Глухи́й горта́нний фрикати́вний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨h⟩. Твердий приголосний, африкат. Близький до поширеного в українській мові дзвінкого гортанного фрикативного [ɦ] (г)[].
Глухий глотальний фрикативний | |
---|---|
h | |
Номер МФА | 146 |
Кодування | |
HTML (десяткове) | h |
Юнікод (hex) | U+0068 |
X-SAMPA | h |
h |
Назва
- Глухий гортанний аспірат (англ. voiceless glottal aspirate)
- Глухий гортанний перехідний (англ. voiceless glottal transition)
- Глухий гортанний придиховий (англ. voiceless glottal aspirate)
- Глухий гортанний фрикатив (англ. voiceless glottal fricative)
- Глухий гортанний фрикативний (англ. voiceless glottal fricative)
Властивості
Властивості глухого гортанного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- У деяких мовах він має звужену артикуляцію фрикативного приголосного. Проте в багатьох, якщо не більшості це перехідний стан гортані без способу творення, окрім типу фонації. Оскільки перепони для створення тертя в голосовому тракті нема, багато фонетистів більше не вважають h фрикативним. Однак термін «фрикативний» як правило зберігається з історичних причин.
- Він може мати гортанне місце творення. Проте, він може не мати фрикативного творення, тоді термін «гортанний» означає, що він артикулюється голосовою щілиною, але це природа фонації, а не окрема артикуляція. Усі приголосні окрім гортанних і всі голосні мають окреме місце творення разом зі станом гортані. Як з усіма іншими приголосними, оточуючі голосні впливають на вимову [h], і [h] інколи описується як глухий голосний, що має місце творення оточуючих голосних.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Оскільки він вимовляється в горлі, без ротового компонента, протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Хоча [h] описується як глухий голосний, тому що в багатьох мовах він не має місця й способу творення прототипного приголосного, він також не має висоти й ряду прототипного голосного:
![]() | [h і ɦ] описуються як глухі, або придихові відповідники голосних, що йдуть за ними [, але] положення мовних органів […] часто просто таке, як в оточуючих звуків. […] Відповідно в таких випадках правильніше вважати h і ɦ сегментами, що мають лише ларингальну специфікацію, і є невизначениним за всіма іншими властивостями. Є інші мови [такі як гебрейська й арабська], у яких відзначається більша визначеність формантних частот звука h, що може означати наявність гортанної перепони пов'язаної з його вимовою. Оригінальний текст (англ.) [h and ɦ] have been described as voiceless or breathy voiced counterparts of the vowels that follow them [but] the shape of the vocal tract […] is often simply that of the surrounding sounds. […] Accordingly, in such cases it is more appropriate to regard h and ɦ as segments that have only a laryngeal specification, and are unmarked for all other features. There are other languages [such as Hebrew and Arabic] which show a more definite displacement of the formant frequencies for h, suggesting it has a [glottal] constriction associated with its production. | ![]() |
Передача в українській мові
Згідно зі § 122 українського правопису, звук [h] (глухий глотальний фрикативний) переважно передаємо буквою «г», але за традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов [h], і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою «х». Слід зауважити, що [h] не є тим самим, що літера h — в різних мовах ця літера може позначати різні звуки, рівно як і цей звук може позначатись іншими літерами.
