Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
О́лень благоро́дний або о́лень звича́йний або олень лісовий (Cervus elaphus) — найпоширеніший вид оленів у світі. Благородний олень з давніх-давен мешкав в лісостеповій зоні і вздовж всієї південної смуги лісів — європейських і сибірських, а також у вологих частинах Середньої Азії. Переслідування людьми, освоєння цілинних земель, вирубування лісу — все це привело до того, що більш-менш суцільний ареал олені мають лише в Сибіру.
| Олень благородний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Оленеві (Cervidae) |
| Рід: | Олень (Cervus) |
| Вид: | Олень благородний (C. elaphus) |
| Біноміальна назва | |
| Cervus elaphus | |
| Підвиди | |
| |
 | |
| Ареал Реконструйований ареал Сучасний ареал /div> | |
Харчування
Олені їдять не менш ніж 300 видів рослин, переважно траву, листя і пагони, гриби, лишайники, тростину і солянки з болотної рослинності. Можуть їсти такі отруйні рослини, як беладона та аконіт. Хвою олені їсти не можуть, тому коли голод змушує їх це робити, нерідко гинуть від запалення шлунково-кишкового тракту.
Спосіб життя
Олені живуть в лісах, лісостепах, степах, напівпустелях та пустелях, тримаючись прирічкової рослинності. Вони можуть жити і без прісної води, як на острові Бірючому в Азово-Сиваському заповіднику. Але все ж рідними місцями оленів служать світлі ліси, в основному широколистяні, лісисті острови, і навіть темнохвойні ліси, але серед просторих лугів, густі зарості кущів. В гірських місцевостях для оленів важливою є можливість відійти в період глибоких снігів на малозасніжені схили.
На рівнинах олені живуть осіло, тримаючись стадами по 10 і більше голів на порівняно невеликих ділянках (300—400 га літом і 200 га зимою), проходячи по глибокому снігу не більше 1-2 км за добу. В горах здійснюють великі сезонні переходи, проходячи по 50 км за день, інколи навіть по 150 км. Перехід в місця, де менше снігу, відбувається поступово і займає півтора — два місяці. В квітні-травні, коли в горах тане сніг, олені повертаються.
В сильну спеку олені лізуть в воду. Пасуться вони не безперервно, а чергують харчування з відпочинком, влаштовуючи лежанки в траві, часто на узліссях. Зимою вони трохи розгрібають сніг і притоптують, підминають — виходить тепла ямка.
Змішане стадо оленів (не в період гону) найчастіше очолює стара самиця, біля якої збираються її діти різного віку. Звичайно розмір такого стада — 3-6 голів. Навесні такі стада розпадаються.
Наприкінці серпня — на початку вересня можна почути їхній рев, який чути, особливо в горах, на декілька кілометрів. Важкі зітхання змінюються протяжним муканням, яке в молодих самців переходить в рик.
В неволі олені живуть 25-27 років, інколи навіть 30. В природних умовах, як правило, — 12-14 років . Самки живуть довше, ніж самці.
Розмноження
Восени самець збирає гарем. Після періоду гону до такої групи дорослих самиць приєднуються телята. Це другий тип змішаного стада. Вони можуть бути великими — по 10, і навіть по 30 голів.
На початку «ревучого періоду» самотні самці займають визначені ділянки, інколи одні і ті ж протягом багатьох років. Збуджені, вони б'ють рогами в молоді деревця, ламають гілки, здирають кору. Тварини часто катаються по землі, мало їдять і під час гону і втрачають 30-40 кг ваги з своїх звичайних 160—300 кг.
Поступово до самців приєднуються самки. Їм подобається голос самців. Чим більший стає гарем, тим слабше стає чути рев самця. І самки, і самиці визначають силу суперника по тону реву — в розквіті сил олень має низький і захриплий голос. Але коли суперники все ж зійшлись, — починається поєдинок. Він може бути і без нападу, а обмежитись лише демонстрацією сили, але може бути і з смертельним боєм — тріск зламаних рогів і смерть обох самців.
В гаремі буває 2-3, іноді до 15 самок. Народження потомства припадає на другу половину травня — першу половину червня. До того часу самиці відділяються від змішаного стада і йдуть в зарості в долинах річок. Як правило, народжується одне теля, рідко два.
Перші 2-3 дні теля слабе і стає на ноги тільки для того, щоб посмоктати маму. Самка в цей час тримається в стороні, через 100—200 м, відволікаючи хижаків, і годує теля. На 5-7 день оленя ходить за мамою, хоча ще нетвердо тримається на ногах. Двотижневі оленята вже добре бігають, а місячні не відстають від дорослих. Траву вони починають їсти в місячному віці, але смокчуть материнське молоко до осені. Молоді тримаються біля матері 1,5-2,5 роки, інколи самки-дочки, котрі також вже мають малих, приєднуються до матері.
Новонароджене оленя вкрите кількома рядами світлих плям. Восени, після першого линяння, вони щезають. Новонароджене теля важить 8-11 кг. Воно дуже швидко росте до піврічного віку, потім ріст сповільнюється.
В маралів — найбільших оленів — тримісячна самиця має масу 50-65 кг, річні — 120—140 кг, дворічні — 190 кг, шестирічні та старші — 280—300 кг . Після 6-7 років ріст оленів припиняється.
З року в самців починають розвиватися роги. До осені другого року їх ріст закінчується, і молодий самець може бути прикрашений закостенілими «сірничками», або «шпильками» — рогами без відростків. В квітні перші роги скидаються і розвиваються нові, з 3-4 відростками. В наступні роки збільшується розмір рогів, збільшується також число відростків, але не у всіх оленів. Найбільш розвинуті і важкі роги бувають в оленів в віці 10-12 років, після 14 років вони зменшуються. В кавказьких оленів роги мають масу 7-8, інколи 10-12 кг, і зовсім рідко 14-18 кг. Олені скидають роги в другій половині березня — першій половині квітня, інколи в кінці лютого, особливо в Криму, Карпатах та на Кавказі. Старі олені скидають роги пізніше, ніж молоді. Молоді, оброслі шерстю роги остаточно формуються наприкінці червня — на початку липня. До середини серпня вони костеніють і очищуються від шкіри. В сибірських оленів костеніння закінчується пізніше, ніж у їхніх західних родичів.
Розведення
У селі Радовичі Ковельського району Волинської області функціонує ферма з розведення благородного оленя площею 122 гектари. У 2018 році з Прибалтики сюди завезли 80 оленів. Вони чудово акліматизувалися, народили багато потомства.
У 2021 році на ферму завезли ще 200 оленів з країн Балтії. Популяція благородних оленів на території екопарку сягнула чотирьохсот голів.
На території ферми є зоопарк. У п’яти вольєрах живуть олені плямисті, муфлони, два види ланей і дикі свині.
Примітки
- Маркевич О.П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 217.
- Шарлемань М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 15.
- Раковський І. (гол. ред.). Українська загальна енцикльопедія. — Львів, Станиславів, Коломия : Рідна школа, 1930–1933. — Т. 2. — С. 919.
- Делеган, І. Особливості визначення віку окремих видів оленеподібних у процесі їх обліку // Праці Теріологічної Школи. — 2012. — Вип. 11. — С. 6–12.
- Бандерич В.Я., Хоєцький П.Б. Олень лісовий в угіддях НПП “Сколівські Бескиди” // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції присвяченої 10-річчю створення Національного природного парку ”Подільські Товтри“. — 2006. — С. 24–28.
- zoolog.com.ua. Благородний олень. zoolog.com.ua. Процитовано 30 червня 2014.
- . twarini.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 червня 2014.
- Як працює оленяча ферма на Волині, та як туди потрапити (ФОТО). Конкурент. Процитовано 27 травня 2021.
- На оленячу ферму привезли дві сотні оленів з Балтійських країн (фото). Конкурент. Процитовано 27 травня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O len blagoro dnij abo o len zvicha jnij abo olen lisovij Cervus elaphus najposhirenishij vid oleniv u sviti Blagorodnij olen z davnih daven meshkav v lisostepovij zoni i vzdovzh vsiyeyi pivdennoyi smugi lisiv yevropejskih i sibirskih a takozh u vologih chastinah Serednoyi Aziyi Peresliduvannya lyudmi osvoyennya cilinnih zemel virubuvannya lisu vse ce privelo do togo sho bilsh mensh sucilnij areal oleni mayut lishe v Sibiru Olen blagorodnij Period isnuvannya serednij plejstocen suchasnist 0 8 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Olenevi Cervidae Rid Olen Cervus Vid Olen blagorodnij C elaphus Binomialna nazvaCervus elaphus Linnaeus 1758PidvidiC elaphus alashanicus C elaphus atlanticus C elaphus bactrianus C elaphus barbarus C elaphus canadensis C elaphus corsicanus C elaphus elaphus C elaphus hippelaphus C elaphus hispanicus C elaphus kansuensis C elaphus macneilli C elaphus manitobensis C elaphus maral C elaphus montanus C elaphus nannodes C elaphus nelsoni C elaphus roosevelti C elaphus scotticus C elaphus sibiricus C elaphus songaricus C elaphus wallichi C elaphus xanthopygus C elaphus yarkandensisAreal Rekonstrujovanij areal Suchasnij areal div gt HarchuvannyaOleni yidyat ne mensh nizh 300 vidiv roslin perevazhno travu listya i pagoni gribi lishajniki trostinu i solyanki z bolotnoyi roslinnosti Mozhut yisti taki otrujni roslini yak beladona ta akonit Hvoyu oleni yisti ne mozhut tomu koli golod zmushuye yih ce robiti neridko ginut vid zapalennya shlunkovo kishkovogo traktu Sposib zhittyaOleni zhivut v lisah lisostepah stepah napivpustelyah ta pustelyah trimayuchis pririchkovoyi roslinnosti Voni mozhut zhiti i bez prisnoyi vodi yak na ostrovi Biryuchomu v Azovo Sivaskomu zapovidniku Ale vse zh ridnimi miscyami oleniv sluzhat svitli lisi v osnovnomu shirokolistyani lisisti ostrovi i navit temnohvojni lisi ale sered prostorih lugiv gusti zarosti kushiv V girskih miscevostyah dlya oleniv vazhlivoyu ye mozhlivist vidijti v period glibokih snigiv na malozasnizheni shili Blagorodnij olen askanijska forma na ostrovi Dzharilgach Na rivninah oleni zhivut osilo trimayuchis stadami po 10 i bilshe goliv na porivnyano nevelikih dilyankah 300 400 ga litom i 200 ga zimoyu prohodyachi po glibokomu snigu ne bilshe 1 2 km za dobu V gorah zdijsnyuyut veliki sezonni perehodi prohodyachi po 50 km za den inkoli navit po 150 km Perehid v miscya de menshe snigu vidbuvayetsya postupovo i zajmaye pivtora dva misyaci V kvitni travni koli v gorah tane snig oleni povertayutsya V silnu speku oleni lizut v vodu Pasutsya voni ne bezperervno a cherguyut harchuvannya z vidpochinkom vlashtovuyuchi lezhanki v travi chasto na uzlissyah Zimoyu voni trohi rozgribayut snig i pritoptuyut pidminayut vihodit tepla yamka Zmishane stado oleniv ne v period gonu najchastishe ocholyuye stara samicya bilya yakoyi zbirayutsya yiyi diti riznogo viku Zvichajno rozmir takogo stada 3 6 goliv Navesni taki stada rozpadayutsya Naprikinci serpnya na pochatku veresnya mozhna pochuti yihnij rev yakij chuti osoblivo v gorah na dekilka kilometriv Vazhki zithannya zminyuyutsya protyazhnim mukannyam yake v molodih samciv perehodit v rik V nevoli oleni zhivut 25 27 rokiv inkoli navit 30 V prirodnih umovah yak pravilo 12 14 rokiv Samki zhivut dovshe nizh samci RozmnozhennyaVoseni samec zbiraye garem Pislya periodu gonu do takoyi grupi doroslih samic priyednuyutsya telyata Ce drugij tip zmishanogo stada Voni mozhut buti velikimi po 10 i navit po 30 goliv source source source source source source source source Oleni v Dzharilgackomu nacionalnomu parku UkrayinaSamicya blagorodnogo olenya askanijska forma na ostrovi DzharilgachTri oleni na teritoriyi Dzharilgackogo nacionalnogo prirodnogo parku Na pochatku revuchogo periodu samotni samci zajmayut viznacheni dilyanki inkoli odni i ti zh protyagom bagatoh rokiv Zbudzheni voni b yut rogami v molodi derevcya lamayut gilki zdirayut koru Tvarini chasto katayutsya po zemli malo yidyat i pid chas gonu i vtrachayut 30 40 kg vagi z svoyih zvichajnih 160 300 kg Postupovo do samciv priyednuyutsya samki Yim podobayetsya golos samciv Chim bilshij staye garem tim slabshe staye chuti rev samcya I samki i samici viznachayut silu supernika po tonu revu v rozkviti sil olen maye nizkij i zahriplij golos Ale koli superniki vse zh zijshlis pochinayetsya poyedinok Vin mozhe buti i bez napadu a obmezhitis lishe demonstraciyeyu sili ale mozhe buti i z smertelnim boyem trisk zlamanih rogiv i smert oboh samciv V garemi buvaye 2 3 inodi do 15 samok Narodzhennya potomstva pripadaye na drugu polovinu travnya pershu polovinu chervnya Do togo chasu samici viddilyayutsya vid zmishanogo stada i jdut v zarosti v dolinah richok Yak pravilo narodzhuyetsya odne telya ridko dva Pershi 2 3 dni telya slabe i staye na nogi tilki dlya togo shob posmoktati mamu Samka v cej chas trimayetsya v storoni cherez 100 200 m vidvolikayuchi hizhakiv i goduye telya Na 5 7 den olenya hodit za mamoyu hocha she netverdo trimayetsya na nogah Dvotizhnevi olenyata vzhe dobre bigayut a misyachni ne vidstayut vid doroslih Travu voni pochinayut yisti v misyachnomu vici ale smokchut materinske moloko do oseni Molodi trimayutsya bilya materi 1 5 2 5 roki inkoli samki dochki kotri takozh vzhe mayut malih priyednuyutsya do materi Novonarodzhene olenya vkrite kilkoma ryadami svitlih plyam Voseni pislya pershogo linyannya voni shezayut Novonarodzhene telya vazhit 8 11 kg Vono duzhe shvidko roste do pivrichnogo viku potim rist spovilnyuyetsya V maraliv najbilshih oleniv trimisyachna samicya maye masu 50 65 kg richni 120 140 kg dvorichni 190 kg shestirichni ta starshi 280 300 kg Pislya 6 7 rokiv rist oleniv pripinyayetsya Z roku v samciv pochinayut rozvivatisya rogi Do oseni drugogo roku yih rist zakinchuyetsya i molodij samec mozhe buti prikrashenij zakostenilimi sirnichkami abo shpilkami rogami bez vidrostkiv V kvitni pershi rogi skidayutsya i rozvivayutsya novi z 3 4 vidrostkami V nastupni roki zbilshuyetsya rozmir rogiv zbilshuyetsya takozh chislo vidrostkiv ale ne u vsih oleniv Najbilsh rozvinuti i vazhki rogi buvayut v oleniv v vici 10 12 rokiv pislya 14 rokiv voni zmenshuyutsya V kavkazkih oleniv rogi mayut masu 7 8 inkoli 10 12 kg i zovsim ridko 14 18 kg Oleni skidayut rogi v drugij polovini bereznya pershij polovini kvitnya inkoli v kinci lyutogo osoblivo v Krimu Karpatah ta na Kavkazi Stari oleni skidayut rogi piznishe nizh molodi Molodi obrosli sherstyu rogi ostatochno formuyutsya naprikinci chervnya na pochatku lipnya Do seredini serpnya voni kosteniyut i ochishuyutsya vid shkiri V sibirskih oleniv kosteninnya zakinchuyetsya piznishe nizh u yihnih zahidnih rodichiv RozvedennyaU seli Radovichi Kovelskogo rajonu Volinskoyi oblasti funkcionuye ferma z rozvedennya blagorodnogo olenya plosheyu 122 gektari U 2018 roci z Pribaltiki syudi zavezli 80 oleniv Voni chudovo aklimatizuvalisya narodili bagato potomstva U 2021 roci na fermu zavezli she 200 oleniv z krayin Baltiyi Populyaciya blagorodnih oleniv na teritoriyi ekoparku syagnula chotirohsot goliv Na teritoriyi fermi ye zoopark U p yati volyerah zhivut oleni plyamisti mufloni dva vidi lanej i diki svini PrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 217 Sharleman M Ssavci Plazuni Zemnovodyani Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 S 15 Rakovskij I gol red Ukrayinska zagalna enciklopediya Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1930 1933 T 2 S 919 Delegan I Osoblivosti viznachennya viku okremih vidiv olenepodibnih u procesi yih obliku Praci Teriologichnoyi Shkoli 2012 Vip 11 S 6 12 Banderich V Ya Hoyeckij P B Olen lisovij v ugiddyah NPP Skolivski Beskidi Materiali Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 10 richchyu stvorennya Nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri 2006 S 24 28 zoolog com ua Blagorodnij olen zoolog com ua Procitovano 30 chervnya 2014 twarini com Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 30 chervnya 2014 Yak pracyuye olenyacha ferma na Volini ta yak tudi potrapiti FOTO Konkurent Procitovano 27 travnya 2021 Na olenyachu fermu privezli dvi sotni oleniv z Baltijskih krayin foto Konkurent Procitovano 27 travnya 2021