalni vtrati Do cogo chasu nimecko italijska tankova armiya mala tilki odnu tretinu vid svogo pervisnogo skladu tilki 35 tankiv zalishilosya boyezdatnimi ale praktichno bez paliva ta boyepripasiv v umovah povnogo panuvannya britanciv u povitri 4 listopada 1942 roku Montgomeri peregrupuvavshi svoyi vijska vidnoviv ataku svizhimi silami majzhe 500 tankiv diyali proti 20 abo blizko togo sho zalishilosya u Rommelya Vreshti resht toj musiv viddati svoyim vijskam nakaz na vidstup oskilki usi mozhlivosti dlya podalshogo oporu buli vzhe vicherpani Ale tut na svij prevelikij podiv vin otrimav nakaz Gitlera stoyati tverdo ne zdavati ani p yadi zemli i zadiyati v bitvi usih i use do ostannogo soldata i ostannoyi gvintivki Feldmarshal vidmovlyavsya viriti svoyim ocham do togo chasu Gitler nikoli ne vtruchavsya v jogo operativni plani Vin pidkorivsya nakazu fyurera ale ce koshtuvalo jomu vtrati bilshe polovini tankiv sho she zalishalisya u nogo i cilogo italijskogo korpusu Do seredini dnya XX j italijskij motorizovanij korpus buv otochenij i cherez kilka godin povnistyu znishenij U 20 kilometrovij prolom v oboroni Rommelya hlinuli britanski tankovi i motorizovani chastini zagrozhuyuchi vsij tankovoyi armiyi otochennyam Uvecheri 4 listopada Rommel na svij strah i rizik znovu viddav nakaz na vidstup Zranku 5 listopada vin otrimav dozvil Gitlera znyati vijska z peredovoyi cherez 12 godin pislya jogo rishennya zrobiti ce Ale ce bulo zanadto pizno tilki zalishki jogo armiyi v osnovnomu motorizovani vidhodili na zahid Bilshist jogo pishih sil osnovna chastina armiyi bula zupinena peredovimi zagonami britanciv ta vzyata v polon 12 listopada peresliduyuchi rozrizneni sili protivnika anglijci dosyagli Tobruka ta zahopili jogo She bilshe pogirshilo situaciyu te sho 8 listopada 1942 roku anglo amerikanske komanduvannya rozpochalo vtorgnennya v Pivnichno Zahidnu Afriku operaciyu Smoloskip Anglijci prodovzhili svij nastup i 19 listopada znovu zahopili Bengazi a potim 17 grudnya El Agejlu Druga bitva za El Alamejn 23 zhovtnya 11 listopada 1942 roku zakinchilasya povnoyu porazkoyu nimecko italijskoyi tankovoyi armiyi Yiyi vtrati sklali 55 tis lyudej 320 tankiv i blizko 1 tis garmat Zalishki rozgromlenih pid El Alamejnom vijsk Rommelya unikli povnogo znishennya tilki cherez te sho britanci veli peresliduvannya nadto povilno General feldmarshali E Rommel A Kesselring z generalom F Bayerlyajn 1943 Kampaniya 1943 Pislya visadki u listopadi 1942 anglo amerikanskih vijsk u Marokko ta Alzhiri Rommel zaproponuvav Gitleru zalishiti Pivnichnu Afriku i evakuyuvati nimecko italijski vijska do Yevropi Ale fyurer ne pobazhav pro ce navit i chuti Za jogo nakazom v Afriku bula perekinuta znovu sformovana 5 ta tankova armiya general Yu fon Arnim yaka razom z nimecko italijskoyu tankovoyu armiyeyu utvorila grupu armij Afrika yaku ocholiv Rommel lyutij 1943 roku Ervin Rommel cherez praktichno povnu vidsutnist postachannya ne mav mozhlivosti ani obladnati dosit potuzhni oboronni poziciyi ani kontratakuvati i virishiv vidstupiti do nimeckogo placdarmu v Tunisi Cyu operaciyu vidstupu na tisyachu mil Rommel proviv z bliskom ne vtrativshi zhodnogo soldata 19 lyutogo 1943 Rommel pochav svij ostannij nastup u Pivnichnij Africi Naprikinci lyutogo vijska novoyi grupi armij zavdali porazki amerikanskomu II mu korpusu yakij zagrozhuvav vidrizati jogo liniyi postachannya na pivnochi Tunisu v boyah na perevali Kaserin Pislya cogo Rommel vidrazu zh povernuv svoyi vijska nazad proti britanskih vijsk zajnyavshi liniyu Maret stara francuzka oboronna liniya na livijskomu kordoni 6 bereznya 1943 roku Rommel silami 10 yi 15 yi ta 21 yi tankovih divizij rozpochav svij ostannij nastup na teritoriyi Afriki proti 8 yi britanskoyi armiyi v bitvi pri Medenin Ale poperedzhenij Ultroyu pro plani protivnika Montgomeri zoserediv na shlyahah visuvannya nimeckih vijsk znachnu chiselnist protitankovih garmat Pislya vtrati 52 tankiv Rommel buv zmushenij zupiniti nastup ta vidklikati vijska nazad Dva nadvazhkih roki vijni v piskah Afriki ne projshli bezslidno dlya general feldmarshala neposilni navantazhennya i kochove zhittya v pusteli serjozno pidirvali jogo zdorov ya Rommel tyazhko zahvoriv a ostanni tizhni perebuvannya na afrikanskomu fronti buv na mezhi povnogo nervovogo i fizichnogo visnazhennya 9 bereznya 1943 vazhko hvorij general feldmarshal peredav komanduvannya grupoyu armij Afrika general polkovniku G fon Arnimu j zalishiv afrikanskij kontinent Bilshe syudi Afrikanskij lis vzhe ne povertavsya Po pributtyu do Nimechchini Rommel otrimav nakaz dopovisti A Gitleru pro situaciyu v Pivnichnij Africi Naspravdi pislya pributtya v Nimechchinu jomu nakazali pidlikuvatisya i vsi nadiyi Rommelya povernutisya do Afriki provalilisya 11 bereznya 1943 roku pribuvshi do stavki fyurera feldmarshal buv nagorodzhenij diamantami do Licarskogo hresta Licarskij hrest z dubovim listyam mechami ta diamantami buv vishoyu bojovoyu nagorodoyu u nacistskij Nimechchini Rommel stav pershim z gitlerivskih feldmarshaliv udostoyenih ciyeyi nagorodi Pislya nogo do kincya vijni taku nagorodu otrimali she tri feldmarshala A Kesselring V Model i F Sherner Usi voni yak i Rommel buli vihidcyami z narodu ale na vidminu vid nogo buli zatyatimi nacistami Na toj chas Rommel vzhe buv moralno visnazhenij i vazhko hvorij Cherez dva misyaci 13 travnya 1943 roku usi nimecko italijski vijska v Pivnichnij Africi 200 000 osib buli povnistyu otocheni i zdalisya anglijcyam Vzhe koli agoniya Afrikanskogo korpusu nablizhalasya do kincya Gitler zaklikav Rommelya do stavki Meni slid bulo prisluhatisya do vashoyi dumki viznav vin Nezvazhayuchi na proval Afrikanskoyi kampaniyi Rommel stav legendoyu Jogo chislenni podvigi i taktichni prijomi stali nadbannyam naciyi Jogo obozhnyuvali yak soldati tak i prosti gromadyani Bagato hto z jogo soldativ pisali dodomu ridnim priblizno taki ryadki Ya nevdovzi povernusya dodomu u vidpustku Za mene ne turbujtesya adzhe ya yak i vsi znayu sho nash feldmarshal neperemozhnij General feldmarshal E Rommel na inspekciyi oboronnih sporud pozdovzh morskogo uzberezhzhya Zahidnij front Z bereznya po lipen 1943 Ervin Rommel nasolodzhuvavsya svoyim likuvannyam provodyachi chas zi svoyeyu druzhinoyu i ridshe z sinom Ale nezabarom Rommel znovu uvijshov fyurerovi v doviru j jogo neoficijna vidstavka zakinchilasya Ervin Rommel u grudni 1943 Litom 1943 Gitler uhvaliv rishennya priznachiti Rommelya komanduvachem grupi armij E sho mala zahishati grecke uzberezhzhya vid mozhlivoyi visadki soyuznikiv Grupa armij stvoryuvalasya za rahunok formuvan grupi armij B do skladu yakoyi ranishe vhodila 6 ta armiya F Paulyusa sho vivilnilisya u rezultati skorochennya liniyi frontu v Rosiyi O 8 10 ranku 25 lipnya 1943 Rommel viletiv z Viner Nojshtadta do Salonik de mav vstupiti v posadu komanduvacha Ale vzhe vvecheri togo zh dnya zi stavki Gitlera prijshlo povidomlennya pro perevorot P Badolo i pro povalennya B Mussolini Rommel otrimav nakaz na terminove povernennya do Nimechchini Gitler pokladav na nogo zavdannya organizaciyi oboroni Pivnichnoyi Italiyi Visadka zh soyuznikiv na uzberezhzhi Balkan tak j ne stalasya zavdyaki uspihu dezinformacijnoyi operaciyi britanciv pid kodovoyu nazvoyu Farsh U veresni 1943 pislya visadki anglo amerikanskih vijsk na pivdni Apenninskogo pivostrovu utvorivsya Italijskij teatr voyennih dij Bojovi diyi na nomu veli vijska grupi armij C pid komanduvannyam general feldmarshala A Kesselringa Operativno strategichni poglyadi dvoh feldmarshaliv yaki opinilisya v Italiyi vidrazu zh kardinalnim chinom rozijshlisya Gitler stav na bik svogo novogo ulyublencya Kesselringa yakij zavzhdi j z bud yakogo privodu z nim pogodzhuvavsya Vreshti resht u listopadi 1943 roku vsi vijska sho znahodilisya v Italiyi buli pidporyadkovani Kesselringovi a Rommel znovu opinivsya ne pri spravah Ne znayuchi sho robiti z nim Gitler poki doruchiv Rommelyu proinspektuvati Atlantichnij val kolosalnu sistemu dovgotrivalih oboronnih sporud sho sporudzhuvalisya Vermahtom pozdovzh uzberezhzhya vid Daniyi do Ispaniyi Visnovki ocholyuvanoyi Rommelem inspekciyi buli nevtishni dlya Gitlera U svoyij dopovidi fyureru Rommel zayaviv sho ostannij dlya Nimechchini shans vigrati vijnu ce ne dopustiti visadki anglo amerikanskih vijsk u Franciyi i takim chinom zirvati plan zahidnih soyuznikiv vidkriti Drugij front u Yevropi Virishennya cogo zavdannya vin gotovij buv uzyati na sebe Ale komanduvach vijskami na Zahodi general feldmarshal G fon Rundshtedt buv ne v zahvati vid aktivnosti yaku rozgornuv pribulij feldmarshal kotrij do togo zh oficijno znahodivsya ne pri spravah u sferi yaka perebuvala v mezhah jogo Rundshtedta kompetenciyi Vin zapidozriv sho Rommel prislanij na Zahid jomu na zaminu i doklav chimalih zusil shob dezavuyuvati diyalnist svogo supernika General feldmarshali E Rommel G fon Rundshtedt ta general lejtenant A Gaus u shtab kvartiri Golovnokomanduvannya Vermahtu Zahid Gotel Georg V Parizh 19 grudnya 1943 Ale naprikinci grudnya vse zh taki vidbulasya zustrich dvoh feldmarshaliv na yakij voni zumili prijti do zgodi 30 grudnya 1943 Rommel vistupiv z propoziciyeyu stvoriti na Zahodi grupu armij B u skladi 7 yi armiyi general F Dollman 15 yi armiyi general G fon Zalmut ta 88 go okremogo armijskogo korpusu vsogo 38 divizij Gitler ne buv u zahvati vid ciyeyi ideyi oskilki sudyachi z usogo zamiryavsya vikoristati Rommelya na Shidnomu fronti ale v kincevomu rahunku zmushenij buv pogoditisya General feldmarshal E Rommel zdijsnyuye inspekcijnu perevirku Indijskogo dobrovolchogo legionu SS Vilna Indiya 10 lyutogo 1944 Bitva v Normandiyi Dokladnishe Operaciya Overlord Normandska operaciya ta Operaciya Neptun 2 sichnya 1944 Ervin Rommel otrimav pid svoye komanduvannya grupu armij B sho bula v pidporyadkuvanni Komanduvannya general feldmarshala G fon Rundshtedta Rommel vidpovidav za velicheznu teritoriyu vid Gollandiyi do Bordo i organizovuvav beregovu oboronu proti ochikuvanogo vtorgnennya soyuznih sil Vin takozh buv priznachenij general inspektorom na yakogo pokladalasya zadacha pidgotovki Atlantichnogo valu Z pritamannoyu jomu energiyeyu feldmarshal uzyavsya za spravu V hodi prigotuvannya Zahidnoyi Yevropi do oboroni vin rozrobiv poryad z bagatma inshimi sporudami specialni protidesantni ta protiposadkovi bar yeri sho otrimali nazvu Sparzha Rommelya nim Rommel Spargel Do 20 travnya 1944 mensh nizh za 5 misyaciv pislya jogo priznachennya nimecki soldati postavili 4 193 167 min tobto vdvichi bilshe nizh bulo vstanovleno nimi za poperedni 3 roki Krim togo jogo vijska zveli 517 000 beregovih sporud tisyachi antiplanernih zagorodzhen protitankovih roviv spravzhnih ta hibnih dotiv i dzotiv po vsomu uzberezhzhyu Zahidnoyi Yevropi Vtim nezabarom pislya dosyagnutogo kompromisu mizh Rommelem i G fon Rundshtedtom znovu