цієї статті під сумнівом. (січень 2018) |
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2018) |
Черво́на Армія (повна назва — Робі́тничо-Селя́нська Черво́на Армія — РСЧА, рос. Рабоче-крестьянская Красная Армия — РККА) — назва сухопутних військ та військово-повітряних сил Радянської Росії (лютий 1918 — червень 1919); РРФСР і радянських республік України, Білорусі, Литви, Латвії, Естонії (червень 1919 — грудень 1922); Союзу Радянських Соціалістичних Республік (грудень 1922 — лютий 1946).
Робітничо-селянська Червона армія | |
---|---|
Рабоче-крестьянская Красная армия | |
Прапор Червоної армії, який використовувався на радянських пропагандистських плакатах та поштових листівках, але не використовувався насправді. | |
На службі | 15 (28) січня 1918 — 25 лютого 1946 |
Країна | СРСР |
Чисельність | від 3 до 11 млн в/сл |
У складі | Народний комісаріат оборони СРСР |
Гасло | «За нашу радянську батьківщину» рос. «За нашу Советскую Родину!» |
Марш | Марш Червоної армії |
Річниці | 23 лютого 1918 |
війни | Громадянська війна в Росії Радянсько-українська війна Польсько-радянська війна 1920 Битва на озері Хасан Бої на Халхин-Голі Вторгнення СРСР до Польщі Радянсько-фінська війна (1939—1940) Бессарабсько-буковинський похід Німецько-радянська війна Радянсько-японська війна |
Розпущено | 1946 |
Командування | |
Генеральний секретар ЦК ВКП(б) | Йосип Сталін |
Визначні командувачі | Троцький Л. Д., Фрунзе М. В., Ворошилов К. Є., Сталін Й. В., Овсієнко В. О., Жуков Г. К., Тимошенко С. К., Рокоссовський К. К. |
Знаки розрізнення | |
Знак розрізнення | |
Медіафайли на Вікісховищі |
Офіційним днем створення РСЧА вважають 23 лютого 1918 року — день, що передував прийняттю більшовиками німецького ультиматуму і підписанню перемир'я на німецьких умовах у зв'язку з неможливістю чинити їм опір.
25 лютого 1946 року Червона Армія змінила назву на Радянську армію.
Історія
Формування та Громадянська війна в Росії 1918—1922
Перші кроки
Після приходу до влади у жовтні 1917 року, більшовики бачили майбутню армію створювану для захисту Республіки, такою, яка буде формуватися строго на добровільних принципах, без примусової мобілізації, з виборністю командирів знизу і обговоренням солдатами наказів, які їм віддають. Це на думку більшовиків, повинне було забезпечити створення сильної, морально стійкої, істинно народної армії. І дійсно, спочатку нові формування показали себе більше надійними, чим армія старої Росії, що розпадалася виснажена веденням чотирирічної війни. Проте, коли Громадянська війна в Росії стала реальністю, більшовики усвідомили необхідність заміни тимчасових загонів Червоної гвардії постійними регулярними військовими формуваннями.
Декретом від 28 січня 1918 року Рада народних комісарів Росії заснувала Червону армію на базі червоногвардійців. У лютому 1918 року Раднарком видає декрет «Про обов'язкове навчання військовому мистецтву»; відповідно до тези Карла Маркса про заміну армії загальним озброєнням народу заснований Всевобуч — загальне військове навчання трудящих.
Офіційний день заснування Червоної армії 23 лютого 1918 — став день першого масового набору в Червону армію у Петрограді і Москві, і день першої битви з окупаційними військами кайзерівської Німеччини. У радянський період день 23 лютого подавався як «день першої перемоги Червоної армії над німецькими військами під Нарвою», що насправді суперечило дійсності і сьогодні цю брехню розвінчано.
Незабаром з'ясувалося, що нові формування мають низку істотних недоліків. Подібні загони були боєздатні лише короткий термін, потім в них починалася текучість складу, різке падіння дисципліни. Командири вибиралися самими бійцями, що приводило до усунення строгих, вимогливих воєначальників. Допускалося і вважалося нормальним обговорення наказів, і часто замість того щоб почати наступ, загін дискутував з приводу: вилазити з окопів або залишитися сидіти в обороні, а в цей час противник проводив дії, згубні для цілого фронту. Усі ці явища: відсутність дисципліни, виборність командирів, колегіальність прийняття рішень, що доходила до обговорення наказів, були характерні для першого або, як його інколи називали, партизанського періоду війни і отримали назву «партизанщини». Партизанські «армії» були не в змозі протистояти сильним угрупуванням противників більшовицької влади, таким як чехословацький корпус, Донська і Добровольча армія — вони були дуже невеликі і неорганізовані. У травні 1918 року збройні сили Радянської республіки налічували лише 270 тисяч чоловік, що було недостатньо для боротьби на числе́нних фронтах громадянської війни. Потрібно було перекласти армію на професійну основу, зробити її більш числе́нною, викоренити партизанщину.
Засновником Червоної армії часто називають Льва Троцького, народного комісара військових і військово-морських справ 1918—1924. Йому вдалося створити дисципліновану військову силу з різношерстих добровольців раннього періоду. Троцький провів рішення про мобілізацію до РСЧА колишніх царських офіцерів, здолавши опір з цього питання фракції «лівих комуністів» на чолі з Бухаріним.
Більшовики утворили спеціальну комісію на чолі з Левом Глезаровим, і за період до середини серпня 1920 призвали до лав РСЧА 48 тис. колишніх царських офіцерів, 10 300 осіб адміністративного персоналу, і 214 тис. колишніх унтер-офіцерів, що отримали посади «військових фахівців». На такі посади були також притягнена низка колишніх царських генералів. Офіцерами старої армії укомплектували близько 35 % командних посад (за іншими даними до 90 %).
Спроби заснувати РСЧА на добровільних засадах під гаслом «Соціалістична Вітчизна у небезпеці!» виявилися безуспішними. Результатом став швидкий перехід до мобілізацій. У Червону армію мобілізувалися члени партії і червоногвардійці. Забороняється розпуск або самовільний відхід бійців із загонів Червоної Гвардії. Ці загони оголошуються частинами РСЧА. З пізньої весни 1918 року забороняється ліквідація полків, що зберегли боєздатність, старої царської армії. Вони оголошуються частинами РСЧА. Так, фактично зберігаються лейб-гвардії і , полки латиських стрільців і ряд інших частин. Солдат, що йдуть із цих частин оголошують дезертирами Червоної армії, ловлять і розстрілюють, а їхні сім'ї заарештовують.
29 травня 1918 року, через чотири дні після початку чехословацького заколоту, ВЦВК прийнявши постанову «Про примусовий набір в робітничо-селянську армію» розпочав обов'язковий набір на військову службу в РСЧА осіб у віці від 18 до 40 років і одночасно створюється мережа військових комісаріатів для виконання цього декрету. Система військкоматів виявилася настільки досконала, що існує й донині.
