Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Впорядкування Ґодзюон хіраґана а і у е о あ い う え おК か き く け こС さ し す せ そТ た ち つ て とН な に ぬ ね のХ は ひ ふ へ ほМ ま み む め もЙ や

Ґодзюон

Ґодзюон
Впорядкування Ґодзюон
(хіраґана)
а і у е о
∅ あ い う え お
К か き く け こ
С さ し す せ そ
Т た ち つ て と
Н な に ぬ ね の
Х は ひ ふ へ ほ
М ま み む め も
Й や ゆ よ
Р ら り る れ ろ
/w/ わ ゐ ゑ を
Додаткова кана
ん
     не використовуються/застарілі

Ґодзюон (яп. 五十音, ごじゅうおん, «п'ятдесят звуків») — система упорядкування літер японських силабічних абеток хіраґана і катакана, усталена в сучасній японській мові. Має вигляд таблиці. Горизонтальними координатами виступають рядки 5 голосних, а вертикальними — приголосних.

Короткі відомості

Ґодзюон був винайдений у 1093 році буддистським ченцем Мьокаку. Винахід слугував засобом для записування звука певного ієрогліфа через позначення цього звука двома іншими ієрогліфічними знаками. Згодом він став використовуватися для знаків абетки кана. Вдала систематизація голосних та приголосних в ґодзюоні довела свою ефективність і зараз використовується для вивчення японської мови.

У XVII—XIX століттях ґодзюон називали також «ґодзюон-дзу» (五十音図, «схема 50 звуків»), «ґоїн» (五音, «5 звуків»), ондзу (音図, «схема звуків»).

Ґодзюон записується у вигляді таблиці. Вона представляє 50 чистих звуків: 5 голосних (あ、い、う、え、お) та 10 голосних за стовпчиками （あ行、か行、さ行、た行、な行、は行、ま行、や行、ら行、わ行）. Усі вони використовувалися у старояпонській мові; у сучасній мові вживаються лише 47, без звуків рядків /i/ (い) та /e/ (え) стовпчика /ja/ (や) та звуків рядків /i/ (い), /u/ (う), /e/ (え) та /о/ (を) стовпчика /wa/. Окреме місце в таблиці ґодзюону займає 51 знак /N/ (ん). Дзвінкі звуки, напівдзвінкі звуки, подовження, подвоєння та йоони до ґодзюону не входять.

Таблиця


Ґодзюон
  わ行
ва 		ら行
ра 		や行
я 		ま行
ма 		は行
ха 		な行
на 		た行
та 		さ行
са 		か行
ка 		あ行
а 		image Стовпчики
•
image Рядки
ん • ン
N • н (м) 		わ • ワ
[wa]
wa • ва 		ら • ラ
[ɾa]
ra • ра 		や • ヤ
[ja]
ja • я 		ま • マ
[ma]
ma • ма 		は • ハ
[ha]
ha • ха 		な • ナ
[na]
na • на 		た • タ
[ta]
ta • та 		さ • サ
[sa]
sa • са 		か • カ
[ka]
ka • ка 		あ • ア
[a]
a • а 		あ段
а
ゐ • ヰ
[ɰi]
i • і 		り • リ
[ɾі]
ri • рі 		(い • イ)
[i]
i • і 		み • ミ
[mi]
mi • мі 		ひ • ヒ
[çi]
hi • хі 		に • ニ
[ɲi]
ni • ні 		ち • チ
[ʨi]
chi • ті 		し • シ
[ɕi]
shi • сі 		き • キ
[ki]
ki • кі 		い • イ
[і]
i • і 		い段
і
(う • ウ)
[u]
u • у 		る • ル
[ɾu]
ru • ру 		ゆ • ユ
[ju]
ju • ю 		む • ム
[mu]
mu • му 		ふ • フ
[ɸu]
hu • фу 		ぬ • ヌ
[nu]
nu • ну 		つ • ツ
[t͡su]
tsu • цу 		す • ス
[su]
su • су 		く • ク
[ku]
ku • ку 		う • ウ
[u]
u • у 		う段
у
ゑ • ヱ
[ɰe]
e • е 		れ • レ
[ɾe]
re • ре 		(え • エ)
[e]
e • е 		め • メ
[me]
me • ме 		へ • ヘ
[he]
he • хе 		ね • ネ
[ne]
ne • не 		て • テ
[te]
te • те 		せ • セ
[se]
se • се 		け • ケ
[ke]
ke • ке 		え • エ
[e]
e • е 		え段
е
を • ヲ
[ɰo]
o • о 		ろ • ロ
[ɾo]
ro • ро 		よ • ヨ
[jo]
jo • йо 		も • モ
[mo]
mo • мо 		ほ • ホ
[ho]
ho • хо 		の • ノ
[no]
no • но 		と • ト
[to]
to • то 		そ • ソ
[so]
so • со 		こ • コ
[ko]
ko • ко 		お • オ
[o]
o • о 		お段
о

Порядок ґодзюону

Порядок знаків кани, що починається з /а/ (あ), /і/ (い), /u/ (う), /е/ (え), /о/ (お) і закінчується /e/ (ゑ) та /o/ (を), тобто слідує за таблицею ґодзюону справа наліво і зверху вниз, називається «порядком ґодзюону» (五十音順) або «порядком а-і-у-е-о» (あいうえお順):

  • あ　•　い　•　う　•　え　•　お　•　か　•　き　•　け　•　こ　•　さ　•　し　•　す　•　せ　•　そ　•　た　•　ち　•　つ　•　て　•　と　•　な　•　に　•　ぬ　•　ね　•　の　•　は　•　ひ　•　ふ　•　へ　•　ほ　•　ま　•　み　•　む　•　め　•　も　•　や　•　ゆ　•　よ　•　わ　•　ゐ　•　ゑ　•　を　•　ん

Він використовується як абетковий порядок при укладанні словників, пошукових індексів, списків імен, товарів тощо. Вперше порядок ґодзюону було вжито в «Енциклопедії японської лексики» 1884 року.

Згідно з правилами порядку ґодзюону, дзвінкі та напівдзвінкі звуки розглядаються як різновид чистих, тому у словниках чи пошуковиках часто дотримуються порядку «чистий звук → дзвінкий звук → напівдзвінкий звук». Наприклад:

  • /ha/ は → /ba/ ば → /pa/ ぱ → /haa/ はあ → /baa/ ばあ → /paa/ ぱあ → /hi/ ひ

Довгота голосного звуку вважається різновидом цього голосного, тому записується у порядку «голосний → подовжений голосний»:

  • /aku/ あく → /aaku/ ああく → /aRku/ あーく → /aake/ ああけ

У йотованих йоонах великі літери ряду /j/ передують малим:

  • /kija/きや → /kia/ きゃ → /kijaku/ きやく → /kiaku/ きゃく → /kiju/ きゆ
  • /v/ (ヴ) розглядається як дзвінкий звук чистого /u/ (う).

Інколи знаки в порядку ґодзюону використовуються як замінники чисел або номери нижчого від числового порядку. Наприклад:

  • あ як 1, い як 2, う як 3, え як 4, お як 5 і так далі.

Примітки

  1. В кінці усіх знаків знаходиться знак /N/, який не є складовою ґодзюону.

Посилання

  • Таблиця кани [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (яп.)
Ґодзюон
ん н ゛ わ ва ら ра や я ま ма は ха な на た та さ са か ка あ а
っ ゜ ゐ і り рі み мі ひ хі に ні ち ті し сі き кі い і
 в る ру ゆ ю む му ふ фу ぬ ну つ цу す су く ку う у
ゑ е れ ре め ме へ хе ね не て те せ се け ке え е
を о ろ ро よ йо も мо ほ хо の но と то そ со こ ко お о
Іроха
い і ろ ро は ха に ні ほ хо へ хе と то ち ті り рі ぬ ну る ру を о
わ ва か ка よ йо た та れ ре そ со つ цу ね не な на ら ра む му
う у ゐ і の но お о く ку や я ま ма け ке ふ фу こ ко え е て те
あ а さ са き кі ゆ ю め ме み мі し сі ゑ е ひ хі も мо せ се す су
• •

