«Слово» — об'єднання українських письменників (ОУП) у діаспорі, що існувало у 1954–1997 роки.
Історія
Засноване 26 червня 1954 в Нью-Йорку, як продовжувач творчо-організаційних та ідейних настанов свого європейського попередника МУРу; об'єднує письменників усієї діаспори.
До членів-основоположників «Слова» належали: Василь Барка, Іван Багряний, Богдан Бойчук, Василь Гайдарівський, Святослав Гординський, Йосип Гірняк, Петро Голубенко, Галина Журба, Іван Керницький, Григорій Костюк, Іван Кошелівець, Богдан Кравців, Юрій Лавріненко, Вадим Лесич, Леонід Лиман, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Євген Маланюк, Володимир Міяковський, Теодось Осьмачка, Микола Понеділок, Богдан Рубчак, Улас Самчук, Марія Струтинська, Остап Тарнавський, Юрій Тарнавський, Юрій Шевельов (Юрій Шерех), Микола Шлемкевич.
Ідея об'єднання українських письменників на американській землі у професійну організацію виникла після переселення митців з Європи. Головна хвиля «переміщених осіб» з європейського континенту припадає на 1949 рік. Бажання продовжувати літературну діяльність сприяло створенню організації, яка об'єднала мистецькі сили.
Організація українських письменників «Слово» продовжувала і розвивала ідеологію та традиції європейського Мистецького українського руху в еміграції. Діяльність організації почалася в умовах складної та набагато гіршої ситуації, ніж після Другої світової війни. Організатори прагнули створити справжню письменницьку організацію, яка б почала широку діяльність та зібрала розкидані й розпорошені письменницькі сили.
У червні 1954 року в Нью-Йорку відбулася нарада українських письменників та митців, що мешкали у Нью-Йорку, Філадельфії та околицях. До часу скликання загальних зборів письменників і схвалення статуту об'єднання цю письменницьку організацію репрезентували Григорій Костюк, Докія Гуменна, Юрій Лавріненко.
Офіційно ОУП «Слово» почала існувати як організація українських письменників в еміграції ухвалою письменників 19 січня 1957 року. Саме тоді був прийнятий статут як основний конституційний закон об'єднання, що визначає завдання, структуру, функції, порядок об'єднання.
Було також вирішено скликати перший загальноеміграційний з'їзд письменників. На той час у рядах ОУП «Слово» було понад 90 членів із різних країн поселення. На 1976 рік «Слово» нараховувало вже 186 членів.
Діяльність
«Слово» періодично відбуває загальні з'їзди; до 1976 року відбулося п'ять (1958, 1964, 1968, 1970, 1975). У з'їздах беруть участь делегати від крайових письменницьких груп і філій США, Канади, Англії, Аргентини, Бразилії, Австралії, Німеччини, Франції. Головою «Слова» від установчих зборів до 1975 був Григорій Костюк, далі Остап Тарнавський. Від 1962, як неперіодичний орган «Слова», виходить під цією ж назвою збірник літератури, мистецтва, критики (до 1976 року п'ять частин: 1962, 1964, 1968, 1970, 1975). Австралійська філія видає літературний збірник «Новий обрій» (до 1976 року п'ять; редактор — Дмитро Нитченко). Під фірмою «Слова» видано кількадесят книг: романів, оповідань, поезій, драм, критичних есеїв, документальних збірок і монографій. При «Слові» діє заснований 1964 Літературно-допомоговий фонд та дві комісії: біобібліографічної й архівної документації та охорони й публікації спадщини померлих письменників.
Етапи діяльності
Діяльність ОУП «Слово» поділяють на три періоди:
- 1957—1975 роки
- 1975—1993 роки
- 1993—1997 роки
Перший період
Перший період діяльності організації тривав 18 років, його можна назвати у буквальному розумінні «костюківським»: Григорій Костюк був обраний головою організації на першому з'їзді.
Вже у 1958 році відбувся загальноеміграційний з'їзд українських письменників, де вперше після європейських з'їздів зустрілися трудівники пера з усіх країн українського поселення: США, Канади, Аргентини, Бразилії, Венесуели, Англії, Австралії, Німеччини, Франції. На з'їзді, окрім організаційних питань, було проголошено декілька доповідей. Найцікавішими серед них були доповіді Б. Кравціва «Сучасна літературна ситуація в Україні» та Ю. Лавріненка «Сучасний етап української еміграційної літератури». Було прийнято також звернення українських письменників в еміграції до українських письменників на материковій Україні. Це був перший вагомий документ ОУП «Слово», який чітко вказував на обопільні завдання України та еміграції: твердо стати на захист українського слова та культури, щоб не повторилося страшне лихоліття для української культури, знову не доводилося реабілітувати знищених митців, письменників, вчених. Це був клич до братів в Україні боротися за право на життя, свободу, культуру.
На цьому з'їзді вирішено створити власний друкований орган у формі неперіодичного збірника. Вперше такий збірник мистецтва, літератури, критики та документації під назвою «Слово» з'явився в 1962 році.
1954 року молоде об'єднання звертається телеграмою до з'їзду письменників СРСР, що відбувався у Москві. Це було звернення до письменників, які жили та творили у Радянському Союзі, а також прохання до з'їзду з’ясувати, чому за 1930—1938 роки лише з української літератури зникло 223 письменники з активнодіючих 259. Де вони і яка їхня доля? Ця телеграма була не лише запитом, а й вимогою до радянської системи, ніколи не забувати жертв української культури.
З перших кроків діяльності об'єднання почало налагоджувати контакти з подібними організаціями світу. Так, у 1954 році ОУП «Слово» контактувало з польським Інститутом літературним, з відомим місячником «Культура» (Париж), з Інститутом єврейської культури та єврейською секцією ПЕН-Клубу (Нью-Йорк), з болгарськими письменниками в екзилі.
Досить плідною була співпраця з українськими науковими установами, такими як УВАН, НТШ, Науково-публіцистичний інститут, Українське історичне товариство. Разом із цими установами було створено та розпочато видання Енциклопедії українознавства.
У 1972 році на нараді ОУП «Слово» широко обговорювалися арешти діячів культури в Україні. Було надіслано офіційного листа до Президента Америки перед його поїздкою до СРСР з проханням заступитися за українських культурних діячів. Щоб привернути увагу світової громадськості до арештів в Україні, було розіслано понад 50 листів до світових організацій та визначних діячів культури з проханням стати на захист українців.
Протягом першого періоду діяльність ОУП «Слово» виявлялася у двох аспектах: організаційному та творчому. Саме літературний процес дійшов до зрілої рівноваги, а українська проза зробила великий крок уперед.
У багатьох творах українські емігрантські письменники найбільшу увагу приділяли українцям за умов радянської дійсності. Таким є твір Тодося Осьмачки «Ротонда душогубців»: страшний і разом з тим мистецьки правдивий образ українського народу, розіп'ятого сталінською системою.
Улас Самчук, окрім творів «Чого не гоїть огонь», трилогії «ОСТ», «На твердій землі», створив ще і низку спогадів «П'ять по дванадцятій», «На білому коні», «На коні вороному», «Планета Ді-Пі». У кожному з прозових творів У. Самчука постає певний етап великої епопеї української людини, що почала похід з «Волині», а закінчила у творі «На твердій землі».
Подібні проблеми піднімав у творах Іван Багряний. Це — «Маруся Богуславка», «Людина біжить над прірвою», головною ідеєю яких є віра в українську людину, в її творчу, братерську, людську душу.
У 60-х роках продовжували активно творити митці, що дебютували ще у 20-30 роках — це передусім представники «празької школи» (Є. Маланюк, О. Лятуринська, О. Стефанович, Н. Лівицька-Холодна), а також ті, хто жив і творив до початку Другої світової війни у Львові: С. Гординський, Б. Кравців, Б. Нижанківський. Окрім прозових творів, вартими уваги є твори поетичного жанру В. Барки, В. Лесича, Я. Славутича, О. Тарнавського, І. Качуровського, О. Веретченка, Б. Олександрова.
Більш знайома широкому загалу творчість представників «нью-йоркської групи», яка була свіжим елементом в ОУП «Слово». Представники цієї групи підняли проблему традиції та новаторства, «батьків та дітей», успадкували деякі риси поетики «пражан», але з іншого боку, в їхній творчості відчувається перевага особистісного начала, деканонізація поетичної мови, оновлення стилю. Саме такою була й естетична основа найрадикальнішого крила «шістдесятників» (поетів київської школи).
У галузі літературної критики уваги заслуговують монографічні дослідження Юрія Шереха та Яра Славутича.
Другий період
У 1975 році з'їзд обрав Головою Об'єднання Остапа Тарнавського.
У 1982 році відбувся шостий з'їзд Об'єднання, на який прибуло 70 українських письменників з різних міст Америки, Канади, Європи, Австралії, щоб обмінятися думками та планами на майбутнє. З'їзд прийняв маніфест за тісний зв'язок з літературним процесом в Україні, а також висловив гострий протест проти переслідування митців на материковій Україні.
Зазначимо, що українська література стала предметом дослідів на університетському форумі. Про це свідчать літературознавчі праці англійською мовою Ю. Луціва, Г. Грабовича, В. Жили, І. Фізера, Д. Струка, Я. Славутича. Г. Костюк, окрім літературознавчої праці, підготував та видав зібрання творів М. Хвильового та В. Винниченка.
Часи перебудови у колишньому СРСР дали змогу ближче познайомитися з українськими письменниками, відвідати материкову Україну. До цього моменту не дожило дуже багато представників мистецьких кіл еміграції.
Початок нового відродження України 1989 року приніс нові знайомства з письменниками в еміграції та їхніми творами. 54-й конгрес Міжнародного ПЕН у Торонто — Монреалі схвалив новоорганізований Український ПЕН у Києві.
У 1990 році відбувся сьомий світовий з'їзд ОУП «Слово», на якому були також присутні письменники з України О. Микитенко, Ю. Сердюк, В. Тарнавський, М. Вінграновський, що прибули на запрошення президії «Слова». Це було свято для діаспори, адже вони сподівалися почути якомога більше про Батьківщину, про початок нового відродження країни. М.Білоус-Гарасевич згадує: «З биттям серця, спішу зустрітися з киянами… Піднімаються всі четверо такі рідні й такі далекі: стримані, холодні, ввічливі, в собі заховані. Відчуваю, що вони не мають ніякого бажання (а може далі бояться) пізнати нашу душу й свою ховають. Підкреслено чемно відповідають на питання короткими ніякими відповідями, нічого не питають, не нав'язують розмови на жодну тему, не розповідають, не заохочують до розповіді». (Білоус — Гарасевич М. Ми не розлучалися з тобою, Україно. — Detroit, 1998. — С.775).
Це був найкращий з'їзд Об'єднання з погляду організації, мистецького рівня. Головою ОУП «Слово» було обрано О. Тарнавського. Представники Спілки письменників України відкрили своє членство для авторів з діаспори, що сприяло зміцненню літературних та організаційних зв'язків: багато письменників побувало на Батьківщині, а члени СПУ — в США, Канаді, Австралії.
Третій період
Третій період діяльності ОУП «Слово» почався у 1993 році з трагічної ноти — у 1992 році помер Голова Об'єднання Остап Тарнавський; його замінила Ліда Палій, яка була обрана головою ОУП «Слово» у листопаді 1993 року. Третій період діяльності Об'єднання відзначається тісними зв'язками з письменниками та критиками України, про свою діяльність ОУП інформувала громадськість України через канадське міжнародне радіо, а також через пресу. На Батьківщину пересилалися книжки та цілі підшивки «Слова» для ознайомлення читачів з творами емігрантських письменників. Окрім того, до Об'єднання надсилали праці багато авторів з України, які були розміщені у «Свободі», «Нових днях».
Загальні збори, проведені кореспонденційним способом, 30 жовтня 1997 році схвалили діяльність ОУП «Слово», але більшість членів висловили згоду на припинення діяльності Об'єднання. Тому робота Об'єднання обмежилася лише видавничою ланкою, а поточна діяльність ОУП «Слово» була припинена.
Учасники
США
- Барка Василь (засновник)
- Біляїв Володимир
- Бойчук Богдан (засновник)
- Буряківець Юрій
- Веретенченко Олекса (засновник)
- Власенко-Бойцун Алла
- Галун-Блох Марія
- Гарасевич Марія
- Гординський Святослав (засновник)
- Гришко Василь
- Грабович Григорій
- Гуменна Докія (засновник)
- Гурський Яків
- Комілевська Діма
- Довгалюк Харитон
- Дражевська Любов
- Жила Володимир
- Зінкевич Осип
- Зозуля Олександр
- Ізарський Олекса (засновник)
- Караванський Святослав
- Карпенко-Криниця Петро (засновник)
- Керч Оксана
- Кмета-Ічнянський Іван (засновник)
