Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Репресії в Робітничо-Селянській Червоній Армії – політичні репресії проти командного та керівного складу Червоної Армії та Військово-морського флоту, складова частина «Великого терору» 1937-1938 років у СРСР. Почалися в середині 1936 року, найбільшого розмаху досягли у 1937 році після судового процесу над маршалом М. М. Тухачевським та ще сімома воєначальниками. Репресії продовжувалися з різним ступенем розмаху до початку німецько-радянської війни. Наступна хвиля репресій припала на 1941-1942 роки і мала за мету знайти винних у поразках радянських військ на початковому етапі війни.
Репресії проти військових спеціалістів
Ще до початку «Великого терору » відбулися репресії проти представників старого офіцерського корпусу російської імператорської армії, які служили у Червоній Армії – військових спеціалістів. У 1930-1931 роках за так званою справою «Весна» було репресовано біля 3000 колишніх офіцерів (серед них А. С. Снесарев, О. А. Свечин, , О. Є. Гутор та ін.).
1936-1938 роки
Улітку 1936 року почалися арешти командирів РСЧА, які раніше підтримували Троцького і входили до троцькістської антисталінської опозиції. Були заарештовані командир 8-ї механізованої бригади комдив Д. А. Шмідт, заступник командувача військами Ленінградського військового округу комкор В. М. Примаков, командир 25-ї Чапаєвської стрілецької дивізії комбриг М. О. Зюк, військовий аташе у Великій Британії комкор В. К. Путна, комкор С. А. Туровський.
На лютнево-березневому пленумі ЦК ВКП(б) 1937 року було проголошено початок боротьби з «ворогами народу» в армії. У цей час органи НКВС закінчили підготовку процесу проти маршала Тухачевського та інших воєначальників.
12 травня 1937 року був заарештований начальник Військової академії імені Фрунзе командарм 2-го рангу А. І. Корк, 15 травня – заступник командувача військами Московського військового округу комкор . 22 травня було заарештовано командувача військами Приволзького військового округу Маршал Радянського Союзу М. М. Тухачевський і голову Тсоавіахіму комкора Р. П. Ейдемана. 28 травня було заарештовано колишнього командувача військами Київського військового округу командарма 1-го рангу Й. Е. Якіра. 29 травня заарештували командувача військами Білоруського військового округу командарма 1-го рангу І. П. Уборевича. 31 травня після повідомлення про можливий арешт застрелився звільнений напередодні начальник Головного політичного управління Червоної Армії армійський комісар 1-го рангу Я. Б. Гамарник.
11 червня 1937 року Тухачевський та інші сім воєначальників були засуджені до розстрілу за організацію «військово-фашистської змови» та організацію державного перевороту.
Після цього процесу почалися масові арешти бійців і командирів РСЧА. Часто за кілька місяців у військовій частині могло змінитися до трьох-чотирьох командирів. Наприклад, у Білоруському військовому окрузі підряд було репресовано двох командувачів І. П. Уборевича та І. П. Бєлова. Було репресовано командувача КВО І. Ф. Федька, який замінив на посаді розстріляного Якіра. Репресовано було все командування Уральського військового округу – командувача комкора І. І. Гаркавого та його заступника комкора М. І. Василенка.
Звинувачення щодо арештованих були стандартні – участь у «військово-фашистській змові» та шпигунство на користь іноземних розвідок. Щодо заарештованих слідчі НКВС застосовували тортури.
У січні 1938 року було звільнено з посади начальника Генерального штабу Маршала Радянського Союзу О. І. Єгорова, а через рік його розстріляли. 28-29 липня 1938 року було розстріляно за вироком суду велику групу радянських командирів, серед них були Бєлов, Дибенко, Алксніс, Кутяков, Грязнов та інші. Був розстріляний активний учасник Громадянської війни командарм 2-го рангу Каширін та два його брати. Було репресовано соратників командирів більшовицьких загонів під час радянсько-української війни Г. І. Котовського та М. О. Щорса – М. М. Криворучка, М. Я. Колесніченка, І. Н. Дубового та К. Ф. Квятека.
У серпні 1938 року під час боїв з японцями на озері Хасан радянські війська зазнали дуже великих втрат. Після цього було репресовано командувача Далекосхідного фронту маршала В. К. Блюхера та командувача 1-ї Червонопрапорної армії комдива К. П. Подласа. Разом з ними було репресовано і все командування фронту.
Репресії тривали і на флоті. Були розстріляні командувач Чорноморського флоту флагман 1-го рангу І. К. Кожанов, командувач Північного флоту флагман 1-го рангу К. І. Душенов, інспектор ВМФ флагман флоту 1-го рангу , начальник ВМС РСЧА флагман флоту 1-го рангу та інші флотські начальники.