vinikli veliki rozbizhnosti cogo razu z pitannya zastosuvannya 10 tankovih divizij kotri perebuvali na Zahodi U rozporyadzhenni Rommelya ne bulo zhodnoyi tankovoyi diviziyi usi voni znahodilisya v rezervi Komanduvannya G fon Rundshtedta Rommel pravilno zdogaduvavsya sho najimovirnishe misce visadki anglo amerikanskih vijsk Normandiya i pristupiv do zmicnennya oboroni v comu rajoni mayuchi namir u razi vtorgnennya vidrazu zh skinuti protivnika v more Ale dlya cogo jomu bulo potribne udarne tankove ugrupovannya Odnak G fon Runshtedta mav inshij plan yakij zvodivsya do togo sho oskilki nimecki vijska na Zahodi ne v zmozi pereshkoditi visadci soyuznikiv u Franciyi to virishalna bitva maye buti ne na uzberezhzhi a v glibini de voni budut pozbavleni potuzhnoyi pidtrimki flotu Same tam vin i pripuskav zastosuvannya svoyih tankovih divizij yak osnovnoyi udarnoyi sili Rommel jomu zaperechuvav nagaduyuchi sho chasi velikih tankovih peremog vzhe prominuli Z vlasnogo dosvidu yak nihto inshij z voyenachalnikiv Tretogo Rejhu vin znav bojovi mozhlivosti anglo amerikanskoyi aviaciyi i rozumiv sho yak tilki zahidni soyuzniki spromozhutsya zakripitisya na kontinenti to vibiti yih zvidti bude praktichno vzhe nemozhlivo Ale sprobi perekonati starogo feldmarshala buli marnimi Zitknuvshis z novimi rozbizhnostyami mizh feldmarshalami Gitler pishov na kompromis i pidtrimav yih oboh pritomu dosit originalnim chinom Tri tankovi diviziyi vin pidporyadkuvav Rommelyu tri inshih vin vidpraviv na pivden Franciyi do skladu grupi armij G a chotiri diviziyi zalishiv u rozporyadzhenni G fon Rundshtedta v roli strategichnogo rezervu U pidsumku obidvi zacikavleni storoni zalishilisya nezadovoleni takim rishennyam tomu sho plani kozhnoyi z nih viyavilisya zirvanimi General feldmarshal E Rommel na ukriplennyah Atlantichnogo valu 21 bereznya 1944 4 chervnya 1944 roku Rommel viyihav na dekilka dniv u spravah do Nimechchini a cherez 2 dni pislya jogo vid yizdu pochalasya visadka soyuznih vijsk u Normandiyi Za vidsutnosti Rommelya komanduvannya viyavilosya paralizovanim Kontratakuvati cogo dnya zmogla tilki odna diviziya Pizno vvecheri 6 chervnya feldmarshal terminovo povernuvsya do svogo shtabu i vzhe 9 chervnya zavdav kontrudaru silami 3 h tankovih divizij v hodi yakogo jomu navit vdalosya probitisya do uzberezhzhya na vidstan 3 h mil ale tut jomu shlyah pereshkodili chotiri anglijski diviziyi z potuzhnoyu pidtrimkoyu aviaciyeyu i korabelnoyu artileriyeyu Protyagom shesti krivavih tizhniv Rommel utrimuvav soyuznikiv sered zhivoplotiv Normandiyi na pevnij chas strimavshi nastup anglo amerikanskih vijsk yaki pragnuli rozshiriti zahoplenij placdarm Nimci vstoyali tilki zavdyaki muzhnosti yih soldativ i majsternosti Rommelya Na boci soyuznikiv bula kolosalna chiselna perevaga v pihoti 9 1 v artileriyi 50 1 pro litaki zgaduvati vzagali ne dovoditsya tomu sho lyuftvaffe v povitri ne bulo vidno Yak i v Pivnichnij Africi Ervin Rommel domigsya vid svoyih soldativ maksimalnih zusil ale yak i v Pivnichnij Africi odnogo cogo bulo nedostatno Neodnorazovi zvernennya Rommelya do Gitlera z prohannyam napraviti v Normandiyu vijska 15 yi armiyi sho oboronyala uzberezhzhya protoki Pa de Kale rezultatu ne dali Fyurer vvazhav sho zahidni soyuzniki zavdayut u Normandiyi lishe vidvolikayuchogo udaru a spravzhnya yih visadka vidbudetsya same v smuzi 15 yi armiyi 15 lipnya znevirivshis u svoyih zusillyah utrimati front Rommel napraviv Gitleru poslannya shvidshe shozhe na ultimatum v yakomu zaklikav jogo zrobiti pravilni visnovki z ciyeyi obstanovki i vidkrito dav zrozumiti sho nastav chas pripiniti vijnu j uklasti mir z zahidnimi derzhavami Ya dav jomu ostannij shans zayaviv Rommel u svoyemu otochenni I yaksho vin nim ne skoristayetsya mi budemo diyati Z pochatku 1944 roku Ervin Rommel uzhe brav uchast v antigitlerivskij zmovi i gotovij buv vidigravati najaktivnishu rol u povalenni nacistskogo rezhimu Jomu navit vdalosya peretyagnuti na svij bik komandira 2 go tankovogo korpusu SS generala V Bittriha Ale pri usih svoyih radikalnih poglyadah Rommel buv protivnikom fizichnogo usunennya Gitlera Vin vvazhav sho nacistskij diktator povinen buti areshtovanij i viddanij sudu 17 lipnya 1944 roku za tri dni do zamahu na Gitlera avtomobil Rommelya potrapiv pid bombarduvannya a sam vin buv vazhko poranenij u golovu oskolkom aviacijnoyi bombi Vsim zdavalosya sho poranennya smertelne ale feldmarshal use zh vizhiv i buv evakujovanij dlya likuvannya do Nimechchini 8 serpnya 1944 pislya shpitalyu vin priyihav u Herling selo v jogo ridnij Shvabiyi poblizu Ulma kudi vin she v 1943 roci pereviz svoyu sim yu ryatuyuchi yiyi vid bombuvan soyuznikiv Traurna ceremoniya pohoron general feldmarshala Ervina Rommelya Pohoron Ervina Rommelya Smert 14 zhovtnya 1944 v budinku Rommelya poperedno otochenomu esesivcyami z yavilisya dva poslanci Gitlera nachalnik upravlinnya kadriv OKG general lejtenant V Burgdorf i jogo zastupnik general major E Mejzel Voni zaproponuvali feldmarshalu na vibir samogubstvo chi sud chesti Rommel vibrav ostannye Todi generali dali jomu zrozumiti sho virok virisheno i krim togo represij zaznayut jogo tovarishi po sluzhbi ta pidlegli j bilsh togo jogo sim ya Odnak yaksho feldmarshal viddast perevagu samogubstvu to jogo chekayut derzhavni pohoroni z usima vijskovimi pochestyami a rodini garantuyetsya bezpeka i pensiya V Burgdorf priviz z soboyu kapsulu cianistogo kaliyu z ciyeyi nagodi Cherez kilka hvilin naodinci Rommel ogolosiv sho vin virishiv pripiniti svoye zhittya i doviv svoye rishennya do druzhini j sina Trimayuchi svij marshalskij zhezl u ruci Rommel vijshov na vulicyu j siv v Opel V Burgdorfa de vodiyem buv SS obersharfyurer Genrih Duse ta viyihav iz sela Dali G Duse vidijshov vid avtomobilya zalishivshi Rommelya z generalom E Majzelem Cherez p yat hvilin V Burgdorf nakazav jomu povernutisya do mashini i vodij pomitiv sho feldmarshal lezhav u neprirodnij pozi Desyat hvilin po tomu grupa zatelefonuvala druzhini Rommelya shob povidomiti yij sho yiyi cholovik mertvij Oficijnoyu prichinoyu jogo smerti bulo ogolosheno krovoviliv u mozok 18 zhovtnya 1944 general feldmarshal Ervin Rommel pohovanij z usima vijskovimi pochestyami a Gitler osobisto ogolosiv cej den dnem nacionalnogo trauru Rommelyu bulo vsogo 52 roki Rol Ervina Rommelya v istoriyiGeneral feldmarshal Ervin Jogann Ojgen Rommel zalishiv slid v istoriyi yak talanovitij yaskravij ta vidatnij vijskovij lider z unikalnimi ta efektivnimi metodami komanduvannya kolosalnoyu pracezdatnistyu energijnistyu ta nezlamnoyu voleyu do peremogi Podibno perevazhnij bilshosti vishih voyenachalnikiv Tretogo rejhu Rommel rozpochav svoyu kar yeru yak kadrovij oficer kajzerivskoyi armiyi rozpochavshi vijskovu sluzhbu nezadovgo do Pershoyi svitovoyi vijni Smilivo bivsya na yiyi frontah yak strojovij oficer pro sho svidchat zasluzheni nim visoki bojovi nagorodi Majzhe usyu svitovu vijnu proviv na peredovij kilka raziv poranenij Pislya porazki Nimechchini u vijni j demobilizaciyi kajzerivskoyi armiyi v chisli nebagatoh yiyi oficeriv prodovzhiv sluzhbu v armiyi Vejmarskoyi respubliki Rejhsveri Prosuvannya po sluzhbi v stotisyachnomu Rejhsveri dlya absolyutnoyi bilshosti oficeriv bulo duzhe povilnim Ne buv vinyatkom z cogo pravila i Rommel nezvazhayuchi na use svoye revne stavlennya do sluzhbi i bojovi vidznaki otrimani na frontah Pershoyi svitovoyi vijni Z 15 rokiv sluzhbi v respublikanskij armiyi 11 rokiv vin prokomanduvav rotoyu a chergove vijskove zvannya majora otrimav lishe cherez 14 rokiv U 1933 roci z prihodom do vladi v Nimechchini nacistiv yaki obrali kurs na militarizaciyu krayini polozhennya oficera dokorinno zminyuyetsya hocha yak i bilshist vijskovih Rejhsveru Rommel priyednavsya do nacistiv ne vidrazu Prote same zavdyaki nacistskomu rezhimu talanovitij oficer vsogo za 6 rokiv z majoriv stav generalom a she cherez nepovnih 3 roki general feldmarshalom i odnim z najslavnishih polkovodciv Tretogo rejhu Kar yera Rommelya bula fenomenalnoyu tim bilshe sho osoblivih simpatij do nacional socializmu vin ne vidchuvav hocha osobisto do Gitlera stavivsya ne tilki z velikoyu povagoyu ale navit shilyavsya pered nim Zagalom yak i osnovna masa vijskovih profesionaliv starshogo pokolinnya kolishnih oficeriv kajzerivskoyi armiyi Rommel dotrimuvavsya principu sho armiya povinna stoyati poza politikoyu sho vona perebuvaye na sluzhbi u derzhavi i zahishaye derzhavni zagalnonacionalni interesi a ne interesi yakihos okremih politichnih partij Prozriv vin tilki v 1943 roci koli jomu stali vidomi konkretni fakti pro zvirstva yaki koyili nacisti i osobistu prichetnist do nih Adolfa Gitlera Same ce i stalo odniyeyu z osnovnih prichin rizkogo i nespodivanogo perehodu Rommelya do lav antigitlerivskoyi opoziciyi Yak lyudina Rommel vidriznyavsya serjoznim harakterom i gruntovnim stavlennyam do doruchenoyi jomu spravi Razom z tim jomu buli pritamanni zapalnist samovpevnenist sho dohodila chasom do peresichnoyi vpertosti E Rommel na broneavtomobili zv yazku Sd Kfz 250 3 Greif u koloni nimeckih vijsk na marshi Pivnichna Afrika 1942 Feldmarshal Montgomeri yakij protistoyav Rommelyu na polyah bitv vid El Alamejna do Normandiyi visoko cinuvav nimeckogo polkovodcya za jogo licarske stavlennya do protivnika za bezprikladnu vidvagu i za genialnu zuhvalist jogo strategiyi yaka dozvolyala jomu ne tilki protistoyati interesam Britanskoyi imperiyi v Pivnichnij Africi ale i protyagom trivalogo chasu zdobuvati peremogi nad anglijskoyu armiyeyu Vzhe pislya kapitulyaciyi Nimechchini vin zayaviv zhurnalistam Ya shiro zhalkuyu pro te sho ne zastav u zhivih feldmarshala Rommelya i ne mozhu potisnuti jogo chesnu i muzhnyu ruku General de Latr de Tassinyi golovnokomanduvach francuzkoyu okupacijnoyu armiyeyu u Nimechchini na znak glibokoyi povagi do pam yati velikogo batka Ervina Rommelya vidpustiv z filtracijnogo taboru sina general feldmarshala Manfreda Rommelya dovgotelesogo pidlitka yakogo prizvali do Lyuftvaffe na pochatku 1945 roku Idit yunache navryad chi Vi navchitesya chomus za kolyuchim drotom Postupite do odnogo z najstarishih universitetiv de navchalisya vidatni filosofi Nimechchini mova jshla pro universiteti mista Tyubingen i postijno obmirkovujte use sho stalosya z Vami i Vashoyu krayinoyu Nihto ne zmushuye Vas zrektisya togo chim nimci po pravu pishayutsya Postarajtesya sklasti zdorove sudzhennya pro lyudinonenavisnicku ideologiyu yaka prizvela Vashu Batkivshinu do yiyi ninishnogo stanu Cherez deyakij chas general de Tassinyi zaprosiv Manfreda Rommelya do shtab kvartiri francuzkih okupacijnih vijsk u Baden Baden i skazav jomu sho Franciya nikoli ne zabude im ya feldmarshala Rommelya yakij ne viznavav niyakih kodeksiv okrim licarskogo kodeksu chesti a usi francuzi zavzhdi budut z povagoyu stavitsya do pam yati jogo batka