Фердинанд Марі де Лессепс (19 листопада 1805, Версаль, Перша Французька імперія — 7 грудня 1894, Гії) — французький дипломат і підприємець, віконт, автор проекту і керівник будівництва Суецького каналу.
Фердинанд де Лессепс | |
---|---|
фр. Ferdinand de Lesseps | |
Народився | 19 листопада 1805[1][4][…] Версаль, Перша Французька імперія |
Помер | 7 грудня 1894[1][2][…] (89 років) Гії |
Поховання | Пер-Лашез |
Країна | Франція |
Місце проживання | Італія |
Діяльність | дипломат, підприємець, письменник |
Alma mater | Ліцей Генріха IV |
Знання мов | французька[1][5] |
Членство | Французька академія, Французька академія наук, d, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук і Французьке географічне товариство |
Титул | віконт |
Посада | d, d, d, d і президент |
Рід | d |
Батько | d |
Мати | d[6] |
Родичі | d і Євгенія де Монтіхо |
Брати, сестри | d, d і d |
У шлюбі з | d і d |
Діти | d, d, d[7], d і d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився 19 листопада 1805 року в Версалі. Рід де Лессепса веде свою історію з XIV століття, серед його предків були і шотландські, й іспанські, і французькі аристократи.
Він закінчив престижний Ліцей Генріха IV, здобув юридичну освіту і в 20-річному віці почав дипломатичну кар'єру. У 1825—1849 роках обіймав різні дипломатичні посади в низці країн Європи та Африки, в тому числі Єгипті (1831—1837).
Під час свого перебування в Єгипті Лессепс захопився ідеєю створення штучного каналу на Суецькому перешийку. Блискуча молода людина, привабливий і дотепний співрозмовник, Лессепс швидко став душею місцевої громади. Особливо гарні відносини склалися у Фердінанда із сином правителя Єгипту Мухаммедом Алі Саїдом. Саїд-паша страждав ожирінням, і правитель попросив Лессепса зайнятися зі спадкоємцем верховою їздою, а заодно навчити європейського етикету та гарних манер. Тісне спілкування французького дипломата і спадкоємця престолу єгипетського стало початком дружби, яка відіграла ключову роль у створенні Суецького каналу.
Наприкінці 1837 Лессепс повернувся до Франції. Там, очікуючи нового дипломатичного призначення, він одружився з дівчиною з хорошої сім'ї, 18-річною Агатою Деламаль. Цей шлюб тривав 16 років.
Наступні 12 років життя Лессепса були пов'язані з дипломатією: він займав посаду консула в Роттердамі, потім в Малазі, став генеральним консулом у Барселоні, послом Франції в Мадриді.
Кар'єрний злет несподівано перервався в неспокійному для Європи 1849 році, коли Лессепс був посланий вести мирні переговори між французькою армією та військами бунтівного Гарібальді, що зійшов у Римі. Як з'ясувалося пізніше, Лессепс був посланий до Італії для відведення очей, і французький уряд зовсім не збирався закінчувати військові дії. Дізнавшись про це, гордий аристократ розлютився і вийшов у відставку.
Розчарувавшись в політиці і дипломатії, Лессепс повернувся до Франції й оселився з родиною у своєму маєтку Ла-Шене. Через чотири роки сталося дві трагічні події: протягом невеликого проміжку часу скарлатина забрала життя двох синів віконта і коханої дружини. Лессепс став жити розміреним життям вдівця і сільського поміщика.
У 1853 році родичка Лессепса Євгенія Монтіхо вийшла заміж за імператора Франції Наполеона III. Фердинанд Лессепс був двоюрідним братом матері Євгенії.
Імператриця Євгенія загорілася ідеєю побудови Суецького каналу після першої ж розмови з Лессепсом. Вона пообіцяла схилити на його бік Наполеона III.