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vporyadkuvannya Godzyuon hiragana a i u e o あ い う え おK か き く け こS さ し す せ そT た ち つ て とN な に ぬ ね のH は ひ ふ へ ほM ま み む め もJ や ゆ よR ら り る れ ろ w わ ゐ ゑ をDodatkova kanaん ne vikoristovuyutsya zastarili Godzyuon yap 五十音 ごじゅうおん p yatdesyat zvukiv sistema uporyadkuvannya liter yaponskih silabichnih abetok hiragana i katakana ustalena v suchasnij yaponskij movi Maye viglyad tablici Gorizontalnimi koordinatami vistupayut ryadki 5 golosnih a vertikalnimi prigolosnih Korotki vidomostiGodzyuon buv vinajdenij u 1093 roci buddistskim chencem Mokaku Vinahid sluguvav zasobom dlya zapisuvannya zvuka pevnogo iyeroglifa cherez poznachennya cogo zvuka dvoma inshimi iyeroglifichnimi znakami Zgodom vin stav vikoristovuvatisya dlya znakiv abetki kana Vdala sistematizaciya golosnih ta prigolosnih v godzyuoni dovela svoyu efektivnist i zaraz vikoristovuyetsya dlya vivchennya yaponskoyi movi U XVII XIX stolittyah godzyuon nazivali takozh godzyuon dzu 五十音図 shema 50 zvukiv goyin 五音 5 zvukiv ondzu 音図 shema zvukiv Godzyuon zapisuyetsya u viglyadi tablici Vona predstavlyaye 50 chistih zvukiv 5 golosnih あ い う え お ta 10 golosnih za stovpchikami あ行 か行 さ行 た行 な行 は行 ま行 や行 ら行 わ行 Usi voni vikoristovuvalisya u staroyaponskij movi u suchasnij movi vzhivayutsya lishe 47 bez zvukiv ryadkiv i い ta e え stovpchika ja や ta zvukiv ryadkiv i い u う e え ta o を stovpchika wa Okreme misce v tablici godzyuonu zajmaye 51 znak N ん Dzvinki zvuki napivdzvinki zvuki podovzhennya podvoyennya ta jooni do godzyuonu ne vhodyat TablicyaTablicya chitayetsya sprava nalivo zverhu vniz za yaponskoyu tradiciyeyu V tablici podani znaki katakani i hiragani Vimovi yaponskoyu poznacheni cherez MFA Latinizaciya znakiv kani podana za sistemoyu Hepberna Kirilizaciya znakiv kani podana za sistemoyu Polivanova Godzyuon わ行 va ら行 ra や行 ya ま行 ma は行 ha な行 na た行 ta さ行 sa か行 ka あ行 a Stovpchiki Ryadkiん ン N n m わ ワ wa wa va ら ラ ɾa ra ra や ヤ ja ja ya ま マ ma ma ma は ハ ha ha ha な ナ na na na た タ ta ta ta さ サ sa sa sa か カ ka ka ka あ ア a a a あ段 aゐ ヰ ɰi i i り リ ɾi ri ri い イ i i i み ミ mi mi mi ひ ヒ ci hi hi に ニ ɲi ni ni ち チ ʨi chi ti し シ ɕi shi si き キ ki ki ki い イ i i i い段 i う ウ u u u る ル ɾu ru ru ゆ ユ ju ju yu む ム mu mu mu ふ フ ɸu hu fu ぬ ヌ nu nu nu つ ツ t su tsu cu す ス su su su く ク ku ku ku う ウ u u u う段 uゑ ヱ ɰe e e れ レ ɾe re re え エ e e e め メ me me me へ ヘ he he he ね ネ ne ne ne て テ te te te せ セ se se se け ケ ke ke ke え エ e e e え段 eを ヲ ɰo o o ろ ロ ɾo ro ro よ ヨ jo jo jo も モ mo mo mo ほ ホ ho ho ho の ノ no no no と ト to to to そ ソ so so so こ コ ko ko ko お オ o o o お段 oPoryadok godzyuonuPoryadok znakiv kani sho pochinayetsya z a あ i い u う e え o お i zakinchuyetsya e ゑ ta o を tobto sliduye za tabliceyu godzyuonu sprava nalivo i zverhu vniz nazivayetsya poryadkom godzyuonu 五十音順 abo poryadkom a i u e o あいうえお順 あ い う え お か き け こ さ し す せ そ た ち つ て と な に ぬ ね の は ひ ふ へ ほ ま み む め も や ゆ よ わ ゐ ゑ を ん Vin vikoristovuyetsya yak abetkovij poryadok pri ukladanni slovnikiv poshukovih indeksiv spiskiv imen tovariv tosho Vpershe poryadok godzyuonu bulo vzhito v Enciklopediyi yaponskoyi leksiki 1884 roku Zgidno z pravilami poryadku godzyuonu dzvinki ta napivdzvinki zvuki rozglyadayutsya yak riznovid chistih tomu u slovnikah chi poshukovikah chasto dotrimuyutsya poryadku chistij zvuk dzvinkij zvuk napivdzvinkij zvuk Napriklad ha は ba ば pa ぱ haa はあ baa ばあ paa ぱあ hi ひ Dovgota golosnogo zvuku vvazhayetsya riznovidom cogo golosnogo tomu zapisuyetsya u poryadku golosnij podovzhenij golosnij aku あく aaku ああく aRku あーく aake ああけ U jotovanih joonah veliki literi ryadu j pereduyut malim kija きや kia きゃ kijaku きやく kiaku きゃく kiju きゆ v ヴ rozglyadayetsya yak dzvinkij zvuk chistogo u う Inkoli znaki v poryadku godzyuonu vikoristovuyutsya yak zaminniki chisel abo nomeri nizhchogo vid chislovogo poryadku Napriklad あ yak 1 い yak 2 う yak 3 え yak 4 お yak 5 i tak dali PrimitkiV kinci usih znakiv znahoditsya znak N yakij ne ye skladovoyu godzyuonu PosilannyaTablicya kani 24 travnya 2011 u Wayback Machine angl yap Godzyuonん n わ va ら ra や ya ま ma は ha な na た ta さ sa か ka あ aっ ゐ i り ri み mi ひ hi に ni ち ti し si き ki い i v る ru ゆ yu む mu ふ fu ぬ nu つ cu す su く ku う uゑ e れ re め me へ he ね ne て te せ se け ke え eを o ろ ro よ jo も mo ほ ho の no と to そ so こ ko お oIrohaい i ろ ro は ha に ni ほ ho へ he と to ち ti り ri ぬ nu る ru を oわ va か ka よ jo た ta れ re そ so つ cu ね ne な na ら ra む muう u ゐ i の no お o く ku や ya ま ma け ke ふ fu こ ko え e て teあ a さ sa き ki ゆ yu め me み mi し si ゑ e ひ hi も mo せ se す suShablon Obgovorennya Proyekt

Дата публікації:
Топ