Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Михайло Костянтинович Дітеріхс рос Михаил Константинович Дитерихс нар 5 17 квітня 1874 18740417 пом 9 жовтня 1937 російс

Дітеріхс Михайло Костянтинович

Дітеріхс Михайло Костянтинович

Михайло Костянтинович Дітеріхс (рос. Михаил Константинович Дитерихс; нар. 5 (17) квітня 1874(18740417) — пом. 9 жовтня 1937) — російський воєначальник і громадський діяч, один з організаторів і очільників Білого руху в Сибіру. Прихильник православно-монархічних поглядів.

Михайло Костянтинович Дітеріхс
рос. Михаил Константинович Дитерихс
image
Народження 5 (17) квітня 1874(1874-04-17)
Санкт-Петербург
Смерть 9 жовтня 1937(1937-10-09) (63 роки)
Шанхай
туберкульоз
Країна image Російська імперія
Освіта Пажеський корпус і Академія Генерального штабу
Звання image Генерал-майор
Війни / битви Російсько-японська війна
Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Діти Горчаков Микола Михайлович і Q22045585?
Нагороди
image
Орден Святого Володимира 2 ступеня
image
Орден Святого Володимира 4 ступеня
image
Орден Святої Анни 2 ступеня
image
Орден Святої Анни 3 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
image
Офіцер ордена Почесного легіону
image
Воєнний хрест 1914—1918
image Дітеріхс Михайло Костянтинович у Вікісховищі

Життєпис

Народився у Санкт-Петербурзі 5 квітня 1874 року (за старим стилем). Походить зі старовинного лицарського роду, чиї володіння знаходились в Моравії. Його батько — полковник артилерії (згодом — генерал від інфантерії) .

Ранні роки

По досягненню 12-річного віку був зарахований до Пажеського корпусу, директором якого на той час був його дядько — генерал-лейтенант Ф. К. Дітеріхс.

8 серпня 1894 року Михайло Дітеріхс отримав офіцерський чин підпоручика й був направлений у Туркестан для проходження військової служби на посаду діловода кінно-гірської батареї 2-ї лейб-гвардії артилерійської бригади. Через рік після початку служби підпоручик Дітеріхс подав рапорт про відрахування.

У 1897 році повернувся у Санкт-Петербург де, склавши на «відмінно» іспити, був зарахований до Миколаївської академії Генерального штабу. У 1900 році закінчив 2 класи Академії за першим розрядом, був зведений у штабскапітани і призначений на службу в Московський військовий округ, де обіймав штабні посади. 1902 року зведений у чин капітана. У 1903 році був прикомандирований до 3-го Сумського драгунського полку.

Російсько-японська війна

З початком російсько-японської війни 1904—1905 років капітан Михайло Дітеріхс був призначений обер-офіцером для особливих доручень при штабі . Відразу ж був направлений на передові позиції.

Брав участь в битвах , та під Мукденом.

Війну закінчив у званні підполковника, на посаді штаб-офіцера для особливих доручень при штабі корпусу.

Міжвоєнний період (1905—1914)

Після закінчення російсько-японської війни підполковник Михайло Дітеріхс повернувся в Московський військовий округ.

У лютому 1909 року його переводять на посаду штаб-офіцера для особливих доручень при штабі Київського військового округу. Того ж року зведений у чин полковника.

30 червня 1913 року Дітеріхс призначений на посаду начальника відділення мобілізаційного відділу Головного управління Генерального штабу.

Перша світова війна

З початком Першої світової війни, вступом у неї Російської імперії 1 серпня 1914 року і початком бойових дій, полковник Дітеріхс був призначений начальником оперативного відділення штабу Південно-Західного фронту.

У вирішальний момент Галіційської битви восени 1914 року полковник Дітеріхс був призначений виконувачем обов'язків начальника штабу 3-ї армії й блискуче впорався з покладеними на нього обов'язками.

У березні 1915 року, за наполегливим проханням начальника штаба Південно-Західного фронту генерала М. В. Алексєєва, полковник Дітеріхс був призначений генерал-квартирмейстером штабу фронту. У травні того ж року отримав чин генерал-майора.

У грудні 1915 року в командування Південно-Західним фронтом вступив генерал-ад'ютант О. О. Брусилов, який доручив генерал-майору Дітеріхсу розробити план контрнаступу, який увійшов в історію, як Брусиловський прорив.

25 травня 1916 року генерал-майор Дітеріхс був призначений начальником на Салонікському фронті в Греції. Бригада входила до складу міжсоюзницьких військових контингентів, сформованих спеціально для дій на Балканах. У червні 1916 року, завантажившись на кораблі в Архангельську, частини бригади прибули в Салоніки у серпні, а у вересні почалися бої з болгарськими та німецькими військами. У міста Флорина були атаковані сербські частини. Для ліквідації прориву Верховний головнокомандувач союзників французький генерал кинув російську бригаду. Маючи в своєму розпорядженні лише один полк і власний штаб, генерал Дітеріхс вийшов на фронт. 10 вересня відбувся перший бій російських частин. Відбивши наступ болгарської піхоти, союзні сили почали готуватися до заняття міста Монастир на півдні сербської Македонії. Бригада Дітеріхса опинилася на вістрі удару. Наступ проходив у тяжких гірських умовах. Не вистачало продовольства і боєприпасів. Але союзники наполегливо наступали і оволоділи ключовою позицією на підступах до Монастиря — містом Флорина. За це 3-й особливий піхотний полк був нагороджений французьким Військовим хрестом з пальмовою гілкою на прапор. Такої ж нагороди удостоївся і генерал Дітеріхс.

19 листопада 1916 року на плечах відступаючого супротивника 1-й батальйон 3-го особливого російського полку увірвався в Монастир. Союзні війська вперше ступили на територію Сербії. За це Дітеріхс удостоївся вищої нагороди Франції — ордена Почесного легіону.

Громадянська війна в Росії

На початку липня 1917 року генерал-майор Дітеріхс був відкликаний у Петроград. Тут отримав чин генерал-лейтенанта й у вересні призначений генерал-квартирмейстером Ставки Верховного головнокомандувача, а з 3 листопада того ж року — начальник штабу Ставки.

Під час більшовицького перевороту уникнув арешту. 8 листопада 1917 року виїхав у Київ, де перебувала його сім'я.

У грудні 1917 року обійняв посаду начальника штабу Чехословацького корпусу. У червні 1918 року разом з родиною прибув до Владивостоку. Попервах чеські частини дотримувались нейтралітету. Проте місцева Рада закликала роззброїти вояків корпусу. Діючи на випередження, в ніч на 29 червня 1918 року чехи повалили Радянську владу у Владивостоці. Дітеріхс перейняв на себе командування Владивостоцькою групою і розгорнув наступ на захід вздовж лінії Транссибу. 31 серпня на станції Оловянній відбулась зустріч Владивостоцької і Забайкальської груп корпусу.

У жовтні 1918 року генерал Дітеріхс переїхав в Омськ, де був створений перший антибільшовицький загальноросійський уряд — Уфимська Директорія. 18 листопада того ж року Омська Рада міністрів проголосила адмірала О. В. Колчака Верховним Правителем Росії. Тоді ж був створений Західний фронт, начальником штабу якого до середини лютого 1919 року був генерал-лейтенант Дітеріхс. Він вийшов зі складу Чехословацького корпусу і 8 січня був переведений на службу в російську армію Колчака.

У травні 1919 року генерал-лейтенант Дітеріхс призначений командувачем Сибірською армією, а вже 14 липня того ж року отримав нову посаду — головнокомандувача арміями Східного фронту. 1 вересня 1919 року війська Східного фронту розпочали Тобольську операцію, просунувшись вперед на 150—200 км. Проте 14 жовтня радянські армії перейшли у контрнаступ. Після важких десятиденних боїв 25 жовтня Дітеріхс віддав наказ на відступ за Ішим. Звинувачений Колчаком у пасивності, 4 листопада він був відправлений у відставку. Залишивши Омськ, через Іркутськ і Читу разом з сім'єю емігрував у Харбін (Китай).

Правитель Приамурського краю

На запрошення керівництва Далекосхідної республіки 8 червня 1922 року Дітеріхс прибув у Владивосток. 23 липня тут відбувся останній в історії Росії Земський Собор. 31 липня був прийнятий перший Акт, згідно з яким «Приамурський Земський Собор визнає, що право на здійснення Верховної влади в Росії належить династії Дому Романових». З огляду на неможливість прибуття представників Дому Романових у Владивосток, 8 серпня 1922 року Михайло Дітеріхс був проголошений Главою Приамурського державного утворення. Того ж дня він склав присягу в Успенському соборі міста й зачитав свій перший Указ, згідно з яким Приамурське державне утворення іменувалось надалі Приамурським земським краєм. Військо Приамурського тимчасового уряду перейменовувалось у Земську рать, а сам генерал-лейтенант Дітеріхс став воєводою Земської раті.

2 вересня 1922 року війська Земської раті розпочали наступ на Хабаровськ. З боями їм вдалось захопити станцію Шмаковка, але далі наступ зупинився. 3 жовтня поновились бойові дії вздовж Усурійської залізниці. Поволзька група генерала ледь стримувала наступ переважаючих чисельно сил народно-революційної армії ДСР. Після тривалого артилерійського обстрілу Спаська, в ніч з 8 на 9 жовтня частини земської раті залишили місто. 13-14 жовтня 1922 року відбулась генеральна битва. Війська червоних під керівництвом В. К. Блюхера знову переважали чисельно, тому 14 жовтня Дітеріхс віддав наказ про відступ.

17 жовтня Дітеріхс видав свій останній Указ, а 26 жовтня Владивосток був залишений частинами Земської раті. У відповідності з домовленностями між Дітеріхсом і китайськими урядовцями, вранці 2 листопада 1922 року Штаб Земської раті й близько 20 тисяч осіб перейшли кордон.

Останні роки

Влітку 1923 року Дітеріхс з дружиною і дочкою переїхав у Шанхай. Тут він працював на посаді головного касира Франко-Китайського банку, надавав підтримку «Товариству поширення російської національної і патріотичної літератури». На його пожертвування була видана праця професора С. С. Ольденбурга «Історія царювання Імператора Миколи II».

Але головною справою залишалася боротьба. Дітеріхс був обраний головою Далекосхідного відділу Російського загальновоїнського союзу (РОВС). Під його керівництвом у складі Далекосхідного відділу готувалися бойові групи. РОВС співпрацював з Братством Руської Правди (БРП) — бойовою організацією, орієнтованою на підготовку повстанського руху в СРСР. 20 березня 1931 року Михайло Костянтинович був обраний Почесним братом БРП.

Протягом 1931—1932 рр. вийшов 31 номер редагованого Дітеріхсом журналу «Голос Росії». Орган Далекосхідного відділу РОВСу надавав свої сторінки для матеріалів БРП, а також Національно-трудового союзу нового покоління (НТСНП).

Помер 9 жовтня 1937 року в Шанхаї, де й був похований. Могила не збереглась.

Нагороди

Родина

Восени 1897 року був обвінчаний з Марією Олександрівною, дочкою генерал-лейтенанта О. М. Повало-Швейковського. Незабаром у подружжя народилися син Микола та донька Наталія.

Після розлучення з першою дружиною, у 1916 році Михайло Дітеріхс одружився з Софією Емілівною, донькою генерал-майора . У цьому шлюбі мав дочку.

Літературна творчість

Протягом 1920—1921 рр. Михайло Дітеріхс написав свою відому працю «Вбивство Царської Сім'ї та членів Дому Романових на Уралі», що вийшла друком 1922 року у Владивостоці. Книга складалася з двох частин: перша частина відображала факти, пов'язані з царевбивством; друга частина, названа автором «Матеріали і думки», містила дослідження причин, що призвели Росію до катастрофи 1917 р.

Примітки

  1. Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (in association with the Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, , pages 35 — 53, 106—107, 111—112, 124—125, 128, 129, 132, 140—148, 184—199.

Посилання

  • Тесленко І. М. К. Дітеріхс (1874—1937) — автор нарису з історії Острозького князівства // Осягнення історії: Зб. наук. пр. на пошану проф. М. Ковальського з нагоди 70-річчя. Острог; Нью-Йорк, 1999 (link [ 4 вересня 2021 у Wayback Machine.]).
  • Біографія М. К. Дітеріхса на сайті «Белая гвардия» [ 26 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Біографія М. К. Дітеріхса на сайті «Хронос» [ 11 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mihajlo Kostyantinovich Diterihs ros Mihail Konstantinovich Diterihs nar 5 17 kvitnya 1874 18740417 pom 9 zhovtnya 1937 rosijskij voyenachalnik i gromadskij diyach odin z organizatoriv i ochilnikiv Bilogo ruhu v Sibiru Prihilnik pravoslavno monarhichnih poglyadiv Mihajlo Kostyantinovich Diterihsros Mihail Konstantinovich DiterihsNarodzhennya 5 17 kvitnya 1874 1874 04 17 Sankt PeterburgSmert 9 zhovtnya 1937 1937 10 09 63 roki Shanhaj tuberkulozKrayina Rosijska imperiyaOsvita Pazheskij korpus i Akademiya Generalnogo shtabuZvannya General majorVijni bitvi Rosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna Gromadyanska vijna v RosiyiDiti Gorchakov Mikola Mihajlovich i Q22045585 Nagorodi Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Oficer ordena Pochesnogo legionu Voyennij hrest 1914 1918 Diterihs Mihajlo Kostyantinovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u Sankt Peterburzi 5 kvitnya 1874 roku za starim stilem Pohodit zi starovinnogo licarskogo rodu chiyi volodinnya znahodilis v Moraviyi Jogo batko polkovnik artileriyi zgodom general vid infanteriyi Ranni roki Po dosyagnennyu 12 richnogo viku buv zarahovanij do Pazheskogo korpusu direktorom yakogo na toj chas buv jogo dyadko general lejtenant F K Diterihs 8 serpnya 1894 roku Mihajlo Diterihs otrimav oficerskij chin pidporuchika j buv napravlenij u Turkestan dlya prohodzhennya vijskovoyi sluzhbi na posadu dilovoda kinno girskoyi batareyi 2 yi lejb gvardiyi artilerijskoyi brigadi Cherez rik pislya pochatku sluzhbi pidporuchik Diterihs podav raport pro vidrahuvannya U 1897 roci povernuvsya u Sankt Peterburg de sklavshi na vidminno ispiti buv zarahovanij do Mikolayivskoyi akademiyi Generalnogo shtabu U 1900 roci zakinchiv 2 klasi Akademiyi za pershim rozryadom buv zvedenij u shtabskapitani i priznachenij na sluzhbu v Moskovskij vijskovij okrug de obijmav shtabni posadi 1902 roku zvedenij u chin kapitana U 1903 roci buv prikomandirovanij do 3 go Sumskogo dragunskogo polku Rosijsko yaponska vijna Z pochatkom rosijsko yaponskoyi vijni 1904 1905 rokiv kapitan Mihajlo Diterihs buv priznachenij ober oficerom dlya osoblivih doruchen pri shtabi Vidrazu zh buv napravlenij na peredovi poziciyi Brav uchast v bitvah ta pid Mukdenom Vijnu zakinchiv u zvanni pidpolkovnika na posadi shtab oficera dlya osoblivih doruchen pri shtabi korpusu Mizhvoyennij period 1905 1914 Pislya zakinchennya rosijsko yaponskoyi vijni pidpolkovnik Mihajlo Diterihs povernuvsya v Moskovskij vijskovij okrug U lyutomu 1909 roku jogo perevodyat na posadu shtab oficera dlya osoblivih doruchen pri shtabi Kiyivskogo vijskovogo okrugu Togo zh roku zvedenij u chin polkovnika 30 chervnya 1913 roku Diterihs priznachenij na posadu nachalnika viddilennya mobilizacijnogo viddilu Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu Persha svitova vijna Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni vstupom u neyi Rosijskoyi imperiyi 1 serpnya 1914 roku i pochatkom bojovih dij polkovnik Diterihs buv priznachenij nachalnikom operativnogo viddilennya shtabu Pivdenno Zahidnogo frontu U virishalnij moment Galicijskoyi bitvi voseni 1914 roku polkovnik Diterihs buv priznachenij vikonuvachem obov yazkiv nachalnika shtabu 3 yi armiyi j bliskuche vporavsya z pokladenimi na nogo obov yazkami U berezni 1915 roku za napoleglivim prohannyam nachalnika shtaba Pivdenno Zahidnogo frontu generala M V Aleksyeyeva polkovnik Diterihs buv priznachenij general kvartirmejsterom shtabu frontu U travni togo zh roku otrimav chin general majora U grudni 1915 roku v komanduvannya Pivdenno Zahidnim frontom vstupiv general ad yutant O O Brusilov yakij doruchiv general majoru Diterihsu rozrobiti plan kontrnastupu yakij uvijshov v istoriyu yak Brusilovskij proriv 25 travnya 1916 roku general major Diterihs buv priznachenij nachalnikom na Salonikskomu fronti v Greciyi Brigada vhodila do skladu mizhsoyuznickih vijskovih kontingentiv sformovanih specialno dlya dij na Balkanah U chervni 1916 roku zavantazhivshis na korabli v Arhangelsku chastini brigadi pribuli v Saloniki u serpni a u veresni pochalisya boyi z bolgarskimi ta nimeckimi vijskami U mista Florina buli atakovani serbski chastini Dlya likvidaciyi prorivu Verhovnij golovnokomanduvach soyuznikiv francuzkij general kinuv rosijsku brigadu Mayuchi v svoyemu rozporyadzhenni lishe odin polk i vlasnij shtab general Diterihs vijshov na front 10 veresnya vidbuvsya pershij bij rosijskih chastin Vidbivshi nastup bolgarskoyi pihoti soyuzni sili pochali gotuvatisya do zanyattya mista Monastir na pivdni serbskoyi Makedoniyi Brigada Diterihsa opinilasya na vistri udaru Nastup prohodiv u tyazhkih girskih umovah Ne vistachalo prodovolstva i boyepripasiv Ale soyuzniki napoleglivo nastupali i ovolodili klyuchovoyu poziciyeyu na pidstupah do Monastirya mistom Florina Za ce 3 j osoblivij pihotnij polk buv nagorodzhenij francuzkim Vijskovim hrestom z palmovoyu gilkoyu na prapor Takoyi zh nagorodi udostoyivsya i general Diterihs 19 listopada 1916 roku na plechah vidstupayuchogo suprotivnika 1 j bataljon 3 go osoblivogo rosijskogo polku uvirvavsya v Monastir Soyuzni vijska vpershe stupili na teritoriyu Serbiyi Za ce Diterihs udostoyivsya vishoyi nagorodi Franciyi ordena Pochesnogo legionu Gromadyanska vijna v Rosiyi Na pochatku lipnya 1917 roku general major Diterihs buv vidklikanij u Petrograd Tut otrimav chin general lejtenanta j u veresni priznachenij general kvartirmejsterom Stavki Verhovnogo golovnokomanduvacha a z 3 listopada togo zh roku nachalnik shtabu Stavki Pid chas bilshovickogo perevorotu uniknuv areshtu 8 listopada 1917 roku viyihav u Kiyiv de perebuvala jogo sim ya U grudni 1917 roku obijnyav posadu nachalnika shtabu Chehoslovackogo korpusu U chervni 1918 roku razom z rodinoyu pribuv do Vladivostoku Popervah cheski chastini dotrimuvalis nejtralitetu Prote misceva Rada zaklikala rozzbroyiti voyakiv korpusu Diyuchi na viperedzhennya v nich na 29 chervnya 1918 roku chehi povalili Radyansku vladu u Vladivostoci Diterihs perejnyav na sebe komanduvannya Vladivostockoyu grupoyu i rozgornuv nastup na zahid vzdovzh liniyi Transsibu 31 serpnya na stanciyi Olovyannij vidbulas zustrich Vladivostockoyi i Zabajkalskoyi grup korpusu U zhovtni 1918 roku general Diterihs pereyihav v Omsk de buv stvorenij pershij antibilshovickij zagalnorosijskij uryad Ufimska Direktoriya 18 listopada togo zh roku Omska Rada ministriv progolosila admirala O V Kolchaka Verhovnim Pravitelem Rosiyi Todi zh buv stvorenij Zahidnij front nachalnikom shtabu yakogo do seredini lyutogo 1919 roku buv general lejtenant Diterihs Vin vijshov zi skladu Chehoslovackogo korpusu i 8 sichnya buv perevedenij na sluzhbu v rosijsku armiyu Kolchaka U travni 1919 roku general lejtenant Diterihs priznachenij komanduvachem Sibirskoyu armiyeyu a vzhe 14 lipnya togo zh roku otrimav novu posadu golovnokomanduvacha armiyami Shidnogo frontu 1 veresnya 1919 roku vijska Shidnogo frontu rozpochali Tobolsku operaciyu prosunuvshis vpered na 150 200 km Prote 14 zhovtnya radyanski armiyi perejshli u kontrnastup Pislya vazhkih desyatidennih boyiv 25 zhovtnya Diterihs viddav nakaz na vidstup za Ishim Zvinuvachenij Kolchakom u pasivnosti 4 listopada vin buv vidpravlenij u vidstavku Zalishivshi Omsk cherez Irkutsk i Chitu razom z sim yeyu emigruvav u Harbin Kitaj Pravitel Priamurskogo krayu Na zaproshennya kerivnictva Dalekoshidnoyi respubliki 8 chervnya 1922 roku Diterihs pribuv u Vladivostok 23 lipnya tut vidbuvsya ostannij v istoriyi Rosiyi Zemskij Sobor 31 lipnya buv prijnyatij pershij Akt zgidno z yakim Priamurskij Zemskij Sobor viznaye sho pravo na zdijsnennya Verhovnoyi vladi v Rosiyi nalezhit dinastiyi Domu Romanovih Z oglyadu na nemozhlivist pributtya predstavnikiv Domu Romanovih u Vladivostok 8 serpnya 1922 roku Mihajlo Diterihs buv progoloshenij Glavoyu Priamurskogo derzhavnogo utvorennya Togo zh dnya vin sklav prisyagu v Uspenskomu sobori mista j zachitav svij pershij Ukaz zgidno z yakim Priamurske derzhavne utvorennya imenuvalos nadali Priamurskim zemskim krayem Vijsko Priamurskogo timchasovogo uryadu perejmenovuvalos u Zemsku rat a sam general lejtenant Diterihs stav voyevodoyu Zemskoyi rati 2 veresnya 1922 roku vijska Zemskoyi rati rozpochali nastup na Habarovsk Z boyami yim vdalos zahopiti stanciyu Shmakovka ale dali nastup zupinivsya 3 zhovtnya ponovilis bojovi diyi vzdovzh Usurijskoyi zaliznici Povolzka grupa generala led strimuvala nastup perevazhayuchih chiselno sil narodno revolyucijnoyi armiyi DSR Pislya trivalogo artilerijskogo obstrilu Spaska v nich z 8 na 9 zhovtnya chastini zemskoyi rati zalishili misto 13 14 zhovtnya 1922 roku vidbulas generalna bitva Vijska chervonih pid kerivnictvom V K Blyuhera znovu perevazhali chiselno tomu 14 zhovtnya Diterihs viddav nakaz pro vidstup 17 zhovtnya Diterihs vidav svij ostannij Ukaz a 26 zhovtnya Vladivostok buv zalishenij chastinami Zemskoyi rati U vidpovidnosti z domovlennostyami mizh Diterihsom i kitajskimi uryadovcyami vranci 2 listopada 1922 roku Shtab Zemskoyi rati j blizko 20 tisyach osib perejshli kordon Ostanni roki Vlitku 1923 roku Diterihs z druzhinoyu i dochkoyu pereyihav u Shanhaj Tut vin pracyuvav na posadi golovnogo kasira Franko Kitajskogo banku nadavav pidtrimku Tovaristvu poshirennya rosijskoyi nacionalnoyi i patriotichnoyi literaturi Na jogo pozhertvuvannya bula vidana pracya profesora S S Oldenburga Istoriya caryuvannya Imperatora Mikoli II Ale golovnoyu spravoyu zalishalasya borotba Diterihs buv obranij golovoyu Dalekoshidnogo viddilu Rosijskogo zagalnovoyinskogo soyuzu ROVS Pid jogo kerivnictvom u skladi Dalekoshidnogo viddilu gotuvalisya bojovi grupi ROVS spivpracyuvav z Bratstvom Ruskoyi Pravdi BRP bojovoyu organizaciyeyu oriyentovanoyu na pidgotovku povstanskogo ruhu v SRSR 20 bereznya 1931 roku Mihajlo Kostyantinovich buv obranij Pochesnim bratom BRP Protyagom 1931 1932 rr vijshov 31 nomer redagovanogo Diterihsom zhurnalu Golos Rosiyi Organ Dalekoshidnogo viddilu ROVSu nadavav svoyi storinki dlya materialiv BRP a takozh Nacionalno trudovogo soyuzu novogo pokolinnya NTSNP Pomer 9 zhovtnya 1937 roku v Shanhayi de j buv pohovanij Mogila ne zbereglas NagorodiOrden Svyatogo Stanislava III stupenya 1902 Orden Svyatoyi Anni III stupenya z mechami i bantom 1904 za bitvu pid Lyaoyanom Orden Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami i bantom 1905 Orden Svyatogo Stanislava II stupenya 1905 za bitvu pid Mukdenom Orden Svyatoyi Anni II stupenya z mechami 1905 za Rosijsko yaponsku vijnu Orden Svyatogo Stanislava I stupenya z mechami 1915 za vidminno starannu sluzhbu i trudi poneseni pid chas vijskovih dij Vijskovij hrest 1916 za vzyattya Florini Orden Svyatogo Volodimira II stupenya z mechami 1917 za vzyattya Monastira Orden Pochesnogo legionu 1917 za vzyattya Monastira RodinaVoseni 1897 roku buv obvinchanij z Mariyeyu Oleksandrivnoyu dochkoyu general lejtenanta O M Povalo Shvejkovskogo Nezabarom u podruzhzhya narodilisya sin Mikola ta donka Nataliya Pislya rozluchennya z pershoyu druzhinoyu u 1916 roci Mihajlo Diterihs odruzhivsya z Sofiyeyu Emilivnoyu donkoyu general majora U comu shlyubi mav dochku Literaturna tvorchistProtyagom 1920 1921 rr Mihajlo Diterihs napisav svoyu vidomu pracyu Vbivstvo Carskoyi Sim yi ta chleniv Domu Romanovih na Urali sho vijshla drukom 1922 roku u Vladivostoci Kniga skladalasya z dvoh chastin persha chastina vidobrazhala fakti pov yazani z carevbivstvom druga chastina nazvana avtorom Materiali i dumki mistila doslidzhennya prichin sho prizveli Rosiyu do katastrofi 1917 r PrimitkiPreclik Vratislav Masaryk a legie Masaryk and legions vaz kniha 219 pages first issue vydalo nakladatelstvi Paris Karvina Zizkova 2379 734 01 Karvina Czech Republic ve spolupraci s Masarykovym demokratickym hnutim in association with the Masaryk Democratic Movement Prague 2019 ISBN 978 80 87173 47 3 pages 35 53 106 107 111 112 124 125 128 129 132 140 148 184 199 PosilannyaTeslenko I M K Diterihs 1874 1937 avtor narisu z istoriyi Ostrozkogo knyazivstva Osyagnennya istoriyi Zb nauk pr na poshanu prof M Kovalskogo z nagodi 70 richchya Ostrog Nyu Jork 1999 link 4 veresnya 2021 u Wayback Machine Biografiya M K Diterihsa na sajti Belaya gvardiya 26 travnya 2016 u Wayback Machine ros Biografiya M K Diterihsa na sajti Hronos 11 chervnya 2015 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