У липні 1854 Лессепс дізнався про те, що правителем Єгипту став його вихованець Саїд-паша. Використовуючи особисті зв'язки з представниками єгипетського двору, Лессепс в 1854 році отримав від Саїда-паші концесію на спорудження Суецького каналу на пільгових умовах. Будівництво каналу очолила створена Лессепс «Загальна компанія Суецького каналу», яка юридично вважалася єгипетським підприємством.
Оскільки концесійний договір було укладено з правителем однієї з провінцій Османської імперії, якою тоді був Єгипет, то він підлягав твердженням турецьким султаном. Турецький султан повністю залежав від уряду Великої Британії, а Британія була категорично проти будівництва каналу. Чотири роки Лессепс провів у нескінченних роз'їздах між Парижем, Каїром, Лондоном і Стамбулом. Не домігшись підтримки британського парламенту, у листопаді 1858 року він виставив на продаж акції Загальної компанії Суецького морського каналу: 400 тисяч акцій по 500 франків кожна. У торгових будинках і фінансових установах Європи це звістка викликала сміх: хто ж зважиться вкласти гроші в такий сумнівний захід?
Тоді Лессепс почав пропагандистську кампанію в пресі, звертаючись до патріотичних почуттів пересічних французів. «Британія перешкоджає здійсненню найбільшого проекту століття, — говорив він. — Але невже це нас зупинить? Ми програли при Ватерлоо, але можемо перемогти в Суеці. Раз проект поганий для англійців, значить, він гарний для французів!»
У касу Загальної компанії потекли заощадження представників середнього класу — чиновників, адвокатів, торговців, офіцерів. Тільки у Франції Лессепс за місяць продав 207 111 акцій (всього було продано 314 494 акції).
Лессепс через імператрицю Євгенію звернувся до імператора Наполеона III з проханням про підтримку та отримав її. Але знадобилося ще сім років дипломатичних ігор, інтриг і угод, протягом яких змінилися єгипетський правитель, турецький султан і британський прем'єр-міністр, сім років безперервних робіт на каналі, перш ніж у березні 1866 турецький уряд визнав очевидне і завізував видану Лессепсу концесію.
Єгипетський уряд придбав 44 % всіх акцій, 53 % було розміщено у Франції, 3 % в інших країнах. Будівництво каналу було розпочато 25 квітня 1859 і завершено в 1869 році.
Повернувшись на батьківщину, Лессепс був оголошений національним героєм. У Франції віконт, вже відзначив своє 64-річчя, одружився з 20-річною Луїзі-Елен Отар де Брагар. Незважаючи на різницю у віці і насмішки скептиків, цей шлюб виявився щасливим, в ньому народилося 12 дітей.
У 1875 році Лессепс був обраний почесним членом Англійського королівського товариства, у 1884 році — членом Французької академії.
У 1879 році, рівно через 10 років після завершення Суецький епопеї, Фердинанд Лессепс за згодою уряду Колумбії створив акціонерне товариство «Загальна компанія міжокеанського Панамського каналу».
Щоб пояснити потенційним акціонерам, які вигоди обіцяє спорудження каналу між Тихим і Атлантичним океанами, Лессепс розгорнув потужну пропагандистську кампанію в пресі. Підписка на акції почала швидко рости. Але чимало грошей з'їла сама рекламна кампанія. До того ж з'ясувалося, що трасу майбутнього каналу перетинає американська залізниця, і компанія купила її за потрійною ціною. Так, ще до початку земляних робіт було витрачено 60 млн доларів (дві третини від вартості Суеца).
У 1885 році, коли кошти від продажу акцій вже майже вичерпалися, керівники компанії задумали поповнити касу, провівши лотерею. Лотерея, яка принесла 254 млн франків замість передбачуваних 720 млн, положення не виправила. До 1889 компанія розтринькали близько 1,3 млрд франків (260 млн доларів) — гроші 700 тисяч чоловік, а тим часом канал не був проритий і на чверть.
На початку 1889 було офіційно оголошено про банкрутство компанії Панамського каналу, яке спричинило за собою розорення тисяч дрібних інвесторів. Потім почалося розслідування, яке виявило грандіозний корупційний скандал: для того щоб врятувати будівництво каналу, керівництво компанії підкупляло і французьких чиновників з депутатами, і журналістів, а також їхніх колумбійських колег. Слово «Панама» стало синонімом фінансової авантюри. Кілька депутатів парламенту покінчили життя самогубством.
У 1893 році через «панамського скандалу» Фердинанд де Лессепс і його син Шарль були засуджені паризьким судом до п'яти років тюремного ув'язнення і 3000 франків штрафу. Касаційний суд незабаром скасував вирок.
«Батько Суецького каналу», якому було в момент винесення вироку вісімдесят п'ять років, нічого не дізнався про нього, оскільки незадовго до цього з ним стався удар.
7 грудня 1894 Фердинанд Марі де Лессепс помер у своєму маєтку Ла-Шене поблизу Орлеана.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- CONOR.Sl
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Lundy D. R. The Peerage
Посилання
- Фердинанд Мари де Лессепс [ 14 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ferdinand Mari de Lesseps 19 listopada 1805 1805 11 19 Versal Persha Francuzka imperiya 7 grudnya 1894 1894 12 07 Giyi francuzkij diplomat i pidpriyemec vikont avtor proektu i kerivnik budivnictva Sueckogo kanalu Ferdinand de Lessepsfr Ferdinand de LessepsNarodivsya19 listopada 1805 1805 11 19 1 4 Versal Persha Francuzka imperiyaPomer7 grudnya 1894 1894 12 07 1 2 89 rokiv GiyiPohovannyaPer LashezKrayina FranciyaMisce prozhivannyaItaliyaDiyalnistdiplomat pidpriyemec pismennikAlma materLicej Genriha IVZnannya movfrancuzka 1 5 ChlenstvoFrancuzka akademiya Francuzka akademiya nauk d Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk i Francuzke geografichne tovaristvoTitulvikontPosadad d d d i prezidentRiddBatkodMatid 6 Rodichid i Yevgeniya de MontihoBrati sestrid d i dU shlyubi zd i dDitid d d 7 d i dNagorodimedal Alberta 1870 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 19 listopada 1805 roku v Versali Rid de Lessepsa vede svoyu istoriyu z XIV stolittya sered jogo predkiv buli i shotlandski j ispanski i francuzki aristokrati Vin zakinchiv prestizhnij Licej Genriha IV zdobuv yuridichnu osvitu i v 20 richnomu vici pochav diplomatichnu kar yeru U 1825 1849 rokah obijmav rizni diplomatichni posadi v nizci krayin Yevropi ta Afriki v tomu chisli Yegipti 1831 1837 Pid chas svogo perebuvannya v Yegipti Lesseps zahopivsya ideyeyu stvorennya shtuchnogo kanalu na Sueckomu pereshijku Bliskucha moloda lyudina privablivij i dotepnij spivrozmovnik Lesseps shvidko stav dusheyu miscevoyi gromadi Osoblivo garni vidnosini sklalisya u Ferdinanda iz sinom pravitelya Yegiptu Muhammedom Ali Sayidom Sayid pasha strazhdav ozhirinnyam i pravitel poprosiv Lessepsa zajnyatisya zi spadkoyemcem verhovoyu yizdoyu a zaodno navchiti yevropejskogo etiketu ta garnih maner Tisne spilkuvannya francuzkogo diplomata i spadkoyemcya prestolu yegipetskogo stalo pochatkom druzhbi yaka vidigrala klyuchovu rol u stvorenni Sueckogo kanalu Naprikinci 1837 Lesseps povernuvsya do