Osobisti paperi i zamitki legendarnogo feldmarshala buli zibrani dokupi jogo druzhinoyu Lyusi i F Bayerlyajnom pid nazvoyu Paperi Rommelya nim Krieg ohne Hass i vpershe opublikovani v 1950 roci Voni opisuyut usi bitvi Rommelya i jogo personalnij dosvid General feldmarshal Ervin Rommel Rommel yak voyenachalnik Ervin Rommel ta Ettore Bastiko v Africi Yak voyenachalnik Rommel volodiv neabiyakim vijskovim talantom Zahidni istoriki odnostajno vidnosyat jogo do chisla najtalanovitishih polkovodciv Tretogo rejhu i vidvodyat jomu v comu ryadu druge misce pislya E fon Manshtejna Zirka Rommelya rozpochala shoditi na vijskovomu gorizonti Tretogo rejhu pid chas Francuzkoyi kampaniyi 1940 roku koli vin bliskuche proyaviv sebe yak komandir tankovoyi diviziyi Vzhe todi vidatni vijskovi daruvannya Rommelya rizko viriznili jogo iz zagalnoyi masi komandiriv z yednan buli pomicheni vishim komanduvannyam Vermahtu j ocineni nalezhnim chinom I ne vipadkovo Gitler same jomu doruchiv komanduvannya na samostijnomu Pivnichnoafrikanskomu TVD U jogo ochah vihodec z narodu Rommel buv najtipovishim voyenachalnikom novoyi nacional socialistichnoyi formaciyi predstavniki yakoyi mali prijti na zaminu tak nelyuboyi nim kasti manirnih i neperedbachuvanih prusskih aristokrativ genshtabistiv starogo gartu do yakih vin zavzhdi stavivsya z poboyuvannyam i nikoli yim povnistyu ne doviryav Feldmarshal Rommel mav veliku muzhnist otrimav 6 poranen osobistu horobrist zavidnu energiyu pidpriyemlivist i zavzyatist u dosyagnenni otrimanih cilej U bojovij obstanovci neridko z yavlyavsya na najvidpovidalnishih i najnebezpechnishih dilyankah frontu doskonalo volodiv cinnim darom nadihati i zahoplyuvati vijska na vikonannya postavlenih zavdan Jogo vminnya znehtuvavshi najgirshim ta najmensh vigidnim spivvidnoshennyam sil kidatisya v bij i peremagati stalo legendoyu Ataki Rommelya vidriznyalisya vidvagoyu natiskom i bezstrashnistyu Inodi vin zanadto zahoplyuvavsya chastkovimi uspihami a jogo pozitivni bojovi yakosti neridko poyednuvalisya z vagomoyu doleyu nerozsudlivosti Rommel lyubiv i vmiv rizikuvati cya yakist yak kazhut bula u nogo v krovi Ervin Rommel nagorodzhuye soldativ Zaliznim Hrestom Pivnichno Afrikanska kampaniya 21 serpnya 1942 Rommel zavzhdi diyav na mezhi kolosalnogo riziku prigolomshuyuchi suprotivnika raptovimi nastupalnimi diyami ta utvoryuyuchi haos u svidomosti komanduvannya vvodyachi voroga v stan stuporu Klyuchovim elementom jogo uspihu u vijni bulo te sho vin ranishe za bagatoh voyenachalnikiv zrozumiv sutnist bliskavichnih dij Rommel zavzhdi zavdavav udaru todi koli suprotivnik mensh za vse ochikuvav na ce Jogo nastupalni kampaniyi bazuvalisya na principi vikoristannya bud yakih perevag sho buli v jogo rozporyadzhenni vin mig skoristatisya pishanoyu bureyu abo pokrovom nochi shob zdijsniti prihovanij manevr ta raptovo zavdati udar z neochikuvanoyi vorogom poziciyi abo rubezhu U Francuzkij kampaniyi ta zgodom u Pivnichnij Africi feldmarshal shiroko vikoristovuvav perevagi Lyuftvaffe zaluchayuchi taktichnu aviaciyu v roli peredovoyi udarnoyi sili j tim samim zabezpechuyuchi proriv svoyih motorizovanih pidrozdiliv kriz pereshkodi ta oseredki oporu suprotivnika Vin vvazhav vazhlivim aspektom uspihu zastosuvannya perevag bronovanoyi tehniki manevruyuchi yakoyu vin mig skoncentruvati yiyi v odnij tochci a potim zavdavav nishivnogo udaru usima silami ta zasobami dosyagayuchi prorivu na vazhlivij dilyanci frontu i negajno rozvivayuchi uspih v glibinu Logistichne zabezpechennya pri comu ne gralo dlya nogo virishalnogo znachennya vin zavzhdi napolyagav na bezupinnomu prosuvanni vijsk vpered Zabezpechennya palivom boyepripasami ta inshim vazhlivim majnom Rommel pokladav na protivnika koli nimecki peredovi chastini zahoplyuvali toroplenogo voroga i ne gayuchi chasu koristalisya jogo zapasami dlya nestrimnogo rivka dali Rommel vladuvav chimaloyu energiyeyu Jogo personalna prisutnist na peredovij sered svoyih soldativ grala kolosalne znachennya dlya uspihu boyu Vidvazhnist ocholyuvanih nim atak rishuchist dij neridko prizvodila do kapitulyaciyi sil protivnika yaki velmi perevershuvali jogo za chiselnistyu Klyuchovim uspihom upravlinnya vijskami v boyu feldmarshal vvazhav fizichnu prisutnist vijskovogo lidera u najvirishalnishomu misci bitvi Vin napolyagav komandir dlya togo shob uhvaliti adekvatne rishennya po situaciyi maye buti v kritichnomu misci v kritichnij chas Koli britanski komandos zdijsnili vidchajdushnu sprobu likviduvati komanduvacha z jogo shtabom Rommel rozizlivsya odnak ne cherez sam fakt akciyi a cherez te sho britanci pripustili sho vin mozhe znahoditsya na vidstani 400 km vid liniyi zitknennya storin U ridki periodi vijni koli shtab znahodivsya za rishennyam komanduvacha v glibini svoyih vijsk feldmarshal osobisto keruvav legkim rozviduvalnim litakom hocha ne mav licenziyi pilota oblitayuchi vlasni vijska i mayuchi informaciyu z pershih ruk Bojova diyalnist Rommelya v roki Drugoyi svitovoyi vijni vidriznyalasya neordinarnistyu vin pomitno vidilyavsya z osnovnoyi masi voyenachalnikiv nacistskogo Vermahtu Use svoye zhittya general demonstruvav veliku turbotu pro pidleglih v osoblivosti soldativ za sho gliboko shanuvavsya svoyimi vijskami Bagato v chomu takomu polozhennyu spriyala jogo osobista prostota i nevimushenist u spilkuvanni z pidleglimi z yakimi vin ne roblyachi sobi niyakih poslablen podilyav usi tyagoti pohidno bojovogo zhittya Slava E Rommelya yak soldatskogo generala zrostala z kozhnim dnem i poshana do nogo ta bezdoganna dovira z boku vijsk mnozhilasya z kozhnoyu bitvoyu Odin z oficeriv jogo shtabu v majbutnomu vidomij pismennik memuarist F V fon Melentin pisav Korpus Afrika jshov bud de kudi jogo viv Rommel ne zvazhayuchi na zhorstkij stil kerivnictva generala soldati zavzhdi znali Rommel bude ostannim na kogo vin zglyanetsya Nadzvichajno vimoglivij inodi zhorstkij po vidnoshennyu do svoyih oficeriv vin vimagav vid nih bezdogannogo pikluvannya do osobovogo skladu Yaksho E Rommel bachiv sho oficer dostojno povoditsya z pidleglimi vin adekvatno reaguvav na ce Ale nenalezhna povedinka komandira z soldatami ta unter oficerami mogla privesti jogo v lyut u takih vipadkah vin buv duzhe suvorij na rozpravu z takimi voyenachalnikami i negajno viganyav yih F V fon Melentin svidchiv Duzhe populyarnij sered molodih soldativ ta feldfebeliv z kim vin neridko zhartuvav vin buv duzhe vidvertij ta agresivnij z komandirami yaksho ne shvalyuvav yih diyi Zvisno taka povedinka feldmarshala sprichinyala pevne nevdovolennya z boku jogo shtabnih oficeriv yaki kritikuvali jogo za vidsutnist nalezhnogo kontaktu ta neuzgodzhenist jogo namiriv z kerivnictvom vijskami Rommel viyavivsya odnim z nebagatoh komandiriv nacistskoyi Nimechchini sho ne zaplyamuvav sebe v zhodnomu voyennomu zlochini nacistiv Svoyih suprotivnikiv na poli boyu vin povazhav j buv dlya nih ostannim z licariv chesti U hodi boyiv u Pivnichnij Africi Rommel chasto urizav normu vodi dlya svoyih soldativ shob neyu zavzhdi buli zabezpecheni poloneni Peremogi Rommelya v Pivnichnij Africi sklali jomu guchnu bojovu slavu V hodi provedenoyi kampaniyi vin zavdav cilu nizku vazhkih porazok protivniku yakij mav veliku perevagu v silah proyavivshi pri comu visoku vijskovu majsternist I tilki obmezhenist u silah i zasobah ne dozvolila Rommelyu realizuvati dosyagnutij nim na pershomu etapi kampaniyi uspih Vreshti resht Pivnichno Afrikanska kampaniya Vermahtu 1941 1943 rokiv zavershilasya nishivnoyu porazkoyu Ale ce stalosya z nezalezhnih vid Rommelya prichin bo vin buv postavlenij v taki umovi koli krah buv neminuchij Rommel ce peredbachav i zavchasno proponuvav Gitleru vihid iz situaciyi ale usi jogo cilkom realni argumenti buli proignorovani Tragichnij final nimecko italijskoyi vijni v Africi nastav vzhe bez Rommelya Isnuye versiya sho Gitler navmisno vidklikav jogo z Afriki ne bazhayuchi shob she odin jogo feldmarshal pislya F Paulyusa opinivsya v poloni Z velikim mistectvom nezvazhayuchi na veliku perevagu protivnika v silah i obmezhenist u svobodi dij Rommel proviv svoyu ostannyu bitvu vlitku 1944 roku v Normandiyi Protyagom dekilkoh tizhniv vin strimuvav potuzhnij natisk amerikano anglijskih vijsk i spochatku ne dozvoliv yim rozvinuti dosyagnutij uspih u glibinu Ne pidlyagaye sumnivu sho fatalnij zbig obstavin pov yazanij z poranennyam Rommelya i viklyuchennyam jogo z borotbi najnegativnishim chinom vidbivsya na podalshomu rozvitku podij ta vreshti resht na kincevomu rezultati oboronnoyi operaciyi nimeckih vijsk u Normandiyi Stosunki z Gitlerom Zustrich E Rommelya z Gitlerom Vazhlivu rol v uspishnomu prosuvanni Rommelya po sluzhbi pri nacistskomu rezhimi vidigralo jogo osobiste znajomstvo z Gitlerom yake vidbulosya v 1936 roci Z togo chasu Rommel stav revnim prihilnikom fyurera Gitler vidpovidno zi svogo boku postijno trimav u poli zoru zdatnogo oficera demonstruyuchi jomu svoyu doviru Rommel yedinij nadijnij oficer rejhsveru yakomu ya mozhu doviriti svoyu osobistu bezpeku zayaviv u seredini 1930 h rokiv Gitler svoyim partajgenosse Yak voyenachalnik Rommel mav u Gitlera velikij avtoritet Ce pidtverdzhuye toj fakt sho v 1941 1942 rokah vin buv mabut yedinim z voyenachalnikiv Tretogo rejhu yakomu fyurer nadav povnu svobodu dij na TVD ne vtruchayuchis u jogo operativni plani Prote naprikinci 1942 roku dovira Gitlera do feldmarshala istotno pohitnulasya Prichina polyagala ne tilki j ne stilki v porazci yaku zaznav u Pivnichnij Africi Rommel a golovnim chinom u jogo nezgodi z porochnoyu strategiyeyu Gitlera i sprobami protidiyati yij Cogo fyurer nikomu j nikoli ne probachav Do El Alamejna Gitler i Rommel perebuvali v chudovih stosunkah Ale pislya ciyeyi bitvi yihni stosunki pochali neuhilno pogirshuvatisya Viklikanij pislya porazki pid El Alamajnom do stavki fyurera feldmarshal stav svidkom tih scen yaki pobachili bagato hto z vishih voyenachalnikiv Tretogo rejhu na nogo yak z rogu dostatku posipalisya zvinuvachennya v kapitulyantskih nastroyah Tut Rommel vpershe vidchuv na sobi usyu isterichnist harakteru Gitlera jogo napadi lyuti spalahi bezprichinnogo gnivu nerozbirlivi kriki lajku tosho Zreshtoyu Gitler dijshov do togo sho visloviv sumnivi shodo boyezdatnosti vsogo Afrikanskogo korpusu U vidpovid na cyu obrazu Rommel ni kazhuchi ani slova rizko povernuvsya j vijshov z kimnati Piznishe vin stav bilsh rishuchim u spilkuvanni z Gitlerom Koli toj u chergovij raz nakinuvsya na nogo zi zvinuvachennyami chomu soldati jogo armiyi zamist togo shob stoyati na smert voliyut vidstupiti Rommel u vidpovid zaproponuvav nehaj fyurer abo htos iz jogo otochennya osobisto pribude na front i pokazhe yak ce robitsya Mogila Ervina Rommelya Vidomij anglijskij vijskovij publicist Liddel Gart visloviv svoyu tochku zoru v knizi Po toj bik pagorba angl The Other Side of the Hill Pochinayuchi z 1941 roku figura Rommelya stala najpomitnishoyu sered generaliv Vermahtu Vin buv yedinim z usih komu vdavsya nastilki prigolomshuyuchij stribok z gauptmaniv u feldmarshali Takij uspih ne mozhna poyasniti lishe osobistimi yakostyami Rommelya ochevidno mi mayemo spravu z dobre produmanoyu i retelno splanovanoyu Gitlerom vijskovoyu kar yeroyu Rommel mav stati Pidkoryuvachem Afriki a Eduard Ditl Geroyem Zapolyar ya Obidva pochinali yak loyalni vikonavci i yak voyenachalnik Rommel bilshoyu miroyu vipravdav pokladeni na nogo nadiyi nizh Ditl Sho stosuyetsya loyalnosti to tut Verhovnij Golovnokomanduvach skoyiv yavnu pomilku koli Rommel ostatochno zrozumiv sho Gitler i Nimechchina nesumisni vin zrobiv vibir na korist ostannoyi i vistupiv proti svogo volodarya Same avantyurizm Gitlera v politici i vijskovij strategiyi yaka vela na dumku Rommelya krayinu ta armiyu do neminuchoyi katastrofi rozcharuvannya feldmarshala u svoyemu nedavnomu kumiri zumovili jogo perehid do taboru antigitlerivskogo zakolotu yakij postaviv sobi za metu usunennya nacistskogo diktatora vid vladi Ale sproba povaliti Gitlera zakinchilasya provalom Usi zmovniki zaplatili svoyim zhittyam za cyu vidchajdushnu akciyu Ne uniknuv ciyeyi doli i Rommel Prohodzhennya vijskovoyi sluzhbi general feldmarshalom E RommelemProhodzhennya vijskovoyi sluzhbi general feldmarshalom E Rommelem Krayina Data pochatku Data zakinchennya Posada Vijskove zvannya Vijskove formuvannya ustanova Misto Region Primitki Nimecka imperiya 19 lipnya 1910 1 bereznya 1914 kandidat v oficeri kapral unter oficer komandir vzvodu fanen yunker lejtenant 124 j 6 j Vyurtemberzkij pihotnij polk imeni kajzera Vilgelma I Vajngarten berezen 1911 27 sichnya 1912 kadet vijskovogo uchilisha fanen yunker Vijskove uchilishe Dancig 1 bereznya 1914 31 lipnya 1914 komandir 4 yi batareyi polku lejtenant 49 j polk polovoyi artileriyi Ulm 2 veresnya 1914 sichen 1915 bataljonnij ad yutant lejtenant 124 j pihotnij polk imeni kajzera Vilgelma I Zahidnij front sichen 1915 10 kvitnya 1915 komandir 9 yi roti lejtenant ober lejtenant 124 j pihotnij polk imeni kajzera Vilgelma I 10 kvitnya 1915 traven 1917 komandir roti ober lejtenant Vyurtemberzkij girskij bataljon Alpijskij korpus Avstriya Vogezi Rumunska kampaniya Zahidnij front Shidnij front traven 1917 31 grudnya 1917 Vyurtemberzkij girskij bataljon Alpijskij korpus Pivnichna Italiya Italijskij front 31 grudnya 1917 21 grudnya 1918 oficer shtabu ober lejtenant gauptman Centr pidgotovki molodih oficeriv 21 grudnya 1918 24 chervnya 1919 komandir roti gauptman 124 j pihotnij polk Vajngarten Vejmarska respublika 24 chervnya 1919 gruden 1919 komandir roti vnutrishnoyi bezpeki 25 j pihotnij polk Fridrihsgafen gruden 1919 31 grudnya 1920 komandir navchalnoyi roti navchalnij pihotnij polk Shvebish Gmyund 1 sichnya 1921 1 zhovtnya 1929 komandir roti 13 j pihotnij polk Shtutgart 1 zhovtnya 1929 10 zhovtnya 1933 vikladach taktiki gauptman major Pihotna shkola Drezden Tretij Rejh 10 zhovtnya 1933 15 zhovtnya 1935 komandir bataljonu major oberst lejtenant 3 j girskij bataljon 17 go girsko pihotnogo polku Goslar 15 zhovtnya 1935 9 listopada 1938 starshij vikladach taktiki oberst lejtenant oberst Voyennij koledzh Potsdam 9 listopada 1938 berezen 1939 nachalnik Voyennoyi Akademiyi oberst Terezianska akademiya Viner Nojshtadt berezen 1939 25 serpnya 1939 osobista ohorona Gitlera Berlin 25 serpnya 1939 5 lyutogo 1940 komandir brigadi suprovodzhennya fyurera oberst general major Brigada suprovodzhennya fyurera Berlin 15 lyutogo 1940 13 lyutogo 1941 komandir 7 yi tankovoyi diviziyi general major general lejtenant 7 ma tankova diviziya Francuzka kampaniya Zahidnij front 14 lyutogo 1941 15 serpnya 1941 komanduvach nimeckogo korpusu Afrika general lejtenant general tankovih vijsk korpus Afrika Pivnichno Afrikanska kampaniya Seredzemnomorskij TVD 1 veresnya 1941 30 sichnya 1942 komanduvach nimeckoyi tankovoyi grupi Afrika general tankovih vijsk tankova grupa Afrika 30 sichnya 1942 20 veresnya 1942 komanduvach nimeckoyi tankovoyi armiyi Afrika general polkovnik general feldmarshal tankova armiya Afrika 24 zhovtnya 1942 23 lyutogo 1943 komanduvach nimecko italijskoyi tankovoyi armiyi general feldmarshal Nimecko italijska tankova armiya 23 lyutogo 1943 10 bereznya 1943 komanduvach grupi armiyi Afrika Grupa armij Afrika 14 travnya 1944 14 lipnya 1944 u rozporyadzhenni fyurera OKV Daniya Niderlandi Belgiya Franciya Zahidnij front 15 lipnya 1943 19 lipnya 1944 komanduvach grupoyu armij B Grupa armij B Franciya 19 lipnya 1944 14 zhovtnya 1944 u rozporyadzhenni fyurera Nimechchina na likuvanni pislya poranennyaNagorodi general feldmarshala E RommelyaZaliznij hrest 2 go klasu 30 veresnya 1914 1 go klasu 22 bereznya 1915 Zolota medal Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg 25 lyutogo 1915 Orden Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg 8 kvitnya 1915 Orden Za zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami 2 go klasu Orden Fridriha Vyurtemberg licarskij hrest 1 go klasu z mechami Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i mechami Pour le Merite 10 grudnya 1917 Nagrudnij znak Za poranennya v sribli Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 iz zastibkoyu Prazkij grad Medal U pam yat 22 bereznya 1939 roku Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 17 travnya 1940 1 go klasu 21 travnya 1940 