- Коверко Олег
- Козак Едвард
- Коленська Любов
- Коломиєць Юрій
- Коровицький Іван (засновник)
- Костюк Григорій (засновник)
- Кухар Роман
- Лиман Леонід (засновник)
- Лівицька-Холодна Наталя (засновник)
- Лужницький Григор
- Любович Уляна
- Маляр Павло
- Мовчан Юліян
- Оглоблин Олександр
- Одарченко Петро (засновник)
- Онишкевич Лариса
- Палій Микола
- Ревакович Марія
- Рубчак Богдан (засновник)
- Руденко Микола
- Рудницький Леонід
- Савицька Іванна
- Сім'янців Валентин
- Соловей Оксана
- Тарнавська Марта
- Тарнавський Остап (засновник)
- Тарнавський Юрій (засновник)
- Тис-Крохмалюк Юрій
- Федоенко Євген
- Фізер Іван
- Француженко Микола
- Черінь Ганна
- Чолган Іларіон
- Шевельов Юрій (засновник)
- Олександр Шпилька (псевдонім фейлетоніста О.Скопа)
- Штогрин Данило
- Шуварська-Шумилович Ірина
- Щербак Юрій
- Юриняк Анатолій
Канада
- Антонович Марко
- Антонович-Рудницька Марина
- Бондарчук Іван
- Бургардт Вольфрам
- Верига Василь
- Ворскло Віра
- Гай-Головко Олекса
- Голод Марія
- Горохович Антоніна
- Гурко Стефанія
- Дальний Маріян
- Зуєвський Олег (засновник)
- Ільницький Олег
- Кедр Ростислав
- Ковшун Микола
- Колісник Роман
- Коляска Іван
- Копач Олександра
- Кузьменко Світлана
- Курдидик Анатоль
- Курдидик Ярослав
- Левицький Мирон
- Луцький Юрій
- Мак Ольга
- Макарик Ірина
- Матвієнко Теодор
- Мороз Валентин
- Мудрик-Мриц Ніна
- Мурович Лариса
- Олійник Олександр
- Палій Ліда
- Пасіка Володимир
- Петрівський Михайло
- Ревуцький Валеріян
- Розумний Ярослав
- Славутич Яр
- Смирнів Володимир
- Смотрич Олександр
- Стех Ігор
- Стех Марко
- Струк Данило
- Тарнавський Максим
- Тудорковецька Ярина
- Храплива Леся
- Царинник Марко
- Черненко Олександра
- Шанта Леся
- Шумук Данило
Бразилія
- Вовк (Селянська) Віра (засновник)
Британія
- Мазуренко Галя (засновник)
- Свобода Віктор
- Фостун Святомир
Франція
- Калитовська Марта
- Плющ Леонід
- Штуль Катерина
Німеччина
- Андієвська Емма (засновник)
- Бойко-Блохин Юрій (засновник)
- Горбач Анна
- Качуровський Ігор (засновник)
- Коваль Федір
- (засновник)
- Іванна Чорнобривець (псевдонім Олександри Сулими)
- Янів Володимир
Австралія
- Богуславець Леся,
- Когут Зоя,
- Нитченко-Чуб Дмитро (засновник),
- Онуфрієнко Василь,
- Сокіл Василь
Збірник «Слово»
- «Слово: збірник» ч. 1[недоступне посилання з липня 2019], Нью-Йорк, 1962
- , Нью-Йорк, 1964
- «Слово: збірник» ч. 3, Нью-Йорк, 1968
- , Нью-Йорк, 1970
Примітки
- Юрій Лавріненко. Розстріляне відродження: Антологія 1917—1933. [ 13 грудня 2010 у Wayback Machine.] — Київ: Смолоскип, 2004.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Об’єднання українських письменників «Слово» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 137-138.
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про чи . Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Slovo znachennya Slovo ob yednannya ukrayinskih pismennikiv OUP u diaspori sho isnuvalo u 1954 1997 roki IstoriyaZasnovane 26 chervnya 1954 v Nyu Jorku yak prodovzhuvach tvorcho organizacijnih ta idejnih nastanov svogo yevropejskogo poperednika MURu ob yednuye pismennikiv usiyeyi diaspori Do chleniv osnovopolozhnikiv Slova nalezhali Vasil Barka Ivan Bagryanij Bogdan Bojchuk Vasil Gajdarivskij Svyatoslav Gordinskij Josip Girnyak Petro Golubenko Galina Zhurba Ivan Kernickij Grigorij Kostyuk Ivan Koshelivec Bogdan Kravciv Yurij Lavrinenko Vadim Lesich Leonid Liman Natalya Livicka Holodna Oksana Lyaturinska Yevgen Malanyuk Volodimir Miyakovskij Teodos Osmachka Mikola Ponedilok Bogdan Rubchak Ulas Samchuk Mariya Strutinska Ostap Tarnavskij Yurij Tarnavskij Yurij Shevelov Yurij Shereh Mikola Shlemkevich Ideya ob yednannya ukrayinskih pismennikiv na amerikanskij zemli u profesijnu organizaciyu vinikla pislya pereselennya mitciv z Yevropi Golovna hvilya peremishenih osib z yevropejskogo kontinentu pripadaye na 1949 rik Bazhannya prodovzhuvati literaturnu diyalnist spriyalo stvorennyu organizaciyi yaka ob yednala mistecki sili Organizaciya ukrayinskih pismennikiv Slovo prodovzhuvala i rozvivala ideologiyu ta tradiciyi yevropejskogo Misteckogo ukrayinskogo ruhu v emigraciyi Diyalnist organizaciyi pochalasya v umovah skladnoyi ta nabagato girshoyi situaciyi nizh pislya Drugoyi svitovoyi vijni Organizatori pragnuli stvoriti spravzhnyu pismennicku organizaciyu yaka b pochala shiroku diyalnist ta zibrala rozkidani j rozporosheni pismennicki sili U chervni 1954 roku v Nyu Jorku vidbulasya narada ukrayinskih pismennikiv ta mitciv sho meshkali u Nyu Jorku Filadelfiyi ta okolicyah Do chasu sklikannya zagalnih zboriv pismennikiv i shvalennya statutu ob yednannya cyu pismennicku organizaciyu reprezentuvali Grigorij Kostyuk Dokiya Gumenna Yurij Lavrinenko Oficijno OUP Slovo pochala isnuvati yak organizaciya ukrayinskih pismennikiv v emigraciyi uhvaloyu pismennikiv 19 sichnya 1957 roku Same todi buv prijnyatij statut yak osnovnij konstitucijnij zakon ob yednannya sho viznachaye zavdannya strukturu funkciyi poryadok ob yednannya Bulo takozh virisheno sklikati pershij zagalnoemigracijnij z yizd pismennikiv Na toj chas u ryadah OUP Slovo bulo ponad 90 chleniv iz riznih krayin poselennya Na 1976 rik Slovo narahovuvalo vzhe 186 chleniv Diyalnist Slovo periodichno vidbuvaye zagalni z yizdi do 1976 roku vidbulosya p yat 1958 1964 1968 1970 1975 U z yizdah berut uchast delegati vid krajovih pismennickih grup i filij SShA Kanadi Angliyi Argentini Braziliyi Avstraliyi Nimechchini Franciyi Golovoyu Slova vid ustanovchih zboriv do 1975 buv Grigorij Kostyuk dali Ostap Tarnavskij Vid 1962 yak neperiodichnij organ Slova vihodit pid ciyeyu zh nazvoyu zbirnik literaturi mistectva kritiki do 1976 roku p yat chastin 1962 1964 1968 1970 1975 Avstralijska filiya vidaye literaturnij zbirnik Novij obrij do 1976 roku p yat redaktor Dmitro Nitchenko Pid firmoyu Slova vidano kilkadesyat knig romaniv opovidan poezij dram kritichnih eseyiv dokumentalnih zbirok i monografij Pri Slovi diye zasnovanij 1964 Literaturno dopomogovij fond ta dvi komisiyi biobibliografichnoyi j arhivnoyi dokumentaciyi ta ohoroni j publikaciyi spadshini pomerlih pismennikiv Etapi diyalnosti Diyalnist OUP Slovo podilyayut na tri periodi 1957 1975 roki 1975 1993 roki 1993 1997 rokiPershij period Pershij period diyalnosti organizaciyi trivav 18 rokiv jogo mozhna nazvati u bukvalnomu rozuminni kostyukivskim Grigorij Kostyuk buv obranij golovoyu organizaciyi na pershomu z yizdi Vzhe u 1958 roci vidbuvsya zagalnoemigracijnij z yizd ukrayinskih pismennikiv de vpershe pislya yevropejskih z yizdiv zustrilisya trudivniki pera z usih krayin ukrayinskogo poselennya SShA Kanadi Argentini Braziliyi Venesueli Angliyi Avstraliyi Nimechchini Franciyi Na z yizdi okrim organizacijnih pitan bulo progolosheno dekilka dopovidej Najcikavishimi sered nih buli dopovidi B Kravciva Suchasna literaturna situaciya v Ukrayini ta Yu Lavrinenka Suchasnij etap ukrayinskoyi emigracijnoyi literaturi Bulo prijnyato takozh zvernennya ukrayinskih pismennikiv v emigraciyi do ukrayinskih pismennikiv na materikovij Ukrayini Ce buv pershij vagomij dokument OUP Slovo yakij chitko vkazuvav na obopilni zavdannya Ukrayini ta emigraciyi tverdo stati na zahist ukrayinskogo slova ta kulturi shob ne povtorilosya strashne liholittya dlya ukrayinskoyi kulturi znovu ne dovodilosya reabilituvati znishenih mitciv pismennikiv vchenih Ce buv klich do brativ v Ukrayini borotisya za pravo na zhittya svobodu kulturu Na comu z yizdi virisheno stvoriti vlasnij drukovanij organ u formi neperiodichnogo zbirnika Vpershe takij zbirnik mistectva literaturi kritiki ta dokumentaciyi pid nazvoyu Slovo z yavivsya v 1962 roci 1954 roku molode ob yednannya zvertayetsya telegramoyu do z yizdu pismennikiv SRSR sho vidbuvavsya u Moskvi Ce bulo zvernennya do pismennikiv yaki zhili ta tvorili u Radyanskomu Soyuzi a takozh prohannya do z yizdu z yasuvati chomu za 1930 1938 roki lishe z ukrayinskoyi literaturi zniklo 223 pismenniki z aktivnodiyuchih 259 De voni i yaka yihnya dolya Cya telegrama bula ne lishe zapitom a j vimogoyu do radyanskoyi sistemi nikoli ne zabuvati zhertv ukrayinskoyi kulturi Z pershih krokiv diyalnosti ob yednannya pochalo nalagodzhuvati kontakti z podibnimi organizaciyami svitu Tak u 1954 roci OUP Slovo kontaktuvalo z polskim Institutom literaturnim z vidomim misyachnikom Kultura Parizh z Institutom yevrejskoyi kulturi ta yevrejskoyu sekciyeyu PEN Klubu Nyu Jork z bolgarskimi pismennikami v ekzili Dosit plidnoyu bula spivpracya z ukrayinskimi naukovimi ustanovami takimi yak UVAN NTSh Naukovo publicistichnij institut Ukrayinske istorichne tovaristvo Razom iz cimi ustanovami bulo stvoreno ta rozpochato vidannya Enciklopediyi ukrayinoznavstva U 1972 roci na naradi OUP Slovo shiroko obgovoryuvalisya areshti diyachiv kulturi v Ukrayini Bulo nadislano oficijnogo lista do Prezidenta Ameriki pered jogo poyizdkoyu do SRSR z prohannyam zastupitisya za ukrayinskih kulturnih diyachiv Shob privernuti uvagu svitovoyi gromadskosti do areshtiv v Ukrayini bulo rozislano ponad 50 listiv do svitovih organizacij ta viznachnih diyachiv kulturi z prohannyam stati na zahist ukrayinciv Protyagom pershogo periodu diyalnist OUP Slovo viyavlyalasya u dvoh aspektah organizacijnomu ta tvorchomu Same literaturnij proces dijshov do zriloyi rivnovagi a ukrayinska proza zrobila velikij krok upered U bagatoh tvorah ukrayinski emigrantski pismenniki najbilshu uvagu pridilyali ukrayincyam za umov radyanskoyi dijsnosti Takim ye tvir Todosya Osmachki Rotonda dushogubciv strashnij i razom z tim mistecki pravdivij obraz ukrayinskogo narodu rozip yatogo stalinskoyu sistemoyu Ulas Samchuk okrim tvoriv Chogo ne goyit ogon trilogiyi OST Na tverdij zemli stvoriv she i nizku spogadiv P yat po dvanadcyatij Na bilomu koni Na koni voronomu Planeta Di Pi U kozhnomu z prozovih tvoriv U Samchuka postaye pevnij etap velikoyi epopeyi ukrayinskoyi lyudini sho pochala pohid z Volini a zakinchila u tvori Na tverdij zemli Podibni problemi pidnimav u tvorah Ivan Bagryanij Ce Marusya Boguslavka Lyudina bizhit nad prirvoyu golovnoyu ideyeyu yakih ye vira v ukrayinsku lyudinu v yiyi tvorchu bratersku lyudsku dushu U 60 h rokah prodovzhuvali aktivno tvoriti mitci sho debyutuvali she u 20 30 rokah ce peredusim predstavniki prazkoyi shkoli Ye Malanyuk O Lyaturinska O Stefanovich N Livicka Holodna a takozh ti hto zhiv i tvoriv do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u Lvovi S Gordinskij B Kravciv B Nizhankivskij Okrim prozovih tvoriv vartimi uvagi ye tvori poetichnogo zhanru V Barki V Lesicha Ya Slavuticha O Tarnavskogo I Kachurovskogo O Veretchenka B Oleksandrova Bilsh znajoma shirokomu zagalu tvorchist predstavnikiv nyu jorkskoyi grupi yaka bula svizhim elementom v OUP Slovo Predstavniki ciyeyi grupi pidnyali problemu tradiciyi ta novatorstva batkiv ta ditej uspadkuvali deyaki risi poetiki prazhan ale z inshogo boku v yihnij tvorchosti vidchuvayetsya perevaga osobistisnogo nachala dekanonizaciya poetichnoyi movi onovlennya stilyu Same takoyu bula j estetichna osnova najradikalnishogo krila shistdesyatnikiv poetiv kiyivskoyi shkoli U galuzi literaturnoyi kritiki uvagi zaslugovuyut monografichni doslidzhennya Yuriya Shereha ta Yara Slavuticha Drugij period U 1975 roci z yizd obrav Golovoyu Ob yednannya Ostapa Tarnavskogo U 1982 roci vidbuvsya shostij z yizd Ob yednannya na yakij pribulo 70 ukrayinskih pismennikiv z riznih mist Ameriki Kanadi Yevropi Avstraliyi shob obminyatisya dumkami ta planami na majbutnye Z yizd prijnyav manifest za tisnij zv yazok z literaturnim procesom v Ukrayini a takozh visloviv gostrij protest proti peresliduvannya mitciv na materikovij Ukrayini Zaznachimo sho ukrayinska literatura stala predmetom doslidiv na universitetskomu forumi Pro ce svidchat literaturoznavchi praci anglijskoyu movoyu Yu Luciva G Grabovicha V Zhili I Fizera D Struka Ya Slavuticha G Kostyuk okrim literaturoznavchoyi praci pidgotuvav ta vidav zibrannya tvoriv M Hvilovogo ta V Vinnichenka Chasi perebudovi u kolishnomu SRSR dali zmogu blizhche poznajomitisya z ukrayinskimi pismennikami vidvidati materikovu Ukrayinu Do cogo momentu ne dozhilo duzhe bagato predstavnikiv misteckih kil emigraciyi Pochatok novogo vidrodzhennya Ukrayini 1989 roku prinis novi znajomstva z pismennikami v emigraciyi ta yihnimi tvorami 54 j kongres Mizhnarodnogo PEN u Toronto Monreali shvaliv novoorganizovanij Ukrayinskij PEN u Kiyevi U 1990 roci vidbuvsya somij svitovij z yizd OUP Slovo na yakomu buli takozh prisutni pismenniki z Ukrayini O Mikitenko Yu Serdyuk V Tarnavskij M Vingranovskij sho pribuli na zaproshennya prezidiyi Slova Ce bulo svyato dlya diaspori adzhe voni spodivalisya pochuti yakomoga bilshe pro Batkivshinu pro pochatok novogo vidrodzhennya krayini M Bilous Garasevich zgaduye Z bittyam sercya spishu zustritisya z kiyanami Pidnimayutsya vsi chetvero taki ridni j taki daleki strimani holodni vvichlivi v sobi zahovani Vidchuvayu sho voni ne mayut niyakogo bazhannya a mozhe dali boyatsya piznati nashu dushu j svoyu hovayut Pidkresleno chemno vidpovidayut na pitannya korotkimi niyakimi vidpovidyami nichogo ne pitayut ne nav yazuyut rozmovi na zhodnu temu ne rozpovidayut ne zaohochuyut do rozpovidi Bilous Garasevich M Mi ne rozluchalisya z toboyu Ukrayino Detroit 1998 S 775 Ce buv najkrashij z yizd Ob yednannya z poglyadu organizaciyi misteckogo rivnya Golovoyu OUP Slovo bulo obrano O Tarnavskogo Predstavniki Spilki pismennikiv Ukrayini vidkrili svoye chlenstvo dlya avtoriv z diaspori sho spriyalo zmicnennyu literaturnih ta organizacijnih zv yazkiv bagato pismennikiv pobuvalo na Batkivshini a chleni SPU v SShA Kanadi Avstraliyi Tretij period Tretij period diyalnosti OUP Slovo pochavsya u 1993 roci z tragichnoyi noti u 1992 roci pomer Golova Ob yednannya Ostap Tarnavskij jogo zaminila Lida Palij yaka bula obrana golovoyu OUP Slovo u listopadi 1993 roku Tretij period diyalnosti Ob yednannya vidznachayetsya tisnimi zv yazkami z pismennikami ta kritikami Ukrayini pro svoyu diyalnist OUP informuvala gromadskist Ukrayini cherez kanadske mizhnarodne radio a takozh cherez presu Na Batkivshinu peresilalisya knizhki ta cili pidshivki Slova dlya oznajomlennya chitachiv z tvorami emigrantskih