Приклади
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
аварська | гьа | [ha] | присяга | ||
англійська | high | [haɪ̯] | високий | Див. and | |
албанська | 'hire | [hiɾɛ] | благодаті | ||
арабська | هائل | [ˈhaːʔɪl] | численний | Див. | |
бенгальська | হাওয়া | [hawa] | вітер | ||
берберська | aherkus | [ahǝrkus] | черевик | ||
валійська | haul | [ˈhaɨl] | сонце | Див. | |
в'єтнамська | hiểu | [hjew˧˩˧] | розуміти | Див. | |
вірменська (східна) | հայերեն | [hɑjɛɾɛn] | вірменин | ||
данська | hus | [ˈhuːˀs] | дім | Вимовляється як /ɦ/ між голосними. Див. | |
гавайська | haka | [haka] | полиця | Див. | |
гебрейська | הר | [haʁ] | гора | Див. | |
гінді | हम | [ˈhəm] | ми | Див. | |
голландська (діал.) | rood | [hoːt] | червоний | Див. | |
грузинська | ჰავა | [hɑvɑ] | клімат | ||
кабардинська | тхылъхэ | [tχɪɬhɑ] | книги | ||
корейська | 호랑이/horang-i | [ho̞ɾɐŋi] | тирг | Див. | |
лезгінська | гьек | [hek] | клей | ||
люксембурзька | hei | [hɑ̝i̯] | тут | Див. | |
німецька | Hass | [has] | ненависний | Див. німецька фонетика | |
норвезька | hatt | [hɑtː] | шапка | Див. | |
перська | هفت | [hæft] | сім | Див. | |
португальська (Бразилія) | 'marreta | [maˈhetɐ] | вершляг | Алофон /ʁ/. Див. португальська фонетика | |
румунська | hăţ | [həts] | вуздечка | Див. | |
сербська | хмељ | [hmê̞ʎ̟] | хміль | Алофон /x/. Див. | |
тайська | ห้า | [haː˥˩] | п'ять | ||
турецька | halı | [häˈɫɯ] | килим | Див. | |
угорська | helyes | [hɛjɛʃ] | праворуч | Див. | |
фінська | hammas | [hɑmːɑs] | зуб | Див. | |
чеченська | хIара | [hɑrɐ] | цей | ||
шведська | hatt | [ˈhatː] | шапка | Див. | |
японська | すはだ/suhada | [su͍hada] | шкіра | Див. японська фонетика |
Примітки
- Ladefoged, Peter & Ian Maddieson (1996). The sounds of the world's languages. Oxford: Blackwells.
- Український Правопис, 2019
- Thelwall (1990:38)
- Thompson (1959:458–461)
- Dum-Tragut (2009:13)
- Grønnum (2005:125)
- Ladefoged (2005:139)
- Verstraten & van de Velde (2001:50–51)
- Shosted & Chikovani (2006:255)
- Gilles & Trouvain (2013:67–68)
- Kohler (1999:86–87)
- Barbosa & Albano (2004:5–6)
- Landau et al. (1999:68)
Бібліографія
- Arvaniti, Amalia (1999), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 29 (2): 173—178, doi:10.1017/S002510030000654X, архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2014, процитовано 4 травня 2016
- Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004), Brazilian Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 34 (2): 227—232, doi:10.1017/S0025100304001756
- Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
- Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 4 травня 2016
- Grønnum, Nina (2005), (вид. 3rd), Copenhagen: Akademisk Forlag, ISBN , архів оригіналу за 27 листопада 2016, процитовано 4 травня 2016
- Hall, Robert A. Jr. (1944). Italian phonemes and orthography. Italica. American Association of Teachers of Italian. 21 (2): 72—82. doi:10.2307/475860. JSTOR 475860.
- Heijmans, Linda; Gussenhoven, Carlos (1998), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 28: 107—112, doi:10.1017/S0025100300006307, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016, процитовано 4 травня 2016
- Hualde, José Ignacio; Ortiz de Urbina, Jon, ред. (2003), A grammar of Basque, Berlin: Mouton de Gruyter, ISBN
- Kohler, Klaus (1999), German, Handbook of the International Phonetic Association:A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge University Press, с. 86—89, ISBN
- Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
- Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN
- Laufer, Asher (1991), Phonetic Representation: Glottal Fricatives, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 91—93, doi:10.1017/S0025100300004448
- Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373
- Peters, Jörg (2006), The dialect of Hasselt, Journal of the International Phonetic Association, 36 (1): 117—124, doi:10.1017/S0025100306002428
- Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
- Smyth, Herbert Weir (1920). . American Book Company. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 1 січня 2014 — через .
- Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
- Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
- Verstraten, Bart; van de Velde, Hans (2001), Socio-geographical variation of /r/ in standard Dutch, у van de Velde, Hans; van Hout, Roeland (ред.), , Brussels: Etudes & Travaux, с. 45—61, ISSN 0777-3692, архів оригіналу за 9 серпня 2018, процитовано 10 червня 2022
- Wright, Joseph; Wright, Elizabeth Mary (1925). Old English Grammar (вид. 3rd). Oxford University Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет