Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кронштадтське повстання (в радянській історіографії відоме також як «Кронштадтський заколот») — збройний виступ гарнізону міста Кронштадт і екіпажів деяких кораблів Балтійського флоту проти більшовиків у березні 1921 року. Причиною повстання стало невдоволення громадян диктатурою більшовиків та політикою воєнного комунізму.
| Кронштадтське повстання | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Червона Армія атакує Кронштадт | |||||||||
| Координати: 60°00′45″ пн. ш. 29°44′01″ сх. д. / 60.0125000000277780° пн. ш. 29.733611111138777972° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Зеленоармійці Червоноармійці Біла еміграція | РРФСР | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
 Степан Петриченко |  Володимир Ленін Лев Троцький Михайло Тухачевський Павло Дибенко Григорій Зінов'єв Сергій Каменєв | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 4 березня: 13 тисяч матросів та солдатів, 2 тисяч озброєних громадян На 12 березня: 17 960 чоловік | 4 березня: 17 тисяч солдатів На 12 березня: 24 тисячі солдатів | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 1 тисяч вбито Більш ніж 4 тисяч поранено та арештовано | 1,9 тисячі вбито 1,2 тисячі поранено | ||||||||
Передумови повстання
24 лютого 1921 року в Петрограді почалися страйки й мітинги робітників з політичними та економічними вимогами. Петроградський комітет РКП (б) розцінив заворушення на заводах і фабриках міста як заколот і ввів у місті воєнний стан, заарештувавши робочих активістів. Ці події послужили поштовхом до повстання гарнізону Кронштадта.
Повстання
Початок повстання
28 лютого 1921 року відбулися збори команд лінкорів «Севастополь» і «Петропавловськ», на яких була прийнята резолюція з вимогами провести перевибори рад, скасувати комісарів, надати свободу діяльності соціалістичним партіям, дозволити вільну торгівлю.
1 березня 1921 на якірній площі Кронштадта відбувся 15-тисячний мітинг під гаслами «Влада Радам, а не партіям!» На мітинг прибув голова ВЦВК М. І. Калінін, він спробував заспокоїти присутніх, але матроси зірвали його виступ. Після цього він безперешкодно залишив фортецю, проте потім комісар флоту М. М. Кузьмін та голова Кронштадтської ради П. Д. Васильєв були схоплені і кинуті у в'язницю, розпочався відкритий заколот.
Моряки й червоноармійці винесли резолюцію про підтримку робітників Петрограда і зажадали звільнення з ув'язнення всіх представників соціалістичних партій, проведення перевиборів рад і, як випливає з гасла, виключення з них усіх комуністів, надання свободи слова, зборів і спілок всім партіям, забезпечення свободи торгівлі, дозволу кустарного виробництва власною працею, дозволу селянам вільно користуватися своєю землею і розпоряджатися продуктами свого господарства, тобто ліквідації продовольчої диктатури.
1 березня у фортеці був створений «Тимчасовий революційний комітет» (ВРК) на чолі з есером, матросом С. М. Петриченком, до комітету також увійшли його заступник Яковенко, машинний старшина Архипов, майстер електромеханічного заводу Тукін і завідувач третьої трудової школи І. Є. Орєшин.
Використовуючи потужні радіостанції військових кораблів, ВРК негайно передав в ефір резолюцію мітингу і прохання про допомогу.
Відомості про події в Кронштадті викликали серйозну стурбованість керівництва країни.
1 березня 1921 було опубліковано відозву Московського ради робітничих і червоноармійських депутатів «До всіх робітників міста Москви і губернії, до всіх селян і червоноармійців, усіх чесних громадян», у якому роз'яснювалися причини тимчасових господарських труднощів. Документ закінчувався закликом: «Геть провокаторів Антанти! Не страйки, не демонстрації, а дружна робота на фабриках, майстернях і залізницях виведе нас із злиднів, врятує нас від голоду і холоду!».
Події 2-6 березня
Кронштадтці домагалися відкритих і гласних переговорів з владою, однак позиція влади від самого початку подій була однозначною: ніяких переговорів або компромісів, заколотники повинні скласти зброю без будь-яких умов. Парламентарів, які направлялись повстанцями, арештовували — так, делегація кронштадтців, яка прибула до Петрограда для роз'яснення вимог матросів, солдатів і робітників фортеці, була заарештована. Послідували репресії стосовно родичів керівників повстання. Їх брали як заручників. Серед перших була заарештована сім'я колишнього генерала Козловського. Разом з ними було заарештовано і заслано в Архангельську губернію всіх їх родичів, в тому числі й далеких. Брали заручників і після того, як Кронштадт здався.
2 березня Петроград і Петроградська губернія були оголошені в стані облоги.
3 березня 1921 у фортеці був утворений «штаб оборони», який очолив колишній капітан Е. Н. Солов'янінов, до складу штабу ввійшли військові фахівці: командувач артилерією фортеці, колишній генерал А. Р. Козловський, контр-адмірал С. Н. Дмитрієв, офіцер генерального штабу царської армії Б. А. Арканніков.
4 березня Комітет оборони Петрограда пред'явив Кронштадту ультиматум. Повсталі повинні були або прийняти його, або відхилити й битися. У той же день у фортеці відбулося засідання делегатських зборів, на якому були присутні 202 особи. Було вирішено захищатися. За пропозицією Петриченка склад ВРК був збільшений з 5 до 15 осіб.
Гарнізон фортеці Кронштадт налічував 26 тисяч військовослужбовців, проте слід зазначити, що в повстанні брав участь не весь особовий склад — зокрема 450 осіб, які відмовились примкнути до повстання, були арештовані і замкнені в трюмі лінкора «Петропавловськ»; зі зброєю в руках на берег у повному складі зійшла партійна школа і частина матросів-комуністів, були й перебіжчики (всього до початку штурму фортецю покинули понад 400 чоловік).
Штурм 7—18 березня
5 березня 1921 року наказом Реввійськради № 28 була відновлена 7-а армія під командуванням М. М. Тухачевського, якому наказувалося підготувати оперативний план штурму і «в найкоротший термін придушити повстання в Кронштадті». Штурм фортеці був призначений на 8 березня. Саме цього дня після декількох переносів повинен був відкритися Х з'їзд РКП (б) — це був не простий збіг, а продуманий, зроблений з певним політичним розрахунком крок. Стислі терміни підготовки операції диктувалися й тим, що очікуваний льодохід Фінської затоки міг суттєво ускладнити взяття фортеці.
7 березня сили 7-ї армії налічували 17,6 тис. червоноармійців: у Північній групі — 3683 бійці, у Південній групі — 9853, у резерві — 4000. Основною ударною силою була зведена дивізія під командуванням П. Ю. Дибенка, до складу якої увійшли 32-а, 167-а і 187-а бригади РККА. Одночасно почалося висунення до Кронштадту .
О 18:00 7 березня розпочався артобстріл Кронштадта. На світанку 8 березня в день відкриття Х з'їзду РКП (б) солдати Червоної армії пішли на штурм Кронштадта. Але штурм був відбитий, і війська з втратами відступили на вихідні рубежі.
Як відзначав К. Є. Ворошилов, після невдалого штурму «політико-моральний стан окремих частин викликав тривогу», два полки 27-ї Омської стрілецької дивізії (235-й Мінський і 237-й Невельський) відмовилися брати участь у штурмі й були роззброєні.
Станом на 12 березня 1921 року сили заколотників налічували 18 тис. солдатів і матросів, 100 гармат берегової оборони (з урахуванням корабельних гармат лінкорів «Севастополь» і «Петропавловськ» — 140 одиниць), понад 100 кулеметів з великою кількістю боєприпасів. Лінкори «Севастополь» і «Петропавловськ» протягом двох тижнів штурму вели артилерійську дуель з фортом «Червона гірка». Вони також обстрілювали сили Червоної армії в містах Оранієнбаум і Сестрорецьк, а також розташовані на північному березі Фінської затоки залізничні станції. Лінкором «Севастополь» за час повстання було здійснено 1250 залпів, у тому числі 375 — 305-мм снарядами головного калібру і 875 — 120-мм снарядами.
При підготовці до другого штурму чисельність групи військ була доведена до 24 тис. багнетів, 159 гармат, 433 кулеметів, підрозділи були реорганізовані у два оперативні з'єднання:
- Північна група (командувач , комісар Є. І. Вегер) — наступала на Кронштадт з півночі по льоду затоки, з ділянки узбережжя від Сестрорецька до мису Лисий Ніс.
- Південна група (командувач О. Г. Седякін, комісар К. Є. Ворошилов) — наступала з півдня, з району Оранієнбаума.
У діючі частини для посилення направили близько 300 делегатів X з'їзду партії, 1114 комуністів і три полки курсантів декількох військових училищ. Була проведена розвідка, підготовлені білі маскхалати, дошки та гратчасті містки для подолання ненадійних ділянок по крижаній поверхні.
Штурм почався в ніч на 16 березня 1921 року, до початку бою атакуючі зуміли потай зайняти форт № 7 (він виявився порожнім), однак форт № 6 чинив тривалий і запеклий опір. Форт № 5 здався після початку артилерійського обстрілу, але до того, як до нього підійшла штурмова група (гарнізон не чинив опору, курсантів зустріли вигуками «Товариші, не стріляйте, ми теж за радянську владу»), проте сусідній форт № 4 тримався кілька годин і в ході штурму атакуючі зазнали важких втрат.
З важкими боями війська оволоділи також фортами № 1, № 2, «Мілютін» і «Павло», однак батарею «Риф» і батарею «Шанець» захисники залишили до початку штурму і по льоду затоки пішли до Фінляндії.
У середині дня 17 березня 25 радянських літаків здійснили наліт на лінкор «Петропавловськ».
Після захоплення фортів червоноармійці увірвалися у фортецю, почалися запеклі вуличні бої, проте до 5 години ранку 18 березня опір кронштадтців було зламано.
18 березня 1921 року штаб заколотників (який перебував у одній з гарматних веж «Петропавловська») ухвалив рішення знищити лінкори (разом з полоненими, які були в трюмах) і прориватися до Фінляндії. Вони наказали закласти кілька пудів вибухівки під гарматні вежі, однак це розпорядження викликало обурення. На «Севастополі» старі матроси роззброїли і арештували заколотників, після чого випустили з трюму комуністів і радирували, що на кораблі відновлена радянська влада. Деякий час по тому після початку артилерійського обстрілу здався і «Петропавловськ» (який уже покинула більшість заколотників).
За даними радянських джерел, червоноармійці втратили 527 чоловік убитими і 3285 пораненими. При штурмі було вбито 1 тис. бунтівників, понад 2 тис. було «поранено й захоплено в полон зі зброєю в руках», понад 2 тис. — здалися в полон і близько 8 тисяч — пішли у Фінляндію.
Після взяття Кронштадта почалася жорстока розправа не тільки над тими, хто тримав у руках зброю, але й над населенням, оскільки всі жителі бунтівного міста вважалися винними. До вищої міри покарання були засуджені 2103 людини і до різних термінів покарання 6459 осіб. З весни 1922 року почалося масове виселення мешканців Кронштадта з острова.
Протягом наступних років учасники кронштадтських подій, що залишилися живими, пізніше неодноразово знову були репресовані.
Згодом репресували більшість командирів Червоної армії, які придушували повстання.
Посилання
- . Архів оригіналу за 27.09.2013. Процитовано 10.11.2012.
- Гражданская война в СССР (в 2-х тт.) / колл. авторов, ред. Н. Н. Азовцев. Том 2. М., Воениздат, 1986. стр.321-323
- Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. Т.13. М., «Советская энциклопедия», 1973. стр.480
- Кронштадтская трагедия 1921 года: документы (в 2-х тт.) / сост. И. И. Кудрявцев. Том I. М., РОССПЭН, 1999. стр.14
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kronshtadtske povstannya v radyanskij istoriografiyi vidome takozh yak Kronshtadtskij zakolot zbrojnij vistup garnizonu mista Kronshtadt i ekipazhiv deyakih korabliv Baltijskogo flotu proti bilshovikiv u berezni 1921 roku Prichinoyu povstannya stalo nevdovolennya gromadyan diktaturoyu bilshovikiv ta politikoyu voyennogo komunizmu Kronshtadtske povstannya Chervona Armiya atakuye Kronshtadt Chervona Armiya atakuye Kronshtadt Koordinati 60 00 45 pn sh 29 44 01 sh d 60 0125000000277780 pn sh 29 733611111138777972 sh d 60 0125000000277780 29 733611111138777972 Data 28 lyutogo 21 bereznya 1921 Misce ostriv Kotlin Finska zatoka Privid Nevdovolennya politikoyu bilshovikiv Rezultat Pridushennya povstannya peremoga bilshovikiv Storoni Zelenoarmijci Chervonoarmijci Bila emigraciya RRFSR Komanduvachi Stepan Petrichenko Volodimir Lenin Lev Trockij Mihajlo Tuhachevskij Pavlo Dibenko Grigorij Zinov yev Sergij Kamenyev Vijskovi sili 4 bereznya 13 tisyach matrosiv ta soldativ 2 tisyach ozbroyenih gromadyan Na 12 bereznya 17 960 cholovik 4 bereznya 17 tisyach soldativ Na 12 bereznya 24 tisyachi soldativ Vtrati 1 tisyach vbito Bilsh nizh 4 tisyach poraneno ta areshtovano 1 9 tisyachi vbito 1 2 tisyachi poranenoDislokaciyaPeredumovi povstannya24 lyutogo 1921 roku v Petrogradi pochalisya strajki j mitingi robitnikiv z politichnimi ta ekonomichnimi vimogami Petrogradskij komitet RKP b rozciniv zavorushennya na zavodah i fabrikah mista yak zakolot i vviv u misti voyennij stan zaareshtuvavshi robochih aktivistiv Ci podiyi posluzhili poshtovhom do povstannya garnizonu Kronshtadta PovstannyaPochatok povstannya 28 lyutogo 1921 roku vidbulisya zbori komand linkoriv Sevastopol i Petropavlovsk na yakih bula prijnyata rezolyuciya z vimogami provesti perevibori rad skasuvati komisariv nadati svobodu diyalnosti socialistichnim partiyam dozvoliti vilnu torgivlyu 1 bereznya 1921 na yakirnij ploshi Kronshtadta vidbuvsya 15 tisyachnij miting pid gaslami Vlada Radam a ne partiyam Na miting pribuv golova VCVK M I Kalinin vin sprobuvav zaspokoyiti prisutnih ale matrosi zirvali jogo vistup Pislya cogo vin bezpereshkodno zalishiv fortecyu prote potim komisar flotu M M Kuzmin ta golova Kronshtadtskoyi radi P D Vasilyev buli shopleni i kinuti u v yaznicyu rozpochavsya vidkritij zakolot Moryaki j chervonoarmijci vinesli rezolyuciyu pro pidtrimku robitnikiv Petrograda i zazhadali zvilnennya z uv yaznennya vsih predstavnikiv socialistichnih partij provedennya pereviboriv rad i yak viplivaye z gasla viklyuchennya z nih usih komunistiv nadannya svobodi slova zboriv i spilok vsim partiyam zabezpechennya svobodi torgivli dozvolu kustarnogo virobnictva vlasnoyu praceyu dozvolu selyanam vilno koristuvatisya svoyeyu zemleyu i rozporyadzhatisya produktami svogo gospodarstva tobto likvidaciyi prodovolchoyi diktaturi Stepan Petrichenko 1 bereznya u forteci buv stvorenij Timchasovij revolyucijnij komitet VRK na choli z eserom matrosom S M Petrichenkom do komitetu takozh uvijshli jogo zastupnik Yakovenko mashinnij starshina Arhipov majster elektromehanichnogo zavodu Tukin i zaviduvach tretoyi trudovoyi shkoli I Ye Oryeshin Vikoristovuyuchi potuzhni radiostanciyi vijskovih korabliv VRK negajno peredav v efir rezolyuciyu mitingu i prohannya pro dopomogu Vidomosti pro podiyi v Kronshtadti viklikali serjoznu sturbovanist kerivnictva krayini 1 bereznya 1921 bulo opublikovano vidozvu Moskovskogo radi robitnichih i chervonoarmijskih deputativ Do vsih robitnikiv mista Moskvi i guberniyi do vsih selyan i chervonoarmijciv usih chesnih gromadyan u yakomu roz yasnyuvalisya prichini timchasovih gospodarskih trudnoshiv Dokument zakinchuvavsya zaklikom Get provokatoriv Antanti Ne strajki ne demonstraciyi a druzhna robota na fabrikah majsternyah i zaliznicyah vivede nas iz zlidniv vryatuye nas vid golodu i holodu Podiyi 2 6 bereznya Kronshtadtci domagalisya vidkritih i glasnih peregovoriv z vladoyu odnak poziciya vladi vid samogo pochatku podij bula odnoznachnoyu niyakih peregovoriv abo kompromisiv zakolotniki povinni sklasti zbroyu bez bud yakih umov Parlamentariv yaki napravlyalis povstancyami areshtovuvali tak delegaciya kronshtadtciv yaka pribula do Petrograda dlya roz yasnennya vimog matrosiv soldativ i robitnikiv forteci bula zaareshtovana Posliduvali represiyi stosovno rodichiv kerivnikiv povstannya Yih brali yak zaruchnikiv Sered pershih bula zaareshtovana sim ya kolishnogo generala Kozlovskogo Razom z nimi bulo zaareshtovano i zaslano v Arhangelsku guberniyu vsih yih rodichiv v tomu chisli j dalekih Brali zaruchnikiv i pislya togo yak Kronshtadt zdavsya 2 bereznya Petrograd i Petrogradska guberniya buli ogolosheni v stani oblogi 3 bereznya 1921 u forteci buv utvorenij shtab oboroni yakij ocholiv kolishnij kapitan E N Solov yaninov do skladu shtabu vvijshli vijskovi fahivci komanduvach artileriyeyu forteci kolishnij general A R Kozlovskij kontr admiral S N Dmitriyev oficer generalnogo shtabu carskoyi armiyi B A Arkannikov 4 bereznya Komitet oboroni Petrograda pred yaviv Kronshtadtu ultimatum Povstali povinni buli abo prijnyati jogo abo vidhiliti j bitisya U toj zhe den u forteci vidbulosya zasidannya delegatskih zboriv na yakomu buli prisutni 202 osobi Bulo virisheno zahishatisya Za propoziciyeyu Petrichenka sklad VRK buv zbilshenij z 5 do 15 osib Garnizon forteci Kronshtadt nalichuvav 26 tisyach vijskovosluzhbovciv prote slid zaznachiti sho v povstanni brav uchast ne ves osobovij sklad zokrema 450 osib yaki vidmovilis primknuti do povstannya buli areshtovani i zamkneni v tryumi linkora Petropavlovsk zi zbroyeyu v rukah na bereg u povnomu skladi zijshla partijna shkola i chastina matrosiv komunistiv buli j perebizhchiki vsogo do pochatku shturmu fortecyu pokinuli ponad 400 cholovik Shturm 7 18 bereznya Rujnuvannya na linkori Petropavlovsk vnaslidok obstrilu ta bombanduvannya 5 bereznya 1921 roku nakazom Revvijskradi 28 bula vidnovlena 7 a armiya pid komanduvannyam M M Tuhachevskogo yakomu nakazuvalosya pidgotuvati operativnij plan shturmu i v najkorotshij termin pridushiti povstannya v Kronshtadti Shturm forteci buv priznachenij na 8 bereznya Same cogo dnya pislya dekilkoh perenosiv povinen buv vidkritisya H z yizd RKP b ce buv ne prostij zbig a produmanij zroblenij z pevnim politichnim rozrahunkom krok Stisli termini pidgotovki operaciyi diktuvalisya j tim sho ochikuvanij lodohid Finskoyi zatoki mig suttyevo uskladniti vzyattya forteci 7 bereznya sili 7 yi armiyi nalichuvali 17 6 tis chervonoarmijciv u Pivnichnij grupi 3683 bijci u Pivdennij grupi 9853 u rezervi 4000 Osnovnoyu udarnoyu siloyu bula zvedena diviziya pid komanduvannyam P Yu Dibenka do skladu yakoyi uvijshli 32 a 167 a i 187 a brigadi RKKA Odnochasno pochalosya visunennya do Kronshtadtu O 18 00 7 bereznya rozpochavsya artobstril Kronshtadta Na svitanku 8 bereznya v den vidkrittya H z yizdu RKP b soldati Chervonoyi armiyi pishli na shturm Kronshtadta Ale shturm buv vidbitij i vijska z vtratami vidstupili na vihidni rubezhi Yak vidznachav K Ye Voroshilov pislya nevdalogo shturmu politiko moralnij stan okremih chastin viklikav trivogu dva polki 27 yi Omskoyi strileckoyi diviziyi 235 j Minskij i 237 j Nevelskij vidmovilisya brati uchast u shturmi j buli rozzbroyeni Stanom na 12 bereznya 1921 roku sili zakolotnikiv nalichuvali 18 tis soldativ i matrosiv 100 garmat beregovoyi oboroni z urahuvannyam korabelnih garmat linkoriv Sevastopol i Petropavlovsk 140 odinic ponad 100 kulemetiv z velikoyu kilkistyu boyepripasiv Linkori Sevastopol i Petropavlovsk protyagom dvoh tizhniv shturmu veli artilerijsku duel z fortom Chervona girka Voni takozh obstrilyuvali sili Chervonoyi armiyi v mistah Oraniyenbaum i Sestroreck a takozh roztashovani na pivnichnomu berezi Finskoyi zatoki zaliznichni stanciyi Linkorom Sevastopol za chas povstannya bulo zdijsneno 1250 zalpiv u tomu chisli 375 305 mm snaryadami golovnogo kalibru i 875 120 mm snaryadami Pri pidgotovci do drugogo shturmu chiselnist grupi vijsk bula dovedena do 24 tis bagnetiv 159 garmat 433 kulemetiv pidrozdili buli reorganizovani u dva operativni z yednannya Pivnichna grupa komanduvach komisar Ye I Veger nastupala na Kronshtadt z pivnochi po lodu zatoki z dilyanki uzberezhzhya vid Sestrorecka do misu Lisij Nis Pivdenna grupa komanduvach O G Sedyakin komisar K Ye Voroshilov nastupala z pivdnya z rajonu Oraniyenbauma U diyuchi chastini dlya posilennya napravili blizko 300 delegativ X z yizdu partiyi 1114 komunistiv i tri polki kursantiv dekilkoh vijskovih uchilish Bula provedena rozvidka pidgotovleni bili maskhalati doshki ta gratchasti mistki dlya podolannya nenadijnih dilyanok po krizhanij poverhni Memorial pridushuvacham povstannya Kronshtadt Shturm pochavsya v nich na 16 bereznya 1921 roku do pochatku boyu atakuyuchi zumili potaj zajnyati fort 7 vin viyavivsya porozhnim odnak fort 6 chiniv trivalij i zapeklij opir Fort 5 zdavsya pislya pochatku artilerijskogo obstrilu ale do togo yak do nogo pidijshla shturmova grupa garnizon ne chiniv oporu kursantiv zustrili vigukami Tovarishi ne strilyajte mi tezh za radyansku vladu prote susidnij fort 4 trimavsya kilka godin i v hodi shturmu atakuyuchi zaznali vazhkih vtrat Z vazhkimi boyami vijska ovolodili takozh fortami 1 2 Milyutin i Pavlo odnak batareyu Rif i batareyu Shanec zahisniki zalishili do pochatku shturmu i po lodu zatoki pishli do Finlyandiyi U seredini dnya 17 bereznya 25 radyanskih litakiv zdijsnili nalit na linkor Petropavlovsk Pislya zahoplennya fortiv chervonoarmijci uvirvalisya u fortecyu pochalisya zapekli vulichni boyi prote do 5 godini ranku 18 bereznya opir kronshtadtciv bulo zlamano 18 bereznya 1921 roku shtab zakolotnikiv yakij perebuvav u odnij z garmatnih vezh Petropavlovska uhvaliv rishennya znishiti linkori razom z polonenimi yaki buli v tryumah i prorivatisya do Finlyandiyi Voni nakazali zaklasti kilka pudiv vibuhivki pid garmatni vezhi odnak ce rozporyadzhennya viklikalo oburennya Na Sevastopoli stari matrosi rozzbroyili i areshtuvali zakolotnikiv pislya chogo vipustili z tryumu komunistiv i radiruvali sho na korabli vidnovlena radyanska vlada Deyakij chas po tomu pislya pochatku artilerijskogo obstrilu zdavsya i Petropavlovsk yakij uzhe pokinula bilshist zakolotnikiv Za danimi radyanskih dzherel chervonoarmijci vtratili 527 cholovik ubitimi i 3285 poranenimi Pri shturmi bulo vbito 1 tis buntivnikiv ponad 2 tis bulo poraneno j zahopleno v polon zi zbroyeyu v rukah ponad 2 tis zdalisya v polon i blizko 8 tisyach pishli u Finlyandiyu Pislya vzyattya Kronshtadta pochalasya zhorstoka rozprava ne tilki nad timi hto trimav u rukah zbroyu ale j nad naselennyam oskilki vsi zhiteli buntivnogo mista vvazhalisya vinnimi Do vishoyi miri pokarannya buli zasudzheni 2103 lyudini i do riznih terminiv pokarannya 6459 osib Z vesni 1922 roku pochalosya masove viselennya meshkanciv Kronshtadta z ostrova Protyagom nastupnih rokiv uchasniki kronshtadtskih podij sho zalishilisya zhivimi piznishe neodnorazovo znovu buli represovani Zgodom represuvali bilshist komandiriv Chervonoyi armiyi yaki pridushuvali povstannya Posilannya Arhiv originalu za 27 09 2013 Procitovano 10 11 2012 Grazhdanskaya vojna v SSSR v 2 h tt koll avtorov red N N Azovcev Tom 2 M Voenizdat 1986 str 321 323 Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya pod red A M Prohorova 3 e izd T 13 M Sovetskaya enciklopediya 1973 str 480 Kronshtadtskaya tragediya 1921 goda dokumenty v 2 h tt sost I I Kudryavcev Tom I M ROSSPEN 1999 str 14