Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Севасто́поль» — лінкор. Головний корабель серії з чотирьох російських імперських дредноутів (відомі також як тип «Гангут»), побудованих на початку XX сторіччя. З 18 березня 1921 року по 31 травня 1943 року — «Паризька комуна» (рос. Парижская коммуна).
| «Севастополь» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | лінійний корабель | |
| Держава прапора |  Російська імперія СРСР | |
| Корабельня | Балтійський завод, Санкт-Петербург | |
| Закладено | 03.06.1909 року | |
| Спущено на воду | 16.06.1911 року | |
| Введено в експлуатацію | листопад 1914 року | |
| Виведений зі складу флоту | 1956 рік | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | повний — 31275 т, нормальний — 30 395 т (до модернізації — 23288 т) | |
| Довжина | 184,9 м | |
| Ширина | 26,9 м | |
| Осадка | 9,1 м | |
| Бронювання | головний пояс 225 мм, верхній пояс 125 мм, верхня броньова палуба 37,5 мм, середня — 25 мм, нижня — 12 мм, траверси 100 мм, башти головного калібру 203—305 мм, середнього — 127 мм; рубка до 250 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | ГЕУ паротурбинна рідкопаливна — 22 котли системи Ярроу на 10 турбін системи Пірсона ЕЕУ 2 дизель-генератори і 4 турбогенератори потужністю 320 кВт кожний | |
| Гвинти | 4 трьохлопатеві діаметром 3,28 м | |
| Потужність | 32 000 к.с., при форсуванні 42 000 к.с. | |
| Швидкість | 23,5 вузлів | |
| Автономність плавання | 2700 миль (14-вузловим ходом) | |
| Екіпаж | 1564 (до модернізації — 1125) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 12 × 305-мм, 16 × 120-мм, 2 × 75-мм, 1 × 47-мм гармати | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 × 450-мм підводних торпедних апарати (боєкомплект 12 торпед) | |
Історія проєкту
У квітні 1907 року імператор Микола II схвалив один із чотирьох варіантів «малої суднобудівної програми», метою якої було заповнення відновлення в ході Російсько-японської війни корабельного складу російського імперського флоту. В рамках програми, між іншим, намічалося будівництво чотирьох лінійних кораблів так званого «дредноутного» типу. І хоча до 1909 року Державна дума відмовляла в закладці нових лінкорів, робота над проєктом тривала.
До середини травня 1907 року Морський технічний комітет визначився з основними тактико-технічними елементами і представив їх на затвердження морського міністра, після чого протягом півроку тривали уточнення, доповнення та узгодження різних параметрів. В остаточному варіанті технічних умов на проєктування корабля, затверджених у грудні 1907 року його водотоннажність його передбачалася на рівні 19—20 тисяч тон, швидкість ходу не менше 21 вузли, артилерійське озброєння повинно було складатися не менше ніж з дванадцяти 305-мм і шістнадцяти 120-мм гармат, товщина броньового поясу по ватерлінії повинна бути від 127 мм до 203 мм.
Влітку 1907 року морський міністр Російської імперії адмірал Діков ухвалив рішення про проведення міжнародного конкурсу проєктів і наприкінці 1907 року Головне управління кораблебудування і постачань розіслало провідним російським заводам і іноземним фірмам запрошення взяти участь у конкурсі на найкращий ескізний проєкт лінійного корабля. Будівництво чотирьох лінійних кораблів планувалося здійснити силами російської промисловості, але при максимально можливому технічному сприянні фірми-переможниці. Всього до участі в конкурсі запросили шість вітчизняних заводів і двадцять одне іноземне підприємство. До 28 лютого 1908 року в Морське міністерство надійшов 51 проєкт від 18 конкурсантів. Найкращим був визнаний проєкт, представлений німецькою фірмою . За ним послідовно йшли проєкти Балтійського заводу та італійської фірми «Ансальдо». З політичних міркувань переможцем був визнаний Балтійський завод.
