XII династія — одна з династій фараонів, що правили в Стародавньому Єгипті під час Середнього царства в XX — XVIII століттях до н. е.
Дванадцята династія єгипетських фараонів | |
Дата створення / заснування | |
---|---|
Попередник | Одинадцята династія єгипетських фараонів |
Наступник | Тринадцята династія єгипетських фараонів |
Час/дата початку | |
Час/дата закінчення | |
Час/дата припинення існування | |
Дванадцята династія єгипетських фараонів у Вікісховищі |
Історія
Згідно Манефона, XII династія, як і XI, походила з міста Фіви. Однак із сучасних записів відомо, що перший фараон династії переніс столицю в засноване ним місто, назва якого звучала [en] (Amenemhat-itj-tawy, «Аменемхет, який захопив обидві землі»). Ймовірно місто перебувало близько Фаюма.
Обставини переходу влади від XI до XII династії погано відомі. Аменемхет I, що заснував XII династію, був фараона Ментухотепа IV. Він або повалив фараона, узурпувавши владу, або успадкував престол через бездітність Ментухотепа IV.
Список фараонів XII династії зберігся в ряді царських папірусів. Згідно Туринського царського списку династія правила 213 років. Час правління династії єгиптологи відносять до:
- 2000–1785 рр. до н. е. — По ;
- 1976–1794/93 рр. до н. е. — По Ю. фон Бекерату;
- 1939+16−1760 рр. до н. е. — По Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону.
За час правління династії Єгипет перетворився на сильну стабільну державу, яка володіла великим економічним і військовим потенціалом. Була остаточно відновлена ірригаційна система, яка була розширена при Аменемхеті III. В результаті у Фаюмській оазі була створена розгалужена мережа каналів, яку з'єднали з Нілом. Мерідове озеро стало виконувати роль резервуара для води, заповнюючись під час розливу Нілу. Відновилося і будівництво пірамід.
Крім того, фараони знову почали проводити завойовницьку політику, підпорядкувавши Нубію до другого порога. В Нубії були відкриті багаті золоті копальні, для освоєння їх будувалися дороги та фортеці, в результаті чого Нубія фактично перетворилася на єгипетську провінцію. Також проводилося завоювання східного Середземномор'я. Головним торговельним центром там стало місто Бібл в Фінікії. Через нього в Єгипет з Малої Азії надходило срібло, олово, будівельний ліс і ліванський кедр.
До часу правління XI династії відносять розквіт давньоєгипетської літератури. Можливо, найвідоміша робота з цього періоду — . Також під час правління цієї династії були створені такі твори як і .
Ймовірно під час XII династії був створений ряд робіт, які дійшли до нас у пізніх копіях часів XVIII династії:
- 1900 до н. е. — Папірус Прісса.
- 1800 до н. е. — [en].
- 1800 до н. е. — Московський математичний папірус.
- 1650 до н. е. — Математичний папірус Ахмеса.
- 1600 до н. е. — Папірус Едвіна Сміта.
- 1550 до н. е. — Папірус Еберса.
Під час правління спадкоємців Аменемхета III, Аменемхета IV і його сестри Нефрусебек, почався занепад держави. В результаті грандіозного повстання бідноти і рабів Середнє царство припинило своє існування і настав Другий перехідний період. У Фівах і в (в Дельті) прийшли до влади XIII і XIV династії, в результаті чого єдина Давньоєгипетська держава знову припинила своє існування.
