さ або サ (/sa/; МФА: [sa] • [sä]; укр. са) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 3-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Хіраґана | |
Походження | 左 |
JIS X 0213 | 1-4-21 |
Unicode | 3055 |
Катакана | |
Походження | 散 |
JIS X 0213 | 1-5-21 |
Unicode | U+30B5 |
Вимова • Мови • Клас | |
МФА | sa |
Мови | ja, ain |
Звук | чистий |
Транслітерація | |
Кирилиця | СА |
Латинка | SA |
Хіраґана | |
Походження | さ |
JIS X 0213 | 1-4-22 |
Unicode | 3056 |
Катакана | |
Походження | サ |
JIS X 0213 | 1-5-22 |
Unicode | U+30B6 |
Вимова • Мови • Клас | |
МФА | (d)za |
Мови | ja |
Звук | дзвінкий |
Транслітерація | |
Кирилиця | ДЗА |
Латинка | ZA |
Має похідні дзвінкі звуки — ざ або ザ (/za/; МФА: [(d)za] • [(d)zä]; укр. дза).
Короткі відомості
Опис
Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ (あ). Приголосні бувають різними залежно від типу.
(Глухий ясенний щілинний): | /s/ → | さ | [sa] | (основний звук) | |
(Дзвінкий ясенний щілинний): | /z/ → | ざ | [za] | (похідний звук; в середині слова) | |
Дзвінкий ясенний африкат: | /z/ → | ざ | [d͡za] | (похідний звук; на початку слова і перед /N/) |
Порядок
Місце у системах порядку запису кани:
- Порядок ґодзюону: 11.
- Порядок іроха: 37. Між あ і き.
Абетки
- Хіраґана: さ
- Походить від скорописного написання ієрогліфа 左 (са, ліво).
- Катакана: サ
- Походить від скорописного написання верхньої лівої складової ієрогліфа 散 (сан, розсипатися).
- Манйоґана: 左 • 佐 • 沙 • 作 • 者 • 柴 • 紗 • 草 • 散
Транслітерації
さ
- Кирилиця:
- Система Поліванова: СА (са).
- Альтернативні системи: СА (са).
- Латинка
- Система Хепберна: SA (sa).
- Японська система: SA (sa).
- JIS X 4063: sa
- Айнська система: SA (sa).
ざ
- Кирилиця:
- Система Поліванова: ДЗА (дза).
- Альтернативні системи: ДЗА (дза), ЗА (за)
- Латинка
- Система Хепберна: ZA (za).
- Японська система: ZA (za).
- JIS X 4063: za
- Айнська система: ZA (za).
Інші системи передачі
- Шрифт Брайля:
●-
-●
-●
- радіоабетка: САкура но СА (桜のサ; «са» сакури)
- Абетка Морзе: −・−・−
Джерела та література
- 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
- Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
- 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
- Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
- 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
- Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.
- Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
- Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
- . (англ.), (рос.)
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Посилання
- (яп.)
- (яп.)
- (яп.)
Ґодзюон | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ん н | ゛ | わ ва | ら ра | や я | ま ма | は ха | な на | た та | さ са | (か) ка | あ а |
(っ) | (゜) | ゐ і | (り) рі | (み) мі | ひ хі | (に) ні | ち ті | し сі | き кі | い і | |
в | (る) ру | (ゆ) ю | (む) му | ふ фу | ぬ ну | (つ) цу | (す) су | (く) ку | う у | ||
(ゑ) е | (れ) ре | め ме | (へ) хе | ね не | て те | せ се | け ке | え е | |||
を о | ろ ро | よ йо | も мо | ほ хо | の но | と то | (そ) со | こ ко | お о | ||
Іроха | |||||||||||
い і | ろ ро | は ха | (に) ні | ほ хо | (へ) хе | と то | ち ті | (り) рі | ぬ ну | (る) ру | を о |
わ ва | (か) ка | よ йо | た та | (れ) ре | (そ) со | (つ) цу | ね не | な на | ら ра | (む) му | |
う у | ゐ і | の но | お о | (く) ку | や я | ま ма | け ке | ふ фу | こ ко | え е | て те |
あ а | さ са | き кі | (ゆ) ю | め ме | (み) мі | し сі | (ゑ) е | ひ хі | も мо | せ се | (す) су |
• • |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет