Руму́нська мо́ва (рум. limba română[ˈlimba roˈmɨnə] ( прослухати), або românește, букв. «румунською»; застаріла українська назва волоська) — балканороманська мова, якою розмовляють приблизно 22–26 мільйонів людей як рідною мовою, переважно в Румунії та Молдові, і ще 4 млн людей як другою мовою. За іншою оцінкою, у світі налічується близько 34 млн людей, які розмовляють румунською, з яких 30 млн говорять нею як рідною. Це офіційна та національна мова як Румунії, так і Молдови, а також одна з офіційних мов Європейського Союзу, Автономномого краю Воєводини (Сербія) та на горі Атос (Греція).
Румунська мова | |
---|---|
limba română | |
Поширеність румунської мови: Мова більшости Мова меншости | |
Поширена в | Румунія, Молдова, Сербія, Україна, Італія, Іспанія, Болгарія, США, Канада, Ізраїль, Росія, Португалія, Велика Британія, Франція, Німеччина. |
Регіон | Східна Європа |
Носії | 24-26 мільйонів (2016) друга мова для 4 млн |
Писемність | Латиниця (Румунська абетка) |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Державна | Румунія Молдова |
Офіційна | Румунія Молдова Воєводина (Сербія) Європейський Союз |
Регулює | Румунська академія |
Коди мови | |
ISO 639-1 | ro |
ISO 639-2 | rum (B) ron (T) |
ISO 639-3 | ron |
SIL | ron |
Румунська мова є частиною східно-романської підгрупи романських мов, лінгвістичної групи, яка виникла з кількох діалектів народної латинської мови, що відокремилися від західнороманських мов у період з V по VIII століття. Щоб виділити її в межах східнороманських мов, у порівняльному мовознавстві її називають дако-румунською мовою на відміну від найближчих родичів — арумунської, меглено-румунської та істрорумунської. Румунська мова також знана як молдовська згідно з Конституцією Республіки Молдова, хоча відповідно до декларації незалежности Республіки Молдова 1991 року і постанови Конституційного суду Республіки Молдова 2013 році, який підтвердив пріорітетність декларації про незалежність над Конституцією, «офіційною мовою республіки є румунська».
Численні іммігранти, які розмовляють румунською мовою, живуть у багатьох інших регіонах і країнах по всьому світу, з великим населенням в Італії, Ізраїлі, Іспанії, Росії, Німеччині, Канаді, Сербії, Сполученому Королівстві, Сполучених Штатах та Україні.
Історія
Перші писемні пам'ятки румунської мови (листування, ділові папери, релігійні тексти) належать до початку XVI ст. Формування літературної мови почалося у XVII ст. історичними хроніками. Спочатку для запису румунських текстів використовувалася кирилиця, а 1860 року було здійснено перехід на латинку.
Праісторія
Східнороманські мови, як і всі інші гілки романських мов, походять від народної латини, яку було занесено на територію Дакії під час романізації в перші століття від Різдва Христового. Римська імперія покинула Дакію у 271-5 роках, залишивши її готам.. Багато століть ці землі належали до Болгарського царства і офіційною мовою тут була болгарська. У 10 столітті зародилася , а землі, на яких вона була поширена, потрапили під вплив Візантії. Загалом же історія східнороманських мов між 3 і 10 століттями є невідомою через повний занепад міст античної Дакороманії й перехід східнороманського населення взагалі до напівкочового способу життя, його мова має переважно усний характер, а писемних пам’яток мовою того часу майже не залишилося. Це є причиною суперечок, чи проторумунська виникла серед романізованого населення покинутої римлянами Дакії, чи серед латиномовного населення на південь від Дунаю.
У Середньовіччі румунська зазнала помітного впливу слов'янських мов та частково грецької мови. Румунська залишалася усною протягом середньовіччя і лише на початку 16 століття з'явилися перші тексти цією мовою.
Рання історія
Перше письмове свідчення про існування проторумунської мови — фраза [ro]», яку промовив один з солдатів візантійської армії під час битви візантійців з аварами біля підніжжя Гемських (нині — Балканських) гір 587 року. Феофілакт Сімокатта (570-640) розповідає у своїй «Всесвітній історії», що під час нічного маршу візантійської армії на чолі з Коментіолусом, один із солдатів зауважив, що може впасти мішок з провізією, який був нав’ючений на мула. Бажаючи попередити товариша, він прокричав до нього «рідною мовою» „torna, torna!“(тобто, «переверни, переверни!» [мішок на мулові]). Інші воїни розтлумачили цей вигук як сигнал тривоги «повертай, повертай!» і почали гучним криком передавати один одному. Візантійська армія запанікувала й повернула назад. Якщо казати об'єктивно, то науковці поки що не мають єдину думку щодо природи цієї знаменитої фрази. Історик К. Їречек вважає цей вираз за військову команду латиною. Інші історики вважають ці слова першою згадкою про проторумунську мову. Найдавнішим письмовим свідченням сучасної румунської мови є кириличний (1521). Втім, протягом ранньомодерної доби мову рідко використовували письмово. Мірон Костін у своїй праці De neamul moldovenilor (1687) записав, що молдовани, волохи та румуни, що мешкають в Угорському королівстві, мають однакове походження, при цьому наводячи такий аргумент: хоча мешканці Молдови й кличуть себе молдованами, свою мову називають румунською (românește), а не молдовською (moldovenește)
Димитрій Кантемір у своїй праці Descriptio Moldaviae (Берлін, 1716) писав, що мешканці Молдови, Валахії та Трансильванії розмовляють тією самою мовою. При цьому він зауважив, що є певні відмінності у вимові та лексиці. Праця Кантеміра є одним із перших історичних досліджень румунської мови, у якій він записав, як і Григорій Уреке перед ним, еволюцію мови від латини, а також запозичення з грецької, турецької та польської. Крім того, він припустив, що деякі слова повинні мати дакійські корені. Кантемір також зауважив, що попри домінування серед його сучасників думки про латинське походження румунської мови, деякі мовознавці вважають, що вона походить від італійської.
Сучасна історія
Першу румунську граматику було опубліковано 1780 року у Відні.
Після анексії Бессарабії (1812) Росією молдовська мова стала офіційною у державних установах Бессарабії (разом із російською). У 1815—1820 можна було видавати книги та літургійні тексти молдовською мовою
Мовна ситуація в Бессарабії між 1812 та 1918 роками полягала в поступовому розвитку двомовності. Російська була офіційною мовою, а румунська — основною мовою населення.
В середині 19 століття в Румунії було проведено реформу письма — замість кирилиці було прийнято латиницю.
Між 1905 та 1917 роками у Бессарабії загострився мовний конфлікт, що було пов'язано із пробудженням румунської національної свідомості. У 1905 та 1906 роках бессарабські земства висловили прохання про повернення румунської мови до шкіл як «обов'язкової» та «свободу навчання рідною мовою». В цей же час почали з'являтися перші румуномовні газети та журнали: Basarabia (1906), Viaţa Basarabiei (1907), Moldovanul (1907), Luminătorul (1908), Cuvînt moldovenesc (1913), Glasul Basarabiei (1913).
1913 року синод дозволив «церквам у Бессарабії використовувати румунську мову».
Румунська стала офіційною мовою у Конституції 1923 року.
Історична граматика
У порівнянні з західнороманськими мовами румунська зберегла сліди . Проте, якщо в латині було 6 відмінків, то в румунській їх 3 як об'єднанні: називний-знахідний, родовий-давальний та кличний. Крім того, румунські іменники зберегли середній рід. Втім, румунське дієслово розвинулось у тому ж напрямку, що і в інших романських мовах, а саме — до зближення перфекту та футуруму. У порівнянні з іншими романськими мовами румунська суттєво спростила оригінальну латинську систему часів, зокрема латинське .
Поширеність
Статус
В Румунії
Згідно з Конституцією Румунії 1991 року румунська є офіційною мовою Республіки.
Таким чином румунська є обов'язковою до використання в офіційних публікаціях державних структур, державній освіті та контрактах. Реклама та інші публічні повідомлення повинні містити переклад іншомовних слів тоді як торгові знаки та логотипи бажано мають бути написані румунською мовою.
(Institutul Limbii Române), заснований , пропагує румунську мову та підтримує людей, що прагнуть її вивчити, співпрацюючи для цього з Департаментом закордонних румунів Міністерства закордонних справ.
Країна | Мовці (%) | Мовці (як рідна) | Населення країни |
---|---|---|---|
Румунія | 91 % | 19736517 | 21 698 181 |
Молдова 1 | 76,4 % | 2 588 355 | 3 388 071 |
Іспанія | 1,7 % | 829 715 | 46 661 950 |
Італія | 1,3 % | 640 000 | 60 600 000 |
Україна 2 | 0,8 % | 327 703 | 48 457 000 |
США 3 | 0,12 % | 340 000 | 281 421 906 |
Ізраїль | 3,7 % | 250 000 | 6 800 000 |
Придністров'я (Східна Молдова)3 | 31,9 % | 177 050 | 555 500 |
Росія 4 | 0,12 % | 169 698 | 145 537 200 |
Канада | 0,34 % | 110 000 | 32 207 113 |
Тимощина (Сербія) 5 | 8,2 % | 58 221 | 712 050 |
Воєводина (Сербія) | 1,5 % | 29 512 | 2 031 992 |
Казахстан 4 | 0,1 % | 20 054 | 14 953 126 |
Угорщина | 0,1 % | 8 480 | 10 198 315 |
Жирним виділено краї(ни), де мова має офіційний статус. |
В Молдові
Конституція Молдови називає офіційну мову держави «молдовською». (Щоправда, 5 грудня 2013 Конституційний суд країни постановив, що декларація про незалежність має пріоритет над конституцією, а тому відтоді державну мову Молдови коректно називати «румунською».) Утім, мовознавці вважають молдовську мову загалом ідентичною до румунської, хоча є й виключення (як-от Василє Статі). Ця мова є єдиною офіційною у республіці з часу прийняття 1989 року Закону про мови в Молдавській РСР. Цей закон зобов'язує вживати молдовську мову в усіх політичних, економічних, культурних та соціальних сферах, стверджуючи при цьому про існування «мовної молдо-румунської ідентичності». Її також використовують у школах, мас-медіях, освіті та в побуті. Поза політичною сферою мову частіше називають «румунською». У самопроголошеному Придністров'ї офіційний статус також мають українська та російська мови.
Згідно з Переписом населення 2004 року, з-поміж 3 383 332 осіб, що мешкали на той час у Молдові, 16,5 % (558 508 осіб) назвали румунську рідною мовою, натомість 60 % — назвали молдовську. При цьому серед міського населення, що розмовляє румунською/молдовською мовою, рідною назвали румунську 40 %, а серед сільського — менш як 12 %. Група експертів з міжнародного спостереження за переписом у Республіці Молдові дійшла висновку, що пункти про національність та мову є найбільш чутливими, зокрема записи відповідей «молдованин/молдовська» та «румун/румунська» потребують особливої уваги щодо їх інтерпретації.
У Воєводині
Конституція Сербії допускає вживання інших мов окрім сербської в тих регіонах, де мешкають національні меншини.
Статут Автономного краю Воєводини визначає разом із сербохорватською мовою (з кириличною та латинською абетками) угорську, словацьку, румунську та русинську мови мають бути вживаними в адміністративних органах краю відповідно до порядку, встановленого законом.
Згідно з року 1,5 % мешканців Воєводини назвали рідною мовою румунську.
В інших країнах та організаціях
В Україні є регіони, де румунська є досить поширеною мовою, — це Чернівецька, Закарпатська та Одеська області. Тут функціонують румунські школи, газети, транслюють теле- та радіопрограми. Чернівецький університет готує вчителів для румунських шкіл на факультетах філології, математики та фізики.
Румунська є офіційною чи адміністративною мовою у деяких спільнотах та організаціях, таких як Латинський союз та Європейський союз. Крім того, румунська є однією з 5 мов, якими надають релігійні послуги в монашому самоуправлінні на горі Афон.
Як друга мова
Румунську мову викладають у деяких країнах, де мешкає румунська національна меншина, наприклад, у Воєводині (Сербія), Болгарії, Україні. Румунський культурний інститут (ICR), який засновано 1992 року, організовує літні мовні курси вчителів мови в цих країнах. У деяких із цих країн є нерумунські школи з вивченням румунської мови як чужої (наприклад, Найвища школа імені Ніколае Белеску у Дьюлі, Угорщина). Румунську мову викладають як чужу загалом у 43 країнах світу.
Популярна культура
Румунська мова здобула певну популярність завдяки успішним фільмам та пісням. Прикладами такої успішності румуномовного продукту у нерумунських країнах є музичні гурти O-Zone (їхній перший сингл Dragostea din tei/Numa Numa став популярним у всьому світі), Akcent (популярні у Нідерландах, Польщі та інших європейських країнах), Activ (здобули успіх у деяких східноєвропейських країнах) та (популярний серед шанувальників клубної музики)і піснями Carla's drems(що є фанати в пострадянському суспільстві), а також фільми, наприклад 4 місяці, 3 тижні та 2 дні, Смерть пана Лазареску, , (всі вони здобули нагороди Каннського кінофестивалю).
Діалекти
В англійській мові поняття Romanian (що українською зазвичай означає «румунський, румунська» тощо) іноді використовують в узагальненому значенні, яке охоплює 4 східнороманські мови: дакорумунську, арумунську, мегленорумунську та істрорумунську. Ці 4 мови, взаєморозуміння між мовцями яких тепер є важким, залишаються нащадками розмовних варіантів народної латини, поширених на північ та на південь від Дунаю до того, як сюди прийшли слов'яни. Отож, дакорумунська поширена на північ від Дунаю, арумунська та мегленорумунська — на південь, а істрорумунську вважають наслідком міграції в 11 столітті румунів до Істрії (сучасна Хорватія).
Отож, у тих випадках, коли термін Romanian вживають у ширшому сенсі, для позначення саме румунської мови вживають термін Daco-Romanian (себто дакорумунська). Зокрема поняття lingua Dacoromanica є латинською назвою румунської мови. Першоджерелом цього терміну є перша друкована граматика румунської мови 1780 року, авторами якої є Самуїл Міку (Samuil Micu) та Георге Шинкай (Gheorghe Șincai). Приставка дако- вказує на місце походження мови — колишню римську провінцію Дакію (тепер це власне Румунія), хоча мова частково поширена також і на південь від Дунаю.
Як і більшість природних мов, румунську можна розглядати як діалектний континуум. Різновиди румунської зазвичай називають субдіалектами. Для цього існує дві причини. По-перше, через вище описане широке значення поняття Romanian, для якого «діалектами» є 4 східнороманські мови. По-друге, в румунській терміном діалект позначають великі групи розмовних варіантів, які суттєво різняться між собою. Натомість румунські субдіалекти відрізняються здебільшого фонетичними особливостями. Самі румуни називають відмінні субдіалекти accent (акцент) або grai (мовлення, балачка).
Залежно від критеріїв класифікації різновидів їхня кількість коливається від 2 до 20, хоча найчастіше розрізняють 5 субдіалектів. Їх ділять на два головні типи, північний та південний.
- Південний тип має лише один різновид:
- волоський субдіалект, яким розмовляють у Південній Румунії, в історичних областях Мунтенії, Олтенії, на півдні Добруджи, а також у південних частинках Трансильванії.
- Північний тип складається з кількох різновидів:
- молдовський субдіалект, яким розмовляють в історичному регіоні Молдові (сьогодні поділеному між Румунією та Республікою Молдовою), в Україні (тобто на Буковині та в Бессарабії), а також у північній Добруджі їхня особливість того що використовують частково використовують синт;
- банатський субдіалект, яким розмовляють в історичній області Банаті, поділеному між Румунією та Сербією;
- група дрібнорозділених та перехідних трансильванських різновидів, серед яких найчастіше виділяють два — кришанський та мармароський.
Впродовж 20 століття внаслідок об'єднання румунських земель в одній державі, а також особливо завдяки масовій комунікації різниці між субдіалектами суттєво ослабли.
Класифікація
Румунська є романською мовою, що належить до італійської гілки індоєвропейської мовної сім'ї, маючи багато спільного з такими мовами, як французька, італійська та португальська.
Проте найближчими до румунської є східнороманські мови, поширені на південь від Дунаю: арумунська, мегленорумунська та істрорумунська.
Лексика
Лексика румунської мови має різноманітніше походження в порівнянні з західнороманськими мовами як наслідок периферійного розвитку східнороманського ареалу, оточеного зонами мов інших родин, що чинили на неї великий вплив. Останнім часом румунська мова стала активно запозичувати лексику з англійської мови.
Граматика
Румунській мові властиві пом'якшені (палаталізовані) приголосні, які виконують морфологічні функції, наприклад: lup [lup] «вовк» — lupi [lup’] «вовки». Означений артикль стоїть у постпозиції (як суфікс) до означуваного іменника, наприклад: un lup «(якийсь) вовк» — lupul «(конкретний) вовк» (порівняймо з французьким le loup). Означений та неозначений артиклі відмінюються за відмінками. Іменник, поруч із чоловічим та жіночим родом, має середній (обопільний) рід. У придієслівній позиції вживається кон'юнктив, як у болгарській, грецькій, сербській та албанській, а не інфінітив, як в італійській, французькій та іспанській (порівняймо: рум. vreau să plec «я хочу піти» та італ. voglio partire). Узгодження дієслівних часів, звичного для французької, італійської, іспанської, у румунській не існує. У лексиці багато слов'янських запозичень (război «війна», trebuie «треба», drag «дорогий», iubi «любити», praf «порошок», sfânt «святий», brânză сир), зокрема з української (dovedi «довести», tata «батько», gospodaresc «побутовий, господарчий» тощо); наявні також запозичення з грецької (drum «шлях»). Румунська входить до балканського мовного союзу.
Фонетика
У румунській мові 7 голосних та 21 приголосних звуки.
Наголос силовий, динамічний. Якість голосного не залежить від його позиції у слові.
Зустрічається чергування голосних в основі слова. В іменниках воно пов'язане зі зміною числа, у прикметників — зміною роду, у дієслів — зміною особи.
Чергування приголосних зустрічається при утворенні множини іменників та прикметників, при відмінюванні дієслів.
Письмо
Першим текстом, написаним румунською мовою, є кириличний , датований червнем 1521 року, в якому жупан Някшу із Кимпулунга написав бургомістру Брашова про неминучий напад турків. Перший румунський текст латинським письмом було написано наприкінці 16-го століття у Трансильванії, для цього було використано угорську абетку.
Наприкінці 18-го століття трансильванські мовознавці з огляду на романське походження румунської мови адаптували для її потреб латинську абетку, використовуючи деякі правила, оскільки ця мова була найближчою із писемних мов. Кириличне письмо поступово виходило з ужитку й повністю поступилося латинському 1860 року, коли вперше було врегульовано румунський правопис.
У Молдавській РСР до 1989 року використовували нову версію кириличної абетки, створену на основі російської. Тепер цю абетку використовують у Придністров'ї.
Абетка
Румунська абетка має 31 літеру: Aa, Ăă, Ââ, Bb, Cc, Dd, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Îî, Jj, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo, Pp, Qq, Rr, Ss, Șș, Tt, Țț, Uu, Vv, Ww, Xx, Yy, Zz. Зокрема вона містить п'ять суто румунських літер, що позначають специфічні для румунської мови звуки: Ăă, Ââ, Îî, Șș, Țț. Літери Qq, Ww, Yy було впроваджено до вжитку 1982 року, їх використовують тільки в написанні іншомовних слів.
Румунська абетка ґрунтується на латинській з 5 додатковими літерами: Ă, Â, Î, Ș, Ț. Первинно додаткових літер було 12, проте деякі з них було скасовано в подальших реформах. Крім того, до початку 20 століття вживали позначку короткого голосного.
Сьогодні румунська абетка є фонетичною. При цьому літери â та î позначають той самий звук /ɨ/ (щось на кшталт російського Ы). Â пишуть лише всередині слова, натомість î — на початку чи в кінці простих слів та всередині складених слів. В Молдові в обох випадках вживають літеру î. Іншим винятком із фонетичності абетки є відсутність позначення коротких чи довгих голосних на письмі.
Наголос також не позначають (в румунській немає правила щодо місця наголосу, як у деяких романських мовах). Як виняток — слова, що їхнє значення залежить від місця наголосу, а контекст не може дати підказку. Наприклад: trei copíi — три дитини, trei cópii — три копії.
Молдовська мова
Молдовська мова — одна з офіційних назв румунської мови в Республіці Молдова. Мова, якою розмовляють у Молдові, ближча до діалектів північного сходу Румунії, та обидві країни використовують той самий літературний стандарт. Державна мова Молдови є молдовським діалектом румунської мови, поряд з іншими регіональними румунськими діалектами: мунтенським, олтенським, арделенським (трансильванським) та ін.
Приклад
Вигляд
«Заповіт» Т. Шевченка румунською мовою (переклав )
|
(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
Порівняння
Перші десять слів списку Сводеша для східнороманських мов.
Nr. | Румунською | Арумунською | Мегленорумунською | Істрорумунською | Джерело слова в румунській | Переклад |
---|---|---|---|---|---|---|
1. | eu | eu, io(u), mine | i̯o | io | лат. e[g]o | я |
2. | tu | tu, tine | tu | tu | лат. tu | ти |
3. | el | el | i̯el | ie | лат. *illus | він |
nãs | ||||||
4. | noi | noi | noi̯ | лат. nos | ми | |
5. | voi | voi | voi̯ | лат. vos | ви | |
6. | ei | elj | i̯el' | лат. *illi | вони | |
nãsh | ||||||
7. | acest(a) | aestu, aistu | tsist(a) | țăsta | лат. *eccum istum | цей |
8. | acel(a) | atsel | tsel(a) | țel(a) | лат. *ecce illum sau *eccum illum | той |
9. | aici | atsia, aoa | u̯a | лат. *ad hicce | тут | |
încoace | (ã)ncoa | ạncǫ, ancoatsi | лат. in-eccu(m)-hocce | навколо | ||
10. | acolo | ac(u)lo | cola | colo | лат. *eccum illoc | он там |
încolo | (ã)nclo | ạncolo | colo | în + colo | геть | |
11. | cine | tsine | țire | лат. quene (= quem) | хто | |
care, cari, cai | cari | лат. qualis | чий |
Фрази
- Українська мова — Limba ucraineană
- Так — Da
- Ні — Nu
- Як справи? — Ce mai faci?
- Привіт! — Salut!
- Доброго ранку — Bună dimineața
- Доброго дня — Bună ziua
- Доброго вечір — Bună seara
- Ласкаво просимо! — Bine ați venit!
- До побачення! — La revedere!
- Будь ласка — Vă rog
- Дякую — Mulțumesc
- Даруйте — Scuzați-mă
- Пробачте — Îmi pare rău.
- Як тебе звати? — Cum te cheamă?
- Мене звати … — Mă cheamă …
- Скільки? — Cât?
- Я не розумію. — Nu înțeleg.
- Чи Ви розмовляєте українською мовою? — Vorbiți limba ucraineană?
- Я не знаю. — Nu știu.
- Успіхів! — Noroc!
- Щасливої дороги! — Drum bun!
- (Бажаємо) приємної подорожі! — (Doresc) Să ai o călătorie plăcută!
- Я тебе кохаю. — Te iubesc.
Див. також
Нотатки
- У конституції Республіки Молдова мова країни називається «молдовською», тоді як Декларація незалежності 1991 року офіційну мову називає «румунською». У грудні 2013 року рішення Конституційного суду Молдови постановило, що Декларація незалежності має перевагу над Конституцією і що державною мовою є румунська, а не «молдовська». «Moldovan court rules official language is 'Romanian,' replacing Soviet-flavored 'Moldovan'»
Примітки
- Union Latine. unilat.org.
- Або limba romînă, відповідно до правопису, який використовують у Молдові.
- http://www.derev.org.ua/biblio/articles/slob_bukov.htm
- The Latin Union reports 28 million speakers for Romanian, out of whom 24 million are native speakers of the language: Latin Union — The odyssey of languages: ro, es, fr, it, pt; see also Ethnologue report for Romanian
- . Microsoft Encarta 2006. Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 22 липня 2007.
{{}}
: Вказано більш, ніж один|archivedate=
та|archive-date=
(); Вказано більш, ніж один|archiveurl=
та|archive-url=
() - Petit Futé: Roumanie. Editions/Ausgabe 2004—2005, , S. 37.
- «Istoria limbii române» («Історія румунської мови»), II, Academia Română, Bucharest, 1969
- Matley, Ian (1970). Romania; a Profile. Praeger. p. 85.
- Giurescu, Constantin C. (1972). The Making of the Romanian People and Language. Bucharest: Meridiane Publishing House. pp. 43, 98–101, 141.
- Eutropius; Justin, Cornelius Nepos (1886) Eutropius, Abridgment of Roman History. London: George Bell and Sons.
- Watkins, Thayer. The Economic History of the Western Roman Empire [ 2008-09-17 у Wayback Machine.]
- Graham Mallinson, «Rumanian», in «The Romance Languages», Taylor & Francis, 1997, p. 413
- Constantiniu, Florin, O istorie sinceră a poporului român, Univers Enciclopedic, Bucureşti, 1997, , p. 175
- З Descriptio Moldaviae: «Valachiae et Transylvaniae incolis eadem est cum Moldavis lingua, pronunciatio tamen rudior, ut dziur, Vlachus proferet zur, jur, per z polonicum sive j gallicum; Dumnedzeu, Deus, val. Dumnezeu: akmu, nunc, val. akuma, aczela hic, val: ahela»
- Samuil Micu, Gheorghe Șincai, Elementa linguae daco-romanae sive valachicae, Vienna, 1780
- Устав образования Бессарабской Области
- King, Charles, The Moldovans, Hoover Press, 2000, , p. 21-22
- Yves d'Hulst, Martine Coene, Larisa Avram, «Syncretic and analytic tenses in Romanian», in «Balkan Syntax ans Semantics», p. 366: «In its evolution, Romanian simplified the original Latin tense system in extreme ways»
- Yves d'Hulst et al., «Syncretic and analytic tenses in Romanian» // Balkan Syntax ans Semantics, p. 355: «general absence of consecutio temporum»
- Конституція Румунії [ 2011-09-07 у Wayback Machine.](рум.)
- Legea «Pruteanu»: 500/2004 — Закон про захист румунської мови [ 2011-11-12 у Wayback Machine.](рум.)
- Art. 27 (3), Legea nr. 26/1990 privind Registrul Comerțului(рум.)
- Міністерство освіти Румунії [ 29 червня 2006 у Wayback Machine.](рум.)
- Instituto Nacional de Estadística: Avance del Padrón Municipal a 1 de enero de 2010. Datos provisionales. [1].
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 8 грудня 2011.
- Number of speakers of Romanian in Hungary in 1995 according to Ethnologue. Ethnologue.com. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 23 травня 2010.
- [2]
- Dalby, Andrew (1998). Dictionary of Languages. Bloomsbury Publishing. p. 518. .
- Закон про мови в Молдавській РСР [ 2013-05-23 у Wayback Machine.](рум.)
- Перепис населення Республіки Молдови 2004 року
- Official use of languages and scripts in the Autonomous Province of Vojvodina(англ.)
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 8 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
- Дані щодо вивчення румунської мови за межами Румунії [ 7 грудня 2010 у Wayback Machine.](рум.)
- Romanian language(англ.)
- Dyer, Donald Leroy (1999). The Romanian Dialect of Moldova: A Study in Language and Politics. Lewiston, NY: E. Mellen. ISBN .
Література
- С. В. Семчинський. Румунська мова: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2007. — 248 с.
- Олексій Мустафін. Одна мова – дві держави. Чому молдовани говорять румунською, і до чого тут Москва?. Історична правда. 2023-03-30.
Посилання
- Румунські словарні уроки на Інтернет Поліглоті
- Румунська мова на сайті Ethnologue: Romanian. A language of Romania (англ.)
- Румунська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Romanian (англ.)
- Румунська мова на сайті WALS Online: Language Romanian (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rumu nska mo va rum limba romană ˈlimba roˈmɨne prosluhati abo romanește bukv rumunskoyu zastarila ukrayinska nazva voloska balkanoromanska mova yakoyu rozmovlyayut priblizno 22 26 miljoniv lyudej yak ridnoyu movoyu perevazhno v Rumuniyi ta Moldovi i she 4 mln lyudej yak drugoyu movoyu Za inshoyu ocinkoyu u sviti nalichuyetsya blizko 34 mln lyudej yaki rozmovlyayut rumunskoyu z yakih 30 mln govoryat neyu yak ridnoyu Ce oficijna ta nacionalna mova yak Rumuniyi tak i Moldovi a takozh odna z oficijnih mov Yevropejskogo Soyuzu Avtonomnomogo krayu Voyevodini Serbiya ta na gori Atos Greciya Rumunska movalimba romanăPoshirenist rumunskoyi movi Mova bilshosti Mova menshostiPoshirena v Rumuniya Moldova Serbiya Ukrayina Italiya Ispaniya Bolgariya SShA Kanada Izrayil Rosiya Portugaliya Velika Britaniya Franciya Nimechchina Region Shidna YevropaNosiyi 24 26 miljoniv 2016 druga mova dlya 4 mlnPisemnist Latinicya Rumunska abetka Klasifikaciya Indoyevropejska sim ya Italijska grupaRomanska grupaShidnoromanskaRumunska mova dd dd dd Oficijnij statusDerzhavna Rumuniya MoldovaOficijna Rumuniya Moldova Voyevodina Serbiya Yevropejskij SoyuzRegulyuye Rumunska akademiyaKodi moviISO 639 1 roISO 639 2 rum B ron T ISO 639 3 ronSIL ron Rumunska mova ye chastinoyu shidno romanskoyi pidgrupi romanskih mov lingvistichnoyi grupi yaka vinikla z kilkoh dialektiv narodnoyi latinskoyi movi sho vidokremilisya vid zahidnoromanskih mov u period z V po VIII stolittya Shob vidiliti yiyi v mezhah shidnoromanskih mov u porivnyalnomu movoznavstvi yiyi nazivayut dako rumunskoyu movoyu na vidminu vid najblizhchih rodichiv arumunskoyi megleno rumunskoyi ta istrorumunskoyi Rumunska mova takozh znana yak moldovska zgidno z Konstituciyeyu Respubliki Moldova hocha vidpovidno do deklaraciyi nezalezhnosti Respubliki Moldova 1991 roku i postanovi Konstitucijnogo sudu Respubliki Moldova 2013 roci yakij pidtverdiv prioritetnist deklaraciyi pro nezalezhnist nad Konstituciyeyu oficijnoyu movoyu respubliki ye rumunska Chislenni immigranti yaki rozmovlyayut rumunskoyu movoyu zhivut u bagatoh inshih regionah i krayinah po vsomu svitu z velikim naselennyam v Italiyi Izrayili Ispaniyi Rosiyi Nimechchini Kanadi Serbiyi Spoluchenomu Korolivstvi Spoluchenih Shtatah ta Ukrayini IstoriyaPershi pisemni pam yatki rumunskoyi movi listuvannya dilovi paperi religijni teksti nalezhat do pochatku XVI st Formuvannya literaturnoyi movi pochalosya u XVII st istorichnimi hronikami Spochatku dlya zapisu rumunskih tekstiv vikoristovuvalasya kirilicya a 1860 roku bulo zdijsneno perehid na latinku Praistoriya Mapa Balkan iz miscyami rozselennya volohiv rumuniv Shidnoromanski movi yak i vsi inshi gilki romanskih mov pohodyat vid narodnoyi latini yaku bulo zaneseno na teritoriyu Dakiyi pid chas romanizaciyi v pershi stolittya vid Rizdva Hristovogo Rimska imperiya pokinula Dakiyu u 271 5 rokah zalishivshi yiyi gotam Bagato stolit ci zemli nalezhali do Bolgarskogo carstva i oficijnoyu movoyu tut bula bolgarska U 10 stolitti zarodilasya a zemli na yakih vona bula poshirena potrapili pid vpliv Vizantiyi Zagalom zhe istoriya shidnoromanskih mov mizh 3 i 10 stolittyami ye nevidomoyu cherez povnij zanepad mist antichnoyi Dakoromaniyi j perehid shidnoromanskogo naselennya vzagali do napivkochovogo sposobu zhittya jogo mova maye perevazhno usnij harakter a pisemnih pam yatok movoyu togo chasu majzhe ne zalishilosya Ce ye prichinoyu superechok chi protorumunska vinikla sered romanizovanogo naselennya pokinutoyi rimlyanami Dakiyi chi sered latinomovnogo naselennya na pivden vid Dunayu U Serednovichchi rumunska zaznala pomitnogo vplivu slov yanskih mov ta chastkovo greckoyi movi Rumunska zalishalasya usnoyu protyagom serednovichchya i lishe na pochatku 16 stolittya z yavilisya pershi teksti ciyeyu movoyu Rannya istoriya 1521 persha pam yatka pismovoyi rumunskoyi movi Pershe pismove svidchennya pro isnuvannya protorumunskoyi movi fraza ro yaku promoviv odin z soldativ vizantijskoyi armiyi pid chas bitvi vizantijciv z avarami bilya pidnizhzhya Gemskih nini Balkanskih gir 587 roku Feofilakt Simokatta 570 640 rozpovidaye u svoyij Vsesvitnij istoriyi sho pid chas nichnogo marshu vizantijskoyi armiyi na choli z Komentiolusom odin iz soldativ zauvazhiv sho mozhe vpasti mishok z proviziyeyu yakij buv nav yuchenij na mula Bazhayuchi poperediti tovarisha vin prokrichav do nogo ridnoyu movoyu torna torna tobto pereverni pereverni mishok na mulovi Inshi voyini roztlumachili cej viguk yak signal trivogi povertaj povertaj i pochali guchnim krikom peredavati odin odnomu Vizantijska armiya zapanikuvala j povernula nazad Yaksho kazati ob yektivno to naukovci poki sho ne mayut yedinu dumku shodo prirodi ciyeyi znamenitoyi frazi Istorik K Yirechek vvazhaye cej viraz za vijskovu komandu latinoyu Inshi istoriki vvazhayut ci slova pershoyu zgadkoyu pro protorumunsku movu Najdavnishim pismovim svidchennyam suchasnoyi rumunskoyi movi ye kirilichnij 1521 Vtim protyagom rannomodernoyi dobi movu ridko vikoristovuvali pismovo Miron Kostin u svoyij praci De neamul moldovenilor 1687 zapisav sho moldovani volohi ta rumuni sho meshkayut v Ugorskomu korolivstvi mayut odnakove pohodzhennya pri comu navodyachi takij argument hocha meshkanci Moldovi j klichut sebe moldovanami svoyu movu nazivayut rumunskoyu romanește a ne moldovskoyu moldovenește Dimitrij Kantemir u svoyij praci Descriptio Moldaviae Berlin 1716 pisav sho meshkanci Moldovi Valahiyi ta Transilvaniyi rozmovlyayut tiyeyu samoyu movoyu Pri comu vin zauvazhiv sho ye pevni vidminnosti u vimovi ta leksici Pracya Kantemira ye odnim iz pershih istorichnih doslidzhen rumunskoyi movi u yakij vin zapisav yak i Grigorij Ureke pered nim evolyuciyu movi vid latini a takozh zapozichennya z greckoyi tureckoyi ta polskoyi Krim togo vin pripustiv sho deyaki slova povinni mati dakijski koreni Kantemir takozh zauvazhiv sho popri dominuvannya sered jogo suchasnikiv dumki pro latinske pohodzhennya rumunskoyi movi deyaki movoznavci vvazhayut sho vona pohodit vid italijskoyi Suchasna istoriya Pershu rumunsku gramatiku bulo opublikovano 1780 roku u Vidni Pislya aneksiyi Bessarabiyi 1812 Rosiyeyu moldovska mova stala oficijnoyu u derzhavnih ustanovah Bessarabiyi razom iz rosijskoyu U 1815 1820 mozhna bulo vidavati knigi ta liturgijni teksti moldovskoyu movoyu Movna situaciya v Bessarabiyi mizh 1812 ta 1918 rokami polyagala v postupovomu rozvitku dvomovnosti Rosijska bula oficijnoyu movoyu a rumunska osnovnoyu movoyu naselennya V seredini 19 stolittya v Rumuniyi bulo provedeno reformu pisma zamist kirilici bulo prijnyato latinicyu Mizh 1905 ta 1917 rokami u Bessarabiyi zagostrivsya movnij konflikt sho bulo pov yazano iz probudzhennyam rumunskoyi nacionalnoyi svidomosti U 1905 ta 1906 rokah bessarabski zemstva vislovili prohannya pro povernennya rumunskoyi movi do shkil yak obov yazkovoyi ta svobodu navchannya ridnoyu movoyu V cej zhe chas pochali z yavlyatisya pershi rumunomovni gazeti ta zhurnali Basarabia 1906 Viaţa Basarabiei 1907 Moldovanul 1907 Luminătorul 1908 Cuvint moldovenesc 1913 Glasul Basarabiei 1913 1913 roku sinod dozvoliv cerkvam u Bessarabiyi vikoristovuvati rumunsku movu Rumunska stala oficijnoyu movoyu u Konstituciyi 1923 roku Istorichna gramatika U porivnyanni z zahidnoromanskimi movami rumunska zberegla slidi Prote yaksho v latini bulo 6 vidminkiv to v rumunskij yih 3 yak ob yednanni nazivnij znahidnij rodovij davalnij ta klichnij Krim togo rumunski imenniki zberegli serednij rid Vtim rumunske diyeslovo rozvinulos u tomu zh napryamku sho i v inshih romanskih movah a same do zblizhennya perfektu ta futurumu U porivnyanni z inshimi romanskimi movami rumunska suttyevo sprostila originalnu latinsku sistemu chasiv zokrema latinske PoshirenistRumunska mova u sviti Status V Rumuniyi Zgidno z Konstituciyeyu Rumuniyi 1991 roku rumunska ye oficijnoyu movoyu Respubliki Takim chinom rumunska ye obov yazkovoyu do vikoristannya v oficijnih publikaciyah derzhavnih struktur derzhavnij osviti ta kontraktah Reklama ta inshi publichni povidomlennya povinni mistiti pereklad inshomovnih sliv todi yak torgovi znaki ta logotipi bazhano mayut buti napisani rumunskoyu movoyu Institutul Limbii Romane zasnovanij propaguye rumunsku movu ta pidtrimuye lyudej sho pragnut yiyi vivchiti spivpracyuyuchi dlya cogo z Departamentom zakordonnih rumuniv Ministerstva zakordonnih sprav Geografichna poshirenist rumunskoyi movi Krayina Movci Movci yak ridna Naselennya krayiniRumuniya 91 19736517 21 698 181Moldova 1 76 4 2 588 355 3 388 071Ispaniya 1 7 829 715 46 661 950Italiya 1 3 640 000 60 600 000Ukrayina 2 0 8 327 703 48 457 000SShA 3 0 12 340 000 281 421 906Izrayil 3 7 250 000 6 800 000Pridnistrov ya Shidna Moldova 3 31 9 177 050 555 500Rosiya 4 0 12 169 698 145 537 200Kanada 0 34 110 000 32 207 113Timoshina Serbiya 5 8 2 58 221 712 050Voyevodina Serbiya 1 5 29 512 2 031 992Kazahstan 4 0 1 20 054 14 953 126Ugorshina 0 1 8 480 10 198 315Zhirnim vidileno krayi ni de mova maye oficijnij status 1 Dani stosuyutsya lishe teritorij na zahid vid Dnistra za vinyatkom Bender V Moldovi mova oficijno nazivayetsya moldovskoyu 2 Najbilshe poshirena u Pivnichnij Bukovini ta Pivdennij Bessarabiyi 3 V Pridnistrov yi movu oficijno nazivayut modavskoyu a dlya zapisu vikoristovuyut kirilicyu 4 Znachna chastina sered kolis deportovanih moldovan 5 Oficijno rozdilena na rumunsku ta volosku V Moldovi Dokladnishe Moldovska mova Konstituciya Moldovi nazivaye oficijnu movu derzhavi moldovskoyu Shopravda 5 grudnya 2013 Konstitucijnij sud krayini postanoviv sho deklaraciya pro nezalezhnist maye prioritet nad konstituciyeyu a tomu vidtodi derzhavnu movu Moldovi korektno nazivati rumunskoyu Utim movoznavci vvazhayut moldovsku movu zagalom identichnoyu do rumunskoyi hocha ye j viklyuchennya yak ot Vasilye Stati Cya mova ye yedinoyu oficijnoyu u respublici z chasu prijnyattya 1989 roku Zakonu pro movi v Moldavskij RSR Cej zakon zobov yazuye vzhivati moldovsku movu v usih politichnih ekonomichnih kulturnih ta socialnih sferah stverdzhuyuchi pri comu pro isnuvannya movnoyi moldo rumunskoyi identichnosti Yiyi takozh vikoristovuyut u shkolah mas mediyah osviti ta v pobuti Poza politichnoyu sferoyu movu chastishe nazivayut rumunskoyu U samoprogoloshenomu Pridnistrov yi oficijnij status takozh mayut ukrayinska ta rosijska movi Zgidno z Perepisom naselennya 2004 roku z pomizh 3 383 332 osib sho meshkali na toj chas u Moldovi 16 5 558 508 osib nazvali rumunsku ridnoyu movoyu natomist 60 nazvali moldovsku Pri comu sered miskogo naselennya sho rozmovlyaye rumunskoyu moldovskoyu movoyu ridnoyu nazvali rumunsku 40 a sered silskogo mensh yak 12 Grupa ekspertiv z mizhnarodnogo sposterezhennya za perepisom u Respublici Moldovi dijshla visnovku sho punkti pro nacionalnist ta movu ye najbilsh chutlivimi zokrema zapisi vidpovidej moldovanin moldovska ta rumun rumunska potrebuyut osoblivoyi uvagi shodo yih interpretaciyi Oficijnij status rumunskoyi movi u Voyevodini U Voyevodini Konstituciya Serbiyi dopuskaye vzhivannya inshih mov okrim serbskoyi v tih regionah de meshkayut nacionalni menshini Statut Avtonomnogo krayu Voyevodini viznachaye razom iz serbohorvatskoyu movoyu z kirilichnoyu ta latinskoyu abetkami ugorsku slovacku rumunsku ta rusinsku movi mayut buti vzhivanimi v administrativnih organah krayu vidpovidno do poryadku vstanovlenogo zakonom Zgidno z roku 1 5 meshkanciv Voyevodini nazvali ridnoyu movoyu rumunsku V inshih krayinah ta organizaciyah Dokladnishe Rumunska mova v Ukrayini V Ukrayini ye regioni de rumunska ye dosit poshirenoyu movoyu ce Chernivecka Zakarpatska ta Odeska oblasti Tut funkcionuyut rumunski shkoli gazeti translyuyut tele ta radioprogrami Cherniveckij universitet gotuye vchiteliv dlya rumunskih shkil na fakultetah filologiyi matematiki ta fiziki Rumunska ye oficijnoyu chi administrativnoyu movoyu u deyakih spilnotah ta organizaciyah takih yak Latinskij soyuz ta Yevropejskij soyuz Krim togo rumunska ye odniyeyu z 5 mov yakimi nadayut religijni poslugi v monashomu samoupravlinni na gori Afon Yak druga mova Rumunska mova yak persha mova vidsotkove vidnoshennya za krayinami Rumunsku movu vikladayut u deyakih krayinah de meshkaye rumunska nacionalna menshina napriklad u Voyevodini Serbiya Bolgariyi Ukrayini Rumunskij kulturnij institut ICR yakij zasnovano 1992 roku organizovuye litni movni kursi vchiteliv movi v cih krayinah U deyakih iz cih krayin ye nerumunski shkoli z vivchennyam rumunskoyi movi yak chuzhoyi napriklad Najvisha shkola imeni Nikolae Belesku u Dyuli Ugorshina Rumunsku movu vikladayut yak chuzhu zagalom u 43 krayinah svitu Populyarna kultura Rumunska mova zdobula pevnu populyarnist zavdyaki uspishnim filmam ta pisnyam Prikladami takoyi uspishnosti rumunomovnogo produktu u nerumunskih krayinah ye muzichni gurti O Zone yihnij pershij singl Dragostea din tei Numa Numa stav populyarnim u vsomu sviti Akcent populyarni u Niderlandah Polshi ta inshih yevropejskih krayinah Activ zdobuli uspih u deyakih shidnoyevropejskih krayinah ta populyarnij sered shanuvalnikiv klubnoyi muziki i pisnyami Carla s drems sho ye fanati v postradyanskomu suspilstvi a takozh filmi napriklad 4 misyaci 3 tizhni ta 2 dni Smert pana Lazaresku vsi voni zdobuli nagorodi Kannskogo kinofestivalyu Dialekti Mapa rumunskih subdialektiv Kolorami rozdileno pivnichnij ta pivdennij tipi ardelenesc transilvanskij subdialekt Dokladnishe V anglijskij movi ponyattya Romanian sho ukrayinskoyu zazvichaj oznachaye rumunskij rumunska tosho inodi vikoristovuyut v uzagalnenomu znachenni yake ohoplyuye 4 shidnoromanski movi dakorumunsku arumunsku meglenorumunsku ta istrorumunsku Ci 4 movi vzayemorozuminnya mizh movcyami yakih teper ye vazhkim zalishayutsya nashadkami rozmovnih variantiv narodnoyi latini poshirenih na pivnich ta na pivden vid Dunayu do togo yak syudi prijshli slov yani Otozh dakorumunska poshirena na pivnich vid Dunayu arumunska ta meglenorumunska na pivden a istrorumunsku vvazhayut naslidkom migraciyi v 11 stolitti rumuniv do Istriyi suchasna Horvatiya Otozh u tih vipadkah koli termin Romanian vzhivayut u shirshomu sensi dlya poznachennya same rumunskoyi movi vzhivayut termin Daco Romanian sebto dakorumunska Zokrema ponyattya lingua Dacoromanica ye latinskoyu nazvoyu rumunskoyi movi Pershodzherelom cogo terminu ye persha drukovana gramatika rumunskoyi movi 1780 roku avtorami yakoyi ye Samuyil Miku Samuil Micu ta George Shinkaj Gheorghe Șincai Pristavka dako vkazuye na misce pohodzhennya movi kolishnyu rimsku provinciyu Dakiyu teper ce vlasne Rumuniya hocha mova chastkovo poshirena takozh i na pivden vid Dunayu Yak i bilshist prirodnih mov rumunsku mozhna rozglyadati yak dialektnij kontinuum Riznovidi rumunskoyi zazvichaj nazivayut subdialektami Dlya cogo isnuye dvi prichini Po pershe cherez vishe opisane shiroke znachennya ponyattya Romanian dlya yakogo dialektami ye 4 shidnoromanski movi Po druge v rumunskij terminom dialekt poznachayut veliki grupi rozmovnih variantiv yaki suttyevo riznyatsya mizh soboyu Natomist rumunski subdialekti vidriznyayutsya zdebilshogo fonetichnimi osoblivostyami Sami rumuni nazivayut vidminni subdialekti accent akcent abo grai movlennya balachka Zalezhno vid kriteriyiv klasifikaciyi riznovidiv yihnya kilkist kolivayetsya vid 2 do 20 hocha najchastishe rozriznyayut 5 subdialektiv Yih dilyat na dva golovni tipi pivnichnij ta pivdennij Pivdennij tip maye lishe odin riznovid voloskij subdialekt yakim rozmovlyayut u Pivdennij Rumuniyi v istorichnih oblastyah Munteniyi Olteniyi na pivdni Dobrudzhi a takozh u pivdennih chastinkah Transilvaniyi Pivnichnij tip skladayetsya z kilkoh riznovidiv moldovskij subdialekt yakim rozmovlyayut v istorichnomu regioni Moldovi sogodni podilenomu mizh Rumuniyeyu ta Respublikoyu Moldovoyu v Ukrayini tobto na Bukovini ta v Bessarabiyi a takozh u pivnichnij Dobrudzhi yihnya osoblivist togo sho vikoristovuyut chastkovo vikoristovuyut sint banatskij subdialekt yakim rozmovlyayut v istorichnij oblasti Banati podilenomu mizh Rumuniyeyu ta Serbiyeyu grupa dribnorozdilenih ta perehidnih transilvanskih riznovidiv sered yakih najchastishe vidilyayut dva krishanskij ta marmaroskij Vprodovzh 20 stolittya vnaslidok ob yednannya rumunskih zemel v odnij derzhavi a takozh osoblivo zavdyaki masovij komunikaciyi riznici mizh subdialektami suttyevo oslabli KlasifikaciyaMisce rumunskoyi movi v genealogichnomu derevi romanskih mov Rumunska ye romanskoyu movoyu sho nalezhit do italijskoyi gilki indoyevropejskoyi movnoyi sim yi mayuchi bagato spilnogo z takimi movami yak francuzka italijska ta portugalska Prote najblizhchimi do rumunskoyi ye shidnoromanski movi poshireni na pivden vid Dunayu arumunska meglenorumunska ta istrorumunska Znannya rumunskoyi movi v najblizhchih krayinah rumunomovni krayini bilshe 3 1 3 menshe 1 brakuye danihLeksikaDokladnishe Leksika rumunskoyi movi Leksika rumunskoyi movi maye riznomanitnishe pohodzhennya v porivnyanni z zahidnoromanskimi movami yak naslidok periferijnogo rozvitku shidnoromanskogo arealu otochenogo zonami mov inshih rodin sho chinili na neyi velikij vpliv Ostannim chasom rumunska mova stala aktivno zapozichuvati leksiku z anglijskoyi movi GramatikaRumunskij movi vlastivi pom yaksheni palatalizovani prigolosni yaki vikonuyut morfologichni funkciyi napriklad lup lup vovk lupi lup vovki Oznachenij artikl stoyit u postpoziciyi yak sufiks do oznachuvanogo imennika napriklad un lup yakijs vovk lupul konkretnij vovk porivnyajmo z francuzkim le loup Oznachenij ta neoznachenij artikli vidminyuyutsya za vidminkami Imennik poruch iz cholovichim ta zhinochim rodom maye serednij obopilnij rid U pridiyeslivnij poziciyi vzhivayetsya kon yunktiv yak u bolgarskij greckij serbskij ta albanskij a ne infinitiv yak v italijskij francuzkij ta ispanskij porivnyajmo rum vreau să plec ya hochu piti ta ital voglio partire Uzgodzhennya diyeslivnih chasiv zvichnogo dlya francuzkoyi italijskoyi ispanskoyi u rumunskij ne isnuye U leksici bagato slov yanskih zapozichen război vijna trebuie treba drag dorogij iubi lyubiti praf poroshok sfant svyatij branză sir zokrema z ukrayinskoyi dovedi dovesti tata batko gospodaresc pobutovij gospodarchij tosho nayavni takozh zapozichennya z greckoyi drum shlyah Rumunska vhodit do balkanskogo movnogo soyuzu FonetikaU rumunskij movi 7 golosnih ta 21 prigolosnih zvuki Nagolos silovij dinamichnij Yakist golosnogo ne zalezhit vid jogo poziciyi u slovi Zustrichayetsya cherguvannya golosnih v osnovi slova V imennikah vono pov yazane zi zminoyu chisla u prikmetnikiv zminoyu rodu u diyesliv zminoyu osobi Cherguvannya prigolosnih zustrichayetsya pri utvorenni mnozhini imennikiv ta prikmetnikiv pri vidminyuvanni diyesliv PismoPriklad rumunskoyi kirilici vzhivanoyi do 1860 roku Pershim tekstom napisanim rumunskoyu movoyu ye kirilichnij datovanij chervnem 1521 roku v yakomu zhupan Nyakshu iz Kimpulunga napisav burgomistru Brashova pro neminuchij napad turkiv Pershij rumunskij tekst latinskim pismom bulo napisano naprikinci 16 go stolittya u Transilvaniyi dlya cogo bulo vikoristano ugorsku abetku Naprikinci 18 go stolittya transilvanski movoznavci z oglyadu na romanske pohodzhennya rumunskoyi movi adaptuvali dlya yiyi potreb latinsku abetku vikoristovuyuchi deyaki pravila oskilki cya mova bula najblizhchoyu iz pisemnih mov Kirilichne pismo postupovo vihodilo z uzhitku j povnistyu postupilosya latinskomu 1860 roku koli vpershe bulo vregulovano rumunskij pravopis U Moldavskij RSR do 1989 roku vikoristovuvali novu versiyu kirilichnoyi abetki stvorenu na osnovi rosijskoyi Teper cyu abetku vikoristovuyut u Pridnistrov yi Abetka Dokladnishe Rumunska abetka Rumunska abetka maye 31 literu Aa Ăă Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Ii Jj Kk Ll Mm Nn Oo Pp Qq Rr Ss Șș Tt Țț Uu Vv Ww Xx Yy Zz Zokrema vona mistit p yat suto rumunskih liter sho poznachayut specifichni dlya rumunskoyi movi zvuki Ăă Aa Ii Șș Țț Literi Qq Ww Yy bulo vprovadzheno do vzhitku 1982 roku yih vikoristovuyut tilki v napisanni inshomovnih sliv Rumunska abetka gruntuyetsya na latinskij z 5 dodatkovimi literami Ă A I Ș Ț Pervinno dodatkovih liter bulo 12 prote deyaki z nih bulo skasovano v podalshih reformah Krim togo do pochatku 20 stolittya vzhivali poznachku korotkogo golosnogo Sogodni rumunska abetka ye fonetichnoyu Pri comu literi a ta i poznachayut toj samij zvuk ɨ shos na kshtalt rosijskogo Y A pishut lishe vseredini slova natomist i na pochatku chi v kinci prostih sliv ta vseredini skladenih sliv V Moldovi v oboh vipadkah vzhivayut literu i Inshim vinyatkom iz fonetichnosti abetki ye vidsutnist poznachennya korotkih chi dovgih golosnih na pismi Nagolos takozh ne poznachayut v rumunskij nemaye pravila shodo miscya nagolosu yak u deyakih romanskih movah Yak vinyatok slova sho yihnye znachennya zalezhit vid miscya nagolosu a kontekst ne mozhe dati pidkazku Napriklad trei copii tri ditini trei copii tri kopiyi Moldovska movaDokladnishe Moldovska mova Moldovska mova odna z oficijnih nazv rumunskoyi movi v Respublici Moldova Mova yakoyu rozmovlyayut u Moldovi blizhcha do dialektiv pivnichnogo shodu Rumuniyi ta obidvi krayini vikoristovuyut toj samij literaturnij standart Derzhavna mova Moldovi ye moldovskim dialektom rumunskoyi movi poryad z inshimi regionalnimi rumunskimi dialektami muntenskim oltenskim ardelenskim transilvanskim ta in PrikladViglyad Zapovit T Shevchenka rumunskoyu movoyu pereklav TESTAMENTUL De oi muri imi vreau mormantul In campia largă Unde n scumpa mi Ucraină Nipru n văi aleargă Din gorgan să văd campia Și intre nalte maluri Să aud cum Niprul geme Cu nspumate valuri Cand vor fi vrăjmașe trupuri Către mări să poarte Mi oi lăsa și eu gorganul Și al meu somn de moarte Și la dumnezeu in ceruri Să mă rog m oi duce Insă pan atunci nu l știu Și nu mi fac nici cruce Vă treziți stropiți cu sange Sfanta libertate Și n tirani loviți și rupeți Lanțurile toate Iar in noua voastră casă Cand veți sta mpreună Să v amintiți de mine Cu o vorbă bună Dzherelo T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 Porivnyannya Pershi desyat sliv spisku Svodesha dlya shidnoromanskih mov Nr Rumunskoyu Arumunskoyu Meglenorumunskoyu Istrorumunskoyu Dzherelo slova v rumunskij Pereklad1 eu eu io u mine i o io lat e g o ya2 tu tu tine tu tu lat tu ti3 el el i el ie lat illus vinnas4 noi noi noi lat nos mi5 voi voi voi lat vos vi6 ei elj i el lat illi voninash7 acest a aestu aistu tsist a țăsta lat eccum istum cej8 acel a atsel tsel a țel a lat ecce illum sau eccum illum toj9 aici atsia aoa u a lat ad hicce tutincoace a ncoa ạncǫ ancoatsi lat in eccu m hocce navkolo10 acolo ac u lo cola colo lat eccum illoc on tamincolo a nclo ạncolo colo in colo get11 cine tsine țire lat quene quem htocare cari cai cari lat qualis chijFrazi Ukrayinska mova Limba ucraineană Tak Da Ni Nu Yak spravi Ce mai faci Privit Salut Dobrogo ranku Bună dimineața Dobrogo dnya Bună ziua Dobrogo vechir Bună seara Laskavo prosimo Bine ați venit Do pobachennya La revedere Bud laska Vă rog Dyakuyu Mulțumesc Darujte Scuzați mă Probachte Imi pare rău Yak tebe zvati Cum te cheamă Mene zvati Mă cheamă Skilki Cat Ya ne rozumiyu Nu ințeleg Chi Vi rozmovlyayete ukrayinskoyu movoyu Vorbiți limba ucraineană Ya ne znayu Nu știu Uspihiv Noroc Shaslivoyi dorogi Drum bun Bazhayemo priyemnoyi podorozhi Doresc Să ai o călătorie plăcută Ya tebe kohayu Te iubesc Div takozhRumunizm Ukrayinsko rumunski movni kontakti Rumunska literaturaNotatkiU konstituciyi Respubliki Moldova mova krayini nazivayetsya moldovskoyu todi yak Deklaraciya nezalezhnosti 1991 roku oficijnu movu nazivaye rumunskoyu U grudni 2013 roku rishennya Konstitucijnogo sudu Moldovi postanovilo sho Deklaraciya nezalezhnosti maye perevagu nad Konstituciyeyu i sho derzhavnoyu movoyu ye rumunska a ne moldovska Moldovan court rules official language is Romanian replacing Soviet flavored Moldovan PrimitkiUnion Latine unilat org Abo limba romină vidpovidno do pravopisu yakij vikoristovuyut u Moldovi http www derev org ua biblio articles slob bukov htm The Latin Union reports 28 million speakers for Romanian out of whom 24 million are native speakers of the language Latin Union The odyssey of languages ro es fr it pt see also Ethnologue report for Romanian Microsoft Encarta 2006 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2009 Procitovano 22 lipnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Vkazano bilsh nizh odin archivedate ta archive date dovidka Vkazano bilsh nizh odin archiveurl ta archive url dovidka Petit Fute Roumanie Editions Ausgabe 2004 2005 ISBN 2 7469 1132 9 S 37 Istoria limbii romane Istoriya rumunskoyi movi II Academia Romană Bucharest 1969 Matley Ian 1970 Romania a Profile Praeger p 85 Giurescu Constantin C 1972 The Making of the Romanian People and Language Bucharest Meridiane Publishing House pp 43 98 101 141 Eutropius Justin Cornelius Nepos 1886 Eutropius Abridgment of Roman History London George Bell and Sons Watkins Thayer The Economic History of the Western Roman Empire 2008 09 17 u Wayback Machine Graham Mallinson Rumanian in The Romance Languages Taylor amp Francis 1997 p 413 Constantiniu Florin O istorie sinceră a poporului roman Univers Enciclopedic Bucuresti 1997 ISBN 973 9243 07 X p 175 Z Descriptio Moldaviae Valachiae et Transylvaniae incolis eadem est cum Moldavis lingua pronunciatio tamen rudior ut dziur Vlachus proferet zur jur per z polonicum sive j gallicum Dumnedzeu Deus val Dumnezeu akmu nunc val akuma aczela hic val ahela Samuil Micu Gheorghe Șincai Elementa linguae daco romanae sive valachicae Vienna 1780 Ustav obrazovaniya Bessarabskoj Oblasti King Charles The Moldovans Hoover Press 2000 ISBN 0 8179 9792 X p 21 22 Yves d Hulst Martine Coene Larisa Avram Syncretic and analytic tenses in Romanian in Balkan Syntax ans Semantics p 366 In its evolution Romanian simplified the original Latin tense system in extreme ways Yves d Hulst et al Syncretic and analytic tenses in Romanian Balkan Syntax ans Semantics p 355 general absence of consecutio temporum Konstituciya Rumuniyi 2011 09 07 u Wayback Machine rum Legea Pruteanu 500 2004 Zakon pro zahist rumunskoyi movi 2011 11 12 u Wayback Machine rum Art 27 3 Legea nr 26 1990 privind Registrul Comerțului rum Ministerstvo osviti Rumuniyi 29 chervnya 2006 u Wayback Machine rum Instituto Nacional de Estadistica Avance del Padron Municipal a 1 de enero de 2010 Datos provisionales 1 PDF Arhiv originalu PDF za 11 sichnya 2012 Procitovano 8 grudnya 2011 Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 8 grudnya 2011 Number of speakers of Romanian in Hungary in 1995 according to Ethnologue Ethnologue com Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 23 travnya 2010 2 Dalby Andrew 1998 Dictionary of Languages Bloomsbury Publishing p 518 ISBN 0 7475 3117 X Zakon pro movi v Moldavskij RSR 2013 05 23 u Wayback Machine rum Perepis naselennya Respubliki Moldovi 2004 roku Official use of languages and scripts in the Autonomous Province of Vojvodina angl Arhiv originalu za 30 veresnya 2011 Procitovano 8 grudnya 2011 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2012 Procitovano 8 grudnya 2011 Dani shodo vivchennya rumunskoyi movi za mezhami Rumuniyi 7 grudnya 2010 u Wayback Machine rum Romanian language angl Dyer Donald Leroy 1999 The Romanian Dialect of Moldova A Study in Language and Politics Lewiston NY E Mellen ISBN 0 7734 8037 4 LiteraturaS V Semchinskij Rumunska mova Pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Chernivci Vidavnichij dim Bukrek 2007 248 s ISBN 978 966 399 159 7 Oleksij Mustafin Odna mova dvi derzhavi Chomu moldovani govoryat rumunskoyu i do chogo tut Moskva Istorichna pravda 2023 03 30 PosilannyaRumunski slovarni uroki na Internet Poligloti Rumunska mova na sajti Ethnologue Romanian A language of Romania angl Rumunska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Romanian angl Rumunska mova na sajti WALS Online Language Romanian angl Vikipediya Vikipediya maye rozdil rumunskoyu movoyu Pagina principală