Alfa Romeo P3, P3 monoposto або Tipo B класичний автомобіль для Гран-прі, розроблений конструктором Вітторіо Яно, одна з моделей ряду Alfa Romeo 8C. Автомобіль P3 став по справжньому першим одномісним перегоновим автомобілем серії Гран-прі і другою для «Alfa Romeo» моделлю monoposto після Tipo A monoposto, випущеного у 1931 році. Дана модель була створена на базі попередньої успішної Alfa Romeo P2 та з урахуванням проблем, які виникли у моделі Alfa Romeo Tipo A. Вітторіо Яно сповна засвоїв усі уроки попередніх моделей, повернувся до креслярської дошки, щоби створити автомобіль, який їздив би довше ніж протяжність однієї гонки. Модель P3 стала першим справжнім одномісним перегоновим автомобілем, на який було встановлено супертурбований восьмициліндровий рядний (L8) двигун. Автомобіль був дуже легким для того періоду, і важив трошки більше за 680 кг (1,500 lb), не дивлячись на використання чавунного блока циліндрів двигуна.
Серія | Гран-прі 750 кг | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Інженер (и) | «Alfa Romeo» | ||||||||||
Конструктор | Вітторіо Яно | ||||||||||
Попередня | Alfa Romeo Tipo A | ||||||||||
Наступна | |||||||||||
Технічні характеристики | |||||||||||
Шасі | розділена, з боковою посадкою, з відкритими колесами | ||||||||||
Підвіска (передня) | жорстка, на півеліптичній ресорі і важелях з фрикційними амортизаторами з 1935 незалежна на подвійних важелях з підсилювачем керма «Dubonnet suspension» | ||||||||||
Підвіска (задня) | на поперечній ресорі з фрикційними амортизаторами з 1935 чотири поперечних важелі | ||||||||||
Довжина | 3840 мм | ||||||||||
Ширина | 1375 мм | ||||||||||
Висота | 1165 мм | ||||||||||
Ширина колії | Передні 55 in (1 397 mm), Задні 53 in (1 346 mm) | ||||||||||
Колісна база | 104 in (2 642 mm) | ||||||||||
Двигун | «Alfa Romeo» 1932—2654 л, 1934 — 2905 л, 1935 — 3165 л, спеціально для Гран-прі Німеччини L8, по чотири циліндри в ряд у блоці Подвійне турбонадування (Twin Roots Superchargers). фронтальне, поздовжнє | ||||||||||
Трансмісія | Alfa Romeo, з 1934 Alfa Romeo 3-МКПП 4 ручна | ||||||||||
Вага | 700 кг | ||||||||||
Шини | 1932 — Dunlop 1933/35 — [en] | ||||||||||
Історія виступів | |||||||||||
Команда | 1932 — Alfa Corse 1933/1935 — Scuderia Ferrari | ||||||||||
Пілоти | 1932 + Таціо Нуволарі, Рудольф Караччіола, Джузеппе Кампарі, [en] 1933 + Луї Широн, Луїджі Фаджолі, 1934 + Гі Молл, Акілле Варці, Браян Е. Льюїс (Brian E. Lewis), [en], [en] 1935 + [en], [en], [en], [en], [en], Маріо Тадіні (Mario Tadini), [en], [pl], [en], [en], 1936 + [en] «Чарлі»(«Charlie» Martin), Комте Хосе Марія де Вільяпадьерна (Comte José María de Villapadierna), [en], [en], [en] | ||||||||||
Дебют | 1932 ран-прі Італії, Таціо Нуволарі, 1-е місце | ||||||||||
| |||||||||||
Кубок конструкторів | не розігрувався до 1958 року |
Участь у змаганнях 1932—1935 років
Модель P3 була представлена у липні посеред [en] у Європі, розпочавши свої перші перегони з перемоги, здобутої Таціо Нуволарі. Згодом було виграно 6 гонок цього року з пілотами Нуволарі і Рудольфом Караччіолою, включаючи усі 3 основні: Гран-прі Італії, Франції та Німеччини.