Franciyi Tam ochikuyuchi novogo diplomatichnogo priznachennya vin odruzhivsya z divchinoyu z horoshoyi sim yi 18 richnoyu Agatoyu Delamal Cej shlyub trivav 16 rokiv Nastupni 12 rokiv zhittya Lessepsa buli pov yazani z diplomatiyeyu vin zajmav posadu konsula v Rotterdami potim v Malazi stav generalnim konsulom u Barseloni poslom Franciyi v Madridi Kar yernij zlet nespodivano perervavsya v nespokijnomu dlya Yevropi 1849 roci koli Lesseps buv poslanij vesti mirni peregovori mizh francuzkoyu armiyeyu ta vijskami buntivnogo Garibaldi sho zijshov u Rimi Yak z yasuvalosya piznishe Lesseps buv poslanij do Italiyi dlya vidvedennya ochej i francuzkij uryad zovsim ne zbiravsya zakinchuvati vijskovi diyi Diznavshis pro ce gordij aristokrat rozlyutivsya i vijshov u vidstavku Rozcharuvavshis v politici i diplomatiyi Lesseps povernuvsya do Franciyi j oselivsya z rodinoyu u svoyemu mayetku La Shene Cherez chotiri roki stalosya dvi tragichni podiyi protyagom nevelikogo promizhku chasu skarlatina zabrala zhittya dvoh siniv vikonta i kohanoyi druzhini Lesseps stav zhiti rozmirenim zhittyam vdivcya i silskogo pomishika U 1853 roci rodichka Lessepsa Yevgeniya Montiho vijshla zamizh za imperatora Franciyi Napoleona III Ferdinand Lesseps buv dvoyuridnim bratom materi Yevgeniyi Imperatricya Yevgeniya zagorilasya ideyeyu pobudovi Sueckogo kanalu pislya pershoyi zh rozmovi z Lessepsom Vona poobicyala shiliti na jogo bik Napoleona III U lipni 1854 Lesseps diznavsya pro te sho pravitelem Yegiptu stav jogo vihovanec Sayid pasha Vikoristovuyuchi osobisti zv yazki z predstavnikami yegipetskogo dvoru Lesseps v 1854 roci otrimav vid Sayida pashi koncesiyu na sporudzhennya Sueckogo kanalu na pilgovih umovah Budivnictvo kanalu ocholila stvorena Lesseps Zagalna kompaniya Sueckogo kanalu yaka yuridichno vvazhalasya yegipetskim pidpriyemstvom Oskilki koncesijnij dogovir bulo ukladeno z pravitelem odniyeyi z provincij Osmanskoyi imperiyi yakoyu todi buv Yegipet to vin pidlyagav tverdzhennyam tureckim sultanom Tureckij sultan povnistyu zalezhav vid uryadu Velikoyi Britaniyi a Britaniya bula kategorichno proti budivnictva kanalu Chotiri roki Lesseps proviv u neskinchennih roz yizdah mizh Parizhem Kayirom Londonom i Stambulom Ne domigshis pidtrimki britanskogo parlamentu u listopadi 1858 roku vin vistaviv na prodazh akciyi Zagalnoyi kompaniyi Sueckogo morskogo kanalu 400 tisyach akcij po 500 frankiv kozhna U torgovih budinkah i finansovih ustanovah Yevropi ce zvistka viklikala smih hto zh zvazhitsya vklasti groshi v takij sumnivnij zahid Todi Lesseps pochav propagandistsku kampaniyu v presi zvertayuchis do patriotichnih pochuttiv peresichnih francuziv Britaniya pereshkodzhaye zdijsnennyu najbilshogo proektu stolittya govoriv vin Ale nevzhe ce nas zupinit Mi prograli pri Vaterloo ale mozhemo peremogti v Sueci Raz proekt poganij dlya anglijciv znachit vin garnij dlya francuziv U kasu Zagalnoyi kompaniyi potekli zaoshadzhennya predstavnikiv serednogo klasu chinovnikiv advokativ torgovciv oficeriv Tilki u Franciyi Lesseps za misyac prodav 207 111 akcij vsogo bulo prodano 314 494 akciyi Lesseps cherez imperatricyu Yevgeniyu zvernuvsya do imperatora Napoleona