9 квітня 1909 року технічним бюро Балтійського заводу був підготовлений технічний проєкт. Миколи II дав особисту вказівку розпочати будівництво чотирьох кораблів: двох («Гангут» і «Полтава») на Адміралтейському заводі і двох («Севастополь» і «Петропавловськ») на Балтійському заводі.
Будівництво корабля
Урочистості з приводу закладки усіх чотирьох кораблів відбулися в один день, 3 червня 1909 року. З метою прискорення розробки конструкторської документації, інженери і креслярі Адміралтейського заводу стали працювати спільно з співробітниками технічного бюро Балтійського заводу, випускаючи разом з ними робочі креслення на всі чотири кораблі. До січня 1910 року закінчилася розробка основних корпусних креслень.
Спуск «Севастополя» на воду відбувся 16 червня 1911 року, проте переданий флоту корабель був лише в листопаді 1914 року: після спуску роботи безпосередньо на всіх кораблях серії практично припинилися. Причина полягала в ненадходженні на суднобудівні заводи призначеного для монтажу на лінкорах обладнання, механізмів, озброєння. Фактично добудовні роботи почалися лише через півроку після спуску. Протягом 1912 року переважно велися корпусні роботи: встановлювалися головні бортові броньові пояси; обладнувалися по терміново переробленим кресленнями, у зв'язку з прийняттям на озброєння в 1911 році 305-мм снарядів нових зразків, артилерійські погреби; формувалися фундаменти під баштові установки.
Основний обсяг добудованих робіт припав на 1913 рік. За цей період були закінчені всі корпусні роботи. На кораблі завантажили обладнання енергетичних установок. В першій половині 1914 року були остаточно змонтовані 305-мм баштові установки і розпочалася підготовка кораблів до ходових випробувань.
У середині 1914 року, через початок Першої світової війни, було вирішено скоротити обсяг приймально-здавальних[] випробувань. У міру готовності до ходових випробувань лінійні кораблі переводилися в Кронштадт.
Історія служби
«Севастополь». 1915 — 1921 роки
Після приймальних випробувань лінкор перейшов в Гельсінгфорс, де базувався у складі першої бригади лінійних кораблів Балтійського флоту. Разом з «Гангутом» 14 серпня 1915 року брав участь в постановці мінних загороджень в Ірбенській протоці, під час якої сів на ґрунт і отримав ушкодження корпусу. 17 жовтня 1915 року при завантаженні боєприпасів відбулося запалення 305-мм полузаряду, внаслідок якого постраждало п'ятеро членів екіпажу. Брав участь у «Льодовому поході»: 12 березня 1918 року одним з перших вийшов з Гельсінгфорсу і перейшов в Кронштадт.
В березні 1921 року екіпаж корабля брав участь у антибільшовицькому повстанні, відомому як «Кронштадтський заколот». Протягом двох тижнів «Севастополь» і однотипний «Петропавловськ» вели артилерійську дуель з фортом «Червона гірка», обстрілювали міста Оранієнбаум і Сестрорецьк, а також розташовані на північному березі Фінської затоки залізничні станції. Однак вогонь корабельної артилерії не перешкодив штурму острова військами . Повсталі капітулювали в ніч з 17-го на 18 березня. Всього за час повстання лінкором було здійснено 1250 залпів, у тому числі 375 — 305-мм снарядами головного калібру і 875 — 120-мм снарядами.
Після кронштадтських подій ім'я «Севастополь» стало для більшовицького керівництва символом кривавого бунту донедавна найбільш надійної опори більшовизму — балтійських матросів. 18 березня 1921 року на честь 50-річчя Паризької комуни корабель був перейменований на «Паризьку комуну», а екіпаж корабля був майже повністю замінений.
«Паризька комуна». 1921 — 1956 роки
У 1925 році лінкор «Паризька комуна» брав участь у поході ескадри кораблів до Кільскої бухти. В 1928–1929 роках корабель був частково модернізований і 22 листопада 1929 року в складі загону бойових кораблів вийшов в похід в Середземне море. На початку грудня в районі Біскайської затоки лінкор отримав серйозні пошкодження носової частини корпусу. Після заходу кораблів 18 січня 1930 року в Севастополь було вирішено ушкоджені «Паризьку комуну» і крейсер «Профінтерн» залишити в складі Морських сил Чорного моря. «Паризька комуна» стала флагманом Чорноморського флоту, на якому не залишилося жодного лінкора..
В Севастополі в 1933–1938 роках лінкор пройшов ремонт і модернізацію на Севастопольському морському заводі. Модернізація корабля включала перевід енергетичної установки тільки на нафтове пальне, зміну конфігурації носової частини корабля, посилення бронезахисту башт головного калібру і середньої палуби, встановлення шести 76-мм гармат ППО, нових систем зв'язку і управління стрільбою. Тонкі телескопічні щогли були замінені розвиненими надбудовами, на яких розмістилися численні командно-далекомірні пости, прожектори, легка артилерія, антени радіозв'язку н навігації. Гребні баркази були переобладнані в моторні.
Після початку війни, 1 листопада 1941 року «Паризька комуна» разом з загоном бойових кораблів була перебазована в Поті. В бойових діях участь брав з 8 листопада 1941-го: 8 листопада і 8 грудня здійснював артилерійську підтримку Севастопольського оборонного району. 5 січня 1942-го, разом з есмінцем «Бойкій» — підтримку військ 44-ї армії в ході Керченсько-Феодосійської десантної операції. В другій половині березня 1942 року, зайшовши в Керченську протоку в охороні лідера «Ташкент», есмінців «Желєзняков» і «Бойкій» 21 і 22 березня здійснив два нічних вогневих нальоти по угрупованням військ на Керченському півострові. В подальшому в бойових діях участі не брав. Усього за час війни лінкор здійснив 15 бойових походів, пройшовши 7700 миль, провів 10 артилерійських стрільб по позиціях противника під Севастополем і на Керченському півострові, відбив 21 атаку авіації при чому збив 3 літаки противника.
31 травня 1943 року лінкору було повернуте найменування «Севастополь», а 8 липня корабель був нагороджений орденом Червоного Прапора.
24 липня 1954 року «Севастополь» був перекласифікований в навчальний лінійний корабель, а 17 лютого 1956 року — виключений зі списків ВМФ, 7 липня того ж року розформований і в 1956–1957 роках розібраний на метал базі «Главвторчермета» в Інкермані.
Примітки
- С. Балакин, А. Дашьян, С. Патянин и др. Линкоры Второй Мировой. Иллюстрированная энциклопедия. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2005 г. История создания и службы линкоров типа «Севастополь» (рос.)
- Доценко В. Д. История военно-морского искусства. — Москва: Эксмо, 2003. — Т. І. Галеры, парусники, броненосцы. Часть 3. Период паровых броненосных флотов. — (рос.)
- Линейный корабль «Севастополь» («Парижская коммуна»). Інформаційний ресурс «Черноморский флот» (рос.)