Такими заходами уряд Леніна стрімко переходив до примусового принципу (комплектування) армії. Важливими кроками більшовиків стала боротьба з «військовим анархізмом» перших місяців існування РСЧА. Потреба в ефективній військовій силі змусила їх піти на введення в армії обов'язковості виконання наказів командирів, відновлення розстрілів за дезертирство, і проведення масових мобілізацій, з тим, щоб забезпечити необхідну чисельність військ. Для контролю над лояльністю «воєнспеців» були засновані посади комісарів.
12 липня 1918 року починається призов в армію осіб народження 1893—1897 років. Влітку 1918 року в РСЧА скасовується виборність командирів. Офіцери старої армії мобілізуються в РСЧА, а їхні родини беруться в заручники (у ряді випадків члени родин штаб-офіцерів і генералів поміщалися у в'язниці). У квітні 1919 року в армію призвалися особи народження 1886—1890 років. Відновлюються військові училища, які методом короткострокових курсів готують командний склад; відновляють роботу військові академії.
Протягом 1918 року була сформована система військового керівництва. У березні була утворена Вища Військова Рада, що керувала військовими діями до вересня 1918 року. 2 вересня 1918 року була утворена Революційна військова рада Республіки (РВСР, Реввійськрада), що стала найвищим військовим органом держави. Пост голови Реввійськради зайняв Троцький. Його безпосереднім підлеглим став колишній царський полковник, латиш Іоаким Вацетіс, що отримав посаду першого радянського головнокомандувача.
У веденні РВСР знаходилися всі військові питання, йому підпорядковувалися головнокомандувач і командувач фронтами, у його обов'язки входило керівництво всіма військовими установами. Голові Реввійськради Троцькому було призначено зіграти видну роль у громадянській війні. Він безпосередньо керував військовими операціями, координував дії фронтів і армій; спецпотяг голови Реввійськради з'являвся на найнебезпечніших ділянках фронту, відновлюючи дисципліну і піднімаючи дух червоноармійців, неодноразово беручи участь у військових діях.
На грудень 1918 року налічувала 800 тисяч вояків, на початок 1919 року — 1630 тисяч, на кінець 1919 року — 3 мільйони, на 1 листопада 1920 року — близько 5,5 мільйонів. Після завершення Громадянської війни в Росії частина особового складу була демобілізована, на кінець 1924 року її чисельність скоротилася у 10 разів.
Війна з білогвардійцями та інтервентами
цього розділу під сумнівом. (січень 2018) |
Див. також: Українська радянська армія, Заколот Григор'єва
У листопаді 1917 року на Дону починається концентрація антибільшовицьких сил. Сотні й тисячі добровольців, що не визнавали нову владу, прямували на Дон. Крім невеликих груп і окремих добровольців прибували цілі частини. Так, прийшов Корніловський полк; пізніше загін полковника Михайла Дроздовського. Поступово склався кістяк нової армії, якій отримав назву Добровольчої — самої значної антибільшовицької сили у роки громадянської війни.
У конфліктах між козаками і «іногородніми» у традиційних козацьких землях більшовики встали на сторону «іногородніх». Боротьба за владу на Дону призвела до обрання отаманом донських козаків царського генерала О. М. Каледіна; на Дону почалося формування групою вищих офіцерів (генерали М. В. Алексєєв, Л. Г. Корнілов, А. І. Деникін, ) білогвардійської Добровольчої армії. Підписання більшовицьким керівництвом на чолі з Троцьким і А. А. Йоффе мирного Брест-Литовського договору призвело до різкого розширення німецької окупації (до літа 1918 років німецькі і австро-угорські озброєні сили зайняли Естонію, Латвію, Литву, ряд повітів Псковської і Петроградської губерній, більшу частину Білорусі, Україну, Крим, Донську область, частково Таманський півострів, Воронезьку і Курську губернії).
У березні 1918 року англійські війська окупували Архангельськ, у липні — Мурманськ, 5 квітня японські війська окупували Владивосток.
Під прикриттям військ Антанти на півночі формується білогвардійський уряд, що приступив до формування «славяно-британського легіону» і добровольчої «армії Мурманська» в 4 500 чоловік, головним чином з числа колишніх царських офіцерів.
У радянський період початком громадянської війни було прийнято вважати заколот Чехословацького корпусу у травні 1918 року — на думку ряду істориків це не відповідає дійсності, вже хоч би тому, що до цього моменту вже встиг завершитися перший озброєний етап Білого Опору — боротьби на Півдні Росії — Перший Кубанський похід молодої Добровольчої армії (9 (22) лютого — 13 травня 1918). Другою, причому найважливішою, підставою можливо вважати те, що це — повна непоінформованість авторів даних заяв з визначенням «війни» взагалі, і «громадянської війни» зокрема. У період Першої світової війни Чехія і Словаччина входили до складу Австро-Угорської імперії, і були вимушені воювати проти Росії, незважаючи на сильні проросійські настрої, що існували на той момент серед населення цих країн.
Царський уряд набрав з чехословацьких військовополонених корпус, плануючи його до відправлення на фронт; проте революція у Петрограді зірвала ці плани. Командуванню корпусу удалося досягти домовленості з більшовиками про відправлення їх до Франції через Владивосток. На момент повстання корпус сильно розтягнувся по залізниці.
На цьому етапі корпус був фактично єдиною боєздатною військовою силою у країні: царська армія розпалася, а РСЧА і білі армії ще знаходилися у стадії формування. Зіткнення чехословацького командування з більшовицькими агітаторами стали однією з причин одночасного заколоту на всьому протязі руху корпусу. У Самарі чехословаки повалили більшовиків, і підтримали формування есеро-меншовицького (комітет членів Установчих Зборів). Ця подія призвела до падіння Радянської влади на великих територіях. У Сибіру утворився слабкий уряд . Після повернення до Росії колишнього царського адмірала О. В. Колчака, рішуче настроєні офіцери організували 18 листопада 1918 року переворот, що привів його до влади.
Наступним етапом громадянської війни в Росії став «білий потоп»; були сформовані три основні білі армії — Добровольча армія на Дону (перший командувач — генерал Л. Г. Корнілов, після його загибелі 13 квітня 1918 року — генерал А. І. Деникін), в Сибіру — армія О. В. Колчака (проголошеного Верховним Правителем Росії із столицею в Омську), на північному заході — армія генерала М. М. Юденіча.
Вже у вересні 1918 року уряд Комуча звалився під ударами з двох сторін — білих і червоних. Війська Колчака дійшли до Уралу, а Денікіна — до Києва, 13 жовтня 1919 року зайняли Орел. Війська Юденіча у вересні 1919 року безпосередньо загрожували Петрограду.
Потужний наступ білих армій був зупинений РСЧА наприкінці 1919 року.
