Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Моско́вська о́бласть (рос. Моско́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, найгустонаселеніша область Росії.
- Площа — 46 тис. км²
- Населення — 6628,1 тис. осіб (2006)
- Рельєф рівнинний, з півночі й заходу — Смоленсько-Московська височина, на сході — Мещерська низовина. Розташована в центрі Східноєвропейської рівнини, у межиріччі Оки й Волги, між 54° і 57° північної широти й між 35° і 40° східної довготи
- Межує на заході й на півночі із Тверською областю, на півночі — з Ярославською, на північному сході й на сході — із Владимирською, на південному сході — з Рязанською, на півдні — з Тульською, на південно-заході — з Калузькою, на заході — зі Смоленською областями.
| Московська область | |||
|---|---|---|---|
| рос. Московская область | |||
 | |||
| |||
| Країна |  Росія | ||
| Фед. округ | Центральний | ||
| Адмін. центр | Красногорськ | ||
| Глава | Андрій Воробйов | ||
| Дата утворення | 14 січня 1929 | ||
| Оф. вебсайт | mosreg.ru(рос.) | ||
| Географія | |||
| Координати | 55°37′40″ пн. ш. 37°44′16″ сх. д. / 55.628000000028° пн. ш. 37.73800000002777466° сх. д. | ||
| Площа | 45 800 км² () | ||
| • внутр. вод | 0,4 % | ||
| Часовий пояс | MSK () | ||
| Населення | |||
| Чисельність | 7104036 (01.01.2011)(2-а) (2011) | ||
| Густота | 155 осіб/км² | ||
| Економіка | |||
| Економ. район | Центральний | ||
| Коди | |||
| ISO 3166-2 | RU-MOS | ||
| ЗКАТО | 46 | ||
| Суб'єкта РФ | 50, 90, 150 | ||
| Телефонний | (+7)495, 496, 498 | ||
| Карти | |||
|
| |||
 Московська область у Вікісховищі | |||
Місто Москва є окремим суб'єктом Російської Федерації та адміністративно до складу області не входить.
Назва області
Свою назву область здобула через місто Москву, яка, однак, є окремим суб'єктом Російської Федерації й до складу області не входить. Органи державної влади Московської області, відповідно до історичних традицій, розміщаються як на території міста Москви, так і Московської області. У 2007 році зданий в експлуатацію Будинок на околицях Красногорська, і органи виконавчої влади переміщені туди.
Історично області передувала Московська губернія, заснована Петром І в 1708 р. Область було утворено 14 січня 1929 року як Центрально-Промислову область, у ході укрупнення одиниць адміністративного-територіального розподілу РРФСР, а 3 червня 1929 року вона була перейменована в Московську область.
Природа
Рельєф
Рельєф Московської області переважно рівнинний; західну частину займають горбкуваті височини (висоти більше 160 м), східну — великі низовини.
З південного заходу на північний схід область перетинає границя Московського заледеніння; на північ від неї поширені льодово-ерозійні форми з моренними грядами, а на південь — лише ерозійні форми рельєфу.
Майже весь захід і північ Московської області займає з добре вираженими річковими долинами, найбільша середня висота (близько 300 м, у районі Дмитрова) у межах Клинсько-Дмитровскої гряди, а найвища точка (310 м) у селі Шапкино Можайського району. Північний схил крутіший в порівнянні з південним. У межах височини часті озера льодовикового походження (, Кругле й ін). На північ від названої височини розташована плоска й сильно заболочена , висота якої — не більше 150 м; на ній знаходяться Шошинська й Дубнинська низовини (висоти менше 12 м).
На півдні області простягається горбкувата , що має найбільшу висоту (255 м) у районі Теплого Стану (перебуває в межах Москви), із чітко вираженими (особливо в південній частині) річковими долинами; у її межах зрідка зустрічаються карстові форми рельєфу. Останні особливо поширені в районі Серпухова.
На крайньому півдні області, за Окою, — досить високі (більше 200 м, максимальна висота 238 м) північні відроги Середньоросійської височини із численними ярами й балками.
Майже всю східну половину Московської області займає велика Мещерська низовина, на сході значно заболочена; найвищий її пагорб має висоту 172 м над рівнем моря; переважають висоти 120—150 м; річкові долини виражені слабко. Майже всі великі озера Мещерскої низовини (Чорне, Святе й ін.) мають льодовикове походження. Відразу й найнижча в регіоні природна висота — рівень води Оки — близько 97 метрів.
Геологічна будова й корисні копалини
На території Московської області майже відсутні відкладання третинного періоду, значно ширше поширені відкладання кам'яновугільного і юрського періодів.
У крейдовий період на території частини сучасної Московської області існувавало море, про що свідчать виходи фосфоритів і різноманітних пісків. Крейдові відкладення поширені на півночі Московської області. Море юрського періоду було обширніше моря крейдового періоду; характерні юрські відкладання (у вигляді чорних глин) розташовані й на території Москви, та в її найближчих околицях, особливо — у долині річки Москви. Відкладання кам'яновугільного періоду у Московській області представлені доломітами, вапняками й мергелями. Виходи кам'яновугільних відкладів, багатих органічними залишками, мають місце на півдні (особливо в Серпуховському районі) і на заході області. Виявлені на території Московської області й девонські відкладення.
Московська область багата різноманітними корисними копалинами.
Піски, що перебувають у відкладаннях різних періодів (головним чином — четвертинного й крейдового), мають високу якість і широко використовуються в будівництві; кварцові піски застосовуються в скляній промисловості, видобуток їх ведеться з кінця XVII століття в районі Люберець. Піщано-гравійні родовища часті в межах Смоленсько-Московської височини.
Численні в межах Московської області й родовища глин; вогнетривкі білі глини зустрічаються на сході області (у відкладеннях кам'яновугільної і юрської систем) і добуваються з XIV століття в районі Гжели. Досить широко поширені покривні суглинки і використовуються в цегельнім виробництві.
Здавна славиться московський край своїми вапняками («білим каменем»), м'якими в обробці. Знамените бутового вапняку, сировина якого йшла на облицювання стін таких московських будинків, як , Великий театр тощо; нині видобуток вапняку у М'ячкові зупинений. Відомі родовища мармуроподібного вапняку, як, наприклад, у районі Коломни.
На території області виявлені поклади й інших карбонатних порід — доломітів (використовуються в цементній промисловості), вапнякових туфів, крейди, мергелів тощо, що розташовуються, головним чином, на півдні й сході області (наприклад, у районі селища Піски Коломенського району).
Московська область має родовища фосфоритів; тут розташовані найважливіші в Підмосков'я Єгор'євське й Сєверське родовища. Фосфорити Московської області відрізняються високим вмістом фосфорної кислоти.
Район Мещерської низовини багатий торф'яними родовищами. Розвідані родовища калійної солі (у Серпуховському, Єгор'євському районах). У Московській області численні також мінеральні джерела, особливо — залізисті (під Звенигородом, Серпуховом, Клином).
Крім відкритих джерел, виявлена безліч багатих мінеральною водою шарів на глибинах 300—500 метрів. На глибині 1—1,5 км виявлене поховане солоне море значної площі, що приблизно займає територію не тільки Московської, але й декількох сусідніх областей. Солоні води з концентрацією солей до 300 г/л застосовуються в місцевій харчовій промисловості, бальнеологічних центрах, а також на водноспортивній базі.
Клімат
Клімат Московської області помірно континентальний, сезонність чітко виражена; літо тепле, зима помірно холодна; континентальність зростає з північного заходу на південний схід.
Період із середньодобовою температурою нижче 0 °C триває 120—135 днів, починаючись з середини листопада й закінчуючись наприкінці березня. Середньорічна температура на території області коливається від 2,7 до 3,8 °C. Найхолодніший місяць — січень (середня температура на заході області −10 °C, на сході −11 °C). Із приходом арктичного повітря наступають сильні морози (нижче −20 °C), які тривають до 40 днів протягом зими (але звичайно морозні періоди набагато менш тривалі); в окремі роки морози досягали −45 °C (абсолютний мінімум температур був відзначений у Наро-Фомінську — −54 °C). Узимку (особливо в грудні й лютому) часті відлиги, що викликаються атлантичними й (рідше) середземноморськими циклонами; вони, як правило, нетривалі, середня тривалість їх 4 дні, загальне число з листопада по березень — до п'ятдесяти.
Сніжний покрив звичайно з'являється в листопаді (хоча бували роки, коли він з'являвся наприкінці вересня й у грудні), зникає в середині квітня (іноді й раніше, наприкінці березня). Постійний сніжний покрив встановлюється звичайно наприкінці листопада; висота снігово покриву — 25—45 см. Ґрунти промерзають на 65—75 см.
Найтепліший місяць — липень (середня температура +17 °C на заході й +18,5 °C на південному сході). Максимальна літня температура (+39 °C) відзначена в Зарайському. Середньорічна кількість опадів 450—650 мм, найбільш зволожені північно-західні райони, найменш — південно-східні. У літні місяці в середньому випадає 75 мм опадів, однак раз у 25—30 років у Московській області трапляються сильні посухи, коли випадає менше 5 мм опадів.
Гідрографія
Усі річки Московської області відносяться до басейну Волги (сама Волга протікає територією області на невеликій ділянці, якою проходить межа із Тверською областю).
Північна частина області, включаючи всю , зрошується притоками Волги (Шошею, Ламою, Дубною, Сестрою, Яхромою), південна ж — притоками Оки (, Нарою, Протвою і ін.), що є найбільшої після Волги річкою Московської області. До басейну Оки належать і притоки річки Москви, що протікає в межах Московської області на більшій частині своєї протяжності. Східні й північно-східні райони області, включаючи значну частину Мещери, зрошуються притоками Клязьми, що є одним з головних приток Оки, бере в межах Московської області свій початок.
Усього в Московській області понад 300 річок, що мають довжину більше 10 км. Усі річки мають спокійний плин, добре розроблені долини, заплави; переважає снігове живлення, повені припадають на квітень—травень. Улітку рівень води в річках Московської області низький і підвищується лише у випадках затяжних дощів. Річки області покриті льодом з кінця листопада до середини квітня. З річки судноплавні тільки Волга, Ока й Москва.
Північну частину Московської області перетинає канал імені Москви, що проходить через Ікшинське, Клязьминське, й водосховища. У басейні річки Москви також утворені , , й водосховища, що забезпечують Москву й Московську область питною водою.
У Московській області чимало озер (близько 350), майже всі вони неглибокі (5—10 м), багато мають льодовикове походження. Найбільші — Сенеж (15,4 км²) і (12,6 км²). Найглибше — 32 метри — в Рузському районі.
У Московській області нерідкі болота, особливо в межах Мещерської і Верхньоволзької низовин.
Ґрунти
На території Московської області переважають малородючі дерено-підзолисті ґрунти й такі, що потребують удобрення (на височинах — суглинні, середнього й сильного ступеня опідзоленості), у межах низовин — дерено-підзолисті болотні супіщані й піщані. Чорноземні ґрунти (сильно опідзолені й вилужені) поширені мало й мають місце лише на південь від Оки. Сірі лісові ґрунти поширені на південь від Оки й у межиріччі Москви й Клязьми (в основному Раменський і Воскресенський райони). часто зустрічаються в Мещерської і Верхньоволзької низовинах. По долинах великих річок — алювіальні ґрунти. Ґрунти Московської області сильно забруднені мінеральними добривами й отрутохімікатами, а також побутовими й виробничими відходами, сміттям. Особливо великий ступінь забруднення ґрунтів у приміській зоні Москви, а також на сході (в Орєхово-Зуєвскому і Ногінському районах) і південному сході області (у Воскресенському районі).
Рослинність
Московська область перебуває в межах лісової і лісостепової зон. Ліси займають понад 40 % території регіону. На півночі Московської області (на території ), а також у її західній частині (на території Можайського, Лотошинського й Шаховського районів) найпоширеніші середньотайгові хвойні ліси, переважно ялинники. Ліси Мещери складаються переважно з тайгових соснових масивів; у заболочених низовинах зустрічаються окремі вільхові ліси. Центральна й почасти східна частини області належать до південно-тайгових хвойно-широколистяних лісів. Тут основні деревні породи — ялина, сосна, береза, осика. На узліссі панує ліщина (лісовий горіх). Для цієї зони характерні трави як хвойних, так і широколистяних лісів. Південніше розташовується підзона широколистяних лісів, основні деревні породи якої — дуб, липа, гостролистий клен. є перехідною зоною, для неї характерні й великі масиви ялинки, як, наприклад, у верхів'ях річки Лопасні. У долині Оки — соснові бори степового типу. Крайній південь області () перебуває в лісостеповій зоні; усі ділянки степу розорані, вони майже не збереглися навіть фрагментарно. У межах лісостепової зони зрідка зустрічаються липові й дубові гаї.
З XVIII століття ліси нинішньої Московської області зазнали інтенсивної вирубки, що привело до зміни співвідношення деревних порід: хвойні (в основному ялинові) ліси в багатьох місцях змінилися дрібнолистими (березовими й осиковими). У наш час вирубки майже не ведуться, тому що майже всі ліси мають водоохоронне значення; ведеться лісовідновна робота, особливо в найближчих околицях Москви.
Болота найбільше поширені в Шатурському і Луховицькому (на сході) районах. Природних заплавних лугів майже не залишилося. Кількість аборигенних видів рослин у Московської області скорочується, але усе ширше поширюються представники іншої флори (наприклад, клен американський); на більших територіях розселилися й культурні види — борщівник Сосновського, водозбір звичайний і ін.
Деякі види рослин занесені в .
Тваринний світ
Із ссавців у Московській області збереглися нориця руда, мишак уральський, вивірка звичайна, заєць білий, лисиця звичайна, вовк (невелика популяція), лось звичайний, кабан дикий, сарна європейська, олень шляхетний.
Багата орнітофауна області — у більших кількостях зустрічаються дятли, дрозди, рябчики, снігурі, солов'ї, деркачі, білі лелеки, сірі чаплі, мартини, норці, качки (особливо крижні); водяться також огарі. Численні горобці, сороки, ворони сірі й інші типові представники орнітофауни середньої смуги Росії. Понад сорока видів відносяться до мисливсько-промислових і виловлюються щорічно.
Водойми області багаті рибою (звичайні йорж, карась, короп, лящ, окунь, плотва, ротань-головешка, судак, щука). Численні комахи (лише бджолиних більше 300 видів). Деякі види занесені в Міжнародну Червону книгу.
Охорона природи
На території Московської області розташовуються (займаються опікою зубра і одну з найпівнічніших популяцій степових рослин), національний парк «Лосиний острів» (частково), заповідно-мисливське господарство , кілька заказників федерального значення.
Історія
Територія сучасної Московської області була населена вже більше 20 тисяч років тому. У межах області відомі численні кургани, городища залізної доби. Широко поширені кургани X—XII століть. До IX—X століть територію басейну річки Москви й прилеглі землі населяли в основному фіно-угорські та балтійські племена. Меря населяла північ сучасної області, мещера була присутня на південному сході, голядь жила на південному заході.
Слов'янами ця територія почала активно освоюватися лише в X столітті. У середині XII століття землі нинішньої Московської області увійшли до складу Владимиро-Суздальського князівства. До цього ж часу відноситься активне заснування міст (Волоколамськ, 1135; Москва, 1147; Звенигород, 1152; Дмитров, 1154). У першій половині XIII століття вся Владимиро-Суздальська земля, у тому числі й підмосковні землі, була завойована монголами. В XIII столітті землі навколо Москви стали частиною Московського князівства, яке згодом стало центром об'єднання російських земель і оплотом боротьби з монголо-татарським ярмом. Велика була оборонна роль підмосковних монастирів — під Волоколамськом, у Звенигороді, Троїцько-Сергієвого монастиря.
Території нинішніх південних районів Московської області входили до складу Рязанського князівства, остаточно приєднаного до Москви лише в 1520 р. Захід області деякий час входив до складу Великого князівства Литовського.
З першої половини XVIII століття велика частина території нинішньої Московської області входила до складу Московської губернії. В XVIII—XIX століттях у Московській губернії розвивалася легка промисловість (особливо текстильна); важливими її центрами стали Богородськ, Павловський Посад, Орєхово-Зуєво. В 1851 на території губернії з'явилася перша залізнична лінія, що з'єднала Москву й Санкт-Петербург; в 1862 був відкритий рух по лінії на Нижній Новгород.
Під час першої російської революції 1905 року на північному заході області діяло селянське самоврядування під назвою . У листопаді 1917 у губернії була встановлена радянська влада. Як адміністративно-територіальна одиниця в складі РРФСР Московська область з'явилася 14 січня 1929 року. Згідно з Конституцією, прийнятою в 1993, Московська область є суб'єктом Російської Федерації.
В 1380 з Коломни повів свої війська назустріч татаро-монголам князь Дмитро Іванович Донський і потім здобув знамениту перемогу на Куликовому полі; історія Підмосков'я нерозривно зв'язана з багатьма військовими подіями Смутного часу — Троїцькою облогою, першим і другим ополченнями. В 1812 біля Можайська відбувся Бородінський бій, що став найбільшою битвою Вітчизняної війни 1812 року. Нарешті, в 1941–1942 тут відбулася одна з найзначніших воєнних операцій Німецько-радянської війни — битва за Москву, що розвіяла міф про непереможність німецько-нацистської армії.
Населення
Загальна чисельність населення (без приїжджих) становить 6 628 100 осіб (2006). (Москва адміністративно до складу області не входить). Значну частину населення Московської області (понад 90 %) становлять росіяни. Середня щільність населення — 144,1 осіб/км² (2005) — найбільша серед російських регіонів, що обумовлено високою часткою міського населення — 80,5 %. Найбільшу щільність населення мають місцини в найближчих до Москви районах (Люберецькому, Балашихинському, Хімкинському, Красногорському та ін.), найменшу — в окраїнних районах — Лотошинському, Шаховському, Можайському, де вона становить близько 20 осіб/км²; рідко заселена також східна частина Мещерської низовини (менше 20 осіб/км²).
Національний склад населення
| Народи з чисельністю населення понад 1000 осіб 2002 [1] [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Міста
У Московській області на 2006 рік налічувалося 80 міст, багато з яких мають населення понад 100 тис. осіб (три найбільші міста за чисельністю населення — Подольськ (більш 230 тис.), Балашиха (181,5 тис.) і Хімки (179,7 тис.). Більша частина міст має населення від 10 до 50 тис. осіб. Найменшим містом області є Верея в Наро-Фоминському районі.
Найстарішим містом області вважається Волоколамськ, що вперше згадується в 1135 році, місто на 12 років старше Москви; ненабагато молодше столиці міста Звенигород (заснований в 1152 році) і Дмитров (датою заснування вважається 1154 рік).
Найінтенсивніше будівництво міст відбувалось у 1938–1940 роках. Останнім статус міста одержало Голіцино (2004); деякі міста виділені зі складу інших міст (Юбілейний, ). На території області є 4 ЗАТУ.
Міський благоустрій. Житловий фонд області становить близько 125 млн м²; майже всі міські житла обладнані водопроводом, каналізацією, газом, центральним опаленням і гарячим водопостачанням. Низький рівень телефонізації сільської місцевості (телефоном обладнані лише 15 % сільських жител).
У конкурсі на найупорядніше місто Московської області в 2006 році перемогла Коломна. Друге місце серед міст із населенням більш 100 тис. зайняла Балашиха, третє поділили Митищі й Ногінськ. Серед міст із населенням менш 100 тисяч лідер — місто .
Селища
На території Московської області існує два типи селищ — дачні селища й селища міського типу; останні численніші. Чисельність населення деяких селищ перевищує 20 тис. осіб.; найбільшим селищем є Нахабіно (населення 29 тис. осіб), потім Томиліно (27,7 тис. осіб)
Найбільші населені пункти
Нижче подано список населених пунктів, які мають понад 10 тисяч осіб (перепис 2010):
| Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|
| Балашиха, місто | 147909 | 215494 |
| Люберці, місто | 156691 | 172525 |
| Електросталь, місто | 146294 | 155196 |
| Щолково, місто | 112865 | 110411 |
| Ногінськ, місто | 117555 | 100072 |
| Видне, місто | 52198 | 56752 |
| Фрязіно, місто | 52436 | 55369 |
| Томіліно, селище міського типу | 28545 | 30605 |
| Малаховка, селище міського типу | 18552 | 24004 |
| Моніно, селище міського типу | 20017 | 22821 |
| Лосино-Петровський, місто | 22324 | 22550 |
| Стара Купавна, місто | 21433 | 21811 |
| Красково, селище міського типу | 11930 | 21250 |
| Чорноголовка, місто | 20284 | 20983 |
| Електроуглі, місто | 16717 | 20136 |
| Октябрський, селище міського типу | 10135 | 13165 |
| Фряново, селище міського типу | 11180 | 11243 |
Економіка
Промисловість
За обсягом промислового виробництва Московська область займає серед регіонів Росії друге місце (після Москви). Промисловість регіону використовує переважно привізну сировину; вона ґрунтується на потужній науково-технічній базі й висококваліфікованих трудових ресурсах; тісно пов'язана із промисловістю Москви.
Провідною галуззю є легка промисловість (на неї припадає понад 35 % валового промислового виробництва області), яка почала розвиватися на околицях Москви вже в XVIII столітті. Таким чином, легка промисловість — найстарша промислова галузь у регіоні. Особливо розвинені бавовняне (у містах Єгор'євськ, Ногінськ, Орєхово-Зуєво) і вовняне (у містах Павловський Посад, Пушкіно) виробництва. Виготовляються також трикотажні (в Івантєєвці, Дмитрові) і шовкові (у Наро-Фомінську) вироби.
Розвинені машинобудування й . Проводиться устаткування теплової і ядерної енергетики (Подольськ), ядерного палива (Електросталь); космічна й ракетна техніка (Корольов, Хімки, Реутов); магістральні тепловози (Коломна), вагони метро (Митищі), сільськогосподарські машини, екскаватори й крани (Люберці, Дмитров, Балашиха); високоякісна сталь (Електросталь); устаткування легкої промисловості (основні центри — Коломна, Климовськ, Подольськ); автобуси (Лікіно-Дульово, Голіцино й Яхрома); кабелі (Подольськ); оптичні прилади (Красногорськ). На території області розташована велика кількість підприємств оборонного комплексу ( у й ін).
Хімічна промисловість працює в основному на привізній сировині. Виробляються кислоти (Щолково), мінеральні добрива (Воскресенськ), синтетичне волокно (Серпухов і Клин), пластмасові вироби (Орєхово-Зуєво), лаки й фарби (Сергієв Посад), фармацевтичні вироби й ін.
Промисловість будівельних матеріалів, що орієнтується на місцеву сировину, у цей час переживає кризу. Діють заводи у Воскресенську (цементний), Лікіно-Дульові й Вербилках (фаянсово-фарфорні), завод сухих будівельних сумішей у Красногорську й кілька виробництв керамічної цегли. Розвинена деревообробна промисловість (у Бронницях і ін).
Проводиться видобуток фосфоритів, торфу, глин, пісків, щебенів і гравію.
Електроенергію виробляють: (2100 МВТ), (1300 МВТ), (1100 МВТ); а також Загорська ГАЕС (1200 МВТ) і трохи менш значимих електростанцій.
У більшості міст діють підприємства харчової промисловості, що забезпечують потреби насамперед місцевого населення.
На території Московської області реалізуються іноземні інвестиційні проекти (один з найбільших — спорудження біля селища заводу по складанню побутової техніки південнокорейської компанії LG). Планується створення великого технопарку в районі села Сичово Волоколамського району, де розмістять свої офіси деякі великі міжнародні компанії.
Розвинені художні промисли (гжельська кераміка, жостовські підноси, федоскінська лакова мініатюра, іграшковий промисел).
Сільське господарство
Близько 40 % території Московської області задіяно у сільському господарстві; найменше освоєні сільським господарством північні, східні й західні окраїнні райони. У південній частині області, особливо на південь від Оки, більш 50 % земель використовується в сільському господарстві. Сільське господарство має переважно приміську спеціалізацію. Рослинництво розвинене в південній частині області. Більша частина посівних площ (понад 3/5) зайнята кормовими культурами. Великі посіви зернових (пшениці, ячменю, вівса, жита). Значну роль у рослинництві регіону відіграє картоплярство. Поширене тепличне овочівництво. Вирощуються також квіти, гриби. Тваринництво переважає над рослинництвом; має молочно-м'ясну спрямованість. Крім великої рогатої худоби, повсюдно розводяться свині й птахівництво.
Транспорт
Транспортна мережа регіону добре розвинена й має радіально-кільцеву структуру.
На території області розташовується найбільший у Росії Московський залізничний вузол (від Москви розходяться 11 радіальних напрямків; довжина залізниць загального користування досягає 2700 км; щільність залізниць є найбільшою в Росії). Залізниці здебільшого електрифіковані. Майже повністю на території Московської області розташоване Велике залізничне кільце, що з'єднує всі радіальні напрямки. Найбільші сортувальні станції регіону — Орєхово й Бекасово — перебувають на Великім кільці.
Значна й щільність автомобільних шляхів на території області. Довжина шляхів із твердим покриттям — близько 14 тис. км. 10 радіальних напрямків зв'язані Московським кільцевим автомобільним шляхом, а також двома кільцями (А107 і А108).
Пасажирськими автоперевезеннями в Московській області займаються ГУП МО «Мострансавто», ТОВ «Автотревел».
Регулярне судноплавство — по річках Волзі, Оці й Москві, а також по каналу імені Москви. Найбільші річкові порти — Серпухов і Коломна.
Добре розвинений трубопровідний транспорт; у межах області розташовано два кільцеві розподільні газопроводи й безліч магістральних газопроводів, що з'єднують Москву з найбільшими газодобувними районами країни. Два нафтопроводи (Рязань — Москва і Ярославль — Москва). Кільцевий нафтопродуктопровід з 11 наливними станціями й нафтопродуктопровід Рязанський НПЗ — Москва.
Електроенергодефіцит області покривають ЛЕП магістральних напрямів: Москва — Санкт-Петербург, Москва — , Москва — Жигульовська ГЕС і Москва — Волзька ГЕС; електроенергетичне кільце й широка мережа внутрішніх ліній.
У Московській області — три великі пасажирські аеропорти, що мають статус міжнародних — Шереметьєво, Домодєдово й Внуково. Аеропорт Биково в цей час не використовується для пасажирських перевезень. Найбільший військовий аеродром — Чкаловський (біля селища Моніно).
Основні шляхи
- Мінське шосе (Автомагістраль M1 (Росія) Москва — Мінськ) ()
- (М2 «Крим») ()
- (М3 «Україна» Москва — Наро-Фомінськ — Обнінськ — на Київ)
- (М4 «Дон» Москва — Новоросійськ) ()
- (М5 «Урал» Москва — Челябінськ) ()
- (М7 «Волга» Москва — Уфа) ()
- (М8 «Холмогори» Москва — Архангельськ) ()
- Новоризьке шосе (М9 «Балтія» Москва — Рига) ()
- (М10 «Росія») Москва — Санкт-Петербург ()
- ( Москва — Бородіно)
- ( Москва — Щолково — Чорноголовка)
- ( Москва — Дубна)
- Мале Московське кільце ()
- ()
- ( Москва — Касимов)
- ( Москва — Солнєчногорськ)
- ( Лобня — Рогачово)
- (Москва — Лікіно-Дульово)
- (Москва — Подольськ — Обнінськ — на Бобруйськ)
- (Москва — — Обнінськ — Калуга)
- (Москва — )
- Рубльово-Успенське шосе
Влада
Губернатор Московської області — Воробйов Андрій Юрійович.
(сформовано 12 грудня 1993 року) — 50 людей; термін повноважень депутатів — 5 років.
Вищий виконавчий орган державної влади — . Центральні виконавчі органі державної влади — міністерства, яких у Московській області налічується 18.
Повноваження, завдання, функції й компетенція діяльності Уряду Московської області визначаються , Законом Московської області «Про Уряд Московської області», а також іншими законами Московської області.
Комітети Московської обласної Думи
- з питань законності, питань влади й суспільних зв'язків
- з науково-промислового комплексу
- з питань правоохоронної діяльності, безпеки й військовослужбовців
- зі статусу, регламенту й депутатської етики
- з питань науки, освіти, культури й спорту й справ молоді
- з питань охорони здоров'я
- з праці й соціальних питань
- з питань охорони здоров'я, природних ресурсів і екології
- з аграрної політики
- з питань бюджету, фінансової й податкової політики
- з економічної політики
- з проблем народногосподарського комплексу й питань інфраструктури
Наука
Московська область має розвинений науковий комплекс, що має велике значення для країни. За своїм науковим потенціалом область випереджає багато регіонів Росії, поступаючись лише Москві й Санкт-Петербургy.
Уже в 1930-х—1940-х на території області стали з'являтися наукогради оборонного профілю — Жуковський (авиаційна техніка), Климовськ (розробка стрілецької зброї), Реутов (ракетне машинобудування), Фрязіно (електроніка), Корольов (космічна техніка). Пізніше до них приєдналися центри фундаментальних наук — і Чорноголовка (хімія й фізика), Дубна (ядерна фізика). Найважливішим центром біологічних досліджень є місто Пущино.
У Московській області розташовуються центри керування польотами космічних кораблів (Корольов) і військових супутників (Краснознаменськ), а також ряд випробувальних полігонів.
Культура й рекреація
Московська область посідає перше місце серед регіонів Росії за кількістю рекреаційних споруджень. Розташовані вони в основному в західній, північно-західній і північній частинах області, а також поблизу Москви. Є лікувальні рекреаційні ресурси. Велике значення для рекреації мають ліси, що займають понад 40 % території регіону. Широко поширена рекреація в садівничих товариствах. За числом садових ділянок область посідає перше місце в Росії; усього їх на території регіону понад 1 млн. Особливо велика чисельність садівничих товариств у північно-східних, південно-західних і західних районах Московської області.
Численні культурні рекреаційні спорудження — це й садибні комплекси (Абрамцево, Архангельське, , й ін.), і прадавні міста (Верея, Волоколамськ, Дмитров, Зарайськ, Звенигород, Істра, Коломна, Сергієв Посад і ін.), і монастирі (Троїце-Сергієва лавра, , , і ін.), і будинки-музеї (А. П. Чехова в Меліхові; П. І. Чайковського в Клині й ін.), і краєзнавчі музеї (у багатьох містах області). Кілька театрів (у Ногінську, Коломні й інших містах).
Екологія
Екологічна ситуація в Московській області важка; забруднені як райони, що прилягають до Москви, так і промислові райони сходу й південного сходу області. Найбільшу екологічну небезпеку становлять стічні води промислових і тваринницьких підприємств; викиди підприємств енергетики (Каширської і Шатурської ГРЕС і ін.); бази поховання побутових і промислових відходів (у найближчі до столиці районах) — наприклад, найбільший у Європі Тимоховський смітник; давні військові й особливо аеродромні паливосховища; сховище ядерних відходів (у Сергієво-Посадському районі).
Адміністративно-територіальний поділ
Станом на 2023 рік Московська область поділяється на 57 міських округів:
| № п/п | Міський округ | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | Адміністративний центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Балашихинський міський округ | 244,18 | 298610 | 356638 | 501610 | Балашиха | 13 |
| 2 | Богородський міський округ | 811,28 | 203942 | 195128 | 208413 | Ногінськ | 82 |
| 3 | 22,16 | 18232 | 21102 | 22643 | Бронниці | - | |
| 4 | 4,39 | - | 26359 | 26417 | Власіха | - | |
| 5 | Волоколамський міський округ | 1683,51 | 49032 | 53244 | 40295 | Волоколамськ | - |
| 6 | Воскресенський міський округ | 812,48 | 152761 | 153600 | 154630 | Воскресенськ | - |
| 7 | 16,15 | 1785 | 2007 | 1835 | Восход | - | |
| 8 | Дзержинський міський округ | 15,66 | 41488 | 47163 | 56257 | Дзержинський | 1 |
| 9 | Дмитровський міський округ | 2182,04 | 149793 | 151448 | 166591 | Дмитров | - |
| 10 | 30,52 | 75256 | 90956 | 112007 | Долгопрудний | - | |
| 11 | Домодідовський міський округ | 818,74 | 124572 | 135405 | 179228 | Домодідово | - |
| 12 | 63,36 | 60951 | 70663 | 75001 | Дубна | - | |
| 13 | Електростальський міський округ | 135,36 | 151346 | 162877 | 165364 | Електросталь | 11 |
| 14 | Єгор'євський міський округ | 1717,06 | 98063 | 102958 | 104573 | Єгор'євськ | - |
| 15 | Жуковський міський округ | 47,24 | 101328 | 104736 | 107922 | Жуковський | 1 |
| 16 | Зарайський міський округ | 967,68 | 41974 | 41912 | 38922 | Зарайськ | - |
| 17 | 3,10 | - | 6332 | 5376 | - | ||
| 18 | Істринський міський округ | 1268,97 | 115753 | 119641 | 120776 | Істра | - |
| 19 | Каширський міський округ | 646,09 | 70774 | 70269 | 64417 | Кашира | - |
| 20 | Клинський міський округ | 2019,62 | 127938 | 127779 | 127693 | Клин | - |
| 21 | 1728,46 | 190909 | 189445 | 184706 | Коломна | - | |
| 22 | 55,47 | 170558 | 183402 | 224533 | Корольов | - | |
| 23 | Котельниківський міський округ | 14,24 | 17747 | 32338 | 46763 | Котельники | 1 |
| 24 | Красногорський міський округ | 2090,01 | 149679 | 179872 | 263143 | Красногорськ | - |
| 25 | 3440,49 | 28044 | 36103 | 42472 | Краснознаменськ | - | |
| 26 | Ленінський міський округ | 202,83 | 83719 | 94242 | 149256 | Видне | 56 |
| 27 | Литкарінський міський округ | 17,29 | 50798 | 55237 | 58606 | Литкаріно | - |
| 28 | 30,19 | 64679 | 74252 | 89339 | Лобня | - | |
| 29 | Лосино-Петровський міський округ | 91,27 | 38038 | 40060 | 47827 | Лосино-Петровський | 18 |
| 30 | Лотошинський міський округ | 979,57 | 18337 | 17859 | 16126 | - | |
| 31 | Луховицький міський округ | 1282,53 | 63235 | 58802 | 58444 | Луховиці | - |
| 32 | Люберецький міський округ | 122,05 | 237973 | 265115 | 318372 | Люберці | 22 |
| 33 | Можайський міський округ | 2626,88 | 70303 | 72745 | 70548 | Можайськ | - |
| 34 | Митищинський міський округ | 430,60 | 186066 | 203393 | 248008 | Митищі | 92 |
| 35 | 5,92 | 2599 | 2920 | 2828 | Молодіжний | - | |
| 36 | Наро-Фоминський міський округ | 1547,76 | 191596 | 189763 | 162632 | Наро-Фоминськ | - |
| 37 | Одинцовський міський округ | 1255,05 | 286033 | 316696 | 313210 | Одинцово | - |
| 38 | Оріхово-Зуєвський міський округ | 1857,66 | 119803 | 121916 | 132718 | Оріхово-Зуєво | - |
| 39 | Павлово-Посадський міський округ | 606,14 | 102311 | 106000 | 105891 | Павловський Посад | - |
| 40 | Подольський міський округ | 339,12 | 271712 | 280782 | 328701 | Подольськ | 76 |
| 41 | Пушкінський міський округ | 742,49 | 163439 | 177510 | 177822 | Пушкіно | - |
| 42 | Раменський міський округ | 1397,45 | 217939 | 256375 | 305988 | Раменське | - |
| 43 | Реутовський міський округ | 9,09 | 76805 | 87314 | 106962 | Реутов | 1 |
| 44 | Рузький міський округ | 1567,56 | 63685 | 61673 | 61622 | Руза | - |
| 45 | Сергієво-Посадський міський округ | 2026,97 | 230481 | 225693 | 214155 | Сергієв Посад | - |
| 46 | Серебряно-Прудський міський округ | 877,38 | 24689 | 25843 | 24105 | Серебряні Пруди | - |
| 47 | 1101,25 | 221801 | 219853 | 217052 | Серпухов | - | |
| 48 | Солнечногорський міський округ | 937,08 | 124369 | 128580 | 146375 | Солнечногорськ | - |
| 49 | Ступинський міський округ | 1707,81 | 116007 | 119282 | 120936 | Ступино | - |
| 50 | Талдомський міський округ | 1427,02 | 46302 | 48553 | 46576 | Талдом | - |
| 51 | Фрязінський міський округ | 9,18 | 52479 | 55381 | 59991 | Фрязіно | 2 |
| 52 | 257,77 | 177445 | 207425 | 254748 | Хімки | - | |
| 53 | Чорноголовський міський округ | 61,68 | 20788 | 22450 | 22945 | Чорноголовка | 10 |
| 54 | Чеховський міський округ | 865,38 | 109668 | 115301 | 131647 | Чехов | - |
| 55 | Шатурський міський округ | 2675,14 | 70967 | 72087 | 69129 | Шатура | - |
| 56 | 1218,88 | 23061 | 25372 | 25667 | Шаховська | - | |
| 57 | Щолковський міський округ | 621,49 | 173288 | 176090 | 188281 | Щолково | 80 |
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.
Література
- (рос.) Глушкова В. Г. Подмосковье. Культура, история, география. Исторический путеводитель. — М. : Вече, 2005. — 352 с.
- (рос.) Московский столичный регион на рубеже веков: новейшая история и пути развития. — Смоленск : Ойкумена, 2003.
Культура
- (рос.) Альтшуллер Б. Л. и др. Памятники архитектуры Московской области. Каталог в двух томах. — М. : Искусство, 1975. — 384 + 376 с.
- (рос.) Вагнер Б. Б. Золотое кольцо Подмосковья. — М. : Вече, 2007. — 240 с.
- (рос.) Егорова Л. А. Подмосковье. Маршруты выходного дня: путеводитель. — М. : ОЛМА-ПРЕСС Экслибрис, 2006. — 238 с.
- (рос.) Иванов Ю. Г. Памятные места Подмосковья. — Смоленск : Русич, 2005. — 416 с.
- (рос.) Памятники архитектуры Московской области: Иллюстрированный научный каталог. [в 3-з тт.] / Под общ. ред. Е. Н. Подъяпольской. — М. : Стройиздат, 1998–2001.
- (рос.) Подмосковные усадьбы. Карта. Масштаб 1:350 000. — М. : ЦЭВКФ им. В. В. Дунаева, 2006.
- (рос.) Чижков А. Б. Подмосковные усадьбы. Аннотированный каталог с картой расположения усадеб. — М., 2006. — 280 с.
- (рос.) Щукина Е. П. Подмосковные усадебные парки конца XVIII века. — М. : Институт Наследия, 2007.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Московська область |
- Уряд Московської області [ 20 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=50 Московська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» [ 13 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Інформаційно-пошуковий портал Московської області [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
 Тверська область | Тверська область |  Ярославська область |
 Смоленська область |  |  Владимирська область |
 Москва Калузька область |  Тульська область |  Рязанська область |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mosko vska o blast ros Mosko vskaya o blast sub yekt Rosijskoyi Federaciyi najgustonaselenisha oblast Rosiyi Plosha 46 tis km Naselennya 6628 1 tis osib 2006 Relyef rivninnij z pivnochi j zahodu Smolensko Moskovska visochina na shodi Mesherska nizovina Roztashovana v centri Shidnoyevropejskoyi rivnini u mezhirichchi Oki j Volgi mizh 54 i 57 pivnichnoyi shiroti j mizh 35 i 40 shidnoyi dovgoti Mezhuye na zahodi j na pivnochi iz Tverskoyu oblastyu na pivnochi z Yaroslavskoyu na pivnichnomu shodi j na shodi iz Vladimirskoyu na pivdennomu shodi z Ryazanskoyu na pivdni z Tulskoyu na pivdenno zahodi z Kaluzkoyu na zahodi zi Smolenskoyu oblastyami Moskovska oblastros Moskovskaya oblast Prapor Moskovskoyi oblasti Gerb Moskovskoyi oblastiKrayina RosiyaFed okrug CentralnijAdmin centr KrasnogorskGlava Andrij VorobjovData utvorennya 14 sichnya 1929Of vebsajt mosreg ru ros GeografiyaKoordinati 55 37 40 pn sh 37 44 16 sh d 55 628000000028 pn sh 37 73800000002777466 sh d 55 628000000028 37 73800000002777466Plosha 45 800 km vnutr vod 0 4 Chasovij poyas MSK UTC 3 NaselennyaChiselnist 7104036 01 01 2011 2 a 2011 Gustota 155 osib km EkonomikaEkonom rajon CentralnijKodiISO 3166 2 RU MOSZKATO 46Sub yekta RF 50 90 150Telefonnij 7 495 496 498Karti Moskovska oblast u VikishovishiMapa Moskovskoyi oblasti Misto Moskva ye okremim sub yektom Rosijskoyi Federaciyi ta administrativno do skladu oblasti ne vhodit Nazva oblastiSvoyu nazvu oblast zdobula cherez misto Moskvu yaka odnak ye okremim sub yektom Rosijskoyi Federaciyi j do skladu oblasti ne vhodit Organi derzhavnoyi vladi Moskovskoyi oblasti vidpovidno do istorichnih tradicij rozmishayutsya yak na teritoriyi mista Moskvi tak i Moskovskoyi oblasti U 2007 roci zdanij v ekspluataciyu Budinok na okolicyah Krasnogorska i organi vikonavchoyi vladi peremisheni tudi Istorichno oblasti pereduvala Moskovska guberniya zasnovana Petrom I v 1708 r Oblast bulo utvoreno 14 sichnya 1929 roku yak Centralno Promislovu oblast u hodi ukrupnennya odinic administrativnogo teritorialnogo rozpodilu RRFSR a 3 chervnya 1929 roku vona bula perejmenovana v Moskovsku oblast PrirodaRelyef Relyef Moskovskoyi oblasti perevazhno rivninnij zahidnu chastinu zajmayut gorbkuvati visochini visoti bilshe 160 m shidnu veliki nizovini Z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid oblast peretinaye granicya Moskovskogo zaledeninnya na pivnich vid neyi poshireni lodovo erozijni formi z morennimi gryadami a na pivden lishe erozijni formi relyefu Majzhe ves zahid i pivnich Moskovskoyi oblasti zajmaye z dobre virazhenimi richkovimi dolinami najbilsha serednya visota blizko 300 m u rajoni Dmitrova u mezhah Klinsko Dmitrovskoyi gryadi a najvisha tochka 310 m u seli Shapkino Mozhajskogo rajonu Pivnichnij shil krutishij v porivnyanni z pivdennim U mezhah visochini chasti ozera lodovikovogo pohodzhennya Krugle j in Na pivnich vid nazvanoyi visochini roztashovana ploska j silno zabolochena visota yakoyi ne bilshe 150 m na nij znahodyatsya Shoshinska j Dubninska nizovini visoti menshe 12 m Na pivdni oblasti prostyagayetsya gorbkuvata sho maye najbilshu visotu 255 m u rajoni Teplogo Stanu perebuvaye v mezhah Moskvi iz chitko virazhenimi osoblivo v pivdennij chastini richkovimi dolinami u yiyi mezhah zridka zustrichayutsya karstovi formi relyefu Ostanni osoblivo poshireni v rajoni Serpuhova Na krajnomu pivdni oblasti za Okoyu dosit visoki bilshe 200 m maksimalna visota 238 m pivnichni vidrogi Serednorosijskoyi visochini iz chislennimi yarami j balkami Majzhe vsyu shidnu polovinu Moskovskoyi oblasti zajmaye velika Mesherska nizovina na shodi znachno zabolochena najvishij yiyi pagorb maye visotu 172 m nad rivnem morya perevazhayut visoti 120 150 m richkovi dolini virazheni slabko Majzhe vsi veliki ozera Mesherskoyi nizovini Chorne Svyate j in mayut lodovikove pohodzhennya Vidrazu j najnizhcha v regioni prirodna visota riven vodi Oki blizko 97 metriv Geologichna budova j korisni kopalini Na teritoriyi Moskovskoyi oblasti majzhe vidsutni vidkladannya tretinnogo periodu znachno shirshe poshireni vidkladannya kam yanovugilnogo i yurskogo periodiv U krejdovij period na teritoriyi chastini suchasnoyi Moskovskoyi oblasti isnuvavalo more pro sho svidchat vihodi fosforitiv i riznomanitnih piskiv Krejdovi vidkladennya poshireni na pivnochi Moskovskoyi oblasti More yurskogo periodu bulo obshirnishe morya krejdovogo periodu harakterni yurski vidkladannya u viglyadi chornih glin roztashovani j na teritoriyi Moskvi ta v yiyi najblizhchih okolicyah osoblivo u dolini richki Moskvi Vidkladannya kam yanovugilnogo periodu u Moskovskij oblasti predstavleni dolomitami vapnyakami j mergelyami Vihodi kam yanovugilnih vidkladiv bagatih organichnimi zalishkami mayut misce na pivdni osoblivo v Serpuhovskomu rajoni i na zahodi oblasti Viyavleni na teritoriyi Moskovskoyi oblasti j devonski vidkladennya Moskovska oblast bagata riznomanitnimi korisnimi kopalinami Piski sho perebuvayut u vidkladannyah riznih periodiv golovnim chinom chetvertinnogo j krejdovogo mayut visoku yakist i shiroko vikoristovuyutsya v budivnictvi kvarcovi piski zastosovuyutsya v sklyanij promislovosti vidobutok yih vedetsya z kincya XVII stolittya v rajoni Lyuberec Pishano gravijni rodovisha chasti v mezhah Smolensko Moskovskoyi visochini Chislenni v mezhah Moskovskoyi oblasti j rodovisha glin vognetrivki bili glini zustrichayutsya na shodi oblasti u vidkladennyah kam yanovugilnoyi i yurskoyi sistem i dobuvayutsya z XIV stolittya v rajoni Gzheli Dosit shiroko poshireni pokrivni suglinki i vikoristovuyutsya v cegelnim virobnictvi Zdavna slavitsya moskovskij kraj svoyimi vapnyakami bilim kamenem m yakimi v obrobci Znamenite butovogo vapnyaku sirovina yakogo jshla na oblicyuvannya stin takih moskovskih budinkiv yak Velikij teatr tosho nini vidobutok vapnyaku u M yachkovi zupinenij Vidomi rodovisha marmuropodibnogo vapnyaku yak napriklad u rajoni Kolomni Na teritoriyi oblasti viyavleni pokladi j inshih karbonatnih porid dolomitiv vikoristovuyutsya v cementnij promislovosti vapnyakovih tufiv krejdi mergeliv tosho sho roztashovuyutsya golovnim chinom na pivdni j shodi oblasti napriklad u rajoni selisha Piski Kolomenskogo rajonu Moskovska oblast maye rodovisha fosforitiv tut roztashovani najvazhlivishi v Pidmoskov ya Yegor yevske j Syeverske rodovisha Fosforiti Moskovskoyi oblasti vidriznyayutsya visokim vmistom fosfornoyi kisloti Rajon Mesherskoyi nizovini bagatij torf yanimi rodovishami Rozvidani rodovisha kalijnoyi soli u Serpuhovskomu Yegor yevskomu rajonah U Moskovskij oblasti chislenni takozh mineralni dzherela osoblivo zalizisti pid Zvenigorodom Serpuhovom Klinom Krim vidkritih dzherel viyavlena bezlich bagatih mineralnoyu vodoyu shariv na glibinah 300 500 metriv Na glibini 1 1 5 km viyavlene pohovane solone more znachnoyi ploshi sho priblizno zajmaye teritoriyu ne tilki Moskovskoyi ale j dekilkoh susidnih oblastej Soloni vodi z koncentraciyeyu solej do 300 g l zastosovuyutsya v miscevij harchovij promislovosti balneologichnih centrah a takozh na vodnosportivnij bazi Klimat Klimat Moskovskoyi oblasti pomirno kontinentalnij sezonnist chitko virazhena lito teple zima pomirno holodna kontinentalnist zrostaye z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Period iz serednodobovoyu temperaturoyu nizhche 0 C trivaye 120 135 dniv pochinayuchis z seredini listopada j zakinchuyuchis naprikinci bereznya Serednorichna temperatura na teritoriyi oblasti kolivayetsya vid 2 7 do 3 8 C Najholodnishij misyac sichen serednya temperatura na zahodi oblasti 10 C na shodi 11 C Iz prihodom arktichnogo povitrya nastupayut silni morozi nizhche 20 C yaki trivayut do 40 dniv protyagom zimi ale zvichajno morozni periodi nabagato mensh trivali v okremi roki morozi dosyagali 45 C absolyutnij minimum temperatur buv vidznachenij u Naro Fominsku 54 C Uzimku osoblivo v grudni j lyutomu chasti vidligi sho viklikayutsya atlantichnimi j ridshe seredzemnomorskimi ciklonami voni yak pravilo netrivali serednya trivalist yih 4 dni zagalne chislo z listopada po berezen do p yatdesyati Snizhnij pokriv zvichajno z yavlyayetsya v listopadi hocha buvali roki koli vin z yavlyavsya naprikinci veresnya j u grudni znikaye v seredini kvitnya inodi j ranishe naprikinci bereznya Postijnij snizhnij pokriv vstanovlyuyetsya zvichajno naprikinci listopada visota snigovo pokrivu 25 45 sm Grunti promerzayut na 65 75 sm Najteplishij misyac lipen serednya temperatura 17 C na zahodi j 18 5 C na pivdennomu shodi Maksimalna litnya temperatura 39 C vidznachena v Zarajskomu Serednorichna kilkist opadiv 450 650 mm najbilsh zvolozheni pivnichno zahidni rajoni najmensh pivdenno shidni U litni misyaci v serednomu vipadaye 75 mm opadiv odnak raz u 25 30 rokiv u Moskovskij oblasti traplyayutsya silni posuhi koli vipadaye menshe 5 mm opadiv Gidrografiya Richka UchaRichka Moskva Usi richki Moskovskoyi oblasti vidnosyatsya do basejnu Volgi sama Volga protikaye teritoriyeyu oblasti na nevelikij dilyanci yakoyu prohodit mezha iz Tverskoyu oblastyu Pivnichna chastina oblasti vklyuchayuchi vsyu zroshuyetsya pritokami Volgi Shosheyu Lamoyu Dubnoyu Sestroyu Yahromoyu pivdenna zh pritokami Oki Naroyu Protvoyu i in sho ye najbilshoyi pislya Volgi richkoyu Moskovskoyi oblasti Do basejnu Oki nalezhat i pritoki richki Moskvi sho protikaye v mezhah Moskovskoyi oblasti na bilshij chastini svoyeyi protyazhnosti Shidni j pivnichno shidni rajoni oblasti vklyuchayuchi znachnu chastinu Mesheri zroshuyutsya pritokami Klyazmi sho ye odnim z golovnih pritok Oki bere v mezhah Moskovskoyi oblasti svij pochatok Usogo v Moskovskij oblasti ponad 300 richok sho mayut dovzhinu bilshe 10 km Usi richki mayut spokijnij plin dobre rozrobleni dolini zaplavi perevazhaye snigove zhivlennya poveni pripadayut na kviten traven Ulitku riven vodi v richkah Moskovskoyi oblasti nizkij i pidvishuyetsya lishe u vipadkah zatyazhnih doshiv Richki oblasti pokriti lodom z kincya listopada do seredini kvitnya Z richki sudnoplavni tilki Volga Oka j Moskva Pivnichnu chastinu Moskovskoyi oblasti peretinaye kanal imeni Moskvi sho prohodit cherez Ikshinske Klyazminske j vodoshovisha U basejni richki Moskvi takozh utvoreni j vodoshovisha sho zabezpechuyut Moskvu j Moskovsku oblast pitnoyu vodoyu U Moskovskij oblasti chimalo ozer blizko 350 majzhe vsi voni negliboki 5 10 m bagato mayut lodovikove pohodzhennya Najbilshi Senezh 15 4 km i 12 6 km Najglibshe 32 metri v Ruzskomu rajoni U Moskovskij oblasti neridki bolota osoblivo v mezhah Mesherskoyi i Verhnovolzkoyi nizovin Grunti Na teritoriyi Moskovskoyi oblasti perevazhayut malorodyuchi dereno pidzolisti grunti j taki sho potrebuyut udobrennya na visochinah suglinni serednogo j silnogo stupenya opidzolenosti u mezhah nizovin dereno pidzolisti bolotni supishani j pishani Chornozemni grunti silno opidzoleni j viluzheni poshireni malo j mayut misce lishe na pivden vid Oki Siri lisovi grunti poshireni na pivden vid Oki j u mezhirichchi Moskvi j Klyazmi v osnovnomu Ramenskij i Voskresenskij rajoni chasto zustrichayutsya v Mesherskoyi i Verhnovolzkoyi nizovinah Po dolinah velikih richok alyuvialni grunti Grunti Moskovskoyi oblasti silno zabrudneni mineralnimi dobrivami j otrutohimikatami a takozh pobutovimi j virobnichimi vidhodami smittyam Osoblivo velikij stupin zabrudnennya gruntiv u primiskij zoni Moskvi a takozh na shodi v Oryehovo Zuyevskomu i Noginskomu rajonah i pivdennomu shodi oblasti u Voskresenskomu rajoni Roslinnist Moskovska oblast perebuvaye v mezhah lisovoyi i lisostepovoyi zon Lisi zajmayut ponad 40 teritoriyi regionu Na pivnochi Moskovskoyi oblasti na teritoriyi a takozh u yiyi zahidnij chastini na teritoriyi Mozhajskogo Lotoshinskogo j Shahovskogo rajoniv najposhirenishi serednotajgovi hvojni lisi perevazhno yalinniki Lisi Mesheri skladayutsya perevazhno z tajgovih sosnovih masiviv u zabolochenih nizovinah zustrichayutsya okremi vilhovi lisi Centralna j pochasti shidna chastini oblasti nalezhat do pivdenno tajgovih hvojno shirokolistyanih lisiv Tut osnovni derevni porodi yalina sosna bereza osika Na uzlissi panuye lishina lisovij gorih Dlya ciyeyi zoni harakterni travi yak hvojnih tak i shirokolistyanih lisiv Pivdennishe roztashovuyetsya pidzona shirokolistyanih lisiv osnovni derevni porodi yakoyi dub lipa gostrolistij klen ye perehidnoyu zonoyu dlya neyi harakterni j veliki masivi yalinki yak napriklad u verhiv yah richki Lopasni U dolini Oki sosnovi bori stepovogo tipu Krajnij pivden oblasti perebuvaye v lisostepovij zoni usi dilyanki stepu rozorani voni majzhe ne zbereglisya navit fragmentarno U mezhah lisostepovoyi zoni zridka zustrichayutsya lipovi j dubovi gayi Pidmoskovnij pejzazh Z XVIII stolittya lisi ninishnoyi Moskovskoyi oblasti zaznali intensivnoyi virubki sho privelo do zmini spivvidnoshennya derevnih porid hvojni v osnovnomu yalinovi lisi v bagatoh miscyah zminilisya dribnolistimi berezovimi j osikovimi U nash chas virubki majzhe ne vedutsya tomu sho majzhe vsi lisi mayut vodoohoronne znachennya vedetsya lisovidnovna robota osoblivo v najblizhchih okolicyah Moskvi Bolota najbilshe poshireni v Shaturskomu i Luhovickomu na shodi rajonah Prirodnih zaplavnih lugiv majzhe ne zalishilosya Kilkist aborigennih vidiv roslin u Moskovskoyi oblasti skorochuyetsya ale use shirshe poshiryuyutsya predstavniki inshoyi flori napriklad klen amerikanskij na bilshih teritoriyah rozselilisya j kulturni vidi borshivnik Sosnovskogo vodozbir zvichajnij i in Deyaki vidi roslin zaneseni v Tvarinnij svit Iz ssavciv u Moskovskij oblasti zbereglisya noricya ruda mishak uralskij vivirka zvichajna zayec bilij lisicya zvichajna vovk nevelika populyaciya los zvichajnij kaban dikij sarna yevropejska olen shlyahetnij Bagata ornitofauna oblasti u bilshih kilkostyah zustrichayutsya dyatli drozdi ryabchiki sniguri solov yi derkachi bili leleki siri chapli martini norci kachki osoblivo krizhni vodyatsya takozh ogari Chislenni gorobci soroki voroni siri j inshi tipovi predstavniki ornitofauni serednoyi smugi Rosiyi Ponad soroka vidiv vidnosyatsya do mislivsko promislovih i vilovlyuyutsya shorichno Vodojmi oblasti bagati riboyu zvichajni jorzh karas korop lyash okun plotva rotan goloveshka sudak shuka Chislenni komahi lishe bdzholinih bilshe 300 vidiv Deyaki vidi zaneseni v Mizhnarodnu Chervonu knigu Ohorona prirodi Na teritoriyi Moskovskoyi oblasti roztashovuyutsya zajmayutsya opikoyu zubra i odnu z najpivnichnishih populyacij stepovih roslin nacionalnij park Losinij ostriv chastkovo zapovidno mislivske gospodarstvo kilka zakaznikiv federalnogo znachennya IstoriyaBorodinska bitva Teritoriya suchasnoyi Moskovskoyi oblasti bula naselena vzhe bilshe 20 tisyach rokiv tomu U mezhah oblasti vidomi chislenni kurgani gorodisha zaliznoyi dobi Shiroko poshireni kurgani X XII stolit Do IX X stolit teritoriyu basejnu richki Moskvi j prilegli zemli naselyali v osnovnomu fino ugorski ta baltijski plemena Merya naselyala pivnich suchasnoyi oblasti meshera bula prisutnya na pivdennomu shodi golyad zhila na pivdennomu zahodi Slov yanami cya teritoriya pochala aktivno osvoyuvatisya lishe v X stolitti U seredini XII stolittya zemli ninishnoyi Moskovskoyi oblasti uvijshli do skladu Vladimiro Suzdalskogo knyazivstva Do cogo zh chasu vidnositsya aktivne zasnuvannya mist Volokolamsk 1135 Moskva 1147 Zvenigorod 1152 Dmitrov 1154 U pershij polovini XIII stolittya vsya Vladimiro Suzdalska zemlya u tomu chisli j pidmoskovni zemli bula zavojovana mongolami V XIII stolitti zemli navkolo Moskvi stali chastinoyu Moskovskogo knyazivstva yake zgodom stalo centrom ob yednannya rosijskih zemel i oplotom borotbi z mongolo tatarskim yarmom Velika bula oboronna rol pidmoskovnih monastiriv pid Volokolamskom u Zvenigorodi Troyicko Sergiyevogo monastirya Teritoriyi ninishnih pivdennih rajoniv Moskovskoyi oblasti vhodili do skladu Ryazanskogo knyazivstva ostatochno priyednanogo do Moskvi lishe v 1520 r Zahid oblasti deyakij chas vhodiv do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Mapa Moskovskoyi guberniyi za enciklopedichnim slovnikom Brokgauza i Yefrona Z pershoyi polovini XVIII stolittya velika chastina teritoriyi ninishnoyi Moskovskoyi oblasti vhodila do skladu Moskovskoyi guberniyi V XVIII XIX stolittyah u Moskovskij guberniyi rozvivalasya legka promislovist osoblivo tekstilna vazhlivimi yiyi centrami stali Bogorodsk Pavlovskij Posad Oryehovo Zuyevo V 1851 na teritoriyi guberniyi z yavilasya persha zaliznichna liniya sho z yednala Moskvu j Sankt Peterburg v 1862 buv vidkritij ruh po liniyi na Nizhnij Novgorod Pid chas pershoyi rosijskoyi revolyuciyi 1905 roku na pivnichnomu zahodi oblasti diyalo selyanske samovryaduvannya pid nazvoyu U listopadi 1917 u guberniyi bula vstanovlena radyanska vlada Yak administrativno teritorialna odinicya v skladi RRFSR Moskovska oblast z yavilasya 14 sichnya 1929 roku Zgidno z Konstituciyeyu prijnyatoyu v 1993 Moskovska oblast ye sub yektom Rosijskoyi Federaciyi V 1380 z Kolomni poviv svoyi vijska nazustrich tataro mongolam knyaz Dmitro Ivanovich Donskij i potim zdobuv znamenitu peremogu na Kulikovomu poli istoriya Pidmoskov ya nerozrivno zv yazana z bagatma vijskovimi podiyami Smutnogo chasu Troyickoyu oblogoyu pershim i drugim opolchennyami V 1812 bilya Mozhajska vidbuvsya Borodinskij bij sho stav najbilshoyu bitvoyu Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku Nareshti v 1941 1942 tut vidbulasya odna z najznachnishih voyennih operacij Nimecko radyanskoyi vijni bitva za Moskvu sho rozviyala mif pro neperemozhnist nimecko nacistskoyi armiyi NaselennyaZagalna chiselnist naselennya bez priyizhdzhih stanovit 6 628 100 osib 2006 Moskva administrativno do skladu oblasti ne vhodit Znachnu chastinu naselennya Moskovskoyi oblasti ponad 90 stanovlyat rosiyani Serednya shilnist naselennya 144 1 osib km 2005 najbilsha sered rosijskih regioniv sho obumovleno visokoyu chastkoyu miskogo naselennya 80 5 Najbilshu shilnist naselennya mayut miscini v najblizhchih do Moskvi rajonah Lyubereckomu Balashihinskomu Himkinskomu Krasnogorskomu ta in najmenshu v okrayinnih rajonah Lotoshinskomu Shahovskomu Mozhajskomu de vona stanovit blizko 20 osib km ridko zaselena takozh shidna chastina Mesherskoyi nizovini menshe 20 osib km Nacionalnij sklad naselennya Narodi z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib 2002 1 Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite Rosiyani 6022763 Tadzhiki 3404Ukrayinci 147808 Korejci 3232Tatari 52851 Marijci 2554Bilorusi 42212 Kazahi 2493Virmeni 39660 Osetini 2389Mordva 21856 Lezgini 2130Azerbajdzhanci 14651 Chechenci 1941Chuvashi 12530 Greki 1850Moldovani 10418 Udmurti 1847Yevreyi 9899 Bolgari 1511Gruzini 9888 Cigani 1511Nimci 4607 Avarci 1242Uzbeki 4183 Litovci 1172Bashkiri 3565 Ne vkazali nacionalnist 172090 Mista U centri mista Volokolamska 2003 U Moskovskij oblasti na 2006 rik nalichuvalosya 80 mist bagato z yakih mayut naselennya ponad 100 tis osib tri najbilshi mista za chiselnistyu naselennya Podolsk bilsh 230 tis Balashiha 181 5 tis i Himki 179 7 tis Bilsha chastina mist maye naselennya vid 10 do 50 tis osib Najmenshim mistom oblasti ye Vereya v Naro Fominskomu rajoni Najstarishim mistom oblasti vvazhayetsya Volokolamsk sho vpershe zgaduyetsya v 1135 roci misto na 12 rokiv starshe Moskvi nenabagato molodshe stolici mista Zvenigorod zasnovanij v 1152 roci i Dmitrov datoyu zasnuvannya vvazhayetsya 1154 rik Najintensivnishe budivnictvo mist vidbuvalos u 1938 1940 rokah Ostannim status mista oderzhalo Golicino 2004 deyaki mista vidileni zi skladu inshih mist Yubilejnij Na teritoriyi oblasti ye 4 ZATU Miskij blagoustrij Zhitlovij fond oblasti stanovit blizko 125 mln m majzhe vsi miski zhitla obladnani vodoprovodom kanalizaciyeyu gazom centralnim opalennyam i garyachim vodopostachannyam Nizkij riven telefonizaciyi silskoyi miscevosti telefonom obladnani lishe 15 silskih zhitel U konkursi na najuporyadnishe misto Moskovskoyi oblasti v 2006 roci peremogla Kolomna Druge misce sered mist iz naselennyam bilsh 100 tis zajnyala Balashiha tretye podilili Mitishi j Noginsk Sered mist iz naselennyam mensh 100 tisyach lider misto Panorama zhitlovogo mikrorajonu v m RamenskeSelisha Na teritoriyi Moskovskoyi oblasti isnuye dva tipi selish dachni selisha j selisha miskogo tipu ostanni chislennishi Chiselnist naselennya deyakih selish perevishuye 20 tis osib najbilshim selishem ye Nahabino naselennya 29 tis osib potim Tomilino 27 7 tis osib Najbilshi naseleni punkti Nizhche podano spisok naselenih punktiv yaki mayut ponad 10 tisyach osib perepis 2010 Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Balashiha misto 147909 215494Lyuberci misto 156691 172525Elektrostal misto 146294 155196Sholkovo misto 112865 110411Noginsk misto 117555 100072Vidne misto 52198 56752Fryazino misto 52436 55369Tomilino selishe miskogo tipu 28545 30605Malahovka selishe miskogo tipu 18552 24004Monino selishe miskogo tipu 20017 22821Losino Petrovskij misto 22324 22550Stara Kupavna misto 21433 21811Kraskovo selishe miskogo tipu 11930 21250Chornogolovka misto 20284 20983Elektrougli misto 16717 20136Oktyabrskij selishe miskogo tipu 10135 13165Fryanovo selishe miskogo tipu 11180 11243EkonomikaPromislovist Za obsyagom promislovogo virobnictva Moskovska oblast zajmaye sered regioniv Rosiyi druge misce pislya Moskvi Promislovist regionu vikoristovuye perevazhno priviznu sirovinu vona gruntuyetsya na potuzhnij naukovo tehnichnij bazi j visokokvalifikovanih trudovih resursah tisno pov yazana iz promislovistyu Moskvi Providnoyu galuzzyu ye legka promislovist na neyi pripadaye ponad 35 valovogo promislovogo virobnictva oblasti yaka pochala rozvivatisya na okolicyah Moskvi vzhe v XVIII stolitti Takim chinom legka promislovist najstarsha promislova galuz u regioni Osoblivo rozvineni bavovnyane u mistah Yegor yevsk Noginsk Oryehovo Zuyevo i vovnyane u mistah Pavlovskij Posad Pushkino virobnictva Vigotovlyayutsya takozh trikotazhni v Ivantyeyevci Dmitrovi i shovkovi u Naro Fominsku virobi Rozvineni mashinobuduvannya j Provoditsya ustatkuvannya teplovoyi i yadernoyi energetiki Podolsk yadernogo paliva Elektrostal kosmichna j raketna tehnika Korolov Himki Reutov magistralni teplovozi Kolomna vagoni metro Mitishi silskogospodarski mashini ekskavatori j krani Lyuberci Dmitrov Balashiha visokoyakisna stal Elektrostal ustatkuvannya legkoyi promislovosti osnovni centri Kolomna Klimovsk Podolsk avtobusi Likino Dulovo Golicino j Yahroma kabeli Podolsk optichni priladi Krasnogorsk Na teritoriyi oblasti roztashovana velika kilkist pidpriyemstv oboronnogo kompleksu u j in Himichna promislovist pracyuye v osnovnomu na priviznij sirovini Viroblyayutsya kisloti Sholkovo mineralni dobriva Voskresensk sintetichne volokno Serpuhov i Klin plastmasovi virobi Oryehovo Zuyevo laki j farbi Sergiyev Posad farmacevtichni virobi j in Promislovist budivelnih materialiv sho oriyentuyetsya na miscevu sirovinu u cej chas perezhivaye krizu Diyut zavodi u Voskresensku cementnij Likino Dulovi j Verbilkah fayansovo farforni zavod suhih budivelnih sumishej u Krasnogorsku j kilka virobnictv keramichnoyi cegli Rozvinena derevoobrobna promislovist u Bronnicyah i in Provoditsya vidobutok fosforitiv torfu glin piskiv shebeniv i graviyu Elektroenergiyu viroblyayut 2100 MVT 1300 MVT 1100 MVT a takozh Zagorska GAES 1200 MVT i trohi mensh znachimih elektrostancij U bilshosti mist diyut pidpriyemstva harchovoyi promislovosti sho zabezpechuyut potrebi nasampered miscevogo naselennya Na teritoriyi Moskovskoyi oblasti realizuyutsya inozemni investicijni proekti odin z najbilshih sporudzhennya bilya selisha zavodu po skladannyu pobutovoyi tehniki pivdennokorejskoyi kompaniyi LG Planuyetsya stvorennya velikogo tehnoparku v rajoni sela Sichovo Volokolamskogo rajonu de rozmistyat svoyi ofisi deyaki veliki mizhnarodni kompaniyi Rozvineni hudozhni promisli gzhelska keramika zhostovski pidnosi fedoskinska lakova miniatyura igrashkovij promisel Silske gospodarstvo Blizko 40 teritoriyi Moskovskoyi oblasti zadiyano u silskomu gospodarstvi najmenshe osvoyeni silskim gospodarstvom pivnichni shidni j zahidni okrayinni rajoni U pivdennij chastini oblasti osoblivo na pivden vid Oki bilsh 50 zemel vikoristovuyetsya v silskomu gospodarstvi Silske gospodarstvo maye perevazhno primisku specializaciyu Roslinnictvo rozvinene v pivdennij chastini oblasti Bilsha chastina posivnih plosh ponad 3 5 zajnyata kormovimi kulturami Veliki posivi zernovih pshenici yachmenyu vivsa zhita Znachnu rol u roslinnictvi regionu vidigraye kartoplyarstvo Poshirene teplichne ovochivnictvo Viroshuyutsya takozh kviti gribi Tvarinnictvo perevazhaye nad roslinnictvom maye molochno m yasnu spryamovanist Krim velikoyi rogatoyi hudobi povsyudno rozvodyatsya svini j ptahivnictvo Transport Transportna merezha regionu dobre rozvinena j maye radialno kilcevu strukturu Zaliznichna stanciya Iksha source source source source source source Mizhnarodnij aeroport Shermetyevo Na teritoriyi oblasti roztashovuyetsya najbilshij u Rosiyi Moskovskij zaliznichnij vuzol vid Moskvi rozhodyatsya 11 radialnih napryamkiv dovzhina zaliznic zagalnogo koristuvannya dosyagaye 2700 km shilnist zaliznic ye najbilshoyu v Rosiyi Zaliznici zdebilshogo elektrifikovani Majzhe povnistyu na teritoriyi Moskovskoyi oblasti roztashovane Velike zaliznichne kilce sho z yednuye vsi radialni napryamki Najbilshi sortuvalni stanciyi regionu Oryehovo j Bekasovo perebuvayut na Velikim kilci Znachna j shilnist avtomobilnih shlyahiv na teritoriyi oblasti Dovzhina shlyahiv iz tverdim pokrittyam blizko 14 tis km 10 radialnih napryamkiv zv yazani Moskovskim kilcevim avtomobilnim shlyahom a takozh dvoma kilcyami A107 i A108 Pasazhirskimi avtoperevezennyami v Moskovskij oblasti zajmayutsya GUP MO Mostransavto TOV Avtotrevel Zaliznichna stanciya Regulyarne sudnoplavstvo po richkah Volzi Oci j Moskvi a takozh po kanalu imeni Moskvi Najbilshi richkovi porti Serpuhov i Kolomna Dobre rozvinenij truboprovidnij transport u mezhah oblasti roztashovano dva kilcevi rozpodilni gazoprovodi j bezlich magistralnih gazoprovodiv sho z yednuyut Moskvu z najbilshimi gazodobuvnimi rajonami krayini Dva naftoprovodi Ryazan Moskva i Yaroslavl Moskva Kilcevij naftoproduktoprovid z 11 nalivnimi stanciyami j naftoproduktoprovid Ryazanskij NPZ Moskva Elektroenergodeficit oblasti pokrivayut LEP magistralnih napryamiv Moskva Sankt Peterburg Moskva Moskva Zhigulovska GES i Moskva Volzka GES elektroenergetichne kilce j shiroka merezha vnutrishnih linij U Moskovskij oblasti tri veliki pasazhirski aeroporti sho mayut status mizhnarodnih Sheremetyevo Domodyedovo j Vnukovo Aeroport Bikovo v cej chas ne vikoristovuyetsya dlya pasazhirskih perevezen Najbilshij vijskovij aerodrom Chkalovskij bilya selisha Monino Osnovni shlyahi Minske shose Avtomagistral M1 Rosiya Moskva Minsk M2 Krim M3 Ukrayina Moskva Naro Fominsk Obninsk na Kiyiv M4 Don Moskva Novorosijsk M5 Ural Moskva Chelyabinsk M7 Volga Moskva Ufa M8 Holmogori Moskva Arhangelsk Novorizke shose M9 Baltiya Moskva Riga M10 Rosiya Moskva Sankt Peterburg Moskva Borodino Moskva Sholkovo Chornogolovka Moskva Dubna Male Moskovske kilce Moskva Kasimov Moskva Solnyechnogorsk Lobnya Rogachovo Moskva Likino Dulovo Moskva Podolsk Obninsk na Bobrujsk Moskva Obninsk Kaluga Moskva Rublovo Uspenske shoseVladaGubernator Moskovskoyi oblasti Vorobjov Andrij Yurijovich sformovano 12 grudnya 1993 roku 50 lyudej termin povnovazhen deputativ 5 rokiv Vishij vikonavchij organ derzhavnoyi vladi Centralni vikonavchi organi derzhavnoyi vladi ministerstva yakih u Moskovskij oblasti nalichuyetsya 18 Povnovazhennya zavdannya funkciyi j kompetenciya diyalnosti Uryadu Moskovskoyi oblasti viznachayutsya Zakonom Moskovskoyi oblasti Pro Uryad Moskovskoyi oblasti a takozh inshimi zakonami Moskovskoyi oblasti Komiteti Moskovskoyi oblasnoyi Dumi z pitan zakonnosti pitan vladi j suspilnih zv yazkiv z naukovo promislovogo kompleksu z pitan pravoohoronnoyi diyalnosti bezpeki j vijskovosluzhbovciv zi statusu reglamentu j deputatskoyi etiki z pitan nauki osviti kulturi j sportu j sprav molodi z pitan ohoroni zdorov ya z praci j socialnih pitan z pitan ohoroni zdorov ya prirodnih resursiv i ekologiyi z agrarnoyi politiki z pitan byudzhetu finansovoyi j podatkovoyi politiki z ekonomichnoyi politiki z problem narodnogospodarskogo kompleksu j pitan infrastrukturiNaukaMoskovska oblast maye rozvinenij naukovij kompleks sho maye velike znachennya dlya krayini Za svoyim naukovim potencialom oblast viperedzhaye bagato regioniv Rosiyi postupayuchis lishe Moskvi j Sankt Peterburgy Uzhe v 1930 h 1940 h na teritoriyi oblasti stali z yavlyatisya naukogradi oboronnogo profilyu Zhukovskij aviacijna tehnika Klimovsk rozrobka strileckoyi zbroyi Reutov raketne mashinobuduvannya Fryazino elektronika Korolov kosmichna tehnika Piznishe do nih priyednalisya centri fundamentalnih nauk i Chornogolovka himiya j fizika Dubna yaderna fizika Najvazhlivishim centrom biologichnih doslidzhen ye misto Pushino U Moskovskij oblasti roztashovuyutsya centri keruvannya polotami kosmichnih korabliv Korolov i vijskovih suputnikiv Krasnoznamensk a takozh ryad viprobuvalnih poligoniv Kultura j rekreaciyaUspenskij sobor Trijce Sergiyevoyi lavriCerkva u Moskovskij oblasti Moskovska oblast posidaye pershe misce sered regioniv Rosiyi za kilkistyu rekreacijnih sporudzhen Roztashovani voni v osnovnomu v zahidnij pivnichno zahidnij i pivnichnij chastinah oblasti a takozh poblizu Moskvi Ye likuvalni rekreacijni resursi Velike znachennya dlya rekreaciyi mayut lisi sho zajmayut ponad 40 teritoriyi regionu Shiroko poshirena rekreaciya v sadivnichih tovaristvah Za chislom sadovih dilyanok oblast posidaye pershe misce v Rosiyi usogo yih na teritoriyi regionu ponad 1 mln Osoblivo velika chiselnist sadivnichih tovaristv u pivnichno shidnih pivdenno zahidnih i zahidnih rajonah Moskovskoyi oblasti Chislenni kulturni rekreacijni sporudzhennya ce j sadibni kompleksi Abramcevo Arhangelske j in i pradavni mista Vereya Volokolamsk Dmitrov Zarajsk Zvenigorod Istra Kolomna Sergiyev Posad i in i monastiri Troyice Sergiyeva lavra i in i budinki muzeyi A P Chehova v Melihovi P I Chajkovskogo v Klini j in i krayeznavchi muzeyi u bagatoh mistah oblasti Kilka teatriv u Noginsku Kolomni j inshih mistah EkologiyaEkologichna situaciya v Moskovskij oblasti vazhka zabrudneni yak rajoni sho prilyagayut do Moskvi tak i promislovi rajoni shodu j pivdennogo shodu oblasti Najbilshu ekologichnu nebezpeku stanovlyat stichni vodi promislovih i tvarinnickih pidpriyemstv vikidi pidpriyemstv energetiki Kashirskoyi i Shaturskoyi GRES i in bazi pohovannya pobutovih i promislovih vidhodiv u najblizhchi do stolici rajonah napriklad najbilshij u Yevropi Timohovskij smitnik davni vijskovi j osoblivo aerodromni palivoshovisha shovishe yadernih vidhodiv u Sergiyevo Posadskomu rajoni Administrativno teritorialnij podilStanom na 2023 rik Moskovska oblast podilyayetsya na 57 miskih okrugiv p p Miskij okrug Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Administrativnij centr Naseleni punkti1 Balashihinskij miskij okrug 244 18 298610 356638 501610 Balashiha 132 Bogorodskij miskij okrug 811 28 203942 195128 208413 Noginsk 823 22 16 18232 21102 22643 Bronnici 4 4 39 26359 26417 Vlasiha 5 Volokolamskij miskij okrug 1683 51 49032 53244 40295 Volokolamsk 6 Voskresenskij miskij okrug 812 48 152761 153600 154630 Voskresensk 7 16 15 1785 2007 1835 Voshod 8 Dzerzhinskij miskij okrug 15 66 41488 47163 56257 Dzerzhinskij 19 Dmitrovskij miskij okrug 2182 04 149793 151448 166591 Dmitrov 10 30 52 75256 90956 112007 Dolgoprudnij 11 Domodidovskij miskij okrug 818 74 124572 135405 179228 Domodidovo 12 63 36 60951 70663 75001 Dubna 13 Elektrostalskij miskij okrug 135 36 151346 162877 165364 Elektrostal 1114 Yegor yevskij miskij okrug 1717 06 98063 102958 104573 Yegor yevsk 15 Zhukovskij miskij okrug 47 24 101328 104736 107922 Zhukovskij 116 Zarajskij miskij okrug 967 68 41974 41912 38922 Zarajsk 17 3 10 6332 5376 18 Istrinskij miskij okrug 1268 97 115753 119641 120776 Istra 19 Kashirskij miskij okrug 646 09 70774 70269 64417 Kashira 20 Klinskij miskij okrug 2019 62 127938 127779 127693 Klin 21 1728 46 190909 189445 184706 Kolomna 22 55 47 170558 183402 224533 Korolov 23 Kotelnikivskij miskij okrug 14 24 17747 32338 46763 Kotelniki 124 Krasnogorskij miskij okrug 2090 01 149679 179872 263143 Krasnogorsk 25 3440 49 28044 36103 42472 Krasnoznamensk 26 Leninskij miskij okrug 202 83 83719 94242 149256 Vidne 5627 Litkarinskij miskij okrug 17 29 50798 55237 58606 Litkarino 28 30 19 64679 74252 89339 Lobnya 29 Losino Petrovskij miskij okrug 91 27 38038 40060 47827 Losino Petrovskij 1830 Lotoshinskij miskij okrug 979 57 18337 17859 16126 31 Luhovickij miskij okrug 1282 53 63235 58802 58444 Luhovici 32 Lyubereckij miskij okrug 122 05 237973 265115 318372 Lyuberci 2233 Mozhajskij miskij okrug 2626 88 70303 72745 70548 Mozhajsk 34 Mitishinskij miskij okrug 430 60 186066 203393 248008 Mitishi 9235 5 92 2599 2920 2828 Molodizhnij 36 Naro Fominskij miskij okrug 1547 76 191596 189763 162632 Naro Fominsk 37 Odincovskij miskij okrug 1255 05 286033 316696 313210 Odincovo 38 Orihovo Zuyevskij miskij okrug 1857 66 119803 121916 132718 Orihovo Zuyevo 39 Pavlovo Posadskij miskij okrug 606 14 102311 106000 105891 Pavlovskij Posad 40 Podolskij miskij okrug 339 12 271712 280782 328701 Podolsk 7641 Pushkinskij miskij okrug 742 49 163439 177510 177822 Pushkino 42 Ramenskij miskij okrug 1397 45 217939 256375 305988 Ramenske 43 Reutovskij miskij okrug 9 09 76805 87314 106962 Reutov 144 Ruzkij miskij okrug 1567 56 63685 61673 61622 Ruza 45 Sergiyevo Posadskij miskij okrug 2026 97 230481 225693 214155 Sergiyev Posad 46 Serebryano Prudskij miskij okrug 877 38 24689 25843 24105 Serebryani Prudi 47 1101 25 221801 219853 217052 Serpuhov 48 Solnechnogorskij miskij okrug 937 08 124369 128580 146375 Solnechnogorsk 49 Stupinskij miskij okrug 1707 81 116007 119282 120936 Stupino 50 Taldomskij miskij okrug 1427 02 46302 48553 46576 Taldom 51 Fryazinskij miskij okrug 9 18 52479 55381 59991 Fryazino 252 257 77 177445 207425 254748 Himki 53 Chornogolovskij miskij okrug 61 68 20788 22450 22945 Chornogolovka 1054 Chehovskij miskij okrug 865 38 109668 115301 131647 Chehov 55 Shaturskij miskij okrug 2675 14 70967 72087 69129 Shatura 56 1218 88 23061 25372 25667 Shahovska 57 Sholkovskij miskij okrug 621 49 173288 176090 188281 Sholkovo 80Primitki Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 14 grudnya 2011 Literatura ros Glushkova V G Podmoskove Kultura istoriya geografiya Istoricheskij putevoditel M Veche 2005 352 s ros Moskovskij stolichnyj region na rubezhe vekov novejshaya istoriya i puti razvitiya Smolensk Ojkumena 2003 Kultura ros Altshuller B L i dr Pamyatniki arhitektury Moskovskoj oblasti Katalog v dvuh tomah M Iskusstvo 1975 384 376 s ros Vagner B B Zolotoe kolco Podmoskovya M Veche 2007 240 s ros Egorova L A Podmoskove Marshruty vyhodnogo dnya putevoditel M OLMA PRESS Ekslibris 2006 238 s ros Ivanov Yu G Pamyatnye mesta Podmoskovya Smolensk Rusich 2005 416 s ros Pamyatniki arhitektury Moskovskoj oblasti Illyustrirovannyj nauchnyj katalog v 3 z tt Pod obsh red E N Podyapolskoj M Strojizdat 1998 2001 ros Podmoskovnye usadby Karta Masshtab 1 350 000 M CEVKF im V V Dunaeva 2006 ros Chizhkov A B Podmoskovnye usadby Annotirovannyj katalog s kartoj raspolozheniya usadeb M 2006 280 s ros Shukina E P Podmoskovnye usadebnye parki konca XVIII veka M Institut Naslediya 2007 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Moskovska oblastUryad Moskovskoyi oblasti 20 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros cgi bin allrussia v3 index pl act reg amp id 50 Moskovska oblast u dovidniku katalozi Usya Rosiya 13 listopada 2007 u Wayback Machine ros ros Informacijno poshukovij portal Moskovskoyi oblasti 30 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Tverska oblast Tverska oblast Yaroslavska oblast Smolenska oblast Vladimirska oblast Moskva Kaluzka oblast Tulska oblast Ryazanska oblast