Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
План Шлі́ффена (нім. Schlieffen-Plan, нім. вимова: ) — проєкт плану стратегічного розгортання німецької армії і задум ведення операцій на початку Першої світової війни Німеччиною на два фронти: проти Франції і Росії.
| План Шліффена | |
| Дата створення / заснування | 1905 |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | Альфред фон Шліффен |
| Країна |  Німецька імперія |
| Автор | Альфред фон Шліффен |
 План Шліффена у Вікісховищі | |
Сформульований у пам'ятній записці 1905 р. начальником німецького Генштабу генералом Альфредом фон Шліффеном. Перший удар завдається по Франції основною масою військ (до 85% усіх сухопутних сил), головні сили яких зосереджувалися на правому крилі, через нейтральні Бельгію та Люксембург в обхід з півночі головних сил французької армії із завданням захопити Париж, відкинути французькі війська на схід, де їх оточити і знищити. Проти Росії до перемоги над Францією залишали слабкий заслон. Після розгрому Франції передбачалось перекинути значні сили проти Росії.
План Шліффена був авантюристичним, оскільки німецькі війська на заході не володіли перевагою в силах і не могли матеріально забезпечити швидкий та безперервний наступ німецьких армій. Нереальним був і задум одним ударом знищити багатомільйонну французьку армію. При здійсненні плану (в дещо зміненому вигляді) на початку війни німецькі війська зазнали поразки у Марнській битві 1914.
Зміна плану
Після відходу Шліффена у відставку в 1906 Гельмут фон Мольтке став начальником генерального штабу Німецької імперії. Деякі його погляди не збігалися з початковим планом Шліффена: він здавався йому занадто ризикованим. План розроблявся в 1905 році, і через прорахунки Шліффена частина командування армії не хотіла діяти за цим планом. З цієї причини Мольтке взявся за переробку плану. Він вирішив перегрупувати війська і перекинути значну частину армії з Франції у бік російських кордонів. Також відмінністю від початкового плану було рішення Мольтке не направляти війська через Голландію. Саме це його рішення найбільше обговорюють історики. Історик Тернер в 1970 описав цю зміну так:
 | Значна зміна плану Шліффена і саме вона, мабуть, прирекла всю кампанію Німеччини на західному фронті ще до її початку. Оригінальний текст (англ.) А substantial modification in the Schlieffen Plan and one which probably doomed the German campaign in the west before it was ever launched. |  |
Тернер обґрунтовував це тим, що у Німеччини і так не залишалося сил для швидкого захоплення Франції, і через це Німеччина вплутуватися у війну на двох фронтах.
На самому початку війни, дотримуючись директив Плану-17, Франція почала мобілізацію, а пізніше і перекинула свої армії до кордону з Німеччиною, з метою повернути собі контроль над провінцією Ельзас-Лотарингія. Саме ці дії вписувалися в ідею Шліффена про подвійне оточення французької армії. Але через рішення Мольтке про перекидання військ до Росії, з метою не дозволити захоплення східної Пруссії, план був зірваний.
Причини провалу
- Відмова Італії від вступу у війну: Вступ у війну Італії, партнера Німеччини з Троїстого союзу, було необхідною умовою для успіху плану. По-перше, італійська армія, висунута на кордон з Францією, повинна була відвернути на себе значну частину французьких військ. По-друге, італійський флот, об'єднаний з австрійським, представляв би серйозну загрозу комунікаціям Антанти в Середземному морі. Це змусило б англійців тримати там велику частину флоту, що в підсумку призвело б до втрати нею абсолютного панування на морі. У реальності німецький і австрійський флоти виявилися практично заблокованими на своїх базах.
- Опір Бельгії: Попри те, що бельгійська армія становила всього десяту частину від армії Німеччини, бельгійські солдати тримали оборону країни майже місяць. Німці використовували «Велику Берту», щоб знищити бельгійські фортеці в Намюр і Антверпені, але бельгійці не здавалися, чим створили загрозу провалу для німецької армії. Напад Німеччини на нейтральну Бельгію змусив багато нейтральних країн переглянути свої погляди щодо Німеччини і кайзера Вільгельма. Зокрема, саме порушення бельгійського нейтралітету, а не союзницькі договори, стали приводом для вступу у війну Великої Британії.
- Мобілізація Російської армії: Мобілізація Росії проходила швидше, а захоплення Пруссії повністю збентежило німецьке командування. Ці події змусили командування перекинути ще більше людей на східний фронт. Це призвело до зворотних результатів: після перемоги в Пруссії — битві під Танненбергом на початку вересня 1914, німецька армія не вигравала битв на західному фронті.
- Залізниці у Франції: Затримка німців у війні з британцями та Бельгією, дала Франції час для того, щоб перекинути більшу кількість військ до кордонів. Німці дуже недооцінили можливість перекидання військ, і це призвело до значних затримок у просуванні до Франції. Тому до приходу німців до кордону з Францією, французи вже були готові до воєнних дій.
Див. також
Посилання
- Германский план Шлиффена и изменение его Мольтке-младшим
- С. Б. Переслегин. План «Гельб» — эхо-вариант плана Шлиффена"
- Альфред фон Шліффен
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plan Shli ffena nim Schlieffen Plan nim vimova ʃliːfen plaːn proyekt planu strategichnogo rozgortannya nimeckoyi armiyi i zadum vedennya operacij na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Nimechchinoyu na dva fronti proti Franciyi i Rosiyi Plan Shliffena Data stvorennya zasnuvannya1905 Nazvano na chestAlfred fon Shliffen Krayina Nimecka imperiya AvtorAlfred fon Shliffen Plan Shliffena u Vikishovishi Karta planu Shliffena Sformulovanij u pam yatnij zapisci 1905 r nachalnikom nimeckogo Genshtabu generalom Alfredom fon Shliffenom Pershij udar zavdayetsya po Franciyi osnovnoyu masoyu vijsk do 85 usih suhoputnih sil golovni sili yakih zoseredzhuvalisya na pravomu krili cherez nejtralni Belgiyu ta Lyuksemburg v obhid z pivnochi golovnih sil francuzkoyi armiyi iz zavdannyam zahopiti Parizh vidkinuti francuzki vijska na shid de yih otochiti i znishiti Proti Rosiyi do peremogi nad Franciyeyu zalishali slabkij zaslon Pislya rozgromu Franciyi peredbachalos perekinuti znachni sili proti Rosiyi Plan Shliffena buv avantyuristichnim oskilki nimecki vijska na zahodi ne volodili perevagoyu v silah i ne mogli materialno zabezpechiti shvidkij ta bezperervnij nastup nimeckih armij Nerealnim buv i zadum odnim udarom znishiti bagatomiljonnu francuzku armiyu Pri zdijsnenni planu v desho zminenomu viglyadi na pochatku vijni nimecki vijska zaznali porazki u Marnskij bitvi 1914 Zmina planuPislya vidhodu Shliffena u vidstavku v 1906 Gelmut fon Moltke stav nachalnikom generalnogo shtabu Nimeckoyi imperiyi Deyaki jogo poglyadi ne zbigalisya z pochatkovim planom Shliffena vin zdavavsya jomu zanadto rizikovanim Plan rozroblyavsya v 1905 roci i cherez prorahunki Shliffena chastina komanduvannya armiyi ne hotila diyati za cim planom Z ciyeyi prichini Moltke vzyavsya za pererobku planu Vin virishiv peregrupuvati vijska i perekinuti znachnu chastinu armiyi z Franciyi u bik rosijskih kordoniv Takozh vidminnistyu vid pochatkovogo planu bulo rishennya Moltke ne napravlyati vijska cherez Gollandiyu Same ce jogo rishennya najbilshe obgovoryuyut istoriki Istorik Terner v 1970 opisav cyu zminu tak Znachna zmina planu Shliffena i same vona mabut prirekla vsyu kampaniyu Nimechchini na zahidnomu fronti she do yiyi pochatku Originalnij tekst angl A substantial modification in the Schlieffen Plan and one which probably doomed the German campaign in the west before it was ever launched Terner obgruntovuvav ce tim sho u Nimechchini i tak ne zalishalosya sil dlya shvidkogo zahoplennya Franciyi i cherez ce Nimechchina vplutuvatisya u vijnu na dvoh frontah Na samomu pochatku vijni dotrimuyuchis direktiv Planu 17 Franciya pochala mobilizaciyu a piznishe i perekinula svoyi armiyi do kordonu z Nimechchinoyu z metoyu povernuti sobi kontrol nad provinciyeyu Elzas Lotaringiya Same ci diyi vpisuvalisya v ideyu Shliffena pro podvijne otochennya francuzkoyi armiyi Ale cherez rishennya Moltke pro perekidannya vijsk do Rosiyi z metoyu ne dozvoliti zahoplennya shidnoyi Prussiyi plan buv zirvanij Prichini provaluVidmova Italiyi vid vstupu u vijnu Vstup u vijnu Italiyi partnera Nimechchini z Troyistogo soyuzu bulo neobhidnoyu umovoyu dlya uspihu planu Po pershe italijska armiya visunuta na kordon z Franciyeyu povinna bula vidvernuti na sebe znachnu chastinu francuzkih vijsk Po druge italijskij flot ob yednanij z avstrijskim predstavlyav bi serjoznu zagrozu komunikaciyam Antanti v Seredzemnomu mori Ce zmusilo b anglijciv trimati tam veliku chastinu flotu sho v pidsumku prizvelo b do vtrati neyu absolyutnogo panuvannya na mori U realnosti nimeckij i avstrijskij floti viyavilisya praktichno zablokovanimi na svoyih bazah Opir Belgiyi Popri te sho belgijska armiya stanovila vsogo desyatu chastinu vid armiyi Nimechchini belgijski soldati trimali oboronu krayini majzhe misyac Nimci vikoristovuvali Veliku Bertu shob znishiti belgijski forteci v Namyur i Antverpeni ale belgijci ne zdavalisya chim stvorili zagrozu provalu dlya nimeckoyi armiyi Napad Nimechchini na nejtralnu Belgiyu zmusiv bagato nejtralnih krayin pereglyanuti svoyi poglyadi shodo Nimechchini i kajzera Vilgelma Zokrema same porushennya belgijskogo nejtralitetu a ne soyuznicki dogovori stali privodom dlya vstupu u vijnu Velikoyi Britaniyi Mobilizaciya Rosijskoyi armiyi Mobilizaciya Rosiyi prohodila shvidshe a zahoplennya Prussiyi povnistyu zbentezhilo nimecke komanduvannya Ci podiyi zmusili komanduvannya perekinuti she bilshe lyudej na shidnij front Ce prizvelo do zvorotnih rezultativ pislya peremogi v Prussiyi bitvi pid Tannenbergom na pochatku veresnya 1914 nimecka armiya ne vigravala bitv na zahidnomu fronti Zaliznici u Franciyi Zatrimka nimciv u vijni z britancyami ta Belgiyeyu dala Franciyi chas dlya togo shob perekinuti bilshu kilkist vijsk do kordoniv Nimci duzhe nedoocinili mozhlivist perekidannya vijsk i ce prizvelo do znachnih zatrimok u prosuvanni do Franciyi Tomu do prihodu nimciv do kordonu z Franciyeyu francuzi vzhe buli gotovi do voyennih dij Div takozhPlan A Verdenska bitva Gindenburga liniya Plan XVIIPosilannyaGermanskij plan Shliffena i izmenenie ego Moltke mladshim S B Pereslegin Plan Gelb eho variant plana Shliffena Alfred fon Shliffen