1920 рік став часом «червоного потопу»: наступ червоноармійців на всіх фронтах був підтриманий сформованою Першою кінною армією С. М. Будьонного. Генерал Юденіч з гаслом «Єдиної і неділимої Росії» не отримав підтримки від Фінляндії і Естонії, його війська в кінці 1919 року були вимушені відступити на територію Естонії, де згодом були інтерновані. У січні 1920 року адмірал Колчак був заарештований в Іркутську владою меншовицько-есерівського , переданий ними більшовикам, і 7 лютого 1920 року розстріляний. Добровольча армія генерала Денікіна мала ускладнення з козаками, в Україні їй також доводилося воювати, окрім РСЧА, також з армією Української Народної Республіки, і військами Махна.
10 січня 1920 року РСЧА зайняла Ростов-на-Дону, в 1920 роки почався масовий відступ Добровольчої армії на південь; 8 лютого 1920 року Червона армія зайняла Одесу, 27 березня — Новоросійськ.
Після відходу військ Антанти з Північної області (вересень 1919 року — евакуація інтервентів з Архангельська, лютий 1920 року — з Мурманська) почався розпад місцевого білогвардійського уряду. 20 лютого 1920 року Тимчасовий Уряд Північної Області і його армія втекли до Фінляндії і Норвегії, 21 лютого 1920 року у Північну область вступила РСЧА.
У 1919—1921 РСЧА також брала участь у радянсько-польській війні. Підписавши Брест-Литовський мирний договір, Росія де-юре визнала незалежність Польщі, де-факто непідконтрольної Росії з початку німецької окупації влітку 1915 років (Німеччина окупувала Польщу, Литву, частина Білорусі на захід від лінії Двінськ-Свенцяни-Пінськ, Моонзундські острова, частина Латвії, включаючи Ригу і Ризький повіт, частину України). Після приходу до влади Пілсудського Польща почала виношувати плани відновлення великої Речі Посполитої «від моря до моря».
6 травня 1920 року польські війська зайняли Київ, але до середини липня 1920 року були відкинуті до кордонів Польщі. Спроба Червоної армії наступати і далі закінчилася для неї катастрофою; замість очікуваного більшовиками повстання польського пролетаріату місцеве населення сприйняло червоноармійців як російських окупантів. У березні 1921 року був підписаний мирний договір, що передав Польщі Західну Білорусь і Західну Україну.
28 жовтня 1920 року Червона армія форсувала Сиваш, і прорвала у Криму оборону білих Збройних сил Півдня Росії під командуванням барона П. М. Врангеля. 14—16 листопада 1920 року залишки білогвардійців евакуювалися з Криму.
На початку 1920 року більшовики визнали Далекосхідну Республіку (ДСР), яка повинна була служити буфером між ними, і японськими окупантами. Основними силами регіону, окрім більшовиків, військ ДВР і японців, були також забайкальські козаки отамана Семенова. Під тиском більшовиків, а також країн Антанти, що застерігалися посилення Японії, війська ДСР восени 1920 років були виведені із Забайкалля. ДСР швидко попала під повний контроль Радянської Росії; більшість в Установчих зборах ДСР зайняли більшовики, а Народно-революційна армія (НРА) ДСР розглядалася РРФСР як частина Червоної армії. Ці обставини призвели до організації місцевими білогвардійцями перевороту 26 травня 1921 року за підтримки японців. Влада у Владивостоку перейшла до братів Меркулових. У червні 1922 року владу захопив білий генерал М. К. Дітеріхс, що проголосив себе Земським воєводою, і що сформував Земську рать. Вона була розгромлена військами НРА під командуванням В. К. Блюхера за підтримки партизан. 24 жовтня 1922 року НРА вступила до Владивостока. Залишки білих військ були розгромлені на Далекому Сході до липня 1923 року.
Період 1920—1921 став часом «зеленого потопу». Масова незадоволеність селянського населення продрозкладкою була підігріта демобілізацією з Червоної армії. Окремі повстання «зелених» селянських повстанців охопили всю країну; найбільш великим з них стало повстання «Зеленої армії» А. С. Антонова на Тамбовщині. На придушення цих повстань також були кинуті частини РСЧА.
Повстання неодноразово перекидалися також і на частини самої Червоної армії, набраній в основному із селян. Так, 13 червня 1919 року, під час наступу Юденіча, сталися заколоти на фортах і Сірий Кінь під Петроградом.
7—9 травня 1919 року в Україні колишній царський офіцер Григор'єв Н. О., що перейшов у лютому 1918 року від армії Української Народної Республіки до більшовиків, відмовляється відправляти свою 6-ту Українську радянську дивізію Збройних сил УСРР на Румунський фронт для підтримки Угорської радянської республіки, і піднімає заколот, що спирався головним образом на селян, незадоволених продрозкладкою.
Підсумки громадянської війни в Росії
Останньою подією «зеленого потопу» став так званий Кронштадтський заколот у лютому — березні 1921 року. До зими 1920-21 року політика «військового комунізму», що проводився більшовиками, привела до краху постачання Петрограду, і викликала в ньому новий голод. Незадоволеність привела до повстання Кронштадтської військово-морської бази під гаслами «за Ради без комуністів», відміни продрозкладки, відновлення свободи торгівлі і ін.
Повстання ледве не спричинило розкол усередині ВКП(б); положення ускладнювалося тим, що підтримка революційних кронштадтських матросів сильно сприяла приходу до влади самих більшовиків в 1917 році. Проте, повстання було оголошене білогвардійським заколотом, спровокованим військовими фахівцями з колишніх царських офіцерів за підтримки іноземних розвідок, і придушено. Зростаюча ненадійність Червоної армії змусила більшовиків піти на відміну «військового комунізму», і ввести НЕП. Заміна продрозкладки гуманнішим продподатком призвело до різкого зниження підтримки селянами «зелених» повстанців.
Під час громадянської війни Робітничо-селянська Червона армія розгромила низку армій, що протистояли їй, які утворилися на руїнах Російської імперії, що звалилася:
- Білогвардійські армії (війська Верховного Правителя Росії адмірала О. В. Колчака, Добровольча армія генерала А. І. Деникіна, Північно-Західна армія генерала Н. Н. Юденіча, Північна армія і менш значні, у тому числі Азійська дивізія барона Унгерна);
- озброєні формування козаків Дону (отаман О. М. Каледін, П. Н. Краснов), Оренбурга (отаман А. І. Дутов), Забайкалля (отаман Р. М. Семенов) і др.;
- ряд селянських армій «зелених» повстанців і «чорних» анархістів — А. С. Антонов, М. А. Григор'єв, Н. І. Махно і пр.;
- війська недовговічних есеро-меншовіцьких урядів (Народна армія Комуча, Іжевська Народна армія);
- мали місце також бойові зіткнення з рядом іноземних армій (німці, поляки, чехословаки та ін.)