Репресіями в армії керував народний комісар оборони СРСР Маршал Радянського Союзу К. Є. Ворошилов. У репресіях також активну участь брали С. М. Будьонний, В. К. Блюхер, П. Ю. Дибенко, Л. З. Мехліс, Ю. О. Щаденко. На флоті репресіями керували П. О. Смирнов та М. П. Фриновський, які по черзі очолювали Народний комісаріат Військово-морського флоту і обоє самі були репресовані.
Наприкінці 1938 року репресії пішли на спад. Причиною цього був великий кадровий голод у Червоній Армії та звільнення з посади наркома НКВС М. І. Єжова.
1939-1940 роки
Після зміни керівництва НКВС наприкінці 1938 року частину репресованих командирів було звільнено з ув'язнення і відновлено на військовій службі. Зокрема, було звільнено комдива К. К. Рокоссовського, комдива В. О. Юшкевича, комдива Г. О. Ворожейкіна, комдива К. П. Подласа, полковника С. І. Богданова, комбрига , комбрига П. Ф. Жмаченка, комбрига О. А. Неборака, відновлено по службі комкора Л. Г. Петровського, капітана 2-го рангу та багатьох інших військових.
Але разом з тим у цей же час були розстріляні І. Ф. Федько, Г. Д. Хаханьян, Г. Д. Базилевич, та ряд інших командирів.
1941 рік
Перед початком німецько-радянської війни репресії проти командного складу відновилися. Тепер вони були зосереджені проти командування Військово-Повітряних Сил і військ протиповітряної оборони. Причиною цього були висока аварійність радянських льотчиків та інцидент з німецьким бомбардувальником Ю-52, який у травні 1941 року безперешкодно перелетів над постами ППО і ВПС та приземлився у Москві. У рамках справи авіаторів було репресовано трьох колишніх командувачів ВПС генерал-полковника О. Д. Локтіонова, двічі Героя Радянського Союзу генерал-лейтенанта авіації Я. В. Смушкевича, Героя Радянського Союзу генерал-лейтенанта авіації П. В. Ричагова, командувача військами ППО Героя Радянського Союзу генерал-полковника Г. М. Штерна та інших військових. Також було арештовано народного комісара оборонної промисловості Б. Л. Ванникова та заступника народного комісара оборони СРСР Героя Радянського Союзу генерала армії К. П. Мерецкова. Усіх, крім Ванникова і Мерецкова, було розстріляно у жовтні 1941 року під Куйбишевим.
У перші дні німецько-радянської війни війська радянського Західного фронту зазнали катастрофічної поразки між Білостоком і Мінськом. Командування Західного фронту на чолі з Героєм Радянського Союзу генералом армії Д. Г. Павловим було арештоване і розстріляне у липні 1941 року.
За «антирадянську агітацію і пропаганду» були репресовані генерали і Ф. М. Романов.
16 серпня 1941 року було видано наказ Ставки №270, за яким радянські військовополонені були оголошені дезертирами і зрадниками. За цим наказом під час і після війни були репресовані генерали В. Я. Качалов, П. Г. Понеделін, М. К. Кирилов.
За невдалі бойові дії були репресовані генерали С. І. Оборін, В. С. Тамручі, К. М. Качанов, , І. Ф. Дашичев, , П. С. Кльонов, П. П. Собенников та ін.
Причини і наслідки репресій
Причинами репресій в РСЧА були ліквідація залишків троцькістської опозиції в армії, боротьба колишніх командирів Першої Кінної армії із групою Тухачевського за владу в армії та бажання Сталіна посилити контроль над збройними силами. Багато командирів Червоної Армії (Тухачевський, Примаков, Путна, Якір, Уборевич, Шмідт) були людьми Троцького і підтримували його ідеї. Також локальні конфлікти кінця 30-х років (громадянська війна в Іспанії, бої на озері Хасан, бої на річці Халгін-Гол, фінська кампанія) показали повну бездарність і некомпетентність ряду радянських командирів (зокрема, Блюхера).
Унаслідок репресій всі ключові посади в армії зайняли ветерани Першої Кінної армії: Будьонний, Щаденко, Кулик, Тимошенко,Тюленєв, Рябишев, Черевиченко, Апанасенко та ін. Також унаслідок репресій на чолі військ стали недосвідчені і нерішучі воєначальники, які були не готові командувати арміями і фронтами: Кирпонос, Павлов, Кузнецов, Ричагов, Фекленко, Рябишев, Голіков, Козлов, , Крючонкін, Ковальов, Коробков, Собенников, Дашичев, Черняк та інші. Недосвідченість командного складу була однією з причин поразок радянських військ на початковому етапі німецько-радянської війни. Негативні наслідки мали і репресії в армії під час війни. Також суттєво знизилася якість військової освіти, посилилася недовіра до командного складу в армії, різко посилилися політпрацівники та комісари.
Але не треба забувати, що далеко не всі репресовані у 1937-1938 роках воєначальники були талановитими полководцями. Більшість з них були карателями і найбільше відзначилися під час придушення антибільшовицьких повстань (зокрема, Дибенко, Тухачевський, Уборевич, Дубовий, Якір, Криворучко). Дибенко та Блюхер взагалі не мали військової освіти.
В цілому репресії в Червоній Армії негативно вплинули на обороноздатність СРСР в умовах початку Другої світової війни.
Джерела
- Сувениров О. Ф. Трагедия РККА 1937-1938. – М.: Терра, 1998. – 528 с. – .
- Черушев Н. С. 1937 год: элита Красной Армии на Голгофе. – М.: Вече, 2003. – 560 с.– ISBN 5-94538-305-8.
Посилання
1.https://www.vedomosti.ru/opinion/articles/2017/06/09/693722-rasstrel-krasnoi-armii
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Represiyi v Robitnicho Selyanskij Chervonij Armiyi politichni represiyi proti komandnogo ta kerivnogo skladu Chervonoyi Armiyi ta Vijskovo morskogo flotu skladova chastina Velikogo teroru 1937 1938 rokiv u SRSR Pochalisya v seredini 1936 roku najbilshogo rozmahu dosyagli u 1937 roci pislya sudovogo procesu nad marshalom M M Tuhachevskim ta she simoma voyenachalnikami Represiyi prodovzhuvalisya z riznim stupenem rozmahu do pochatku nimecko radyanskoyi vijni Nastupna hvilya represij pripala na 1941 1942 roki i mala za metu znajti vinnih u porazkah radyanskih vijsk na pochatkovomu etapi vijni Represiyi proti vijskovih specialistivShe do pochatku Velikogo teroru vidbulisya represiyi proti predstavnikiv starogo oficerskogo korpusu rosijskoyi imperatorskoyi armiyi yaki sluzhili u Chervonij Armiyi vijskovih specialistiv U 1930 1931 rokah za tak zvanoyu spravoyu Vesna bulo represovano bilya 3000 kolishnih oficeriv sered nih A S Snesarev O A Svechin O Ye Gutor ta in 1936 1938 rokiUlitku 1936 roku pochalisya areshti komandiriv RSChA yaki ranishe pidtrimuvali Trockogo i vhodili do trockistskoyi antistalinskoyi opoziciyi Buli zaareshtovani komandir 8 yi mehanizovanoyi brigadi komdiv D A Shmidt zastupnik komanduvacha vijskami Leningradskogo vijskovogo okrugu komkor V M Primakov komandir 25 yi Chapayevskoyi strileckoyi diviziyi kombrig M O Zyuk vijskovij atashe u Velikij Britaniyi komkor V K Putna komkor S A Turovskij Na lyutnevo bereznevomu plenumi CK VKP b 1937 roku bulo progolosheno pochatok borotbi z vorogami narodu v armiyi U cej chas organi NKVS zakinchili pidgotovku procesu proti marshala Tuhachevskogo ta inshih voyenachalnikiv 12 travnya 1937 roku buv zaareshtovanij nachalnik Vijskovoyi akademiyi imeni Frunze komandarm 2 go rangu A I Kork 15 travnya zastupnik komanduvacha vijskami Moskovskogo vijskovogo okrugu komkor 22 travnya bulo zaareshtovano komanduvacha vijskami Privolzkogo vijskovogo okrugu Marshal Radyanskogo Soyuzu M M Tuhachevskij i golovu Tsoaviahimu komkora R P Ejdemana 28 travnya bulo zaareshtovano kolishnogo komanduvacha vijskami Kiyivskogo vijskovogo okrugu komandarma 1 go rangu J E Yakira 29 travnya zaareshtuvali komanduvacha vijskami Biloruskogo vijskovogo okrugu komandarma 1 go rangu I P Uborevicha 31 travnya pislya povidomlennya pro mozhlivij aresht zastrelivsya zvilnenij naperedodni nachalnik Golovnogo politichnogo upravlinnya Chervonoyi Armiyi armijskij komisar 1 go rangu Ya B Gamarnik 11 chervnya 1937 roku Tuhachevskij ta inshi sim voyenachalnikiv buli zasudzheni do rozstrilu za organizaciyu vijskovo fashistskoyi zmovi ta organizaciyu derzhavnogo perevorotu Pislya cogo procesu pochalisya masovi areshti bijciv i komandiriv RSChA Chasto za kilka misyaciv u vijskovij chastini moglo zminitisya do troh chotiroh komandiriv Napriklad u Biloruskomu vijskovomu okruzi pidryad bulo represovano dvoh komanduvachiv I P Uborevicha ta I P Byelova Bulo represovano komanduvacha KVO I F Fedka yakij zaminiv na posadi rozstrilyanogo Yakira Represovano bulo vse komanduvannya Uralskogo vijskovogo okrugu komanduvacha komkora I I Garkavogo ta jogo zastupnika komkora M I Vasilenka Zvinuvachennya shodo areshtovanih buli standartni uchast u vijskovo fashistskij zmovi ta shpigunstvo na korist inozemnih rozvidok Shodo zaareshtovanih slidchi NKVS zastosovuvali torturi U sichni 1938 roku bulo zvilneno z posadi nachalnika Generalnogo shtabu Marshala Radyanskogo Soyuzu O I Yegorova a cherez rik jogo rozstrilyali 28 29 lipnya 1938 roku bulo rozstrilyano za virokom sudu veliku grupu radyanskih komandiriv sered nih buli Byelov Dibenko Alksnis Kutyakov Gryaznov ta inshi Buv rozstrilyanij aktivnij uchasnik Gromadyanskoyi vijni komandarm 2 go rangu Kashirin ta dva jogo brati Bulo represovano soratnikiv komandiriv bilshovickih zagoniv pid chas radyansko ukrayinskoyi vijni G I Kotovskogo ta M O Shorsa M M Krivoruchka M Ya Kolesnichenka I N Dubovogo ta K F Kvyateka U serpni 1938 roku pid chas boyiv z yaponcyami na ozeri Hasan radyanski vijska zaznali duzhe velikih vtrat Pislya cogo bulo represovano komanduvacha Dalekoshidnogo frontu marshala V K Blyuhera ta komanduvacha 1 yi Chervonoprapornoyi armiyi komdiva K P Podlasa Razom z nimi bulo represovano i vse komanduvannya frontu Represiyi trivali i na floti Buli rozstrilyani komanduvach Chornomorskogo flotu flagman 1 go rangu I K Kozhanov komanduvach Pivnichnogo flotu flagman 1 go rangu K I Dushenov inspektor VMF flagman flotu 1 go rangu nachalnik VMS RSChA flagman flotu 1 go rangu ta inshi flotski nachalniki Represiyami v armiyi keruvav narodnij komisar oboroni SRSR Marshal Radyanskogo Soyuzu K Ye Voroshilov U represiyah takozh aktivnu uchast brali S M Budonnij V K Blyuher P Yu Dibenko L Z Mehlis Yu O Shadenko Na floti represiyami keruvali P O Smirnov ta M P Frinovskij yaki po cherzi ocholyuvali Narodnij komisariat Vijskovo morskogo flotu i oboye sami buli represovani Naprikinci 1938 roku represiyi pishli na spad Prichinoyu cogo buv velikij kadrovij golod u Chervonij Armiyi ta zvilnennya z posadi narkoma NKVS M I Yezhova 1939 1940 rokiPislya zmini kerivnictva NKVS naprikinci 1938 roku chastinu represovanih komandiriv bulo zvilneno z uv yaznennya i vidnovleno na vijskovij sluzhbi Zokrema bulo zvilneno komdiva K K Rokossovskogo komdiva V O Yushkevicha komdiva G O Vorozhejkina komdiva K P Podlasa polkovnika S I Bogdanova kombriga kombriga P F Zhmachenka kombriga O A Neboraka vidnovleno po sluzhbi komkora L G Petrovskogo kapitana 2 go rangu ta bagatoh inshih vijskovih Ale razom z tim u cej zhe chas buli rozstrilyani I F Fedko G D Hahanyan G D Bazilevich ta ryad inshih komandiriv 1941 rikPered pochatkom nimecko radyanskoyi vijni represiyi proti komandnogo skladu vidnovilisya Teper voni buli zoseredzheni proti komanduvannya Vijskovo Povitryanih Sil i vijsk protipovitryanoyi oboroni Prichinoyu cogo buli visoka avarijnist radyanskih lotchikiv ta incident z nimeckim bombarduvalnikom Yu 52 yakij u travni 1941 roku bezpereshkodno pereletiv nad postami PPO i VPS ta prizemlivsya u Moskvi U ramkah spravi aviatoriv bulo represovano troh kolishnih komanduvachiv VPS general polkovnika O D Loktionova dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu general lejtenanta aviaciyi Ya V Smushkevicha Geroya Radyanskogo Soyuzu general lejtenanta aviaciyi P V Richagova komanduvacha vijskami PPO Geroya Radyanskogo Soyuzu general polkovnika G M Shterna ta inshih vijskovih Takozh bulo areshtovano narodnogo komisara oboronnoyi promislovosti B L Vannikova ta zastupnika narodnogo komisara oboroni SRSR Geroya Radyanskogo Soyuzu generala armiyi K P Mereckova Usih krim Vannikova i Mereckova bulo rozstrilyano u zhovtni 1941 roku pid Kujbishevim U pershi dni nimecko radyanskoyi vijni vijska radyanskogo Zahidnogo frontu zaznali katastrofichnoyi porazki mizh Bilostokom i Minskom Komanduvannya Zahidnogo frontu na choli z Geroyem Radyanskogo Soyuzu generalom armiyi D G Pavlovim bulo areshtovane i rozstrilyane u lipni 1941 roku Za antiradyansku agitaciyu i propagandu buli represovani generali i F M Romanov 16 serpnya 1941 roku bulo vidano nakaz Stavki 270 za yakim radyanski vijskovopoloneni buli ogolosheni dezertirami i zradnikami Za cim nakazom pid chas i pislya vijni buli represovani generali V Ya Kachalov P G Ponedelin M K Kirilov Za nevdali bojovi diyi buli represovani generali S I Oborin V S Tamruchi K M Kachanov I F Dashichev P S Klonov P P Sobennikov ta in Prichini i naslidki represijPrichinami represij v RSChA buli likvidaciya zalishkiv trockistskoyi opoziciyi v armiyi borotba kolishnih komandiriv Pershoyi Kinnoyi armiyi iz grupoyu Tuhachevskogo za vladu v armiyi ta bazhannya Stalina posiliti kontrol nad zbrojnimi silami Bagato komandiriv Chervonoyi Armiyi Tuhachevskij Primakov Putna Yakir Uborevich Shmidt buli lyudmi Trockogo i pidtrimuvali jogo ideyi Takozh lokalni konflikti kincya 30 h rokiv gromadyanska vijna v Ispaniyi boyi na ozeri Hasan boyi na richci Halgin Gol finska kampaniya pokazali povnu bezdarnist i nekompetentnist ryadu radyanskih komandiriv zokrema Blyuhera Unaslidok represij vsi klyuchovi posadi v armiyi zajnyali veterani Pershoyi Kinnoyi armiyi Budonnij Shadenko Kulik Timoshenko Tyulenyev Ryabishev Cherevichenko Apanasenko ta in Takozh unaslidok represij na choli vijsk stali nedosvidcheni i nerishuchi voyenachalniki yaki buli ne gotovi komanduvati armiyami i frontami Kirponos Pavlov Kuznecov Richagov Feklenko Ryabishev Golikov Kozlov Kryuchonkin Kovalov Korobkov Sobennikov Dashichev Chernyak ta inshi Nedosvidchenist komandnogo skladu bula odniyeyu z prichin porazok radyanskih vijsk na pochatkovomu etapi nimecko radyanskoyi vijni Negativni naslidki mali i represiyi v armiyi pid chas vijni Takozh suttyevo znizilasya yakist vijskovoyi osviti posililasya nedovira do komandnogo skladu v armiyi rizko posililisya politpracivniki ta komisari Ale ne treba zabuvati sho daleko ne vsi represovani u 1937 1938 rokah voyenachalniki buli talanovitimi polkovodcyami Bilshist z nih buli karatelyami i najbilshe vidznachilisya pid chas pridushennya antibilshovickih povstan zokrema Dibenko Tuhachevskij Uborevich Dubovij Yakir Krivoruchko Dibenko ta Blyuher vzagali ne mali vijskovoyi osviti V cilomu represiyi v Chervonij Armiyi negativno vplinuli na oboronozdatnist SRSR v umovah pochatku Drugoyi svitovoyi vijni DzherelaSuvenirov O F Tragediya RKKA 1937 1938 M Terra 1998 528 s Cherushev N S 1937 god elita Krasnoj Armii na Golgofe M Veche 2003 560 s ISBN 5 94538 305 8 Posilannya1 https www vedomosti ru opinion articles 2017 06 09 693722 rasstrel krasnoi armii 2 http militera lib ru bio karpov 06 html