[en] приніс фінансові труднощі команді «Alfa Corse», в результаті чого, автомобілі просто не брали участі у змаганнях. Енцо Феррарі довелось тікати зі своєю командою «Scuderia Ferrari» та використовувати застарілі «Alfa Monza». «Alfa Corse» ухилялась до серпня, пропустивши перші 25 перегонів, і лише після довгих дискусій модель P3 було остаточно передано до рук «Scuderia Ferrari». Згодом автомобілі P3 виграли 6 з фінальних 11 подій сезону, включаючи 2 головних Гран-прі Італії та Іспанії.
Нові правила для [en] поставили більші вимоги до кузова. З урахуванням цього, робочий об'єм двигуна було зменшено до 2,9 літра. Луїс Чірон (Louis Chiron) виграв Гран-прі Франції у Монлері, у той час як німецькі [en]» виграли в інших чотирьох перегонах чемпіонату Європи. Однак P3 виграла 18 з усіх 35 Гран-прі, що проводились у Європі того року.
В [en] модель P3 була уже неконкурентоспроможною проти потужних німецьких автомобілів у 6 гонках Чемпіонату Європи. Але це не завадило отримати останню і легендарну робочу перемогу. Двигун P3 мав робочий об'єм 3,2 літри, спеціально для Нуволарі для на трасі Нюрбургринг, на рідних землях «Mercedes-Benz» та «Auto Union». У перегонах Нуволарі проколов колесо на початку свого лідерства, але після піт-стопу він вирвався уперед на останньому колі, коли [en], що керував досконалим «Mercedes-Benz W 25» отримав прокол колеса, залишивши Нуволарі одного з тріумфом у перегонах перед ошелешеним натовпом 300000 німців. Це був останній рік участі P3 у Гран-прі і остання перемога у Європейському чемпіонаті з автоперегонів.
«Я ніколи не чув такого, — розповідав Енцо Феррарі, — двісті тисяч осіб, тільки що готові завити від захвату, разом замовкли. Нуволарі фінішував у цілковитій тиші. Це було приголомшливо!»
Спритність і універсальність моделі P3 дозволила їй виграти 16 з 39 Гран-прі у 1935 році. P3 заслужила своє місце в історії як дійсно найсильніший гоночний автомобіль.
Перемоги автомобіля
Загальне число: 46 перемог.
1932 Гран-прі Італії, Таціо Нуволарі
1932 Гран-прі Франції, Таціо Нуволарі
1932 Гран-прі Німеччини, Рудольф Караччіола
1932 Кубок Чано, Таціо Нуволарі
1932 Кубок Ачербо, Таціо Нуволарі
1932 , Рудольф Караччіола
1933 Кубок Ачербо Луїджі Фаджолі,
1933 [en] Луїджі Фаджолі
1933 Луї Широн,
1933 Гран-прі Італії Луїджі Фаджолі
1933 Траса імені Масарика Луї Широн
1933 Гран-прі Іспанії Луї Широн
1934 Гран-прі Монако, Гі Молл
1934 Акілле Варці,
1934 Гран-прі Триполі Акілле Варці,
1934 Гран-прі Марокко, Луї Широн,
1934 Targa Florio, Акілле Варці,
1934 Трасса АФУС, Гі Молл,
1934 , Браян Е. Льюїс (Brian E. Lewis)
1934 , [en]
1934 [en], Акілле Варці,
1934 Гран-прі Франції, Луї Широн,
1934 [en], Луї Широн
1934 Гранд-прі Віші (Vichy Grand Prix), [en],
1934 Гран-прі Німеччини Таціо Нуволарі
1934 Кубок Чано, Акілле Варці,
1934 [fr], Акілле Варці,
1934 , [en],
1934 , [en],
1935 [en], Таціо Нуволарі
1935 Bergamo Circuit, Таціо Нуволарі
1935 Grand Prix automobile de l'U.M.F., [en]
1935 Biella Circuit, Таціо Нуволарі
1935 Lorraine Grand Prix, Луї Широн
1935 [en], [en]
1935 Dieppe Grand Prix, [en]
1935 Varese Circuit, [en]
1935 Гран-прі Німеччини, Таціо Нуволарі
1935 [en], [en]
1935 Кубок Чано, Таціо Нуволарі
1935 [fr], Таціо Нуволарі
1935 Modena Grand Prix, Таціо Нуволарі
1935 Кубок Чано, [fr]
1935 Donington Гран-прі, [en]
1935 Coppa della Sila, [en]
1935 [en] Mountain Championship, [en]
Примітки
- Alfa Romeo P3. ddavid.com. оригіналу за 13 вересня 2007. Процитовано 4 вересня 2007.