Радянсько-українська війна
Найбільшою складністю відрізнялася політична картина в Україні, контроль над різними частинами якої переходив з рук в руки білих військ генерала Деникіна, анархістів Нестора Махна, уряду гетьмана П. П. Скоропадського, Центральної Ради, уряду С. В. Петлюри, Західноукраїнська Народна Республіка), різних радянських республік, на початковому періоді недовговічних, повстанців отамана Григор'єва, польських військ (1920), німецьких і австрійських окупантів, французьких окупантів (Одеса, 1919) тощо.
Міжвоєнний період 1922—1939
У 1922 році було утворено Союз Радянських Соціалістичних Республік і Червона армія стала збройними силами цієї держави.
У зв'язку із переходом до мирного становища у 1924—1925 роках під керівництвом М. В. Фрунзе було проведено військову реформу. Відбувся перехід до територіально-міліцейської форми комплектування військ.
У 1929 році війська Червоної армії вели бойові дії проти китайців під час конфлікту на Китайсько-Східній залізниці. У зв'язку із загостренням ситуації на Далекому Сході було утворено Особливу Далекосхідну армію на чолі з В. К. Блюхером.
Радянські військові радники у міжвоєнний період брали участь у громадянській війні в Китаї, японо-китайській війні, громадянській війні в Іспанії. Регулярні частини Червоної армії брали участь у , боях з японськими військами на озері Хасан 1938 року і на річці Халгін-Гол у 1939 році.
Велику шкоду боєздатності Червоної армії нанесли репресії в РСЧА 1937—1938 років. Слідом за процесом над Тухачевським, Якіром та ін. почався масовий терор в армії. Наприклад, у Київському військовому окрузі підряд було репресовано обох командувачів Й. Е. Якіра та І. Ф. Федька. У Білоруському військовому окрузі підряд репресували двох командувачів І. П. Уборевича та І. П. Бєлова. Підряд були репресовані чотири очільники ВПС РСЧА Алксніс, Локтіонов, Смушкевич та Ричагов. У результаті репресій на чолі радянських військ стали некомпетентні і бездарні воєначальники такі як Хозін, Козлов, Кирпонос, Рябишев, Фекленко, , Павлов, Тюленєв, Черевиченко, Кузнецов та ін.
Вторгнення СРСР до Польщі, радянсько-фінська війна, похід у Бессарабію
Станом на 22 червня 1941 року складалась з 4 фронтів, 27 армій, 29 механізованих корпусів, 62 стрілецьких корпусів, 4 кавалерійських корпусів, 5 повітряно-десантних корпусів, 303 дивізій, 57 укріплених районів і 5 стрілецьких бригад, які підтримувались 10 протитанковими бригадами, 94 полками корпусної артилерії, 75 полками артилерії РГК і 34 інженерними полками — загальною чисельністю близько 5 мільйонів осіб.
Ставлення до Червоної армії і її вояків
Цей розділ статті ще . |
Див. також
Примітки
- Декреты Советской власти. Т.I. М., Гос.изд-во полит.литературы, 1957. стор.356
- Декреты Советской власти. Том II. 17 марта — 10 июля 1918 г. М.: Гос. издат-во политической литературы, 1959.
- http://lib.babr.ru/index.php?book=4010 [ 26 грудня 2010 у Wayback Machine.] Постановление ВЦИК о принудительном наборе в рабоче-крестьянскую армию 29 мая 1918 г.
- Советская военная энциклопедия. Т. 2, — М.: Воениздат, 1977.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Army of the Soviet Union |
- С.Дробяко и А Кращук. Гражданская война в России 1917—1922 г. Красная Армия.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
Посилання
- Рабоче-Крестьянская Красная Армия [ 10 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Блеф імперії. Як народжувались радянські військові міфи [ 23 травня 2015 у Wayback Machine.] матеріал газети Тиждень.ua від 20.05. 2015 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki sichen 2018 Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2018 Chervo na Armiya povna nazva Robi tnicho Selya nska Chervo na Armiya RSChA ros Raboche krestyanskaya Krasnaya Armiya RKKA nazva suhoputnih vijsk ta vijskovo povitryanih sil Radyanskoyi Rosiyi lyutij 1918 cherven 1919 RRFSR i radyanskih respublik Ukrayini Bilorusi Litvi Latviyi Estoniyi cherven 1919 gruden 1922 Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik gruden 1922 lyutij 1946 Robitnicho selyanska Chervona armiyaRaboche krestyanskaya Krasnaya armiyaPrapor Chervonoyi armiyiPrapor Chervonoyi armiyi yakij vikoristovuvavsya na radyanskih propagandistskih plakatah ta poshtovih listivkah ale ne vikoristovuvavsya naspravdi Na sluzhbi15 28 sichnya 1918 25 lyutogo 1946Krayina SRSRChiselnistvid 3 do 11 mln v slU skladiNarodnij komisariat oboroni SRSRGaslo Za nashu radyansku batkivshinu ros Za nashu Sovetskuyu Rodinu MarshMarsh Chervonoyi armiyiRichnici23 lyutogo 1918vijniGromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko ukrayinska vijna Polsko radyanska vijna 1920 Bitva na ozeri Hasan Boyi na Halhin Goli Vtorgnennya SRSR do Polshi Radyansko finska vijna 1939 1940 Bessarabsko bukovinskij pohid Nimecko radyanska vijna Radyansko yaponska vijnaRozpusheno1946KomanduvannyaGeneralnij sekretar CK VKP b Josip StalinViznachni komanduvachiTrockij L D Frunze M V Voroshilov K Ye Stalin J V Ovsiyenko V O Zhukov G K Timoshenko S K Rokossovskij K K Znaki rozriznennyaZnak rozriznennyaMediafajli na Vikishovishi Oficijnim dnem stvorennya RSChA vvazhayut 23 lyutogo 1918 roku den sho pereduvav prijnyattyu bilshovikami nimeckogo ultimatumu i pidpisannyu peremir ya na nimeckih umovah u zv yazku z nemozhlivistyu chiniti yim opir 25 lyutogo 1946 roku Chervona Armiya zminila nazvu na Radyansku armiyu IstoriyaFormuvannya ta Gromadyanska vijna v Rosiyi 1918 1922 Pershi kroki Pislya prihodu do vladi u zhovtni 1917 roku bilshoviki bachili majbutnyu armiyu stvoryuvanu dlya zahistu Respubliki takoyu yaka bude formuvatisya strogo na dobrovilnih principah bez primusovoyi mobilizaciyi z vibornistyu komandiriv znizu i obgovorennyam soldatami nakaziv yaki yim viddayut Ce na dumku bilshovikiv povinne bulo zabezpechiti stvorennya silnoyi moralno stijkoyi istinno narodnoyi armiyi I dijsno spochatku novi formuvannya pokazali sebe bilshe nadijnimi chim armiya staroyi Rosiyi sho rozpadalasya visnazhena vedennyam chotiririchnoyi vijni Prote koli Gromadyanska vijna v Rosiyi stala realnistyu bilshoviki usvidomili neobhidnist zamini timchasovih zagoniv Chervonoyi gvardiyi postijnimi regulyarnimi vijskovimi formuvannyami Odnostroyi soldat Chervonoyi armiyi v 1919 r Narukavni nashivki 1919 1924Komisiya z prizovu robochih ta selyan do lav Chervonoyi armiyi 1918 Dekretom vid 28 sichnya 1918 roku Rada narodnih komisariv Rosiyi zasnuvala Chervonu armiyu na bazi chervonogvardijciv U lyutomu 1918 roku Radnarkom vidaye dekret Pro obov yazkove navchannya vijskovomu mistectvu vidpovidno do tezi Karla Marksa pro zaminu armiyi zagalnim ozbroyennyam narodu zasnovanij Vsevobuch zagalne vijskove navchannya trudyashih Oficijnij den zasnuvannya Chervonoyi armiyi 23 lyutogo 1918 stav den pershogo masovogo naboru v Chervonu armiyu u Petrogradi i Moskvi i den pershoyi bitvi z okupacijnimi vijskami kajzerivskoyi Nimechchini U radyanskij period den 23 lyutogo podavavsya yak den pershoyi peremogi Chervonoyi armiyi nad nimeckimi vijskami pid Narvoyu sho naspravdi superechilo dijsnosti i sogodni cyu brehnyu rozvinchano Nezabarom z yasuvalosya sho novi formuvannya mayut nizku istotnih nedolikiv Podibni zagoni buli boyezdatni lishe korotkij termin potim v nih pochinalasya tekuchist skladu rizke padinnya disciplini Komandiri vibiralisya samimi bijcyami sho privodilo do usunennya strogih vimoglivih voyenachalnikiv Dopuskalosya i vvazhalosya normalnim obgovorennya nakaziv i chasto zamist togo shob pochati nastup zagin diskutuvav z privodu vilaziti z okopiv abo zalishitisya siditi v oboroni a v cej chas protivnik provodiv diyi zgubni dlya cilogo frontu Usi ci yavisha vidsutnist disciplini vibornist komandiriv kolegialnist prijnyattya rishen sho dohodila do obgovorennya nakaziv buli harakterni dlya pershogo abo yak jogo inkoli nazivali partizanskogo periodu vijni i otrimali nazvu partizanshini Partizanski armiyi buli ne v zmozi protistoyati silnim ugrupuvannyam protivnikiv bilshovickoyi vladi takim yak chehoslovackij korpus Donska i Dobrovolcha armiya voni buli duzhe neveliki i neorganizovani U travni 1918 roku zbrojni sili Radyanskoyi respubliki nalichuvali lishe 270 tisyach cholovik sho bulo nedostatno dlya borotbi na chisle nnih frontah gromadyanskoyi vijni Potribno bulo pereklasti armiyu na profesijnu osnovu zrobiti yiyi bilsh chisle nnoyu vikoreniti partizanshinu Lenin ta Trockij z bijcyami Chervonoyi armiyi 1921 Zasnovnikom Chervonoyi armiyi chasto nazivayut Lva Trockogo narodnogo komisara vijskovih i vijskovo morskih sprav 1918 1924 Jomu vdalosya stvoriti disciplinovanu vijskovu silu z riznosherstih dobrovolciv rannogo periodu Trockij proviv rishennya pro mobilizaciyu do RSChA kolishnih carskih oficeriv zdolavshi opir z cogo pitannya frakciyi livih komunistiv na choli z Buharinim Bilshoviki utvorili specialnu komisiyu na choli z Levom Glezarovim i za period do seredini serpnya 1920 prizvali do lav RSChA 48 tis kolishnih carskih oficeriv 10 300 osib administrativnogo personalu i 214 tis kolishnih unter oficeriv sho otrimali posadi vijskovih fahivciv Na taki posadi buli takozh prityagnena nizka kolishnih carskih generaliv Oficerami staroyi armiyi ukomplektuvali blizko 35 komandnih posad za inshimi danimi do 90 Sprobi zasnuvati RSChA na dobrovilnih zasadah pid gaslom Socialistichna Vitchizna u nebezpeci viyavilisya bezuspishnimi Rezultatom stav shvidkij perehid do mobilizacij U Chervonu armiyu mobilizuvalisya chleni partiyi i chervonogvardijci Zaboronyayetsya rozpusk abo samovilnij vidhid bijciv iz zagoniv Chervonoyi Gvardiyi Ci zagoni ogoloshuyutsya chastinami RSChA Z piznoyi vesni 1918 roku zaboronyayetsya likvidaciya polkiv sho zberegli boyezdatnist staroyi carskoyi armiyi Voni ogoloshuyutsya chastinami RSChA Tak faktichno zberigayutsya lejb gvardiyi i polki latiskih strilciv i ryad inshih chastin Soldat sho jdut iz cih chastin ogoloshuyut dezertirami Chervonoyi armiyi lovlyat i rozstrilyuyut a yihni sim yi zaareshtovuyut 29 travnya 1918 roku cherez chotiri dni pislya pochatku chehoslovackogo zakolotu VCVK prijnyavshi postanovu Pro primusovij nabir v robitnicho selyansku armiyu rozpochav obov yazkovij nabir na vijskovu sluzhbu v RSChA osib u vici vid 18 do 40 rokiv i odnochasno stvoryuyetsya merezha vijskovih komisariativ dlya vikonannya cogo dekretu Sistema vijskkomativ viyavilasya nastilki doskonala sho isnuye j donini Takimi zahodami uryad Lenina strimko perehodiv do primusovogo principu komplektuvannya armiyi Vazhlivimi krokami bilshovikiv stala borotba z vijskovim anarhizmom pershih misyaciv isnuvannya RSChA Potreba v efektivnij vijskovij sili zmusila yih piti na vvedennya v armiyi obov yazkovosti vikonannya nakaziv komandiriv vidnovlennya rozstriliv za dezertirstvo i provedennya masovih mobilizacij z tim shob zabezpechiti neobhidnu chiselnist vijsk Dlya kontrolyu nad loyalnistyu voyenspeciv buli zasnovani posadi komisariv Parad Chervonoyi armiyi u Harkovi 1921 12 lipnya 1918 roku pochinayetsya prizov v armiyu osib narodzhennya 1893 1897 rokiv Vlitku 1918 roku v RSChA skasovuyetsya vibornist komandiriv Oficeri staroyi armiyi mobilizuyutsya v RSChA a yihni rodini berutsya v zaruchniki u ryadi vipadkiv chleni rodin shtab oficeriv i generaliv pomishalisya u v yaznici U kvitni 1919 roku v armiyu prizvalisya osobi narodzhennya 1886 1890 rokiv Vidnovlyuyutsya vijskovi uchilisha yaki metodom korotkostrokovih kursiv gotuyut komandnij sklad vidnovlyayut robotu vijskovi akademiyi Protyagom 1918 roku bula sformovana sistema vijskovogo kerivnictva U berezni bula utvorena Visha Vijskova Rada sho keruvala vijskovimi diyami do veresnya 1918 roku 2 veresnya 1918 roku bula utvorena Revolyucijna vijskova rada Respubliki RVSR Revvijskrada sho stala najvishim vijskovim organom derzhavi Post golovi Revvijskradi zajnyav Trockij Jogo bezposerednim pidleglim stav kolishnij carskij polkovnik latish Ioakim Vacetis sho otrimav posadu pershogo radyanskogo golovnokomanduvacha U vedenni RVSR znahodilisya vsi vijskovi pitannya jomu pidporyadkovuvalisya golovnokomanduvach i komanduvach frontami u jogo obov yazki vhodilo kerivnictvo vsima vijskovimi ustanovami Golovi Revvijskradi Trockomu bulo priznacheno zigrati vidnu rol u gromadyanskij vijni Vin bezposeredno keruvav vijskovimi operaciyami koordinuvav diyi frontiv i armij specpotyag golovi Revvijskradi z yavlyavsya na najnebezpechnishih dilyankah frontu vidnovlyuyuchi disciplinu i pidnimayuchi duh chervonoarmijciv neodnorazovo beruchi uchast u vijskovih diyah Na gruden 1918 roku nalichuvala 800 tisyach voyakiv na pochatok 1919 roku 1630 tisyach na kinec 1919 roku 3 miljoni na 1 listopada 1920 roku blizko 5 5 miljoniv Pislya zavershennya Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi chastina osobovogo skladu bula demobilizovana na kinec 1924 roku yiyi chiselnist skorotilasya u 10 raziv Vijna z bilogvardijcyami ta interventami Nejtralnist cogo rozdilu pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki sichen 2018 Div takozh Ukrayinska radyanska armiya Zakolot Grigor yeva U listopadi 1917 roku na Donu pochinayetsya koncentraciya antibilshovickih sil Sotni j tisyachi dobrovolciv sho ne viznavali novu vladu pryamuvali na Don Krim nevelikih grup i okremih dobrovolciv pribuvali cili chastini Tak prijshov Kornilovskij polk piznishe zagin polkovnika Mihajla Drozdovskogo Postupovo sklavsya kistyak novoyi armiyi yakij otrimav nazvu Dobrovolchoyi samoyi znachnoyi antibilshovickoyi sili u roki gromadyanskoyi vijni Gromadyanska vijna v Rosiyi U konfliktah mizh kozakami i inogorodnimi u tradicijnih kozackih zemlyah bilshoviki vstali na storonu inogorodnih Borotba za vladu na Donu prizvela do obrannya otamanom donskih kozakiv carskogo generala O M Kaledina na Donu pochalosya formuvannya grupoyu vishih oficeriv generali M V Aleksyeyev L G Kornilov A I Denikin bilogvardijskoyi Dobrovolchoyi armiyi Pidpisannya bilshovickim kerivnictvom na choli z Trockim i A A Joffe mirnogo Brest Litovskogo dogovoru prizvelo do rizkogo rozshirennya nimeckoyi okupaciyi do lita 1918 rokiv nimecki i avstro ugorski ozbroyeni sili zajnyali Estoniyu Latviyu Litvu ryad povitiv Pskovskoyi i Petrogradskoyi gubernij bilshu chastinu Bilorusi Ukrayinu Krim Donsku oblast chastkovo Tamanskij pivostriv Voronezku i Kursku guberniyi U berezni 1918 roku anglijski vijska okupuvali Arhangelsk u lipni Murmansk 5 kvitnya yaponski vijska okupuvali Vladivostok Pid prikrittyam vijsk Antanti na pivnochi formuyetsya bilogvardijskij uryad sho pristupiv do formuvannya slavyano britanskogo legionu i dobrovolchoyi armiyi Murmanska v 4 500 cholovik golovnim chinom z chisla kolishnih carskih oficeriv U radyanskij period pochatkom gromadyanskoyi vijni bulo prijnyato vvazhati zakolot Chehoslovackogo korpusu u travni 1918 roku na dumku ryadu istorikiv ce ne vidpovidaye dijsnosti vzhe hoch bi tomu sho do cogo momentu vzhe vstig zavershitisya pershij ozbroyenij etap Bilogo Oporu borotbi na Pivdni Rosiyi Pershij Kubanskij pohid molodoyi Dobrovolchoyi armiyi 9 22 lyutogo 13 travnya 1918 Drugoyu prichomu najvazhlivishoyu pidstavoyu mozhlivo vvazhati te sho ce povna nepoinformovanist avtoriv danih zayav z viznachennyam vijni vzagali i gromadyanskoyi vijni zokrema U period Pershoyi svitovoyi vijni Chehiya i Slovachchina vhodili do skladu Avstro Ugorskoyi imperiyi i buli vimusheni voyuvati proti Rosiyi nezvazhayuchi na silni prorosijski nastroyi sho isnuvali na toj moment sered naselennya cih krayin Carskij uryad nabrav z chehoslovackih vijskovopolonenih korpus planuyuchi jogo do vidpravlennya na front prote revolyuciya u Petrogradi zirvala ci plani Komanduvannyu korpusu udalosya dosyagti domovlenosti z bilshovikami pro vidpravlennya yih do Franciyi cherez Vladivostok Na moment povstannya korpus silno roztyagnuvsya po zaliznici Soldati Chehoslovackogo korpusu bilya til vbitih bilshovikiv Vladivostok Na comu etapi korpus buv faktichno yedinoyu boyezdatnoyu vijskovoyu siloyu u krayini carska armiya rozpalasya a RSChA i bili armiyi she znahodilisya u stadiyi formuvannya Zitknennya chehoslovackogo komanduvannya z bilshovickimi agitatorami stali odniyeyu z prichin odnochasnogo zakolotu na vsomu protyazi ruhu korpusu U Samari chehoslovaki povalili bilshovikiv i pidtrimali formuvannya esero menshovickogo komitet chleniv Ustanovchih Zboriv Cya podiya prizvela do padinnya Radyanskoyi vladi na velikih teritoriyah U Sibiru utvorivsya slabkij uryad Pislya povernennya do Rosiyi kolishnogo carskogo admirala O V Kolchaka rishuche nastroyeni oficeri organizuvali 18 listopada 1918 roku perevorot sho priviv jogo do vladi Nastupnim etapom gromadyanskoyi vijni v Rosiyi stav bilij potop buli sformovani tri osnovni bili armiyi Dobrovolcha armiya na Donu pershij komanduvach general L G Kornilov pislya jogo zagibeli 13 kvitnya 1918 roku general A I Denikin v Sibiru armiya O V Kolchaka progoloshenogo Verhovnim Pravitelem Rosiyi iz stoliceyu v Omsku na pivnichnomu zahodi armiya generala M M Yudenicha Vzhe u veresni 1918 roku uryad Komucha zvalivsya pid udarami z dvoh storin bilih i chervonih Vijska Kolchaka dijshli do Uralu a Denikina do Kiyeva 13 zhovtnya 1919 roku zajnyali Orel Vijska Yudenicha u veresni 1919 roku bezposeredno zagrozhuvali Petrogradu Potuzhnij nastup bilih armij buv zupinenij RSChA naprikinci 1919 roku Kerivniki Dobrovolchoyi armiyi zliva napravo A I Denikin M V Aleksyeyev Gromadyanska vijna v Rosiyi 1920 rik stav chasom chervonogo potopu nastup chervonoarmijciv na vsih frontah buv pidtrimanij sformovanoyu Pershoyu kinnoyu armiyeyu S M Budonnogo General Yudenich z gaslom Yedinoyi i nedilimoyi Rosiyi ne otrimav pidtrimki vid Finlyandiyi i Estoniyi jogo vijska v kinci 1919 roku buli vimusheni vidstupiti na teritoriyu Estoniyi de zgodom buli internovani U sichni 1920 roku admiral Kolchak buv zaareshtovanij v Irkutsku vladoyu menshovicko eserivskogo peredanij nimi bilshovikam i 7 lyutogo 1920 roku rozstrilyanij Dobrovolcha armiya generala Denikina mala uskladnennya z kozakami v Ukrayini yij takozh dovodilosya voyuvati okrim RSChA takozh z armiyeyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki i vijskami Mahna 10 sichnya 1920 roku RSChA zajnyala Rostov na Donu v 1920 roki pochavsya masovij vidstup Dobrovolchoyi armiyi na pivden 8 lyutogo 1920 roku Chervona armiya zajnyala Odesu 27 bereznya Novorosijsk Pislya vidhodu vijsk Antanti z Pivnichnoyi oblasti veresen 1919 roku evakuaciya interventiv z Arhangelska lyutij 1920 roku z Murmanska pochavsya rozpad miscevogo bilogvardijskogo uryadu 20 lyutogo 1920 roku Timchasovij Uryad Pivnichnoyi Oblasti i jogo armiya vtekli do Finlyandiyi i Norvegiyi 21 lyutogo 1920 roku u Pivnichnu oblast vstupila RSChA U 1919 1921 RSChA takozh brala uchast u radyansko polskij vijni Pidpisavshi Brest Litovskij mirnij dogovir Rosiya de yure viznala nezalezhnist Polshi de fakto nepidkontrolnoyi Rosiyi z pochatku nimeckoyi okupaciyi vlitku 1915 rokiv Nimechchina okupuvala Polshu Litvu chastina Bilorusi na zahid vid liniyi Dvinsk Svencyani Pinsk Moonzundski ostrova chastina Latviyi vklyuchayuchi Rigu i Rizkij povit chastinu Ukrayini Pislya prihodu do vladi Pilsudskogo Polsha pochala vinoshuvati plani vidnovlennya velikoyi Rechi Pospolitoyi vid morya do morya 6 travnya 1920 roku polski vijska zajnyali Kiyiv ale do seredini lipnya 1920 roku buli vidkinuti do kordoniv Polshi Sproba Chervonoyi armiyi nastupati i dali zakinchilasya dlya neyi katastrofoyu zamist ochikuvanogo bilshovikami povstannya polskogo proletariatu misceve naselennya sprijnyalo chervonoarmijciv yak rosijskih okupantiv U berezni 1921 roku buv pidpisanij mirnij dogovir sho peredav Polshi Zahidnu Bilorus i Zahidnu Ukrayinu 28 zhovtnya 1920 roku Chervona armiya forsuvala Sivash i prorvala u Krimu oboronu bilih Zbrojnih sil Pivdnya Rosiyi pid komanduvannyam barona P M Vrangelya 14 16 listopada 1920 roku zalishki bilogvardijciv evakuyuvalisya z Krimu Na pochatku 1920 roku bilshoviki viznali Dalekoshidnu Respubliku DSR yaka povinna bula sluzhiti buferom mizh nimi i yaponskimi okupantami Osnovnimi silami regionu okrim bilshovikiv vijsk DVR i yaponciv buli takozh zabajkalski kozaki otamana Semenova Pid tiskom bilshovikiv a takozh krayin Antanti sho zasterigalisya posilennya Yaponiyi vijska DSR voseni 1920 rokiv buli vivedeni iz Zabajkallya DSR shvidko popala pid povnij kontrol Radyanskoyi Rosiyi bilshist v Ustanovchih zborah DSR zajnyali bilshoviki a Narodno revolyucijna armiya NRA DSR rozglyadalasya RRFSR yak chastina Chervonoyi armiyi Ci obstavini prizveli do organizaciyi miscevimi bilogvardijcyami perevorotu 26 travnya 1921 roku za pidtrimki yaponciv Vlada u Vladivostoku perejshla do brativ Merkulovih U chervni 1922 roku vladu zahopiv bilij general M K Diterihs sho progolosiv sebe Zemskim voyevodoyu i sho sformuvav Zemsku rat Vona bula rozgromlena vijskami NRA pid komanduvannyam V K Blyuhera za pidtrimki partizan 24 zhovtnya 1922 roku NRA vstupila do Vladivostoka Zalishki bilih vijsk buli rozgromleni na Dalekomu Shodi do lipnya 1923 roku Period 1920 1921 stav chasom zelenogo potopu Masova nezadovolenist selyanskogo naselennya prodrozkladkoyu bula pidigrita demobilizaciyeyu z Chervonoyi armiyi Okremi povstannya zelenih selyanskih povstanciv ohopili vsyu krayinu najbilsh velikim z nih stalo povstannya Zelenoyi armiyi A S Antonova na Tambovshini Na pridushennya cih povstan takozh buli kinuti chastini RSChA Povstannya neodnorazovo perekidalisya takozh i na chastini samoyi Chervonoyi armiyi nabranij v osnovnomu iz selyan Tak 13 chervnya 1919 roku pid chas nastupu Yudenicha stalisya zakoloti na fortah i Sirij Kin pid Petrogradom 7 9 travnya 1919 roku v Ukrayini kolishnij carskij oficer Grigor yev N O sho perejshov u lyutomu 1918 roku vid armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki do bilshovikiv vidmovlyayetsya vidpravlyati svoyu 6 tu Ukrayinsku radyansku diviziyu Zbrojnih sil USRR na Rumunskij front dlya pidtrimki Ugorskoyi radyanskoyi respubliki i pidnimaye zakolot sho spiravsya golovnim obrazom na selyan nezadovolenih prodrozkladkoyu Pidsumki gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Ostannoyu podiyeyu zelenogo potopu stav tak zvanij Kronshtadtskij zakolot u lyutomu berezni 1921 roku Do zimi 1920 21 roku politika vijskovogo komunizmu sho provodivsya bilshovikami privela do krahu postachannya Petrogradu i viklikala v nomu novij golod Nezadovolenist privela do povstannya Kronshtadtskoyi vijskovo morskoyi bazi pid gaslami za Radi bez komunistiv vidmini prodrozkladki vidnovlennya svobodi torgivli i in Chervona armiya atakuye Kronshtadt Berezen 1921 Povstannya ledve ne sprichinilo rozkol useredini VKP b polozhennya uskladnyuvalosya tim sho pidtrimka revolyucijnih kronshtadtskih matrosiv silno spriyala prihodu do vladi samih bilshovikiv v 1917 roci Prote povstannya bulo ogoloshene bilogvardijskim zakolotom sprovokovanim vijskovimi fahivcyami z kolishnih carskih oficeriv za pidtrimki inozemnih rozvidok i pridusheno Zrostayucha nenadijnist Chervonoyi armiyi zmusila bilshovikiv piti na vidminu vijskovogo komunizmu i vvesti NEP Zamina prodrozkladki gumannishim prodpodatkom prizvelo do rizkogo znizhennya pidtrimki selyanami zelenih povstanciv Pid chas gromadyanskoyi vijni Robitnicho selyanska Chervona armiya rozgromila nizku armij sho protistoyali yij yaki utvorilisya na ruyinah Rosijskoyi imperiyi sho zvalilasya Bilogvardijski armiyi vijska Verhovnogo Pravitelya Rosiyi admirala O V Kolchaka Dobrovolcha armiya generala A I Denikina Pivnichno Zahidna armiya generala N N Yudenicha Pivnichna armiya i mensh znachni u tomu chisli Azijska diviziya barona Ungerna ozbroyeni formuvannya kozakiv Donu otaman O M Kaledin P N Krasnov Orenburga otaman A I Dutov Zabajkallya otaman R M Semenov i dr ryad selyanskih armij zelenih povstanciv i chornih anarhistiv A S Antonov M A Grigor yev N I Mahno i pr vijska nedovgovichnih esero menshovickih uryadiv Narodna armiya Komucha Izhevska Narodna armiya mali misce takozh bojovi zitknennya z ryadom inozemnih armij nimci polyaki chehoslovaki ta in Radyansko ukrayinska vijnaNajbilshoyu skladnistyu vidriznyalasya politichna kartina v Ukrayini kontrol nad riznimi chastinami yakoyi perehodiv z ruk v ruki bilih vijsk generala Denikina anarhistiv Nestora Mahna uryadu getmana P P Skoropadskogo Centralnoyi Radi uryadu S V Petlyuri Zahidnoukrayinska Narodna Respublika riznih radyanskih respublik na pochatkovomu periodi nedovgovichnih povstanciv otamana Grigor yeva polskih vijsk 1920 nimeckih i avstrijskih okupantiv francuzkih okupantiv Odesa 1919 tosho Mizhvoyennij period 1922 1939U 1922 roci bulo utvoreno Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik i Chervona armiya stala zbrojnimi silami ciyeyi derzhavi U zv yazku iz perehodom do mirnogo stanovisha u 1924 1925 rokah pid kerivnictvom M V Frunze bulo provedeno vijskovu reformu Vidbuvsya perehid do teritorialno milicejskoyi formi komplektuvannya vijsk U 1929 roci vijska Chervonoyi armiyi veli bojovi diyi proti kitajciv pid chas konfliktu na Kitajsko Shidnij zaliznici U zv yazku iz zagostrennyam situaciyi na Dalekomu Shodi bulo utvoreno Osoblivu Dalekoshidnu armiyu na choli z V K Blyuherom Radyanski vijskovi radniki u mizhvoyennij period brali uchast u gromadyanskij vijni v Kitayi yapono kitajskij vijni gromadyanskij vijni v Ispaniyi Regulyarni chastini Chervonoyi armiyi brali uchast u boyah z yaponskimi vijskami na ozeri Hasan 1938 roku i na richci Halgin Gol u 1939 roci Veliku shkodu boyezdatnosti Chervonoyi armiyi nanesli represiyi v RSChA 1937 1938 rokiv Slidom za procesom nad Tuhachevskim Yakirom ta in pochavsya masovij teror v armiyi Napriklad u Kiyivskomu vijskovomu okruzi pidryad bulo represovano oboh komanduvachiv J E Yakira ta I F Fedka U Biloruskomu vijskovomu okruzi pidryad represuvali dvoh komanduvachiv I P Uborevicha ta I P Byelova Pidryad buli represovani chotiri ochilniki VPS RSChA Alksnis Loktionov Smushkevich ta Richagov U rezultati represij na choli radyanskih vijsk stali nekompetentni i bezdarni voyenachalniki taki yak Hozin Kozlov Kirponos Ryabishev Feklenko Pavlov Tyulenyev Cherevichenko Kuznecov ta in Vtorgnennya SRSR do Polshi radyansko finska vijna pohid u BessarabiyuNimecko radyanska vijnaStanom na 22 chervnya 1941 roku skladalas z 4 frontiv 27 armij 29 mehanizovanih korpusiv 62 strileckih korpusiv 4 kavalerijskih korpusiv 5 povitryano desantnih korpusiv 303 divizij 57 ukriplenih rajoniv i 5 strileckih brigad yaki pidtrimuvalis 10 protitankovimi brigadami 94 polkami korpusnoyi artileriyi 75 polkami artileriyi RGK i 34 inzhenernimi polkami zagalnoyu chiselnistyu blizko 5 miljoniv osib Stavlennya do Chervonoyi armiyi i yiyi voyakivCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Div takozhUkrayinska radyanska armiya Radyanska armiya Rosijska vizvolna armiya Voroshilovskij strilecPrimitkiDekrety Sovetskoj vlasti T I M Gos izd vo polit literatury 1957 stor 356 Dekrety Sovetskoj vlasti Tom II 17 marta 10 iyulya 1918 g M Gos izdat vo politicheskoj literatury 1959 http lib babr ru index php book 4010 26 grudnya 2010 u Wayback Machine Postanovlenie VCIK o prinuditelnom nabore v raboche krestyanskuyu armiyu 29 maya 1918 g Sovetskaya voennaya enciklopediya T 2 M Voenizdat 1977 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Army of the Soviet UnionS Drobyako i A Krashuk Grazhdanskaya vojna v Rossii 1917 1922 g Krasnaya Armiya Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 PosilannyaRaboche Krestyanskaya Krasnaya Armiya 10 sichnya 2010 u Wayback Machine Blef imperiyi Yak narodzhuvalis radyanski vijskovi mifi 23 travnya 2015 u Wayback Machine material gazeti Tizhden ua vid 20 05 2015 roku