Licarskij hrest Zaliznogo hresta z dubovim listyam mechami i diamantami licarskij hrest 26 travnya 1940 dubove listya 10 20 bereznya 1941 mechi 6 20 sichnya 1942 diamanti 6 11 bereznya 1943 Nagrudnij znak Za tankovu ataku v sribli Medal Za vijskovu doblest Italiya sribna 22 kvitnya 1941 vruchena Italo Gariboldi zolota lyutij 1942 Savojskij vijskovij orden velikij oficerskij hrest Italiya 15 sichnya 1942 Sribna 15 sichnya 1942 Kolonialnij orden Zirki Italiyi velikij hrest 28 kvitnya 1942 vruchenij Ettore Bastiko Dvichi vidznachenij u Vermahtberiht 21 chervnya 1942 i 10 veresnya 1943 Kombinovanij Znak Pilot Sposterigach v zoloti z diamantami Orden Slavi Tunis velikij oficerskij hrest Pochesna katana nacionalnoyi organizaciyi Shochoku Seishin Shinko kai Yaponska imperiya Narukavna strichka Afrika Orden Mihaya Horobrogo 3 go i 2 go klasu Rumunske korolivstvo 12 lipnya 1944 otrimav 2 nagorodi odnochasno Nagrudnij znak Za poranennya v zoloti 7 serpnya 1944 PrimitkiVinoski Suchasne peredmistya belgijskogo mistechka Virton 7 ma tankova diviziya Rommelya vtratila 682 zagiblimi 1646 poranenimi ta 296 zniklimi bezvisti 42 tanki bulo znisheno protivnikom Ser Richard O Konnor u veresni 1943 roku vtik z italijskogo taboru vijskovopolonenih i zumiv distatisya do svoyih U sichni 1944 roku vin buv priznachenij komandirom britanskogo VIII korpusu yakij diyav u Zahidnij Yevropi proti vijsk grupi armij Rommelya Primitki Stark F Bis ins Detail vertuschten die Nazis Rommels Tod Hrsg S Aust WeltN24 Axel Springer SE 2013 ISSN 0173 8437 d Track Q29872d Track Q66981d Track Q163560d Track Q19311465 Hakim Joy 1995 War peace and all that jazz New York Oxford University Press ISBN 978 0 19 507761 2 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Koh Lutc Lis pustyni General feldmarshal Ervin Rommel Rommel Die Wandlung eines grossen Soldaten Rostov na Donu Feniks 1999 AT ROMMEL S SIDE The Lost Letters of Hans Joachim Schraepler Publisher Frontline Books September 2009 Language English ISBN 1 84832 538 X ISBN 978 1 84832 538 8 Schraepler Hans Joachim Schraepler Hans Albrecht September 2009 At Rommel s Side The Lost Letters of Hans Joachim Schraepler London Frontline Books ISBN 978 1 84832 538 8 Mitchem Semyuel U Velichajshaya pobeda Rommelya M ACT 2002 stor 27 Lutc stor 19 Lutc stor 18 Correlli Barnett Hitler s Generals New York NY Grove Press 1989 Barnett stor 295 Mitchem stor 29 Mitchem stor 30 Lutc stor 20 Arhiv originalu za 29 sichnya 2013 Procitovano 5 grudnya 2012 Rommel na http hrono ru 26 listopada 2011 u Wayback Machine Fraser stor 81 100 Lutc stor 22 Mitchem stor 31 32 Mitchem stor 33 Rommel Erwin 1982 Liddell Hart B H ed New York Da Capo Press stor 6 on Luck Hans 1989 Panzer Commander The Memoirs of Colonel Hans von Luck Cassel Military Paperbacks stor 38 Lutc stor 24 Barnett stor 299 Irving stor 57 Lutc stor 29 Mitchem stor 22 Windrow stor 8 Mitchem stor 26 Lutc stor 33 Mitchem stor 35 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2018 Procitovano 25 sichnya 2012 Arhiv originalu za 27 listopada 2010 Procitovano 19 bereznya 2022 Biggs stor 97 Lutc stor 51 Mitchem stor 38 Mitchem stor 39 Lutc stor 56 Mitchem stor 40 Lutc stor 66 Hart stor 195 Hart stor 196 Hart stor 217 Hart stor 224 Hart stor 233 Hart stor 234 von Mellenthin stor 152 Rommel Reconsidered Edited by Ian F Beckett Stackpole Books 2014 ISBN 978 0 8117 1462 4 Lutc stor 105 Hart stor 286 Carver stor 67 Carver stor 70 Hart stor 298 Hart stor 305 Hart stor 299 Hart stor 306 Hart stor 319 Hart stor 326 Lutc stor 152 Lutc stor 179 180 Irving stor 327 Shirer William L 1960 The Rise and Fall of the Third Reich New York Simon and Schuster ISBN 978 0 671 62420 0 Manfred Rommel Nuremberg testimony Irving David 1977 The Trail of the Fox The Search for the True Field Marshal Rommel Weidenfeld amp Nicolson ISBN 1 872197 29 9 Marshall stor 189 Lutc stor 16 17 Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 7 grudnya 2013 Hoffman p 101 Lewin p 40 Hoffman p 25 Lewin p 243 Terry Brighton Masters of Battle Monty Patton and Rommel at War Penguin UK 2009 ISBN 0 14 102985 4 Lewin p 241 Lewin p 55 nim Infanterie Regiment Konig Wilhelm I 6 Wurttembergisches Nr 124DzherelaMitchem Semyuel U Velichajshaya pobeda Rommelya Rommel s Greatest Victory Per A Bolnyh M ACT 2002 ros Koh Lutc Lis pustyni General feldmarshal Ervin Rommel Rommel Die Wandlung eines grossen Soldaten Rostov na Donu Feniks 1999 384 s ros na hrono ru Arhiv originalu za 26 listopada 2011 Procitovano 31 grudnya 2011 ros na s s name Arhiv originalu za 22 grudnya 2011 Procitovano 31 grudnya 2011 ros na armor kiev ua Arhiv originalu za 27 listopada 2010 Procitovano 31 grudnya 2011 ros na ww2history ru Arhiv originalu za 22 sichnya 2012 Procitovano 31 grudnya 2011 ros Correlli Barnett Hitler s Generals 20 lyutogo 2015 u Wayback Machine New York NY Grove Press 1989 r 293 319 528 p ISBN 0 8021 3994 9 angl na achtungpanzer com Arhiv originalu za 23 lyutogo 2018 Procitovano 25 sichnya 2012 angl PosilannyaErvin Rommel u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Ervin Rommel u Vikishovishi na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 5 serpnya 2011 Procitovano 31 grudnya 2011 nim na geocities com Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2009 Procitovano 31 grudnya 2011 angl The Forced Suicide of Field Marshall Rommel 1944 25 listopada 2007 u Wayback Machine Erwin Rommel