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 16 вересня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sevastopol znachennya Sevasto pol linkor Golovnij korabel seriyi z chotiroh rosijskih imperskih drednoutiv vidomi takozh yak tip Gangut pobudovanih na pochatku XX storichchya Z 18 bereznya 1921 roku po 31 travnya 1943 roku Parizka komuna ros Parizhskaya kommuna Sevastopol SluzhbaTip klas linijnij korabelDerzhava prapora Rosijska imperiya SRSRKorabelnya Baltijskij zavod Sankt PeterburgZakladeno 03 06 1909 rokuSpusheno na vodu 16 06 1911 rokuVvedeno v ekspluataciyu listopad 1914 rokuVivedenij zi skladu flotu 1956 rikIdentifikaciyaParametriTonnazh povnij 31275 t normalnij 30 395 t do modernizaciyi 23288 t Dovzhina 184 9 mShirina 26 9 mOsadka 9 1 mBronyuvannya golovnij poyas 225 mm verhnij poyas 125 mm verhnya bronova paluba 37 5 mm serednya 25 mm nizhnya 12 mm traversi 100 mm bashti golovnogo kalibru 203 305 mm serednogo 127 mm rubka do 250 mmTehnichni daniRuhova ustanovka GEU paroturbinna ridkopalivna 22 kotli sistemi Yarrou na 10 turbin sistemi Pirsona EEU 2 dizel generatori i 4 turbogeneratori potuzhnistyu 320 kVt kozhnijGvinti 4 trohlopatevi diametrom 3 28 mPotuzhnist 32 000 k s pri forsuvanni 42 000 k s Shvidkist 23 5 vuzlivAvtonomnist plavannya 2700 mil 14 vuzlovim hodom Ekipazh 1564 do modernizaciyi 1125 OzbroyennyaArtileriya 12 305 mm 16 120 mm 2 75 mm 1 47 mm garmatiTorpedno minne ozbroyennya 4 450 mm pidvodnih torpednih aparati boyekomplekt 12 torped Istoriya proyektuU kvitni 1907 roku imperator Mikola II shvaliv odin iz chotiroh variantiv maloyi sudnobudivnoyi programi metoyu yakoyi bulo zapovnennya vidnovlennya v hodi Rosijsko yaponskoyi vijni korabelnogo skladu rosijskogo imperskogo flotu V ramkah programi mizh inshim namichalosya budivnictvo chotiroh linijnih korabliv tak zvanogo drednoutnogo tipu I hocha do 1909 roku Derzhavna duma vidmovlyala v zakladci novih linkoriv robota nad proyektom trivala Do seredini travnya 1907 roku Morskij tehnichnij komitet viznachivsya z osnovnimi taktiko tehnichnimi elementami i predstaviv yih na zatverdzhennya morskogo ministra pislya chogo protyagom pivroku trivali utochnennya dopovnennya ta uzgodzhennya riznih parametriv V ostatochnomu varianti tehnichnih umov na proyektuvannya korablya zatverdzhenih u grudni 1907 roku jogo vodotonnazhnist jogo peredbachalasya na rivni 19 20 tisyach ton shvidkist hodu ne menshe 21 vuzli artilerijske ozbroyennya povinno bulo skladatisya ne menshe nizh z dvanadcyati 305 mm i shistnadcyati 120 mm garmat tovshina bronovogo poyasu po vaterliniyi povinna buti vid 127 mm do 203 mm Vlitku 1907 roku morskij ministr Rosijskoyi imperiyi admiral Dikov uhvaliv rishennya pro provedennya mizhnarodnogo konkursu proyektiv i naprikinci 1907 roku Golovne upravlinnya korablebuduvannya i postachan rozislalo providnim rosijskim zavodam i inozemnim firmam zaproshennya vzyati uchast u konkursi na najkrashij eskiznij proyekt linijnogo korablya Budivnictvo chotiroh linijnih korabliv planuvalosya zdijsniti silami rosijskoyi promislovosti ale pri maksimalno mozhlivomu tehnichnomu spriyanni firmi peremozhnici Vsogo do uchasti v konkursi zaprosili shist vitchiznyanih zavodiv i dvadcyat odne inozemne pidpriyemstvo Do 28 lyutogo 1908 roku v Morske ministerstvo nadijshov 51 proyekt vid 18 konkursantiv Najkrashim buv viznanij proyekt predstavlenij