ん

ん або ン (/N/; МФА: [ɴ]; укр. н) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Не входить до складу ґодзюону, але, зазвичай, розмішується в 10-му стовпчику. Також називається носовим складовим звуком (яп. 撥音, はつおん, хацуон).

Хіраґана
Походження	无
JIS X 0213	1-4-83
Unicode	3093
Катакана
Походження	尓
JIS X 0213	1-5-83
Unicode	U+30F3
Вимова • Мови • Клас
МФА	N
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	Н
Латинка	N

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Позначає різні приголосні звуки, залежно від місця у слові.

Ясенний носовий:		/ɴ/ →	ん	[n]	(перед приголосними /t/, /d/, /n/, /r/, /z/)
Губно-губний носовий:		/ɴ/ →	ん	[m]	(перед приголосними /b/, /m/, /p/)
М'якопіднебінний носовий:		/ɴ/ →	ん	[ŋ]	(перед приголосними /k/, /g/)
Язичковий носовий:		/ɴ/ →	ん	[ɴ]	(в кінці слова)

Також вимовляється як носовий голосний [ũ͍] перед /j/, /s/, /h/, /f/ та /w/, та голосний [ĩ] після звука /i/ перед /j/, /s/, /h/, /f/ та /w/.

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

• (Порядок ґодзюону): відсутній.
• (Порядок іроха): відсутній.

Абетки

• Хіраґана: ん

Походить від скорописного написання ієрогліфа 无 (му, відсутність).

• Катакана: ン

Походить від скорописного написання ієрогліфа 无 (му, відсутність).

• Манйоґана: 无

Транслітерації

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): Н (н); перед /b/, /m/, /p/ → М (м).

  Альтернативні системи: Н (н).

• Латинка

  (Система Гепберна): N (n); перед /b/, /m/, /p/ → M (m).

  (Японська система): N (n).

  JIS X 4063: n

  Айнська система: N (n).

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  -－ -● ●●

• Радіоабетка: Осімай но Н (おしまいのン; «н» кінця)
• Абетка Морзе: ・—・—・

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• . (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.

Посилання

• (яп.)
• (яп.)
• (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
• •