- Alfa Romeo Tipo A Monoposto. ultimatecarpage.com. оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 4 вересня 2007.
- Легенда о Нуволари [ 22 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Журнал «Формула», 2000, № 1. — С. 88. (рос.)
Джерела
- Owen, David. Grandi Marche - Alfa Romeo. — Milano : Edizioni Acanthus, 1985.
- Borgeson, Griffith. The Alfa Romeo Tradition. — City : Haynes (Foulis) Publishing Group Ltd. Somerset, UK, 1990. — .
- Tabucchi, Maurizio. Alfa Romeo 1910 - 2010. — Giorgio Nada Editore, 2010. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Alfa Romeo P3
- Profile of P3 at Grand Prix History [ 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Golden Age by Leif Snellman [ 3 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Results Tables by Quintin Cloud [ 31 січня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Alfa Romeo Automobiles S.p.A., графік авто 1910-1949 рр. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Клас | 1910-ті | 1920-ті | 1930-ті | 1940-ві | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||
12 HP/15 HP/24 HP/15-20 HP/20-30 HP | (20/30 HP) | RM | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(40/60 HP) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
G1/G2 | RL | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6C 1500/1750/1900/2300/3000 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8-цил. | 8C 2300/2600/2900 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Перегоновий автомобіль | (GP) | P1/P2 | A | P3 | (Bi-motore) | 308 | (158/159 Alfetta) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
(8C-35) | 12C |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alfa Romeo P3 P3 monoposto abo Tipo B klasichnij avtomobil dlya Gran pri rozroblenij konstruktorom Vittorio Yano odna z modelej ryadu Alfa Romeo 8C Avtomobil P3 stav po spravzhnomu pershim odnomisnim peregonovim avtomobilem seriyi Gran pri i drugoyu dlya Alfa Romeo modellyu monoposto pislya Tipo A monoposto vipushenogo u 1931 roci Dana model bula stvorena na bazi poperednoyi uspishnoyi Alfa Romeo P2 ta z urahuvannyam problem yaki vinikli u modeli Alfa Romeo Tipo A Vittorio Yano spovna zasvoyiv usi uroki poperednih modelej povernuvsya do kreslyarskoyi doshki shobi stvoriti avtomobil yakij yizdiv bi dovshe nizh protyazhnist odniyeyi gonki Model P3 stala pershim spravzhnim odnomisnim peregonovim avtomobilem na yakij bulo vstanovleno superturbovanij vosmicilindrovij ryadnij L8 dvigun Avtomobil buv duzhe legkim dlya togo periodu i vazhiv troshki bilshe za 680 kg 1 500 lb ne divlyachis na vikoristannya chavunnogo bloka cilindriv dviguna Alfa Romeo P3 Seriya Gran pri 750 kg Inzhener i Alfa Romeo Konstruktor Vittorio Yano Poperednya Alfa Romeo Tipo A Nastupna Tehnichni harakteristiki Shasi rozdilena z bokovoyu posadkoyu z vidkritimi kolesami Pidviska perednya zhorstka na piveliptichnij resori i vazhelyah z frikcijnimi amortizatorami z 1935 nezalezhna na podvijnih vazhelyah z pidsilyuvachem kerma Dubonnet suspension Pidviska zadnya na poperechnij resori z frikcijnimi amortizatorami z 1935 chotiri poperechnih vazheli Dovzhina 3840 mm Shirina 1375 mm Visota 1165 mm Shirina koliyi Peredni 55 in 1 397 mm Zadni 53 in 1 346 mm Kolisna baza 104 in 2 642 mm Dvigun Alfa Romeo 1932 2654 l 1934 2905 l 1935 3165 l specialno dlya Gran pri Nimechchini L8 po chotiri cilindri v ryad u bloci Podvijne turbonaduvannya Twin Roots Superchargers frontalne pozdovzhnye Transmisiya Alfa Romeo z 1934 Alfa Romeo 3 MKPP 4 ruchna Vaga 700 kg Shini 1932 Dunlop 1933 35 en Istoriya vistupiv Komanda 1932 Alfa Corse 1933 1935 Scuderia Ferrari Piloti 1932 Tacio Nuvolari Rudolf Karachchiola Dzhuzeppe Kampari en 1933 Luyi Shiron Luyidzhi Fadzholi 1934 Gi Moll Akille Varci Brayan E Lyuyis Brian E Lewis en en 1935 en en en en en Mario Tadini Mario Tadini en pl en en 1936 en Charli Charlie Martin Komte Hose Mariya de Vilyapaderna Comte Jose Maria de Villapadierna en en en Debyut 1932 ran pri Italiyi Tacio Nuvolari 1 e misce Gonki Peremogi Podiumi Pouli Najshv 46 Kubok konstruktoriv ne rozigruvavsya do 1958 rokuUchast u zmagannyah 1932 1935 rokivModel P3 bula predstavlena u lipni posered en u Yevropi rozpochavshi svoyi pershi peregoni z peremogi zdobutoyi Tacio Nuvolari Zgodom bulo vigrano 6 gonok cogo roku z pilotami Nuvolari i Rudolfom Karachchioloyu vklyuchayuchi usi 3 osnovni Gran pri Italiyi Franciyi ta Nimechchini en prinis finansovi trudnoshi komandi Alfa Corse v rezultati chogo avtomobili prosto ne brali uchasti u zmagannyah Enco Ferrari dovelos tikati zi svoyeyu komandoyu Scuderia Ferrari ta vikoristovuvati zastarili Alfa Monza Alfa Corse uhilyalas do serpnya propustivshi pershi 25 peregoniv i lishe pislya dovgih diskusij model P3 bulo ostatochno peredano do ruk Scuderia Ferrari Zgodom avtomobili P3 vigrali 6 z finalnih 11 podij sezonu vklyuchayuchi 2 golovnih Gran pri Italiyi ta Ispaniyi Novi pravila dlya en postavili bilshi vimogi do kuzova Z urahuvannyam cogo robochij ob yem dviguna bulo zmensheno do 2 9 litra Luyis Chiron Louis Chiron vigrav Gran pri Franciyi u Monleri u toj chas yak nimecki en vigrali v inshih chotiroh peregonah chempionatu Yevropi Odnak P3 vigrala 18 z usih 35 Gran pri sho provodilis u Yevropi togo roku V en model P3 bula uzhe nekonkurentospromozhnoyu proti potuzhnih nimeckih avtomobiliv u 6 gonkah Chempionatu Yevropi Ale ce ne zavadilo otrimati ostannyu i legendarnu robochu peremogu Dvigun P3 mav robochij ob yem 3 2 litri specialno dlya Nuvolari dlya na trasi Nyurburgring na ridnih zemlyah Mercedes Benz ta Auto Union U peregonah Nuvolari prokolov koleso na pochatku svogo liderstva ale pislya pit stopu vin virvavsya upered na ostannomu koli koli en sho keruvav doskonalim Mercedes Benz W 25 otrimav prokol kolesa zalishivshi Nuvolari odnogo z triumfom u peregonah pered osheleshenim natovpom 300000 nimciv Ce buv ostannij rik uchasti P3 u Gran pri i ostannya peremoga u Yevropejskomu chempionati z avtoperegoniv Ya nikoli ne chuv takogo rozpovidav Enco Ferrari dvisti tisyach osib tilki sho gotovi zaviti vid zahvatu razom zamovkli Nuvolari finishuvav u cilkovitij tishi Ce bulo prigolomshlivo Spritnist i universalnist modeli P3 dozvolila yij vigrati 16 z 39 Gran pri u 1935 roci P3 zasluzhila svoye misce v istoriyi yak dijsno najsilnishij gonochnij avtomobil Peremogi avtomobilya en na Alfa Romeo P3 Dvigun Alfa P3 Tipo B z dvostupenevim turbonadduvannyam Tipo B Aerodinamica yaka z gonshikom Gi Mollom triumfuvala na trasi Afus u 1934 Zagalne chislo 46 peremog 1932 Gran pri Italiyi Tacio Nuvolari 1932 Gran pri Franciyi Tacio Nuvolari 1932 Gran pri Nimechchini Rudolf Karachchiola 1932 Kubok Chano Tacio Nuvolari 1932 Kubok Acherbo Tacio Nuvolari 1932 Rudolf Karachchiola 1933 Kubok Acherbo Luyidzhi Fadzholi 1933 en Luyidzhi Fadzholi 1933 Luyi Shiron 1933 Gran pri Italiyi Luyidzhi Fadzholi 1933 Trasa imeni Masarika Luyi Shiron 1933 Gran pri Ispaniyi Luyi Shiron 1934 Gran pri Monako Gi Moll 1934 Akille Varci 1934 Gran pri Tripoli Akille Varci 1934 Gran pri Marokko Luyi Shiron 1934 Targa Florio Akille Varci 1934 Trassa AFUS Gi Moll 1934 Brayan E Lyuyis Brian E Lewis 1934 en 1934 en Akille Varci 1934 Gran pri Franciyi Luyi Shiron 1934 en Luyi Shiron 1934 Grand pri Vishi Vichy Grand Prix en 1934 Gran pri Nimechchini Tacio Nuvolari 1934 Kubok Chano Akille Varci 1934 fr Akille Varci 1934 en 1934 en 1935 en Tacio Nuvolari 1935 Bergamo Circuit Tacio Nuvolari 1935 Grand Prix automobile de l U M F en 1935 Biella Circuit Tacio Nuvolari 1935 Lorraine Grand Prix Luyi Shiron 1935 en en 1935 Dieppe Grand Prix en 1935 Varese Circuit en 1935 Gran pri Nimechchini Tacio Nuvolari 1935 en en 1935 Kubok Chano Tacio Nuvolari 1935 fr Tacio Nuvolari 1935 Modena Grand Prix Tacio Nuvolari 1935 Kubok Chano fr 1935 Donington Gran pri en 1935 Coppa della Sila en 1935 en Mountain Championship en PrimitkiAlfa Romeo P3 ddavid com originalu za 13 veresnya 2007 Procitovano 4 veresnya 2007 Alfa Romeo Tipo A Monoposto ultimatecarpage com originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 4 veresnya 2007 Legenda o Nuvolari 22 listopada 2017 u Wayback Machine Zhurnal Formula 2000 1 S 88 ros DzherelaOwen David Grandi Marche Alfa Romeo Milano Edizioni Acanthus 1985 Borgeson Griffith The Alfa Romeo Tradition City Haynes Foulis Publishing Group Ltd Somerset UK 1990 ISBN 0 85429 875 4 Tabucchi Maurizio Alfa Romeo 1910 2010 Giorgio Nada Editore 2010 ISBN 978 88 7911 502 5 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alfa Romeo P3 Profile of P3 at Grand Prix History 29 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl The Golden Age by Leif Snellman 3 sichnya 2019 u Wayback Machine angl Results Tables by Quintin Cloud 31 sichnya 2020 u Wayback Machine angl prAlfa Romeo Automobiles S p A grafik avto 1910 1949 rr Nastupni gt Klas 1910 ti 1920 ti 1930 ti 1940 vi 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 12 HP 15 HP 24 HP 15 20 HP 20 30 HP 20 30 HP RM 40 60 HP G1 G2 RL 6C 1500 1750 1900 2300 3000 8 cil 8C 2300 2600 2900 Peregonovij avtomobil GP P1 P2 A P3 Bi motore 308 158 159 Alfetta 8C 35 12C