III z prohannyam pro pidtrimku ta otrimav yiyi Ale znadobilosya she sim rokiv diplomatichnih igor intrig i ugod protyagom yakih zminilisya yegipetskij pravitel tureckij sultan i britanskij prem yer ministr sim rokiv bezperervnih robit na kanali persh nizh u berezni 1866 tureckij uryad viznav ochevidne i zavizuvav vidanu Lessepsu koncesiyu Yegipetskij uryad pridbav 44 vsih akcij 53 bulo rozmisheno u Franciyi 3 v inshih krayinah Budivnictvo kanalu bulo rozpochato 25 kvitnya 1859 i zaversheno v 1869 roci Povernuvshis na batkivshinu Lesseps buv ogoloshenij nacionalnim geroyem U Franciyi vikont vzhe vidznachiv svoye 64 richchya odruzhivsya z 20 richnoyu Luyizi Elen Otar de Bragar Nezvazhayuchi na riznicyu u vici i nasmishki skeptikiv cej shlyub viyavivsya shaslivim v nomu narodilosya 12 ditej U 1875 roci Lesseps buv obranij pochesnim chlenom Anglijskogo korolivskogo tovaristva u 1884 roci chlenom Francuzkoyi akademiyi U 1879 roci rivno cherez 10 rokiv pislya zavershennya Sueckij epopeyi Ferdinand Lesseps za zgodoyu uryadu Kolumbiyi stvoriv akcionerne tovaristvo Zagalna kompaniya mizhokeanskogo Panamskogo kanalu Shob poyasniti potencijnim akcioneram yaki vigodi obicyaye sporudzhennya kanalu mizh Tihim i Atlantichnim okeanami Lesseps rozgornuv potuzhnu propagandistsku kampaniyu v presi Pidpiska na akciyi pochala shvidko rosti Ale chimalo groshej z yila sama reklamna kampaniya Do togo zh z yasuvalosya sho trasu majbutnogo kanalu peretinaye amerikanska zaliznicya i kompaniya kupila yiyi za potrijnoyu cinoyu Tak she do pochatku zemlyanih robit bulo vitracheno 60 mln dolariv dvi tretini vid vartosti Sueca U 1885 roci koli koshti vid prodazhu akcij vzhe majzhe vicherpalisya kerivniki kompaniyi zadumali popovniti kasu provivshi lotereyu Lotereya yaka prinesla 254 mln frankiv zamist peredbachuvanih 720 mln polozhennya ne vipravila Do 1889 kompaniya roztrinkali blizko 1 3 mlrd frankiv 260 mln dolariv groshi 700 tisyach cholovik a tim chasom kanal ne buv proritij i na chvert Na pochatku 1889 bulo oficijno ogolosheno pro bankrutstvo kompaniyi Panamskogo kanalu yake sprichinilo za soboyu rozorennya tisyach dribnih investoriv Potim pochalosya rozsliduvannya yake viyavilo grandioznij korupcijnij skandal dlya togo shob vryatuvati budivnictvo kanalu kerivnictvo kompaniyi pidkuplyalo i francuzkih chinovnikiv z deputatami i zhurnalistiv a takozh yihnih kolumbijskih koleg Slovo Panama stalo sinonimom finansovoyi avantyuri Kilka deputativ parlamentu pokinchili zhittya samogubstvom U 1893 roci cherez panamskogo skandalu Ferdinand de Lesseps i jogo sin Sharl buli zasudzheni parizkim sudom do p yati rokiv tyuremnogo uv yaznennya i 3000 frankiv shtrafu Kasacijnij sud nezabarom skasuvav virok Batko Sueckogo kanalu yakomu bulo v moment vinesennya viroku visimdesyat p yat rokiv nichogo ne diznavsya pro nogo oskilki nezadovgo do cogo z nim stavsya udar 7 grudnya 1894 Ferdinand Mari de Lesseps pomer u svoyemu mayetku La Shene poblizu Orleana PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 CONOR Sl d Track Q16744133 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824PosilannyaFerdinand Mari de Lesseps 14 kvitnya 2011 u Wayback Machine