ほ

ほ або ホ (/ho/; МФА: [ho] • [ho̜ ̞]; укр. хо) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 5-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Хіраґана
Походження	保
JIS X 0213	1-4-59
Unicode	307B
Катакана
Походження	保
JIS X 0213	1-5-59
Unicode	U+30DB
Вимова • Мови • Клас
МФА	ho
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	ХО
Латинка	HO

Хіраґана
Походження	ほ
JIS X 0213	1-4-60
Unicode	307C
Катакана
Походження	ホ
JIS X 0213	1-5-60
Unicode	U+30DC
Вимова • Мови • Клас
МФА	bo
Мови	ja
Звук	дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	БО
Латинка	BO

Хіраґана
Походження	ほ
JIS X 0213	1-4-61
Unicode	307D
Катакана
Походження	ホ
JIS X 0213	1-5-61
Unicode	U+30DD
Вимова • Мови • Клас
МФА	po
Мови	ja
Звук	напівдзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	ПО
Латинка	PO

Має похідні:

• дзвінкі звуки — ぼ або ボ (/bo/; МФА: [bo] • [bo̜ ̞]; укр. бо);
• напівдзвінкі звуки — ぽ або ポ (/po/; МФА: [po] • [po̜ ̞]; укр. по).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного огубленого голосного заднього ряду високо-середнього піднесення /o/ (お). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий глотальний щілинний:		/h/ →	ほ	[ho]	(основний звук)
Дзвінкий губно-губний проривний:		/b/ →	ぼ	[bo]	(похідний звук)
Глухий губно-губний проривний:		/p/ →	ぽ	[po]	(похідний звук)

До IX століття знак ほ вимовлявся як [po], У X—XVI століттях — як [ɸo], а з XVII століття і дотепер — як [ho].

Крім цього, в знак ほ читався як [ho] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як お — [o].

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

• (Порядок ґодзюону): 30.
• (Порядок іроха): 5. Між に і へ.

Абетки

• Хіраґана: ほ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 保 (хо, зберігати).

• Катакана: ホ

Походить від скорописного написання правої нижньої частини ієрогліфа 保 (хо, зберігати).

• Манйоґана: 凡 • 方 • 抱 • 朋 • 倍 • 保 • 宝 • 富 • 百 • 帆 • 穂

Транслітерації

ほ

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): ХО (хо).

  Альтернативні системи: ХО (хо).

• Латинка

  (Система Хепберна): HO (ho).

  (Японська система): HO (ho).

  JIS X 4063: ho

  Айнська система: HO (ho).

ぼ

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): БО (бо).

  Альтернативні системи: БО (бо)

• Латинка

  (Система Хепберна): BO (ho).

  (Японська система): BO (ho).

  JIS X 4063: ho

  Айнська система: BO (ho).

ぽ

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): ПО (по).

  Альтернативні системи: ПО (по)

• Латинка

  (Система Хепберна): PO (po).

  (Японська система): PO (po).

  JIS X 4063: po

  Айнська система: PO (po).

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  －● ●－ ●●

• Радіоабетка: ХОкен но ХО (保険のホ; «хо» страхування)
• Абетка Морзе: －・・

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• . (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.

Посилання

• (яп.)
• (яп.)
• (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
• •