Список фараонів
Ім'я | Хронологія | Зіставлення з стародавніми списками фараонів | |||||
Е. Хорнунг, Р. Краусс, Д. Уорбертон | Ю. фон Бекерат | Античні автори (Геродот, по Манефону) | «Туринський список» | «Саккарський список 2» | «Абідоський список 2» | ||
Аменемхет I | 1. 1939–1910+16 | 1. 1976–1947 | 1. АмманемесА, АмменемесЄ | 5.20. [Сехете]п-іб-[ра] | 39. Сехетеп-іб-ра | 59. Сехетеп-іб-ра | 17. Сехетеп-іб-ра |
Сенусерт I, Сесостріс I | 2. 1920–1875+6 | 2. 1956–1911/10 | 2. СесонхосісА, Е | 5.21. [Хепер]-ка-[ра] | 40. Хепер-ка-ра | 60. Хепер-ка-ра | 24. Хепер-ка-ра |
Аменемхет II | 3. 1878–1843+3 | 3. 1914–1879/76 | 3. АмменемесА, Е | 5.22. [Небу-кау-ра] | 41. Небу-кау-ра | 61. Небу-кау-ра | 18. Небу-кау-ра |
Сенусерт II, Сесостріс II | 4. 1845–1837 | 4. 1882–1872 | 5.23. [Хаі-хепер-ра] | 42. Хаі-хепер-ра | 62. Хаі-хепер-ра | ||
Сенусерт III, Сесостріс III | 5. 1837–1819 | 5. 1872–1853/52 | 4. СесострісГ, А, Е | 5.24. [Хаі-кау-ра] | 43. Хаі-ка-ра | 63. Хаі-кау-ра | 32. Хаі-ка-ра |
Аменемхет III | 6. 1818–1773 | 6. 1853–1806/05 | 5. ЛамаресА, Е, Мерід Г | 5.25. Ні-маат-ра | 44. Ні-маат-ра | 64. Ні-маат-ра | 19. [………] 20. [………] |
Аменемхет IV | 7. 1772–1764 | 7. 1807/06–1798/97 | 6. АмменемесА | 6.1. Маа-херу-ра | 45. Ні-маа-херу-ра | 65. Маа-херу-ра | 21. Маа-херу-ра |
Нефрусебек (цариця) | 8. 1763–1760 | 8. 1798/97–1794/93 | 7. СкемиофрісА | 6.2. Нефру-собек-ра | 46. Ка-себек-ра | 22. Себек-нофру-ра |
Аменемхет I (рельєф з його гробниці в Ель-Лішт музей Метрополітен). | Сенусерт I (частина статуї, ). | Аменемхет II (сфінкс з його обличчям, знайдений в Танісі, рожевий граніт, музей Лувра). | Сенусерт III (сфінкс з його обличчям, Державний музей єгипетського мистецтва в Мюнхені). | Аменемхет III (голова статуї, граніт, Єгипетський музей Берліна). | Сфінкс Аменемхета IV, обличчя змінено (гнейс, Британський музей). | Торс статуї цариці Нефрусебек (музей Лувра). |
Література
- Авдиев В. И. Военная история древнего Египта. — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI–XV вв. до х. э. — 240 с.
- Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и Античность / Перевод с английского И. М. Стеблин-Каменского; Ответственный редактор М. А. Дандамаев. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1975. — 336 с. — 15 000 экз.
- Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания / Авторизированный перевод с английского В. Викентьева. — М.: Книгоиздательство М. и С. САБАШНИКОВЫХЪ, 1915. — Т. 1. — 343 с.
- История Древнего Востока / под ред. В. И. Кузищина. — М.: Высшая школа, 2003. — 497 с. —
- История древнего мира / Под редакцией И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1989. — Т. 2. Расцвет древних обществ. — 572 с. — 50 000 экз. —
- Древний Восток и античность. // Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 тт. / Автор-составитель В. В. Эрлихман. — Т. 1.
- Jürgen von Beckerath. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. — Mainz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — XIX + 244 p. — (Münchner Ägyptologische Studien, Band 46). —
- Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology. — Leiden-Boston-Köln: Brill, 2006. — 517 S. —
- Goedicke Hans. Königliche Dokumente aus dem Alten Reich. — Wiesbaden: Harrassowitz, 1967. — 256 S. — (Ägyptologische Abhandlungen, Bd. 14).
- Gomaà Farouk. Ägypten während der Ersten Zwischenzeit. — Wiesbaden: Reichert, 1980. — 170 S. — (Beihefte zum Tübinger Atlas des Vorderen Orients. Reihe B: Geisteswissenschaften. Bd. 27). —
- Усі роки подані до нашої ери.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
XII dinastiya odna z dinastij faraoniv sho pravili v Starodavnomu Yegipti pid chas Serednogo carstva v XX XVIII stolittyah do n e Dvanadcyata dinastiya yegipetskih faraonivData stvorennya zasnuvannyaPoperednikOdinadcyata dinastiya yegipetskih faraonivNastupnikTrinadcyata dinastiya yegipetskih faraonivChas data pochatkuChas data zakinchennyaChas data pripinennya isnuvannya Dvanadcyata dinastiya yegipetskih faraoniv u VikishovishiIstoriyaZgidno Manefona XII dinastiya yak i XI pohodila z mista Fivi Odnak iz suchasnih zapisiv vidomo sho pershij faraon dinastiyi perenis stolicyu v zasnovane nim misto nazva yakogo zvuchala en Amenemhat itj tawy Amenemhet yakij zahopiv obidvi zemli Jmovirno misto perebuvalo blizko Fayuma Obstavini perehodu vladi vid XI do XII dinastiyi pogano vidomi Amenemhet I sho zasnuvav XII dinastiyu buv faraona Mentuhotepa IV Vin abo povaliv faraona uzurpuvavshi vladu abo uspadkuvav prestol cherez bezditnist Mentuhotepa IV Spisok faraoniv XII dinastiyi zberigsya v ryadi carskih papirusiv Zgidno Turinskogo carskogo spisku dinastiya pravila 213 rokiv Chas pravlinnya dinastiyi yegiptologi vidnosyat do 2000 1785 rr do n e Po 1976 1794 93 rr do n e Po Yu fon Bekeratu 1939 16 1760 rr do n e Po E Hornungu R Kraussu i D Uorbertonu Za chas pravlinnya dinastiyi Yegipet peretvorivsya na silnu stabilnu derzhavu yaka volodila velikim ekonomichnim i vijskovim potencialom Bula ostatochno vidnovlena irrigacijna sistema yaka bula rozshirena pri Amenemheti III V rezultati u Fayumskij oazi bula stvorena rozgaluzhena merezha kanaliv yaku z yednali z Nilom Meridove ozero stalo vikonuvati rol rezervuara dlya vodi zapovnyuyuchis pid chas rozlivu Nilu Vidnovilosya i budivnictvo piramid Krim togo faraoni znovu pochali provoditi zavojovnicku politiku pidporyadkuvavshi Nubiyu do drugogo poroga V Nubiyi buli vidkriti bagati zoloti kopalni dlya osvoyennya yih buduvalisya dorogi ta forteci v rezultati chogo Nubiya faktichno peretvorilasya na yegipetsku provinciyu Takozh provodilosya zavoyuvannya shidnogo Seredzemnomor ya Golovnim torgovelnim centrom tam stalo misto Bibl v Finikiyi Cherez nogo v Yegipet z Maloyi Aziyi nadhodilo sriblo olovo budivelnij lis i livanskij kedr Do chasu pravlinnya XI dinastiyi vidnosyat rozkvit davnoyegipetskoyi literaturi Mozhlivo najvidomisha robota z cogo periodu Takozh pid chas pravlinnya ciyeyi dinastiyi buli stvoreni taki tvori yak i Jmovirno pid chas XII dinastiyi buv stvorenij ryad robit yaki dijshli do nas u piznih kopiyah chasiv XVIII dinastiyi 1900 do n e Papirus Prissa 1800 do n e en 1800 do n e Moskovskij matematichnij papirus 1650 do n e Matematichnij papirus Ahmesa 1600 do n e Papirus Edvina Smita 1550 do n e Papirus Ebersa Pid chas pravlinnya spadkoyemciv Amenemheta III Amenemheta IV i jogo sestri Nefrusebek pochavsya zanepad derzhavi V rezultati grandioznogo povstannya bidnoti i rabiv Serednye carstvo pripinilo svoye isnuvannya i nastav Drugij perehidnij period U Fivah i v v Delti prijshli do vladi XIII i XIV dinastiyi v rezultati chogo yedina Davnoyegipetska derzhava znovu pripinila svoye isnuvannya Spisok faraonivIm ya Hronologiya Zistavlennya z starodavnimi spiskami faraonivE Hornung R Krauss D Uorberton Yu fon Bekerat Antichni avtori Gerodot po Manefonu Turinskij spisok Sakkarskij spisok 2 Abidoskij spisok 2 Amenemhet I 1 1939 1910 16 1 1976 1947 1 AmmanemesA AmmenemesYe 5 20 Sehete p ib ra 39 Sehetep ib ra 59 Sehetep ib ra 17 Sehetep ib raSenusert I Sesostris I 2 1920 1875 6 2 1956 1911 10 2 SesonhosisA E 5 21 Heper ka ra 40 Heper ka ra 60 Heper ka ra 24 Heper ka raAmenemhet II 3 1878 1843 3 3 1914 1879 76 3 AmmenemesA E 5 22 Nebu kau ra 41 Nebu kau ra 61 Nebu kau ra 18 Nebu kau raSenusert II Sesostris II 4 1845 1837 4 1882 1872 5 23 Hai heper ra 42 Hai heper ra 62 Hai heper ra Senusert III Sesostris III 5 1837 1819 5 1872 1853 52 4 SesostrisG A E 5 24 Hai kau ra 43 Hai ka ra 63 Hai kau ra 32 Hai ka raAmenemhet III 6 1818 1773 6 1853 1806 05 5 LamaresA E Merid G 5 25 Ni maat ra 44 Ni maat ra 64 Ni maat ra 19 20 Amenemhet IV 7 1772 1764 7 1807 06 1798 97 6 AmmenemesA 6 1 Maa heru ra 45 Ni maa heru ra 65 Maa heru ra 21 Maa heru raNefrusebek caricya 8 1763 1760 8 1798 97 1794 93 7 SkemiofrisA 6 2 Nefru sobek ra 46 Ka sebek ra 22 Sebek nofru raAmenemhet I relyef z jogo grobnici v El Lisht muzej Metropoliten Senusert I chastina statuyi Amenemhet II sfinks z jogo oblichchyam znajdenij v Tanisi rozhevij granit muzej Luvra Senusert III sfinks z jogo oblichchyam Derzhavnij muzej yegipetskogo mistectva v Myunheni Amenemhet III golova statuyi granit Yegipetskij muzej Berlina Sfinks Amenemheta IV oblichchya zmineno gnejs Britanskij muzej Tors statuyi carici Nefrusebek muzej Luvra LiteraturaAvdiev V I Voennaya istoriya drevnego Egipta M Izdatelstvo Sovetskaya nauka 1948 T 1 Vozniknovenie i razvitie zavoevatelnoj politiki do epohi krupnyh vojn XVI XV vv do h e 240 s Bikerman E Hronologiya drevnego mira Blizhnij Vostok i Antichnost Perevod s anglijskogo I M Steblin Kamenskogo Otvetstvennyj redaktor M A Dandamaev M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1975 336 s 15 000 ekz Brested Dzh G Istoriya Egipta s drevnejshih vremen do persidskogo zavoevaniya Avtorizirovannyj perevod s anglijskogo V Vikenteva M Knigoizdatelstvo M i S SABAShNIKOVYH 1915 T 1 343 s Istoriya Drevnego Vostoka pod red V I Kuzishina M Vysshaya shkola 2003 497 s ISBN 5060034380 Istoriya drevnego mira Pod redakciej I M Dyakonova V D Neronovoj I S Svencickoj Izd 3 e ispr i dop M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1989 T 2 Rascvet drevnih obshestv 572 s 50 000 ekz ISBN 5 02 016781 9 Drevnij Vostok i antichnost Praviteli Mira Hronologichesko genealogicheskie tablicy po vsemirnoj istorii v 4 tt Avtor sostavitel V V Erlihman T 1 Jurgen von Beckerath Chronologie des pharaonischen Agypten Die Zeitbestimmung der agyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v Chr Mainz Verlag Philipp von Zabern 1997 XIX 244 p Munchner Agyptologische Studien Band 46 ISBN 3 8053 2310 7 Hornung E Krauss R Warburton D A Ancient Egyptian Chronology Leiden Boston Koln Brill 2006 517 S ISBN 90 04 11385 1 Goedicke Hans Konigliche Dokumente aus dem Alten Reich Wiesbaden Harrassowitz 1967 256 S Agyptologische Abhandlungen Bd 14 Gomaa Farouk Agypten wahrend der Ersten Zwischenzeit Wiesbaden Reichert 1980 170 S Beihefte zum Tubinger Atlas des Vorderen Orients Reihe B Geisteswissenschaften Bd 27 ISBN 3 88226 041 6Usi roki podani do nashoyi eri