pismennikiv Okrim togo do Ob yednannya nadsilali praci bagato avtoriv z Ukrayini yaki buli rozmisheni u Svobodi Novih dnyah Zagalni zbori provedeni korespondencijnim sposobom 30 zhovtnya 1997 roci shvalili diyalnist OUP Slovo ale bilshist chleniv vislovili zgodu na pripinennya diyalnosti Ob yednannya Tomu robota Ob yednannya obmezhilasya lishe vidavnichoyu lankoyu a potochna diyalnist OUP Slovo bula pripinena UchasnikiSShA Barka Vasil zasnovnik Bilyayiv Volodimir Bojchuk Bogdan zasnovnik Buryakivec Yurij Veretenchenko Oleksa zasnovnik Vlasenko Bojcun Alla Galun Bloh Mariya Garasevich Mariya Gordinskij Svyatoslav zasnovnik Grishko Vasil Grabovich Grigorij Gumenna Dokiya zasnovnik Gurskij Yakiv Komilevska Dima Dovgalyuk Hariton Drazhevska Lyubov Zhila Volodimir Zinkevich Osip Zozulya Oleksandr Izarskij Oleksa zasnovnik Karavanskij Svyatoslav Karpenko Krinicya Petro zasnovnik Kerch Oksana Kmeta Ichnyanskij Ivan zasnovnik Koverko Oleg Kozak Edvard Kolenska Lyubov Kolomiyec Yurij Korovickij Ivan zasnovnik Kostyuk Grigorij zasnovnik Kuhar Roman Liman Leonid zasnovnik Livicka Holodna Natalya zasnovnik Luzhnickij Grigor Lyubovich Ulyana Malyar Pavlo Movchan Yuliyan Ogloblin Oleksandr Odarchenko Petro zasnovnik Onishkevich Larisa Palij Mikola Revakovich Mariya Rubchak Bogdan zasnovnik Rudenko Mikola Rudnickij Leonid Savicka Ivanna Sim yanciv Valentin Solovej Oksana Tarnavska Marta Tarnavskij Ostap zasnovnik Tarnavskij Yurij zasnovnik Tis Krohmalyuk Yurij Fedoenko Yevgen Fizer Ivan Francuzhenko Mikola Cherin Ganna Cholgan Ilarion Shevelov Yurij zasnovnik Oleksandr Shpilka psevdonim fejletonista O Skopa Shtogrin Danilo Shuvarska Shumilovich Irina Sherbak Yurij Yurinyak AnatolijKanada Antonovich Marko Antonovich Rudnicka Marina Bondarchuk Ivan Burgardt Volfram Veriga Vasil Vorsklo Vira Gaj Golovko Oleksa Golod Mariya Gorohovich Antonina Gurko Stefaniya Dalnij Mariyan Zuyevskij Oleg zasnovnik Ilnickij Oleg Kedr Rostislav Kovshun Mikola Kolisnik Roman Kolyaska Ivan Kopach Oleksandra Kuzmenko Svitlana Kurdidik Anatol Kurdidik Yaroslav Levickij Miron Luckij Yurij Mak Olga Makarik Irina Matviyenko Teodor Moroz Valentin Mudrik Mric Nina Murovich Larisa Olijnik Oleksandr Palij Lida Pasika Volodimir Petrivskij Mihajlo Revuckij Valeriyan Rozumnij Yaroslav Slavutich Yar Smirniv Volodimir Smotrich Oleksandr Steh Igor Steh Marko Struk Danilo Tarnavskij Maksim Tudorkovecka Yarina Hrapliva Lesya Carinnik Marko Chernenko Oleksandra Shanta Lesya Shumuk DaniloBraziliya Vovk Selyanska Vira zasnovnik Britaniya Mazurenko Galya zasnovnik Svoboda Viktor Fostun SvyatomirFranciya Kalitovska Marta Plyush Leonid Shtul KaterinaNimechchina Andiyevska Emma zasnovnik Bojko Blohin Yurij zasnovnik Gorbach Anna Kachurovskij Igor zasnovnik Koval Fedir zasnovnik Ivanna Chornobrivec psevdonim Oleksandri Sulimi Yaniv VolodimirAvstraliya Boguslavec Lesya Kogut Zoya Nitchenko Chub Dmitro zasnovnik Onufriyenko Vasil Sokil VasilZbirnik Slovo Slovo zbirnik ch 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Nyu Jork 1962 Nyu Jork 1964 Slovo zbirnik ch 3 Nyu Jork 1968 Nyu Jork 1970PrimitkiYurij Lavrinenko Rozstrilyane vidrodzhennya Antologiya 1917 1933 13 grudnya 2010 u Wayback Machine Kiyiv Smoloskip 2004 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaOb yednannya ukrayinskih pismennikiv Slovo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 137 138 Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro organizaciyu Ukrayini chi ukrayinciv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi