Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Молда́вський діале́кт (або говірка) — один із діалектів румунської мови. Ним послуговуються на приблизній території історичного регіону Молдови, нині розділеного між Республікою Молдова (включаючи фактично незалежне Придністров’я, міжнародно визнане частиною Молдови), Румунією та Україною.
Розмежування молдовського діалекту, як і всіх інших румунських діалектів, здійснюється насамперед шляхом аналізу його фонетичних особливостей і лише незначною мірою за морфологічними, синтаксичними та лексичними характеристиками.
Молдовський діалект є представником північної групи румунських діалектів; він вплинув на розмовну румунську Трансильванії і не є синонімом молдовської мови. Остання є альтернативним терміном для румунської мови, який деколи використовується в Республіці Молдова. Кордон між Румунією та Республікою Молдова не відповідає жодним значним ізоглосам, які б виправдовували діалектний поділ: фонетика та морфологія (які зазвичай визначають діалектні класифікації) майже ідентичні, тоді як лексичні відмінності мінімальні.
Географічне поширення
Цим діалектом розмовляють у північно-східній частині Румунії, Республіки Молдова та прилеглих районах України. Це єдиний різновид, поширений на схід від Східних Карпат. Детально його територія поширення охоплює наступні адміністративні або історичні регіони:
- У молдовській частині Румунії: повіти Бакеу, Ботошані, Ґалаць, Ясси, Нямц, Сучава, Васлуй, Вранча;
- У Мунтенії та Північній Добруджі деякі ізоглоси поширюються на північні частини повітів Бузеу, Бреїла, Тулча;
- У Республіці Молдова: вся територія, включаючи регіон Придністров'я;
- В Україні:
- Чернівецька область;
- Одеська область;
- громади в інших областях України;
- У північно-східній половині Трансильванії різні ізоглоси включають всі або частину таких повітів: Бистриця-Насеуд, Харгіта, Ковасна, Клуж (східна половина), Муреш (північна половина).
Перехідні області
Перехідні різновиди молдовського діалекту зустрічаються в зонах контакту з іншими діалектами. Таким чином, молдовські риси часто зустрічаються за межами історичної молдовії: у Північній Добруджі, у північно-східній Мунтенії та на північному сході Трансільванії.
Особливості
Фонетичні особливості
молдовський діалект має такі фонетичні особливості, які протиставляють його іншим румунським діалектам:
- У постальвеолярних африкати [t͡ʃ, d͡ʒ] стають щілинні [ʃ, ʒ] [ˈʃapɨ, ˈʃinɨ, ˈʒeni] для стандартного ceapă, Cina, gena (вони також не палаталізованих як в діалекті Банату). Як наслідок, африката [d͡ʒ] і фрикатив [ʒ] зливаються в останній: [ʒok, ˈsɨnʒi] для joc, sânge. Однак, хоча злиття охоплює більшу частину діалектної області, воно не є систематичним і іноді зустрічається у вільних варіаціях. У частинах південно-західної та північно-східної Молдови розрізнення зберігається.
- Після фрикативів [s, z, ʃ, ʒ] і африкати [t͡s] (іноді також після [r]) відбувається зсув голосних, який змінює [e] на [ə], [i] на [ɨ] і [e̯a] в [a] [səmn, ˈsɨŋɡur, ˈsarə, zər, zɨd, ˈzamə, ˈʃəli, raˈʃɨnɨ, ˈʒəli, t͡səs, ˈt͡sapən, rəʃʲ] для semn, singur, seară, zer, zid, zeamă, șale, rășină, jale, țes, țeapăn, reci.. У тих же фонетичних контекстах фонема /ʲ/, яка зазвичай відповідає за позначення множини в іменниках і прикметниках або другої особи в дієсловах, більше не реалізується: [paˈrint͡s, vjez] (для стандартних părinți, vezi). Як наслідок, у деяких іменниках та прикметниках, таких як moș, leneș, colț, ursuz, розрізнення чисел повністю втрачається.
- Після губного [v], [e] змінюється на [ə] а [e̯a] на [a] : [loˈvəsk, sə loˈvaskə] для lovesc, să lovească.
- Останнє слово [ə] стає [ɨ] : [ˈmamɨ, ˈkasɨ] для mamă, casă.
- Ненаголошений [o] закривається до [u] : [akupiˈrit] для acoperit (рідко).
- [o̯a] збережено: [ˈso̯ari, ˈbo̯alɨ] для soare, boală.
- Ненаголошений [e] у середній і кінцевій позиціях закривається до [i] : [ˈlapti, disˈfak] для lapte, desfac.
- У північних районах голосний [ə] безпосередньо перед наголосом відкривається на [a] : [maˈɡar, baˈtrɨn, taˈkut, paˈduri] для măgar, bătrân, tăcut, pădure.
- Дифтонг [ja] перетворюється на [je] : [bəˈjet, ɨŋkuˈjet] для băiat, încuiat.
- Етимологічний [ɨ] зберігається в словах [ˈkɨni, ˈmɨni, mɨnʲ, ˈpɨni] для câine, mâine, mâini, pâine.
- У губних [p, b, m] отримують палаталізований вимова, коли йдуть переднім голосні і стати [c, ɟ, ɲ] відповідно: [koˈkʲil, ˈɡʲini, nʲel] для Copil, Bine, miel.
- Подібним чином відбувається палаталізація губних губ [f, v], але двома різними способами. У південній половині області діалектних вони стають [ç, ʝ] відповідно, в той час як в північній половині вони стають [ɕ, ʑ] [ˈhʲerbi / ˈʃʲerbi, ɦʲiˈt͡səl / ʒʲiˈt͡səl] для fierbe, Vitel.
- Зубні звуки [t, d, n] залишаються незмінними перед [e, i, e̯a] : [ˈfrunti, diˈparti, de̯al, ˈneɡru, ˈne̯aɡrə].
- Африкат [d͡z] зустрічається, як і в [d͡zɨk], як у банатському діалекті, діалекті Марамуреш і арумунській мові, тоді як у волоському діалекті, діалекті Criş та стандартній румунській мові він перетворився на [z] [d͡zɨk] для zic (лат. dico).
- [e̯a] в останніх позиціях стає монофтонгом [ɛ] : [aˈvɛ, spuˈnɛ] для avea, spunea.
- Нескладні версії [i] та [u] зустрічаються в кінцевих позиціях слова: [pəduˈrarʲ, koʒoˈkarʲʷ] для pădurar, cojocar.
Морфологічні особливості
- Іменники жіночого роду, що закінчуються на -că, мають форми родового та давального відмінку, що закінчуються на -căi : maicăi, puicăi (порівняйте зі стандартними maicii, puicii ).
- Іменник tată «батько» з означеним артиклем має форму tatul (стандарт tatăl ).
- Присвійний артикль незмінний: a meu, a mea, a mei, a mele («мій», стандартний al meu, a mea, ai mei, ale mele ).
- Розрізнення числа здійснюється в дієсловах в недоконаному вигляді від 3-ї особи: era / erau, făcea / făceau (як у стандартній мові).
- Простий досконалий не вживається, хіба що рідко, лише в 3-й особі, із простим значенням минулого часу.
- Допоміжне слово для складеного перфекта має однакову форму як для однини, так і для множини 3-ї особи: el o fost / ei o fost («він був / вони були», стандарт el a fost, ei au fost ).
- У Північній Молдові плюсперфект робиться також аналітично: m-am fost dus, am fost venit («я пішов, я прийшов», стандарт mă dusesem, venisem ).
- Майбутній час у дієсловах використовує інфінітив і іноді тотожний йому: va veni, a veni («він прийде», стандарт тільки va veni ).
- Умовні форми: să deie, să steie, să beie, să vreie (стандарт să dea, să stea, să bea, să vrea).
- Зустрічаються такі імперативи: ádă, vină (стандартний adú, vino ).
- Коли об’єктом дієслова є інше дієслово, останнє знаходиться в його інфінітивній формі, включаючи ізольовану морфему a : prinde a fierbe («починає кипіти», стандарт використовує підрядний зв’язок: prinde să fiarbă або începe să fiarbă ).
- Родові та давальні відмінки іменників, як правило, утворюються аналітично: dă mâncare la pisică («дати їсти кішці», стандарт dă mâncare pisicii ).
Лексичні особливості
- Деякі слова зберегли архаїчні форми: îmblu, împlu, întru, înflu, nour, dirept (порівняйте зі стандартними umblu, umplu, intru, umflu, nor, drept ).
- Вказівні займенники мають особливі форми: [aˈista, aˈjasta, aˈʃela, aˈʃeja] («цей» чоловічий і жіночий рід, «той» чоловічий і жіночий; порівняйте зі стандартними acesta, aceasta, acela, aceea ).
- Інші специфічні слова: omăt ("сніг", zăpadă ), agudă ("шовковиця", dudă ), perje ("сливи", чорнослив ), ciubotă ("високий чобіт", cizmă ), cori («кір», pojar ) тощо.
Зразок
Молдовський говір: [jɛ aˈvɛ ˈdowɨ vaʃʲ ʃɨ sɨ ɲiˈraw ˈwaminij di ˈvaʃili jij kə dəˈdew 'un ʃjubəˈraʃ di ˈlapti ‖ ʃɨ aˈʃə di la o ˈvremi stɨrˈkisɨrɨ ˈvaʃili ‖ nu maj dəˈdew ˈlapti]
Стандартна румунська: Ea avea două vaci și se mirau oamenii de vacile ei că dădeau un ciubăraș de lapte. Și așa de la o vreme stârpiseră vacile, nu mai dădeau lapte.
Переклад: «У неї було дві корови, і люди дивувалися на її корів за те, що вони давали відро молока. І так від часу корови стали сухі, перестали давати молоко».
Див. також
Примітки
- Vasile Pavel, Limba română – unitate în diversitate [ 29 червня 2018 у Wayback Machine.], Limba română, nr. 9–10, 2008 (рум.)
- Tratat de dialectologie românească, Editura Științifică și Enciclopedică, Bucharest, 1984, p. 213 (рум.)
Бібліографія
- Василе Урсан, , Трансільванія (нова серія), 2008, No 1, с. 77–85 (in Romanian)
- Ілона Бедеску, , навчальний матеріал для університету Крайови.
- Олена Буя, Ліліана Копосеску, Габріела Кузен, Луїза Месешан Шмітц, Ден Чірібука, Адріана Неагу, Юліан Пах, , звіт про країну для Програми навчання протягом усього життя MERIDIUM (in Romanian)
Подальше читання
- Маріан Антофі, «Evoluția consoanelor africate în subdialectul moldovenesc» [ 8 листопада 2021 у Wayback Machine.], Аннали філологічного університету Овідія, вип. XIV, № 15-21, 2003, с. 15–21 (in Romanian)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z moldovskoyu movoyu kolishnoyu drugoyu oficijnoyu nazvoyu rumunskoyi movi v Respublici Moldova Molda vskij diale kt abo govirka odin iz dialektiv rumunskoyi movi Nim poslugovuyutsya na pribliznij teritoriyi istorichnogo regionu Moldovi nini rozdilenogo mizh Respublikoyu Moldova vklyuchayuchi faktichno nezalezhne Pridnistrov ya mizhnarodno viznane chastinoyu Moldovi Rumuniyeyu ta Ukrayinoyu Rozmezhuvannya moldovskogo dialektu yak i vsih inshih rumunskih dialektiv zdijsnyuyetsya nasampered shlyahom analizu jogo fonetichnih osoblivostej i lishe neznachnoyu miroyu za morfologichnimi sintaksichnimi ta leksichnimi harakteristikami Moldovskij dialekt ye predstavnikom pivnichnoyi grupi rumunskih dialektiv vin vplinuv na rozmovnu rumunsku Transilvaniyi i ne ye sinonimom moldovskoyi movi Ostannya ye alternativnim terminom dlya rumunskoyi movi yakij dekoli vikoristovuyetsya v Respublici Moldova Kordon mizh Rumuniyeyu ta Respublikoyu Moldova ne vidpovidaye zhodnim znachnim izoglosam yaki b vipravdovuvali dialektnij podil fonetika ta morfologiya yaki zazvichaj viznachayut dialektni klasifikaciyi majzhe identichni todi yak leksichni vidminnosti minimalni Geografichne poshirennyaOsnovni narichchya rumunskoyi movi Cim dialektom rozmovlyayut u pivnichno shidnij chastini Rumuniyi Respubliki Moldova ta prileglih rajonah Ukrayini Ce yedinij riznovid poshirenij na shid vid Shidnih Karpat Detalno jogo teritoriya poshirennya ohoplyuye nastupni administrativni abo istorichni regioni U moldovskij chastini Rumuniyi poviti Bakeu Botoshani Galac Yassi Nyamc Suchava Vasluj Vrancha U Munteniyi ta Pivnichnij Dobrudzhi deyaki izoglosi poshiryuyutsya na pivnichni chastini povitiv Buzeu Breyila Tulcha U Respublici Moldova vsya teritoriya vklyuchayuchi region Pridnistrov ya V Ukrayini Chernivecka oblast Odeska oblast gromadi v inshih oblastyah Ukrayini U pivnichno shidnij polovini Transilvaniyi rizni izoglosi vklyuchayut vsi abo chastinu takih povitiv Bistricya Naseud Hargita Kovasna Kluzh shidna polovina Muresh pivnichna polovina Perehidni oblastiPerehidni riznovidi moldovskogo dialektu zustrichayutsya v zonah kontaktu z inshimi dialektami Takim chinom moldovski risi chasto zustrichayutsya za mezhami istorichnoyi moldoviyi u Pivnichnij Dobrudzhi u pivnichno shidnij Munteniyi ta na pivnichnomu shodi Transilvaniyi OsoblivostiFonetichni osoblivosti moldovskij dialekt maye taki fonetichni osoblivosti yaki protistavlyayut jogo inshim rumunskim dialektam U postalveolyarnih afrikati t ʃ d ʒ stayut shilinni ʃ ʒ ˈʃapɨ ˈʃinɨ ˈʒeni dlya standartnogo ceapă Cina gena voni takozh ne palatalizovanih yak v dialekti Banatu Yak naslidok afrikata d ʒ i frikativ ʒ zlivayutsya v ostannij ʒok ˈsɨnʒi dlya joc sange Odnak hocha zlittya ohoplyuye bilshu chastinu dialektnoyi oblasti vono ne ye sistematichnim i inodi zustrichayetsya u vilnih variaciyah U chastinah pivdenno zahidnoyi ta pivnichno shidnoyi Moldovi rozriznennya zberigayetsya Pislya frikativiv s z ʃ ʒ i afrikati t s inodi takozh pislya r vidbuvayetsya zsuv golosnih yakij zminyuye e na e i na ɨ i e a v a semn ˈsɨŋɡur ˈsare zer zɨd ˈzame ˈʃeli raˈʃɨnɨ ˈʒeli t ses ˈt sapen reʃʲ dlya semn singur seară zer zid zeamă șale rășină jale țes țeapăn reci U tih zhe fonetichnih kontekstah fonema ʲ yaka zazvichaj vidpovidaye za poznachennya mnozhini v imennikah i prikmetnikah abo drugoyi osobi v diyeslovah bilshe ne realizuyetsya paˈrint s vjez dlya standartnih părinți vezi Yak naslidok u deyakih imennikah ta prikmetnikah takih yak moș leneș colț ursuz rozriznennya chisel povnistyu vtrachayetsya Pislya gubnogo v e zminyuyetsya na e a e a na a loˈvesk se loˈvaske dlya lovesc să lovească Ostannye slovo e staye ɨ ˈmamɨ ˈkasɨ dlya mamă casă Nenagoloshenij o zakrivayetsya do u akupiˈrit dlya acoperit ridko o a zberezheno ˈso ari ˈbo alɨ dlya soare boală Nenagoloshenij e u serednij i kincevij poziciyah zakrivayetsya do i ˈlapti disˈfak dlya lapte desfac U pivnichnih rajonah golosnij e bezposeredno pered nagolosom vidkrivayetsya na a maˈɡar baˈtrɨn taˈkut paˈduri dlya măgar bătran tăcut pădure Diftong ja peretvoryuyetsya na je beˈjet ɨŋkuˈjet dlya băiat incuiat Etimologichnij ɨ zberigayetsya v slovah ˈkɨni ˈmɨni mɨnʲ ˈpɨni dlya caine maine maini paine U gubnih p b m otrimuyut palatalizovanij vimova koli jdut perednim golosni i stati c ɟ ɲ vidpovidno koˈkʲil ˈɡʲini nʲel dlya Copil Bine miel Podibnim chinom vidbuvayetsya palatalizaciya gubnih gub f v ale dvoma riznimi sposobami U pivdennij polovini oblasti dialektnih voni stayut c ʝ vidpovidno v toj chas yak v pivnichnij polovini voni stayut ɕ ʑ ˈhʲerbi ˈʃʲerbi ɦʲiˈt sel ʒʲiˈt sel dlya fierbe Vitel Zubni zvuki t d n zalishayutsya nezminnimi pered e i e a ˈfrunti diˈparti de al ˈneɡru ˈne aɡre Afrikat d z zustrichayetsya yak i v d zɨk yak u banatskomu dialekti dialekti Maramuresh i arumunskij movi todi yak u voloskomu dialekti dialekti Cris ta standartnij rumunskij movi vin peretvorivsya na z d zɨk dlya zic lat dico e a v ostannih poziciyah staye monoftongom ɛ aˈvɛ spuˈnɛ dlya avea spunea Neskladni versiyi i ta u zustrichayutsya v kincevih poziciyah slova peduˈrarʲ koʒoˈkarʲʷ dlya pădurar cojocar Morfologichni osoblivosti Imenniki zhinochogo rodu sho zakinchuyutsya na că mayut formi rodovogo ta davalnogo vidminku sho zakinchuyutsya na căi maicăi puicăi porivnyajte zi standartnimi maicii puicii Imennik tată batko z oznachenim artiklem maye formu tatul standart tatăl Prisvijnij artikl nezminnij a meu a mea a mei a mele mij standartnij al meu a mea ai mei ale mele Rozriznennya chisla zdijsnyuyetsya v diyeslovah v nedokonanomu viglyadi vid 3 yi osobi era erau făcea făceau yak u standartnij movi Prostij doskonalij ne vzhivayetsya hiba sho ridko lishe v 3 j osobi iz prostim znachennyam minulogo chasu Dopomizhne slovo dlya skladenogo perfekta maye odnakovu formu yak dlya odnini tak i dlya mnozhini 3 yi osobi el o fost ei o fost vin buv voni buli standart el a fost ei au fost U Pivnichnij Moldovi plyusperfekt robitsya takozh analitichno m am fost dus am fost venit ya pishov ya prijshov standart mă dusesem venisem Majbutnij chas u diyeslovah vikoristovuye infinitiv i inodi totozhnij jomu va veni a veni vin prijde standart tilki va veni Umovni formi să deie să steie să beie să vreie standart să dea să stea să bea să vrea Zustrichayutsya taki imperativi adă vină standartnij adu vino Koli ob yektom diyeslova ye inshe diyeslovo ostannye znahoditsya v jogo infinitivnij formi vklyuchayuchi izolovanu morfemu a prinde a fierbe pochinaye kipiti standart vikoristovuye pidryadnij zv yazok prinde să fiarbă abo incepe să fiarbă Rodovi ta davalni vidminki imennikiv yak pravilo utvoryuyutsya analitichno dă mancare la pisică dati yisti kishci standart dă mancare pisicii Leksichni osoblivosti Deyaki slova zberegli arhayichni formi imblu implu intru influ nour dirept porivnyajte zi standartnimi umblu umplu intru umflu nor drept Vkazivni zajmenniki mayut osoblivi formi aˈista aˈjasta aˈʃela aˈʃeja cej cholovichij i zhinochij rid toj cholovichij i zhinochij porivnyajte zi standartnimi acesta aceasta acela aceea Inshi specifichni slova omăt snig zăpadă agudă shovkovicya dudă perje slivi chornosliv ciubotă visokij chobit cizmă cori kir pojar tosho Zrazok Moldovskij govir jɛ aˈvɛ ˈdowɨ vaʃʲ ʃɨ sɨ ɲiˈraw ˈwaminij di ˈvaʃili jij ke deˈdew un ʃjubeˈraʃ di ˈlapti ʃɨ aˈʃe di la o ˈvremi stɨrˈkisɨrɨ ˈvaʃili nu maj deˈdew ˈlapti Standartna rumunska Ea avea două vaci și se mirau oamenii de vacile ei că dădeau un ciubăraș de lapte Și așa de la o vreme starpiseră vacile nu mai dădeau lapte Pereklad U neyi bulo dvi korovi i lyudi divuvalisya na yiyi koriv za te sho voni davali vidro moloka I tak vid chasu korovi stali suhi perestali davati moloko Div takozhBalkanskij movnij soyuz Velika Moldova Velika Rumuniya Moldovska mova v Ukrayini Moldovsko rumunskij slovnik Ob yednannya Respubliki Moldova ta Rumuniyi Romanski moviPrimitkiVasile Pavel Limba romană unitate in diversitate 29 chervnya 2018 u Wayback Machine Limba romană nr 9 10 2008 rum Tratat de dialectologie romanească Editura Științifică și Enciclopedică Bucharest 1984 p 213 rum BibliografiyaVasile Ursan Transilvaniya nova seriya 2008 No 1 s 77 85 in Romanian Ilona Bedesku navchalnij material dlya universitetu Krajovi Olena Buya Liliana Koposesku Gabriela Kuzen Luyiza Meseshan Shmitc Den Chiribuka Adriana Neagu Yulian Pah zvit pro krayinu dlya Programi navchannya protyagom usogo zhittya MERIDIUM in Romanian Podalshe chitannyaMarian Antofi Evoluția consoanelor africate in subdialectul moldovenesc 8 listopada 2021 u Wayback Machine Annali filologichnogo universitetu Ovidiya vip XIV 15 21 2003 s 15 21 in Romanian