nimeckoyu firmoyu Blom und Foss Za nim poslidovno jshli proyekti Baltijskogo zavodu ta italijskoyi firmi Ansaldo Z politichnih mirkuvan peremozhcem buv viznanij Baltijskij zavod 9 kvitnya 1909 roku tehnichnim byuro Baltijskogo zavodu buv pidgotovlenij tehnichnij proyekt Mikoli II dav osobistu vkazivku rozpochati budivnictvo chotiroh korabliv dvoh Gangut i Poltava na Admiraltejskomu zavodi i dvoh Sevastopol i Petropavlovsk na Baltijskomu zavodi Budivnictvo korablyaUrochistosti z privodu zakladki usih chotiroh korabliv vidbulisya v odin den 3 chervnya 1909 roku Z metoyu priskorennya rozrobki konstruktorskoyi dokumentaciyi inzheneri i kreslyari Admiraltejskogo zavodu stali pracyuvati spilno z spivrobitnikami tehnichnogo byuro Baltijskogo zavodu vipuskayuchi razom z nimi robochi kreslennya na vsi chotiri korabli Do sichnya 1910 roku zakinchilasya rozrobka osnovnih korpusnih kreslen Spusk Sevastopolya na vodu vidbuvsya 16 chervnya 1911 roku prote peredanij flotu korabel buv lishe v listopadi 1914 roku pislya spusku roboti bezposeredno na vsih korablyah seriyi praktichno pripinilisya Prichina polyagala v nenadhodzhenni na sudnobudivni zavodi priznachenogo dlya montazhu na linkorah obladnannya mehanizmiv ozbroyennya Faktichno dobudovni roboti pochalisya lishe cherez pivroku pislya spusku Protyagom 1912 roku perevazhno velisya korpusni roboti vstanovlyuvalisya golovni bortovi bronovi poyasi obladnuvalisya po terminovo pereroblenim kreslennyami u zv yazku z prijnyattyam na ozbroyennya v 1911 roci 305 mm snaryadiv novih zrazkiv artilerijski pogrebi formuvalisya fundamenti pid bashtovi ustanovki Osnovnij obsyag dobudovanih robit pripav na 1913 rik Za cej period buli zakincheni vsi korpusni roboti Na korabli zavantazhili obladnannya energetichnih ustanovok V pershij polovini 1914 roku buli ostatochno zmontovani 305 mm bashtovi ustanovki i rozpochalasya pidgotovka korabliv do hodovih viprobuvan U seredini 1914 roku cherez pochatok Pershoyi svitovoyi vijni bulo virisheno skorotiti obsyag prijmalno zdavalnih sho viprobuvan U miru gotovnosti do hodovih viprobuvan linijni korabli perevodilisya v Kronshtadt Istoriya sluzhbi Sevastopol 1915 1921 roki Pislya prijmalnih viprobuvan linkor perejshov v Gelsingfors de bazuvavsya u skladi pershoyi brigadi linijnih korabliv Baltijskogo flotu Razom z Gangutom 14 serpnya 1915 roku brav uchast v postanovci minnih zagorodzhen v Irbenskij protoci pid chas yakoyi siv na grunt i otrimav ushkodzhennya korpusu 17 zhovtnya 1915 roku pri zavantazhenni boyepripasiv vidbulosya zapalennya 305 mm poluzaryadu vnaslidok yakogo postrazhdalo p yatero chleniv ekipazhu Brav uchast u Lodovomu pohodi 12 bereznya 1918 roku odnim z pershih vijshov z Gelsingforsu i perejshov v Kronshtadt V berezni 1921 roku ekipazh korablya brav uchast u antibilshovickomu povstanni vidomomu yak Kronshtadtskij zakolot Protyagom dvoh tizhniv Sevastopol i odnotipnij Petropavlovsk veli artilerijsku duel z fortom Chervona girka obstrilyuvali mista Oraniyenbaum i Sestroreck a takozh roztashovani na pivnichnomu berezi Finskoyi zatoki zaliznichni stanciyi Odnak vogon korabelnoyi artileriyi ne pereshkodiv shturmu ostrova vijskami Povstali kapitulyuvali v nich z 17 go na 18 bereznya Vsogo za chas povstannya linkorom bulo zdijsneno 1250 zalpiv u tomu chisli 375 305 mm snaryadami golovnogo kalibru i 875 120 mm snaryadami Pislya kronshtadtskih podij im ya Sevastopol stalo dlya bilshovickogo kerivnictva simvolom krivavogo buntu donedavna najbilsh nadijnoyi opori bilshovizmu baltijskih matrosiv 18 bereznya 1921 roku na chest 50 richchya Parizkoyi komuni korabel buv perejmenovanij na Parizku komunu a ekipazh korablya buv majzhe povnistyu zaminenij Parizka komuna 1921 1956 roki U 1925 roci linkor Parizka komuna brav uchast u pohodi eskadri korabliv do Kilskoyi buhti V 1928 1929 rokah korabel buv chastkovo modernizovanij i 22 listopada 1929 roku v skladi zagonu bojovih korabliv vijshov v pohid v Seredzemne more Na pochatku grudnya v rajoni Biskajskoyi zatoki linkor otrimav serjozni poshkodzhennya nosovoyi chastini korpusu Pislya zahodu korabliv 18 sichnya 1930 roku v Sevastopol bulo virisheno ushkodzheni Parizku komunu i krejser Profintern zalishiti v skladi Morskih sil Chornogo morya Parizka komuna stala flagmanom Chornomorskogo flotu na yakomu ne zalishilosya zhodnogo linkora V Sevastopoli v 1933 1938 rokah linkor projshov remont i modernizaciyu na Sevastopolskomu morskomu zavodi Modernizaciya korablya vklyuchala perevid energetichnoyi ustanovki tilki na naftove palne zminu konfiguraciyi nosovoyi chastini korablya posilennya bronezahistu basht golovnogo kalibru i serednoyi palubi vstanovlennya shesti 76 mm garmat PPO novih sistem zv yazku i upravlinnya strilboyu Tonki teleskopichni shogli buli zamineni rozvinenimi nadbudovami na yakih rozmistilisya chislenni komandno dalekomirni posti prozhektori legka artileriya anteni radiozv yazku n navigaciyi Grebni barkazi buli pereobladnani v motorni Pislya pochatku vijni 1 listopada 1941 roku Parizka komuna razom z zagonom bojovih korabliv bula perebazovana v Poti V bojovih diyah uchast brav z 8 listopada 1941 go 8 listopada i 8 grudnya zdijsnyuvav artilerijsku pidtrimku Sevastopolskogo oboronnogo rajonu 5 sichnya 1942 go razom z esmincem Bojkij pidtrimku vijsk 44 yi armiyi v hodi Kerchensko Feodosijskoyi desantnoyi operaciyi V drugij polovini bereznya 1942 roku zajshovshi v Kerchensku protoku v ohoroni lidera Tashkent esminciv Zhelyeznyakov i Bojkij 21 i 22 bereznya zdijsniv dva nichnih vognevih naloti po ugrupovannyam vijsk na Kerchenskomu pivostrovi V podalshomu v bojovih diyah uchasti ne brav Usogo za chas vijni linkor zdijsniv 15 bojovih pohodiv projshovshi 7700 mil proviv 10 artilerijskih strilb po poziciyah protivnika pid Sevastopolem i na Kerchenskomu pivostrovi vidbiv 21 ataku aviaciyi pri chomu zbiv 3 litaki protivnika 31 travnya 1943 roku linkoru bulo povernute najmenuvannya Sevastopol a 8 lipnya korabel buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora 24 lipnya 1954 roku Sevastopol buv pereklasifikovanij v navchalnij linijnij korabel a 17 lyutogo 1956 roku viklyuchenij zi spiskiv VMF 7 lipnya togo zh roku rozformovanij i v 1956 1957 rokah rozibranij na metal bazi Glavvtorchermeta v Inkermani PrimitkiS Balakin A Dashyan S Patyanin i dr Linkory Vtoroj Mirovoj Illyustrirovannaya enciklopediya M Kollekciya Yauza EKSMO 2005 g Istoriya sozdaniya i sluzhby linkorov tipa Sevastopol ros Docenko V D Istoriya voenno morskogo iskusstva Moskva Eksmo 2003 T I Galery parusniki bronenoscy Chast 3 Period parovyh bronenosnyh flotov ISBN 5 699 04856 1 ros Linejnyj korabl Sevastopol Parizhskaya kommuna Informacijnij resurs Chernomorskij flot ros Arhiv originalu za 21 lyutogo 2009 Procitovano 16 veresnya 2011