Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Суе цький кана л араб قناة السويس судноплавний канал в Єгипті який з єднує Середземне й Червоне моря та дозволяє сполуче

Суецький канал

Суецький канал

Суе́цький кана́л (араб. قناة السويس‎, )— судноплавний канал в Єгипті, який з'єднує Середземне й Червоне моря та дозволяє сполучення між Європою й Азією максимально коротким шляхом, замість обходу Африки або перевезення вантажів сушею. Канал було відкрито 17 листопада 1869 року. Він проходить між Порт-Саїдом на півночі й Суецом на півдні. Початкова довжина каналу становила 162,5 км, а його глибина — 8 м. Станом на 2010 р. довжина Суецького каналу становила 193,30 км, глибина — 24 м та ширина — 205 м. Це найбільший завантажений міжнародний морський судноплавний коридор у світі. Канал не має шлюзів: морська вода вільно прямує каналом у Велике Гірке озеро з Червоного моря та водночас замінює випарувану воду. На ділянці каналу між Середземним морем та Великим Гірким озером течії практично немає. Канал є власністю Арабської Республіки Єгипет та експлуатується державною компанією . Офіційно судноплавство каналом відкрите всім державам та регулюється Конвенцією про Суецький канал, проте у кількох випадках прохід суден вибірково або повністю заборонявся.

Суецький канал

image

30°42′18″ пн. ш. 32°20′39″ сх. д. / 30.70500000002777696° пн. ш. 32.34416666669477536° сх. д. / 30.70500000002777696; 32.34416666669477536Координати: 30°42′18″ пн. ш. 32°20′39″ сх. д. / 30.70500000002777696° пн. ш. 32.34416666669477536° сх. д. / 30.70500000002777696; 32.34416666669477536
Країна image Єгипет[1]
Розташування Суец[1]
Тип судноплавний канал
Архітектор Фердинанд де Лессепс і Луїджі Негреллі
image
image
Суецький канал
Суецький канал (Єгипет)
image Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Зараз відомо про два стародавні канали в напрямі із заходу на схід між Червоним морем та дельтою Нілу, які спрощували судноплавство між ними. Менший канал було побудовано в часи правління фараона Сенусерта III або Рамсеса ІІ. Більший пізніший канал було побудовано за царювання фараона Нехо II; він був прокладений дещо південніше та включав частину першого каналу.

ІІ тисячоліття до н. е.

Докладніше: Канал фараонів

У часи правління фараона XII династії Сенусерта III (1878–1839 до н. е.) Ніл було з'єднано з Червоним морем коридором у напрямі із заходу на схід. Цей канал ставав повністю судноплавним під час повеней Нілу. Це дозволило вести пряму торгівлю з Пунтом (зараз Сомалійський півострів) і, опосередковано, зв'язало Червоне і Середземне моря (у ті часи Червоне море досягало на півночі Великого Гіркого озера та озера Тимсах). Цей канал було відкрито на початку 1860 року, під час будівництва прісноводного каналу Ісмаїлія, він проходив повз стародавні єгипетські міста Аварис, і .

Багато свідчень вказують на те, що цей канал використовувався щонайменше упродовж декількох століть. Так, барельєф часів правління цариці Хатшепсут, датований приблизно , зображує повернення морської військової експедиції з Пунту. Ці дані вказують, зокрема, на існування на той час судноплавного зв'язку між Нілом та Червоним морем. Інші свідчення вказують на існування каналу в 13 столітті до н. е., у часи правління Рамсеса II.

Відновлення каналу за правління Нехо II, Дарія I та Птоломея

Згодом цей водний шлях занепав. Однак біля 600 до н. е., згідно з «Історією» Геродота, у часи правління фараона Нехо II були здійснені спроби відновити канал. Роботи йшли по старому руслу між містами Бубаст і Пітом або між Герополітською затокою і Червоним морем. Проте, до своєї смерті Нехо так і не побачив завершення цього проєкту.

Геродот писав, що під час будівництва каналу загинуло близько 120 тис. чоловік, однак сучасні дослідники вважають ці дані значно перебільшеними. За даними Плінія Старшого у часи Нехо було прокладено близько 92 км русла каналу, що приблизно відповідає відстані долиною від Бубаста до Великого Гіркого озера. За даними Геродота довжина каналу становила понад 1000 (184 км), що, ймовірно, слід розглядати як повну відстань від Нілу до Червоного моря на той час.

Після смерті Нехо ІІ роботи були припинені. За даними Геродота це відбулося через отримане пророцтво оракула про те, що каналом зможуть скористатися вороги країни. Геродот зокрема писав: «Роботи зупинилися через пророцтво, що Нехо працює на варварів», як називали в Єгипті всіх іноземців.

Проєкт Нехо ІІ було остаточно завершений під час правління перського царя Дарія I, який завоював Єгипет. Проведені роботи були навіть більшими, ніж планувалося раніше, бо за часів Дарія І природний водний прохід, який існував між Герополітською (Суецькою) затокою і Червоним морем біля єгипетського міста (на південь від Великого Гіркого озера), замулився, а тому потребував розчищення.

Напис на стовпі в Пітомі розповідає про те, що в 270 або 269 році до н. е. канал було знову відновлено Птолемеєм II Філадельфом, що вказує на деякий період невикористання каналу. В Птолемей побудував судноплавний шлюз між Геріполітською затокою та Червоним морем, який дозволяв прохід суден, але перешкоджав солоній воді з Червоного моря змішуватися з прісною водою каналу.

Регресія Червоного моря й замулення Нілу

Червоне море впродовж століть зазнало помітної регресії, його берегова лінія повільно просувалася далі й далі на південь від озера Тимсах та Великого Гіркого озера, поки не досягла сучасних берегів. У поєднанні з накопиченням Нілом мулу, технічне обслуговування та ремонт Птолемеєвого каналу ставали все більш витратними з кожним століттям.

Через двісті років після будівництва Птолемеєвого каналу, у часи правління Клеопатри, судноплавний канал вже не діяв через замулення .

Під владою арабів

Упродовж наступних 1000 років Суецький канал був знову покинутий. Однак його було реконструйовано, проте невідомо коли — різні джерела вказують на те, що це могло відбутися у часи правління Траяна, Омара ібн Хаттаба або в інші часи. Біля 750 року канал було закрито аббасидським халіфом Аль-Мансуром, щоб запобігти проникненню в Аравію гяурів.

Аль-Хакім стверджував, що при ньому канал було відремонтовано, та він діяв від Старого Каїру до Суеца. Вже з 1000 року канал знову замулився щорічними повенями Нілу і працював лише під час повеней. Вважається, що остаточно канал було закрито в 1811 році за наказом Мухамеда Алі.

Дослідження стародавнього каналу Наполеоном

Починаючи з кінця 1798, через зацікавленість Наполеона Бонапарта у знаходженні останків стародавнього водного шляху, до району каналу для проведення досліджень було направлено археологів, інших учених, картографів та інженерів. Їх висновки, записані в роботі Description de l'Égypte, містять у собі детальні карти, які описують відкриття траси стародавнього каналу на північ від Червоного моря, а потім і у західному напрямку до Нілу.

Пізніше, у другій половині 19 століття, французькі картографи звітували про виявлення залишків ще одного стародавнього каналу напрямом північ-південь на східному березі озера Тимсах, що закінчувався біля північного берега Великого Гіркого озера. Другий канал прямував вздовж давньої берегової лінії Червоного моря і далі на північ від озера Тимсах. Але на той час було невідомо, коли ці два канали було побудовано і ким.

Наполеон передбачив будівництво ще одного сучасного каналу, що мав прямувати з півночі на південь, між Середземним та Червоним морями. Але його проєкт занедбали на деякий час через те, що після попереднього обстеження помилково збільшили різницю рівнів Червоного і Середземного морів, оцінивши її у 10 м (насправді Середземне море лише на 1,2 м вище за Червоне), через що прокладення каналу потребувало би вельми кошторисних на той час шлюзів.

Хоча на той час давній канал з Бабасту до Червоного моря вже не був судноплавним, до 1861 вода ще доходила ним до .

Новітнє будівництво Суецького каналу

image
Будівництво каналу, 1869
image
Канал, 1881

У 1854 — 1856 роках Фердинанд де Лессепс отримав концесію від хедива Єгипту Мухаммеда Саїд-Паші на створення компанії, що мала побудувати судноплавний канал, відкритий для суден усіх країн. За умовами концесії, компанія мала експлуатувати канал 99 років з моменту відкриття, після чого він мав перейти єгипетському уряду. Для проєктування було найнято австрійського інженера Луїджі Негреллі. Де Лессепс використовував свої дружні відносини з Саїдом, які він здобув, будучи французьким дипломатом у 1830-тих роках. (фр. Compagnie universelle du canal maritime de Suez) була заснована 15 грудня 1858 року.

Роботи зайняли майже 11 років з використанням примусової праці єгипетських робітників. Деякі джерела вказують, що на будівництві каналу працювало понад 30 тис. чоловік.

Британія скоро визнала канал важливим торговельним маршрутом і сприйняла французький проєкт як загрозу для своїх геополітичних та фінансових інтересів. Британська імперія офіційно засудила примусову працю і направила озброєні бедуїнські загони, щоб спровокувати бунт серед робітників. У результаті віце-король припинив використання рабської праці, що тимчасово припинило будівництво.

Спочатку міжнародна громадська думка скептично ставилась до проєкту. Акції Компанії Суецького каналу не продавались за кордоном, Англія, США, Австрія та Росія відмовлялися їх купувати. Проте, всі акції компанії були швидко продані у Франції.

Канал відкрито для судноплавства 17 листопада 1869 року, незважаючи на численні технічні, політичні та фінансові проблеми, в результаті яких остаточна вартість більш ніж вдвічі перевищила первісний кошторис.

Відкриття каналу негайно і різко вплинуло на світову торгівлю. У поєднанні з американською трансконтинентальною залізницею, що була завершена за шість місяців до каналу, канал дозволив світовій торгівлі відбуватися в рекордно короткі терміни. Відкриття каналу також зіграло важливу роль у розширенні європейського впливу і колонізації Африки. Зовнішні борги примусили Ізмаїл-Пашу, наступника Саїд-Паши, продати частку каналу, що належала його країні, за 4 млрд фунтів стерлінгів Великій Британії в 1875 році, але Франція все ще залишалася головним акціонером.

Константинопольська Конвенція 1888 року оголосила канал нейтральною зоною під захистом Британії; британські війська окупували терен уздовж каналу в ході 1882 року. В 1915 році ці війська відбили напад на канал османських військ. Відповідно до Англо-Єгипетського договору 1936 року, Велика Британія зберігала контроль над каналом. У 1951 році Єгипет відмовився від договору, а в 1954 Велика Британія вирішила вивести свої війська, що було завершено в липні 1956 року.

Історія використання каналу

image
Суецький канал біля Ісмаїлії в 1860-тих роках
image
Суецький канал між Ель-Кантарою і Ель-Федане та проходження перших суден через канал

Історія міжнародного використання каналу у воєнний час містила заборону на його проходження іспанськими військовими кораблями під час Іспансько-американської війни 1898 року, дозвіл проходу російській ескадрі під час Російсько-японської війни 1905 року й італійським суднам під час італійської інтервенції до Ефіопії в 1935—1936 роках. Теоретично канал був відкритий для всіх воюючих сторін під час Першої і Другої світових воєн, проте військово-морська перевага Союзників утруднювала використання каналу німецькими кораблями. Починаючи з часу збройного протистояння між Ізраїлем і арабськими країнами 1949 року, Єгипет відмовив у використанні каналу ізраїльтянам і всім суднам тих країн, що торгували з Ізраїлем.

Суецька криза

Докладніше: Суецька криза

Після того, як Велика Британія і Сполучені Штати відкликали свої обіцянки надати підтримку в будівництві Асуанської греблі у зв'язку з єгипетським орієнтуванням на Радянський Союз, в 1956 році (за 13 років до того, як відповідно до умов концесії канал мав цілком відійти до Єгипту) єгипетський президент Гамаль Абдель Насер націоналізував канал, маючи намір фінансувати проєкт греблі за рахунок доходів від каналу. Одночасно ним були закриті Тиранські протоки для ізраїльських суден, що припинило ізраїльську торгівлю через порт Ейлат в затоці Акаба. Це спровокувало Суецьку кризу — Велика Британія, Франція та Ізраїль завдали військового удару по Єгипту. За планом Ізраїль мав атакувати Єгипет сушею, Англія і Франція мали допомогти військово-повітряними силами, а пізніше ввести війська для встановлення контролю над каналом.

Частково план було здійснено, проте конфлікт здобув величезного міжнародного резонансу, а багато інших країн спробували втрутитися дипломатичним шляхом для припинення великих жертв. Для припинення війни канадський Державний секретар закордонних справ Лестер Боулс Пірсон запропонував створити миротворчі сили Організації Об'єднаних Націй для забезпечення доступу до каналу для всіх сторін, а Ізраїль мав вивести свої війська з Синайського півострова. 4 листопада 1956 року більшістю голосів Генеральна Асамблея ООН проголосувала за миротворчу резолюцію Пірсона, в якій миротворцям ООН надавався мандат на перебування на Синайському півострові, якщо як Єгипет, так й Ізраїль погодяться на їх введення. США також економічно та фінансово натиснули на уряд Великої Британії, яка також погодилася вивести свої війська. За цей план Пірсон пізніше був нагороджений Нобелівською премією миру.

У результаті навмисного затоплення суден за наказом Насера з метою унеможливлення використання каналу силами коаліції, канал був закритий до квітня 1957 року, коли, згідно з резолюцією Пірсона, він був очищений за допомогою сил ООН та відкритий для судноплавства. 1958 року Єгипет погодився виплатити компенсацію Англії і Франції за всі 12 років, які залишалися до закінчення дії концесії.

Арабо-ізраїльські війни 1967 і 1973

У травні 1967 президент Насер наказав миротворчим силам ООН звільнити Синайський півострів, в тому числі зону Суецького каналу. Незважаючи на ізраїльський протест в ООН, миротворці були виведені, а єгипетська армія зайняла позиції на ізраїльському кордоні, знов закривши канал та Тиранські протоки для ізраїльських суден.

Ці дії стали ключовими факторами в рішення Ізраїлю завдати упереджувального удару по Єгипту в червні 1967 року і захопити Синайський півострів до Суецького каналу. Після Шестиденної війни 1967 року, канал було закрито до 5 червня 1975, через те, що обидві країни контролювали різні береги каналу та могли блокувати судноплавство. В результаті, чотирнадцять вантажних суден, відомих як , залишалися в пастці каналу протягом восьми років. У 1973 під час Війни Судного дня, єгипетська армія переправилася через канал на окупований Ізраїлем Синайський півострів, хоча і була швидко оточена ізраїльськими силами, а її знищенню перешкодило лише підписання припинення вогню. Багато уламків військової техніки, знищеної протягом цього конфлікту, залишається уздовж берегів каналу і зараз.

У 1975 до району каналу було знов введено миротворчі війська ООН, а сам канал було відкрито. Під час закінчення терміну дії перебування миротворців в 1979 році, незважаючи на прохання продовжити термін як з боку Ізраїлю, так і з боку Єгипту, цього не було зроблено через вето СРСР у Раді безпеки. За мирним договором між Ізраїлем та Єгиптом, проте, було необхідно створити міжнародні сили для забезпечення миру, що було зроблено без участі ООН (так звані «Багатонаціональні сили та спостерігачі» — англ. Multinational Force and Observers). З того часу всі кораблі, включаючи ізраїльські, проходять Суецьким каналом без перешкод.

Опис каналу

Траса

Канал перетинає низовинну ділянку піщаної пустелі та проходить маршрутом, де прокладанню русла сприяли озера Манзала, , Велике Гірке і . Водна поверхня обох Гірких озер лежала нижче за рівень моря, але при будівництві з них довелося проводити виїмку ґрунту, тому що їх глибина виявилась недостатньою для потреб каналу. На ділянці від Порт-Саїда до Ель-Кантари завдовжки 38 км траса проходить озером Манзала, що є мілководною лагуною Середземного моря. Характер ґрунтів у зоні Суецького каналу дозволив легко і швидко провести земляні роботи, а завдяки рівному рельєфу місцевості тут не знадобилося будувати шлюзів. Питна вода в район Суецького перешийка постачається з Нілу прісноводним каналом Ісмаїлія, який починається трохи північніше за Каїр. З центральними районами країни зона Суецького каналу зв'язана мережею залізниць, що виходять з міст Порт-Саїд, Ісмаїлія і Порт-Тауфік. Ще одна залізниця прямує західним берегом паралельно каналу по всій його довжині.

Характеристики

Допустима найбільша глибина осідання судна 18,90 м. Це стосується суден шириною до 50 м. Глибина допустимого осідання зменшується для більших суден поступово до 12,20 м для суден шириною 77,49 м. Максимальна допустима водотоннажність суден для проходження через канал — 150 тис. т. Після днопоглиблювальних робіт, що планується завершити до 2010 року, глибина допустимого осідання буде збільшення до 20,12 м. Розроблюється[] також техніко-економічне обґрунтування для подальшого поглиблення каналу до 21,95, що дозволить проходити через канал супертанкерам з повним навантаженням.

Допустима найбільша ширина:

  • 77,49 м, після спеціального запиту до Suez Canal Authority
  • 74,75 м при швидкості вітру менш 10 м/с
  • 64,0 м без будь-яких обмежень.

Довжина суден не обмежена. Допустима найбільша висота 68 м (через те, що висота становить 70 м).

Канал має довжину суходолом 162,25 км (Порт-Саїд — Ісмаїлія: 78,50 км; Ісмаїлія — Суец: 83,75 км). Відстань від рейду до входу в канал з північного боку становить 19,5 км і 8,5 км з південного, від виходу з порту Суец. Таким чином, загальна протяжність каналу — 190,25 км.

Сполучення між берегами

image
Автомобільний міст через Суецький канал
image
Міст Ель Фердан

Сполучення з півночі на південь:

  • Міст через Суецький канал або Міст єгипетсько-японської дружби — високий автомобільний міст біля міста Аль-Кантара. Міст має висоту 70 м над поверхнею каналу і був побудований за допомогою з боку японського уряду, більша частина робіт виконана будівельною фірмою .
  • Міст Ель Фердан — залізничний міст, розташований за 20 км на північ від Ісмаїлії, його будівництво було завершено в 2001 році. Зараз це найдовший у світі, з прольотом 340 м. Попередній міст було зруйновано в 1967 році в ході арабо-ізраїльського конфлікту.
  • Трубопроводи під каналом, що подають питну воду на Синайський півострів, перетинають канал за 57 км північніше за Суец, у точці 30°27′ пн. ш. 32°21′ сх. д. / 30.4550° пн. ш. 32.3500° сх. д. / 30.4550; 32.3500.
  • Тунель Ахмеда Хамді — тунель на південь від Великого Гіркого озера, що був побудований в 1983 році. Через проблеми протікань в тунелі, в період 1992–1995 років поруч зі старим було побудовано новий водонепроникний тунель.
  • була побудована в 1999 році.

Функціонування

image
Американський військовий корабель USS Bainbridge (CGN-25) в Суецькому каналі

Канал не має шлюзів через плоский рельєф та незначні перепади між рівнем моря на його кінцях. У ньому існує один судноплавний фарватер. У звичайний день через канал проходять три каравани, два з півдня і один з півночі. Перший караван прямує південною частиною каналу в ранні ранкові години і доходить до Великого Гіркого озера, де судна зупиняються в очікуванні проходу південного каравану. Північний караван минає другий південний караван поблизу міста Аль-Кантара. Перехід займає від 11 до 16 годин зі швидкістю близько 8 вузлів (15 км/год.), настільки низька швидкість призначена для запобігання ерозії берегів каналу хвилями від суден.

Через канал сьогодні здійснюється близько 7,5 % морських вантажних перевезень у світі. Надходження від каналу з липня 2005 року по травень 2006 року склало 3,2 млрд доларів США. У 2007 році через канал пройшло 18 193 суден. Середня вартість проходження одного судна в 2007 році становила близько 150 тис. доларів, а в 2008 році була збільшена до 160 тис. доларів.

Зараз деякі супертанкери занадто великі для проходження каналом, а деякі змушені розвантажувати частину свого вантажу на танкери, що належать каналу, і перезавантажувати її на іншому кінці каналу. Розширення каналу, що планувалося завершити до кінця 2009 року, мало вирішити цю проблему, дозволивши прохід будь-яких повністю навантажених супертанкерів.

Другий канал

Докладніше: Новий Суецький канал

У серпні 2014 почалося будівництво паралельного каналу завдовжки 72 км, з тим щоб забезпечити двосторонній рух суден. На будівництво дублера Суецького пішов всього один рік. Реалізація проєкту обійшлася Єгипту в 8,5 мільярда доларів. Проєкт Нового Суецького каналу полягав у розширенні, поглибленні поточного тракту і створення паралельного тракту. Нове русло має збільшити пропускну здатність каналу. Пробна експлуатація другої черги каналу почалася 25 липня 2015.

6 серпня 2015 відбулася урочиста церемонія відкриття нового Суецького каналу. На церемонії були присутні, зокрема, президент Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі, який прибув до місця проведення заходу на борту яхти . Ця яхта отримала популярність як перше судно, яке пройшло в 1869 році через старий Суецький канал. На середину 2010-х судно входить до складу , будучи найстарішим робочим морським судном країни, й іноді використовується як президентська яхта. Корабель виходить в море приблизно три рази на рік, але зазвичай тільки на одну добу. Яхта була побудована у 1865 році.

Будівництво фінансувалося з внутрішніх джерел, населенням Єгипту. Єгипетський уряд випустив облігації з прибутковістю 12 % річних, і інвестори розкупили їх протягом всього восьми днів. Будівельні роботи велися цілодобово при масштабній участі інженерних частин єгипетської армії.

«Новий Суец» проходить паралельно старому судноплавному шляху, прокладеному 145 років тому і є найкоротшим водним маршрутом між Індійським океаном і Середземним морем. Новий канал, як і старий, буде державною власністю.

Мета проєкту — забезпечити двосторонній рух суден. Надалі з півдня на північ вони будуть слідувати старим, а з півночі на південь — новим руслом. Таким чином, середній час очікування кораблів під час проходу по каналу має зменшитися в чотири рази, в той час як його пропускна спроможність збільшиться з 49 до 97 суден на день.

Крім того, дублер, як очікується, підвищить дохід Єгипту до 2023 року від експлуатації водного шляху в 2,5 рази — до 13,2 мільярда доларів з нинішніх 5,3 мільярда. Суецький канал забезпечує 7 % світового морського вантажообігу, відіграє ключову роль у постачанні Європи близькосхідною нафтою, а для Єгипту є другим після туризму джерелом валютної виручки. Надалі планується створити поряд з каналом великий логістичний центр і промислову зону. Деякі експерти вважають ці прогнози занадто оптимістичними.

Вплив на довкілля

Відкриття Суецького каналу в 1869 році створило перший солоноводний прохід між Середземним та Червоним морями. Причому рівень Червоного моря приблизно на 1,2 м вищий за рівень східної частини Середземного моря, а висота припливів у Червоному морі також вища. Таким чином, канал служить протокою, через яку під час припливів порції води перекочуються з Червоного моря до Середземного. , природні дуже солоні озера, що стали частиною каналу, кілька десятиліть стримували міграцію червономорських видів на північ, проте їх солоність поступово зрівнялася з солоністю Червоного моря, і бар'єр міграції був усунутий. У результаті, різноманітні організми з Червоного моря почали колонізувати Східне Середземномор'я. Червоне море солоніше та бідніше на поживні речовини, ніж Атлантичний океан, тому червономорські види зазвичай мають перевагу над атлантичними у солонішому та біднішому на поживні речовини Середземному морі. В результаті червономорські види активно колонізують Середземне море, витісняючи місцеву біоту, тоді як в зворотному напрямку процес практично не відбувається. Це явище називається (на ім'я Фердинанда де Лессепса) або «Еритрейською інвазією». Будівництво Асуанської греблі через Ніл в 1960-тих роках зменшило притік багатої на поживні речовини прісної нільської води до східного Середземномор'я, що ще більше наблизило умови моря до червономорських, погіршуючи інвазію чужорідних видів.

Інвазивні червономорські види, інтродуковані до Східного Середземномор'я, вже стали важливою частиною середземноморської екосистеми, ставлячи багато ендемічних видів на межу вимирання. Зараз близько 300 червономорських видів вже ідентифіковано як постійні мешканці Середземного моря, ймовірно, деяке число залишається неідентифікованим. Роботи з розширення каналу, що ведуться єгипетським урядом, викликають значне занепокоєння природоохоронних організацій, через те, що вони неодмінно викликають погіршення інвазії червономорських видів.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Suez Canal

Паралельно з Суецьким каналом за кілька років до його будівництва був збудований Прісноводний канал Ісмаїлія від дельти Нілу, з двома гілками для постачання води до Суецу та Порт-Саїду, з метою постачання води для будівництва та розвитку поселень уздовж його майбутнього русла.

Цікаві факти

В Україні, в місті Дрогобич (Львівська область) існує вулиця, яка має популярну народну назву Суецький канал.

Галерея

  • image
    Урочисте відкриття
  • image
    Одні з перших подорожніх у XIX ст.
  • image
    Алюмінієві понтони османської армії

Див. також

Примітки

  1. GEOnet Names Server — 2018.
    d:Track:Q1194038
  2. . Архів оригіналу за 22 березня 2009. Процитовано 24 квітня 2012.
  3. Suez Canal [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.] Encyclopaedia Britannica, 11th edition
  4. Rappoport, S. (Doctor of Philosophy, Basel). History of Egypt (undated, early 20th century), Volume 12, Part B, Chapter V: "The Waterways of Egypt, " pages 248—257. London: The Grolier Society.
  5. Hassan, F. A. & Tassie, G. J. Site location andhistory (2003). Kafr Hassan Dawood On-Line, Egyptian Cultural Heritage Organization [ 16 квітня 2005 у Wayback Machine.]. Accessed 08 August 2008.
  6. The Columbia Encyclopedia, Sixth Edition, s.v. «Suez Canal» [ 14 лютого 2009 у Wayback Machine.]. Accessed 14 May 2008.
  7. . «Map of the Wadi Tumilat» (plate image), in The Store-City of Pithom and the Route of the Exodus (1885). London: Trubner and Company.
  8. Montet, Pierre. Everyday Life In The Days Of Ramesses The Great (1981), page 184. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.
  9. Silver, Morris. Ancient Economies II (Apr. 6, 1998), «5c. Evidence for Earlier Canals.» Ancient Economies II [ 21 жовтня 2015 у Wayback Machine.], retrieved Aug. 8, 2008. Economics Department, City College of New York.
  10. Sanford, Eva Matthews (1938). The Mediterranean world in ancient times. New York: The Ronald Press Company. с. 618. {{}}: Проігноровано |work= ()
  11. Garrison, Ervan G. (1999). A history of engineering and technology : artful methods (вид. 2nd ed.). London: CRC Press. ISBN .
  12. Hess, Richard S. Rev. of Israel in Egypt: The Evidence for the Authenticity of the Exodus Tradition [ 29 квітня 2005 у Wayback Machine.], by James K. Hoffmeier. The Denver Journal 1 (1 January 1998). Accessed 14 May 2008.
  13. Encyclopaedia of the Orient, «Suez Canal» [ 25 вересня 2018 у Wayback Machine.]. Accessed 14 May 2008.
  14. Hassan, Fekri A. Kafr Hassan Dawood On-line [ 15 січня 2010 у Wayback Machine.], 17 August 2003. Accessed 14 May 2008.
  15. Martínez Babon, Javier. «Consideraciones sobre la Marinay la Guerra durante el Egipto Faraónico» [ 1 лютого 2012 у Wayback Machine.]. Accessed 14 May 2008.
  16. Herodotus ii.158.
  17. W. W. How and J. Wells, A Commentary on Herodotus
  18. Herodotus, eo. loc..
  19. F. W. Walbank, The Hellenistic World 1981:202. 's lifespan was 309 BC-246 BC.
  20. Linda Hall Library, Kansas City, Missouri. The Search for the Ancient Suez Canal [ 14 лютого 2009 у Wayback Machine.], переглянуто 20 серпня 2008 року]
  21. Carte hydrographique de l'Basse Egypte et d'une partie de l'Isthme de Suez (1855, 1882). Volume 87, page 803. Paris. See [1] [ 13 лютого 2009 у Wayback Machine.].
  22. Colloquial Meeting of Marine Biology I: Migration across the Suez Canal [ 27 жовтня 2010 у Wayback Machine.] Зальцбурзький університет
  23. Le canal de Suez [ 19 серпня 2011 у Wayback Machine.] Arte.tv
  24. Oster, Uwe (2006) Le fabuleux destin des inventions: le canal de Suez [ 19 серпня 2011 у Wayback Machine.], документальний фільм
  25. . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 16 травня 2009.
  26. First World War — Willmott, H.P. Dorling Kindersley, 2003, Page 87
  27. The Other Side of Suez (documentary) — 2003
  28. (Multinational Force and Observers [ 19 серпня 2006 у Wayback Machine.])
  29. Суэцкий канал [ 4 червня 2009 у Wayback Machine.] Энциклопедия Кругосвет
  30. . Архів оригіналу за 6 лютого 2014. Процитовано 17 травня 2009.
  31. Art. 52 Rules of Navigation
  32. Wegen der lichten Höhe der Mubarak-Friedensbrücke von 70 m
  33. . news.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
  34. . Русская служба BBC. 26 липня 2015. Архів оригіналу за 28 липня 2015. Процитовано 9 серпня 2015.
  35. . vesti.ru. 06.08.2015. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 9 серпня 2015.
  36. . Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 9 серпня 2015.
  37. Galil, B.S. and Zenetos, A. (2002). «A sea change: exotics in the eastern Mediterranean Sea», in: Leppäkoski, E., Gollasch, S. and Olenin, S. (eds), Invasive aquatic species of Europe: distribution, impacts, and management, Dordrecht ; Boston: Kluwer Academic, , p. 325
  38. Britannica (2007) «Suez Canal», in: The new encyclopaedia Britannica, 15th ed., 28, Chicago, Ill. ; London: Encyclopaedia Britannica,
  39. Стецюк, Олег (27.09.2019). . Zmistovno.com.ua. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 31.10.2019.

Література

Посилання


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sue ckij kana l arab قناة السويس sudnoplavnij kanal v Yegipti yakij z yednuye Seredzemne j Chervone morya ta dozvolyaye spoluchennya mizh Yevropoyu j Aziyeyu maksimalno korotkim shlyahom zamist obhodu Afriki abo perevezennya vantazhiv susheyu Kanal bulo vidkrito 17 listopada 1869 roku Vin prohodit mizh Port Sayidom na pivnochi j Suecom na pivdni Pochatkova dovzhina kanalu stanovila 162 5 km a jogo glibina 8 m Stanom na 2010 r dovzhina Sueckogo kanalu stanovila 193 30 km glibina 24 m ta shirina 205 m Ce najbilshij zavantazhenij mizhnarodnij morskij sudnoplavnij koridor u sviti Kanal ne maye shlyuziv morska voda vilno pryamuye kanalom u Velike Girke ozero z Chervonogo morya ta vodnochas zaminyuye viparuvanu vodu Na dilyanci kanalu mizh Seredzemnim morem ta Velikim Girkim ozerom techiyi praktichno nemaye Kanal ye vlasnistyu Arabskoyi Respubliki Yegipet ta ekspluatuyetsya derzhavnoyu kompaniyeyu Oficijno sudnoplavstvo kanalom vidkrite vsim derzhavam ta regulyuyetsya Konvenciyeyu pro Sueckij kanal prote u kilkoh vipadkah prohid suden vibirkovo abo povnistyu zaboronyavsya Sueckij kanal30 42 18 pn sh 32 20 39 sh d 30 70500000002777696 pn sh 32 34416666669477536 sh d 30 70500000002777696 32 34416666669477536 Koordinati 30 42 18 pn sh 32 20 39 sh d 30 70500000002777696 pn sh 32 34416666669477536 sh d 30 70500000002777696 32 34416666669477536Krayina Yegipet 1 Roztashuvannya Suec 1 Tip sudnoplavnij kanalArhitektor Ferdinand de Lesseps i Luyidzhi NegrelliSueckij kanalSueckij kanal Yegipet Mediafajli u VikishovishiIstoriyaZaraz vidomo pro dva starodavni kanali v napryami iz zahodu na shid mizh Chervonim morem ta deltoyu Nilu yaki sproshuvali sudnoplavstvo mizh nimi Menshij kanal bulo pobudovano v chasi pravlinnya faraona Senuserta III abo Ramsesa II Bilshij piznishij kanal bulo pobudovano za caryuvannya faraona Neho II vin buv prokladenij desho pivdennishe ta vklyuchav chastinu pershogo kanalu II tisyacholittya do n e Dokladnishe Kanal faraoniv U chasi pravlinnya faraona XII dinastiyi Senuserta III 1878 1839 do n e Nil bulo z yednano z Chervonim morem koridorom u napryami iz zahodu na shid Cej kanal stavav povnistyu sudnoplavnim pid chas povenej Nilu Ce dozvolilo vesti pryamu torgivlyu z Puntom zaraz Somalijskij pivostriv i oposeredkovano zv yazalo Chervone i Seredzemne morya u ti chasi Chervone more dosyagalo na pivnochi Velikogo Girkogo ozera ta ozera Timsah Cej kanal bulo vidkrito na pochatku 1860 roku pid chas budivnictva prisnovodnogo kanalu Ismayiliya vin prohodiv povz starodavni yegipetski mista Avaris i Bagato svidchen vkazuyut na te sho cej kanal vikoristovuvavsya shonajmenshe uprodovzh dekilkoh stolit Tak barelyef chasiv pravlinnya carici Hatshepsut datovanij priblizno zobrazhuye povernennya morskoyi vijskovoyi ekspediciyi z Puntu Ci dani vkazuyut zokrema na isnuvannya na toj chas sudnoplavnogo zv yazku mizh Nilom ta Chervonim morem Inshi svidchennya vkazuyut na isnuvannya kanalu v 13 stolitti do n e u chasi pravlinnya Ramsesa II Vidnovlennya kanalu za pravlinnya Neho II Dariya I ta Ptolomeya Zgodom cej vodnij shlyah zanepav Odnak bilya 600 do n e zgidno z Istoriyeyu Gerodota u chasi pravlinnya faraona Neho II buli zdijsneni sprobi vidnoviti kanal Roboti jshli po staromu ruslu mizh mistami Bubast i Pitom abo mizh Geropolitskoyu zatokoyu i Chervonim morem Prote do svoyeyi smerti Neho tak i ne pobachiv zavershennya cogo proyektu Gerodot pisav sho pid chas budivnictva kanalu zaginulo blizko 120 tis cholovik odnak suchasni doslidniki vvazhayut ci dani znachno perebilshenimi Za danimi Pliniya Starshogo u chasi Neho bulo prokladeno blizko 92 km rusla kanalu sho priblizno vidpovidaye vidstani dolinoyu vid Bubasta do Velikogo Girkogo ozera Za danimi Gerodota dovzhina kanalu stanovila ponad 1000 184 km sho jmovirno slid rozglyadati yak povnu vidstan vid Nilu do Chervonogo morya na toj chas Pislya smerti Neho II roboti buli pripineni Za danimi Gerodota ce vidbulosya cherez otrimane proroctvo orakula pro te sho kanalom zmozhut skoristatisya vorogi krayini Gerodot zokrema pisav Roboti zupinilisya cherez proroctvo sho Neho pracyuye na varvariv yak nazivali v Yegipti vsih inozemciv Proyekt Neho II bulo ostatochno zavershenij pid chas pravlinnya perskogo carya Dariya I yakij zavoyuvav Yegipet Provedeni roboti buli navit bilshimi nizh planuvalosya ranishe bo za chasiv Dariya I prirodnij vodnij prohid yakij isnuvav mizh Geropolitskoyu Sueckoyu zatokoyu i Chervonim morem bilya yegipetskogo mista na pivden vid Velikogo Girkogo ozera zamulivsya a tomu potrebuvav rozchishennya Napis na stovpi v Pitomi rozpovidaye pro te sho v 270 abo 269 roci do n e kanal bulo znovu vidnovleno Ptolemeyem II Filadelfom sho vkazuye na deyakij period nevikoristannya kanalu V Ptolemej pobuduvav sudnoplavnij shlyuz mizh Geripolitskoyu zatokoyu ta Chervonim morem yakij dozvolyav prohid suden ale pereshkodzhav solonij vodi z Chervonogo morya zmishuvatisya z prisnoyu vodoyu kanalu Regresiya Chervonogo morya j zamulennya Nilu Chervone more vprodovzh stolit zaznalo pomitnoyi regresiyi jogo beregova liniya povilno prosuvalasya dali j dali na pivden vid ozera Timsah ta Velikogo Girkogo ozera poki ne dosyagla suchasnih beregiv U poyednanni z nakopichennyam Nilom mulu tehnichne obslugovuvannya ta remont Ptolemeyevogo kanalu stavali vse bilsh vitratnimi z kozhnim stolittyam Cherez dvisti rokiv pislya budivnictva Ptolemeyevogo kanalu u chasi pravlinnya Kleopatri sudnoplavnij kanal vzhe ne diyav cherez zamulennya Pid vladoyu arabiv Uprodovzh nastupnih 1000 rokiv Sueckij kanal buv znovu pokinutij Odnak jogo bulo rekonstrujovano prote nevidomo koli rizni dzherela vkazuyut na te sho ce moglo vidbutisya u chasi pravlinnya Trayana Omara ibn Hattaba abo v inshi chasi Bilya 750 roku kanal bulo zakrito abbasidskim halifom Al Mansurom shob zapobigti proniknennyu v Araviyu gyauriv Al Hakim stverdzhuvav sho pri nomu kanal bulo vidremontovano ta vin diyav vid Starogo Kayiru do Sueca Vzhe z 1000 roku kanal znovu zamulivsya shorichnimi povenyami Nilu i pracyuvav lishe pid chas povenej Vvazhayetsya sho ostatochno kanal bulo zakrito v 1811 roci za nakazom Muhameda Ali Doslidzhennya starodavnogo kanalu Napoleonom Pochinayuchi z kincya 1798 cherez zacikavlenist Napoleona Bonaparta u znahodzhenni ostankiv starodavnogo vodnogo shlyahu do rajonu kanalu dlya provedennya doslidzhen bulo napravleno arheologiv inshih uchenih kartografiv ta inzheneriv Yih visnovki zapisani v roboti Description de l Egypte mistyat u sobi detalni karti yaki opisuyut vidkrittya trasi starodavnogo kanalu na pivnich vid Chervonogo morya a potim i u zahidnomu napryamku do Nilu Piznishe u drugij polovini 19 stolittya francuzki kartografi zvituvali pro viyavlennya zalishkiv she odnogo starodavnogo kanalu napryamom pivnich pivden na shidnomu berezi ozera Timsah sho zakinchuvavsya bilya pivnichnogo berega Velikogo Girkogo ozera Drugij kanal pryamuvav vzdovzh davnoyi beregovoyi liniyi Chervonogo morya i dali na pivnich vid ozera Timsah Ale na toj chas bulo nevidomo koli ci dva kanali bulo pobudovano i kim Napoleon peredbachiv budivnictvo she odnogo suchasnogo kanalu sho mav pryamuvati z pivnochi na pivden mizh Seredzemnim ta Chervonim moryami Ale jogo proyekt zanedbali na deyakij chas cherez te sho pislya poperednogo obstezhennya pomilkovo zbilshili riznicyu rivniv Chervonogo i Seredzemnogo moriv ocinivshi yiyi u 10 m naspravdi Seredzemne more lishe na 1 2 m vishe za Chervone cherez sho prokladennya kanalu potrebuvalo bi velmi koshtorisnih na toj chas shlyuziv Hocha na toj chas davnij kanal z Babastu do Chervonogo morya vzhe ne buv sudnoplavnim do 1861 voda she dohodila nim do Novitnye budivnictvo Sueckogo kanalu Budivnictvo kanalu 1869Kanal 1881 U 1854 1856 rokah Ferdinand de Lesseps otrimav koncesiyu vid hediva Yegiptu Muhammeda Sayid Pashi na stvorennya kompaniyi sho mala pobuduvati sudnoplavnij kanal vidkritij dlya suden usih krayin Za umovami koncesiyi kompaniya mala ekspluatuvati kanal 99 rokiv z momentu vidkrittya pislya chogo vin mav perejti yegipetskomu uryadu Dlya proyektuvannya bulo najnyato avstrijskogo inzhenera Luyidzhi Negrelli De Lesseps vikoristovuvav svoyi druzhni vidnosini z Sayidom yaki vin zdobuv buduchi francuzkim diplomatom u 1830 tih rokah fr Compagnie universelle du canal maritime de Suez bula zasnovana 15 grudnya 1858 roku Roboti zajnyali majzhe 11 rokiv z vikoristannyam primusovoyi praci yegipetskih robitnikiv Deyaki dzherela vkazuyut sho na budivnictvi kanalu pracyuvalo ponad 30 tis cholovik Britaniya skoro viznala kanal vazhlivim torgovelnim marshrutom i sprijnyala francuzkij proyekt yak zagrozu dlya svoyih geopolitichnih ta finansovih interesiv Britanska imperiya oficijno zasudila primusovu pracyu i napravila ozbroyeni beduyinski zagoni shob sprovokuvati bunt sered robitnikiv U rezultati vice korol pripiniv vikoristannya rabskoyi praci sho timchasovo pripinilo budivnictvo Spochatku mizhnarodna gromadska dumka skeptichno stavilas do proyektu Akciyi Kompaniyi Sueckogo kanalu ne prodavalis za kordonom Angliya SShA Avstriya ta Rosiya vidmovlyalisya yih kupuvati Prote vsi akciyi kompaniyi buli shvidko prodani u Franciyi Kanal vidkrito dlya sudnoplavstva 17 listopada 1869 roku nezvazhayuchi na chislenni tehnichni politichni ta finansovi problemi v rezultati yakih ostatochna vartist bilsh nizh vdvichi perevishila pervisnij koshtoris Vidkrittya kanalu negajno i rizko vplinulo na svitovu torgivlyu U poyednanni z amerikanskoyu transkontinentalnoyu zalizniceyu sho bula zavershena za shist misyaciv do kanalu kanal dozvoliv svitovij torgivli vidbuvatisya v rekordno korotki termini Vidkrittya kanalu takozh zigralo vazhlivu rol u rozshirenni yevropejskogo vplivu i kolonizaciyi Afriki Zovnishni borgi primusili Izmayil Pashu nastupnika Sayid Pashi prodati chastku kanalu sho nalezhala jogo krayini za 4 mlrd funtiv sterlingiv Velikij Britaniyi v 1875 roci ale Franciya vse she zalishalasya golovnim akcionerom Konstantinopolska Konvenciya 1888 roku ogolosila kanal nejtralnoyu zonoyu pid zahistom Britaniyi britanski vijska okupuvali teren uzdovzh kanalu v hodi 1882 roku V 1915 roci ci vijska vidbili napad na kanal osmanskih vijsk Vidpovidno do Anglo Yegipetskogo dogovoru 1936 roku Velika Britaniya zberigala kontrol nad kanalom U 1951 roci Yegipet vidmovivsya vid dogovoru a v 1954 Velika Britaniya virishila vivesti svoyi vijska sho bulo zaversheno v lipni 1956 roku Istoriya vikoristannya kanalu Sueckij kanal bilya Ismayiliyi v 1860 tih rokahSueckij kanal mizh El Kantaroyu i El Fedane ta prohodzhennya pershih suden cherez kanal Istoriya mizhnarodnogo vikoristannya kanalu u voyennij chas mistila zaboronu na jogo prohodzhennya ispanskimi vijskovimi korablyami pid chas Ispansko amerikanskoyi vijni 1898 roku dozvil prohodu rosijskij eskadri pid chas Rosijsko yaponskoyi vijni 1905 roku j italijskim sudnam pid chas italijskoyi intervenciyi do Efiopiyi v 1935 1936 rokah Teoretichno kanal buv vidkritij dlya vsih voyuyuchih storin pid chas Pershoyi i Drugoyi svitovih voyen prote vijskovo morska perevaga Soyuznikiv utrudnyuvala vikoristannya kanalu nimeckimi korablyami Pochinayuchi z chasu zbrojnogo protistoyannya mizh Izrayilem i arabskimi krayinami 1949 roku Yegipet vidmoviv u vikoristanni kanalu izrayiltyanam i vsim sudnam tih krayin sho torguvali z Izrayilem Suecka kriza Dokladnishe Suecka kriza Pislya togo yak Velika Britaniya i Spolucheni Shtati vidklikali svoyi obicyanki nadati pidtrimku v budivnictvi Asuanskoyi grebli u zv yazku z yegipetskim oriyentuvannyam na Radyanskij Soyuz v 1956 roci za 13 rokiv do togo yak vidpovidno do umov koncesiyi kanal mav cilkom vidijti do Yegiptu yegipetskij prezident Gamal Abdel Naser nacionalizuvav kanal mayuchi namir finansuvati proyekt grebli za rahunok dohodiv vid kanalu Odnochasno nim buli zakriti Tiranski protoki dlya izrayilskih suden sho pripinilo izrayilsku torgivlyu cherez port Ejlat v zatoci Akaba Ce sprovokuvalo Suecku krizu Velika Britaniya Franciya ta Izrayil zavdali vijskovogo udaru po Yegiptu Za planom Izrayil mav atakuvati Yegipet susheyu Angliya i Franciya mali dopomogti vijskovo povitryanimi silami a piznishe vvesti vijska dlya vstanovlennya kontrolyu nad kanalom Chastkovo plan bulo zdijsneno prote konflikt zdobuv velicheznogo mizhnarodnogo rezonansu a bagato inshih krayin sprobuvali vtrutitisya diplomatichnim shlyahom dlya pripinennya velikih zhertv Dlya pripinennya vijni kanadskij Derzhavnij sekretar zakordonnih sprav Lester Bouls Pirson zaproponuvav stvoriti mirotvorchi sili Organizaciyi Ob yednanih Nacij dlya zabezpechennya dostupu do kanalu dlya vsih storin a Izrayil mav vivesti svoyi vijska z Sinajskogo pivostrova 4 listopada 1956 roku bilshistyu golosiv Generalna Asambleya OON progolosuvala za mirotvorchu rezolyuciyu Pirsona v yakij mirotvorcyam OON nadavavsya mandat na perebuvannya na Sinajskomu pivostrovi yaksho yak Yegipet tak j Izrayil pogodyatsya na yih vvedennya SShA takozh ekonomichno ta finansovo natisnuli na uryad Velikoyi Britaniyi yaka takozh pogodilasya vivesti svoyi vijska Za cej plan Pirson piznishe buv nagorodzhenij Nobelivskoyu premiyeyu miru U rezultati navmisnogo zatoplennya suden za nakazom Nasera z metoyu unemozhlivlennya vikoristannya kanalu silami koaliciyi kanal buv zakritij do kvitnya 1957 roku koli zgidno z rezolyuciyeyu Pirsona vin buv ochishenij za dopomogoyu sil OON ta vidkritij dlya sudnoplavstva 1958 roku Yegipet pogodivsya viplatiti kompensaciyu Angliyi i Franciyi za vsi 12 rokiv yaki zalishalisya do zakinchennya diyi koncesiyi Arabo izrayilski vijni 1967 i 1973 U travni 1967 prezident Naser nakazav mirotvorchim silam OON zvilniti Sinajskij pivostriv v tomu chisli zonu Sueckogo kanalu Nezvazhayuchi na izrayilskij protest v OON mirotvorci buli vivedeni a yegipetska armiya zajnyala poziciyi na izrayilskomu kordoni znov zakrivshi kanal ta Tiranski protoki dlya izrayilskih suden Ci diyi stali klyuchovimi faktorami v rishennya Izrayilyu zavdati uperedzhuvalnogo udaru po Yegiptu v chervni 1967 roku i zahopiti Sinajskij pivostriv do Sueckogo kanalu Pislya Shestidennoyi vijni 1967 roku kanal bulo zakrito do 5 chervnya 1975 cherez te sho obidvi krayini kontrolyuvali rizni beregi kanalu ta mogli blokuvati sudnoplavstvo V rezultati chotirnadcyat vantazhnih suden vidomih yak zalishalisya v pastci kanalu protyagom vosmi rokiv U 1973 pid chas Vijni Sudnogo dnya yegipetska armiya perepravilasya cherez kanal na okupovanij Izrayilem Sinajskij pivostriv hocha i bula shvidko otochena izrayilskimi silami a yiyi znishennyu pereshkodilo lishe pidpisannya pripinennya vognyu Bagato ulamkiv vijskovoyi tehniki znishenoyi protyagom cogo konfliktu zalishayetsya uzdovzh beregiv kanalu i zaraz U 1975 do rajonu kanalu bulo znov vvedeno mirotvorchi vijska OON a sam kanal bulo vidkrito Pid chas zakinchennya terminu diyi perebuvannya mirotvorciv v 1979 roci nezvazhayuchi na prohannya prodovzhiti termin yak z boku Izrayilyu tak i z boku Yegiptu cogo ne bulo zrobleno cherez veto SRSR u Radi bezpeki Za mirnim dogovorom mizh Izrayilem ta Yegiptom prote bulo neobhidno stvoriti mizhnarodni sili dlya zabezpechennya miru sho bulo zrobleno bez uchasti OON tak zvani Bagatonacionalni sili ta sposterigachi angl Multinational Force and Observers Z togo chasu vsi korabli vklyuchayuchi izrayilski prohodyat Sueckim kanalom bez pereshkod Opis kanaluTrasa Kanal peretinaye nizovinnu dilyanku pishanoyi pusteli ta prohodit marshrutom de prokladannyu rusla spriyali ozera Manzala Velike Girke i Vodna poverhnya oboh Girkih ozer lezhala nizhche za riven morya ale pri budivnictvi z nih dovelosya provoditi viyimku gruntu tomu sho yih glibina viyavilas nedostatnoyu dlya potreb kanalu Na dilyanci vid Port Sayida do El Kantari zavdovzhki 38 km trasa prohodit ozerom Manzala sho ye milkovodnoyu lagunoyu Seredzemnogo morya Harakter gruntiv u zoni Sueckogo kanalu dozvoliv legko i shvidko provesti zemlyani roboti a zavdyaki rivnomu relyefu miscevosti tut ne znadobilosya buduvati shlyuziv Pitna voda v rajon Sueckogo pereshijka postachayetsya z Nilu prisnovodnim kanalom Ismayiliya yakij pochinayetsya trohi pivnichnishe za Kayir Z centralnimi rajonami krayini zona Sueckogo kanalu zv yazana merezheyu zaliznic sho vihodyat z mist Port Sayid Ismayiliya i Port Taufik She odna zaliznicya pryamuye zahidnim beregom paralelno kanalu po vsij jogo dovzhini Harakteristiki Dopustima najbilsha glibina osidannya sudna 18 90 m Ce stosuyetsya suden shirinoyu do 50 m Glibina dopustimogo osidannya zmenshuyetsya dlya bilshih suden postupovo do 12 20 m dlya suden shirinoyu 77 49 m Maksimalna dopustima vodotonnazhnist suden dlya prohodzhennya cherez kanal 150 tis t Pislya dnopogliblyuvalnih robit sho planuyetsya zavershiti do 2010 roku glibina dopustimogo osidannya bude zbilshennya do 20 12 m Rozroblyuyetsya koli takozh tehniko ekonomichne obgruntuvannya dlya podalshogo pogliblennya kanalu do 21 95 sho dozvolit prohoditi cherez kanal supertankeram z povnim navantazhennyam Dopustima najbilsha shirina 77 49 m pislya specialnogo zapitu do Suez Canal Authority 74 75 m pri shvidkosti vitru mensh 10 m s 64 0 m bez bud yakih obmezhen Dovzhina suden ne obmezhena Dopustima najbilsha visota 68 m cherez te sho visota stanovit 70 m Kanal maye dovzhinu suhodolom 162 25 km Port Sayid Ismayiliya 78 50 km Ismayiliya Suec 83 75 km Vidstan vid rejdu do vhodu v kanal z pivnichnogo boku stanovit 19 5 km i 8 5 km z pivdennogo vid vihodu z portu Suec Takim chinom zagalna protyazhnist kanalu 190 25 km Spoluchennya mizh beregami Avtomobilnij mist cherez Sueckij kanalMist El Ferdan Spoluchennya z pivnochi na pivden Mist cherez Sueckij kanal abo Mist yegipetsko yaponskoyi druzhbi visokij avtomobilnij mist bilya mista Al Kantara Mist maye visotu 70 m nad poverhneyu kanalu i buv pobudovanij za dopomogoyu z boku yaponskogo uryadu bilsha chastina robit vikonana budivelnoyu firmoyu Mist El Ferdan zaliznichnij mist roztashovanij za 20 km na pivnich vid Ismayiliyi jogo budivnictvo bulo zaversheno v 2001 roci Zaraz ce najdovshij u sviti z prolotom 340 m Poperednij mist bulo zrujnovano v 1967 roci v hodi arabo izrayilskogo konfliktu Truboprovodi pid kanalom sho podayut pitnu vodu na Sinajskij pivostriv peretinayut kanal za 57 km pivnichnishe za Suec u tochci 30 27 pn sh 32 21 sh d 30 4550 pn sh 32 3500 sh d 30 4550 32 3500 Tunel Ahmeda Hamdi tunel na pivden vid Velikogo Girkogo ozera sho buv pobudovanij v 1983 roci Cherez problemi protikan v tuneli v period 1992 1995 rokiv poruch zi starim bulo pobudovano novij vodoneproniknij tunel bula pobudovana v 1999 roci Funkcionuvannya Amerikanskij vijskovij korabel USS Bainbridge CGN 25 v Sueckomu kanali Kanal ne maye shlyuziv cherez ploskij relyef ta neznachni perepadi mizh rivnem morya na jogo kincyah U nomu isnuye odin sudnoplavnij farvater U zvichajnij den cherez kanal prohodyat tri karavani dva z pivdnya i odin z pivnochi Pershij karavan pryamuye pivdennoyu chastinoyu kanalu v ranni rankovi godini i dohodit do Velikogo Girkogo ozera de sudna zupinyayutsya v ochikuvanni prohodu pivdennogo karavanu Pivnichnij karavan minaye drugij pivdennij karavan poblizu mista Al Kantara Perehid zajmaye vid 11 do 16 godin zi shvidkistyu blizko 8 vuzliv 15 km god nastilki nizka shvidkist priznachena dlya zapobigannya eroziyi beregiv kanalu hvilyami vid suden Cherez kanal sogodni zdijsnyuyetsya blizko 7 5 morskih vantazhnih perevezen u sviti Nadhodzhennya vid kanalu z lipnya 2005 roku po traven 2006 roku sklalo 3 2 mlrd dolariv SShA U 2007 roci cherez kanal projshlo 18 193 suden Serednya vartist prohodzhennya odnogo sudna v 2007 roci stanovila blizko 150 tis dolariv a v 2008 roci bula zbilshena do 160 tis dolariv Zaraz deyaki supertankeri zanadto veliki dlya prohodzhennya kanalom a deyaki zmusheni rozvantazhuvati chastinu svogo vantazhu na tankeri sho nalezhat kanalu i perezavantazhuvati yiyi na inshomu kinci kanalu Rozshirennya kanalu sho planuvalosya zavershiti do kincya 2009 roku malo virishiti cyu problemu dozvolivshi prohid bud yakih povnistyu navantazhenih supertankeriv Drugij kanalDokladnishe Novij Sueckij kanal U serpni 2014 pochalosya budivnictvo paralelnogo kanalu zavdovzhki 72 km z tim shob zabezpechiti dvostoronnij ruh suden Na budivnictvo dublera Sueckogo pishov vsogo odin rik Realizaciya proyektu obijshlasya Yegiptu v 8 5 milyarda dolariv Proyekt Novogo Sueckogo kanalu polyagav u rozshirenni pogliblenni potochnogo traktu i stvorennya paralelnogo traktu Nove ruslo maye zbilshiti propusknu zdatnist kanalu Probna ekspluataciya drugoyi chergi kanalu pochalasya 25 lipnya 2015 6 serpnya 2015 vidbulasya urochista ceremoniya vidkrittya novogo Sueckogo kanalu Na ceremoniyi buli prisutni zokrema prezident Yegiptu Abdel Fattah As Sisi yakij pribuv do miscya provedennya zahodu na bortu yahti Cya yahta otrimala populyarnist yak pershe sudno yake projshlo v 1869 roci cherez starij Sueckij kanal Na seredinu 2010 h sudno vhodit do skladu buduchi najstarishim robochim morskim sudnom krayini j inodi vikoristovuyetsya yak prezidentska yahta Korabel vihodit v more priblizno tri razi na rik ale zazvichaj tilki na odnu dobu Yahta bula pobudovana u 1865 roci Budivnictvo finansuvalosya z vnutrishnih dzherel naselennyam Yegiptu Yegipetskij uryad vipustiv obligaciyi z pributkovistyu 12 richnih i investori rozkupili yih protyagom vsogo vosmi dniv Budivelni roboti velisya cilodobovo pri masshtabnij uchasti inzhenernih chastin yegipetskoyi armiyi Novij Suec prohodit paralelno staromu sudnoplavnomu shlyahu prokladenomu 145 rokiv tomu i ye najkorotshim vodnim marshrutom mizh Indijskim okeanom i Seredzemnim morem Novij kanal yak i starij bude derzhavnoyu vlasnistyu Meta proyektu zabezpechiti dvostoronnij ruh suden Nadali z pivdnya na pivnich voni budut sliduvati starim a z pivnochi na pivden novim ruslom Takim chinom serednij chas ochikuvannya korabliv pid chas prohodu po kanalu maye zmenshitisya v chotiri razi v toj chas yak jogo propuskna spromozhnist zbilshitsya z 49 do 97 suden na den Krim togo dubler yak ochikuyetsya pidvishit dohid Yegiptu do 2023 roku vid ekspluataciyi vodnogo shlyahu v 2 5 razi do 13 2 milyarda dolariv z ninishnih 5 3 milyarda Sueckij kanal zabezpechuye 7 svitovogo morskogo vantazhoobigu vidigraye klyuchovu rol u postachanni Yevropi blizkoshidnoyu naftoyu a dlya Yegiptu ye drugim pislya turizmu dzherelom valyutnoyi viruchki Nadali planuyetsya stvoriti poryad z kanalom velikij logistichnij centr i promislovu zonu Deyaki eksperti vvazhayut ci prognozi zanadto optimistichnimi Vpliv na dovkillyaVidkrittya Sueckogo kanalu v 1869 roci stvorilo pershij solonovodnij prohid mizh Seredzemnim ta Chervonim moryami Prichomu riven Chervonogo morya priblizno na 1 2 m vishij za riven shidnoyi chastini Seredzemnogo morya a visota pripliviv u Chervonomu mori takozh visha Takim chinom kanal sluzhit protokoyu cherez yaku pid chas pripliviv porciyi vodi perekochuyutsya z Chervonogo morya do Seredzemnogo prirodni duzhe soloni ozera sho stali chastinoyu kanalu kilka desyatilit strimuvali migraciyu chervonomorskih vidiv na pivnich prote yih solonist postupovo zrivnyalasya z solonistyu Chervonogo morya i bar yer migraciyi buv usunutij U rezultati riznomanitni organizmi z Chervonogo morya pochali kolonizuvati Shidne Seredzemnomor ya Chervone more solonishe ta bidnishe na pozhivni rechovini nizh Atlantichnij okean tomu chervonomorski vidi zazvichaj mayut perevagu nad atlantichnimi u solonishomu ta bidnishomu na pozhivni rechovini Seredzemnomu mori V rezultati chervonomorski vidi aktivno kolonizuyut Seredzemne more vitisnyayuchi miscevu biotu todi yak v zvorotnomu napryamku proces praktichno ne vidbuvayetsya Ce yavishe nazivayetsya na im ya Ferdinanda de Lessepsa abo Eritrejskoyu invaziyeyu Budivnictvo Asuanskoyi grebli cherez Nil v 1960 tih rokah zmenshilo pritik bagatoyi na pozhivni rechovini prisnoyi nilskoyi vodi do shidnogo Seredzemnomor ya sho she bilshe nablizilo umovi morya do chervonomorskih pogirshuyuchi invaziyu chuzhoridnih vidiv Invazivni chervonomorski vidi introdukovani do Shidnogo Seredzemnomor ya vzhe stali vazhlivoyu chastinoyu seredzemnomorskoyi ekosistemi stavlyachi bagato endemichnih vidiv na mezhu vimirannya Zaraz blizko 300 chervonomorskih vidiv vzhe identifikovano yak postijni meshkanci Seredzemnogo morya jmovirno deyake chislo zalishayetsya neidentifikovanim Roboti z rozshirennya kanalu sho vedutsya yegipetskim uryadom viklikayut znachne zanepokoyennya prirodoohoronnih organizacij cherez te sho voni neodminno viklikayut pogirshennya invaziyi chervonomorskih vidiv Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Suez Canal Paralelno z Sueckim kanalom za kilka rokiv do jogo budivnictva buv zbudovanij Prisnovodnij kanal Ismayiliya vid delti Nilu z dvoma gilkami dlya postachannya vodi do Suecu ta Port Sayidu z metoyu postachannya vodi dlya budivnictva ta rozvitku poselen uzdovzh jogo majbutnogo rusla Cikavi faktiV Ukrayini v misti Drogobich Lvivska oblast isnuye vulicya yaka maye populyarnu narodnu nazvu Sueckij kanal GalereyaUrochiste vidkrittya Odni z pershih podorozhnih u XIX st Alyuminiyevi pontoni osmanskoyi armiyiDiv takozhAvariya kontejnerovoza Ever Given Panamskij kanal Kilskij kanalPrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Arhiv originalu za 22 bereznya 2009 Procitovano 24 kvitnya 2012 Suez Canal 21 lipnya 2011 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica 11th edition Rappoport S Doctor of Philosophy Basel History of Egypt undated early 20th century Volume 12 Part B Chapter V The Waterways of Egypt pages 248 257 London The Grolier Society Hassan F A amp Tassie G J Site location andhistory 2003 Kafr Hassan Dawood On Line Egyptian Cultural Heritage Organization 16 kvitnya 2005 u Wayback Machine Accessed 08 August 2008 The Columbia Encyclopedia Sixth Edition s v Suez Canal 14 lyutogo 2009 u Wayback Machine Accessed 14 May 2008 Map of the Wadi Tumilat plate image in The Store City of Pithom and the Route of the Exodus 1885 London Trubner and Company Montet Pierre Everyday Life In The Days Of Ramesses The Great 1981 page 184 Philadelphia University of Pennsylvania Press Silver Morris Ancient Economies II Apr 6 1998 5c Evidence for Earlier Canals Ancient Economies II 21 zhovtnya 2015 u Wayback Machine retrieved Aug 8 2008 Economics Department City College of New York Sanford Eva Matthews 1938 The Mediterranean world in ancient times New York The Ronald Press Company s 618 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Garrison Ervan G 1999 A history of engineering and technology artful methods vid 2nd ed London CRC Press ISBN 0 84939 810 X Hess Richard S Rev of Israel in Egypt The Evidence for the Authenticity of the Exodus Tradition 29 kvitnya 2005 u Wayback Machine by James K Hoffmeier The Denver Journal 1 1 January 1998 Accessed 14 May 2008 Encyclopaedia of the Orient Suez Canal 25 veresnya 2018 u Wayback Machine Accessed 14 May 2008 Hassan Fekri A Kafr Hassan Dawood On line 15 sichnya 2010 u Wayback Machine 17 August 2003 Accessed 14 May 2008 Martinez Babon Javier Consideraciones sobre la Marinay la Guerra durante el Egipto Faraonico 1 lyutogo 2012 u Wayback Machine Accessed 14 May 2008 Herodotus ii 158 W W How and J Wells A Commentary on Herodotus Herodotus eo loc F W Walbank The Hellenistic World 1981 202 s lifespan was 309 BC 246 BC Linda Hall Library Kansas City Missouri The Search for the Ancient Suez Canal 14 lyutogo 2009 u Wayback Machine pereglyanuto 20 serpnya 2008 roku Carte hydrographique de l Basse Egypte et d une partie de l Isthme de Suez 1855 1882 Volume 87 page 803 Paris See 1 13 lyutogo 2009 u Wayback Machine Colloquial Meeting of Marine Biology I Migration across the Suez Canal 27 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Zalcburzkij universitet Le canal de Suez 19 serpnya 2011 u Wayback Machine Arte tv Oster Uwe 2006 Le fabuleux destin des inventions le canal de Suez 19 serpnya 2011 u Wayback Machine dokumentalnij film Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 16 travnya 2009 First World War Willmott H P Dorling Kindersley 2003 Page 87 The Other Side of Suez documentary 2003 Multinational Force and Observers 19 serpnya 2006 u Wayback Machine Sueckij kanal 4 chervnya 2009 u Wayback Machine Enciklopediya Krugosvet Arhiv originalu za 6 lyutogo 2014 Procitovano 17 travnya 2009 Art 52 Rules of Navigation Wegen der lichten Hohe der Mubarak Friedensbrucke von 70 m news bbc co uk Arhiv originalu za 17 chervnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2017 Russkaya sluzhba BBC 26 lipnya 2015 Arhiv originalu za 28 lipnya 2015 Procitovano 9 serpnya 2015 vesti ru 06 08 2015 Arhiv originalu za 6 serpnya 2015 Procitovano 9 serpnya 2015 Arhiv originalu za 26 veresnya 2015 Procitovano 9 serpnya 2015 Galil B S and Zenetos A 2002 A sea change exotics in the eastern Mediterranean Sea in Leppakoski E Gollasch S and Olenin S eds Invasive aquatic species of Europe distribution impacts and management Dordrecht Boston Kluwer Academic ISBN 1 4020 0837 6 p 325 Britannica 2007 Suez Canal in The new encyclopaedia Britannica 15th ed 28 Chicago Ill London Encyclopaedia Britannica ISBN 1 59339 292 3 Stecyuk Oleg 27 09 2019 Zmistovno com ua Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 31 10 2019 LiteraturaM S Bur yan Sueckij kanal Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaSueckij kanal 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2

Дата публікації:
Топ